Обличчям до людей концепція реформування діяльності митної служби України

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

1 2 3

* * * * *

Качан В.В., спеціаліст 1ї категорії

секретаріату Комітету Верховної Ради України

з питань правосуддя, аспірант кафедри

морського і митного права Національного

університету «Одеська юридична академія»

МИТНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРИКОРДОННОЇ ТОРГІВЛІ

В МЕЖАХ ТРАНСКОРДОННОГО СПІВРОБІТНИЦТВА

УКРАЇНИ МІЖ РОСІЙСЬКОЮ ФЕДЕРАЦІЄЮ

ТА БІЛОРУСІЄЮ

Регулюванню зовнішньоекономічних зв’язків на регіональному рівні сьогодні приділяється досить велика увага. Це є наслідком як підвищення ролі регіонів у міжнародній господарській діяльності, так й посилення їх економічної самостійності.

Міжнародний досвід розвитку прикордонних зв’язків показує, що при такому типі взаємодії виграють усі сторони. Не є випадковим, що й в рамках СНД сьогодні особлива увага приділяється регіональній і, в першу чергу, прикордонній складовій всього комплексу міждержавних відносин.

Основною ціллю транскордонного співробітництва є розвиток добросусідських відносин на регіональному рівні з прилеглими країнами. Транскордонне співробітництво проявляється в роботі та проведенні виїзних ярмарок та виставок, програм із захисту навколишнього середовища та ін., однак посилену увагу все ж таки викликає прикордонна торгівля, яка є неодмінною складовою транскордонного співробітництва.

Несприятливий клімат для інвестування в Україну тощо має лише частковий характер. Більш нагальною проблемою є необхідність системного удосконалення інституційної бази українськобілоруських та українськоросійських відносин в сфері прикордонної торгівлі.

Слід відзначити, що сьогодні в системі двосторонніх зв’язків Україна-Російська Федерація та Україна-Білорусія діє безліч договорів, однак більшість з них не дає бажаного результату щодо розвитку прикордонної торгівлі. Слід переглянути деякі з них.

Так статтею 8 Договору про дружбу, співпрацю і партнерство між Російською

Федерацією і Україною 1997 р. передбачено, що Високі Договірні Сторони розвивають свої відносини у сфері військового, військовотехнічного співробітництва, забезпечення державної безпеки, а також співробітництва з прикордонних питань, митної справи, експортного та імміграційного контролю на основі окремих угод. Відповідно до ст. 7 Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про співробітництво прикордонних областей України та Російської Федерації, Сторони розроблять заходи щодо спрощення процедур прикордонного, митного, імміграційного та інших видів контролю до громадян, які постійно мешкають на територіях прикордонних областей.

Дійсно, договорами передбачено, що сторони розвивають свої відносини у сфері

прикордонних питань та митної справи, розробляють заходи щодо спрощення процедур прикордонного та митного контролю, однак надалі ці взаємопов’язані поняття митна справа і прикордонні питання не знайшли належного місця в системі двосторонніх договорів між Україною та Російською Федерацією. Важливим є не задекларувати ці поняття, а те, яке місце вони займуть в сучасних двосторонніх відносинах, оскільки працювати вони повинні вже сьогодні, і в майбутньому саме ця сфера суспільних відносин потребує значної уваги та нормативного забезпечення, адже саме «човниковою», так званою неофіційною прикордонною торгівлею завдається шкода регіональному бюджету області чи певного регіону.

Відсутність спеціальної процедури митного оформлення вантажів в межах

прикордонного співробітництва та участі у ярмарках, виставках, нерозвиненість

інформаційної та прикордонної інфраструктури, обмежувальні санкції до суб’єктів господарювання прикордонних регіонів, затримки вантажів саме через неврегульованість даного питання зумовлює необхідність лібералізації нормативно-правової бази, а особливо спрощення митних процедур.

Слід відмітити, що митну політику в даній галузі необхідно формувати з урахуванням всіх особливостей прикордонного співробітництва, і саме тоді вдасться реалізувати ефективну прикордонну торгівлю. Важливо правильно зорієнтувати діяльність митних органів на якісно новий рівень співпраці із суб’єктами прикордонної торгівлі.

На прикордонну торгівлю українських і російських областей припадає близько 20% загального обсягу взаємного товарообігу між Росією та Україною. Причому лідерами в торговоекономічній взаємодії є три суб’єкти Російської Федерації Ростовська, Брянська і Бєлгородська області.

Між керівниками прикордонних областей Росії та Україні укладена багатостороння Угода про організацію і діяльність російськоукраїнської Асоціації економічного і науковотехнічного співробітництва «РосійськоУкраїнський Союз», а в травні 2003 р. засновано постійно діючу нараду керівників регіонів Російської Федерації та України «Співдружність регіонів». Обидві організації створені з метою зміцнення вже наявних і налагодження нових економічних зв’язків між прикордонними регіонами двох держав Для інтенсивного торговельноекономічного діалогу з партнерами прикордонних регіонів та розвитку прикордонного співробітництва, необхідно виносити рішення на державному рівні, оскільки існує проблема організації митного оформлення вантажів при перетині кордону.

Крім того, структура угод, що укладаються і договорів часто носить неконкретний, рамковий характер, без врахування таких вимог сьогоднішнього дня, як спільне

створення перспективних технологій, баз даних, інформаційного обміну. В результаті чого діє лише половина з підписаних між прикордонними регіонами угод. Внаслідок спрощення митних процедур, умов здійснення прикордонної торгівлі та запровадження ефективного засобу підтримки суб’єктів прикордонної торгівлі, в тому числі митними органами збільшиться об’єм товарообміну в прикордонні, як наслідок, зросте й бюджет прикордонного регіону.

Так, з 2 лютого 2010 року митні служби Білорусі та Україні почали тестування

електронної системи попереднього інформування щодо переміщуваних через спільний кордон товарів і транспортних засобів.

Також плідною співпрацею слід вважати декларацію про покращення співпраці митниці Білорусі, Польщі та Україні. Підписана декларація стала підсумком переговорів між головами митних відомств трьох країн, в ході яких сторони обговорювали питання спрощення і прискорення митного оформлення при перетині кордонів. Зокрема, мова йшла про те, що особливої актуальності для митних органів із сусідніми країнами набули питання попереднього декларування вантажів. Цей документ сприятиме тіснішій взаємодії митних органів країн, а діяльність в рамках цього документа дозволить максимально

спростити порядок переміщення вантажів через кордон.

Також позитивним досвідом прикордонних відноси варто відзначити Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Білорусь про виїзну ярмаркову торгівлю в прикордонних регіонах України та Республіки Білорусь товарами національного виробництва. В ст. 3 договору зазначено, що сторони вживатимуть заходів щодо першочергового (протягом 24 годин з моменту подання повного комплекту необхідних документів, передбачених митними правилами держав Сторін) митного оформлення товарів, що вивозяться і ввозяться в рамках виїзної ярмаркової торгівлі й походять з митних території держав Сторін. При цьому, країна походження товарів визначається згідно з Правилами визначення країни походження товарів, учасниками яких є обидві держави. В даному разі ми бачимо певні позитивні моменти, оскільки чітко зафіксовано час митного оформлення товарів, що вивозяться і ввозяться в рамках виїзної

ярмаркової торгівлі і походять з митних територій держав.

Існує ще низка угод між Україною і Білорусією. Серед них угоди між Республікою Білорусь та Урядом України про співробітництво прикордонних областей Республіки Білорусь і України від 12 травня 1997 року; Угода про створення прикордонного співтовариства Єврорегіон «Дніпро», при цьому, угодою до уваги була прийнята Європейська Рамкова Конвенція про транскордонне співробітництво між територіальними общинами або владою від 21 травня 1980 р. У ст. 2 пунктом 1 встановлено, що головною метою співтовариства є сприяння соціальноекономічному розвитку, науковому та культурному співробітництву прикордонних територій Сторін.

В даному випадку нас цікавить саме Європейська Рамкова Конвенція про транскордонне співробітництво між територіальними общинами або властями від 21 травня 1980. Україна приєдналася до неї Постановою Верховної Ради від 14.07.1993 р. “Про приєднання України до Європейської конвенції про основні принципи транскордонного співробітництва між територіальними громадами або владою” та було встановлено, що кожна Сторона доручає призначеному нею органу або призначеній нею комісії або установі проаналізувати чинне національне законодавство і правила з метою розробки пропозицій щодо внесення змін до будь- яких положень, які можуть стримувати розвиток місцевого транскордонного співробітництва. Такі органи приділяють особливої уваги вдосконаленню податкових і митних положень, валютних правил і правил передачі капіталу, а також процедур, які регулюють діяльність вищих інстанцій, особливо в тому, що стосується нагляду або контролю. Перш ніж приймати заходи, згадані в наведеному вище підпункті, Сторони, у разі необхідності, проводять взаємні консультації і обмінюються відповідною інформацією.

У січні 1994 року в м. Бєлгороді за ініціативою керівників ряду областей була

створена Рада керівників прикордонних областей Республіки Білорусь, Російської

Федерації та України. На сьогодні до складу Ради входять 18 регіонів, в тому числі 8

регіонів від України (АР Крим, Донецька, Запорізька, Луганська, Сумська, Харківська,

Чернігівська області та м. Севастополь), 7 від Російської Федерації (Бєлгородська,

Брянська, Воронезька, Курська, Ростовська, Тульська області і Краснодарський край)

і 3 від Республіки Білорусь (Вітебська, Гомельська і Могилевська області). Постійно

діючим органом Ради є виконавчий комітет, створений на базі Харківської обласної

державної адміністрації з боку України та Адміністрації Бєлгородської області з боку Російської Федерації та Республіки Білорусь.

Також в Україні прийнята програма роботи митної служби України «Обличчям до людей», що, безумовно, сприятиме розвитку прикордонної торгівлі. Ця програма, насамперед, передбачає здійснення реформування за наступними основними напрямами: оптимізація та удосконалення структури митних органів; спрощення митних процедур; удосконалення організації митного контролю в пунктах пропуску; сприяння транзиту; удосконалення законодавства, що регламентує митну справу; удосконалення системи оподаткування; міжнародна діяльність; електронна митниця; розвиток інфраструктури.

Найбільш вагомими результатами здійснення цих заходів буде: скорочення часу митного контролю у пунктах пропуску; встановлення часових нормативів митного контролю та оформлення товарів, а також на доставку їх до митниць призначення; здійснення митного оформлення товарів у будьякому митному органі на території України; створення електронного реєстру місць прибуття з правом суб’єкта самостійно обирати місце прибуття; зменшення кількості митних процедур;скорочення переліку документів, що подаються до митного оформлення.

Дана програма, за умови її реалізації, також посилить роль митних органів в здійсненні прикордонної торгівлі, що в свою чергу поставить на новий рівень транскордонне співробітництво України.

Після здійснення аналізу ряду договорів, які діють в сфері при кордонної торгівлі та практики здійснення прикордонної торгівлі, очевидною стає необхідність зменшити певний бар’єр, що проявляється у діяльності митних органів, та утворюється через різноманітні державні, адміністративні та економічні методи контролю та регулювання зовнішніх зв’язків: квотування та ліцензування експортноімпортних операцій, сертифікація товарів, мита та збори за перетинання кордону.

Виходячи з вказаних особливостей та умов здійснення прикордонної торгівлі необхідно створити систему (модель) митного регулювання прикордонної торгівлі між країнами.

З метою здійснення митного оформлення товарів у найкоротші терміни оператори (організатори) виїзної ярмаркової торгівлі держав повинні заздалегідь надавати до митних органів інформацію щодо товарів, які вивозяться та ввозяться на ярмарок.

З огляду на певну практику у здійсненні прикордонної торгівлі в подальшому варто

встановити визначення основних понять, які використовуються в прикордонній торгівлі, а також визначити режим прикордонної торгівлі, як один з видів митного режиму.

Важливою умовою розуміння сутності значення режиму прикордонної торгівлі та застосування його митними органами є визначення природи виникнення та існування даного режиму. В даному разі слід звернутися до особливостей даного режиму, визначити умови його застосування, дати визначення місця і ролі режиму прикордонної торгівлі в системі митних режимів, визначити основні умови переміщення товарів в митному режимі прикордонної торгівлі.

Використання митних режимів в прикордонній торгівлі дасть можливість, в

залежності від мети, терміну ввезення або вивезення товарів, а також інших обставин, застосовувати до них різні інструменти правового регулювання, що дозволить більш повно враховувати потреби та інтереси учасників прикордонної торгівлі та в кінцевому рахунку буде сприяти розвитку зовнішньоторговельного обміну, а також інших форм діяльності, безпосередньо пов’язаних з транскордонним співробітництвом та торгівлею.

Очевидним є те, що відсутність систематизованого законодавства перешкоджає зміцненню режиму законності у митній сфері. Відставання у правовому регулюванні митного механізму негативно впливає на українські зовнішньоекономічні відносини.

Існуючі на сьогодні митні режими регулюють різні сторони відносин, що виникають з питань переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України. Різноманіття митних режимів є закономірним, що відображає світовий досвід у цій сфері і саме цей досвід необхідно врахувати та поставити в основу розробки митного законодавства, покликаного врегулювати даний вид торгівлі.

Важливого значення сьогодні набуває ступінь юридичного наповнення та правової

регламентації діючих митних режимів з метою активізації ЗЕД, поліпшення її якості,

а також для запобігання й усунення виникаючих правопорушень. У зв’язку з цим,

законодавчі зусилля держави повинні бути спрямовані на поглиблення юридичної

регламентації порядку переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон, що дозволить створити більш зрозумілу та ефективну систему митного оформлення, впорядкує та буде стимулювати зовнішньоекономічну діяльність, знизить кількість правопорушень, пов’язаних зі сплатою митних платежів, забезпечить гідне представлення країни в сучасному світі.

* * * * *

Blog

Обличчям до людей концепція реформування діяльності митної служби України

Содержание