Програми розвитку бібліотечних установ мають висвітлювати наступні питання: концепція посилення інформаційної діяльності

Вид материала

Содержание

Основні напрями розвитку інноваційної діяльності
Основні комплекси питань, проблем, які сьогодні вирішують методичні служби
Вимоги до сучасного консультування зокрема передбачають
Для досягнення цієї мети методичні центри мають вирішувати блок таких питань
Служба рекламно-інформаційного сервісу
Інноватика у бібліотечній роботі
Цільові бібліотечні програми
Виставкова робота
“Українська мова: історія і сучасність”
Вечір-доповідь, вечір-бесіда
День історичної книги включає
Рекомендовані назви бібліотечних заходів
Бесіди: “Майбутнє на голці”, “Королевство кривих дзеркал”. Соціологічні дослідження
Книжковий ярмарок
Духовно-пісенний вернісаж
Підвищення кваліфікації бібліотечних працівників
Система підвищення кваліфікації
Міжвідомча конференція
Проблемний семінар
Питання до семінару
...
Полное содержание

Подобный материал:

ЧЕРНІВЕЦЬКА ОБЛАСНА УНІВЕРСАЛЬНА НАУКОВА БІБЛІОТЕКА імені Михайла Івасюка

Відділ науково-методичної роботи

та інновацій у бібліотечній справі

Випуск 1. Новації у роботі методичних центрів

Чернівці

2005

Підготувала:

Макарейчук Т.В.

Редактор:

Рудько І.В.

Комп’ютерний набір:

Ротлендер Е.А.

Відповідальна за випуск:

Довгань М.М.

Інноваційна діяльність бібліотечних установ

У нових соціокультурних умовах модернізація інформаційної діяльності виводить бібліотечну установу на вищий рівень, робить її активною учасницею соціокультурних процесів, що відбуваються у регіоні.

Роботу бібліотек необхідно будувати за власними програмами розвитку, які б враховували особливості книгозбірні, спиралися на конкретні кадрові можливості, чітко окреслювали поетапний розвиток і перспективу майбуття.

Програми розвитку бібліотечних установ мають висвітлювати наступні питання:

- концепція посилення інформаційної діяльності;

- концепція комплексної автоматизації;

- програма бібліотечної інноватики.

Визначальними в організації інформаційно-бібліотечного обслуговування залишаються особистість користувача, його запити та інтереси.

З’явилася нагальна потреба у новій, удосконаленій структурі бібліотечних установ, їхній перебудові та трансформації.

Основні напрями розвитку інноваційної діяльності:

1. Трансформація соціальної місії публічних бібліотек в сучасних умовах: гуманізація бібліотечної політики; розвиток бібліотеки як центру культурних та соціальних ініціатив.

2. Вдосконалення формування універсального фонду, національного інформаційного ресурсу. Наукове опрацювання фонду.

3. Поліпшення стану інформаційного обслуговування в бібліотечних установах.

4. Подальший розвиток процесу забезпечення доступності до інформаційних ресурсів книгозбірні.

5. Підвищення оперативності виконання інформаційних запитів користувачів бібліотеки.

6. Ефективне використання інформаційних технологій. Розвиток процесів комп’ютеризації та телекомунікацій.

7. Удосконалення науково-інформаційного забезпечення інноваційної діяльності.

8. Створення бази даних науково-методичного забезпечення діяльності бібліотек.

Методична діяльність бібліотек в сучасному інформаційному середовищі

Нове розуміння методичної діяльності передбачає її науковість та творчість. Науковість виявляється у прогнозуванні бібліотечної діяльності, розумінні законів розвитку суспільства, визначені ролі бібліотек у загальній інфраструктурі суспільства, глибокому і всесторонньому аналізі діяльності книгозбірень.

Пріоритетними напрямами методичної роботи можна вважати: створення нових інформаційних продуктів і послуг, впровадження нових бібліотечних технологій; методичний моніторинг діяльності бібліотек регіону та прогнозування їхнього розвитку.

Виходячи із нових умов та вимог часу, позбувшись директивно-регламентуючих та контролюючих функцій, приступили до пошуку і розвитку нових підходів і принципів своєї діяльності науково-методичні служби бібліотек.

Сьогодні методисти вже не кажуть “роби так”, а підказують або пропонують, що можна запозичити з того чи іншого досвіду, які інновації доцільно запровадити у повному технологічному процесі. Тобто методичні служби стають порадниками у справі поліпшення роботи усієї галузі.

Сьогодні методична робота носить консультативний і рекомендаційний характер.

Визначальними напрямами методичної діяльності можна вважати: методичне консультування; надання практичної допомоги ЦБС; дослідницька діяльність; аналітична робота; підвищення кваліфікації бібліотекарів; вивчення і розповсюдження передового досвіду, інноваційних форм роботи; рекламна діяльність бібліотеки та її послуг, “Паблік рілейшнз”.

Останнім часом спостерігається тенденція змінювати назви відділів, в тому числі і методичних, як оперативне реагування на потреби змін пріоритетів у діяльності бібліотечних закладів:

- Відділ сприяння розвитку публічних бібліотек (Кіровоградська ОУНБ).

- Проблемно-аналітичний (Луганська ОУНБ).

- Організаційно-методичної роботи та зв’язків з громадськістю (Рівненська ОУНБ).

- Методично-соціологічної роботи та сприяння соціалізації суспільства (Донецька ОУНБ).

- Відділ наукової організації і методики бібліотечної роботи (Дніпропетровська ОУНБ).

- Відділ наукового аналізу та розвитку бібліотечної справи (НПБУ).

- Відділи маркетингу і менеджменту, які займаються рекламним і фінансовим забезпеченням потреб бібліотеки.

Крім того, створюються сектори роботи по певних напрямках:

сектор інновацій, маркетингу та інформації;

сектор бібліотечного маркетингу.

Основні комплекси питань, проблем, які сьогодні вирішують методичні служби:

- Бібліотеки в нових соціальних умовах;

- Читач і бібліотека, читач – основний об’єкт соціологічних досліджень;

- Бібліотечні ресурси, фонди і каталоги, національна бібліографія;

- Нові інформаційні технології в бібліотеках;

- Сучасній бібліотеці – високопрофесійного бібліотечного фахівця;

- Історія бібліотечної справи і бібліотек України.

Вимоги до сучасного консультування зокрема передбачають: знаходження декількох конкретних пропозицій з того чи іншого питання, професійне тлумачення нововведень, змін, термінів, навчання методів самостійного виходу із проблемних ситуацій. Звичайно, найбільш ефективним є консультування на місці.

Із впровадженням комп’ютерних технологій відкривається можливість для створення електронних банків даних методичних консультацій та їх оперативного використання.

Наступна функція – аналітико-прогностична, яка передбачає можливість вивчати та аналізувати досвід і, як результат, прогнозувати подальший розвиток бібліотек, здійснювати статистичні та графічні роботи, оцінювати за рядом відповідних критеріїв діяльність бібліотек у цілому, відстежувати процеси адаптації бібліотек до змін у суспільстві, діагностувати їх стан та порівнювати діяльність до і після нововведень.

Як засвідчують результати соціологічних досліджень, саме ця функція займає пріоритетне місце і саме завдяки їй розширюється блок основних напрямків діяльності науково-методичних центрів.

Не менш вагомою функцією залишається підготовка нормативно-регламентуючих документів та сприяння законодавчому процесу галузі. Не секрет, що нормативно-правова база бібліотечної галузі України безнадійно застаріла. Тому першочерговим завданням методичних центрів є необхідність удосконалення існуючих та розробки і лобіювання у відповідних органах нових регламентуючих документів.

У перспективі – розробка модельної структури планово-звітної документації для бібліотечних закладів України.

Наступна, науково-дослідна функція передбачає проведення загально-державних і локальних наукових соціологічних досліджень, моніторингів, анкетувань, опитувань і, на їх основі, формування науково-обумовленої бібліотечної політики.

Виконання цієї функції вимагає глибокого знання методики аналізування бібліотечної теорії та практики, уміння вірно оцінювати проблемну ситуацію та вдало обирати тему і об’єкт дослідження, висувати гіпотези та передбачати результативність досліджень.

Досить важливою залишається координаційна функція методичних центрів, до виконання якої залучаються методичні ради (об’єднані чи колегіальні дорадчі органи).

Однією з форм методичного впливу є підготовка та видання науково-методичної продукції. Відповідно до тематики та цілей її можна поділити на:

регламентуючу;
інформаційну;
статистично-аналітичну;
прогностичну;
рекомендаційну;
рекламну.

Форми науково-методичної продукції:

- інструкції,

- листи,

- методичні поради,

- консультативні довідки,

- інформаційні огляди,

- видання з досвіду роботи,

- експрес-інформації,

- бюлетені,

пам’ятки.

Тематика методичних матеріалів:

допомога вихованню свідомого громадянина;
розширення знань молоді з історії краю;
екологічне виховання;
правовий та соціальний захист бібліотечних працівників та бібліотек;
комерційна діяльність;
методичні поради “Робоча тека методиста”.

Ще одна функція, яку здійснює методичний відділ, - це підвищення професійної кваліфікації працівників бібліотек. Наприклад: двоступенева система підвищення кваліфікації кадрів: навчаються самі методисти, а потім навчають працівників інших відділів (Херсонська ОУНБ).

Форми безперервної освіти:

курси підвищення кваліфікації,
школа сільського бібліотекаря,
школа директорів,
міжвідомчі конференції,
бібліобрифінги,
проблемні семінари,
заочні семінари,
дистанційні семінари,
творчі майстерні,
школи професійної майстерності,
семінари-практикуми.

Важливим аспектом методичного впливу залишається і система “зворотнього зв’язку” – відгук бібліотекарів-практиків про результати впровадження тих чи інших рекомендацій.

Якісно нового змісту набуває методична служба у зв’язку з впровадженням новітніх технологій, автоматизацією бібліотечних процесів, отриманням доступу до всесвітньої мережі Інтернет.

Обробка результатів соціологічних досліджень, фактографічні бази даних постійно поповнюються новими статистичними та аналітичними даними.

Хоч термін “методична робота” не зафіксовано в міжнародних стандартах, прийнятих ІФЛА, однак фахові консультації, що пропонують великі бібліотеки, чи координація роботи малих філій і є по суті методичною.

Яким же має бути сучасний методист, щоб успішно виконувати вищеназваний блок функцій: вища освіта, досвід роботи, оперативне реагування, володіння методами аналізування та прогнозування, розуміння молодіжних проблем і шляхів їх вирішення.

Методичні центри сьогодні повинні допомагати бібліотекам перетворити роботу по обслуговуванню читачів на різноманітну, творчу, “знайти своє обличчя” і допомагати не шаблонними рекомендаціями, а індивідуальними, диференційованими порадами, методами експерименту, теоретичними пошуками, оперативною інформацією в т.ч. про інновації.

Для досягнення цієї мети методичні центри мають вирішувати блок таких питань:

забезпечення функціонування єдиної системи організаційно-методичного впливу на бібліотечно-інформаційне обслуговування користувачів у регіоні;
виявлення, аналіз, узагальнення та поширення досвіду роботи публічних бібліотек;
вивчення інновацій та запровадження їх у бібліотеках області;
надання консультацій, практична допомога з питань обслуговування; координація діяльності бібліотек усіх систем і відомств;
наукова-дослідна робота; підвищення професійної компетентності бібліотечних працівників;
підготовка методичних матеріалів.

Методична діяльність складається сьогодні з основних блоків:

ціннісно-орієнтаційного;
організаційно-нормативного;
науково-аналітичного;
інформаційного (інформаційно-педагогічного);
інноваційного.

За даними соціологічного дослідження, проведеного в ОУНБ ім. Короленка, бібліотекарі з різних регіонів України відзначили необхідність підготовки методичних матеріалів з таких питань: діяльність маркетингових служб бібліотек, складання бізнес-планів, досвід позабюджетного фінансування; організація роботи спільної бібліотеки у нових соціально-економічних умовах; новації у роботі методичних центрів; робота бібліотек на допомогу розвитку раціоналізаторства, технічної творчості (у т.ч. молоді), висвітлення правових аспектів цієї роботи; економічні реформи в Україні: історія і сучасність; робота на допомогу розвитку народних промислів та ремесел тощо; рекомендовано розширити тематику виїздів.

Методичний центр та його функції:

консультаційна;
інформаційна;
впроваджувальна;
педагогічна;
організаційна;
контрольна;
аналітична;
виявлення, узагальнення і розповсюдження передового досвіду із застосуванням у бібліотеках сучасних технологій.

Сучасні методи методичної роботи:

аналіз статистичних, інформаційних, фактографічних документів;
підготовка узагальнюючих матеріалів;
проведення комплексу заходів із підвищенням фахового рівня бібліотекарів;
підготовка та надання методичних консультацій, порад;
відрядження; практикуми; семінарські заняття; “круглі столи”;
створення повноцінної системи безперервного навчання.

Відділ бібліотечного маркетингу розробляє: сценарії вечорів для всіх бібліотек міста, будинків культури; сценарії (композиції) оглядів-конкурсів професійної майстерності бібліотечних працівників; методичні рекомендації на допомогу проведення масових заходів; інструктивно-методичні листи (до ювілейних дат); матеріали (про письменників); збирає і узагальнює матеріали, надруковані ЦРБ, відсилає в райони; проводить міжрайонні кущові семінари-практикуми, науково-практичні конференції; підготовку і випуск рекламної продукції; посередництво при укладанні угод з державними, кооперативними, комерційними підприємствами.

Служба рекламно-інформаційного сервісу: підбір для написання рефератів, курсових, дипломних робіт, їх комп’ютерне оформлення, графічний дизайн титулів, оформлення кольорових доповнень, додатків, схем і таблиць; вичерпно інформує з будь-якого питання, що становить інтерес для користувача; надає вчителям та учням шкіл міста необхідний для проведення уроку наочний матеріал, зроблений за допомогою комп’ютерних технологій, копії кольорових ілюстрацій, репродукцій картин, портретів; адреси, листівки, візитки.

Впровадження змін потребує широкого залучення кваліфікованих спеціалістів. Разом з тим, не варто нехтувати потенціалом внутрішньо-бібліотечного навчання.

Для керівного складу найбільш раціональною буде організація корпоративних семінарів, спрямованих на створення єдиної команди та вироблення ефективних групових методів взаємодії, навчання повинно характеризуватися високою інтенсивністю. Для його проведення доцільно запрошувати сторонніх консультантів поряд із використанням професійних якостей своїх працівників, які вже пройшли перекваліфікацію. Вибір тем для занять повинен бути корисним бібліотеці. Навчання має проводитися один-два дні з відривом від основної діяльності та за обов’язкової участі керівника.

Для середнього та молодшого персоналу доцільно використовувати різні тренінги, як правило, вони ефективні для відпрацювання і опанування новими технологіями, що входять у практику бібліотеки.

Досить корисним для бібліотеки є залучення зовнішніх консультантів, які надають свій досвід і знання для здійснення змін самою бібліотекою: “Нові модулі бібліотечного навчання”, “Формування пакету документів на всі технологічні бібліотечні процеси”.

Інноватика у бібліотечній роботі

Складовими частинами методичної роботи є:

планування, консультування по основних напрямках діяльності бібліотек,
визначення чіткої мети кожної ЦБС,
визначення цільових програм, як: “Літо і книга”, “Книга для людей похилого віку, або людей з обмеженими можливостями”, “Бібліотека + школа = успіх”, “Я – буковинець” тощо.

Цільові бібліотечні програми: “Програма протидії торгівлі людьми”; “Бібліотека – центр інформаційної підтримки освіти”; “Бібліотека – центр національного і духовного відродження”; “Молодь і дозвілля”; “Обласна бібліотека – читачам з обмеженими фізичними можливостями”; “Творча молодь – майбутнє України”.

Інформувати – це основний обов’язок. Інформація про послуги має бути природно інтегрована у життя людей, а ніж агресивне ведення спеціалізованих компаній.

Наприклад: довідничок з переліком послуг бібліотеки у дитячій полікліниці; довідничок у залі (про шлюб, розлучення); бізнесовий коледж – довідничок, як почати власний бізнес, про оподаткування; жіночі організації; згадки у тематичних радіотелепрограмах; День інформації – як ярмарок послуг.

Виставкова робота

Види виставок:

виставка-подорож “Стежками рідного краю”;

виставка-вікторина “Відкрий для себе рідне село”;

фотовиставка “Квітни, мій краю”;

виставка-реклама “Нові краєзнавчі видання про рідний край”;

виставка-застереження “В ім’я щасливого майбуття”;

виставка-вікторина “100 років театру”;

цикли книжкових виставок на зразок: “Імена на літературній карті України” (Буковини);

духовна виставка: “З Богом у серці”,

виставки-персоналії,

озвучені виставки,

виставка однієї картини.

.

Виставка-спогад:

“Мій край – моя історія жива” (з розділами).

1. Сторінки історії розповідають,

2. Рідний край – гордість моя (земляки),

3. Земля квітучої краси (екологія),

4. У вінку духовної краси (традиції, звичаї, побут, культура),

5. Наших оберегів кольори (фольклор).

Виставка-вікторина

Об’ява на виставці: “Шановні читачі ! Якщо ви ознайомлені з літературою, яка представлена на книжковій виставці, ви зможете відповісти на всі запитання, запропоновані вам нижче. Переможця чекає приз – цікава книжка”.

Книжково-ілюстраційна виставка:

“Українська мова: історія і сучасність”

1. “Творилась віки українська мова”, цитата “Найбільше й найдорожче добро в кожному народі – це його мова, та жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування” (Панас Мирний).

2. “Барвистість одвічна народної мови”, цитата “О рідне слово, хто без тебе я?” (Д.Павличко).

3. “Як довго ждали ми своєї волі слова”, цитата “Як парость виноградної лози, плекайте мову” (М.Рильський).

4. “Душа тисячоліть шукає себе в слові”.

5. Учбові видання, словники, довідники.

“Конституція України – шлях до утвердження української державності”

- Княжа Доба: початки української державності;

- Козацька Доба;

- Політико-правові ідеї у ХІХ ст.;

- Конституційний устрій Української держави 1917-1920 рр.;

- Нова Конституція України.

Список нових форм роботи

Уроки історичної правди, уроки історичної пам’яті; політичні діалоги з читачами; години політичного інформування; депутатські години; уроки духовності; дні історичної книги; уроки народознавства; дні преси, огляди преси типу “Нові видання – нові зустрічі”, презентація нових обласних, районних видань; прес-інформації типу “У нас на Буковині”, “Газета б’є тривогу” (про найактуальніші питання дня); трибуни громадської думки (вкажіть їх профіль); клуби ділового та професійного спілкування; школи бізнесменів (менеджерів тощо); економічні стенди інформацій; екологічні стенди інформації; усні літературні альманахи; читацькі діалоги типу: “Прочитали – хочемо розповісти”; презентації бібліографічного покажчика, журналів, книг; години літературного календаря; поетичні калейдоскопи; літературно-музичні вернісажі; літературні театри, літературне шатро; конкурси читців (декламаторів); літературні вечорниці, бібліотечні посиденьки; дні забутої книги; літературні панорами; літературні портрети; фестивалі літературних героїв; літературне лото; літературні посиденьки; дні сім’ї в бібліотеці; літературні подорожі в історію, культуру; подорож у “сиву давнину” на зразок “Легенди рідного краю”; день підприємця “Ми і бізнес”; уроки менеджменту, інші учбово-ігрові форми: брейн-ринг, аукціони, економічне лото тощо; “круглі столи” – реклами; година сміливих ідей; бенефіси читача; літературне шоу “Поле чудес”; фольклорні заходи: свята “Пісні нашого села”, “Легенди і перекази нашого села”, “Свято весняного (літнього, зимового осіннього) фольклору”; фотокалейдоскопи (вікторини, конкурси, розіграші); етичні сходинки: уроки милосердя, дні ввічливості і доброти, години політесу; краєзнавчі літературні походи; школа творчого читання; “Серйозне дозвілля” (заняття аматора або учасника суспільної діяльності, форма організації серйозного дозвілля – волонтерство); “Рідна мати моя” (свято Матері); “В ті перші дні”, “Вклонися, моя Україна, цим людям величним і скромним” – матеріали до 60-річчя Дня перемоги (літературно-музичне свято); урок-портрет “Яворницький: постать в історії”; “Ми є, були і будем ми” (урок пам’яті), “За скупими руками споминів” (прем’єра книги), “Людськії дивнії творіння” – літературно-мистецький вечір, “Оживають давнії віки” - літературна подорож–вікторина, “Вони були як голос України” – вечір-портрет, “Не забудь криницю коло дому”, “Свято дівочої долі - свято Катерини”; “Родинне дерево” (народознавче свято), вечори народної пісні; конкурси на краще читання творів місцевих авторів; літературний театр; круглі столи “Закон і право в житті молоді”; літературна вітальня “Світоч”; клуб “Фронтовичка”, літературно-музичні години “Пастка для кумирів”, проблемні години: “Держава – це і я!”, “Пам’ятай свій родовід”, “Книги ростуть разом з дітьми”.

Вечір-доповідь, вечір-бесіда: день історичної книги; прем’єра; вечір пам’яті; літературна гра; літературна подорож; літературний лабіринт; літературний суд (ігрова форма читацької конференції); турнір історичний; читацькі олімпи; прес-калейдоскоп; вечір історичного портрету; історична подорож; літературно-поетичний альбом; літературний діліжанс; калейдоскоп; вікторини; турніри ерудитів; день фахівця; масовий захід на замовлення читачів; літературно-музичні аукціони.

Краєзнавство: вечорниці; календарні і родинні свята; презентації книг, виставок самодіяльних майстрів.

Бесіда – консультація; рекомендаційні списки; захист читацького формуляра.

Бенефіс читача; економічні читання; уроки бережливості; кільцева пошта передового досвіду; репортаж з робочого міста; ярмарка (аукціон) технічних ідей.

Година історичного твору; вечір історичного портрету; вечір-конкурс; історична вікторина; дні українознавства “Незалежність – Великдень нашої душі”; день краєзнавства; уроки історичної правди; поле чудес; вечір-обговорення історичних романів; сім’я ерудитів “Зірковий час”; конкурс ерудитів; конкурс юних філологів; година поезії; презентації книг; літературно-мистецький журнал; літературні вернісажі; поетичні уроки; клуби ділових зустрічей; Що? Де? Коли?; прес-конференція; Центр екологічного молодіжного руху (ЦЕМР); вечори відпочинку; театралізоване свято; календар знаменних дат; вечори пам’яті; вечори спогадів; благодійні обіди; кіновечори; літературні альманахи; політичні діалоги; години політичного інформування; депутатські години; уроки духовності; вечори солдатської пісні; місячники впорядкування пам’ятників, пам’ятних знаків; уроки народознавства; дні преси, огляди преси, презентації нових видань; прес-інформації; трибуни громадської думки; клуби ділового та професійного спілкування; школи бізнесменів, менеджерів; економічні стенди.

День історичної книги включає: книжкову виставку; огляд літератури; бесіду.

“Школа етикету” (для дітей): “Школа ввічливості”, “Помагайчики вдома”; “Мистецтво спілкування”, “Містецтво привітання”, “Школа успіху”, “Етикет за столом”, “Так ніхто не кохав”; “Імідж білдінг: створи себе сам”, “У мене зазвонив телефон”, “Діловий етикет”, “Випускний бал”.

Рекомендовані назви бібліотечних заходів

Літературні години: “Проба пера”, “Створи свою казку;

Літературна подорож: “Т.Г.Шевченко – на Київщині”;

Краєзнавча година: “Чернівці в художній літературі”.

Скринька: “Ваш консультант – заочний консультаційний пункт”, “Номер телефону довіри для молоді”.

Бесіди: “Майбутнє на голці”, “Королевство кривих дзеркал”.

Соціологічні дослідження: “Молодий читач України 2000-х років”, “Книга року”, “Дозвілля молоді”.

Книжковий ярмарок: “Книжкова справа Буковини”, “Епох єднаюча нить”.

Інформаційно-методичний семінар: “Бібліосоціальна робота дитячих бібліотек”.

Виставки: “Книги нової України”, “Світ ілюстрацій”, “Казки читає художник”, “Сучасні українські видавництва”, “Мир, злагода, благословіння”.

Духовно-пісенний вернісаж: “З нами Бог”.

Конкурси: виразного читання, персоналії до ювілеїв.

“Круглий стіл”: “Ікона – вікно у світ духовний”, “Біблія про ставлення природи”, “Любов до ближнього – основа культури спілкування”, “Біблія про взаємини в сім’ї”.

Підвищення кваліфікації бібліотечних працівників

Інформаційне суспільство – те, яке навчається і поповнює ресурс знань постійно і неупинно.

Система підвищення кваліфікації: обласні наради директорів; семінари-практикуми бібліотечних фахівців; дні керівника; обласні ділові клуби бібліографів, методистів; міжвідомче об’єднання “Бібліотекар”; регіональний ресурсний центр професійної інформації; зональні школи сільського бібліотекаря; обласна школа молодого спеціаліста; обласні курси підвищення кваліфікації.

Міжвідомча конференція: “Бібліотека і освіта”; “Бібліотечно-бібліографічне обслуговування юнацтва: досягнення і перспективи”.

Теми для семінарів, конференцій: “Використання нових технологій – зростання іміджу сучасної бібліотеки”, “Інноваційний менеджмент у формуванні позитивного іміджу бібліотеки”, “Правове забезпечення бібліотечно-інформаційної діяльності”, “Задоволення запитів читачів на літературу, яких немає у фонді бібліотеки” (МБА), “Краєзнавча робота: сучасний аспект”. “Трансформація публічної бібліотеки як культурно-інформаційного центру ругіону”. “Маркетинговий підхід до трансформації публічної бібліотеки як культурна інформація центру регіону”.

Проблемний семінар: “Керівництво” читання чи тільки надання інформації.

Заочний семінар: “Передовий досвід роботи: теорія і практика”; “Сучасні аспекти формування інформаційної культури юнацтва”; “Культурна практика спілкування з книгою і з приводу книги”.

Питання до семінару: сучасна бібліотека та інформація аграрної галузі; громадські зв’язки бібліотеки для дітей; потреби читача у соціально-побутовій інформації (робота порталу), фактографічна інформація; бібліотеки для юнацтва – пошук нових шляхів; формування творчої, гуманно-орієнтованої особистості з високими громадськими якостями, сприяння бібліотеками для юнацтва; бібліотека – складний поліфункціональний центр інформації з питань юнацтва; соціально-психологічні передумови оптимізації обслуговування молодих читачів; бібліотека для молоді – довідково-інформаційний центр; роль дитячої бібліотеки у соціальний орієнтації її читачів; підліток: мотиви його читання та коло інтересів; рівень задоволення запитів читачів через абонементи публічних бібліотек; диференційований підхід до роботи з користувачами; бібліотерапія; інформаційно-бібліографічне забезпечення навчального процесу; обслуговування первинною інформацією; створення баз даних з права; книжкові виставки – основа популяризації бібліотеки і книги; обслуговування користувачів через Інтернет, комфортність обслуговування користувачів як показник рівня роботи бібліотеки; як взяти з Інтернету найбільше?; комп’ютерні технології: створення інформаційних продуктів мережі Інтернет; використання бібліотечної комп’ютерної програми; нові освітні технології; координація регіональних віртуальних інформаційних ресурсів у бібліотечних проектах; ресурси і послуги сучасної бібліотеки; вплив електронних інформаційних ресурсів на діяльність бібліотек у майбутньому.

Інноваційні форми методичних матеріалів

Бібліотечні студії (цикл занять).
Збірник методичних матеріалів “Бібліотечна практика: різноманітність і дієвість” (цикл випусків).
Калейдоскоп досвіду (цикл випусків).
“Запровадьте в себе” (цикл випусків).
Серія “Публічні бібліотеки” (методичні матеріали): сільська бібліотека; документні ресурси бібліотек; технології збереження бібліотечних фондів; поточне планування; техніка роботи абонементу, читального залу.
Соціологічні дослідження: “Інтереси і запити сучасного підлітка”, “Запити читачів по літературі, мистецтву”, “Платні послуги: за і проти”.

Пошук альтернативних шляхів фінансування

Надання користувачам інформаційних та сервісних послуг (платні послуги):

- нічний абонемент (40-50 коп. – 2 грн.);

- ксерокопіювання; продовження терміну користування;

- підготовка бібліографічних списків, фактографічних довідок;

- комп’ютерний набір, макетування тексту, сканування;

- комерційні читальні зали, комерційний абонемент;

- платні масові заходи;

- позачергове користування літературою підвищеного попиту під заставу;

- резервування документів;

- складання каталогів для особистих бібліотек та бібліотек підприємств;

- інформаційно-бібліотечне обслуговування підприємств, установ і організацій (поточне інформування);

- користування міжбібліотечним абонементом;

- підбір літератури за ускладненими темами;

- курси бібліотечних знань;

- шифрування видань (ББК, автор);

- консультації (рідкісна, цінна книга, вивезення книг за кордон).

Експертиза книг: проведення на замовлення – виставок, оглядів, презентацій, днів інформації; складання сценаріїв; демонстрація нових книг місцевих видавництв; отримання тексту Закону на папері, дискеті; оренда.

Майбутнє бібліотек зумовлюється факторами:

1. Забезпечення доступу до каталогів та документів шляхом створення національних, регіональних, міжнародних мереж.

2. Постійне використання та удосконалення телекомунікацій.

3. Якісне формування інформаційних ресурсів, поєднання паперових та електронних носіїв інформації.

4. Запровадження новітніх інформаційних технологій, розширення інформаційного сервісу.

5. Людський фактор у справі вдосконалення бібліотек.

Словник сучасних термінів

Акція – дія, вчинена для досягнення якоїсь мети

Анотація – короткий виклад книги, статті, рукопису

Антологія – збірник вибраних творів різних авторів одного жанру

Аукціон – публічний продаж, при якому покупцем стає той, хто запропонує найвищу ціну

Бакалавр – перший вчений ступень у ряді країн

Бенефіс – вистава на честь одного з її учасників

Благодійництво – добровільна безкорислива пожертва фізичних та юридичних осіб у поданні набувачам матеріальної, фінансової, організаційної та іншої допомоги

Вернісаж – урочисте відкриття художньої виставки

Грант – кошти, техніка або щось інше, що безповоротно передається (фондом, установою) для виконання конкретної роботи. Грант на відміну від позики не повертається

Досьє – зібрання документів, матеріалів, а також папка з такими документами

Імідж – образ організації (установи) в уявленні груп громадськості

Інноваційність – налаштованість на прийняття, продуктування та застосування нового: Модульні (лат. modulus – міра)

Інтеграція – об’єднання в одне ціле будь-яких частин

Локальний – місцевий, той, що не входить за визначені межі

Маркетинг – це сукупність засобів, за допомогою яких можна покращити імідж установи та створити позитивне враження про неї, досягти схвалення і популярності

Маркетинг у бібліотечній справі – питання філософії, ментальності усього персоналу бібліотеки. Завдання бібліотечного маркетингу: виконувати свою роботу таким чином, щоб кожен знав про бібліотеку; знав, як нею користуватися, наважувався це робити, отримував від цього вигоду

Меценатство (форма благодійництва) – добровільна безкорислива діяльність фізичних осіб

Менеджмент – сукупність принципів, методів, засобів і форм управління з метою підвищення його ефективності. Паблік рілейшиз “ПР” – зв’язки з громадськістю. Ефективний менеджмент – вивчення кадрового потенціалу; тестування керівників бібліотек за методиками: лідер, стиль керівництва

Пабліситі – популярність, славнозвісність, реклама

Портал – вхід, ворота

Промоутер - особа, яка сприяє організації і проведенню концерту, змаганню, фільму та інших заходів шляхом залучення фінансів

Презентація – показування, ознайомлення, рекомендування, посвята

Прес-реліз – документ, розповсюджуваний для відома і випуска

Ретроспектива – виставка творів того чи іншого минулого періоду

Реклама – комунікативний зв’язок між виробником і користувачем товарів, послуг

Субкультура – культура, що розглядається: сукупність деяких норм і цінностей культури (злочинна); особлива форма організації людей (молоді) – автономне утворення загальної культури; спеціфічний світогляд окремих професій

Студія – майстерня художника; школа для підготовки артистів, художників, скульпторів

Спонсорство (форма благодійництва) – добровільна безприбуткова участь фізичних та юридичних осіб у матеріальній підтримці благодійної діяльності з метою популяризації винятково свого імені (назви), торгової марки

Ток-шоу – видовище, де тема обговорюється учасниками і глядачами

Хобі – захоплення, улюблене заняття на дозвіллі

Фандрейзинг – уміння підвищувати своє фінансування

Фонд – недержавна, некомерційна організація, яка володіє первинним капіталом, або вкладом

Форум – широкі представницькі збори

Фойє – приміщення для перебування глядачів у видовищному закладі перед початком вистави й під час антракту

Юнеско (анл. UNESCO - United National Educational Scientific and Cultural Organization – Організація об’єднаних націй з питань освіти науки і культури) -набув чинності 04.04.1946 р., входить понад 200 країн. Україна її член з 1954 р. Штаб-квартира організації в Парижі.

Список літератури

Бібліотека і освіта: партнерство в інформаційному суспільстві: Методико-бібліографічні матеріали на допомогу бібліотекам.- Рівне, 2004.

Бібліотечно-інформаційне законодавство: Навчально-методичні матеріали для студентів і практиків. - Рівне, 2003. – (Бібліотека – база практики).

Животовська В. Науково-методична діяльність бібліотек: традиції, інновації, перспективи // Бібл. форум.- 2005.- №2.- С. 24-27

Зайченко Н. Якою повинна бути методична служба? // Бібл. планета.- 2002.- №4.- С. 33

Зведений план основних заходів бібліотек України на 2005 р. / МКІМ України, НПБУ.- Київ, 2005.

Зведений план основних заходів бібліотек України для юнацтва на 2004 рік / МКІМ України, ДБУ для юнацтва.- Київ, 2004.

Науково-дослідна робота Державної бібліотеки України для юнацтва: Сторінки історії.- К., 2003.

Організаційно-методична робота в бібліотеках Кіровоградської області // Матеріали заочного дня методиста.- Кіровоград, 1998.

Нові підходи до навчання бібліотечних кадрів на Рівненщині: Інформаційно-оглядова довідка / МКІМ України, НПБУ, Інформ. центр з питань культури та мистецтва. - Вип. 6/7.- Київ, 2001.

Перші кроки на зустріч новому: Огляд діяльності бібліотек Гусятинської, Заліщицької та Чортківської ЦБС Тернопільської області в умовах експерименту / МКІМ України, НПБУ, Інформ. центр з питань культури та мистецтва. - Вип. 7/7.- Київ, 2001.

Сопова Т. Деякі результати всеукраїнського соціологічного дослідження “Бібліотеки для юнацтва, як методичні центри” // Бібліосвіт: Інформ. вісник. - Вип. 7.- Київ, 2004.- С. 15-21

Суслова И., Кармовский В. Современный менеджмент: история и теория // Библиотека. - 2004.- №10.- С.69-71

Фандрейзинг у публічних бібліотеках: Огляд діяльності.- Харків, 2001.

Фандрейзинг у бібліотеках України і світу: Навчально-методичні матеріали для студентів і практиків.- Рівне, 2003. – (“Бібліотека – база практики”).

Зміст

Інноваційна діяльність бібліотечних установ…………………………….3
Методична діяльність бібліотек в сучасному інформаційному середовищі…………………………………………………………………..3
Інноватика у бібліотечній роботі…………………………………………..9
Виставкова робота…………………………………………………………..9
Список нових форм роботи …………………………………………….....11
Пошук альтернативних шляхів фінансування (платні послуги)………..14
Словник сучасних термінів………………………………………………..16
Список літератури………………………………………………………….18

Віддруковано на обладнанні

Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. М.Івасюка

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 47, тел.: 52-62-05

2005 р.

Blog