План Предмет I завдання патопсихологiї. Мiсце патопсихологiї в системi психологiчних I медичних наук. Принципи побудови патопсихологiчного обстеження дiтей

Вид материала

Документы

Содержание Самостійна робота з патопсихології 3.Питання для самостійного вивчення 4. Питання для самоперевірки та самоаналізу Теоретичний матеріал для самостійного опрацювання ПРЕДМЕТОМ дитячої патопсихології Головні задачі дитячої патопсихології 2. Місце дитячої патопсихології в системі психологічних і медичних наук. 3. Принципи побудови патопсихологічного обстеження дітей. 4. Роль даних про порушення в розвитку дитини в оптимізації учбово-виховного процесу. Тема 2: Класифікація психічних розладів 2.Завдання для самостійного опрацювання 3.Питання для самостійного вивчення Тема 2. „Класифікація психічних розладів” 1. Поняття психічної норми й аномалії. 2. Вітчизняна систематика психічних хвороб. Органічні психози Алкогольні психози До прикордонних станів Серед психічних хвороб найбільш розповсюдженими є шизофренія, маніакально-депресивний психоз і епілепсія. Несистематизована шизофренія ... Полное содержание

Подобный материал:

• План Предмет I завдання патопсихологiї. Мiсце патопсихологiї в системi психологiчних, 841.44kb.
• Робоча навчальна програма предмет загальна психологія: розділ психологія особистості, 212.62kb.
• Тематичний план практичних занять з хірургічної стоматології для студентів 5-го курсу, 91.09kb.
• Поняття, предмет, завдання, принципи І система кримінального права. Наука кримінального, 35.94kb.
• Тематичний план лекцій з нервових хвороб для студентів стоматологічного факультету, 153.25kb.
• Питання для самоконтролю з «Історії України», 209.9kb.
• Розподіл навчального часу за модулями, темами І видами занять, 229.48kb.
• Формат опису модуля, 22.12kb.
• Типовий навчальний план І програма інтернатури випускників вищих медичних закладів, 407.58kb.
• З м І с т Вступ 5-7 Поняття, предмет та завдання криміналістики 8-17 Система криміналістики, 380.84kb.

МЕЛIТОПОЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГIЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОГДАНА ХЗМЕЛЬНИЦЬКОГО

КАФЕДРА ПРАКТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ

Матеріали для самостійного опрацювання з курсу

“Патопсихології і психотерапії”

для студентів, які навчаються за спеціальністю

7.010101 - практична психологія


Матеріали розроблені к.психол.наук, доцентом кафедри практичної психології

Н.М. Фалько

Обговорені та затверджені на засіданні

кафедри

Мелiтополь

САМОСТІЙНА РОБОТА З ПАТОПСИХОЛОГІЇ


Тема 1. „Предмет i завдання патопсихологiї.”

1.План

1. Предмет i завдання патопсихологiї.
   
2. Мiсце патопсихологiї в системi психологiчних i медичних наук.
   
3. Принципи побудови патопсихологiчного обстеження дiтей.
   
4. Роль даних про порушення розвитку дитини в оптимiзацiї навчально-виховного процесу.
   

2.Завдання для самостійного опрацювання

1. Ознайомитися з основними науковими працями по темі.Скласти конспекти робіт:

Белопольская Н.Л. Предмет и задачи детской патопсихологии // Детская патопсихология: Хрестоматия. Сост.Н.Л.Белопольская – М., 2001. – с.5 – 11


Психическое здоровье детей и подростков в контексте психологической службы // Под ред. И.В.Дубровиной – Екатеринбург, 2000. – с.5-17


2. Розробити опорний сигнал по темi.

3. Використовуючи навчальну i науково-популярну лiтературу, провести самоспостереження й аналiз проявлень власної психiки про тягом однiєї доби


3.Питання для самостійного вивчення:

1. Необхiднiсть вивчення патопсихологiї для практичного психолога, що працює в системi освiти.
   
2. Роль даних про порушення розвитку дитини в оптимiзацiї навчально-виховного процесу.
   

4. Питання для самоперевірки та самоаналізу

1. Що є предметом дитячої патопсихологiї?
   
2. Основи яких сумiжних дисциплiн необхiдно знати шкiльному пси­­­ хологу?
   
3. Чим викликана необхiднiсть вивчення курсу дитячої патопсихо­­­ логiї для практичного психолога, що працюї в системi освiти?
   
4. Якi сфери застосування дитячої патопсихологiї? 5. Визначте поняття "патопсихологiя" та "психопатологiя". 6. Якi принципи побудови патопсихологiчного обстеження дiтей?
   

5.Лiтература

1. Блейхер В.М. Патопсихологическая диагностика. - К., 1986.
   
2. Волков Б.С. Задачи и упражнения по детской патопсихологии. М., 1991.
   
3. Гарбузов В.И. Нервные дети. - Л.; М., 1990.
   
4. Диагностическая и коррекционная работа школьного психолога. / Под ред. И.В. Дубровиной и др. - М., 1987.
   
5. Зейгарник Б.В. Патопсихология. - М., 1986.
   
6. Захаров А.И. Психотерапия неврозов у детей и подростков. - М., 1982.
   
7. Рабочая книга школьного психолога. / Под ред. М.В. Дубровиной. - М.,1991.
   
8. Раттер М. Помощь трудным детям. - М., 1987.
   
9. Рубинштейн С.Я. Экспериментальные методики патопсихологии. М., 1970.
   

ТЕОРЕТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ


Тема 1. Предмет i завдання патопсихологiї.

План

1. Предмет i завдання патопсихологiї.
   
2. Мiсце патопсихологiї в системi психологiчних i медичних наук.
   
3. Принципи побудови патопсихологiчного обстеження дiтей.
   
4. Роль даних про порушення розвитку дитини в оптимiзацiї навчально-виховного процесу.
   

ПРЕДМЕТОМ дитячої патопсихології є відхилення в розвитку психічної діяльності дитини.

При дослідженні психічно хворої дитини в центрі уваги патопсихолога звичайно стоїть питання про психологічну кваліфікацію основних психічних розладів, їх структури і ступеня вираженості. Проте відносно дитячого віку патопсихологічна оцінка психічних порушень не може бути повноцінною, якщо вона не враховує також і відхилень від стадії вікового розвитку, на якій знаходиться хвора дитина, тобто особливостей дізонтогенеза, викликаного хворобливим процесом або його наслідками.

Кількісне вимірювання рівня психічного розвитку за допомогою тестів при більшості методів дає переважно негативну сторону характеристики відхилень розвитку, не відображаючи внутрішньої структури співвідношення дефекту з підлягаючою зберіганню фундацією розвитку, і тому недостатньо інформативно в плані прогнозу і психолого-педагогічних дій.

Головні задачі дитячої патопсихології:

• Визначення якісного характеру порушення психічного розвитку дитини.
  
• Постановка правильного діагнозу – отримання даних про психічний стан дитини з аномальною поведінкою, про стан її пізнавальної діяльності, емоційно-вольової сфери про особу в цілому.
  
• Розмежування відхилень в поведінці, виникаючих в результаті впливу несприятливої соціальної ситуації розвитку від тих, які обумовлені порушенням психічної діяльності.
  
• Раннє виявлення симптомів психічного недорозвинення, викривленого, дисгармонійного розвитку, дебюту психічних захворювань.
  
• Використовування даних патопсихологічного обстеження при здійсненні корекції, психологічні вимірювання динаміки психічних порушень у зв'язку з проведенням психокорекції.
  
• Участь у медико-педагогічних комісіях, в трудовій, військовій, судово-психіатричній експертизах.
  

2. Місце дитячої патопсихології в системі психологічних і медичних наук. Дитяча патопсихологія – наука, предмет якої належить до міждисциплінарної, суміжної сфери досліджень. З одного боку, вона є розділом патопсихології, яка тісно пов'язана з психіатрією і медичною психологією. З другого боку – дитяча патопсихологія спирається на знання, отримані у ряді суміжних дисциплін: вікової і педагогічної психології, загальної психології і психології особи.

Специфіка дитячої патопсихології полягає в тому, що в ній порушення психічної діяльності розглядаються в динаміці, відповідно розвитку дитини в процесі онтогенезу. Необхідно враховувати одночасно дві змінні – динаміку порушень психічної діяльності і динаміку формування психічної діяльності дитини, обумовленої дозріванням структур мозку. Патопсихолог за клінічними симптомами шукає механізми порушень нормальної психічної діяльності. Тому для психолога характерне порівняльне вивчення нормальних і патологічних закономірностей протікання психічних процесів.

Психопатологія має той же об'єкт дослідження, що і патопсихологія, але якщо предметом патопсихології є структура порушень психічної діяльності в їх зіставленні з нормою, то предмет психопатології – ознаки психічних захворювань і їх динаміка в ході перебігу хвороби. Вона вивчає причини виникнення, прояву і закономірності перебігу психічних захворювань, а також питання їх профілактики, лікування і організації допомоги психічно хворим і розумово відсталим.

Психопатологія є клінічною наукою, заснованою на даних анатомії, фізіології, патофізиологии, невропатології, біохімії, симптоматиці внутрішніх хвороб. Клініцисти розглядають хворобливі симптоми з позицій логіки хвороби. Одиницею розгляду для них є окремі хворобливі форми, що мають свою етіологію, патогенез, течію і результат. Клінічні симптоми розглядаються психопатологією як зовнішні прояви патофізиологических процесів. Що ж до психологічних механізмів цих порушень, той їх розгляд не входить в круг питань психопатології.

Методи, що використовуються в цих близьких науках, різні. Патопсихологія вивчає структуру і динаміку порушень психічної діяльності методами психології, а психопатологія використовує для вивчення ознак психічних захворювань, закономірностей зміни симптомів і синдромів клинико-описовий метод.

3. Принципи побудови патопсихологічного обстеження дітей. Специфікою патопсихологічного обстеження дитини є першочерговість вивчення тих психологічних утворень, які на даному віковому етапі мають вирішальне значення в психічному розвитку дитини. Саме вони виявляються максимально насиченими ознаками хворобливої симптоматики. Наприклад, затримка мовного розвитку в молодшому дошкільному віці, його специфічне викривлення (збереження автономної мови, неологізми, аутична спрямованість) властиві ранній дитячій шизофренії. В 4-5-річному віці ознаками цієї ж хвороби будуть зміст гри дитини, його малюнків і фантазій.

В патопсихологічній характеристиці обстежуваного завжди потрібно розрізняти два види симптомів: первинні, тобто безпосередньо пов'язані з хворобою, і вторинні, є результатом порушення розвитку унаслідок хворобливого процесу.

Досліджуючи порушення психічної діяльності дитини, необхідно враховувати не тільки характер порушень, але і ту вікову фазу, у якої наголошувалася шкідлива дія, а також вплив цього первинного дефекту на виникнення вторинних утворень, які виявляються на момент дослідження.

Дитячий патопсихолог в ході дослідження психіки дитини вирішує такі задачі:

• виявляє порушення психічної діяльності і дає їм патопсихологічну кваліфікацію;
  
• проводить структурний аналіз виявлених порушень, виділяє первинні і вторинні симптоми;
  
• розробляє програму корекційних заходів.
  
• Приблизна схема психологічного обстеження порушень психічної діяльності дитини молодшого і середнього шкільного віку:
  
• Дослідження розумової працездатності з визначенням показників гіпостеничної або гиперстеничної виснажуваності, утрудненої працездатності, фазових коливань працездатності.
  
  1. Вивчення уваги – її об'єму, довільної концентрації, розподілу і перемикання.
     
  2. Дослідження процесів запам'ятовування і відтворення.
     
  3. Вивчення процесу сприйняття.
     
  4. Визначення рівня інтелекту.
     
  5. Дослідження процесу мислення.
     
  6. Дослідження особливостей мови.
     
  7. Дослідження емоцій
     
  8. Дослідження особових особливостей – спрямованості, домінуючої мотивації, самооцінки, рівня домагань і т.д.
     

На основі отриманих даних психолог може зробити висновки про те, чи є у даної дитини порушення психічної діяльності або його проблеми пов'язані лише з особливостями мікросоціальної ситуації розвитку; який тип порушень переважає в конкретному випадку, які механізми вплинули на його формування; чи є необхідним втручання; яка зона найближчого розвитку дитини.


4. Роль даних про порушення в розвитку дитини в оптимізації учбово-виховного процесу.

Залежно від результатів патопсихологічного обстеження дитини психолог пропонує різні способи і методи корекції його розвитку шляхом відповідної організації учбово-виховного процесу:

1. Зміна соціальної ситуації розвитку. Корекція сімейної ситуації, формування правильної позиції батьків по відношенню до дитини є обов'язковою умовою оптимізації виховного процесу. При виявленні у дитини первинного дефекту також важливо добитися зміни відношення вчителя до учня, або перевести дитину в інший клас, або у відповідну спеціальну школу.
   
2. Корекція знайдених порушень психічної діяльності дітей. При легких відхиленнях в розвитку необхідна психолого-педагогічна корекції, при серйозних відхиленнях обов'язкова консультація психіатра, при відхиленнях в мовному розвитку або при затримках психічного розвитку необхідна допомога логопеда і дефектолога.
   
3. Психотренінгові коректувальні методи. Якщо у дитини констатовано недорозвинення якої-небудь функції, слід організувати спеціальне навчання, направлене на розвиток цієї функції або на формування компенсаторних механізмів. Це навчання проводиться в змагально-ігровій формі.
   
4. Психотерапевтичні коректувальні методи. Ці методи направлені на корекцію порушень у формуванні особи, їх мета – подолання негативних поведінкових стереотипів і придбання адекватних способів поведінки.