Річний звіт 2010р. Ат «банк «таврика»
Вид материала | Документы |
СодержаниеПримітка 1.6 Цінні папери у портфелі банку на продаж |
- Річний звіт 2011р. Ат «банк «таврика», 6227.04kb.
- Товариство з обмеженою відповідальністю, 96.22kb.
- Аудиторський висновок, 31.87kb.
- Річний фінансовий звіт пат “Західінкомбанк” за 2009рік, 2907.52kb.
- Процентні доходи, 39.75kb.
- Управління держгірпромнагляду, 497.55kb.
- Відкрите акціонерне товариство “Комерційний банк “Актив-банк” фінансовий звіт за 2007, 4374.78kb.
- Річний звіт про роботу секції «сільськогосподарські науки» придніпровського наукового, 243.37kb.
- Ассоциация российских банков, 55.19kb.
- Аудиторський звіт, 1210.06kb.
Примітка 1.6 Цінні папери у портфелі банку на продаж
У портфелі цінних паперів на продаж можуть обліковуватися акції, інші цінні папери з нефіксованим прибутком та боргові цінні папери.
На дату балансу цінні папери в портфелі на продаж відображаються :
- за справедливою вартістю;
- за собівартістю (акції, справедливу вартість яких достовірно визначити неможливо);
Результат переоцінки цінних паперів, що обліковуються за справедливою вартістю, відображається в обліку за балансовим рахунком 5102 АП "Результат переоцінки цінних паперів у портфелі банку на продаж".
Банк визнає зменшення корисності цінних паперів у разі, коли виникає ризик цінного паперу. Сума витрат від зменшення корисності цінних паперів визначається як різниця між їх балансовою вартістю та теперішньою вартістю очікуваних грошових потоків, дисконтованих за поточною ринковою ставкою доходу для подібного фінансового активу. Ця різниця визнається витратами звітного періоду за балансовим рахунком 7703 АП "Відрахування в резерв від знецінення цінних паперів у портфелі банку на продаж". У Звіті про фінансові результати зменшення корисності цінних паперів відображається за статтею "Чисті витрати на формування резервів".
Проценти отримані від цінних паперів, які обліковуються у портфелі на продаж, відображаються у Звіті про фінансові результати за статтею "Процентні доходи", дивіденди – за статтею "Дохід у вигляді дивідендів".
Станом на 31.12.2010 року в портфелі банку на продаж обліковувалися акції бірж, ОВДП та боргові цінні папери.
Боргові цінні папери в портфелі банку на продаж обліковуються за справедливою вартістю. За борговими цінними паперами в портфелі банку на продаж, Банк визнавав процентні доходи, у тому числі процентні доходи у вигляді амортизації дисконту (премії), з використанням ефективної ставки відсотка відповідного цінного паперу.
Акції бірж обліковуються за собівартістю. Зменшення корисності акцій бірж не розраховується, оскільки відповідно до п.1.7 Положення про формування резерву під операції банків України з цінними паперами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.02.2007 № 31, банки мають право не формувати резерв під вкладення в акції бірж.
На кожну дату балансу цінні папери переглядаються на зменшення корисності. Оскільки об`єктивні докази про події, які мають вплив на очікування майбутніх грошових потоків за цінними паперами відсутні, резерв під знецінення цінних паперів у портфелі банку на продаж не формувався.
Операції РЕПО з цінними паперами у портфелі банку на продаж протягом 2010 року не проводилися.
Боргові цінні папери з портфеля на продаж можуть переводитися у портфель до погашення. При переведенні цінних паперів до портфеля до погашення, їх подальший облік проводиться за амортизованою собівартістю з використанням ефективної ставки відсотка, розрахованої на час їх переведення.
Примітка 1.7 Основні засоби
Основні засоби – це необоротні активи у матеріальній формі, які утримуються банком з метою використання їх в процесі своєї діяльності, під час надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання яких більше одного року.
Первісна оцінка, визнання та подальша оцінка основних засобів здійснюється відповідно до Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку № 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерством фінансів України від 27.04.2000 № 92 та МСФО 16 «Основні засоби».
Для цілей бухгалтерського обліку основні засоби класифікуються за наступними групами :
а) основні засоби:
будинки, споруди і передавальні пристрої;
машини та обладнання;
транспортні засоби;
інструменти, прилади, інвентар(меблі);
інші основні засоби;
б) інші необоротні матеріальні активи :
малоцінні необоротні матеріальні активи;
інші необоротні матеріальні активи;
в) незавершені капітальні інвестиції.
Банком встановлено такі вартісні ознаки об`єктів, що входять до складу необоротних матеріальних активів:
- об`єкти, вартістю від 500 грн. до 1000 грн. включно – є іншими необоротними матеріальними активами. Вони обліковуються на балансовому рахунку 4500, з організацією аналітичного обліку в складі вартості групп інших необоротних матеріальних активів;
- об`єкти, вартістю більше 1000 грн., входять до складу основних засобів. Вони обліковуються на балансовому рахунку 4400, з організацією аналітичного обліку в складі вартості групп основних засобів;
- об`єкти, вартістю до 500 грн. – є малоцінними необоротними матеріальними активами. Вони обліковуються на балансовому рахунку 4500, у складі малоцінних необоротних матеріальних активів.
Основнi засоби оприбутковуються за первiсною (фактичною) вартiстю - за фактичними витратами на їх придбання, спорудження, виготовлення (включаючи витрати на доставку, монтаж, встановлення та iншi витрати, необхiднi для приведення їх у робочий стан).
Змiна первiсної вартостi допускається лише у випадках поліпшення - добудови, дообладнання, реконструкцiї, часткової лiквiдацiї об’єкта, перегляду його корисності або його пеpеоцiнки.
Майбутні витрати капіталізуються (збільшують вартість основних засобів) у тому разі, якщо існує вірогідність того, що в результаті цих витрат Банк отримає майбутні економічні вигоди.
Після первісного визнання об’єкта основних засобів як активу, його подальший облік здійснюється із застосуванням одного з таких двох методів:
а) за первісною вартістю (собівартістю) з вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від зменшення корисності;
б) за переоціненою вартістю (справедливою вартістю) з вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від зменшення корисності.
У звітному році не проводилася переоцінка основних засобів.
На кожну дату балансу має визнаватися зменшення/збільшення корисності необоротних активів, якщо є свідчення можливої втрати економічної вигоди, а саме:
- протягом періоду експлуатації ринкова вартість активу зменшилась значно більше, ніж це очікувалось, внаслідок плину часу або використання;
- відбулися (або відбудуться найближчим часом) значні зміни у використанні об`єкта, пов`язані з негативним впливом як зовнішніх, так і внутрішніх факторів;
- ринкові ставки відсотка або інші ринкові показники прибутковості інвестицій збільшилися і це збільшення, можливо, вплине на ставку дисконту, яка застосовуватиметься під час обчислення вартості використання активу;
- моральне старіння або фізичне пошкодження об’єктів;
- економічна ефективність є або буде нижчою, ніж очікувана.
Корисність основних засобів зменшується, якщо їх балансова вартість перевищує оцінену суму очікуваного відшкодування.
Втрати від зменшення корисності за основними засобами, які не переоцінювалися, визнаються у звіті про фінансові результати, а за основними засобами, які переоцінювалися – зменшенням додаткового капіталу за результатами переоцінки.
Протягом звітного року Банк не визнавав зменшення/збільшення корисності основних засобів.
Дебіторська заборгованість з придбання основних засобів за іноземну валюту не переоцінюється у зв’язку зі зміною курсу валют (як немонетарна стаття). Отримані основні засоби оприбутковуються на баланс в сумі гривневого еквіваленту сплаченої валюти по офіційному курсу гривні до іноземних валют на дату оплати.
Оприбуткування основних засобів та нематеріальних активів здійснюється на підставі Актів приймання-передачі основних засобів (Акт, форма ОЗ-1).Складання Акту на кілька об’єктів основних засобів допускається у разі, якщо ці об’єкти однотипні, мають однакову вартість, приймаються одночасно i під відповідальність однієї i тієї ж особи.
Акт є єдиним первинним бухгалтерським документом, в якому зазначається склад комісії, детальна характеристика об’єкта, рік побудови чи випуску заводом, дата введення в експлуатацію, коротка технічна характеристика, відповідність технічним умовам, висновок комісії. Вказується також хто прийняв основні засоби та необхідні відомості для нарахування амортизації.
Аналітичний облік основних засобів та нематеріальних активів ведеться в Інвентарних картках, які відкриваються на кожний інвентарний об’єкт окремо. Інвентарні картки ведуться в автоматичному режимі та містять обов’язкові реквізити, встановлені в наказі Мінстату України від 29.12.1995 №352 “Про затвердження типових форм первинного обліку”, по формі з урахуванням потреб банку. Інвентарні картки роздруковуються в обов’язковому порядку у разі вибуття об’єкта, та разом з іншими документами, на підставі яких актив списується з балансу, підшиваються в документи дня. Інвентарні номери об’єктів, що вибули, не можуть бути присвоєні іншим об’єктам, що надійшли в банк.
В цілях реєстрації та контролю інвентарних карток ведеться Інвентарна книга, яка друкується у разі потреби. Облік зброї ведеться вручну в окремій інвентарній книзі.
Завершені витрати для поліпшення об’єкта основних засобів (нематеріальних активів) - на добудову, реконструкцію, модернізацію основних засобів, удосконалення нематеріальних активів відносяться на збільшення їх вартості (рахунки 4 класу Плану рахунків бухгалтерського обліку).
Поточні витрати, понесені у зв`язку з обслуговуванням основних засобів, визнаються у складі прибутку або збитку за період, в момент їх виникнення. Витрати, пов`язані з переміщенням об`єкту основних засобів, після його первісного визнання, не включаються в його балансову вартість
Кожний визнаний об`єкт основних засобів амортизується на систематичній основі протягом терміну його корисного використання. Амортизація об`єкту не припиняється у разі тимчасового припинення його використання, за виключенням об`єктів , які утримуються для продажу.
Нарахування амортизації по об`єкту основних засобів починається з першого місяця, наступного за місяцем, у якому об`єкт основних засобів став придатним до використання, і припиняється, починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем вибуття об`єкта.
Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання об’єктів основних засобів, що затверджений відповідним наказом. До подібних об’єктів застосовуються однакові строки корисного використання. Строки корисного використання встановлюються та переглядаються постійно діючою комісією, створеною в Головному банку, склад якої затверджується наказом по банку.
Строки корисного використання та метод амортизації окремих груп можуть змінюватись при зміні очікуваних економічних вигод від використання об’єкта (об’єктів) основних засобів та нематеріальних активів. Амортизація нараховується виходячи з нового строку корисного використання, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання. Протягом звітного року переглядалися окремі строки корисного використання. Метод амортизації основних засобів не змінювався.
Нарахування амортизації у фінансовому обліку здійснюється по кожному об’єкту прямолінійним методом, який полягає в тому, що річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на очікуваний період строку корисного використання активу. Нарахування амортизації проводиться щомісячно, з віднесенням місячної суми амортизації на витрати відповідного місяця. Місячна сума амортизації визначається діленням річної суми на 12. При нарахуванні амортизації понижуючий коефіцієнт не застосовується, ліквідаційна вартість не визначається (дорівнює нулю).
Норми амортизації основних засобів встановлюються банком самостійно, виходячи з очікуваного строку їх корисного використання. Діапазон строків корисного використання складає:
- комп`ютерна техніка - 5 років;
- меблі – 2-5 років;
- копіювальна техніка - 5 роки;
- електронно-касові апарати – 4 роки;
- шафи металеві,сейфи – 8-10 років;
- автомобільний транспорт – 6 років:
- банкомати – 4 роки;
- побутові прилади, господарський
інвентар - 3-5 років.
Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів нараховується в першому місяці використання об’єкта на 100% його вартості.
При використанні необоротних активів при повній їх амортизації, первісна вартість та сума нарахованого зносу, до часу списання активу з балансу, обліковуються за відповідними рахунками з обліку активів та зносу.
Знос, нарахований у розмірі 100 відсотків вартості на необоротні активи, не може бути підставою для їх списання, якщо основні засоби або нематеріальні активи продовжують використовуватись.
Банк, перед складанням річної фінансової звітності, проводить повну суцільну інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів та незавершених капітальних вкладень відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV та згідно з Інструкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-транспортних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994 № 69, та внутрішнього Порядку. Результати інвентаризації відображаються у протоколі засідання інвентаризаційної комісії. За результатами проведеної інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів та незавершених капітальних вкладень в 2010 році, відхилень між обліком та фактичною наявністю, що підлягає відображенню в бухгалтерському обліку, не виявлено.
Крім того, інвентаризація проводиться у випадках, передбачених чинним законодавством: при зміні матеріально відповідальних осіб, при встановленні фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей, за приписом судово-слідчих органів, у разі технологічних аварій, за наслідками пожежі або стихійного лиха, при реорганізації або ліквідації філій, відділень банку, в інших випадках, передбачених законодавством, та у разі визначеної необхідності розпорядчими документами банку.
При реалізації основних засобів або нематеріальних активів визначається різниця між ціною реалізації та їх балансовою вартістю. У разі перевищення балансової вартості об’єкта над виручкою від реалізації або навпаки результат від продажу відображається на рахунках 7-го або 6-го класу Плану рахунків бухгалтерського обліку.
Безоплатна передача основних засобів відображається в обліку аналогічно реалізації основних засобів.
При обміні одного об’єкта основних засобів на інший, вартість об’єкта, що оприбутковується, повинна дорівнювати балансовій вартості обмінюваного об’єкта з врахуванням суми, яка сплачена або отримана в процесі обміну. Датою оприбуткування нового об’єкта вважається дата передачі права власності.
Основнi засоби, не придатнi до роботи в результатi зносу або старiння, пiдлягають списанню на підставі Актів на списання основних засобів та відповідно до процедури, визначеної внутрішніми документами Банку.
У Банку відсутні договори на придбання у майбутньому основних засобів.
Примітка 1.8 Нематеріальні активи
Нематеріальні активи – це активи, які не мають матеріальної форми, забезпечують певні права та утримуються банком з метою використання протягом періоду більше одного року, в процесі своєї діяльності.
Бухгалтерський облік нематеріальних активів введеться відповідно до Інструкції з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 20.12.2005 № 480, вимог Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку № 8 “Нематеріальні активи”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 №242 та МСФО 38 «Нематеріальні активи».
Придбані (виготовлені) нематеріальні активи зараховуються на баланс банку за первісною вартістю.
Первісна вартість придбаного нематеріального активу складається з ціни (вартості) придбання (крім торговельних знижок), мита, непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню, та інших витрат, безпосередньо пов’язаних з його придбанням та доведенням до придатного для використання за призначенням стану.
Нематеріальний актив, отриманий у результаті його розроблення, відображається в балансі, якщо є :
- намір, технічні засоби та ресурси для доведення нематеріального активу до стану, придатного для реалізації або використання;
- змога отримати майбутні економічні вигоди від реалізації або використання нематеріального активу;
- інформація для достовірного визначення витрат, пов`язаних із розробленням нематеріального активу.
Якщо нематеріальний актив не відповідає зазначеним критеріям визнання, то витрати, що пов`язані з його придбанням або створенням, визнаються витратами звітного періоду, протягом якого вони були здійснені.
Відносно нематеріальних активів застосовується прямолінійний метод амортизації. Норми амортизації нематеріальних активів встановлюються банком самостійно, виходячи з очікуваного строку їх корисного використання. Термін корисного використання нематеріальних активів становить 5 років, відповідно норма амортизації становить 20 % річних. Норми амортизації можуть переглядатися у разі здійснення поліпшення нематеріального активу, яке приведе до розширення економічних вигод від його використання та подовження терміну використання.
Нематеріальні активи, відносно яких існує активний ринок, можуть бути переоцінені до їх справедливої вартості.
У звітному році не проводилася переоцінка первісної вартості нематеріальних активів. Термін корисного використання нематеріальних активів та метод амортизації протягом звітного року не переглядалися.
Примітка 1.9 Оперативний лізинг (оренда)
Оренда – це договір, за умовами якого орендодавець передає орендарю право користування активом на визначений період часу за винагороду.
Банк може виступати як лізингодавцем, так і лізингоодержувачем фінансового та оперативного лізингу.
Лізинг (оренда), що не передбачає передавання всіх ризиків і вигод, пов’язаних з правом власності на актив, класифікується оперативним.
Умови лiзингу визначаються лiзинговою угодою, укладеною вiдповiдно до чинного законодавства України, а класифікація лізингу (оренди) як фінансового або оперативного залежить від суті операції, а не від форми договору.
При оперативному лізингу (оренді), якщо банк виступає лізингодавцем, основні засоби обліковуються на балансі банку за первісною або справедливою вартістю на окремих аналітичних рахунках балансового рахунку 4400 «Основні засоби» або 4300 «Нематеріальні активи». За необоротними активами, переданими в оперативний лізинг, банк нараховує амортизацію за прямолінійним методом.
Протягом дії договору оперативного лізингу, де Банк є лізингодавцем, нараховуються відповідні орендні платежі за балансовим рахунком 3578 «Інші нараховані доходи»..
У звітному році Банк надавав в оперативну оренду (суборенду) частини адміністративних приміщень та банкомат.
Протягом дії договору оперативного лізингу, де банк є лізингоодержувачем, вартість основних засобів, що прийняті банком в оперативний лізинг, обліковуються на позабалансовому рахунку 9840 „Орендовані основні засоби” на підставі акта приймання-передачі основних засобів, за вартістю, що зазначається в угоді про оперативний лізинг. При оперативному лiзингу, якщо договором лізингу дозволено проведення капітальних витрат, здійснені капiтальні витрати амортизуються протягом строку дії лізингу (оренди), що залишився пiсля проведення таких витрат.
Примітка 1.10 Довгострокові активи, призначені для продажу, та активи групи вибуття
Банк класифікує необоротні активи, як утримувані для продажу, відповідно до Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку №27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2003 №617 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 03.10.2007 №1100), МСФЗ 5 та Інструкції з бухгалтерського обліку основних засобів та нематеріальних активів банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 20.12.2005 № 480 (зі змінами).
Необоротний актив та група вибуття визнаються утримуваними для продажу у разі, якщо:
- економічні вигоди очікується отримати від їх продажу, а не від їх використання за призначенням;
- вони готові до продажу у їх теперішньому стані та їх продаж, як очікується, буде завершено протягом року після визнання їх такими, що утримуються для продажу;
- умови їх продажу відповідають звичайним умовам продажу подібних активів;
- здійснення їх продажу має високу ймовірність, зокрема підготовлено відповідний план продажу, укладено твердий контракт про продаж, здійснюється їх пропозиція на ринку за ціною, що відповідає справедливій вартості.
Необоротні активи, які класифіковані як утримувані для продажу, припиняють визнаватися у складі необоротних активів. Амортизація на такі активи не нараховується.
Необоротні активи та група вибуття, утримувані для продажу, відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності на дату балансу за найменшою з двох величин – балансовою вартістю або чистою вартістю реалізації.
У разі оцінки за чистою вартістю реалізації коригування балансової вартості, визнається іншими операційними доходами (витратами) звітного періоду.
На дату переведення активів до категорії утримуваних для продажу, підрозділ, відповідальний за планування та використання коштів по відповідних статтях кошторисів, складає План продажу, в якому зазначає програму продажу, визначає покупця активу та виконавця плану.
Період завершення продажу необоротних активів, які класифікуються як утримувані для продажу, може бути продовжено на строк більше року, якщо є достатні свідчення того, що План продажу продовжує виконуватися.
Станом на 31.12.2010 року в балансі Банку, за балансовим рахунком 3408 «Необоротні активи, утримувані для продажу», обліковується приміщення, отримане Банком в результаті звернення стягнення на заставне майно, яке було попередньо визнано активом Банку, з відповідним відображенням за балансовим рахунком 4400, а потім, за відповідним рішенням компетентних органів Банку переведено до категорії майна, утримуваного для продажу. При переведенні об`єкта до категорії активу, утримуваного для продажу, була здійснена його оцінка незалежним оцінювачем – ТОВ «Канзас», в результаті якої балансова вартість об `єкта була зменшена на 9 тис. грн.