Розділ I загальні положення 5
| Вид материала | Кодекс |
- И в срок Вступ 3 Розділ І загальні положення про право інтелектуальної власності, 107.82kb.
- Зміст розділ І. Загальні положення, 725.88kb.
- Розділ І. Загальні положення 29 розділ, 10361.92kb.
- Розділ I загальні положення, 587.56kb.
- Розділ I загальні положення, 170.81kb.
- Зміст вступ розділ загальні положення договору повітряного чартеру у міжнародному приватному, 397.91kb.
- Затверджено, 6119.52kb.
- Затверджено, 748.59kb.
- Затверджено, 1200.98kb.
- Затверджено, 5356.08kb.
Розділ XIIIПоводження з джерелами іонізуючого випромінювання
Стаття 1Застосування джерел іонізуючого випромінювання у медичних цілях
1. Застосування джерел іонізуючого випромінювання у медичних цілях має бути обґрунтовано користю для пацієнта порівняно із шкодою, якої воно може завдати, а також порівняно з користю та ризиком в разі застосування альтернативних методів профілактики, діагностики та лікування.
Медичне втручання з використанням іонізуючого випромінювання здійснюється на загальних умовах застосування методів профілактики, діагностики та лікування, встановлених законодавством про охорону здоров’я.
2. Доза опромінення пацієнта має бути настільки низькою, наскільки це можливо для досягнення мети медичного втручання. Регламенти медичних втручань, дозові межі опромінення пацієнтів з урахуванням особливостей конкретних медичних втручань встановлюються Міністерством охорони здоров’я України.
3. Види медичних втручань із використанням іонізуючого випромінювання та порядок їх застосування під час проведення обов’язкових медичних оглядів встановлюються законодавством.
4. Пацієнт має право відмовитися від медичного втручання, пов’язаного з його опроміненням, за винятком, коли таке втручання пов’язане з виявленням небезпечних інфекційних захворювань.
5. Використання у медичній практиці будь-яких джерел іонізуючого випромінювання повинно здійснюватися з обов’язковим застосуванням засобів індивідуального захисту та контролю доз опромінення пацієнтів.
6. Доза опромінення, отримана пацієнтом при медичному втручанні, повинна реєструватися, а інформація щодо дози опромінення повинна зберігатися в архівах медичних установ протягом 50 років, а по закінченні зазначеного строку передаватися до Національного архівного фонду.
7. За бажанням пацієнта йому надається повна інформація про дозу опромінення та про можливу шкоду для здоров’я, яка може бути заподіяна використанням іонізуючого випромінювання під час профілактики, обстеження чи лікування.
Розділ XIVПеревезення радіоактивних матеріалів
Стаття 1Відповідальність за безпеку перевезень радіоактивних матеріалів
1. Учасниками перевезення радіоактивних матеріалів є вантажовідправник, перевізник та вантажоодержувач цих радіоактивних матеріалів.
2. Вантажовідправник несе безпосередню відповідальність за безпеку перевезень радіоактивних матеріалів, якщо інше не передбачено договором (контрактом) про їх перевезення.
3. Орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, що надає ліцензії на окремий вид діяльності „перевезення радіоактивних матеріалів”, а також всі учасники перевезень радіоактивних матеріалів повинні мати систему забезпечення якості, яка включає програму систематичного контролю та інспекцій, спрямовану на забезпечення безпеки під час перевезення радіоактивних матеріалів в межах їх відповідальності.
4. Міністерство внутрішніх справ України розробляє комплексну систему заходів щодо попередження дорожньо-транспортних подій під час перевезення радіоактивних матеріалів.
Стаття 2Ліцензування перевезення радіоактивних матеріалів
1. Перевезення радіоактивних матеріалів можуть здійснювати виключно ліцензіати, яким у встановленому законодавством порядку надані ліцензії на окремий вид діяльності „перевезення радіоактивних матеріалів”.
2. Окремий дозвіл на конкретне перевезення радіоактивних матеріалів видається лише за умови:
підтвердження сертифікатом безпеки упаковки;
наявності дозволу органів державного санітарного нагляду на перевезення радіоактивних матеріалів транспортним засобом;
наявності погодження умов та режиму даного перевезення радіоактивних матеріалів відповідними службами Міністерства внутрішніх справ України;
документального підтвердження того, що перевезення здійснюється особами, які мають достатні знання з радіаційного захисту;
наявності плану аварійних заходів під час перевезення;
гарантування, що перевезення радіоактивних матеріалів здійснюється транспортом, який відповідає вимогам даного перевезення;
гарантування відшкодування шкоди, яка може бути завдана внаслідок аварії.
3. Для надання окремого дозволу на перевезення конкретних ядерних матеріалів необхідною умовою є також гарантування того, що їх приймання або передача будуть здійснюватись лише за наявності документів, оформлених у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Документи повинні містити найменування сторін, що передають і одержують ці ядерні матеріали, а також дані про кількість, форму і склад цих ядерних матеріалів і зберігатися учасниками перевезень не менше одного року. Опис переданих ядерних матеріалів може бути замінено відповідним позначенням вантажу у разі, коли це необхідно для цілей фізичного захисту, що має бути відображено в супровідних документах учасників перевезень.
4. Перевезення уранових руд може здійснюватися у неупакованому вигляді за умови виконання заходів по зменшенню розпилення відповідно до норм, правил і стандартів.
5. Перевезення радіоактивних відходів здійснюється у транспортних пакувальних комплектах відповідно до норм, правил і стандартів щодо перевезення радіоактивних відходів.
6. Перевезення вантажу, що не відповідає нормам, правилам і стандартам з ядерної та радіаційної безпеки, здійснюється з дотриманням спеціальних умов, які встановлюються органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, що надає ліцензії на окремий вид діяльності „перевезення радіоактивних матеріалів”. Такі умови мають забезпечувати рівень безпеки не нижчий, ніж передбачено нормами, правилами і стандартами з ядерної та радіаційної безпеки.