Geum.ru

Зміст пе­РЕ­лік умо­В­них по­зна­чень 3 вступ 4

Вид материалаДокументы

Содержание


Роз­діл іі­і. пра­во­ві ос­но­ви й про­бле­ми фу­н­к­ці­о­ну­ван­ня
Роз­діл iv. кон­сти­ту­цій­ний суд у сло­ва­ць­кій
Ви­сно­в­ки 173 спи­сок ви­ко­ри­с­та­них дже­рел 183
Ак­ту­а­ль­ність те­ми до­слі­джен­ня.
Зв’я­зок ро­бо­ти з на­у­ко­ви­ми про­гра­ма­ми, пла­на­ми, те­ма­ми.
Ме­та і за­вдан­ня до­слі­джен­ня.
Об’­єк­том до­слі­джен­ня
Хро­но­ло­гі­ч­ні ра­м­ки
Ме­то­до­ло­гі­ч­на ос­но­ва до­слі­джен­ня.
Дже­ре­ль­ною та ем­пі­ри­ч­ною ба­зою до­слі­джен­ня
На­у­ко­ва но­ви­з­на
Прак­ти­ч­не зна­чен­ня оде­р­жа­них ре­зуль­та­тів
Осо­би­с­тий вне­сок здо­бу­ва­ча.
Ап­ро­ба­ція ре­зуль­та­тів ди­се­р­та­цій­но­го до­слі­джен­ня.
Стру­к­ту­ра і об­сяг ди­се­р­та­ці­ї.
Список використаних джерел
Подобный материал:
  1   2   3   4

ЗМІСТ




ПЕ­РЕ­ЛІК УМО­В­НИХ ПО­ЗНА­ЧЕНЬ 3


ВСТУП 4


РОЗ­ДІЛ І. ІС­ТО­РІ­О­ГРА­ФІЯ, ДЖЕ­РЕ­ЛЬ­НА БА­ЗА ТА

МЕ­ТО­ДО­ЛО­ГІЯ ДО­СЛІ­ДЖЕН­НЯ НА­У­КО­ВОЇ ПРО­БЛЕ­МИ 11


РОЗ­ДІЛ ІІ. КОН­СТИ­ТУ­ЦІЙ­НЕ ПРА­ВО­СУ­Д­ДЯ У МЕ­ХА­НІ­З­МІ

ЧЕ­ХО­С­ЛО­ВА­ЦЬ­КОЇ ДЕР­ЖА­ВИ: ІС­ТО­РИ­КО-­ПРА­ВО­ВИЙ

АС­ПЕКТ (1918-1992 рр.) 30

2.1. Ево­лю­ція мо­де­лей пра­во­вої охо­ро­ни кон­сти­ту­ції: сві­то­вий до­свід 30

2.2. Утво­рен­ня та роз­ви­ток ін­сти­ту­ту кон­сти­ту­цій­но­го ко­н­т­ро­лю в

пе­р­шій Че­хо­с­ло­ва­ць­кій Ре­с­пу­б­лі­ці пі­с­ля роз­па­ду Ав­с­т­ро-­Уго­р­щи­ни

(1918-1938 рр.) і Сло­ва­ць­кій Ре­с­пу­б­лі­ці (1939-1944 рр.) 47

2.3. Спе­ци­фі­ка кон­сти­ту­цій­но­го ко­н­т­ро­лю в со­ці­а­лі­с­ти­ч­ній Че­хо­с­ло­вач­чи­ні

(1948-1989 рр.) 60

2.4. Роз­ви­ток ін­сти­ту­ту кон­сти­ту­цій­но­го пра­во­су­д­дя в про­це­сі де­мо­к­ра­ти­ч­них

змін (1989-1992 рр.) 69

РОЗ­ДІЛ ІІ­І. ПРА­ВО­ВІ ОС­НО­ВИ Й ПРО­БЛЕ­МИ ФУ­Н­К­ЦІ­О­НУ­ВАН­НЯ

КОН­СТИ­ТУ­ЦІЙ­НО­ГО СУ­ДУ В ЧЕ­СЬ­КІЙ РЕ­С­ПУ­Б­ЛІ­ЦІ (1993-2000 рр.) 77


3.1. За­ко­но­да­в­чі ос­но­ви й роль кон­сти­ту­цій­но­го су­ду в про­це­сі фо­р­му­ван­ня

не­за­ле­ж­ної Че­сь­кої Ре­с­пу­б­лі­ки 77

3.2. Спе­ци­фі­ка прак­ти­ки кон­сти­ту­цій­но­го су­до­чин­с­т­ва в Че­сь­кій Ре­с­пу­б­лі­ці 108


РОЗ­ДІЛ IV. КОН­СТИ­ТУ­ЦІЙ­НИЙ СУД У СЛО­ВА­ЦЬ­КІЙ

РЕ­С­ПУ­Б­ЛІ­ЦІ: СТА­НО­В­ЛЕН­НЯ ТА ПРО­БЛЕ­МИ УДО­СКО­НА­ЛЕН­НЯ 117

(1993-2000 рр.)

4.1. Кон­сти­ту­цій­ний Суд як га­рант кон­сти­ту­цій­ної за­кон­но­с­ті в не­за­ле­ж­ній

Сло­ва­ць­кій Ре­с­пу­б­лі­ці: ін­сти­ту­цій­но-­юри­ди­ч­на ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка 117

4.2. Осо­б­ли­во­с­ті ді­я­ль­но­с­ті ор­га­ну кон­сти­ту­цій­ної юрис­ди­к­ції Сло­ва­ць­кої
Ре­с­пу­б­лі­ки 163

ВИ­СНО­В­КИ 173

СПИ­СОК ВИ­КО­РИ­С­ТА­НИХ ДЖЕ­РЕЛ 183


Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.php


ВСТУП


Ак­ту­а­ль­ність те­ми до­слі­джен­ня. З при­йн­ят­тям в Укра­ї­ні Кон­сти­ту­ції 28 че­р­в­ня 1996 року по­ста­ла про­бле­ма за­про­ва­джен­ня ді­є­во­го ме­ха­ні­з­му пра­во­вої охо­ро­ни ос­но­в­но­го за­ко­ну. Ос­но­вою та­ко­го ме­ха­ні­з­му став Кон­сти­ту­цій­ний Суд Укра­ї­ни, на який по­ряд з ін­ши­ми фу­н­к­ці­я­ми по­кла­де­но здій­с­нен­ня кон­сти­ту­цій­но­го ко­н­т­ро­лю.

Але ефе­к­ти­в­на ді­я­ль­ність ві­т­чи­з­ня­но­го Кон­сти­ту­цій­но­го Су­ду не­мо­ж­ли­ва без вра­ху­ван­ня до­сві­ду тих Єв­ро­пей­сь­ких дер­жав, які на­ле­жать до пра­во­вої си­с­те­ми то­го ж ти­пу, що й Укра­ї­на, ма­ють кон­сти­ту­цій­не пра­во­су­д­дя схо­жої мо­де­лі, і в яких ор­ган кон­сти­ту­цій­но­го ко­н­т­ро­лю ста­бі­ль­но й ефе­к­ти­в­но іс­нує три­ва­лий час, за­без­пе­чу­ю­чи на­ле­ж­не фу­н­к­ці­о­ну­ван­ня де­мо­к­ра­ти­ч­ної пра­во­вої дер­жа­ви.

У цьо­му пла­ні над­зви­чай­но ак­ту­а­ль­ним є до­свід та­ких пост­со­ці­а­лі­с­ти­ч­них кра­їн Центра­ль­ної Єв­ро­пи як Че­сь­ка та Сло­ва­ць­ка Ре­с­пу­б­лі­ки, що ма­ють вла­с­ні тра­ди­ції та до­свід у ви­рі­шен­ні пи­тань що­до за­хи­с­ту ос­нов кон­сти­ту­цій­но­го ла­ду, зо­к­ре­ма, при здій­с­нен­ні ко­н­т­ро­лю за кон­сти­ту­цій­ні­с­тю по­лі­ти­ко-­пра­во­вих пе­ре­тво­рень, які ха­ра­к­те­р­ні і для на­шої дер­жа­ви.

У той час, як у кон­сти­ту­цій­ну прак­ти­ку бі­ль­шо­с­ті кра­їн Центра­ль­ної та Пі­в­ден­но­-Схі­д­ної Єв­ро­пи ор­ган кон­сти­ту­цій­но­го су­до­чин­с­т­ва був за­про­ва­дже­ний ли­ше у дру­гій по­ло­ви­ні чи на­при­кі­н­ці ХХ-го сто­літ­тя, цей ін­сти­тут був ві­до­мий у Че­хо­с­ло­вач­чи­ні з мо­ме­н­ту ви­ни­к­нен­ня ке­ль­зе­нов­сь­кої мо­де­лі. І хо­ча іс­то­ри­ч­но не зав­жди ді­я­ль­ність ор­га­ну кон­сти­ту­цій­но­го пра­во­су­д­дя Че­хо­с­ло­вач­чи­ни, Че­хії і Сло­вач­чи­ни бу­ла до­ста­т­ньо ефе­к­ти­в­ною (оскі­ль­ки са­ме йо­го ство­рен­ня ін­ко­ли га­ль­му­ва­ло­ся або сфо­р­мо­ва­ний суд не мав до­ста­т­ніх ре­а­ль­них га­ра­н­тій сво­єї не­за­ле­ж­но­с­ті), з по­ва­лен­ням со­ці­а­лі­с­ти­ч­но­го ре­жи­му й утво­рен­ням кон­сти­ту­цій­них су­дів вже не­за­ле­ж­них дер­жав Че­хії та Сло­вач­чи­ни во­ни ста­ли не­від’­єм­ни­ми еле­ме­н­та­ми дер­жа­в­но­го ме­ха­ні­з­му, які ві­ді­гра­ють зна­ч­ну роль у фо­р­му­ван­ні пра­во­вої дер­жа­ви, за­без­пе­чу­ють кон­сти­ту­цій­ну за­кон­ність, за­хист ос­но­в­них прав та сво­бод лю­ди­ни і гро­ма­дя­ни­на, а їх ор­га­ні­за­цій­на стру­к­ту­ра та прак­ти­ч­на ді­я­ль­ність є при­кла­дом для ор­га­нів кон­сти­ту­цій­но­го пра­во­су­д­дя пост­со­ці­а­лі­с­ти­ч­них дер­жав і мо­жуть бу­ти ви­ко­ри­с­та­ні в хо­ді кон­сти­ту­цій­ної ре­фо­р­ми в Укра­ї­ні. Ви­ко­ри­с­тан­ня до­сві­ду цих кра­їн у сфе­рі здій­с­нен­ня кон­сти­ту­цій­но­го ко­н­т­ро­лю до­зво­лить ство­ри­ти більш до­ско­на­лу мо­дель кон­сти­ту­цій­но­го ко­н­т­ро­лю, а кон­сти­ту­цій­не су­до­чин­с­т­во більш ефе­к­ти­в­ним та спра­ве­д­ли­вим.

У су­час­ний пе­рі­од за­зна­че­на про­бле­ма­ти­ка ста­но­вить пред­мет за­ці­ка­в­ле­но­с­ті пред­ста­в­ни­ків рі­з­них га­лу­зей юри­ди­ч­ної на­у­ки. Зо­к­ре­ма, по­трі­б­но від­зна­чи­ти пра­ці та­ких ві­т­чи­з­ня­них і за­ру­бі­ж­них до­слі­д­ни­ків, як І.Г. Але­к­се­є­н­ка, В.О. Ге­р­ге­лій­ни­ка, М.С. Ке­ль­ма­на, М.І. Ко­зю­б­ри, П.Ф. Ма­р­ти­не­н­ка, О.М. Ми­ро­не­н­ка, В.В. Ко­пєй­чи­ко­ва, В.Ф. По­го­рі­л­ка, П.М. Ра­бі­но­ви­ча, М.Д. Са­ве­н­ка, А.­О. Се­лі­ва­но­ва, В.Є. Ско­мо­ро­хи, М.В. Те­с­ле­н­ко, С. Ше­в­чу­ка, Ю.С. Ше­м­шу­че­н­ка, С.С. Але­к­сє­є­ва, М.В. Ба­г­лая, Н.В. Ві­т­рук, Б.С. Еб­зє­є­ва, Л.В. Ла­за­рє­ва, А.Н. Ме­ду­шев­сь­ко­го, Ж.І. Ов­се­пя­на, В.А. Ту­ма­но­ва, В.Є. Чи­р­кі­на, Г.А. Шма­во­ня­на, Ю.Л Шу­ль­же­н­ко, Ю.­А. Юді­на, В. Ада­му­са, Й. Бла­го­жа, П. Бі­ле­ка, Ф. Вей­ра, Й. Ма­за­ка, Ф. Мі­ку­ле, Ш. Огу­р­ча­ка, В. Шла­де­ч­ка, В. Ше­в­чіка, М. Чі­ча та ін.

Разом з тим зна­ч­на ча­с­ти­на іс­то­ри­ко-­пра­во­вих пи­тань роз­ви­т­ку та ста­но­в­лен­ня ін­сти­ту­ту кон­сти­ту­цій­но­го ко­н­т­ро­лю Че­хо­с­ло­вач­чи­ни, Че­сь­кої і Сло­ва­ць­кої Ре­с­пу­б­лік (1918-2000 рр.) за­ли­ша­єть­ся ма­ло до­слі­дже­но­ю. Це, вла­с­не, і обу­мо­в­лює ак­ту­а­ль­ність те­ми, за якої ви­ко­на­на ди­се­р­та­цій­на ро­бо­та.

Ви­хо­дя­чи з ви­ще­на­ве­де­но­го, те­о­ре­ти­ч­на і прак­ти­ч­на по­тре­ба до­слі­джен­ня ін­сти­ту­ту кон­сти­ту­цій­но­го ко­н­т­ро­лю Че­хо­с­ло­вач­чи­ни, Че­хії та Сло­вач­чи­ни зу­мо­в­ле­на такими чинниками: від­су­т­ні­с­тю ком­пле­к­с­них іс­то­ри­ко-­пра­во­вих ві­т­чи­з­ня­них до­слі­джень із про­блем кон­сти­ту­цій­но­го пра­во­су­д­дя; не­об­хід­ні­с­тю вдо­с­ко­на­лен­ня ор­га­ні­за­ції та ді­я­ль­но­с­ті Кон­сти­ту­цій­но­го Су­ду Укра­ї­ни на ос­но­ві по­зи­ти­в­но­го до­сві­ду ор­га­нів кон­сти­ту­цій­но­го ко­н­т­ро­лю Че­хо­с­ло­вач­чи­ни, Че­сь­кої та Сло­ва­ць­кої Ре­с­пу­б­лік; не­об­хід­ні­с­тю під­ви­щен­ня рі­в­ня ви­кла­дан­ня дер­жа­в­но­го пра­ва за­ру­бі­ж­них кра­їн, зо­к­ре­ма, те­о­ре­ти­ч­них про­блем кон­сти­ту­цій­но­го ко­н­т­ро­лю та пра­во­вої охо­ро­ни кон­сти­ту­ції; ви­вчен­ням мо­ж­ли­во­с­тей кон­сти­ту­цій­ної ко­н­т­ро­лю як ді­є­во­го ме­ха­ні­з­му пра­во­вої охо­ро­ни ос­но­в­них прав і сво­бод лю­ди­ни і гро­ма­дя­ни­на; не­об­хід­ні­с­тю ви­зна­чен­ня мі­с­ця ін­сти­ту­ту кон­сти­ту­цій­но­го ко­н­т­ро­лю в ме­ха­ні­з­мі пост­со­ці­а­лі­с­ти­ч­них дер­жав та йо­го зна­чен­ня в про­це­сі по­бу­до­ви пра­во­вої дер­жа­ви.

Зв’я­зок ро­бо­ти з на­у­ко­ви­ми про­гра­ма­ми, пла­на­ми, те­ма­ми. Ди­се­р­та­цій­не до­слі­джен­ня по­в’я­за­не з ком­пле­к­с­ною те­мою ка­фе­д­ри те­о­рії та іс­то­рії дер­жа­ви і пра­ва юри­ди­ч­но­го фа­ку­ль­те­ту Ужго­род­сь­ко­го на­ці­о­на­ль­но­го уні­вер­си­те­ту “Де­р­жа­в­но-­пра­во­ві і ет­но­по­лі­ти­ч­ні про­бле­ми на­ці­о­на­ль­них мен­шин на За­ка­р­пат­ті у ХХ ст.” (но­мер дер­жа­в­ної ре­єст­ра­ції 0199V004191).

Ме­та і за­вдан­ня до­слі­джен­ня. Ме­тою до­слі­джен­ня є по­гли­б­лен­ня іс­то­ри­ко­пра­во­вих знань сто­со­в­но ви­ни­к­нен­ня, роз­ви­т­ку, ор­га­ні­за­ції і фу­н­к­ці­о­ну­ван­ня ін­сти­ту­ту кон­сти­ту­цій­но­го ко­н­т­ро­лю Че­хо­с­ло­вач­чи­ни, Че­сь­кої і Сло­ва­ць­кої Ре­с­пу­б­лік (1918-2000 рр.) як ос­но­в­но­го ді­є­во­го ме­ха­ні­з­му пра­во­вої охо­ро­ни кон­сти­ту­ці­ї.

Для до­ся­г­нен­ня по­ста­в­ле­ної ме­ти в хо­ді ди­се­р­та­цій­но­го до­слі­джен­ня не­об­хід­но бу­ло ви­рі­ши­ти на­сту­п­ні за­вдан­ня:

- роз­кри­ти сут­ність ка­те­го­рії “пра­во­ва охо­ро­на кон­сти­ту­ці­ї” та ви­ді­ли­ти її ос­но­в­ні еле­ме­н­ти, се­ред яких чі­ль­не мі­с­це по­сі­дає ін­сти­тут кон­сти­ту­цій­но­го ко­н­т­ро­лю;

- ви­ді­ли­ти іс­то­ри­ч­ні ета­пи (хро­но­ло­гію) роз­ви­т­ку ін­сти­ту­ту кон­сти­ту­цій­но­го ко­н­т­ро­лю Че­хо­с­ло­вач­чи­ни, Че­сь­кої та Сло­ва­ць­кої ре­с­пу­б­лік (1918-2000 рр.);

- про­ана­лі­зу­ва­ти про­цес ста­но­в­лен­ня ор­га­нів кон­сти­ту­цій­но­го пра­во­су­д­дя Че­хо­с­ло­вач­чи­ни, Че­сь­кої та Сло­ва­ць­кої ре­с­пу­б­лік (1918-2000 рр.) їх осо­б­ли­во­с­ті, ор­га­ні­за­цію, стру­к­ту­ру та об­сяг по­в­но­ва­жень;

- ви­зна­чи­ти роль і мі­с­це кон­сти­ту­цій­но­го ко­н­т­ро­лю в ме­ха­ні­з­мі дер­жа­в­ної вла­ди Че­хо­с­ло­вач­чи­ни, Че­хії та Сло­вач­чи­ни (1918-2000 рр.);

- про­ана­лі­зу­ва­ти мо­де­лі кон­сти­ту­цій­но­го су­до­чин­с­т­ва Че­хо­с­ло­вач­чи­ни, Че­хії та Сло­вач­чи­ни (1918-2000 рр.);

- про­ве­с­ти ком­пле­к­с­ний по­рі­в­ня­ль­но-­пра­во­вий ана­ліз кон­сти­ту­цій­них су­дів Че­хії та Сло­вач­чи­ни;

- сфо­р­му­лю­ва­ти й об­ґру­н­ту­ва­ти про­по­зи­ції що­до удо­ско­на­лен­ня ві­т­чи­з­ня­но­го за­ко­но­дав­ст­ва з пи­тань кон­сти­ту­цій­но­го пра­во­су­д­дя.

Об’­єк­том до­слі­джен­ня є ор­га­ни кон­сти­ту­цій­но­го пра­во­су­д­дя Че­хо­с­ло­вач­чи­ни, Че­хії і Сло­вач­чи­ни (1918-2000 рр.).

Пред­ме­том ди­се­р­та­цій­но­го до­слі­джен­ня є іс­то­ри­ко-­пра­во­ві за­ко­но­мі­р­но­с­ті про­це­су ста­но­в­лен­ня, роз­ви­т­ку та осо­б­ли­во­с­ті ді­я­ль­но­с­ті ін­сти­ту­ту кон­сти­ту­цій­но­го ко­н­т­ро­лю Че­хо­с­ло­вач­чи­ни, Че­сь­кої і Сло­ва­ць­кої Ре­с­пу­б­лік (1918-2000 рр.).

Хро­но­ло­гі­ч­ні ра­м­ки до­слі­джен­ня вклю­ча­ють пе­рі­од з 1918 ро­ку, ко­ли бу­ла ство­ре­на Че­хо­с­ло­ва­ць­ка ре­с­пу­б­лі­ка та зго­дом за­про­ва­дже­ний ін­сти­тут кон­сти­ту­цій­но­го ко­н­т­ро­лю, і за­кін­чу­ють­ся 2000 ро­ком, ко­ли від­бу­ло­ся фа­к­ти­ч­не ста­но­в­лен­ня ін­сти­ту­тів кон­сти­ту­цій­но­го пра­во­су­д­дя вже не­за­ле­ж­них дер­жав - Че­сь­кої та Сло­ва­ць­кої ре­с­пу­б­лік.

Ме­то­до­ло­гі­ч­на ос­но­ва до­слі­джен­ня. З ме­тою за­без­пе­чен­ня все­бі­ч­но­го, по­в­но­го та об’­єк­ти­в­но­го ана­лі­зу до­слі­джу­ва­ної про­бле­ми ав­то­ром ви­ко­ри­с­та­ні прин­ци­пи єд­но­с­ті ло­гі­ч­но­го та іс­то­ри­ч­но­го, до­слі­джен­ня явищ у кон­к­ре­т­них іс­то­ри­ч­них умо­вах, пе­ре­хо­ду від кон­к­ре­т­но­го до аб­с­т­ра­к­т­но­го і від аб­с­т­ра­к­т­но­го до кон­к­ре­т­но­го із за­сто­су­ван­ням ком­пле­к­су за­га­ль­но­на­у­ко­вих та спе­ці­а­ль­но-­пра­во­вих ме­то­дів до­слі­джен­ня, прин­ци­пів та за­со­бів пі­знан­ня, які ви­ро­б­ле­ні всі­ма су­с­пі­ль­ни­ми на­у­ка­ми і за­сто­со­ву­ють­ся у про­це­сі пі­знан­ня спе­ци­фі­ки кон­к­ре­т­но-­іс­то­ри­ч­ної пра­во­вої дій­с­но­с­ті.

За до­по­мо­гою та­ких за­га­ль­но­на­у­ко­вих ме­то­дів як ана­ліз та си­н­тез, уза­галь­нен­ня та мо­де­лю­ван­ня, в ро­бо­ті роз­кри­то сут­ність ка­те­го­рії “пра­во­ва охо­ро­на кон­сти­ту­ці­ї”, ви­ді­ле­ні її стру­к­ту­р­ні еле­ме­н­ти та про­ве­де­но їх де­та­ль­ний ана­ліз.

На під­ста­ві хро­но­ло­гі­ч­но­го ме­то­ду ви­ді­ле­но ета­пи роз­ви­т­ку ін­сти­ту­тів кон­сти­ту­цій­но­го пра­во­су­д­дя Че­хо­с­ло­вач­чи­ни, Че­хії і Сло­вач­чи­ни в до­слі­джу­ва­ний пе­рі­од.

Іс­то­ри­ко-­пра­во­вий ме­тод до­слі­джен­ня за­сто­со­ву­єть­ся в ро­бо­ті для ви­вчен­ня спе­ци­фі­ки ви­ни­к­нен­ня та ево­лю­ції ін­сти­ту­ту кон­сти­ту­цій­но­го ко­н­т­ро­лю на рі­з­них ета­пах дер­жа­в­но-­пра­во­во­го роз­ви­т­ку Че­хо­с­ло­вач­чи­ни, Че­хії і Сло­вач­чи­ни, що дає мо­ж­ли­вість роз­кри­ти пе­ре­д­у­мо­ви йо­го ви­ни­к­нен­ня, ета­пи роз­ви­т­ку та осо­б­ли­во­с­ті фу­н­к­ці­о­ну­ван­ня на ко­ж­но­му з цих ета­пів.

Осо­б­ли­ве мі­с­це се­ред ме­то­дів до­слі­джен­ня за­ймає по­рі­в­ня­ль­но-­пра­во­вий та си­с­те­м­но-­ст­ру­к­ту­р­ний ме­то­ди.

По­рівняль­но-­пра­во­вий ме­тод ви­ко­ри­с­та­но не ли­ше для по­рі­в­нян­ня ін­сти­ту­тів кон­сти­ту­цій­но­го ко­н­т­ро­лю Че­сь­кої та Сло­ва­ць­кої ре­с­пу­б­лік, але й ря­ду ін­ших єв­ро­пей­сь­ких дер­жав, зо­к­ре­ма пост­со­ці­а­лі­с­ти­ч­них, а та­кож для ви­яв­лен­ня вла­с­но­го до­сві­ду фу­н­к­ці­о­ну­ван­ня та ді­я­ль­но­с­ті ін­сти­ту­тів кон­сти­ту­цій­но­го пра­во­су­д­дя Че­хо­с­ло­вач­чи­ни, Че­хії і Сло­вач­чи­ни у дер­жа­во­тво­р­чій прак­ти­ці.

Си­с­те­м­но-­ст­ру­к­ту­р­ний під­хід дав мо­ж­ли­вість роз­кри­ти стру­к­ту­ру ін­сти­ту­тів кон­сти­ту­цій­но­го ко­н­т­ро­лю Че­хо­с­ло­вач­чи­ни, Че­сь­кої і Сло­ва­ць­кої ре­с­пу­б­лік, ві­до­бра­зи­ти ор­га­ні­за­цій­ні за­са­ди фу­н­к­ці­о­ну­ван­ня їх окре­мих стру­к­ту­р­них еле­ме­н­тів, що до­по­мо­г­ло ви­яви­ти схо­жість та рі­з­ни­цю їх мо­де­лей, ви­зна­чи­ти сут­тє­ві ха­ра­к­те­ри­с­ти­ки та те­н­де­н­ції роз­ви­т­ку по­рі­в­ню­ва­них ін­сти­ту­тів.