Підсумкові документи Всесвітнього саміту з питань інформаційного суспільства (Женева 2003 — Туніс 2005)

Вид материала

Документы

Содержание C. Управління Інтернетом

Подобный материал:

• Женевський План дій 15 Туніське зобов’язання 27 Туніська програма для інформаційного, 2042.3kb.
• Першочергові кроки розвитку до створення інформаційного суспільства на Україні, 777.27kb.
• Верховною Радою України при розробці та прийнятті закон, 727.28kb.
• Програма інформатизації дорожньої галузі на 2010-2012 роки м. Київ 2009, 505.99kb.
• План: С. Історико-біографічна довідка > Поняття "інформаційного суспільства" історичні, 322kb.
• План: С. Історико-біографічна довідка > Поняття "інформаційного суспільства" історичні, 255.87kb.
• 29 лютого 2012 року, 8.79kb.
• Місія бібліотек у розбудові інформаційного суспільства, 62.95kb.
• План: Вступ. Роль Європейського Співтовариства в становленні інформаційного суспільства, 85.13kb.
• Конкурс «Школа інформаційного суспільства», 262.74kb.

C. Управління Інтернетом

29. Ми знову підтверджуємо принципи, проголошені під час Женевського етапу ВСІС у грудні 2003 року, згідно з якими Інтернет перетворився в загальнодоступний глобальний засіб і управління ним повинне становити основне питання порядку денного інформаційного суспільства. Міжнародне управління Інтернетом повинне здійснюватися на багатосторонній основі, бути прозорим і демократичним за повної участі державних органів, приватного сектору, громадянського суспільства і міжнародних організацій. Воно повинне гарантувати справедливий розподіл ресурсів, полегшувати доступ для всіх і забезпечувати стабільне і безпечне функціонування Інтернету, враховуючи багатомовність.

30. Ми визнаємо, що Інтернет – центральний елемент інфраструктури інформаційного суспільства – перетворився з дослідницького і академічного засобу в загальнодоступний глобальний засіб.

31. Ми визнаємо, що управління Інтернетом, здійснюване відповідно до Женевських принципів, є невід’ємним елементом орієнтованого на інтереси людей, відкритого для всіх, спрямованого на розвиток і недискримінаційного інформаційного суспільства. Крім того, ми зобов’язуємося підтримувати стабільність і безпеку Інтернету як глобального засобу і забезпечувати необхідну легітимність управління ним на основі повної участі всіх заінтересованих сторін як з розвинутих, так і з країн, що розвиваються, у рамках їхніх відповідних ролей і обов’язків.

32. Ми дякуємо Генеральному секретарю ООН за заснування Робочої групи з управління Інтернетом (РГУІ). Ми висловлюємо вдячність голові, членам групи і секретаріатові за їхню роботу і їхній звіт.

33. Ми беремо до відома звіт РГУІ, в якому докладено зусилля знайти робоче визначення управління Інтернетом. Він допоміг визначити низку питань державної політики, що мають відношення до управління Інтернетом. Цей звіт також поліпшив наше розуміння відповідних ролей і обов’язків державних органів, міжурядових і міжнародних організацій та інших форумів, а також приватного сектору і громадянського суспільства як у країнах, що розвиваються, так і в розвинутих країнах.

34. Робоче визначення управління Інтернетом означає розробку і застосування державними органами, приватним сектором і громадянським суспільством, у рамках їх відповідних ролей, спільних принципів, норм, правил, процедур прийняття рішень і програм, що формують розвиток і використання Інтернету.

35. Ми знову підтверджуємо, що управління Інтернетом охоплює як технічні питання, так і питання державної політики, і повинно здійснюватися за участю всіх заінтересованих сторін і відповідних міжурядових та міжнародних організацій. У цьому відношенні визнається, що:

a) політичні повноваження з пов’язаних з Інтернетом питань державної політики є суверенним правом держав. Вони мають права і несуть відповідальність за пов’язані з Інтернетом міжнародні питання державної політики;

b) приватний сектор відіграв і повинен й надалі відігравати важливу роль у розвитку Інтернету як у технічній, так і в економічній сферах;

c) громадянське суспільство також відіграло важливу роль у питаннях Інтернету, особливо на суспільному рівні, і повинне продовжувати відігравати цю роль;

d) міжурядові організації відіграли і повиннні продовжувати відігравати роль у полегшенні координації пов’язаних з Інтернетом питань державної політики;

e) міжнародні організації також відіграли і повинні продовжувати відігравати важливу роль у розробці пов’язаних з Інтернетом технічних стандартів і відповідних документів, що визначають політику.

36. Ми визнаємо значний внесок академічної і технічної спільнот у рамках згаданих в параграфі 35 груп заінтересованих сторін у розвиток, функціонування й удосконалення Інтернету.

37. Ми прагнемо поліпшити координацію діяльності міжнародних і міжурядових організацій та інших установ, що мають відношення до управління Інтернетом, і обмін інформацією між ними. Підхід за участю багатьох заінтересованих сторін слід прийняти, якомога більше, на всіх рівнях.

38. Ми закликаємо до посилення спеціалізованих регіональних установ з управління ресурсами Інтернету для гарантування національних інтересів і прав країн конкретного регіону на управління своїми власними ресурсами Інтернету, поряд із забезпеченням глобальної координації в цій сфері.

39. Ми прагнемо підвищувати довіру і безпеку при використанні ІКТ шляхом зміцнення основи для довіри. Ми знову підтверджуємо необхідність далі просувати, розвивати й впроваджувати у співробітництві з усіма заінтересованими сторонами глобальну культуру кібербезпеки, як це викладено в резолюції 57/239 ГА ООН та інших відповідних регіональних основоположних документах. Ця культура потребує національних дій та активізації міжнародного співробітництва для зміцнення безпеки при підвищенні захисту особової інформації, недоторканності приватного життя і даних. Постійний розвиток культури кібербезпеки повинен покращити доступ та торгівлю і мусить брати до уваги рівень соціального і економічного розвитку кожної країни і враховувати орієнтовані на розвиток аспекти інформаційного суспільства.

40. Ми підкреслюємо важливість переслідування кіберзлочинності, включаючи кіберзлочини, які вчинені в рамках юрисдикції однієї країни, але мають наслідки в іншій. Ми надалі підкреслюємо необхідність дієвих і кваліфікованих інструментів і дій на національному і міжнародному рівнях для сприяння міжнародному співробітництву, серед іншого, між правоохоронними органами з питань кіберзлочинності. Ми закликаємо уряди у співробітництві з іншими заінтересованими сторонами розробити необхідне законодавство, яке передбачатиме проведення розслідувань і судове переслідування кіберзлочинності, зважаючи на існуючі основоположні документи, наприклад Резолюції 55/63 і 56/121 ГА ООН про боротьбу з кримінальним зловживанням інформаційними технологіями та на відповідні регіональні ініціативи, включаючи Конвенцію про кіберзлочинність Ради Європи, але не обмежуючися нею.

41. Ми вирішуємо діяти ефективно для розв’язання значної і зростаючої проблеми, пов’язаної зі спамом. Ми зважаємо на існуючі багатосторонні, за участю багатьох заінтересованих сторін рамки для регіонального і міжнародного співробітництва зі спаму, наприклад Стратегію АТЕ з протидії спаму, Лондонський план дій, Меморандум про взаєморозуміння з питань про протидію спаму між Сеулом і Мельбурном і відповідною діяльністю ОЕСР і МСЕ. Ми закликаємо всі заінтересовані сторони прийняти комплексний підхід до протидії спаму, що включає, серед іншого, освіту для користувачів і представників бізнесу; належне законодавство, правоохоронні органи й інструменти; безперервну розробку технічних і саморегульованих заходів; приклади найкращої практики;  міжнародне співробітництво.

42. Ми знову підтверджуємо свою прихильність до свободи пошуку, одержання, поширення і використання інформації, зокрема для створення, нагромадження і розповсюдження знань. Ми підтверджуємо, що заходи, вжиті для забезпечення стабільності і безпеки Інтернету, для боротьби з кіберзлочинністю і для протидії спаму, повинні захищати і поважати положення про недоторканність приватного життя і свободу слова, що містяться у відповідних частинах Загальної декларації прав людини і Женевської Декларації принципів.

43. Ми повторюємо свою прихильністьдо позитивних застосувань Інтернету та інших ІКТ і своє зобов’язання почати відповідні дії і превентивні заходи, встановлені законодавством, для запобігання зловмисному використанню ІКТ, як зазначено в розділі Етичні сторони інформаційного суспільства Женевських Декларації принципів і Плану дій.

44. Ми також підкреслюємо важливість боротьби з тероризмом у всіх його формах і проявах в Інтернеті поряд з дотриманням прав людини і відповідно до інших зобов’язань за міжнародним правом, викладеним в документі А/60/L.1 ГА ООН з посиланням на Статтю 85 Підсумкового документа Всесвітнього саміту 2005.

45. Ми підкреслюємо важливість безпеки, безперервності і стабільності Інтернету і потребу захисту Інтернету та інших мереж ІКТ від загроз і вразливості. Ми підтверджуємо необхідність загального розуміння питань безпеки Інтернету і подальшого співробітництва для полегшення пропагування, збирання і поширення інформації з питань безпеки та обміну хорошою практикою між усіма заінтересованими сторонами щодо заходів для боротьби із загрозами безпеці на національному і міжнародному рівнях.

46. Ми закликаємо всі заінтересовані сторони забезпечувати повагу до недоторканності приватного життя і захист особової інформації і даних через прийняття законодавства, розробку рамкових основ для співпраці, використання прикладів найкращої практики і застосування саморегульованих і технічних заходів бізнесом і користувачами. Ми заохочуємо всі заінтересовані сторони, зокрема уряди, до того, щоб знову підтвердити право кожної людини на доступ до інформації відповідно до Женевської Декларації принципів та інших взаємно погоджених відповідних міжнародних документів і здійснювати належну міжнародну координацію.

47. Ми визнаємо збільшення обсягу і вартості всього електронного бізнесу, як усередині, так і через національні кордони. Ми закликаємо до розвитку національного законодавства і практики захисту споживачів і, необхідних випадках, механізмів правозастосування для захисту прав споживачів, які купують товари і послуги в онлайні, а також до активізації міжнародного співробітництва для полегшення подальшого розширення, на недискримінаційній основі й у рамках застосовуваного національного законодавства, електронного бізнесу та підвищення довіри до нього з боку споживачів.

48. Ми із задоволенням відзначаємо розширення використання ІКТ урядами для обслуговування громадян і заохочуємо країни, які ще цього не зробили, розробити національні програми і стратегії для електронного уряду.

49. Ми знову підтверджуємо наше зобов’язання перетворити цифрову нерівність в цифрові можливості і зобов’язуємося забезпечувати гармонійний і рівноправний розвиток для всіх. Ми зобов’язуємосясприяти та надавати керівництво в областях розвитку більш широких домовленостей для управління Інтернетом і включати, поряд з іншими питаннями, такі питання, як вартість міжнародних міжз’єднань, підвищення компетентності і передача технології/ноухау. Ми заохочуємо реалізацію багатомовності в середовищі розвитку Інтернету і підтримуємо розробку програмного забезпечення, що легко піддається локалізації і дає змогу користувачеві вибирати належне рішення з різних моделей програмного забезпечення, включаючи програмне забезпечення з відкритими кодами, безплатне і власницьке програмне забезпечення.

50. Ми визнаємо стурбованість, зокрема серед країн, які розвиваються, що плату за міжнародну можливість підключення до Інтернету слід краще збалансувати для покращення доступу. Таким чином, ми закликаємо до розробки стратегій для розширення прийнятних за ціною глобальних можливостей з’єднання, тим самим полегшуючи кращий і рівноправний доступ для всіх:

a) сприяючи використанню вартості транзиту і міжз’єднань Інтернету, встановлених у ході торговельних переговорів у конкурентному середовищі і які повинні відповідати об’єктивним, прозорим і недискримінаційним параметрам, враховуючи  поточну роботу над цим питанням;

b) створюючи регіональні високошвидкісні магістральні мережі Інтернету і національні, субрегіональні і регіональні пункти обміну трафіком Інтернету (пунктів ОТІ);

c) рекомендуючи донорським програмам і механізмам фінансування розвитку розглядати потребу фінансування ініціатив, що сприяють розвитку можливостей підключення, пунктів ОТІ і місцевого контенту в країнах, що розвиваються;

d) заохочуючи МСЕ до продовження вивчення в невідкладному порядку питання про міжнародні Інтернетз’єднання (МІЗ) і до періодичного представлення результатів такого вивчення для розгляду і можливого впровадження. Ми також заохочуємо інші відповідні установи до розгляду цього питання;

e) сприяючи розробці і розвиткові дешевого термінального обладнання, такого як пристрої для індивідуального і колективного користування, особливо для використання в країнах, що розвиваються;

f) заохочуючи провайдерів послуг Інтернету (ППІ) та інших сторін у торговельних переговорах до вживання практичних заходів, спрямованих на встановлення справедливої і збалансованої вартості міжз’єднуваності.

g) заохочуючи відповідні сторони до зниження в ході торговельних переговорів вартості міжз’єднань для найменш розвинутих країн (НРК), враховуючи особливі обмеження, що існують у НРК.

51. Ми закликаємо уряди та інші заінтересовані сторони, через партнерства у належних випадках, сприяти освіті і професійній підготовці в області ІКТ у країнах, що розвиваються, розробляючи національні стратегії щодо інтеграції ІКТ у процес навчання і підготовки кадрів та виділяючи належні ресурси. Крім того, слід на добровільній основі розширити міжнародне співробітництво з метою підвищення компетентності в тих областях, що стосуються управління Інтернетом. Це може включати, зокрема, створення центрів спеціальної компетенції та інших установ для полегшення передачі ноухау та обміну прикладами найкращої практики, аби розширити участь країн, що розвиваються і всіх заінтересованих сторін у механізмах управління Інтернетом.

52. З метою забезпечення ефективної участі в управлінні Інтернетом на глобальному рівні ми настійно закликаємо міжнародні організації, включаючи міжурядові організації  у належних випадках, забезпечити, щоб усі заінтересовані сторони, особливо з країн, що розвиваються, мали можливість брати участь у прийнятті рішень з питань політики, пов’язаних з управлінням Інтернетом, а також сприяти такій участі і полегшувати її.

53. Ми зобов’язуємося серйозно працювати в напрямку надання Інтернету багатомовності як частини багатостороннього, прозорого і демократичного процесу із залученням державних органів і всіх заінтересованих сторін, що відіграють свої відповідні ролі. У цьому контексті ми також підтримуємо розробку місцевого контенту, переклад і адаптацію, цифрові архіви і різні форми цифрових і традиційних засобів масової інформації і визнаємо, що ця діяльність може також посилити громади місцевого і корінного населення. Отже ми хотіли б підкреслити потребу:

a) в розвиткові процесу для введення багатомовності в ряді областей, включаючи імена доменів, адреси електронної пошти і пошук за ключовими словами;

b) в реалізації програм, що дають можливість наявності багатомовних імен доменів і контенту в Інтернеті, та використання різних моделей програмного забезпечення для боротьби з лінгвістичною цифровою нерівністю, а також забезпечення участі всіх у новому суспільстві, що постає;

c) в посиленні співробітництва між відповідними органами для подальшої розробки технічних стандартів і сприяння їхньому глобальному розгортанню.

54. Ми визнаємо, що сприятливе середовище на національному і міжнародному рівнях, підтримане прямими іноземними інвестиціями, передачею технології та міжнародним співробітництвом, зокрема в областях фінансової заборгованості і торгівлі, є необхідним для розвитку інформаційного суспільства, включаючи розвиток і поширення Інтернету та його оптимальне використання. Зокрема, роль приватного сектору і громадянського суспільства як провідної сили нововведень і приватних інвестицій у розвиток Інтернету є критичною. Добавлена вартість створюється на краях мережі як у розвинутих, так і в країнах, що розвиваються, якщо міжнародний і внутрішньодержавний політичний клімат заохочує інвестиції і нововведення.

55. Ми визнаємо, що існуючий порядок управління Інтернетом діяв ефективно, щоб зробити Інтернет високо надійним, динамічним і географічно різноманітним середовищем, яким він є сьогодні, з провідною роллю приватного сектору в повсякденних операціях і з нововведеннями і створенням додаткової вартості на краях мережі.

56. Інтернет залишається високодинамічним середовищем, і тому будьякі рамки і механізми, призначені для управління Інтернетом, повинні бути відкритими для всіх і відповідати експонентному зростанню і швидкому розвиткові Інтернету як загальної платформи для розвитку чиселенних прикладень.

57. Необхідно підтримувати безпеку і стабільність Інтернету.

58. Ми визнаємо, що управління Інтернетом – це не лише присвоєння імен і адресація в Інтернеті. Воно включає також інші значні питання державної політики, такі як, наприклад, критичні ресурси Інтернету, безпека і захищеність Інтернету, а також аспекти і питання розвитку, що стосуються застосування Інтернету.

59. Ми визнаємо, що управління Інтернетом включає соціальні, економічні і технічні питання, у тому числі прийнятність за ціною, надійність і якість послуг.

60. Ми далі визнаємо, що існує багато перехресних питань міжнародної державної політики, що заслуговують на увагу і ще недостатньо розглянуті за допомогою наявних механізмів.

61. Ми переконані в необхідності започаткувати і належним чином посилити прозорий, демократичний і багатосторонній процес за участю державних органів, приватного сектору, громадянського суспільства і міжнародних організацій, де кожний буде відігравати свою роль. Цей процес міг би передбачати створення придатних рамок або механізмів, там, де це виправдано, таким чином стимулюючи безперервний і активний розвиток існуючих домовленостей для взаємного підвищення спільної дії зусиль стосовно цього.

62. Ми особливо відзначаємо, що будьякий підхід до управління Інтернетом повинен бути відкритим та гнучким і повинен й надалі підтримувати сприятливе середовище для нововведень, конкуренції та інвестицій.

63. Країнам не слід втручатися в прийняття рішень стосовно доменів вищого рівня коду країни ccTLD іншої країни. Їхні законні інтереси, виражені і визначені кожною країною різними способами стосовно рішень, що торкаються їхніх власних ccTLD, мають поважатися, підтримуватися і розглядатися за допомогою гнучкої і вдосконаленої платформи та механізмів.

64. Ми визнаємо потребу в подальшому розвитку і зміцненні співробітництва між заінтересованими сторонами з питань державної політики в області імен базових доменів вищого рівня (gTLDs).

65. Ми підкреслюємо потребу в максимальному розширенні участі країн, що розвиваються, у прийнятті рішень, стосовно управління Інтернетом, які провинні відображати їхні інтереси, а також у розширенні їхньої участі в розвитку і підвищенні компетентності.

66. З огляду на триваючу інтернаціоналізацію Інтернету і принцип універсальності ми погоджуємося впроваджувати Женевські принципи стосовно управління Інтернетом.

67. Ми погоджуємося, серед іншого, запропонувати Генеральному секретареві ООН скликати новий форум для проведення політичного діалогу за участю багатьох заінтересованих сторін.

68. Ми визнаємо, що всі уряди повинні відігравати однакову роль і нести рівну відповідальність у сфері міжнародного управління Інтернетом і забезпечення стабільності, безпеки і безперервності Інтернету. Ми також визнаємо потребу в розробці державної політики державними органами при консультаціях з усіма заінтересованими сторонами.

69. Ми визнаємо далі потребу в зміцненні співробітництва в майбутньому для того, щоб надати можливість урядам, на рівноправній основі відігравати свої ролі і виконувати свої зобов’язання в питаннях міжнародної державної політики, що стосуються Інтернету, а не в повсякденних технічних і експлуатаційних справах, що не впливають на питання міжнародної державної політики.

70. Використовуючи відповідні міжнародні організації, таке співробітництво повинне включати розробку глобально застосовуваних принципів щодо питань державної політики, пов’язаних із координацією і управлінням критичними ресурсами Інтернету. Стосовно цього ми закликаємо організації, відповідальні за основні задачі, пов’язані з Інтернетом, зробити внесок у створення умов, що полегшують таку розробку принципів державної політики.

71. Цей процес, спрямований на посилення співробітництва, буде започаткований Генеральним секретарем ООН і до кінця першого кварталу 2006 року охопить усі відповідні організації, залучить усі заінтересовані сторони з їхніми відповідними ролями, буде здійснюватися якнайшвидше згідно з юридичним процесом і буде відкритим для нововведень. Відповідні організації повинні почати процес, спрямований на посилення співробітництва за участю всіх заінтересованих сторін, що просувався б якнайшвидше і був відкритим для нововведень. Цим самим відповідним організаціям буде доручено подавати щорічні звіти про діяльність.

72. Ми просимо Генерального секретаря ООН до другого кварталу 2006 року провести в рамках відкритого для всіх процесу засідання нового органу для ведення політичного діалогу за участю багатьох заінтересованих сторін за назвою Форум з питань управління Інтернетом (ФУІ). Мандатом цього Форуму є таке:

a) обговорення питань державної політики, що стосуються ключових елементів управління Інтернетом з метою сприяння забезпеченню стійкості, надійності, безпеки, стабільності і розвитку Інтернету;

b) полегшення діалогову між органами, що займаються різними перехресними питаннями міжнародної державної політики стосовно Інтернету, й обговорення питань, що не належать до компетенції якогонебудь з існуючих органів;

c) взаємодія з відповідними міжурядовими організаціями та іншими установами з питань, що належать до їхньої компетенції;

d) полегшення обмінову інформацією і прикладами найкращої практики і стосовно цього використання повною мірою спеціальної компетенції академічних, наукових і технічних спільнот;

e) надання консультацій усім заінтересованим сторонам з пропозицією шляхів і засобів прискорення наявності і прийнятності в ціновому відношенні Інтернету в країнах світу, що розвивається;

f) посилення й підвищення залучення заінтересованих сторін, зокрема з країн, що розвиваються, в існуючі і/або майбутні механізми управління Інтернетом;

g) визначення питань, що з’являються, доведення їх до уваги належних органів і широкої публіки і, у належних випадках, підготовка рекомендацій;

h) внесок у підвищення компетентності в області управління Інтернетом у країнах, що розвиваються, повною мірою залучаючи місцеві джерела знань і досвіду;

i) просування та оцінка, на постійній основі, втілення принципів ВСІС у процеси управління Інтернетом;

j) обговорення, серед іншого, питань, що стосуються критичних ресурсів Інтернету;

k) допомога у виробленні рішень з питань, що виникають через належне і неналежне використанням Інтернету, особливо стосовно повсякденних користувачів;

l) публікація своїх документів.

73. Форум з питань управління Інтернетом у своїй роботі і функціях буде багатостороннім, за участю багатьох заінтересованих сторін, демократичним і прозорим. З цією метою ФУІ міг би:

a) будуватися на існуючих структурах управління Інтернетом, з особливим наголосом на взаємодоповнюваності між усіма заінтересованими сторонами, залученими в цей процес: державними органами, суб’єктами бізнесу, громадянським суспільством і міжурядовими організаціями;

b) мати полегшену і децентралізовану структуру, яка б періодично переглядалася;

c) зустрічатися періодично за потреби. У принципі засідання ФУІ можуть проводитися одночасно з великими відповідними конференціями ООН, зокрема для використання логістичної підтримки.

74. Ми заохочуємо Генерального секретаря ООН вивчити ряд варіантів проведення Форуму, враховуючи підтверджену компетенцію в питаннях управління використанням Інтернету всіх заінтересованих сторін, а також необхідність забезпечити їхнє повне залучення.

75. Генеральний секретар ООН буде періодично звітувати державам – членам ООН про діяльність Форуму.

76. Ми просимо Генерального секретаря ООН вивчити доцільність продовження Форуму шляхом офіційних консультацій з учасниками Форуму, протягом п’яти років після його створення і підготувати рекомендації для членів ООН стосовно цього.

77. ФУІ не буде мати наглядових функцій і не буде підмінювати існуючі домовленості, механізми, установи або організації, але буде залучати їх і використовувати їхню спеціальну компетенцію. Він буде укладений як нейтральний, не дублюючий і незобов’язуючий процес. Він не буде мати залучення до повсякденної або технічної експлуатації Інтернету.

78. Генеральний секретар ООН надішле запрошення усім заінтересованим сторонам та іншим відповідним сторонам взяти участь в інавгураційному засіданні ФУІ, зважаючи на збалансоване географічне представництво. Крім того, Генеральний секретар ООН повинен:

a) залучати будьякі відповідні ресурси всіх заінтересованих сторін, у тому числі підтверджену компетенцію МСЕ, яку було продемонстровано в ході процесу ВСІС;

b) заснувати дієве та економічно ефективне бюро для підтримки ФУІ, забезпечуючи участь багатьох заінтересованих сторін.

79. Різні питання, що стосуються управління Інтернетом, будуть і надалі розглядатися на інших відповідних форумах.

80. Ми заохочуємо розвиток процесів за участю багатьох заінтересованих сторін на національному, регіональному і міжнародному рівнях для обговорення і співпраці з питань розширення і проникнення Інтернету як засобу підтримки зусиль розвитку для досягнення погоджених на міжнародному рівні цілей і завдань розвитку, включаючи Цілі розвитку тисячоліття.

81. Ми знову підтверджуємо наше зобов’язання повністю впровадити Женевські принципи.

82. Ми вітаємо люб’язну пропозицію уряду Греції провести перше засідання ФУІ в Афінах не пізніше 2006 року і ми закликаємо Генерального секретаря ООН надіслати запрошення всім заінтересованим сторонам та іншим відповідним сторонам взяти участь в інавгураційному засіданні ФУІ.