Geum.ru

Підсумкові документи Всесвітнього саміту з питань інформаційного суспільства (Женева 2003 — Туніс 2005)

Вид материалаДокументы

Содержание


D. Порядок денний цифрової солідарності
D1. Пріоритети і стратегії
D2. Мобілізація ресурсів
E. Подальші заходи та оцінка
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7

D. Порядок денний цифрової солідарності


27. Метою Порядку денного цифрової солідарності є створення умов для мобілізації людських, фінансових і технологічних ресурсів, необхідних для включення всіх чоловіків і жінок в інформаційне суспільство, що постає. Тісне національне, регіональне і міжнародне співробітництво всіх заінтересованих сторін для впровадження цього Порядку денного є життєво необхідним. Для подолання нерівності ми повинні більш ефективно використовувати існуючі підходи і механізми та повністю досліджувати нові, для того, щоб забезпечувати фінансування розвитку інфраструктури, обладнання, підвищення компетентності і створення контенту, необхідних для участі в інформаційному суспільстві.

D1. Пріоритети і стратегії


a) Національні електронні стратегії повинні становити невід’ємну частину національних планів у сфері розвитку, включаючи стратегії зниження бідності.

b) Інформаційним і комп’ютерним технологіям повною мірою слід надавати першочергового значення у стратегіях для Офіційної допомоги розвитку (ОДР) через більш ефективний обмін інформацією і координацію з донорами, а також за допомогою аналізу і спільного використання прикладів найкращої практики та уроків з досвіду використання ІКТ у програмах розвитку.

D2. Мобілізація ресурсів


a) Усі країни і міжнародні організації повинні працювати над створенням умов, сприятливих для підвищення доступності й ефективної мобілізації ресурсів для фінансового розвитку, як опрацьовано в Монтерейському консенсусі.

b) Розвинуті країни повинні докладати конкретних зусиль для виконання своїх міжнародних зобов’язань з фінансування розвитку, включаючи Монтерейський консенсус, в якому розвинуті країни, які ще цього не зробили, наполегливо закликаються докласти конкретних зусиль для досягнення цільового рівня 0,7 відсотка від їхнього валового національного продукту (ВНП) як ОДР країнам, що розвиваються, та 0,15—0,20 відсотка ВНП розвинутих країн для найменш розвинутих країн.

c) Для тих країн, що розвиваються, які страждають від непомірного боргового тягаря, ми вітаємо ініціативи, вжиті для зменшення непогашеної заборгованості, і пропонуємо вжити подальших національних і міжнародних заходів стосовно цього, включаючи у належних випадках анулювання боргів та інші домовленості. Особливу увагу слід приділити розвитку Ініціативи щодо бідних країн з великою заборгованістю. Ці ініціативи дали б змогу визволити більше ресурсів, які можна використати для фінансування проектів ІКТ для цілей розвитку.

d) Визнаючи потенціал ІКТ для цілей розвитку, ми далі закликаємо:

і. країни, що розвиваються, – збільшити свої зусилля із залучення великих приватних національних та іноземних інвестицій у ІКТ, створивши прозорий, стабільний, передбачуваний і сприятливий інвестиційний клімат;

іі. розвинуті країни і міжнародні фінансові організації – належним чином реагувати на стратегії і пріоритети ІКТ для цілей розвитку, надавати IKT першочергового значення своїх робочих програмах і допомагати країнам, що розвиваються, та країнам з перехідною економікою в розробці та впровадженні їхніх національних електронних стратегій. Ґрунтуючись на пріоритетах національних планів розвитку і впровадженні вищезазначених зобов’язань, розвинуті країни повинні збільшити свої зусилля для надання більшого обсяг фінансових ресурсів країнам, що розвиваються, для опанування ІКТ для цілей розвитку;

ііі. приватний сектор – робити свій внесок у впровадження цього Порядку денного цифрової солідарності.

e) У наших зусиллях із подолання цифрової нерівності ми повинні сприяти, у рамках нашої співпраці у сфері розвитку, технічній і фінансовій допомозі, спрямованій на розвиток компетентності на національному і регіональному рівнях, передачі технологій на взаємно погоджених умовах, співробітництву в рамках програм науково-дослідних і конструкторських робіт та обміну ноухау.

f) Слід повною мірою використовувати всі існуючі фінансові механізми і при цьому ретельний огляд їх відповідності вирішенню проблем ІКТ для цілей розвитку слід завершити до кінця грудня 2004 року. Цей огляд буде проводитися Цільовою групою під егідою Генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй і буде представлений на розгляд у рамках другого етапу цього саміту. На основі висновків цього огляду будуть розглянуті питання про вдосконалення і обновлення фінансових механізмів, включаючи обґрунтування і створення добровільного Фонду цифрової солідарності, як це вказано в Декларації принципів.

g) Країни повинні розглянути питання про створення національних механізмів для досягнення загального доступу як в сільських, так і в міських районах, що недостатньо обслуговуються, з метою подолання цифрової нерівності.

E. Подальші заходи та оцінка


28. Реалістична міжнародна оцінка продуктивності і співвідношення з критеріями оцінки (як в якісному так і в кількісному сенсі), використовуючи порівняльні статистичні показники і результати досліджень, повинні проводитися для того, щоб вести спостереження за виконанням завдань, досягненням цілей і контрольних показників Плану дій, враховуючи різні національні обставини.

a) У співробітництві з кожною заінтересованою країною розробити і ввести зведений індекс показників розвитку ІКТ (індекс цифрових можливостей). Його можна було б публікувати щорічно чи раз у два роки у Звіті про розвиток ІКТ. Цей індекс показував би статистичні дані, а звіт представляв би аналітичні дослідження політичних документів і їх упровадження залежно від національних обставин, включаючи гендерний аналіз.

b) Належні показники і співвідношення з критеріями оцінки, у тому числі показники колективного доступу, повинні проясняти величину цифрової нерівності як у внутрідержавному, так і в міжнародному вимірах та забезпечувати його регулярну оцінку і відслідковувати світові досягнення у використанні ІКТ для досягнення погоджених на міжнародному рівні цілей, включаючи цілі Декларації тисячоліття.

c) Міжнародні і регіональні організації повинні оцінювати і регулярно доповідати про рівень загальної доступності націй до ІКТ з метою створення рівних можливостей для зростання секторів ІКТ у країнах, що розвиваються.

d) Слід розробити у гендерному розрізі показники із застосування ІКТ та потреб в ІКТ, а також визначити показники продуктивності, що піддаються кількісному вимірюванню, для оцінки впливу фінансованих проектів у сфері ІКТ на життя жінок і дівчат.

e) Розробити і відкрити, на основі компіляції внесків від усіх заінтересованих сторін, вебсайт із прикладами найкращої практики та історіями успіху у чіткому, доступному і наочному форматі, з дотриманням визнаних на міжнародному рівні стандартів мережевої доступності. Цей вебсайт можна періодично оновлювати і перетворити його на засіб постійного обміну досвідом.

f) Усі країни і регіони повинні розробити інструменти, необхідні для надання статистичної інформації з питань інформаційного суспільства, що включає базові показники й аналіз його ключових вимірів. Пріоритет слід надавати створенню взаємно узгоджених і порівнянних на міжнародному рівні систем показників, враховуючи різні рівні розвитку.