Інформаційний пакет технолого-педагогічного факультету
| Вид материала | Документы |
- European credit system інформаційний пакет факультету фізичного виховання напрям підготовки, 1399.56kb.
- Ects інформаційний пакет факультет міжнародних відносин загальний опис факультету, 112.69kb.
- Ects – інформаційний пакет хімічний факультет, 1485.88kb.
- Інформаційний пакет, 926.69kb.
- Ects – інформаційний пакет математичний факультет загальний опис факультету, 715.01kb.
- Ects – інформаційний пакет фізичний факультет загальний опис факультету, 1358.93kb.
- Програма комплексного фахового екзамену з психології для вступу на навчання для здобуття, 263.92kb.
- «Інформаційний пакет кафедри теоретичної та прикладної економіки» формат опису модуля, 38.15kb.
- «Інформаційний пакет кафедри теоретичної та прикладної економіки» формат опису модуля, 25.26kb.
- «Інформаційний пакет кафедри теоретичної та прикладної економіки» формат опису модуля, 40.87kb.
Викладацький склад
Ящук Сергій Миколайович, кандидат педагогічних наук, доцент
Тривалість
На вивчення дисципліни відводиться 54 години. З них 1 год. на тиждень лекцій, 1 год. на тиждень лабораторно-практичних занять, 2 год. на тиждень самостійної роботи студентів. Загальна тривалість навчання – 17 тижнів.
Обов’язкові чи вибіркові розділи програми
Обов’язкові
Форми та методи навчання
Лекції та лабораторно-практичні заняття в аудиторії, самостійна робота поза розкладом
Оцінювання
У кінці семестру – залік
Мова
Українська
ECTS кредити
1,5
Ідентифікація
Основи взаємозамінності і технічні виміри
Шифр
Опис
Основи взаємозамінності і технічні виміри – одна із навчальних дисциплін інтегрованого курсу „Основи промислового виробництва”, що передбачає засвоєння понятійного апарату, який абсолютно необхідний як для вивчення креслення, практикуму в навчальних майстернях та інших дисциплін, так і для успішного викладання їх елементів в загальноосвітній школі.
Попередні умови
Цілі і завдання
Метою дисципліни «Основи взаємозамінності, стандартизації та технічні виміри» є формування в майбутніх вчителів знань з основ взаємозамінності стандартизації і метрології, здобуття навичків використання і дотримання вимог стандартів, виконання розрахунків з вибору посадок типових спряжень, використання контрольно-вимірювальних приладів. Завдання даного курсу полягає в тому, що майбутній вчитель праці повинен чітко володіти теоретичними і практичними навиками трудової підготовки школярів, вміти навчити їх основам читання і складання технічної документації на складальні креслення і робочі креслення деталей, для подальшого використання набутих знань в різних галузях народного господарства.
Бібліографія
- Берков В.І. Технічне вимірювання – М.; Вища школа, -1979 – 220.
- Бодлин Л.А. Основы взаемозаменяемости и стандартизации в машиностроении. – М.; Машиностроение, 1984 – с. 270.
- Грижов Р.И. Краткий справочник конструктора. – Л.: Машиностроение. – 1984 – с.186.
- Дудников А.А. Основы стандартизации, допуски, посадки и технические измерения. М.: Агропромиздат, 1989 – с. 176.
Дунін – Барковський І.В. Взаємозамінність, стандартизація і технічні вимірювання. М.: Машинобудування. 1976. – с.160.
Викладацький склад
Ящук Сергій Миколайович, кандидат педагогічних наук, в.о.доцента
Тривалість
На вивчення дисципліни відводиться 54 години. З них 1 год. на тиждень лекцій, 1 год. на тиждень лабораторно-практичних занять, 2 год. на тиждень самостійної роботи студентів. Загальна тривалість навчання – 17 тижнів.
Обов’язкові чи вибіркові розділи програми
Обов’язкові
Форми та методи навчання
Лекції та лабораторно-практичні заняття в аудиторії, самостійна робота поза розкладом
Оцінювання
У кінці семестру – залік
Мова
Українська
ECTS кредити
1,5
Ідентифікація
Безпека життєдіяльності
Шифр
Опис
Безпека життєдіяльності — це галузь науково-практичної діяльності, спрямованої на вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, їх властивостей, наслідків їх впливу на організм людини, основ захисту здоров’я та життя людини і середовища її проживання, а також на розробку та реалізацію засобів та заходів здорових і безпечних умов життя і діяльності.
«Безпека життєдіяльності» – фундамент загальної освіти з проблем безпеки та базова дисципліна для подальшого вивчення курсів «Основи екології», «Основи охорони праці», «Цивільна оборона».
Попередні умови
Дана дисципліна використовує досягнення та методи фундаментальних й прикладних наук, зокрема: філософії, біології, фізики, хімії, психології, соціології, екології, та інших і тісно пов’язана з практичною діяльністю людини.
Цілі і завдання
Завданням безпеки життєдіяльності є навчити студентів грамотно діяти в умовах наявності небезпечних факторів повсякденної дійсності і в умовах надзвичайних ситуацій та виявлення умов позитивного та негативного впливу на життєдіяльність та здоров’я людини зовнішніх та внутрішніх факторів, обґрунтування оптимальних умов та принципів життя.
Бібліографія
- Безпека життєдіяльності / За ред. Я. Бедрія. – Львів: Афіша, 1998.
- Безопасность жизнедеятельности в условиях чрезвычайных ситуаций /Под ред. А.Назарова. - Курган: Изд-во КМИ, 1994.
- Величко С.П., Завітренко Д.Ж., Пуляк О.В., Царенко І.Л. Безпека життєдіяльності. Лабораторно-практичні заняття: Навч. посібник для студ. вищих пед. навч. закладів/ за ред. С.П. Величка. –Кіровоград: РВВ КДПУ ім.. В.Винниченка, 2004. – 140 с.
- Гайченко В.А., Коваль Г.М. Основи безпеки життєдіяльності людини: навч.посіб. –К.: МАУП, 2002. – 232с.
- Губський А.І. Цивільна оборона: Підручник для вищих учбових закладів. К.: Мін. Освіти, 19995. – 216с.
- Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності. – Львів: Новий Світ – 2000, 2001.
- Заверуха Н.М. Безпека життєдіяльності. - К.: Комерційний коледж, 1998.
- Захарченко М.В., Орлов М.В., Голубєв А.К. та ін. Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах виробництва, побуту та у надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник. - К.: ІЗМО, 1996.
- Коржик Б.М. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності. — К.: ІСДО, 1995.
- Лапін В.М. Безпека життєдіяльності людини. Навчальний посібник. 2-е видання. — Львів: Львівський банківський коледж; К.: Т-во "Знання", КОО, 1999.
- Мищенко І.М., Мезенцева О.М. Цивільна оборона: Навчальний посібник. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2004. – 404 с.
12. Стеблюк М.І. Цивільна оборона. К.: Урожай, 1994 . 360 с.
Викладацький склад
Нагайчук Олена Валеріївна - асистент кафедри техніко - технологічних дисциплін
Тривалість
На вивчення даної навчальної дисципліни відводиться 54 год., із них: 18 год. лекційних, 16год. - практичні та семінарські заняття, 4 год. - індивідуальні заняття і 16 год. відведено на самостійну роботу студентів Загальна тривалість навчання – 17 тижнів.
Обов’язкові чи вибіркові розділи програми
Всі розділи програми є обов’язковими
Форми та методи навчання
Лекції та семінарські заняття в аудиторії, самостійна й індивідуальна робота студентів
Оцінювання
Після вивчення курсу студенти складають залік
Мова
українська
ECTS кредити
1,5
Ідентифікація
Основи охорони праці
Шифр
Опис
Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці
Попередні умови
Цілі і завдання
Метою дисципліни "Основи охорони праці" є теоретична і практична підготовка майбутнього учителя загальноосвітньої школи до виконання вимог охорони і безпеки праці, що необхідно для створення безпечних і здорових умов діяльності, а також для самостійного і творчого вирішення різних питань охорони праці у їх майбутній практичній діяльності.
Бібліографія
- Катренко Л.А., Кіт Ю.В, Пістун І.П. Охорона праці. Курс лекцій. Практикум: Навчальний посібник. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2003.
- Катренко Л.А., Кіт Ю.В. Охорона праці в галузі освіти: Навчальний посібник. Суми: ВТД «Університетська книга», 2004.
- Кодекс Законів про працю України чинне законодавство зі змінами та доповненнями станом на 01 серпня 2004 року. Київ. -2004. – 108 с.
- Васильчук М.В. Винокурова Л.Е. Тесленко М.Я. Основи охорони праці: Проб. підручник для учнів проф.-техн. навч. закладів.-К.: Просвіта, 1997.-208с.
- Сулла М.Б. Охрана труда. – М.: Просвещение, 1989.
- Охорона праці в Україні. Нормативні документи. Київ. – КНТ. – 2004. - 436с.
- Охорона праці в школі: Зб. нормативних документів /Укладач С.М. Кулешів.- К.: Рад.шк., 1986.
- Питання професійної гігієни в системі охорони праці: (Інформ.–аналіт. довід.)/ В.В.Піддубний, О.І. Стовбун. –К.: Логос, 2004.-195 с.
- Шкрабак В.С. Охрана труда.-Л.: Агропромиздат. Ленингр.отд-ние, 1990.-247с.
- Денисенко Г.Ф. Охрана труда. – М.: Высш.Шк.1985.
- Мазур В.Г. Основы управления охраны труда в вузах. – К.: Высш. шк., 1988.
Викладацький склад
Нагайчук Олена Валеріївна - асистент кафедри техніко -технологічних дисциплін
Тривалість
На вивчення дисципліни відводиться 108 годин. З них 1 год. на тиждень лекцій, 2 год. на тиждень практичних занять, 2 год. на тиждень самостійної роботи студентів. Загальна тривалість навчання – 17 тижнів.
Обов’язкові чи вибіркові розділи програми
Всі розділи програми є обов’язковими
Форми та методи навчання
Лекції та лабораторно-практичні заняття під керівництвом викладача, та самостійна робота й індивідуальна робота студентів
Оцінювання
По завершенню вивчення курсу студенти здають іспит
Мова
українська
ECTS кредити
3
Ідентифікація
Нарисна геометрія
Шифр
Опис
Нарисна геометрія – розділ геометрії, в якому просторові фігури (оригінали) вивчають за допомогою зображень їхніх графічних моделей на площині рисунка.
Попередні умови
Цілі і завдання
Вивчення нарисної геометрії майбутніми вчителями трудового навчання і креслення має на меті сформувати у них: знання основ проекційного креслення, способів перетворення креслення , правил виконання комплексних графічних задач.
Бібліографія
Бубенников О.В. Нарисна геометрія. –М.: Вища школа, 1985.-304с.
Фролов С.А. Нарисна геометрія. –М.: Машинобудування, 1978.-368с.
Фольта О.В., Антонович Є.Л., Юрковський П.В. Нарисна геометрія. – Львів: Світ, 1994.-352с.
Гордон В.О., Семенцов-Огієвский М.А. Курс нарисної геометрії. – М.: Наука, 1977.-278с.
Бубенников О.В., Громов М.Я. Нарисна геометрія. – М.: Вища школа, 1973.-457с
Крилов М.М. та ін. Нарисна геометрія. – М.: Будвидавництво, 1984 .- 245с.
Рускевич М.Л. Нарисна геометрія. – М.: Вища школа, 1988.- 413с.
Михайленко В.Є.Інженерна графіка. - К.: Каравела., 2004. - 447 с.
Чекмарев А.А. Инженерная графика. - М.: Висш. шк., 1988.-350с.
Чекмарев А.А. Начертательная геометрия и черчение. - М.: Просвещение, 2001. - 400 с.
Викладацький склад
Гедзик Андрій Миколайович, кандидат педагогічних наук, доцент.
Тривалість
На вивчення дисципліни відводиться 108 годин. З них 2 год. на тиждень лекцій, 2 год. на тиждень лабораторно-практичних занять,2 год. на тиждень самостійної роботи студентів. Загальна тривалість навчання – 17 тижнів.
Обов’язкові чи вибіркові розділи програми
Обов’язкові
Форми та методи навчання
Лекції та лабораторно-практичні заняття в аудиторії, самостійна робота поза розкладом.
Оцінювання
У кінці семестру – усний екзамен.
Мова
Українська
ЕСТS кредити
3
Ідентифікація
Вища математика
Шифр
Опис
Вища математика -
Попередні
умови
Цілі і завдання
Основною метою курсу “Вища математика” є розвиток математичної культури та логічного мислення студентів, допомога студентам у вивченні курсу фізики та інших спеціальних дисциплін, формування навичок вирішення математичних задач, поглиблення наукового світогляду студентів.
Бібліографія
а) основна:
1. Вища математика : основні поняття приклади і задачі : Навчальний посібник. За ред. Л. Г. Кулініча , - К.: Либідь, 1992.
2. Данко П. Е., Попов А. Г., Кожевникова Т. Я. Высшая математика в примерах и задачах . в 2-х ч. ,-М.: Просвещение, 1986.
3. Кудрявцев В. А., Демидович Б. П. Краткий курс высшей математики.-М.: Наука, 1975.
4. Ляшенко І.І , Бо ярчук А.В. Математичний аналіз у прикладах та задачах.-К.: Вища школа,1977.-670с.
5. Минорский В.П. Сборник задач по высшей математике.-М.: Наука, 1978.
6. Тарасов Н. П. Курс высшей математики для техникумов.- М.: Наука, 1975.-430с.
7. Шкіль М. І., Колісник Т. В. Вища математика : Підручник : У 3 кн. .-К.: Либідь, 1994.-352 с.
8. Шкіль М. І., Колісник Т.В. Вища математика в 2-х ч.,-К.: Вища школа,-1986.
б) Додаткова:
1. Вірменко Н.О., Ляшко І.І. Графіки елементарних та спеціальних функцій-К.: Наукова думка,1996.
2. Ефимов Н. Е. Краткий курс аналитической геометрии.-М.: наука, 1969.
3. Пискунов Н. С. Дифференциальное и интегральное исчесление.-М.: Высшая школа, 1963
4. Самойленко А. М., Кривошия С. А., Перстюк М. О. Диференціальні рівняння у прикладах та задачах.-К.: Вища школа, 1994.-451с.
5. Фадеев Д. К., Саминский И. С. Сборник задач по висшей алгебре.-М.: Наука, 1972.
Викладацький
склад
Поліщук Тетяна Вікторівна - викладач,
Махомета Тетяна Миколаївна – кандидат педагогічних наук.
Тривалість
Всього 216 годин. З них :
Лекції: 40 год., практичні: 28год., самостійна робота: 20 год., індивідуальна навчально-дослідницька робота – 20 год.
Обов’язкові чи
вибіркові розділи програми
обов’язкові
Форми та
методи навчання
Лекційні та практичні заняття в аудиторії самостійна робота поза розкладом.
Оцінювання
1 семестр - залік
2 семестр – усний екзамен
Мова
українська
ECTS кредити
3
Ідентифікація
Практикум в навчальних майстернях (швейна справа)
Шифр
Опис
Навчальна дисципліна розрахована на систематичне і комплексне оволодіння студентами знаннями, вміннями та навичками технології виготовлення швейних виробів. Структура та зміст програми навчальної дисципліни розкриває основні принципи організації технологічного процесу на швейному підприємстві, сутність технології виготовлення одягу, забезпечує залучення студентів до процесу самостійного проектування та виготовлення технологічних вузлів та швейних виробів
Попередні умови
Цілі і завдання
Основною метою даного курсу є формування у майбутніх спеціалістів знань, вмінь та навичок з основ технології виготовлення одягу, практичне оволодіння методами та прийомами виконання технологічних операцій. Завдання: 1) сформувати в учнів теоретичні знання, практичні вміння та навички; 2) оволодіти професією швачки, закрійника; 3) виховати творче ставлення до праці; 4) розвинути образне мислення та художній смак; 5) застосовувати набуті знання, вміння та навички на практиці.
Бібліографія
1 . Технологія швейного виробництва. Терміни та визначення. ДТСУ 2162- 93.- К.: Держстандарт України, 19994.-23с. 2. Изделия швейньїе. Классификация стежков, строчек й швов. ГОСТ 12807- 88.-М.: Издательство стандартов, 1989.-42с. 3. Мельник П.В. та ін. Наборний практикум з основ технології, обладнання та організації технологічних процесів виготовлення швейних виробів: Навч. посібник - Ірпінь: ВТФ'ТІерун", 1997. -240с. 4. Борецька Є.Я., Малюга П.М. Технологія виготовлення легкого жіночого та дитячого одягу. - К.: Вища школа., 1992. -367с. 5. Головіна М.В., Михайлець В.М. Технологія крою та життя. - К.: Техніка, 1998. -304с. 6. Труханова А.П. Иллюстрированное пособие по технологии легкой одеждьі: Учеб. пособие для кадров массовьгх профессий. - М.: Легкая й пищевая промьішленность, 1987.- 160с. 7. Третьякова Н.Н., Турчинская З.П. МетодьІ обработки швейних изделий. Практикум: Учеб. Пособие.- К.: Вища шк., 1988.-224с. 8. Борецкая З.Я. Технология изготовления мужской верхней одеждн. Учеб. пособие. -К.: Вища.шк., 1990.-19ІС. 9. Труханова А.Т. Виготовлення чоловічого верхнього одягу. - К.: Техніка, 1972. -328с. 10. Франц В.Я., Исаев В. В. Швейньїе машиньї: Иллюстрированное пособие. - М.: Легпромбьітиздат, 1986. -184с. 1 1 . Сквіра А. А. та ін. Організація підготовчо-розкрійного виробництва швейних фабрик. К.: Техніка, 1970. -196с.