Криворізька міська рада

Вид материала

Документы

Содержание 4.3. Приватизації не підлягають

Подобный материал:

• Криворізька міська рада, 191.44kb.
• Криворізька міська рада виконавчий комітет, 181.64kb.
• Криворізька міська рада, 799.12kb.
• Криворізька міська рада дніпропетровська область проект рішення, 307.23kb.
• Трускавецька міська рада львівської області, 12.32kb.
• Рівненська міська рада рішення (шосте скликання), 303.05kb.
• Україна дніпродзержинська міська рада, 15.34kb.
• Україна миколаївська область баштанська міська рада рішення, 431.18kb.
• Проект україна нетішинська міська рада хмельницької області р І шенн я чотирнадцятої, 35.72kb.
• Україна нетішинська міська рада хмельницької області р І шенн я десятої сесії Нетішинської, 73.45kb.

4.3. Приватизації не підлягають:

- будівлі (споруди, приміщення) або їх окремі частини, які становлять національну, культурну та історичну цінність і перебувають під охороною держави;

- допоміжні приміщення багатоквартирного будинку, які призначені для забезпечення його експлуатації та побутового обслуговування мешканців (сходові клітки, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення);

- визначені в установленому порядку спеціалізовані підприємства торгівлі, що обслуговують виключно громадян, які мають пільги згідно з чинним законодавством;

- об’єкти освіти, культурної спадщини та охорони здоров’я, окрім пам’яток, не занесених до переліку тих, що не підлягають приватизації, за наявності погодження Дніпропетровського обласного центру з охорони історико-культурних цінностей, окремих аптечних підрозділів, об’єктів незавершеного будівництва системи охорони здоров’я, будівель та споруд, використання яких в системі охорони здоров’я та освіти недоцільне за пропозиціями постійних комісій міської ради та виконкомів районних у місті рад;

- об'єкти інженерної інфраструктури та благоустрою міста, включаючи мережі, споруди, устаткування, які пов'язані з постачанням споживачам води, газу, тепла, а також відведенням і очищенням стічних вод;

- інші об’єкти, передбачені чинним законодавством України.

5. Джерела коштів для приватизації

5.1. Об'єкти приватизації можуть бути придбані покупцями за рахунок власних чи позичених грошових коштів. У разі придбання об'єкта малої приватизації за рахунок грошових коштів покупці-фізичні особи подають до органу приватизації декларацію про доходи.

5.2. Оплата придбаних об'єктів приватизації здійснюється у гривнях.
5.3. Покупці вправі використовувати для придбання об'єктів приватизації грошові кошти лише шляхом їх безготівкового перерахування з відкритих ними у банках України рахунків.


6. Ідентифікація поліпшень орендованого нерухомого майна

6.1. Процедура надання орендарю згоди орендодавця комунального майна на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого майна включає такі етапи:

- подання заяви і пакета документів орендарем до адміністратора або представника орендодавця в єдиному дозвільному центрі;

- розгляд заяви і документації орендаря;

- надання орендодавцем письмової відповіді про результат розгляду заяви.

Для розгляду питання про надання згоди орендарю на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого майна орендар подає заяву та такий пакет документів:

• оригінали наступних документів:
  

- проектно-кошторисної документації щодо здійснення поліпшення орендованого об'єкта;

- акта технічного обстеження від комунального підприємства, що утримує об'єкт оренди;

- довідки балансоутримувача про вартість об'єкта оренди згідно з даними бухгалтерського обліку на початок поточного року;

- графіка проведення ремонтних робіт із терміном виконання ремонту протягом 6-ти місяців;

• копії наступних документів:
  

- договору оренди;

- плану з інвентарної справи, виконаної комунальним підприємством Дніпропетровської обласної ради “Криворізьке бюро технічної інвентаризації”, та експлікації внутрішніх приміщень;

- свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта господарювання.

До невід’ємних поліпшень орендованих об’єктів можуть належати роботи, пов’язані з ремонтом фундаменту, покрівель, стін, перегородок, перекриттів, підлог, віконних та дверних отворів, відновленням мереж електро- тепло-, водовідведення, водопостачання та інші внутрішні ремонтні роботи .

Згода на здійснення поліпшень надається у формі листа орендодавця орендарю, у якому міститься погодження на поліпшення орендованого майна.

6.2. Ідентифікацією поліпшень орендованого нерухомого майна (надалі - ідентифікація поліпшень) є встановлення суб'єктом оціночної діяльності-суб'єктом господарювання факту відповідності підтверджувальних документів, наданих орендарем, про здійснені ним заходи, спрямовані на покращання фізичного (технічного) стану орендованого нерухомого майна та (або) його споживчих якостей (надалі-поліпшення), наявним поліпшенням, які неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди і які здійснені за рахунок коштів орендаря та за згодою орендодавця. Ідентифікуються поліпшення, що здійснені протягом терміну дії договору оренди.

6.3. Підтверджувальні документи про здійснені орендарем поліпшення, що подаються ним до органу приватизації, включають:

- договір оренди, укладений із дотриманням вимог законодавства;

- письмову згоду орендодавця на здійснення орендарем поліпшень орендованого нерухомого майна за його кошти;

- погоджену орендодавцем проектно-кошторисну документацію на проведення поліпшень, акти виконаних будівельних робіт, підписані замовником і підрядником, копії документів, що підтверджують проведені орендарем розрахунки за виконані поліпшення орендованого нерухомого майна, у тому числі придбані матеріали, конструкції тощо, у разі виконання будівельних робіт господарчим способом - акти виконаних робіт, посвідчені комунальним обслуговуючим підприємством або балансоутримувачем, що утримує об'єкт оренди, та підписом суб’єкта господарювання;

- аудиторський висновок щодо підтвердження фінансування здійснених поліпшень орендованого нерухомого майна за рахунок коштів орендаря, який має містити розшифровку періодів освоєння, напрямів та джерел фінансування поліпшень із посиланням на підтверджувальні документи;

- довідку, видану орендарем та завірену аудитором, про суму витрат, понесених орендарем у зв'язку із здійсненням поліпшень;

- інші документи, необхідні для ідентифікації поліпшень.
6.4. Ідентифікація поліпшень включає такі етапи:

- передавання органом приватизації суб'єкту оціночної діяльності-суб'єкту господарювання підтверджувальних документів, зазначених у пункті 6.3 цього Порядку;

- проведення суб'єктом оціночної діяльності-суб'єктом господарювання аналізу підтверджувальних документів у тижневий строк після їх отримання, візуального обстеження орендованого нерухомого майна з метою виявлення факту фізичної наявності поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта без заподіяння йому шкоди;

- підготовку суб'єктом оціночної діяльності-суб'єктом господарювання висновку про ідентифікацію поліпшень;

- подання суб'єктом оціночної діяльності-суб'єктом господарювання органу приватизації висновку про ідентифікацію поліпшень у разі виявлення факту повної або часткової невідповідності наданих йому підтверджувальних документів про напрями та обсяги витрат на здійснення поліпшень їх фізичній наявності.

6.5. Висновок про ідентифікацію поліпшень може бути позитивним або негативним.

Позитивним висновком є висновок, у якому підтверджується факт відповідності наявних поліпшень орендованого нерухомого майна наданим підтверджувальним документам про напрями та обсяги витрат на їх здійснення. Позитивний висновок має міститися у звіті про оцінку майна.

Негативним висновком є висновок, у якому зазначається факт повної або часткової невідповідності наявних поліпшень орендованого нерухомого майна наданим підтверджувальним документам про напрями та обсяги витрат на здійснення поліпшень. У разі негативного висновку суб'єкт оціночної діяльності-суб'єкт господарювання подає його до органу приватизації для прийняття відповідного рішення.


7. Формування переліку об’єктів комунальної власності, що підлягають приватизації

7.1. Включення до переліку об’єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, можливе за ініціативи органу приватизації, покупця, пропозиціями виконкомів районних у місті рад, на території яких розташовані об’єкти, за умови державної реєстрації прав на нерухоме майно територіальної громади міста.

7.2. За поданням органу приватизації міська рада приймає рішення про затвердження переліку об’єктів комунальної власності, які підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні, за конкурсом, викупу.

Право на викуп орендованого майна одержує орендар, який за погодженням орендодавця здійснив за рахунок власних коштів невід’ємні поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об’єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків від залишкової вартості майна.

У випадку, коли залишкова вартість дорівнює нулю, відсоток витрат, пов’язаних із поліпшенням орендованого майна, визначається від вартості об'єкта, установленої за незалежною оцінкою.

7.2.1. Для включення до переліку об’єктів, які підлягають продажу на аукціоні, за конкурсом або викупу, покупці подають до органу приватизації заяву (додаток 1).

Заява про включення об’єкта до переліку повинна містити:

- назву об’єкта приватизації, його місцезнаходження;

- запропоновані умови купівлі об’єкта та його експлуатації.

Разом із заявою покупці-фізичні особи подають:

- відомості про особу, домашню адресу, громадянство;

- номери рахунків у банківських установах, з яких здійснюватимуться розрахунки за придбаний об’єкт приватизації.

Покупці-суб'єкти господарювання подають:

- повну назву заявника та його юридичну адресу;

- прізвище, ім’я, по батькові керівника;

- номери розрахункових рахунків у банківських установах, з яких здійснюватимуться розрахунки за придбаний об’єкт приватизації.

До заяви додаються:

- документ про внесення плати за подання заяви;

- нотаріально посвідчені копії установчих документів, свідоцтво про державну реєстрацію, що підтверджують право суб'єкта господарювання бути покупцем, згідно з чинним законодавством;

- декларацію про розподіл статутного капіталу, рішення засновника про призначення директора та про прийняття рішення щодо приватизації об'єкта (для покупців-юридичних осіб);

- декларацію про доходи (для покупців-фізичних осіб).

Відповідальність за достовірність поданих документів покладається на покупця відповідно до законодавства.

Плата за подачу заяви складає половину розміру неоподаткованого мінімуму доходів громадян.

7.2.2. До документів, зазначених у п.7.2.1, для включення до переліку об’єктів, які підлягають продажу шляхом викупу, додатково покупці до органу приватизації подають:

• копії наступних документів, засвідчені підписом та печаткою (у разі відсутності печатки тільки підписом) орендаря:
  

- договору оренди об’єкта нерухомості комунальної власності міста;

- письмової згоди орендодавця на здійснення орендарем поліпшень орендованого майна за власні кошти останнього;

- погодженої орендодавцем проектно-кошторисної документації на проведення поліпшень, актів виконаних будівельних робіт, підписаних замовником і підрядником, документів, що підтверджують проведені орендарем розрахунки за виконані поліпшення орендованого нерухомого майна, у тому числі придбані матеріали, конструкції тощо, у разі виконання будівельних робіт господарчим способом - актів виконаних робіт, посвідчених комунальним обслуговуючим підприємством або балансоутримувачем, що утримує об'єкт оренди, та підписом суб’єкта господарювання;

• оригінали наступних документів:
  

- аудиторського висновку щодо підтвердження фінансування здійснених поліпшень орендованого майна за рахунок коштів орендаря, який повинен містити розшифровку періодів освоєння, напрямів та джерел фінансування поліпшень;

- висновку про ідентифікацію поліпшень орендованого майна, який надається суб’єктом оціночної діяльності-суб’єктом господарювання;

- довідки про відсутність заборгованості з орендної плати, що надається суб'єктом господарювання, на обслуговуванні якого знаходиться об'єкт оренди.

7.2.3. Орган приватизації розглядає подану заяву і в разі відсутності підстав для відмови у приватизації включає об’єкт до переліку, зазначеного в п. 7.2.

7.2.4. У разі, якщо орган приватизації письмово звертається до орендаря з пропозицією приватизувати орендоване майно, а орендар протягом 30 календарних днів не надав відповідних документів для визначення способу приватизації – викупу, орган приватизації може запропонувати зазначене майно для продажу на конкурентних засадах. При цьому умови договору оренди об’єктів нерухомості комунальної власності міста зберігають свою силу для нового власника.

7.3. Орган приватизації повідомляє адміністрацію підприємства про включення даного підприємства або його структурного підрозділу до переліку тих, що підлягають приватизації, у місячний термін від дня затвердження переліку об'єктів комунальної власності міста, що підлягають приватизації.

8. Формування переліку об’єктів незавершеного будівництва,

що підлягають приватизації

8.1. Включення об’єкта незавершеного будівництва до переліку об’єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, можливе за ініціативи органу приватизації, покупця, пропозиціями виконкомів районних у місті рад, на території яких розташовані об’єкти.

8.2. Для включення об’єкта незавершеного будівництва до переліку об’єктів, що підлягають приватизації, органи, які здійснюють розпорядження відповідним об’єктом, подають до органу приватизації наступні документи:

- лист-пропозицію щодо приватизації відповідного об’єкта незавершеного будівництва;

- довідку про наявність та перелік проектно-кошторисної документації, у разі потреби – разом з проектно-кошторисною та технічною документацією;

- документи про відведення земельної ділянки під об’єкт незавершеного будівництва, а в разі відсутності документів – пояснення про причини.

Приватизація об’єктів незавершеного будівництва здійснюється органом приватизації шляхом:

- продажу на аукціоні, за конкурсом;

- викупу за наявності одного покупця безпосередньо цим покупцем із забезпеченням ним умов приватизації об’єкта;

- продажу під розбирання.


9. Підготовка об’єкта приватизації до продажу

9.1. З моменту прийняття рішення про включення об'єкта до переліку об’єктів, що підлягають приватизації здійснюється його підготовка до приватизації.

Підготовка об'єкта приватизації до продажу здійснюється органом приватизації, який:

- визначає ціну продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, або початкову вартість продажу об'єкта на аукціоні, за конкурсом;

- готує та публікує інформацію про об'єкти, що підлягають приватизації в Криворізькій міській комунальній газеті „Червоний гірник”.

9.2. З моменту прийняття рішення про приватизацію об’єкта, стосовно нього припиняється дія норм Господарського кодексу України в частині купівлі, продажу, передачі, обміну, здачі в оренду, надання безоплатно, списання майна, надання та одержання кредитів у розмірах, що перевищують середньорічний рівень таких операцій за останні три роки з урахуванням рівня інфляції, а також забороняється передача майна в іпотеку. Якщо ці дії необхідні для ефективного функціонування підприємства, майно якого приватизується, вони здійснюються підприємством із дозволу органу приватизації.

Строк підготовки об’єкта приватизації до продажу не повинен перевищувати двох місяців від дня прийняття органом приватизації наказу про приватизацію, для чого здійснюються необхідні заходи, а саме:

- проведення конкурсного відбору суб’єктів оціночної діяльності-суб’єктів господарювання, які залучаються до проведення незалежної оцінки об’єктів приватизації;

- надання органом приватизації вихідних даних, необхідних для проведення оцінки суб'єктом оціночної діяльності-суб'єктом господарювання відповідно до умов договору;

• прийняття, погодження та затвердження оцінки майна органом приватизації, яка здійснюється на підставі результатів рецензування звіту про оцінку майна.
  

9.3. Продаж громадянам та юридичним особам земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти комунальної власності міста, що підлягають приватизації, здійснюється структурним підрозділом виконкому міської ради, визначеним органом місцевого самоврядування на підставі відповідного рішення міської ради.

10. Визначення вартості об’єктів приватизації

10.1. Для визначення вартості об'єктів приватизації укладаються договори на проведення незалежної оцінки у письмовій формі. Договори можуть бути двосторонніми або багатосторонніми. Сторонами багатостороннього договору можуть виступати замовник оцінки – орган приватизації, суб'єкт оціночної діяльності-суб'єкт господарювання та особа - платник, якщо оплату послуг здійснює інша особа, а не замовник. За результатами виконання умов договору на проведення оцінки майна укладається акт приймання-передачі робіт із незалежної оцінки майна.

10.2. Для продажу нерухомого майна, яке перебуває в оренді, на аукціоні (конкурсі) та щодо якого прийнято рішення про компенсацію невід'ємних поліпшень, його ринкова вартість та ринкова вартість поліпшень, визначені на дату оцінки, є початковою вартістю такого майна.

10.3. Початкова вартість об’єкта незавершеного будівництва для продажу на аукціоні, за конкурсом, під розбирання або шляхом викупу визначається на підставі даних балансу без урахування суми індексації вартості об’єкта незавершеного будівництва, обчисленої за індексами, визначеними Державним комітетом статистики України, які надаються органом, що здійснює управління об’єктом.

У разі відсутності документів, необхідних для визначення початкової вартості об’єкта незавершеного будівництва, ціна продажу об’єкта може визначатися шляхом проведення незалежної оцінки. Суб’єкт оціночної діяльності-суб’єкт господарювання, який буде здійснювати незалежну оцінку, визначається на конкурсних засадах.

10.4. Звіт про оцінку надається суб’єктом оціночної діяльності до органу приватизації та затверджується наказом керівника цього органу після обов’язкового його рецензування.

Висновок про вартість майна (для договору купівлі-продажу, оголошення умов продажу, у тому числі повторного) дійсний протягом шестимісячного строку від дати його затвердження. Дія висновку про вартість майна продовжується наказом органу приватизації на строк, що не перевищує одного року від дати затвердження.


11. Проведення конкурсного відбору суб’єктів оціночної діяльності-суб’єктів господарювання, які залучаються до проведення незалежної оцінки об’єктів приватизації

11.1. Процедура конкурсного відбору суб’єктів оціночної діяльності- суб’єктів господарювання визначається Положенням про конкурсний відбір суб’єктів оціночної діяльності-суб’єктів господарювання, які залучаються до проведення незалежної оцінки об’єктів приватизації (додаток 2).

11.2. Комісія з відбору суб’єктів оціночної діяльності-суб’єктів господарювання створюється розпорядженням міського голови.


12. Продаж об’єктів на аукціоні, за конкурсом

12.1. Продаж об’єктів:

- на аукціоні полягає у передачі права власності покупцю, який запропонував у ході торгів найвищу ціну;

- за конкурсом полягає у передачі права власності покупцю, який запропонував найкращі умови подальшої експлуатації об’єкта або за рівних умов – найвищу ціну.

12.2. Інформація про об’єкти, що підлягають продажу на аукціоні, за конкурсом, публікується в Криворізькій міській комунальній газеті „Червоний гірник” не пізніше як за 30 календарних днів до дня їх проведення.

12.3. Продаж об’єктів приватизації на аукціоні, за конкурсом здійснюється за наявності не менш як двох покупців.

12.4. Орган приватизації має право встановлювати додаткові умови участі покупців в аукціоні, конкурсі, що не суперечать чинному законодавству.

12.5. Для участі в аукціоні, конкурсі суб’єкти господарювання та фізичні особи подають до органу приватизації заяву (додаток 3) та документи, зазначені в п.6.2.1 цього Порядку. Прийом заяв на участь в аукціоні припиняється за три дні до його початку, у конкурсі – за сім днів до початку його проведення.

12.6. Для реєстрації покупців як учасників аукціону, конкурсу вони сплачують реєстраційний внесок, що не перевищує розмір одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а також вносять грошові кошти в розмірі не менше 10 відсотків від початкової ціни продажу об’єкта. Якщо покупець висловлює бажання брати участь у придбанні кількох об’єктів, то розмір зазначених грошових коштів визначається на основі суми початкової ціни цих об’єктів.

12.7. Якщо на участь в аукціоні, конкурсі подав заяву один покупець, органом приватизаії може бути видано наказ щодо приватизації об’єкта шляхом викупу цим покупцем за умови підписання ним результатів аукціону, конкурсу. При цьому нову заяву покупець не подає, а вартість об’єкта визначається згідно з Методикою.

12.8. Інформація про хід приватизації публікується у Криворізькій міській комунальній газеті „Червоний гірник” щомісячно.

12.9. Після придбання об'єкта його новий власник стає правонаступником прав і обов'язків приватизованого підприємства.

12.10. Рішення про зміну способу приватизації або повторний продаж об’єктів приватизації приймається наказом органу приватизації, причому при повторному проведенні аукціону, конкурсу початкова вартість може бути зменшена до початку торгів не більше як на 30 відсотків щодо:

- запропонованих до продажу і непроданих на аукціоні та за конкурсом двічі;

- повернутих унаслідок розірвання або анулювання договорів купівлі-продажу.

12.11. Орган приватизації може прийняти рішення про продаж об’єктів незавершеного будівництва, не проданих на аукціоні та за конкурсом двічі, під розбирання.