Розділ I загальні положення 5
| Вид материала | Кодекс |
- И в срок Вступ 3 Розділ І загальні положення про право інтелектуальної власності, 107.82kb.
- Зміст розділ І. Загальні положення, 725.88kb.
- Розділ І. Загальні положення 29 розділ, 10361.92kb.
- Розділ I загальні положення, 587.56kb.
- Розділ I загальні положення, 170.81kb.
- Зміст вступ розділ загальні положення договору повітряного чартеру у міжнародному приватному, 397.91kb.
- Затверджено, 6119.52kb.
- Затверджено, 748.59kb.
- Затверджено, 1200.98kb.
- Затверджено, 5356.08kb.
Стаття 4Закриття сховищ для захоронення радіоактивних відходів
1. Рішення про закриття сховища для захоронення радіоактивних відходів приймається органом державного управління у сфері поводження з радіоактивними відходами за погодженням з органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, який надав ліцензію на його експлуатацію.
2. Порядок закриття сховища для захоронення радіоактивних відходів повинен бути передбачений у відповідному проекті, розробленому згідно з нормами, правилами і стандартами у сфері використання ядерної енергії.
3. Проект закриття сховища для захоронення радіоактивних відходів підлягає обов’язковим державним експертизам згідно із законодавством.
4. Проект закриття сховища для захоронення радіоактивних відходів, має бути розроблений і затверджений не пізніше визначеної у встановленому порядку дати припинення експлуатації цього сховища.
5. Закриття сховища для захоронення радіоактивних відходів здійснюється на підставі відповідної ліцезії на здійснення діяльності, пов’язаної з даним етапом його життєвого циклу, наданої експлуатуючій організації (оператору) цього сховища.
6. Після закриття сховища для захоронення радіоактивних відходів забезпечується зниження можливості несанкціонованого доступу до нього.
7. Особливий режим території у місці розташування сховища для захоронення радіоактивних відходів після його закриття регулюється законодавством.
Відповідальність за контроль за радіаційним станом на цій території покладається на місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування.
Для запобігання несанкціонованому заселенню території, проведенню робіт, що можуть призвести до руйнування захисних бар’єрів, необхідно передбачати сукупність заходів щодо:
розміщення інформації та обмежень на картах, які зберігаються у відповідних місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та органі державного управління у сфері поводження з радіоактивними відходами;
встановлення попереджувальних знаків з відповідними написами тощо.
Відповідальність за встановлення та підтримку у справному стані попереджувальних знаків, огорож тощо покладається на орган державного управління у сфері поводження з радіоактивними відходами і місцевий орган виконавчої влади.
8. Відповідальність за збереження документації, яка характеризує закрите сховище для захоронення радіоактивних відходів, покладається на орган державного управління у сфері поводження з радіоактивними відходами, а також на відповідний місцевий орган виконавчої влади в межах його компетенції.
Стаття 5Фінансове забезпечення припинення експлуатації уранових об’єктів, ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами
1. Збитки, пов’язані з достроковим припиненням експлуатації уранового об’єкта, ядерної установки чи об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, у разі виявлення додаткових факторів, які призводять або можуть призвести до негативного впливу на безпеку цього об’єкта чи установки, стан навколишнього природного середовища або інших негативних наслідків, відшкодовуються за рахунок юридичних осіб чи фізичних осіб - підприємців, винних в тому, що ці фактори не були своєчасно виявлені і враховані.
За відсутністю таких факторів, збитки, пов’язані з достроковим припиненням експлуатації вказаних установок чи об’єктів за рішенням державного органу, підлягають відшкодуванню з державного бюджету.
2. Особливості фінансування витрат на дострокове зняття з експлуатації енергоблоків Чорнобильської АЕС, а також особливості оподаткування суб’єктів підприємницької діяльності, здійснення діяльності яких пов’язане з цим, регулюються Законом України „Про загальні засади подальшої експлуатації і зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення зруйнованого четвертого енергоблока цієї АЕС на екологічно безпечну систему”.
3. Фінансування витрат на припинення експлуатації уранового об’єкта по завершенні терміну експлуатації, передбаченого проектом цього об’єкта, здійснюється підприємством по видобуванню та переробці уранових руд, що є власником цього об’єкта або вповноважене його власником на експлуатацію цього об’єкта.
Фінансування витрат на припинення експлуатації ядерної установки чи сховища для захоронення радіоактивних відходів по завершенні терміну експлуатації, передбаченого проектом цієї установки чи сховища, здійснюється експлуатуючою організацією (оператором) цієї установки чи сховища.
Фінансування витрат на припинення експлуатації інших об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, по завершенні терміну експлуатації, передбаченого їх проектами, здійснюється власниками цих об’єктів.
Витрати на припинення експлуатації уранового об’єкта, ядерної установки чи об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, відносяться до складу витрат виробництва.
4. Порядок накопичення та використання коштів на припинення експлуатації уранових об’єктів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
5. Накопичення коштів на закриття сховищ для захоронення радіоактивних відходів забезпечується в складі Державного фонду поводження з радіоактивними відходами.
6. Накопичення коштів на зняття з експлуатації ядерної установки забезпечується в складі фінансового резерву, який формується експлуатуючою організацією (оператором) цієї установки на спеціальному рахунку у Державному казначействі України.
За рахунок цих коштів за рішенням експлуатуючої організації (оператора) здійснюється розроблення проекту зняття з експлуатації ядерної установки та реалізація заходів, в межах, що визначені цим проектом.
Кошти фінансового резерву можуть використовуватись виключно на вказані завдання та(або) за напрямом, передбаченим п.6 цієї статті.
У разі відсутності затвердженого проекту зняття з експлуатації ядерної установки діяльність експлуатуючої організації (оператора), що не є неприбутковою установою чи організацією, із зняття з експлуатації цієї установки фінансується за рахунок доходів від господарської діяльності такої експлуатуючої організації (оператора).
7. Для кожної експлуатуючої організації (оператора) з моменту введення нею в експлуатацію першої ядерної установки відкривається один спеціальний рахунок у Державному казначействі України, загальний для всіх ядерних установок, експлуатацію яких вона здійснює та здійснюватиме.
Положення про спеціальний рахунок експлуатуючої організації (оператора) для формування фінансового резерву затверджується Кабінетом Міністрів України.
8. Розмір відрахувань експлуатуючої організації (оператора) ядерної установки на спеціальний рахунок встановлюється та затверджується органом, уповноваженим Кабінетом Міністрів України, з моменту введення нею в експлуатацію першої ядерної установки та за необхідності може переглядатись з моменту введення нею в експлуатацію кожної наступної установки.
До затвердження проекту зняття з експлуатації ядерної установки розмір відрахувань експлуатуючої організації (оператора) ядерної установки на спеціальний рахунок встановлюється експертним шляхом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, виходячи з концепції зняття з експлуатації ядерної установки, діючої на момент встановлення розміру відрахувань експлуатуючої організації (оператора) на спеціальний рахунок, та визначеної у встановленому порядку дати завершення терміну експлуатації цієї ядерної установки.
Після затвердження проекту зняття з експлуатації ядерної установки розмір відрахувань переглядається виходячи з обсягів витрат, передбачених цим проектом.
У разі необхідності розмір відрахувань експлуатуючої організації (оператора) на спеціальний рахунок може переглядатися не частіше ніж один раз на рік органом, уповноваженим Кабінетом Міністрів України, за ініціативою експлуатуючої організації (оператора).
9. Експлуатуюча організація (оператор), що не є неприбутковою установою чи організацією, здійснює відрахування коштів на спеціальний рахунок, розмір яких визначається у відсотках від чистого доходу, отриманого нею від продажу продукції (робіт, послуг).
Для експлуатуючої організації (оператора), що не є неприбутковою установою чи організацією, розмір її відрахувань на спеціальний рахунок враховується при визначенні тарифів або інших видів цін на їх продукцію ( роботи, послуги).
Зарахована на спеціальний рахунок сума відрахувань експлуатуючої організації (оператора), що не є неприбутковою установою чи організацією, не враховується при визначенні її чистого прибутку, частина якого підлягає відрахуванню відповідно до рішення Кабінету Міністрів України до загального фонду Державного бюджету України.
10. Відрахування експлуатуючої організації (оператора) ядерної установки зараховуються на спеціальний рахунок і додатково обліковуються у Державному казначействі України на окремому відповідному рахунку як фінансовий резерв для зняття з експлуатації ядерних установок цієї експлуатуючої організації (оператора).
Перерахування зазначених коштів здійснюється експлуатуючою організацією (оператором) щомісяця 10 і 20 числа та останнього робочого дня поточного місяця рівними частками від річної суми.
Зарахуванню на спеціальний рахунок підлягають також:
добровільні цільові внески фізичних та юридичних осіб;
інші надходження, не заборонені законом.
11. З метою захисту коштів фінансового резерву від інфляції та отримання додаткового джерела його формування експлуатуюча організація (оператор) має право розміщувати ці кошти у цінні папери, які імітуються державою, у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Залишок коштів на спеціальному рахунку не повинен бути меншим від суми коштів, необхідних для оплати товарів, робіт (послуг), пов’язаних з розробкою проекту зняття з експлуатації, здійснення заходів у зв’язку із припиненням експлуатації і зняттям з експлуатації ядерної установки у відповідному періоді.
12. Нецільове використання коштів із спеціального рахунку забороняється.
Забороняється накладення будь-яких видів стягнень на кошти фінансового резерву.
Операції по спеціальному рахунку не підлягають зупиненню.
13. Звіт про надходження і використання коштів фінансового резерву складається експлуатуючою організацією (оператором) ядерної установки один раз на рік.
Експлуатуючою організацією (оператором) атомної електростанції або ядерного енергоблоку вказаний звіт надається центральному органу виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики в електроенергетичній галузі за формою, яка ним встановлюється. Центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики в електроенергетичній галузі надає вказаний звіт на розгляд та затвердження Кабінету Міністрів України до 1 квітня року, наступного за звітним.
Для експлуатуючих організацій (операторів) інших ядерних установок порядок та обсяги звітності щодо надходження та використання коштів фінансового резерву встановлюються органом, уповноваженим Кабінетом Міністрів України.
14. Експлуатуюча організація (оператор) оприлюднює в засобах масової інформації або видає окремим виданням річний звіт та щоквартальну інформацію, пов’язану з функціонуванням спеціального рахунку, з урахуванням обмежень на поширення інформації, передбачених законодавством,
15. У разі нецільового використання коштів фінансового резерву експлуатуючою організацією (оператором), що не є неприбутковою установою чи організацією, сума таких коштів включається до складу її валового доходу. При цьому така експлуатуюча організація (оператор) зобов’язана відшкодувати суму коштів, що були використані не за цільовим призначенням.
Керівник експлуатуючої організації (оператора) ядерної установки несе відповідальність за нецільове використання коштів фінансового резерву відповідно до законодавства.
16. Контроль за використанням та інвестуванням коштів фінансового резерву здійснюється Наглядовою радою, яка створюється та здійснює свою діяльність у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Персональний склад Наглядової ради затверджується Кабінетом Міністрів України.