Geum.ru

Матеріали підготовлено управлінням культури та Головним управлінням інформаційної та внутрішньої політики облдержадміністрації

Вид материалаДокументы
Подобный материал:




Матеріали до єдиного дня

інформування населення

Полтавщини у березні 2009 р.



Відзначення 200-річчя з дня народження М.Гоголя як складова культурного розвитку Полтавщини.

Матеріали підготовлено управлінням культури та Головним управлінням інформаційної та внутрішньої політики облдержадміністрації


Шановні полтавці!


1 квітня 2009 року виповнюється 200 років від дня народження Миколи Васильовича Гоголя – видатного письменника, якого знає і шанує весь світ.

Народився Микола Васильович Яновський (таке справжнє прізвище Миколи Гоголя) 20 березня 1809 року в селі Великі Сорочинці. По лінії бабусі з боку батька – Тетяни Лизогуб – був кревно пов’язаний зі знатними козацькими родами України часів гетьманщини. Він був нащадком наказного гетьмана Михайла Дорошенка та Правобережного гетьмана Петра Дорошенка, нащадком наказного гетьмана Якова Лизогуба й Лівобережного гетьмана Івана Скоропадського (1742 року онук гетьмана Івана Скоропадського Семен Лизогуб обвінчався з дочкою полковника Танського — Ганною. А через рік у них народилася дочка – Тетяна Лизогуб, бабуся Гоголя). Микола Гоголь - онук секунд-майора Панаса Гоголя-Яновського та офіцера лейб-гвардії Ізмайловського полку Івана Косяровського. По жіночій лінії — поріднений із Мазепою, Павлом Полуботком і Семеном Палієм.

Дитячі роки минули в с. Василівці (тепер Гоголеве) у маєтку батьків. Мати, Марія Іванівна, завжди відзначалася особливою побожністю. Прадід по батьковій лінії був священиком; дід закінчив Київську духовну академію; батько — Полтавську семінарію. До речі, вперше прізвище діда письменника з додатком «Гоголь» з’явилося в «Дворянській грамоті», яку він отримав 15 жовтня 1792 року. Незабаром садиба стала називатися Яновщиною, а пізніше за іменем єдиного сина Василя Панасовича (майбутнього батька М.В.Гоголя) Василівкою. У Санкт-Петербурзі багато літераторів знали юного генія України під подвійним прізвищем або просто як Яновського.

З 1818 по 1819 р. Микола Гоголь навчався в Полтавському повітовому училищі, а з 1821 по 1828 р. — у Ніжинській гімназії вищих наук. Мовно-музична культура рідної землі знаходила свій вияв у виховній практиці бабусі Тетяни Семенівни, маминої мами. Любов до мови, відчуття слова закладалися у юного Миколи Гоголя уже з дитячих літ. Згодом він захопиться збиранням українських народних пісень, прислів’їв та приказок, готував матеріали до українсько-російського словника.

Ще в студентські роки, внутрішньо противлячись найрізноманітнішим виявам зла, М.Гоголь настроювався на таку діяльність, «щоб бути по-справжньому корисним для людства». Загалом же всю творчість великого письменника було спрямовано на «очищення серця, розуміння серцем», щоб досягти хоч якоїсь подоби суспільної гармонії.

У 1828 році М.Гоголь переїжджає до Петербурга. Там у 1829 р. він публікує свій перший твір — поему «Ганц Кюхельгартен». Через рік у журналі «Отечественные записки» з’являється повість «Басаврюк, або вечір проти Івана Купала», перша з циклу «Вечори на хуторі біля Диканьки».

Грунтовні знання української народної творчості дозволяли майстру виводити картини дійсності у глибокому взаємопереплетенні з вимислом, але мовби на реальному грунті життя.

З другої половини 30-х років подальший розквіт таланту М.Гоголя пов’язаний з його драматургією. Етапною навіть в історії театру стала його соціальна комедія «Ревізор» (1836 р.). Невдовзі після прем’єри п’єси він виїжджає на досить тривалий час за кордон; відвідує Німеччину, Швейцарію, Францію, Італію. З’являються друком знамениті поема-роман «Мертві душі», «Тарас Бульба», «Миргород», «Невський проспект», «Ніс», «Портрет», «Шинель», «Записки божевільного», «Рим».

Тривалий час працюючи далеко від батьківщини, він незмінно в усіх анкетах у графі національність писав — «українець», та й в сім’ї Гоголя всі розмовляли рідною українською мовою. Але він писав російською, бо Україна за часів його життя не мала незалежності, а українська мова в Російській імперії заборонялася. Росіянин І.Мандельштам ще у 1902 році вперше видав капітальну монографію про стиль Гоголя, у якій довів, що «мовою душі» письменника була мова українська. Адже, скільки разів можна прочитати в листах Гоголя, що він «не почуває себе міцним у мові російській». А в його текстах неозброєним оком можна побачити цілі «незрусифіковані» українські речення.

Саме Гоголь вперше в українській історіографії у віці 25 років вів мовну державну незалежність. Це бачимо з його статті «Размышления Мазепы», вперше надрукованому у академічному виданні «Полного собрания сочинений» та у газеті «Літературна Україна». Отже, слово Гоголю: «Чего можно было ожидать народу, так отличному от русских, дышавшему вольностью и лихим казачеством, хотевшему пожить своей жизнью? Ему угрожала утрата национальности, больше или меньше уравнение прав с собственным народом русского самодержца. Все это занимало «преступного» гетьмана. Провозгласить независимость? Противоставить грозной силе деспота силу единодуший, возложить мужественный отпор на самих себя?»

Через призму роздумів гетьмана Мазепи Микола Гоголь, як стверджує краєзнавець з Лохвиці Дмитро Бровар, показав трагічне становище автономної Української Гетьманської держави в умовах Російської колоніальної імперії.

Останні роки життя письменника сповнені драматичних пошуків себе в істині. Прямим підтвердженням тому було видання «вибраних місць з листування з друзями» (1847 р.).

У 1848 році письменник повертається на батьківщину, посилено працює над другим томом «Мертвих душ», але незадовго перед смертю спалює рукопис. Тяжка хвороба обірвала життя неповторного майстра слова 21 лютого 1852 року.

З метою належного вшанування пам’яті видатного письменника, драматурга М.В.Гоголя видано Указ Президента України «Про відзначення 200-річчя від дня народження Миколи Васильовича Гоголя» та розпорядження голови Полтавської облдержадміністрації, яким затверджено план заходів з ушанування пам’яті земляка.

До обласного організаційного комітету з підготовки та відзначення круглої дати, який очолив голова облдержадміністрації Валерій Асадчев, увійшли представники обласної влади, закладів культури, авторитетні науковці й громадські діячі.

Чимало заходів відбулися ще минулого року. Зокрема, виставка "Герої творів Гоголя очима дітей", Всеукраїнський фестиваль театрального мистецтва «Браво, Гоголь!», у Полтавському державному педагогічному університеті ім. В.Г. Короленка відбулися ІХ гоголівські читання – Міжнародна наукова конференція “Микола Гоголь: витоки творчості”. Вони пройшли у рамках міжнародного проекту, який здійснюють учені України (Полтава, Київ, Донецьк, Ніжин), Росії (Москва, Санкт-Петербург), Німеччини, Італії та інших країн. До речі, міжнародні гоголівські читання у Полтаві проводяться з 1982 року і вже стали традиційними. Інший захід відбувся у приміщенні Полтавського краєзнавчого музею – виставка художніх робіт “Образи Миколи Гоголя” та творів про нього заслуженого діяча мистецтв України Володимира Дерябіна.

З грудня 2007 року в бібліотеках області проходить обласний конкурс дитячої творчості "Моя мала батьківщина". У бібліотечних закладах області у краєзнавчих картотеках виділені рубрики, присвячені життю та діяльності М.В.Гоголя, влаштовано тематичні полички „Подорож у світ Гоголя”. Продовжують працювати книжкові виставки "М.В.Гоголь – життя і творчість" та "Гоголь і Полтавщина" у центральних бібліотечних системах міст Кременчука, Комсомольська, Полтави, Лубенського, Зіньківського, Карлівського, Полтавського, Козельщинського районів. Відбуваються перегляди літератури, літературні читання, літературні вечори, круглі столи за участю творчої інтелігенції та студентської молоді в Хорольському, Лохвицькому, Гребінківському та Миргородському районах.

За ініціативою Головного управління інформаційної та внутрішньої політики облдержадміністрації відбулася презентація тематичних книг, що вийшли друком за кошт обласного бюджету. Видавництво ВАТ “Полтава” виготовло наукову розвідку кандидата історичних наук Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка Лариси Волик “Домінанта “Signore Nicolo”. Дізнатися про маловідомі сторінки з життя письменника допоможе видання під назвою “Невідомий Гоголь”, що побачило світ у видавництві “Оріяна”.

Презентовано документальний телевізійний фільм «Дороги Гоголя», виготовлений ОДТРК «Лтава» за сприяння обласної ради та на замовлення управління культури облдержадміністрації; відеофільм «Гоголівськими місцями Полтавщини» в рамках телевізійного проекту «Це моя історія - Полтава». Творча група програми «Аудієнція» Національної телекомпанії України нещодавно відзняла відеофільм про Гоголя, отже невдовзі вся Україна на УТ-1 матиме змогу переглянути цю телепередачу про нашого видатного земляка. Підготовлено до друку літопис «Історія села Гоголево» та набір листівок «Заповідник – музей М.В.Гоголя», триває робота над виготовленням буклету «Гоголівський край вітає вас».

Протягом року культурні діячі нашого краю порадують полтавчан своїми здобутками та мистецьким талантом. Так, обласна філармонія підготує літературно-музичну композицію “Фантастичні гоголівські вечори”. Обласний театр ім. М.В.Гоголя покаже полтавцям виставу “Ніч перед Різдвом”. А під час Сорочинського ярмарку відбудеться театралізоване свято за участю гоголівських героїв та фольклорних колективів України і Полтавської області.

Ювілей Гоголя став приводом для реконструкції кількох культурних осередків Полтавщини. За рахунок коштів обласного бюджету та за рахунок коштів субвенції з Державного проведено роботи з:

- реставрації приміщення Полтавського академічного обласного музично-драматичного театру ім. М.В.Гоголя ( 8980,0 тис. грн.);

- реконструкції заповідника-музею М.В.Гоголя Шишацького району
(5214,1 тис. грн.);
  • реконструкції Великосорочинського літературно-меморіального музею М.В.Гоголя у с. Великі Сорочинці Миргородського району

(2240,0 тис.грн.);

- реконструкції Будинку культури у с. Великі Сорочинці Миргородського району (3148,0 тис.грн.);

- реставрації пам’ятника М.В.Гоголю в м. Полтаві та відновлення скверу по вул. М.В.Гоголя з встановленням паркових скульптур-фігур персонажів М.В.Гоголя (1млн.грн.).

- реконструкції будинку культури у с. Гоголеве Шишацького району - 1335,0 тис. грн.

До належного стану приведено пам’ятники та пам’ятні знаки М.В.Гоголю у м. Миргород, смт. Шишаки, селах Великі Сорочинці, Яреськи, Гоголеве та Красногорівка, таблички з назвами вулиць на його честь. Завершується реставрація пам’ятника М.В.Гоголю та реконструкція й відновлення скверу по вул. Гоголя у м. Полтава. На фасаді Полтавської міської школи мистецтв “Мала академія мистецтв” імені Раїси Кириченко планується встановити пам’ятну дошку М.В. Гоголю.

У 2008 році Полтавською обласною радою, відділом з питань туризму та курортів облдержадміністрації, депутатським корпусом та виконавчою владою Миргородської, Диканської, Шишацької райдержадміністрацій, виконавчим комітетом Миргородської міської ради реалізовано проект-переможець конкурсу місцевого самоврядування "Створення туристично-рекреаційного кластеру "Гоголівські місця Полтавщини" на загальну суму 800 тис. грн.

Концерти з нагоди ювілею Гоголя відбудуться не лише у Полтаві, а й у кількох районах області. Зокрема, 1 квітня на базі Палацу культури курорту “Миргород” за участі Президента України Віктора Ющенка відбудеться урочисте покладання квітів до пам’ятника М.В.Гоголю у с.Великі Сорочинці, та в м.Миргород, відкриття бюсту М.В.Гоголю та алеї скульптур героїв його творів, Всеукраїнський театральний фестиваль “В гостях у Гоголя”.

Також у заповіднику – музеї М.В.Гоголя відбудеться обласне літературно-мистецьке свято «Він з наших місць, цим дихав лісом, по цій земля ступав…», у приміщенні Полтавського краєзнавчого музею буде представлено виставку робіт «Гоголівськими місцями Полтавщини», відбудеться міжнародна виставка-конкурс карикатур «Світ Гоголя», літературно – музична композиція «Фантастичні гоголівські вечори», також у обласному центрі відбудуться постановки вистав за однойменними творами М.В.Гоголя.