О. В. Лазаренко, А. А. Яковенко моделювання процесу узагальнення в системi автоматичного реферування харків Видавництво нуа 2007

Вид материалаДокументы

Содержание


A, складається з двох елементів (позначимо його як А
V) і прислівником-обставиною (Sr
Анализируется необходимость формирования системы ипотечного, товарного и сезонного кредитования под залог сельскохозяйственной п
Подобный материал:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16

УЗАГАЛЬНЕННЯ


СK1

СK2

СK3

СK4

СK5


СK1

СK2



Т






Рис. 3.1. Узагальнення на синтаксичному рівні

У кількісному відношенні індикативний реферат утворює набір від одного до трьох (найчастіше двох) речень однієї з синтаксичних конструкцій СК1 чи СК2, що зустрічаються в рефератах. Реферат у вигляді R1={СК1СК1}: «Дана токсиколого-гигиеническая и медико-биологическая характеристика поверхностно-активных веществ. Обобщены данные литературы и результаты собственных исследований медико-биологических аспектов проблемы загрязнения окружающей среды поверхностно-активными веществами» чи R2={СК2СК2}: «Анализируется инвестиционная привлекательность различных регионов Украины в контексте современных экономических преобразований. Формулируется система практических рекомендаций для более успешного привлечения потенциальных инвесторов» є більш вдалим, ніж, припустімо, R={СК2СК1}: «Рассматривается системный подход к обоснованию и моделированию социетальной психики неслучайных групп. Рассмотрен интегральный тип информационного метаболизма нации» чи R={СК1СК2}: «Обоснована важность изучения смысла на словообразовательном уровне. Рассматривается необходимость математического описания смысла».

Формальне представлення реферативних конструкцій у вигляді:

СК1=V(G1)A1(G3) і СК2=V(G2)A1(G3) є тільки основою парадигм реферативних речень. Як показав аналіз масиву інтелектуальних індикативних рефератів, речення, що входить до його складу, може містити не більше семи іменних актантів. У випадку наявності більшої кількості актантів речення здобуває громіздкого вигляду, що ускладнює його розуміння.

У результаті проведеного аналізу варіантів поширення СК1 пропонується звести її поширення до типового [141] із трьохслівним чи більш довгим ланцюжком словоформ іменників (жирним шрифтом виділено обов’язкові елементи):




В


СК1=Sr(g16)V1(g14g21g32g42g82)A1((g12g81)(g11g71))A2((g12g81)(g11g72))

A3((g12g81)(g11g72))A4((g12g81)(g11g73(2)))A5((g12g81)(g11g72)) (3.2)

A6 (g12g81)(g11g72))A7((g12g81)(g11g72(4))).


Висока частота вживання в РК іменників у родовому відмінку (G4) пояснюється тим, що родовий відмінок легко вступає в підрядні зв’язки з іменниками виконуючи роль атрибута. У наукових текстах родовий відмінок дозволяє уникнути неоднозначності, неточності, робить мову більш чіткою, заощаджує місце і час [141].

Синтаксична конструкція СК2 зустрічається в реферативних текстах трохи частіше, ніж конструкція СК1 [142], однак має менше варіантів поширення. Список варіантів поширення даної СК далеко не обмежується наданим. Тому пропонується уніфікувати поширення синтаксичної структури СК2,
представивши її у вигляді типової конструкції:


Таким чином, будь-який інтелектуальний реферат можна замінити семантично еквівалентним йому з точки зору індикативності рефератом, представленим у вигляді описаних синтаксичних конструкцій (приклади надано
в додатку Б).

Для повного формального представлення конструкцій СК1 і СК2, по-перше, опишемо всі можливі граматичні значення іменних груп у складі актантів і синтаксичні зв’язки ss1 ss2, ... ssn між елементами двоскладних актантів, що входять до складу РК. Якщо іменна група, що заповнює актант A, складається
з одного елемента (позначимо його як А1), то:


5 3

A1=N, де N=(V Gi )= g11(V g7i).

i=3 i=1



Синтаксичні зв’язки всередині односкладних актантів відповідно відсутні. Якщо іменна група, що заповнює актант A, складається з двох елементів (позначимо його як А2 й А3), то:


6 3

A2=AdjN, A3=NN, де N=(V Gi)=g11(V g7i), Adj=G7=(g12g81).

i=3 i=1



Тут між елементами іменної групи можливі два типи синтаксичного зв’язку: ss1 – узгодження і ss2 – керування. Зв’язок ss1 виражає означальні відношення між іменником у ролі головного елемента іменної групи і прикметником, що виконує функцію визначення в ролі залежного елемента:


6 4

ss1=AdjN=Adj(G7)N(V Gi)= Adj(g12g81)N(g11(V g7i)),

i=3 i=1



наприклад: словообразовательное значение, естественно-языковое высказывание, социетальная психика, поверхностно-активные вещества, финансовых ресурсов, инвестиционной привлекательности, современными методами, в данной области…

Зв’язок ss2 (керування) встановлюється як між елементами ланцюжка іменників у складі іменної групи актанту, так і між іменниками, що є головними елементами різних актантів. Тут мова йде про сильне керування, при якому виникають заповнюючі відношення. При цьому головний елемент зв’язку (іменник) може мати форму називного, родового, орудного чи місцевого відмінка, а залежний (іменник) – форму родового чи місцевого відмінка:



4 2

ss2=NN=N(V Gi)N(G4 v G6)= N(g11(V g7i))N((g11g72)v(g11g74)),

i=3 i=1



наприклад: база данных, язык запросов, связи мозга, процедуры вывода, рака легких, метаболизма нации, методом подбора, исследований в области, состояние в мире…

Синтаксичні зв’язки всередині актантів можна умовно назвати зв’язками нижнього рівня, тоді як до верхнього рівня відносяться синтаксичні зв’язки між актантами в складі реферативної СК. Тут, крім описаних вище зв’язків ss1 і ss2, спостерігаються зв’язки: ss3 – координація, ss4 – прилягання і ss5 – поєднання. Причому синтаксичним зв’язком між двоскладними актантами вважаються зв’язки між їх головними елементами.

Зв’язок ss3 установлюється між присудком (V) і підметом (Sbj), які утворюють предикативний центр речення:


2

ss3=VSbj=V(V Gi)N(G3)=V(( g14g21g32g42g82)v(g13g22g32g41))N(g11g71),

i=1



наприклад: рассматривается необходимость, анализируется модель, описана реализация, обоснована актуальность, разрабатывается схема… Зв’язок ss4 (прилягання) у реферативних СК установлює:
  • означальні відношення між дієсловом-присудком ( V) і прислівником-обставиною (Sr), наприклад: особо отмечается, подробно описаны, детально анализируется;
  • означальні відносини між дієсловом-присудком (V) та іменником (N)
    в орудному відмінку зі значенням засобу (способу), наприклад: описан моделями, описан с помощью, анализируется методами;
  • означальні відносини між дієсловом-присудком (V) та іменником (N)
    у родовому відмінку зі значенням мети, наприклад: для поиска и обработки охарактеризованы, для распределения сформулированы, для привлечения формулируется.



2 2 2

ss4=SrV v VN=Sr(G8)V(VGi) v V(V Gi)N(G5) v V(V Gi)N(G4) =

i=1 i=1 i=1

= Sr(g16)V((g14g21g32g42g82)v(g13g22g32g41)) v V((g14g21g32g42g82)v(g13g22g32g41))N(g11g73) v

V((g14g21g32g42g82)v(g13g22g32g41))N(g11g74).





При представленні моделі СК у вигляді ДЗ зв’язок ss4 утворить окремі гілки, що виходять від присудка (Vi) до обставини-прислівника (Sr) і обставини-іменника (N(G4) чи N(G5)). При цьому обставина-іменник може мати залежний прикметник чи, як продовження гілки, залежні актанти, наприклад: описан математическими моделями, анализируется методами этносоционики, для привлечения потенциальных инвесторов формулируется, для поиска и предварительной обработки стратегической информации охарактеризованы…

На практиці прилягання зі значенням ss4=VN(G4) і ss4=VN(G5) не зустрічається в одному реченні, тому в синтаксичній моделі реферативної СК допустиме представлення даних типів зв’язку у вигляді однієї й тієї ж гілки.

Реферативні СК найчастіше поширені однорідними членами речення чи, як їх називають, сурядним рядом – рядом словоформ, об’єднаних сурядним зв’язком. Сурядний ряд у реферативних СК може займати позицію присудка, підмета, додатка або означення, наприклад:

Формулируется и доказывается принцип суперпозиции кратчайших предикатов.

Описана и проанализирована модель интегрального типа США методами этносоционики.

Показаны актуальность и значимость дальнейшей перспективы трансплантации печени.

Рассмотрены психоинформационная структура и взаимодействия интегральных типов информационного метаболизма коллективов.

Показана необходимость дальнейших исследований эффективности химиотерапии и комбинированного лечения рака мочевого пузыря.

Излагается проблема обоснования и моделирования социетальной психики неслучайных групп.

Анализируется необходимость формирования системы ипотечного, товарного и сезонного кредитования под залог сельскохозяйственной продукции.

Члени сурядного ряду завжди розташовуються контактно, при цьому самі можуть бути поширені, тобто мати при собі залежні від них словоформи, що виступають у ролі означення чи додатка:

Представлены методы купирования ангинозного приступа и неотложные мероприятия при нестабильной стенокардии.

Словоформи, що складають сурядний ряд, граматично пов’язані з яким-небудь одним спільним для них членом. Це може бути присудок, підмет чи додаток:

Подробно описаны особенности отбора доноров и реципиентов, этапы хирургического вмешательства, анестезиологическое пособие, возможные осложнения.

Рассматривается проблема обоснования и моделирования социетальной психики неслучайных групп.

Освещается системно-кибернетический анализ иерархических
пространственно-временных синхронных
и асинхронных связей
головного мозга.


Рассматриваются интегральные типы информационного метаболизма коллективов, организаций, наций, этносов и государств.

Можлива також наявність в одній СК більш одного сурядного ряду:

Отмечается необходимость организации финансового консалтинга
и развития лизинга сельскохозяйственной техники, оборудования и технологий.


Сурядні ряди, що поширюють прості речення РК, є відкритими, тобто складаються з потенційно необмеженої кількості членів, а отже, порядок послідовності членів даного ряду – вільний. Сурядні відносини між словоформами всередині ряду є відношеннями поєднання (ss5) синтаксично недиференційованих членів (члени ряду цілком рівноправні). Показником сурядного зв’язку виступає простий сполучник и чи інтонація (кома в письмових текстах):



2 2 6 6

ss5=VV v NN v AdjAdj v SrSr=V(VGi)V(VGi)vN(VGi)N(VGi)vAdj(G7)Adj(G7)v

i=1 i=1 i=3 i=3

Sr(G8)Sr(G8)=V((g14g21g32g42g82) v (g13g22g32g41))V((g14g21g32g42g82) v

4 4

(g13g22g32g41)) v N(g11(V g7i))N(g11(V g7i))v Adj(g12g81)Adj(g12g81) v Sr(g16)Sr(g16).

i=1 i=1





Зв’язок ss5 є зв’язком нижнього рівня, якщо він поєднує однорідні залежні елементи всередині актанта, оскільки прикметник не може бути окремим актантом, наприклад: ипотечное, сезонное и товарное кредитование, паллиативное и симптоматическое лечение…В усіх інших випадках зв’язок ss5 є зв’язком верхнього рівня, що поєднує актанти у складі СК.

Наявність сурядних рядів ускладнює синтаксичну структуру речення, однак робить реферативну конструкцію в цілому більш інформативною.

У результаті синтаксичного аналізу конструкцій простих речень наукових текстів і текстів їх індикативних рефератів ми прийшли до висновку, що моделлю узагальнення в процесі реферування на синтаксичному рівні є дві типові реферативні синтаксичні конструкції СК1 і СК2 (рис.3.2), які володіють семантикою результативності, представлені у вигляді ДЗ і містять не більше семи іменних актантів.

У моделі реферативних СК у вигляді ДЗ зазначено максимально можливу кількість валентностей [143] кожного члена речення.

Типовий індикативний реферат складається з одного, двох чи трьох речень, що являють собою варіанти поширення даних СК.

Проведене дослідження також підтверджує, що будь-який інтелектуальний реферат можна замінити семантично еквівалентним йому індикативним рефератом, представленим у вигляді описаних синтаксичних конструкцій.

Таким чином, синтаксична модель SS реферату R описується відношенням:

O1(R,SS)={СК1, СК2},


і
5

ss =(V ssi).

i=1
з визначеним набором синтаксичних зв’язків ss усередині кожної СК: