«Держ б-ка України для юнацтва». – К. [б в.], 2010. – 63 с. Редакційна колегія: Г. Саприкін (голова редкол.), Т. Сопова (відп ред.), С. Чачко, Т. Якушко Редактори: С. Чачко, М. Стельмах © дз
Вид материала | Документы |
- Інформаційний вісник, 1100.75kb.
- Інформаційний вісник, 1072.15kb.
- Інформаційний вісник, 1081.07kb.
- Програма Всеукраїнського соціологічного дослідження «Веб-спілкування та нетикет: ставлення, 1077.38kb.
- Дз «державна бібліотека україни для юнацтва», 1059.26kb.
- Дз «Державна бібліотека України для юнацтва», 963.85kb.
- Учасникам Всеукраїнської науково-практичної конференції директорів обласних бібліотек, 2806.09kb.
- Духовні світочі людства, 552.41kb.
- Дз «Державна бібліотека України для юнацтва», 2408.7kb.
- Міністерство культури І туризму україни дз «державна бібліотека україни для юнацтва», 931.57kb.
Бібліографія
1. Library and Information Studies: Directory of Institutions Offering Accredited Master’s Programs, 2006-2007: American Library Association: Office of Accreditation.
2. Haigh, Maria. Divided by a Common Degree Program? Profiling Online and Face-to-Face Information Science Students // Education for Information. – 2007. – V. 25. – № 2. – PP. 93 – 110.
3. Haigh, Maria. Escaping Lenin’s library: Library and Information Science education in independent Ukraine // The International Information & Library Review. – 2007. – V. 39. – № 2. – PP. 72–79.
4. Haigh, Thomas. Inventing Information Systems: The Systems, Men and the Computer, 1950-1968 // Business History Review. – 2001. – V. 15. – Spring. – PP. 15 – 61.
Досвід роботи
Методична служба – генератор
нових ідей
Л. Артеменко, головний методист
Житомирської ОЮБ
Становлення методичної роботи бібліотек для юнацтва нашої країни відбувалося в період їх створення.
Науково-методичний відділ Житомирської обласної бібліотеки для юнацтва було створено у 1980 році. Штат налічував 4 працівники. Свої основні завдання методисти вбачали в навчанні та підвищенню професійного рівня бібліотекарів області, у пошуках нешаблонних підходів та рішень в роботі з юнацькою категорією користувачів.
Першим завідувачем науково-методичного відділу стала Аліна Смуляр, яка нині очолює бібліотеку Житомирського технологічного коледжу. Разом з нею працювали Олена Осіна, Наталя Харитонова, Таїсія Чабак. Вони розповсюджували нові ідеї, які з’являлися в бібліотечному середовищі; були порадниками у справі поліпшення методичної роботи усієї галузі; наполегливо, творчо і натхненно зміцнювали авторитет бібліотеки та зробили вагомий внесок у створення мережі юнацьких структурних підрозділів.
Зміни, які проходили в ідеологічній, економічній та культурній галузях, особливо позначилися на статусі бібліотеки, на її ролі в суспільстві. Це був період випробовувань, пошуку свого місця в суспільному житті. В той час відділ було реорганізовано, у штаті залишився лише один працівник. У різні роки тут працювали Ольга Білова, Ольга Микитюк, Зінаїда Гриб, Тамара Колосович, Людмила Майзус, однак під їх керівництвом відділ виконував функції методичного центру для бібліотек усіх систем і відомств області.
Зміна соціальних умов диктувала трансформацію змісту діяльності бібліотеки, суть якої полягала в переосмисленні історичного досвіду в новому контексті. Особлива увага працівників відділу приділялася розкриттю творчості раніше заборонених поетів і письменників: М. Руденка, В. Підмогильного, М. Хвильового, В. Барки, О. Теліги, О. Ольжича, В. Стуса, В. Симоненка, Л. Костенко. Розроблені матеріали надсилалися до районних та міських книгозбірень, де через брак коштів на комплектування не вистачало новинок літератури, видань, які б по-новому розкрили історичні події. Часто наші матеріали були єдиним джерелом для сільського бібліотекаря, вчителя, учня у висвітленні життєвого шляху цих постатей.
Фахівцем бібліотечної справи, спеціалістом, який досконало знав специфіку методичної роботи, відчував пульс життя, шукав нові ефективні підходи до методичної діяльності та віддавав роботі свої знання та досвід, був головний методист Тетяна Козаренко. Ще багато добрих справ могла б зробити Тетяна Іванівна, але, на жаль, передчасно пішла з життя.
Та час не зупиняється.
Найголовнішими функціями відділу нині є консультативна допомога, аналітична діяльність, підвищення професійного рівня бібліотекарів, дослідницька та інноваційна робота.
З огляду на те, що якості бібліотечного спеціаліста мають відповідати потребам та реаліям сучасного життя, питання підвищення кваліфікації бібліотечних працівників, що обслуговують юнацтво, постійно перебуває у полі зору методичного відділу.
Також бібліотека проводить низку заходів із підвищення професійної кваліфікації бібліотекарів області, серед яких чільне місце займають школи директорів. Вони проводяться спільними зусиллями трьох бібліотек. Під час таких навчань порушуються проблемні питання роботи з молодіжною аудиторією, а саме: «Юнацькі структурні підрозділи: орієнтири розвитку», «Інноваційні форми бібліотечно-бібліографічного обслуговування юнацтва», «Формування та використання електронних ресурсів бібліотек в обслуговуванні юнацтва» тощо.
Суттєву роль у роботі методичного відділу відіграють виїзди на місця, під час яких надається конкретна методична допомога, вирішуються проблемні ситуації. Головний методист та працівники інших відділів бібліотеки спільно з працівниками обласної універсальної наукової бібліотеки ім. О. Ольжича та бібліотеки для дітей беруть участь у комплексних обстеженнях діяльності ЦБС області. Здійснюються тематичні виїзди, вивчаються конкретні аспекти діяльності бібліотечних установ.
Але найбільш досконалою формою підвищення кваліфікації залишаються обласні семінари. Вони проводяться в різних формах та на різні теми: «Бібліотека – центр читання і формування інформаційної культури особистості», «Бібліотека і молодь: нові потреби, нові вимоги», «Бібліотека – молодий читач: моделі співпраці», «Головні аспекти в обслуговуванні юнацтва». До участі в обласних семінарах щорічно запрошуються не лише працівники районних та міських бібліотек області, а й голови методичних об’єднань шкіл, коледжів, ліцеїв, ПТУ, вузів.
Під час семінарів слухачі мають можливість отримати корисну і цікаву інформацію про зміст і форми роботи з юнацтвом, познайомитися з представниками різних організацій, які запрошуються до участі, поділитися досвідом цікавої роботи з молоддю, що проводиться бібліотеками області, взяти участь у практичних заняттях, які пропонують працівники інших установ (наприклад, тренінгах психологів, лікарів, правознавців).
Такі семінари – це, перш за все, можливість обговорити проблеми, які хвилюють молодь, вислухати пропозиції, обмінятися досвідом, поспілкуватися.
Актуальною потребою для бібліотекарів залишається самоосвіта. Кожен працівник намагається систематично знайомитися з фаховими виданнями («Бібліотечна планета», «Бібліосвіт», «Бібліотечний форум», «Бібліотека», «Шкільна бібліотека»), переглядати періодичні видання, нові надходження літератури, засвоювати досвід роботи інших бібліотек країни.
З метою забезпечення та апробації нововведень, індивідуального консультування та конкретної методичної допомоги проводяться одноденні практикуми-стажування для окремих категорій фахівців та новопризначених спеціалістів з районних та міських ЦБС.
Чимало років відділ плідно співпрацює з Житомирським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти, іншими навчальними закладами. Спільно організовуються семінари-навчання для керівників методичних об’єднань, вчителів-предметників, бібліотекарів шкіл та вузів. Працівники беруть участь у міських освітянських семінарах, серпневих конференціях.
Налагоджено тісну співпрацю з Житомирською філією ДАККіМ, позаштатними викладачами якої є працівники бібліотеки. Вони пропонують консультації з різних напрямків роботи з молоддю, а також беруть активну участь у виїзних навчаннях на базі районів, надаючи як методичну, так і практичну допомогу бібліотечним працівникам. Навчання на базі закладів культури районів є чи не єдиною доцільною формою підтримки професійного статусу сільських працівників культури в умовах сьогодення.
Останніми роками активізувалась соціологічна та дослідницька діяльність бібліотеки. Відділ проводить різнопланові міні-дослідження та анкетування з конкретних проблем молодіжного середовища: «Бібліотека очима читача», «Я вивчаю рідний край», «Краща книга року», «Кращі газети та журнали року» та ін.
Ми постійно беремо участь у Всеукраїнських соціологічних дослідженнях, які організовує Державна бібліотека України для юнацтва: «Бібліотеки для юнацтва як методичні центри» (2002 р.), «Структурно-кількісні аспекти бібліотечно-інформаційного обслуговування юнацтва в Україні» (2005-2006 рр.), «Сучасна молодь: інформаційні потреби та можливості їх задоволення бібліотекою», «Інформаційна культура користувача обласної бібліотеки для юнацтва» (2006 р.), «Ефективність надання платних послуг у бібліотеках України для юнацтва» (2007 р.), «Втрачений читач» (2008 р.), «Веб-спілкування та нетикет: ставлення бібліотекарів та користувачів» (2009 р.).
Важливим напрямком методичної роботи є видавнича діяльність. Щорічно бібліотека видає 10-15 методичних матеріалів. Це і поради, і узагальнення досвіду роботи, і сценарії масових заходів, конкурсів, вікторин, і збірники матеріалів науково-практичних конференцій та обласних семінарів, а також кращих робіт учасників всеукраїнських та обласних конкурсів. Особливо хотілося б відзначити такі видання, як «Бібліотека і соціальні пробле- ми молоді», «Бібліотека і молодь: нові потреби нові вимоги», «Сильніше зброї – сила слова» (до 135-річчя від дня народження Лесі Українки), «Погляд у минуле» (про увічнення пам’яті видатних діячів УНР і ЗУНР), «Молодь проти наркоманії», «Любов, що водить сонце і світила», «В серці зріє величне, сутнє» (до 70-річчя від дня народження М. Сингаївського, поета-земляка, перекладача, публіциста), «Житомирщина на перехресті думок», «Я відданий душею Україні» (до 70-річчя від дня народження В. Грабовського, українського поета-земляка), «Легенди рідного краю» тощо.
У рамках проекту «Відродження національної, духовної, культурної та історичної спадщини» працівниками бібліотеки складено більше 80 сценаріїв, які розповсюджуються в бібліотеках області і користуються популярністю серед користувачів та бібліотекарів не лише Житомирщини, але й усієї України.
Протягом останніх років було видано цілий ряд матеріалів з узагальненням досвіду роботи обласної бібліотеки. Перш за все, варто назвати рекламний проспект про обласну бібліотеку для юнацтва Житомирської обласної ради «Друг і порадник» (2006 р.). У виданні «Правова культура молоді» (2007 р.) узагальнено досвід роботи школи правових знань «Підліток» бібліотеки для юнацтва Житомирської обласної ради. Це дало можливість активізувати популяризацію правових знань у бібліотеках регіону згідно з Обласною комплексною програмою профілактики злочинності на 2006-2010 роки. У 2009 р. у виданні «Чудодійна краса мистецтва» подано аналіз досвіду роботи літературно-мистецької вітальні «Від серця до серця», а у виданні «Мій отчий край – земля моя у росах» – лекторію «Юний краєзнавець, що працюють при Житомирській ОЮБ.
Методист – головний популяризатор інноваційних бібліотечних процесів. Безпосередня участь у підготовці та проведенні нетрадиційних масових заходів дає змогу помічати певні нюанси в роботі з юнацькою аудиторією, аналізувати їх і враховувати у подальшій методичній діяльності, популяризувати такі ефективні форми роботи, як круглі столи, диспути, дискусії, конкурси, вікторини, турніри, презентації книг. Інноваційною формою роботи є мультимедійні презентації. Нова аналітична функція методичної діяльності полягає у вивченні стану обслуговування юнацтва в області. Мета такої роботи – зафіксувати і охарактеризувати наявний стан, визначити тенденції, дати загальну оцінку роботі з юнацтвом. Моніторинг виконання планових показників, масових заходів, в основному, проводиться під час щорічних звітів. Аналізуючи роботу бібліотек області з юнацтвом, можна побачити чітку соціальну спрямованість усього її змісту. Виходячи з реальних життєвих проблем своїх читачів, бібліотекарі рішуче відмовляються від елементів ідеологічного пресингу. Вони добре розуміють, що інформатизація суспільства вимагає здійснення радикальних перетворень у бібліотечній галузі; без цього неможливо обійтись, працюючи відповідно до вимог сьогодення. Бібліотечні працівники допомагають юнакам та дівчатам у пошуку інформації шляхом проведення Днів інформації, бібліографії, краєзнавства, спеціаліста, годин цікавих повідомлень. Найголовнішим для бібліотекарів області, що працюють з юнацтвом, є допомога у формуванні національної свідомості, громадянськості та патріотизму; прищеплення інтересу до історичного минулого України, української культури, усної народної творчості, до самобутніх обрядів, традицій, ремесел українського народу. Значний досвід з цих питань накопичено в бібліотеках Лугинського, Новоград-Волинського, Житомирського, Бердичівського, Андрушівського, Баранівського, Малинського, Олевського, Радомишльського, Попільнянського районів. Одним із напрямків роботи бібліотек є правове виховання молоді, зокрема в світлі проблеми «важких» підлітків. На жаль, сімейне виховання сьогодні є дуже проблематичним. Тому бібліотечні працівники застосовують усі форми і методи масової роботи для компенсації його відсутності або недоліків. У бібліотеках проводяться вечори запитань та відповідей, усні журнали, години роздумів, години цікавих повідомлень, експрес-ігри, уроки права. Ось деякі з них: «Подорож країною закону» (Бердичівська МЦБС), «Права і обов’язки неповнолітніх» (Коростенська МЦБС), «Не переступи межу» (Овруцький район), «Обираємо здоровий спосіб життя» (Любарський район), «Твоє життя – твій вибір» (Нововолинська МЦБС).
Важливим також є питання профорієнтаційної роботи з молоддю. Вступаючи в доросле життя, юнаки та дівчата ставлять собі життєво важливі запитання: куди піти навчатися, яку професію обрати? І бібліотекарі надають вагому допомогу у вирішенні соціально значущої проблеми вибору професійного шляху, проводячи диспути, дискусії, відкриті огляди та перегляди літератури, дні професій: «Як правильно обрати свій шлях у житті» (Новоград-Волинська РБ), «Професії ХХІ століття» (Олевський район), «Орієнтир у світі професій» (Чуднівський район), «На світі тисячі професій, одна із них – твоя» (Ружинський район). Крім того, бібліотеки плідно співпрацюють з районними центрами зайнятості, які надають інформацію про чисельність молодих людей, що стоять на обліку у центрі, про курси перепрофілювання, про можливість професійної перепідготовки. У багатьох випадках центри зайнятості допомагають юнакам та дівчатам у працевлаштуванні.
Зараз мережа юнацьких структурних підрозділів районів та міст області така:
№/п | Місто, район | Б-ки для юнацтва | Б-ки- філії | Відділи | Абонементи | Кафед-ри | Групи | К-ть чита-чів |
1. | Андрушівський | | | | 1 | | 35 | 2269 |
2. | Баранівський | | | | | 1 | 34 | 3700 |
3. | Бердичівський | | | | | 1 | 41 | 3141 |
4. | Брусилівський | | | | | 1 | 23 | 1953 |
5. | Володимир-Волинський | | | | | 1 | 29 | 2306 |
6. | Ємільчинський | | | | | 1 | 21 | 2299 |
7. | Житомирський | | | | | 1 | 56 | 4410 |
8. | Коростенський | | | | | 1 | 45 | 2221 |
№/п | Місто, район | Б-ки для юнацтва | Б-ки- філії | Відділи | Абонементи | Кафед-ри | Групи | К-ть чита-чів |
9. | Коростишівський | 1 | | | | 1 | 29 | 4503 |
10. | Лугинський | | | | | 1 | 22 | 1442 |
11. | Любарський | | | | | 1 | 33 | 2408 |
12. | Малинський | | | | | 1 | 41 | 3170 |
13. | Народицький | | | | | 1 | 23 | 638 |
14. | Нов.-Волинський | | | | 1 | | 76 | 4211 |
15. | Овруцький | | | | | 1 | 54 | 3742 |
16. | Олевський | | | | | 1 | 38 | 3089 |
17. | Попільнянський | | | | | 1 | 33 | 2159 |
18. | Радомишльський | | | | | 1 | 36 | 3010 |
19. | Романівський | | | | | 1 | 41 | 2475 |
20. | Ружинський | | | | | 1 | 37 | 1765 |
21. | Червоноармійський | | | | | 1 | 23 | 2006 |
22. | Черняхівський | | | | 1 | | 40 | 2350 |
23. | Чуднівський | | | | | 1 | 33 | 2642 |
24. | м. Бердичів | | | 1 | | | 8 | 4915 |
25. | м. Житомир | | | 1 | | 1 | 10 | 9778 |
26. | м. Коростень | | | | 1 | | 8 | 3289 |
27. | м. Новоград- Волинський | | 1 | | 1 | | 2 | 4080 |
28. | м. Малин | | | | | 1 | 2 | 400 |
| ВСЬОГО: | 1 | 1 | 2 | 5 | 22 | 873 | 84371 |