"Бібліотека І молодь: пошук ідей, майстерність, співпраця", який відбувся на базі оюб ім. О. М. Бойченка та бібліотек Знам'янської міської цбс 20-21 червня 2007 року
| Вид материала | Книга |
- „Бібліотека І молодь: нові часи, нові вимоги”, 1366.02kb.
- Управління культури І туризму облдержадміністрації обласна бібліотека для юнацтва ім. О. М. Бойченка, 1100.38kb.
- Р І шенн я, 16.82kb.
- Чотирнадцята сесія Знам’янської міської ради шостого скликання рішення, 16.81kb.
- Обласна бібліотека для юнацтва ім. О. М. Бойченка, 793.65kb.
- Обласна бібліотека для юнацтва ім. О. М, 503.4kb.
- Тринадцята сесія Знам’янської міської ради шостого скликання р І шенн, 108.38kb.
- Кіровоград, 309.79kb.
- Кіровоград, 353.73kb.
- Рік, що минає, для публічних бібліотек області виявився доволі складним, 349.36kb.
з урахуванням можливостей України, її економічного, соціального, історичного, культурного розвитку і світового досвіду державної підтримки молоді. Державна молодіжна політикаДержа́вна молоді́жна полі́тика — це системна діяльність ссылка скрыта у відносинах з ссылка скрыта, ссылка скрыта, ссылка скрыта, що здійснюється в законодавчій, виконавчій, судовій сферах і ставить за мету створення соціально-економічних, політичних, організаційних, правових умов та гарантій для життєвого самовизначення, інтелектуального, морального, фізичного розвитку молоді, реалізації її творчого потенціалу як у власних інтересах, так і в інтересах України. Завдання державної молодіжної політикиГоловними завданнями державної молодіжної політики є:
Принципи державної молодіжної політикиГоловними принципами державної молодіжної політики є:
Державна молодіжна політика поширюється на громадян України віком від 14 до 35 років незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної належності, ссылка скрыта, освіти, ссылка скрыта, ставлення до ссылка скрыта, роду і характеру занять і здійснюється через органи державної ссылка скрыта, установи, соціальні інститути та об'єднання молодих громадян. Напрями державної молодіжної політикиГоловними напрямами державної молодіжної політики в Україні є:
Державна молодіжна політика в Україні щодо освіти, соціально-політичної, економічної галузей, розвитку духовного, культурного, фізичного потенціалу молоді та функціонування молодіжних організацій визначається законодавством України. Формування молодіжної політики Державна молодіжна політика формується та реалізується шляхом:
Cьогодні ми зібралися, щоб обговорити основні питання становища молоді та розглянути ефективні шляхи поліпшення нашої співпраці. Частка молоді у складі постійного населення України становить третину. Проте місце молодого покоління в суспільному житті визначається не лише значною часткою у структурі населення, а й особливостями соціального становлення та суспільним призначенням. Адже діти та молодь, з одного боку, є однією з найбільш соціально - незахищених верств суспільства, а з другого – саме молоді люди виступають провідниками демографічного, соціально – економічного, політичного та духовного поступу України. Саме тому, сьогодні, ми розглядаємо становище української молоді як рушійної сили соціально-економічних перетворень у нашій країні. І те, що такі зустрічі стали системою, свідчить про велику увагу виконавчої влади до важливих соціальних питань. Насамперед, хочу зазначити питання освіти молоді, оскільки освіта є основним чинником забезпечення конкурентоспроможності України в сучасних умовах, коли виробництво набуває інноваційного характеру. Освітній потенціал молоді України досить високий, про що свідчить постійний запит з боку молоді на освіту та досить високий рівень набутої молоддю освіти в цілому. Водночас є підстави стверджувати, що освітній потенціал молоді не реалізується належною мірою, передусім через невідповідність системи освіти потребам ринку праці. Відзначається також тенденція до зниження якості освіти через низьку соціальну престижність педагогічної професії (ця проблема всім відома), критичну застарілість матеріально-технічної бази закладів освіти всіх рівнів та недостатні темпи її модернізації. Збереження і поглиблення зазначених негативних тенденцій створює ризики незворотності відставання України від розвинених країн світу. До речі, виразним показником неналежного соціального статусу вчителя в сучасному українському суспільстві є результати соціологічних досліджень Українського центру економічних і політичних досліджень імені Разумкова, які однозначно свідчать, що рівень повної довіри до вчителів знизився з 44 відсотків у 2003 році до 26 відсотків – у 2006 році. Доречно також зауважити, що, попри зазначене падіння рівня довіри до вчителів, він є відносно високим, якщо порівнювати з представниками інших професій. Серед представників 18 професій, стосовно яких визначався рівень суспільної довіри, вчителі виявилися лідерами. На останньому місці рейтингу опинилися політики, яким повністю довіряють лише 2 відсотки опитаних, а не довіряють - 56 відсотків. На молодіжному ринку праці спостерігаються неоднозначні тенденції. З одного боку, рівень економічної активності молоді протягом останніх років є досить високим та стабільним. Продовжується тенденція попередніх років щодо зменшення безробіття. Але незважаючи на поліпшення ситуації на ринку праці, проблема безробіття серед молоді залишається дуже гострою. Поряд з позитивними зрушеннями, протягом останніх років посилюються і негативні процеси, зростає чисельність економічно неактивної молоді. Молодь сьогодні потребує не тільки реалізації трудової активності, а й гідної винагороди за працю, і це також всім зрозуміло. Впродовж 2001–2005 років відбулися позитивні зміни в матеріальному становищі молоді: збільшилися доходи, поліпшилися структура доходів і витрат молодіжних господарств та показники споживання. Проте, наявні високі показники бідності в молодіжному середовищі, особливо серед молодих сімей, які мають дітей, не можуть не турбувати українське суспільство. Ми повинні разом подумати, які заходи запровадити для вирішення цих питань. До того ж, ступінь нерівності суспільства за доходами в післякризовий період, починаючи з 2000 року, не тільки не зменшився, а й, навпаки, на превеликий жаль, зріс, що є одним з чинників соціальної напруженості. Хочу звернути вашу увагу на проблеми, які потребують негайного вирішення — подолання таких негативних явищ, як поширення ВІЛ/СНІДу, наркоманії, погіршення основних показників стану здоров’я української молоді. Протягом 2001–2005 років набула ознак сталості тенденція попередніх років щодо поширення в молодіжному середовищі наркоманії та епідемії ВІЛ/СНІДу. Вже доводиться вживати такий медичний термін до цього соціального явища. Останніми роками характерною рисою наркоспоживання в Україні є залучення молоді від 13 до 15 років. А динаміка поширення ВІЛ-інфекції дає підстави висловити припущення про початок в Україні другої хвилі епідемії ВІЛ/СНІДу. Викликає занепокоєння поширення в Україні ігроманії, яка визнана Всесвітньою організацією охорони здоров’я хворобою ХХІ століття. На це треба звернути особливу увагу тому, що в ряді країн, у тому числі в Російській Федерації, до законодавства внесені серйозні зміни, спрямовані на подолання цієї проблеми. Там відводяться спеціалізовані зони для ігрових автоматів, вони вже не будуть загальнодоступними, тому велика кількість малих і середніх операторів цього ринку шукатимуть збут в Україні. На це треба звернути особливу увагу. На жаль, ми на сьогодні маємо неврегульоване законодавство, загальну доступність гральних автоматів, відсутність державного контролю за виробництвом і розповсюдженням комп’ютерних ігор, що негативно впливає на формування морально-ціннісних орієнтирів дітей та молоді, сприяє поширенню цієї негативної тенденції. Хоча впродовж 2001–2005 років поступово зменшувався рівень злочинності і правопорушень серед неповнолітніх та молоді, частка неповнолітніх серед засуджених практично не змінилася. Викликає занепокоєння те, що, на відміну від 2001 року, у 2005 році майже на 10 відсотків зросла чисельність неповнолітніх, які на момент взяття на облік у підрозділах кримінальної міліції у справах неповнолітніх не мали батька, на 42 відсотка — взагалі не мають батьків, на 70 відсотків — проживають у дитячих будинках-інтернатах. Нинішній стан здоров’я української молоді не може задовольнити суспільство, а діюча система виховання не спонукає значну частину юнаків та дівчат до бажання вести здоровий спосіб життя. За даними Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, щороку зростає кількість людей, залучених до фізкультурно-оздоровчої роботи. Зростанню кількості громадян, які займаються фізкультурою і спортом, сприяло збільшення спортивних споруд в Україні. Проте це лише перші кроки. І тут, на превеликий жаль, ми ще маємо колосальні проблеми. Міністерством розроблені заходи щодо докорінної зміни ситуації в матеріально-технічному забезпеченні. Активно діє програма будівництва універсальних спортивних майданчиків, яких буде кількасот та тренажерних вуличних майданчиків, які розроблені за типовими угодами. Розпочнеться будівництво льодових стадіонів, до яких будуть залучені сотні, тисячі наших молодих людей. Впевнений, що такі активні заходи Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту України з відволікання дітей від вулиці дадуть позитивні результати. Разом з тим хочу сказати, що рівень залучення дітей до регулярних занять фізичною культурою та спортом у 10–15 відсотків нікого не влаштовує — ні мене, ні вас, бо всі ми розуміємо, що відповіді на питання про те, де решта 85–90 відсотків, на превеликий жаль, ми не маємо. Існуючий стан потребує посилення міжгалузевого багаторівневого співробітництва різних профільних міністерств, концентрації ресурсів на розв’язання найболючіших проблем у сфері збереження і зміцнення здоров’я дітей та молоді. Реалізація окремих складових державної політики щодо вирішення проблем молоді та молодих сімей, соціального захисту дітей і молоді належить до повноважень багатьох центральних органів виконавчої влади та їх регіональних структур. Проблемами молоді опікуються Міністерство освіти і науки України, Міністерство охорони здоров’я України, Міністерство праці та соціальної політики України, Міністерство культури і туризму України, Міністерство внутрішніх справ України, органи місцевих державних адміністрацій та органи місцевого самоврядування. Координаційну роль у реалізації державної молодіжної політики покладено на Міністерство у справах сім’ї, молоді та спорту України. Важливу роль у становленні та соціальному розвитку дітей і молоді відіграє співпраця органів державної влади з міжнародними неурядовими організаціями. Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту співпрацює з 12 міжнародними неурядовими організаціями, серед яких основним стратегічним партнером є, безумовно, Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ). Також розширюється співробітництво з організаціями Ради Європи, Європейського Союзу за програмами ТAСIS, по лінії Організації безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародної організації з міграції та багатьма іншими. За роки незалежності в державному та місцевих бюджетах окремим рядком стали виділятися кошти на реалізацію молодіжних програм і заходів центральних та місцевих органів виконавчої влади, молодіжних громадських організацій. Якщо порівнювати з 2001 роком, то видатки з державного бюджету у 2005 році збільшилися майже в 7,2 рази. В області – у 5 разів. Особливе значення у становленні та розвитку суспільства має соціальний захист населення, який ґрунтується на засадах поглиблення адресної допомоги та забезпечення матеріальної підтримки непрацездатних громадян, сімей з дітьми, передусім багатодітних, дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей-інвалідів та осіб з обмеженими фізичними можливостями. Найбільш вагоме підвищення соціальних виплат відбулося у 2006 році. Тільки разова допомога при народженні дитини зросла до 8500 гривень. Державну допомогу щомісяця отримують більш як 3 мільйони родин і громадян, які її потребують. Ці зміни зумовили підвищення народжуваності, що, безумовно, сприяє поліпшенню демографічної ситуації загалом. Крім матеріальної допомоги, система соціального захисту передбачає також надання соціальних послуг різним категоріям сімей, дітей та молоді. На це спрямована діяльність центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, мережа яких щороку зростає. Якщо порівнювати з 2001 роком, у 2005 році кількість соціальних послуг, наданих цими службами, збільшилася у 6,4 разу. Останніми роками з’явилися заклади соціального спрямування, зокрема центри соціально-психологічної допомоги, соціальні гуртожитки, соціальні центри матері та дитини, центри соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями, а також центри ВІЛ-інфікованих дітей та молоді. У 2005 році в Україні розпочався процес реформування системи соціально-правового захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на засадах пріоритетності сімейних форм влаштування дітей. На сьогодні завершена більша частина роботи щодо внесення змін до нормативно-правових актів соціально-правового захисту, вирішено проблему фінансування прийомних дітей та дитячих будинків сімейного типу з державного бюджету, розробляється програма реформування інтернатних закладів тощо. Забезпечення молоді та молодих сімей житлом – окрема проблема, і стан її вирішення залишається вкрай незадовільним, складним. Серед соціальних проблем вона посідає одне з останніх місць і, безумовно, потребує розв'язання. Низький рівень доходів та високий рівень бідності молодих сімей з дітьми є свідченням необхідності зміни пріоритетів соціальної політики в напрямі підтримки молоді. Однією з форм державної підтримки молодих сімей, їх соціального захисту є надання пільгових кредитів на будівництво або реконструкцію житла. Проте це не вирішує в цілому проблему забезпечення молоді та молодих сімей житлом. За експертними оцінками, іпотечними житловими кредитами комерційних банків можуть скористатися лише 8 - 10 відсотків громадян України працездатного віку. Невисокий рівень матеріального становища молоді, особливо молодих сімей з дітьми, висока вартість житла, великий розмір першого внеску та високі процентні ставки за кредитами в комерційних банках призводять до того, що ця проблема лише поглиблюється. Значну увагу органи державної влади приділяють оздоровленню дітей. За період літньої оздоровчої кампанії 2006 року в Україні організованими формами відпочинку та оздоровлення охоплено майже 3 мільйони людей. Враховуючи необхідність законодавчого врегулювання організаційних, правових і фінансових засад оздоровлення молоді, Міністерством у справах сім'ї, молоді та спорту розроблена Концепція державної програми оздоровлення і відпочинку дітей та молоді і прийняття відповідного закону. Дякую за увагу. Впевнений у нашій подальшій конструктивній співпраці * * * Бібліотечне обслуговування молоді в сучасних реаліях (Консультація)  Т. Рєзнік, завідувач сектором популяризації періодичних видань ОЮБ ім.. О. М. Бойченка «Якщо ви хочете, щоб молодь тягнулась до знань, турбуйтесь про головні, найважливіші джерела духовної культури – бібліотеки» В. Сухомлинський Сьогодні майже 70% від загальної кількості користувачів бібліотек України становить юнацтво. Поява нових технологій змінює якісний склад наших користувачів, їх інтерес до соціокультурних послуг, які вони отримують в бібліотеці. Маючи великий вибір джерел інформації, читачі бібліотек для юнацтва стають дуже вимогливими, їх не задовольняє використання лише традиційних послуг бібліотек. Тож бібліотеки для юнацтва зараз перебувають у процесі фундаментальних змін для того, щоб зберегти себе, як соціальний центр для молоді. Кінцевим результатом цих змін є трансформація бібліотеки з книгозбірні в інформаційний, культурно-освітній, центр дозвілля, теоретичну лабораторію і головного організатора читання для молоді. Адже незважаючи на нові технології, що постійно з’являються у нашому житті, роль читання не лише не зменшується, але й підвищується. Місія бібліотеки для юнацтва на сьогодні полягає у всебічному розвитку особистості і створенні умов для соціалізації молоді. Основні напрями діяльності бібліотек для юнацтва: -сприяння розвитку демократизації суспільства шляхом задоволення різноманітних потреб юнацтва; - зміцнення зв’язків з органами державної влади; - організація роботи з бібліотечним фондом; - робота зі створення центрів регіональної інформації; - впровадження нових інформаційних технологій; - проведення соціологічних досліджень; - пошук альтернативних джерел фінансування; - організація підвищення кваліфікації працівників; - методичне забезпечення бібліотек, інформаційне обслуговування; - бібліотечний маркетинг. Отже, основною категорією наших читачів є молодь та юнацтво. Основними мотивами звернення користувачів до бібліотеки є потреба в інформації для навчання і виробництва, здійснення наукових розробок, підвищення кваліфікації та самоосвіти, організації змістовного дозвілля молоді, що, власне, не є новиною. В залежності від їхніх потреб і використання бібліотечно-інформаційних продуктів та послуг визначаються такі мотиви звернення до бібліотеки:
Сьогодні запити користувачів юнацьких бібліотек є дуже різноманітними, тож сучасні бібліотечні фонди повинні гнучко реагувати на зміни інформаційних потреб користувачів та їх приоритетні інтереси. Питання комплектування фонду завжди було актуальним для будь якої бібліотеки. З появою нових технологій бібліотека повинна швидко адаптуватися до сучасних потреб та запитів користувачів. За останні роки вінілові платівки замінили компакт-диски, своє існування закінчують відеокасети, поступаючись місцем компакт-дискам. Важливо "піймати" момент заміни одних носіїв на інші: зробити це занадто рано - значить не знайти користувачів, занадто пізно - залишитися з морально застарілим фондом. Поступово, до традиційного документального ресурсу книгозбірні додається суттєво новий вид - повнотекстові бази даних на електронних носіях (створені бібліотекою і придбані). Традиційно вибір документу співвідноситься із запитами населення, точніше з уявою про них фахівців. Тому, при комплектуванні потрібно враховувати ситуацію на видавничому ринку, рекламу, думку ЗМІ, масовий попит на книжкову і мультимедійную продукцію, форму надання інформації, кількість наявного фінансового забезпечення та орієнтуєнтуватися на потреби не тільки тих користувачів, що вже прийшли до бібліотеки, а й на потенційних. У сучасних умовах бібліотеки мають звертати увагу на нові підходи та альтернативні методи комплектування. В деяких бібліотеках вже стало реальним замовлення книг безпосередньо через сайти українських видавництв, що надає можливість економії коштів. Спостерігається тенденція зростання кількості електронних видань, у першу чергу, електронних версій періодичних видань. Як свідчить світова практика, використання електронних видань є одним з магістральних напрямів у сучасній діяльності бібліотек, що дозволяє відійти від традиційних шляхів передплати періодичних видань, зкоординувати зусилля і, тим самим, розширити репертуар одержуваних газет та журналів. Тож потрібно вивчати можливості цього виду комплектування. Сьогодні якісно та кількісно змінюється ряд послуг, які можуть надавати бібліотеки різних рівнів: Нові бібліотечно-інформаційні продукти і послуги:
Виконання цих завдань забезпечить новий рівень бібліотечно-інформаційного обслуговування, створить умови якісного та швидкого доступу до інформації та знань. Інформаційний сервіс бібліотеки передбачає надання суттєвої допомоги в користуванні бібліотечними фондами:
Основними джерелами інформації є бібліотечні продукти - електронні бази даних: книги, періодичні видання, відео- аудіо- касети, компакт-диски, краєзнавчі документи. Для якісного результату в знаходженні інформації потрібно створювати електронні бази даних бібліотечних фондів та надавати читачам бібліотеки можливість ними користуватись, не тільки знаходячись у бібліотеці, але й віртуально – через Інтернет. Ці бібліотечні продукти дозволять користувачам швидко визначати місцезнаходження необхідних матеріалів у бібліотечних фондах за автором, назвою, предметом, ключовим словом, роком та місцем видання тощо, завдяки чому бібліотекар може якісно задовольнити запити користувачів. Визначивши Інтернет як додатковий інформаційний ресурс для користувачів, багато бібліотек вже відкрили в своїх стінах Інтернет - класи, що надало можливість користувачам, у доповнення до друкованих джерел інформації, отримати доступ до світових електронних інформаційних ресурсів. На сьогодні, в області діє 5 Інтернет – класів, 21 центральна бібліотека має Інтернет зв'язок. Це суттєво розширило можливості в інформаційному обслуговуванні відвідувачів, а бібліотекам використання Інтернету надало можливість обслуговувати також віртуальних користувачів. З появою Інтернет - класів у бібліотеках з’явились нові форми роботи: Інтернет - екскурсії, електронні презентації, віртуальні виставки на сайтах бібліотек тощо. Пошук нових підходів до масової роботи сприяє урізноманітненню видів і тематики заходів, підвищенню їх популяризації серед користувачів бібліотеки. Зрозуміло, що в своїй роботі ми не можемо обійтись без традиційних презентацій, зустрічей, оглядів, днів інформації. Але нові методи і форми роботи не лише зацікавлять постійних користувачів, але й привернуть увагу нових. З метою національно-патріотичного виховання молоді бібліотекам пропонуємо організувати і провести:
Екологічне виховання молоді:
Краєзнавча робота:
Популяризація здорового способу життя:
Суть такого заходу полягає у тому, що інформацією про шкідливі звички та їх наслідки діляться між собою самі юнаки та дівчата. Доведено, що інформація, розказана однолітками, сприймається краще, ніж та, яку розповідають дорослі. - Проведення |