Сутність та види маркетингу
| Вид материала | Документы |
- План Сутність маркетингу та його визначення Методи прогнозування попиту, 208.37kb.
- Сутність та види маркетингу, 1072.55kb.
- Тема Предмет, завдання, зміст дисципліни. Сутність маркетингу, 802.67kb.
- План політологія І її функції. Сутність І головний зміст політичного маркетингу. Співвідношення, 116.4kb.
- Система та характеристики сучасного маркетингу, 332.06kb.
- Стратегія маркетингу, 45.16kb.
- Рефератів Тема Сутність, значення та роль промислового маркетингу, 92.61kb.
- Єрьомін Розміщення продуктивних сил Зміст, 1769.51kb.
- Курс 4 Семестр 7 Число тижнів, 256.45kb.
- Розробка програми (робочого плану) моніторингу світового ринку готельних та ресторанних, 33.83kb.
- Сутність та види маркетингу.
Існує багато визначень поняття “маркетинг”. Ітак,деякі з них: Маркетинг-це система взаємопов’язаних дій щодо планування та втілееня в життя задуму, ціноутворення, просування та розподілу ідей, товарів, послуг завдяки обміну,котрий задовольняє потреби.
Маркетинг-це процес вивчення і формування споживчих запитів і переваг, а також використання всіх ресурсів і засобів фірми для їх задоволення з метою отримання прибутку та для особливої користі споживачів (Ф.Котлер,1990).
Так, розрізняють маркетинг, орієнтований на продукт (послугу), на споживача та змішаний. Маркетинг, орієнтований на продукт (продуктовий маркетинг), має на меті використання продукту чи послуги, як основного інструмента виробничо-збутової діяльності. Інакше кажучи, висока якість продукції позбавляє необхідності докладати значні зусилля для рекламування, збуту, реалізацій та інших елементів маркетингової діяльності. Добрий товар продає себе сам. Маркетинг споживача стверджує, що споживач, по-перше, завжди правий, по-друге, він віддає перевагу товарам із вищими якісними показниками, але придбаває не стільки сам товар як річ, скільки ту споживчу вартість, яка в ньому втілена, для розв’язання власних виробничих проблем або для задоволення власних потреб. У зв’язку з цим головне завдання маркетингу — вивчення споживача, його побажань, пріоритетів, умов і чинників їх формування і розвитку, пропонування відповідних товарів чи послуг. Змішаний маркетинг, а саме він переважає в сучасній підприємницькій діяльності, використовує підходи та інструментарій обох названих видів маркетингу.
За змістом маркетингової діяльності та періоду, на який розробляється маркетингова політика підприємства, розрізняють стратегічний, тактичний та оперативний маркетинг. Стратегічний маркетинг — це розробка та реалізація тривалої маркетингової політики підприємства (більше ніж на п’ять років) — своєрідної генеральної програми дій. У ній визначається мета і завдання діяльності та розвитку підприємства, розробляється його стратегія.
Тактичний маркетинг — це розробка середньострокових (від двох до п’яти років) програм діяльності підприємства в рамках вибраних перед тим стратегій.
Оперативний маркетинг — це розробка та реалізація конкретного маркетингового інструментарію, засобів активного збуту продукції, своєчасне реагування на динаміку попиту на підставі можливостей підприємства та стану ринку.
- Функції маркетингу.
В основному виділяють 7 функцій маркетингу. Зупинимося на кожній окремо і визначимо, що саме має зробити маркетингова служба, щоб реалізувати основне своє завдання — щонайкраще задовольнити потреби споживача.
1. Комплексне дослідження ринку
2. Розробка стратегії маркетингу.
На основі проведених маркетингових досліджень розробляється стратегія маркетингу — плани реалізації маркетингових цілей.
Стратегія базується на аналізі стану підприємства, оцінках ринків і вимагає розробки заходів товарної, цінової, збутової політики, а також просування товару.
3. Товарна політика фірми є третім етапом маркетингової діяльності, одним із чотирьох елементів комплексу маркетингу ("marketing mix"), що включає визначення споживчих характеристик товару та його позиціювання на ринку, розробку асортименту та засобів маркетингової підтримки на різних етапах життєвого циклу.
4. Цінова політика є складовою конкурентноздатності товару, кінцева мета якої — визначити цінову стратегію, конкретну ціну товару.
Методика визначення оптимального рівня цін враховує попит на продукцію і чутливість покупців до змінення ціни, витрати виробництва та реалізації продукції; ціни конкурентів.
5. Збутова політика (розподіл на ринку) передбачає вибір методу збуту: прямий (безпосередньо самим підприємством) або побічний — через торгових посередників, якими можуть бути оптові та роздрібні торговці, дилери, дистриб'ютори, агенти, комісіонери, брокери та консигнатори.
6. Просування товарів на ринку здійснюється за допомогою реклами, паблісіті (інформації), персонального продажу та стимулювання збуту через покупців, продавців, посередників.
7. Організація та контроль маркетингової діяльності.
Організація маркетингової діяльності передбачає створення спеціальних підрозділів маркетингової служби — за функціями маркетингової діяльності, продуктовим принципом, регіонами або групами споживачів.
Контроль маркетингової діяльності включає контроль за реалізацією та аналіз можливостей збуту, контроль прибутковості та аналіз маркетингових витрат, ревізію маркетингу.
- Особливості використання функцій маркетингу в різних сферах діяльності.
Очевидно, що маркетинг охоплює всі аспекти діяльності підприємства.
Основні напрями маркетингової діяльності:
• управління і контроль за виробництвом;
• планування асортименту товарів і послуг на підставі вивчення попиту;
• розроблення політики ціноутворення на підставі аналізу цін конкурентів і можливостей формування цін на готову продукцію на підприємстві;
• матеріально-технічне постачання на основі аналізу процесу постачання сировини (рівень цін, якість постачання, відстань доставки тощо);
• відновлення основних виробничих фондів;
• вивчення і впровадження нових технологій у виробництві товарів і послуг.
- Зміст концепцій маркетингу.
По своїй суті концепція маркетингу – це орієнтація на нужди і потреби клієнтів, яка підкріплюється комплексними зусиллями маркетингу, націленими на створення споживчого задоволення в якості основи для досягнення цілей організаціі.
- Реальні і потенційні потреби покупців
- Потенційні можливості ринку
- Ресурси виробництва. Програма маркетинг
- Просування товарів і послуг на ринку
5. Покупець
Концепція вдосконалення виробництва.
Ця концепція передбачає, що покупець буде надавати переваги широкодоступній продукції з низькими цінами. Тому підприємство повинно сконцентрувати свої зусилля на вдосконаленні вир-ва та підвищенні ефективності системи розподілу.
- Дослідження можливостей виробництва
- Випуск продукції
- Просування продукції на ринок
- Продаж на ринку по низьких цінах.
Концепція вдосконалення товару.
Ця концепція передбачає, що покупець надає перевагу кращій якості, експлуатаційним властивостям,тому під-во повинно сконцентрувати увагу на покращенні якості даного товару.
- Дослідження можливостей поліпшення якості
- Виробництво товарів
- Просування товарів
- Продаж товарів на ринку по прийнятних цінах
Концепція збуту.
Ця концепція передбачає, що покупці будуть купувати товари в достатній кількості у тому випадку, якщо постійно додавати зусиль для просування товарів на ринку і стимулювати їх продаж.
- Дослідження ринку
- Виробництво товарів
- Стимулювання продажу товарів на ринку
- Збільшення об’ємів продажу товарів на ринку.
5/ Маркетингове середоище (зовнішнє та внутрішнє).
Будь-яке підприємство здійснює свою діяльність не ізольовано від інших об'єктів чи сил, а під впливом найрізноманітніших факторів, які утворюють маркетингове середовище.
Маркетингове середовище підприємства — це сукупність активних суб'єктів і сил, які діють за межами підприємства і впливають на можливості служби маркетингу встановлювати та підтримувати з цільовими споживачами стосунки ділового співробітництва.
Маркетингове макросередовище – фактори, якими фірма не може безпосередньо керувати, але які впливають на її маркетингову діяльність. До маркетингового макросередовища належать: економічне середовище, демографія, політичне середовище, НТП, культура, природне середовище.
Маркетингове мікросередовище – частина середовища, в якому фірма безпосередньо функціонує в процесі маркетингової діяльності. До складових мікросередовища належать: безпосередньо підприємство, постачальники, маркетингові посередники, споживачі, конкуренти, громадськість.
Розрізняють також керовані та некеровані фактори маркетингового середовища.
Керовані фактори – такі фактори, якими підприємство безпосередньо управляє, тобто формує, змінює, контролює їх. До них належать елементи маркетингового комплексу (товар, ціна, збут, просування) та фактори, пов’язані з процесом управління маркетингом (система управління маркетингом, організаційна структура маркетингу, кадри).
Некеровані фактори – ті фактори, на які фірма не може безпосередньо впливати. До них належать такі фактори, як економіка, політика, законодавство, демографія, культура, технологія, екологія.
До зовнішніх відносяться фактори, що генеруються макрооточенням (політика, економіка, суспільство, екологія, випадок) та безпосереднім оточенням підприємства (конкуренти, постачальники, споживачі, кредитори, ринок робочої сили).
До внутрішніх відносяться ті фактори, які залежать від підприємства (підприємство, стратегічний потенціал, маркетингова служба).
7.Сутність та характеристики ринку як об’єкту маркетингу.
При розгляді поняття "ринок" можна виділити два основні підходи до його трактування:
Перший підхід заснований на політико-ідеологічному і філософському трактуванні змісту ринку, коли в якості основних характеристик ринку розглядаються:
• ринок як спосіб організації суспільного виробництва, заснований на свободі підприємництва і обмеженій ролі держави, тобто протистоїть способів організації, що спирається на застосування методів централізованого планування та адміністративного регулювання. Проте в реальному житті можна спостерігати форми господарського управління, засновані на поєднанні тих і інших методів;
• ринок як спосіб поведінки господарських суб'єктів, що визначає критерій прийнятих ними рішень і характер відносин між суб'єктами ( "ринкове поведінку");
• ринок як спосіб мислення, що формує відповідний світогляд учасників господарської діяльності ( "ринкове мислення");
Другий підхід до трактування поняття ринку заснований на виділення його конкретного економічного змісту. У цьому випадку ринок розглядається, перш за все, як механізм, що дозволяє визначити співвідношення попиту та пропозиції на різні види товарів та послуг та динаміки цін.
По суті справи, аналіз і дослідження характеристик ринку, що містяться в наведених вище двох підходах трактування ринку, є ні чим іншим, як вивченням економічної кон'юнктури ринку.
Комплексне дослідження ринку і, перш за все, ринкової кон'юнктури є інструментом, що допомагає підприємцю, уникнути можливих помилок, знизити ризик при прийнятті ними господарських та управлінських рішень. Дослідження економічної кон'юнктури не повинно обмежуватися вивченням лише загальних закономірностей розвитку середовища обміну та її взаємодії з іншими стадіями процесу відтворення. Воно повинно бути спрямоване на здійснення грунтовного аналізу і прогнозу стану, що складається на тому чи іншому товарному ринку.
8. Види ринку.
Пізнання ринку як Найбільш поширеним є розгляд структури ринку з точки зору економічного призначення об'єктів ринкових відносин:
- товарний ринок: ринок предметів споживання та послуг, ринок засобів виробництва, ринок науково-технічних розробок;
* фінансовий ринок: ринок інвестицій, ринок цінних паперів, валютний ринок;
* ринок праці/
Існує і такий критерій розмежування ринку, як ступінь зрілості ринкових відносин: розвинений ринок; ринок, що формується; ринки з різним ступенем обмеження конкуренції: монопольний, олігопольний.
Ринок можна характеризувати відповідно до чинного законодавства: легальний (офіційний), нелегальний (тіньовий, чорний).
- Кожний вид ринку має свої особливості. Всі вони системно взаємопов'язані і органічно взаємодіють: якщо відбуваються порушення в одному з них, то це викликає перебої в роботі інших ринків і системи в цілому.
Розглянемо зміст окремих видів ринку.
Ринок предметів споживання і послуг. Ринок споживчих товарів і послуг являє собою сферу обігу, за допомогою якої реалізуються товари народного Даний ринок найбільш схильний до коливання попиту та пропозиції грошового обігу, інфляції. Цей ринок безпосередньо впливає на благоустрій нації. Для функціонування ринку товарів і послуг потрібна розвинута гуртова та роздрібна торгівля.
У межах споживчих товарів і послуг потрібно виділити ринок продовольчих товарів і ринок промислових або
Ринок засобів виробництва. Свобода економічної діяльності господарюючих суб'єктів, їхня самостійність залежить від забезпеченості засобами виробництва, можливості вільної реалізації продукції, встановлення цін на неї, укладання договорів. Підприємництво існує лише тоді, коли кожна юридична чи фізична особа має можливість вільно придбати будь-які засоби виробництва.
Фінансовий ринок - це певна сукупність економічних відносин з приводу організації і купівлі-продажу вільних грошових коштів та їх перетворення на грошовий капітал. Суб'єктами цих відносин є підприємства різних форм власності, населення, комерційні банки, фінансово-кредитні організації та ін.
До ринку капіталів відносять перш за все товари і послуги виробничого призначення або такі товари і послуги, які безпосередньо не призначаються для задоволення потреб населення, а непрямим чином (через поставку обладнання, машин, технології, сировину, матеріали) спрямовані на вирішення завдань із задоволення потреб суспільства в необхідних благах.
Кредитний ринок є системою відносин між позикодавцями і позичальниками з приводу позики в товарній або грошовій формі.
Ринок цінних паперів є прямим продовженням кредитного ринку..
Розрізняють первинний і вторинний ринки цінних паперів
Валютний ринок - це такий специфічний ринок, де предметом купівлі-продажу є різні національні валюти. Його функціонування зумовлено розвитком зовнішньоекономічних зв'язків між різними країнами і необхідністю взаємних розрахунків.
Ринок праці - це саморегульована система розподілу робочої сили із специфічними факторами конкуренції між її власниками за найбільш вигідні умови та оплату праці, а також між працедавцями - за залучення найбільш
Ринок інформації - це сукупність економічних відносин з приводу збирання, опрацювання, систематизації інформації та її продажу кінцевому споживачу.
- Кон’юнктура ринку та фактори, які впливають на її зміну
Кон'юнктура ринку є станом економіки загалом, окремої галузі або конкретного товарного ринку, що формується певними чинниками і виражається в конкретних показниках. До чинників, які впливають на кон'юнктуру ринку, належать стихійні лиха, соціальні та політичні конфлікти, науково-технічний прогрес, рівень монополізації, валютна та кредитно-грошова системи, державне регулювання економіки, енергетичні та екологічні проблеми, сезонність, стан інформаційних систем та ін.
Показники, які зумовлюють кон'юнктуру ринку, наведено на схемі 3.4.
- Принципи та критерії сегментування споживчого ринку.
Основною передумовою ефективної товарної, цінової, збутової та рекламної діяльності фірми є виділення більш-менш однорідних груп споживачів — сегментація ринку.
Сегментом ринку називають групу споживачів, що зайняті пошуком однотипних товарів та згодні їх купити.
Процес розподілення всіх потенційних споживачів ринку будь-якого товару чи послуги на досить великі групи таким чином, щоб кожна з них мала особливі вимоги до даного товару або послуги, — називається сегментацією.
Сегментація має такі ознаки:
Сегментація застосовується виключно до споживачів (покупців) окремого виду товару чи послуги. Сегмент — це завжди якась група споживачів — покупців годинників, верстатів, консультаційних послуг, учбових програм.
Сегментація ринку — один з найважливіших інструментів маркетингу. Від того, наскільки вдало визначений сегмент, залежить успіх підприємства у конкурентній боротьбі. Вибір сегменту, як зазначалось на початку розділу, здійснюється з урахуванням 3-4 критеріїв з нижченаведених 8.
1. Прибутковість сегмента. Вибраний сегмент має гарантувати прибутковість діяльності. Ось чому спочатку роблять спробу орієнтовно визначити ємність ринку в сегменті.
Для прогнозування кількості покупців користуються набутим фірмою досвідом, даними її попередньої діяльності, різноманітною комерційною статистикою, а також спеціальними дослідженнями покупців.
Другий метод — побічний. Суть його в тому, щоб на основі даних про ринки основних товарів визначити кількість імовірних споживачів своєї продукції.
2. Доступність каналів збуту в сегменті.
3. Конкуренція в сегменті.
4. Суттєвість сегмента, тобто виявлення того, наскільки реально ту чи іншу групу споживачів можна розглядати як сегмент ринку.
5. Ефективність збуту товарів в сегменті (вирішення питань транспортування, складування, доробки, переупакування, наявність збутової інфраструктури — шляхи, зв'язок, технічне обслуговування);
6. Рекламні можливості фірми в сегменті.
7. Можливість сервісу в сегменті.
8. Залежність сегмента від стримуючих факторів (економічних — ціна, виробництво, забезпеченість сировиною;
політичних — стабільність ситуації в регіонах, можливість виникнення конфліктів, впевненість у державному законодавстві — див. розділ 3).
Оскільки критеріїв сегментування ринку безліч, у маркетингу виокремлюють чотири основних принципи сегментування (табл. 2.2).
11.Сутність та визначення місткості ринку.
Місткість ринку — це обсяги продажу товарів на конкретному ринку (конкретній групі споживачів даного регіону) в заданий відрізок часу в одному і тому ж ринковому середовищі в межах конкретної маркетингової програми. Звідси місткість ринку — це не фіксована величина, а функція декількох змінних (період часу, дія чинників навколишнього бізнес-середовища, маркетингової програми).
Реальна місткість ринку являє собою обсяги продажу товарів у даний відрізок часу (місяць, квартал, рік) на конкретному ринку.
Потенційна місткість ринку (ринковий потенціал) — це максимально можливі обсяги продажу товарів за конкретний період часу, які можуть бути досягнені завдяки реалізації відповідних маркетингових програм (див. рис.).Розрахунок потенційної місткості ринку (Qp) може бути здійснений за формулою: