Зміст пеРЕлік умоВних позначень 3 вступ 4
Вид материала | Документы |
- Лік-тур lik-tour лік-тур лік-тур lik-tour лік-тур лік-тур lik-tour лік-тур лік-тур, 62.38kb.
- Справочник для поступающих, 662.33kb.
- Основные понятия и проблемы античной философии, 946.48kb.
- Зміст вступ 2 сутність, види І завдання аудиту, 315.36kb.
- Знайомтесь, це Україна, 296.95kb.
- Зміст, 384.58kb.
- Зміст, 329.83kb.
- Зміст, 242.29kb.
- Зміст вступ, 361.97kb.
- Зміст, 429.02kb.
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 3
ВСТУП 4
РОЗДІЛ І. ІСТОРІОГРАФІЯ, ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ТА
МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ НАУКОВОЇ ПРОБЛЕМИ 11
РОЗДІЛ ІІ. КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВОСУДДЯ У МЕХАНІЗМІ
ЧЕХОСЛОВАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ: ІСТОРИКО-ПРАВОВИЙ
АСПЕКТ (1918-1992 рр.) 30
2.1. Еволюція моделей правової охорони конституції: світовий досвід 30
2.2. Утворення та розвиток інституту конституційного контролю в
першій Чехословацькій Республіці після розпаду Австро-Угорщини
(1918-1938 рр.) і Словацькій Республіці (1939-1944 рр.) 47
2.3. Специфіка конституційного контролю в соціалістичній Чехословаччині
(1948-1989 рр.) 60
2.4. Розвиток інституту конституційного правосуддя в процесі демократичних
змін (1989-1992 рр.) 69
РОЗДІЛ ІІІ. ПРАВОВІ ОСНОВИ Й ПРОБЛЕМИ ФУНКЦІОНУВАННЯ
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ В ЧЕСЬКІЙ РЕСПУБЛІЦІ (1993-2000 рр.) 77
3.1. Законодавчі основи й роль конституційного суду в процесі формування
незалежної Чеської Республіки 77
3.2. Специфіка практики конституційного судочинства в Чеській Республіці 108
РОЗДІЛ IV. КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД У СЛОВАЦЬКІЙ
РЕСПУБЛІЦІ: СТАНОВЛЕННЯ ТА ПРОБЛЕМИ УДОСКОНАЛЕННЯ 117
(1993-2000 рр.)
4.1. Конституційний Суд як гарант конституційної законності в незалежній
Словацькій Республіці: інституційно-юридична характеристика 117
4.2. Особливості діяльності органу конституційної юрисдикції Словацької
Республіки 163
ВИСНОВКИ 173
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 183
Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.php
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. З прийняттям в Україні Конституції 28 червня 1996 року постала проблема запровадження дієвого механізму правової охорони основного закону. Основою такого механізму став Конституційний Суд України, на який поряд з іншими функціями покладено здійснення конституційного контролю.
Але ефективна діяльність вітчизняного Конституційного Суду неможлива без врахування досвіду тих Європейських держав, які належать до правової системи того ж типу, що й Україна, мають конституційне правосуддя схожої моделі, і в яких орган конституційного контролю стабільно й ефективно існує тривалий час, забезпечуючи належне функціонування демократичної правової держави.
У цьому плані надзвичайно актуальним є досвід таких постсоціалістичних країн Центральної Європи як Чеська та Словацька Республіки, що мають власні традиції та досвід у вирішенні питань щодо захисту основ конституційного ладу, зокрема, при здійсненні контролю за конституційністю політико-правових перетворень, які характерні і для нашої держави.
У той час, як у конституційну практику більшості країн Центральної та Південно-Східної Європи орган конституційного судочинства був запроваджений лише у другій половині чи наприкінці ХХ-го століття, цей інститут був відомий у Чехословаччині з моменту виникнення кельзеновської моделі. І хоча історично не завжди діяльність органу конституційного правосуддя Чехословаччини, Чехії і Словаччини була достатньо ефективною (оскільки саме його створення інколи гальмувалося або сформований суд не мав достатніх реальних гарантій своєї незалежності), з поваленням соціалістичного режиму й утворенням конституційних судів вже незалежних держав Чехії та Словаччини вони стали невід’ємними елементами державного механізму, які відіграють значну роль у формуванні правової держави, забезпечують конституційну законність, захист основних прав та свобод людини і громадянина, а їх організаційна структура та практична діяльність є прикладом для органів конституційного правосуддя постсоціалістичних держав і можуть бути використані в ході конституційної реформи в Україні. Використання досвіду цих країн у сфері здійснення конституційного контролю дозволить створити більш досконалу модель конституційного контролю, а конституційне судочинство більш ефективним та справедливим.
У сучасний період зазначена проблематика становить предмет зацікавленості представників різних галузей юридичної науки. Зокрема, потрібно відзначити праці таких вітчизняних і зарубіжних дослідників, як І.Г. Алексеєнка, В.О. Гергелійника, М.С. Кельмана, М.І. Козюбри, П.Ф. Мартиненка, О.М. Мироненка, В.В. Копєйчикова, В.Ф. Погорілка, П.М. Рабіновича, М.Д. Савенка, А.О. Селіванова, В.Є. Скоморохи, М.В. Тесленко, С. Шевчука, Ю.С. Шемшученка, С.С. Алексєєва, М.В. Баглая, Н.В. Вітрук, Б.С. Ебзєєва, Л.В. Лазарєва, А.Н. Медушевського, Ж.І. Овсепяна, В.А. Туманова, В.Є. Чиркіна, Г.А. Шмавоняна, Ю.Л Шульженко, Ю.А. Юдіна, В. Адамуса, Й. Благожа, П. Білека, Ф. Вейра, Й. Мазака, Ф. Мікуле, Ш. Огурчака, В. Шладечка, В. Шевчіка, М. Чіча та ін.
Разом з тим значна частина історико-правових питань розвитку та становлення інституту конституційного контролю Чехословаччини, Чеської і Словацької Республік (1918-2000 рр.) залишається мало дослідженою. Це, власне, і обумовлює актуальність теми, за якої виконана дисертаційна робота.
Виходячи з вищенаведеного, теоретична і практична потреба дослідження інституту конституційного контролю Чехословаччини, Чехії та Словаччини зумовлена такими чинниками: відсутністю комплексних історико-правових вітчизняних досліджень із проблем конституційного правосуддя; необхідністю вдосконалення організації та діяльності Конституційного Суду України на основі позитивного досвіду органів конституційного контролю Чехословаччини, Чеської та Словацької Республік; необхідністю підвищення рівня викладання державного права зарубіжних країн, зокрема, теоретичних проблем конституційного контролю та правової охорони конституції; вивченням можливостей конституційної контролю як дієвого механізму правової охорони основних прав і свобод людини і громадянина; необхідністю визначення місця інституту конституційного контролю в механізмі постсоціалістичних держав та його значення в процесі побудови правової держави.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов’язане з комплексною темою кафедри теорії та історії держави і права юридичного факультету Ужгородського національного університету “Державно-правові і етнополітичні проблеми національних меншин на Закарпатті у ХХ ст.” (номер державної реєстрації 0199V004191).
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є поглиблення історикоправових знань стосовно виникнення, розвитку, організації і функціонування інституту конституційного контролю Чехословаччини, Чеської і Словацької Республік (1918-2000 рр.) як основного дієвого механізму правової охорони конституції.
Для досягнення поставленої мети в ході дисертаційного дослідження необхідно було вирішити наступні завдання:
- розкрити сутність категорії “правова охорона конституції” та виділити її основні елементи, серед яких чільне місце посідає інститут конституційного контролю;
- виділити історичні етапи (хронологію) розвитку інституту конституційного контролю Чехословаччини, Чеської та Словацької республік (1918-2000 рр.);
- проаналізувати процес становлення органів конституційного правосуддя Чехословаччини, Чеської та Словацької республік (1918-2000 рр.) їх особливості, організацію, структуру та обсяг повноважень;
- визначити роль і місце конституційного контролю в механізмі державної влади Чехословаччини, Чехії та Словаччини (1918-2000 рр.);
- проаналізувати моделі конституційного судочинства Чехословаччини, Чехії та Словаччини (1918-2000 рр.);
- провести комплексний порівняльно-правовий аналіз конституційних судів Чехії та Словаччини;
- сформулювати й обґрунтувати пропозиції щодо удосконалення вітчизняного законодавства з питань конституційного правосуддя.
Об’єктом дослідження є органи конституційного правосуддя Чехословаччини, Чехії і Словаччини (1918-2000 рр.).
Предметом дисертаційного дослідження є історико-правові закономірності процесу становлення, розвитку та особливості діяльності інституту конституційного контролю Чехословаччини, Чеської і Словацької Республік (1918-2000 рр.).
Хронологічні рамки дослідження включають період з 1918 року, коли була створена Чехословацька республіка та згодом запроваджений інститут конституційного контролю, і закінчуються 2000 роком, коли відбулося фактичне становлення інститутів конституційного правосуддя вже незалежних держав - Чеської та Словацької республік.
Методологічна основа дослідження. З метою забезпечення всебічного, повного та об’єктивного аналізу досліджуваної проблеми автором використані принципи єдності логічного та історичного, дослідження явищ у конкретних історичних умовах, переходу від конкретного до абстрактного і від абстрактного до конкретного із застосуванням комплексу загальнонаукових та спеціально-правових методів дослідження, принципів та засобів пізнання, які вироблені всіма суспільними науками і застосовуються у процесі пізнання специфіки конкретно-історичної правової дійсності.
За допомогою таких загальнонаукових методів як аналіз та синтез, узагальнення та моделювання, в роботі розкрито сутність категорії “правова охорона конституції”, виділені її структурні елементи та проведено їх детальний аналіз.
На підставі хронологічного методу виділено етапи розвитку інститутів конституційного правосуддя Чехословаччини, Чехії і Словаччини в досліджуваний період.
Історико-правовий метод дослідження застосовується в роботі для вивчення специфіки виникнення та еволюції інституту конституційного контролю на різних етапах державно-правового розвитку Чехословаччини, Чехії і Словаччини, що дає можливість розкрити передумови його виникнення, етапи розвитку та особливості функціонування на кожному з цих етапів.
Особливе місце серед методів дослідження займає порівняльно-правовий та системно-структурний методи.
Порівняльно-правовий метод використано не лише для порівняння інститутів конституційного контролю Чеської та Словацької республік, але й ряду інших європейських держав, зокрема постсоціалістичних, а також для виявлення власного досвіду функціонування та діяльності інститутів конституційного правосуддя Чехословаччини, Чехії і Словаччини у державотворчій практиці.
Системно-структурний підхід дав можливість розкрити структуру інститутів конституційного контролю Чехословаччини, Чеської і Словацької республік, відобразити організаційні засади функціонування їх окремих структурних елементів, що допомогло виявити схожість та різницю їх моделей, визначити суттєві характеристики та тенденції розвитку порівнюваних інститутів.