Закон україни

Вид материала

Подобный материал:

1 ... 16 17 18 19 20 21 22 23 24

1) в абзаці першому слова “здійснюється з нарахуванням податків і зборів, що справляються при імпорті автомобілів відповідно до закону, у разі якщо такі податки і збори не були попередньо сплачені” замінити словами “або знайдених, за якими протягом шести місяців не звернулися власники чи особи, які мають право вимагати їх повернення, здійснюється за цінами, визначеними згідно з законодавством України з питань оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності, а також з урахуванням податкового законодавства”;

2) доповнити пункт абзацом четвертим такого змісту:

“Реалізація автомобілів, конфіскованих за рішеннями судів у справах про порушення митних правил, здійснюється згідно із Митним кодексом України”.

10. У Законі України “Про зовнішньоекономічну діяльність” (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 29, ст. 377; 1992 р., № 20, ст. 276; 1993 р., № 7, ст. 62, № 12, ст. 109, № 17, ст. 184, № 19, ст. 209; 1995 р., № 14, ст. ст. 90, 93; 1999 р., № 7, ст. 49; 2004 р., № 13, ст. 181; 2005 р., № 3, ст. 78; 2006 р., № 43, ст. 419; 2007 р., № 3, ст. 29; 2010 р., № 37, ст. 496):

1) у статті 1:

а) у визначенні терміну “митне регулювання” слова “митних зборів” замінити словами “інших податків, що справляються при переміщенні товарів через митний кордон України”;

б) визначення терміну “транзит товарів” викласти у такій редакції:

“Транзит товарів – переміщення товарів, через територію України без будь-якого використання цих товарів на зазначеній території”;

2) абзац третій частини п’ятої статті 7 викласти в такій редакції:

“режим найбільшого сприяння, який стосується мит, методів стягнення таких мита, правил і формальностей у зв'язку з імпортом і означає, що будь-яка перевага, сприяння, привілей чи імунітет, які надаються стосовно будь-якого товару, що походить з будь-якої держави, повинні негайно і безумовно надаватися аналогічному товару, який походить з території держав - членів СОТ або держав, з якими укладено двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння”;

3) у статті 13:

а) у другому реченні частини четвертої слова “або переміщуються транзитом по її території” виключити;

б) у частині сьомій слова “митних зборів” замінити словами “інших податків, що справляються при переміщенні товарів через митний кордон України”;

11. У Законі України “Про охорону навколишнього природного середовища” (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 41, ст. 546; 1996 р., № 15, ст. 70; 2000 р., № 5, ст. 34, № 38, ст. 318; 2001 р., № 48, ст. 252; 2002 р., № 50, ст. 366; 2003 р., № 4, ст. 31; 2009 р., № 30, ст. 428):

1) частину першу статті 20 доповнити пунктом “н” такого змісту:

“н) здійснення екологічного контролю товарів, що переміщуються через митний кордон України (крім випадків проведення у пунктах пропуску через державний кордон України екологічного контролю товарів, що переміщуються через митний кордон України, у формі документального контролю)”;

2) доповнити статтею 37¹ такого змісту:

“37¹. Документальний контроль товарів, що переміщуються через митний кордон України

Пропуск через державний кордон України товарів, які підлягають екологічному контролю здійснюється митними органами за результатами проведеного документального контролю”.

12. У Законі України “Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей” (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 48, ст. 405; 2003 р., № 24, ст. 159):

1) у статті 21: а) друге – четверте речення виключити;

б) доповнити частиною другою такого змісту:

“У пунктах пропуску через державний кордон України контроль за ввезенням на митну територію України культурних цінностей (у тому числі з метою транзиту) здійснюється митними органами у формі попереднього документального контролю. Порядок здійснення попереднього документального контролю таких товарів затверджує Кабінет Міністрів України”.

2) у частині другій статті 31 слова “мита, митних та інших зборів” замінити словами “мита та інших податків, що справляються при ввезенні товарів на митну територію України”.

13. У Законі України “Про безпечність та якість харчових продуктів” (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 19, ст. 98; 2005 р., № 50, ст. 533; Офіційний вісник України, 2010 р., № 58, ст.. 1992):

1) частину другу статті 44 викласти у такій редакції:

“2 Усі вантажі з харчовими продуктами, що імпортуються, підлягають стандартному ветеринарному або санітарному прикордонному контролю, який здійснюється на призначених прикордонних інспекційних постах та передбачає перевірку документів та візуальну інспекцію (крім випадків проведення у пунктах пропуску через державний кордон України ветеринарного або санітарного контролю товарів, що переміщуються через митний кордон України, у формі документального контролю)”;

2) статтю 44 після частини 2 доповнити новою частиною 3 такого змісту:

“3. У пунктах пропуску через державний кордон України ветеринарний або санітарний прикордонний контроль окремих харчових продуктів, що ввозяться на митну територію України (у тому числі з метою транзиту), здійснюється митними органами у формі попереднього документального контролю. Перелік об’єктів санітарних заходів, що підлягають попередньому документальному контролю, а також порядок його здійснення затверджує Кабінет Міністрів України”.

У зв’язку з цим частини 3 – 6 вважати відповідно частинами 4 – 7;

3) частину 1 статті 45 доповнити абзацом такого змісту:

“У пунктах пропуску через державний кордон України прикордонний санітарний контроль окремих видів об’єктів санітарних заходів, що ввозяться на митну територію України (у тому числі з метою транзиту), здійснюється митними органами у формі попереднього документального контролю. Перелік об’єктів санітарних заходів, що підлягають попередньому документальному контролю, а також порядок його здійснення затверджує Кабінет Міністрів України”;

4) доповнити статтею 54¹ такого змісту:

“Стаття 54¹. Документальний контроль товарів, що переміщуються через митний кордон України

Пропуск через державний кордон України товарів, які підлягають санітарному, ветеринарному контролю здійснюється митними органами за результатами проведеного документального контролю.”;

14. У статті 38 Закону України “Про карантин рослин” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 34, ст. 352; 2003 р., № 28, ст. 212; 2006 р., № 19-20, ст. 167):

1) частину першу викласти у такій редакції:

“Фітосанітарний контроль вантажів з об'єктами регулювання, що ввозяться на митну територію України (у тому числі з метою транзиту), здійснюється державними інспекторами з карантину рослин у визначених пунктах пропуску через державний кордон України (далі - прикордонні пункти карантину рослин) (крім випадків проведення у пунктах пропуску через державний кордон України фітосанітарного контролю товарів, що переміщуються через митний кордон України, у формі документального контролю)”;

2) після частини першої доповнити статтю новою частиною другою такого змісту:

“У пунктах пропуску через державний кордон України фітосанітарний контроль окремих об’єктів регулювання, що ввозяться на митну територію України (у тому числі з метою транзиту), здійснюється митними органами у формі попереднього документального контролю. Перелік товарів, що підлягають попередньому документальному контролю, а також порядок його здійснення затверджує Кабінет Міністрів України”.

У зв’язку з цим частини другу – четверту вважати відповідно частинами третьою – п’ятою;

3) доповнити статтею 46¹ такого змісту:

“Стаття 46¹. Документальний контроль товарів, що переміщуються через митний кордон України

Пропуск через державний кордон України товарів, які підлягають фітосанітарному контролю здійснюється митними органами за результатами проведеного документального контролю.”;

15. У Законі України “Про ветеринарну медицину” (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 36, ст. 531; 1997 р., № 7, ст. 56; 2002 р., № 8, ст. 62; 2007 р., № 5-6, ст. 53):

1) частину 2 статті 18 викласти у такій редакції:

“2. Державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд на державному кордоні та транспорті є обов’язковим у разі ввезення на територію України (у тому числі з метою транзиту), вивезення за межі території України об’єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду всіма видами транспорту”;

2) статтю 18 доповнити статтю частиною 6 такого змісту:

“6. У пунктах пропуску через державний кордон України державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд на державному кордоні та транспорті окремих об’єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду, що ввозяться на митну територію України (у тому числі з метою транзиту), здійснюється митними органами у формі попереднього документального контролю. Перелік об’єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду, що підлягають попередньому документальному контролю, а також порядок його здійснення затверджує Кабінет Міністрів України”;

3) доповнити Закон статтею 96¹такого змісту:

“Стаття 96¹. Документальний контроль товарів, що переміщуються через митний кордон України

Пропуск через державний кордон України товарів, які підлягають ветеринарному контролю здійснюється митними органами за результатами проведеного документального контролю.”;

16. У частині четвертій статті 28 Закону України ″Про захист населення від інфекційних хвороб″ (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 29, ст. 228; 2003 р., № 38, ст. 321; 2006 р., № 22, ст. 199; 2007 р., № 22, ст. 294; 2009 р., № 36-37, ст. 511) друге речення виключити.

17. Частину першу статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 “Про державне мито” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 13, ст. 113, № 26, ст. 281, № 49, ст. 459; 1994 р., № 28, ст. 241, № 33, ст. 300, № 29, ст. 257; 1995 р., № 13, ст. 85, № 14, ст. 90; 1996 р., № 9, ст. 43, № 41, ст. 192, № 52, ст. 306; 1997 р., № 6, ст. 46, № 9, ст. 70, № 18, ст. 131; 2000 р., № 19, ст. 143, № 29, ст. 232, № 46, ст. 398, № 50, ст. 436; 2001 р., № 24, ст. 124; 2002 р., № 6, ст. 43, № 32, ст. 223; 2003 р., № 10-11, ст. 87, № 14, ст. 102, № 26, ст. 194, № 38, ст. 314; 2004 р., № 8, ст. 62, № 33-34, ст. 403; 2005 р., № 16, ст. 259, № 17, ст. 267, № 18-19, ст. 267; 2006 р., № 51, ст. 519; 2007 р., № 34, ст. 444; 2010 р., № 1ст. 2, ст..5; Голос України, 27.07.2010) доповнити пунктом 49 такого змісту:

“49) митні органи – за заявами та скаргами, з якими вони звертаються до суду, адміністративного суду, господарського суду”.

18. У Законі України “Про податок на додану вартість” (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 21, ст.156, № 51, ст. 305; 1998 р., № 25, ст. 147, № 52, ст. 328; 2000 р., № 13, ст. 103; № 43, ст.371; 2003 р., № 14, ст. 103; 2005 р., № 17, ст. 267, № 18-19, ст. 267; № 34, ст. 441; 2007 р., № 9, ст. 75; № 12, ст. 101; № 23, ст. 301; 2009 р., № 6, ст. 20; № 16, ст. 219; № 40, ст. 577; № 41, ст. 599; № 43, ст. 641; 2010 р., № 30, ст.398 ):

1) пункт 1.3 статті 1 після слів “на митну територію України” доповнити словами “чи зобов’язана сплатити податок до бюджету у випадках, визначених статтею 336 Митного кодексу України”;

2) пункт 2.4 статті 2 викласти у такій редакції:

“2.4. Будь-яка особа, що імпортує (для фізичних осіб - ввозить (пересилає)) товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, незалежно від того, який режим оподаткування вона використовує згідно із законодавством, крім:

- одержувачів міжнародних поштових та експрес-відправлень, що містять товари, призначені для особистого користування (за винятком підакцизних), які переміщуються протягом одного тижня на їх адресу, сумарна митна вартість яких не перевищує суму 1000 гривень. При цьому, сумарна митна вартість визначається шляхом складення митної вартості всіх товарів, які містяться в цих відправленнях.

- фізичних осіб, не зареєстрованих платниками податку, які ввозять (пересилають) товари, призначені для особистих, сімейних та інших потреб, не пов’язаних зі здійсненням підприємницької діяльності, сумарна митна вартість яких не перевищує суму 1000 гривень.”;

3) підпункт 3.1.2. статті 3 викласти у такій редакції:

“3.1.2. ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту (випуску для вільного обігу).

З метою оподаткування до імпорту також прирівнюється:

ввезення з-за меж митного кордону України на митну територію України товарів (супутніх послуг) за договорами лізингу (оренди) (у тому числі у разі повернення об’єкта лізингу лізингодавцю-резиденту або іншій особі за дорученням такого лізингодавця), застави, та іншими договорами, які не передбачають передання права власності на такі товари (майно) або передбачають їх обмін на корпоративні права чи цінні папери, у тому числі якщо таке ввезення пов'язане із поверненням товарів у зв'язку з припиненням дії зазначених договорів;

поставка товарів з території магазинів безмитної торгівлі та митних складів на митну територію України для їх вільного обігу (крім території інших магазинів безмитної торгівлі чи інших митних складів);

поставка продуктів переробки (готової продукції) з митного режиму переробки на митній території України на митну територію України для їх вільного обігу;

в інших випадках, передбачених Митним кодексом України”;

4) у статті 5:

а) в абзаці другому пункту 5.5 слова “поставки товарів у митному режимі імпорту або реімпорту” замінити словами “ввезення товарів у митному режимі імпорту (випуску для вільного обігу)”;

б) пункт 5.17 викласти у такій редакції:

“5.17. Звільняються від оподаткування операції з тимчасового ввезення на митну територію України та подальшого вивезення з митної території України (а також з ввезення на митну територію України раніше вивезеного з митної території України) товарів і транспортних засобів за переліком, визначеним статтею 277 Митного кодексу України. Частково звільняються від оподаткування операції з тимчасового ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів, власником яких є нерезидент та які не включено до переліків, визначених у статтях 131, 132, 277 Митного кодексу України, а також у Додатках B.1 – B.9, C, D до Конвенції про тимчасове ввезення (Стамбул, 1990 рік), або тих, що не відповідають вимогам зазначених додатків”;

в) пункт 5.18 доповнити підпунктами 5.18.6 та 5.18.7 такого змісту:

“5.18.6. припасів, умови звільнення яких визначаються статтею 161 Митного кодексу України;

5.18.7. товарів за переліком, визначеним статтею 332 Митного кодексу України”;

5) статтю 7 доповнити новим пунктом 7.9 такого змісту:

“7.9. Порядок нарахування та строки сплати податку при ввезенні товарів на митну територію України визначаються статтями 338 – 343 Митного кодексу України”.

19. У Законі України “Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах” (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 52, ст. 565, 2005 р., №,№ 17-19 ст. 267, 2005 р., № 27, ст. 363, № 34, ст. 441; 2007 р., № 35, ст. 487, № 9, ст. 73; 2008 р., № 5-6, ст. 78, №№ 7-9, ст. 78, № 27-28, ст. 253):

частину другу статті 2 викласти в такій редакції:

“2. Сплата ввізного мита, податків та зборів провадиться українським виконавцем шляхом видачі митному органу за місцезнаходженням виконавця:

простого векселя із строком платежу, що дорівнює строку здійснення операції з давальницькою сировиною, але не більш як 360 календарних днів з моменту оформлення вантажної митної декларації.

Сума, зазначена у простому векселі, визначається у валюті контракту на здійснення операції з давальницькою сировиною.”;

2) частини четверту – сьому, одинадцяту та дванадцяту статті 2 викласти в такій редакції:

“4. У разі вивезення готової продукції в повному обсязі, передбаченому контрактом, за межі митної території України у період, зазначений у частинах другій - третій цієї статті, вексель погашається і ввізне мито, податки та збори не справляються. Вексель погашається також у разі часткового вивезення готової продукції за межі митної території України, передбаченого умовами контракту, якщо український виконавець документально підтвердить сплату ввізного мита, податків та зборів, які повинні бути сплачені у разі ввезення в Україну частини сировини, з якої вироблено не вивезену з України готову продукцію. Для визначення суми платежу мита, податків та зборів вартість давальницької сировини перераховується у національну валюту України за курсом Національного банку України, що діяв на день платежу за векселем.

5. Облік векселів ведеться митним органом за місцезнаходженням виконавця.

6. Якщо ввозяться ті види давальницької сировини, які не обкладаються ввізним митом, податками та зборами, український виконавець подає митному органу за своїм місцезнаходженням письмове зобов'язання щодо вивезення готової продукції у період, зазначений у частинах другій - третій цієї статті.

7. У разі вивезення готової продукції в обумовленому письмовим зобов’язанням обсязі у період, зазначений у частинах другій – третій цієї статті, письмове зобов'язання погашається”.

“9. Підставою для митного оформлення давальницької сировини, що ввозиться на митну територію України, є подання українським виконавцем митному органу за місцезнаходженням виконавця простого векселя (письмового зобов'язання) та копії зовнішньоекономічного контракту на переробку давальницької сировини”.

“11. Підставою для погашення векселя (письмового зобов'язання) є подання українським виконавцем митному органу за своїм місцезнаходженням вивізної вантажної митної декларації на готову продукцію, а у разі потреби - і висновку Торгово-промислової палати України або регіональних торгово-промислових палат про те, що готова продукція вироблена внаслідок переробки давальницької сировини, вартість якої становить не менш як 20 відсотків загальної вартості готової продукції.

12. Порядок видачі, обліку та оплати (погашення) векселів (письмових зобов'язань) встановлюється Державною митною службою України за погодженням з Міністерством фінансів України.”;

3) частини восьму та десяту статті 2 виключити;

4) у частинах чотирнадцятій та сімнадцятій статті 2 слова в дужках “(крім митних зборів)” виключити;

5) частини першу та другу статті 3 викласти в такій редакції:

“1. Готова продукція, що вироблена із давальницької сировини, ввезеної іноземним замовником у порядку та на умовах, передбачених статтею 2 цього Закону, може реалізуватися на митній території України лише через зареєстроване ним в Україні постійне представництво, яке оформляє ввізну вантажну митну декларацію на готову продукцію (без фактичного її ввезення на митну територію України) і сплачує ввізне мито, інші податки та збори, передбачені законодавством для аналогічних імпортних товарів. Ввізне мито сплачується за пільговими ставками Митного тарифу України. Нафтопродукти, вироблені з давальницької нафти, звільняються від обкладення ввізним митом.

2. Підставою для погашення простого векселя (письмового зобов'язання), виданого в порядку, передбаченому статтею 2 цього Закону, є подання українським виконавцем митному органу за своїм місцезнаходженням ввізної вантажної митної декларації на готову продукцію (без фактичного ввезення її в Україну), копії контракту, укладеного іноземним замовником з покупцем готової продукції, та акта приймання-передачі готової продукції постійним представництвом іноземного замовника.

Постійне представництво іноземного замовника зобов'язане передати зазначені документи українському виконавцеві протягом десяти робочих днів після оформлення акта приймання-передачі готової продукції.”.

6) у частині п’ятій статті 4 слова в дужках “(крім митних зборів)” виключити;

7) у частині першій статті 5 цифри і слова “90 календарних днів” замінити на цифри і слова “360 календарних днів”;

8) у частині п’ятій статті 5:

цифри і слова “90 календарних днів” замінити цифрами і словами “360 календарних днів”;

слова “(крім митних зборів) та “авальованого” виключити;

9) абзац другий частини шостої статті 5 викласти в такій редакції:

“Якщо готова продукція в обумовленому контрактом обсязі не ввозиться у визначений цим Законом строк або в Україну повертаються кошти від реалізації готової продукції, український замовник зобов'язаний оплатити вексель. Сума, зазначена у простому векселі, визначається у валюті контракту на здійснення операцій з давальницькою сировиною.”;

10) частину сьому статті 5 виключити;

11) частини восьму – одинадцяту статті 5 викласти в такій редакції:

“8. Готова продукція (кошти) повинна бути ввезена в обумовленому зовнішньоекономічним контрактом обсязі у період, зазначений у частинах першій, другій та п’ятій цієї статті.

9. підставою для митного оформлення давальницької сировини, що вивозиться за межі митної території України, є подання українським замовником митному органу векселя (письмового зобов'язання) за місцезнаходженням замовника, та копії зовнішньоекономічного контракту на переробку давальницької сировини.

10. підставою для митного оформлення готової продукції, що вироблена з використанням давальницької сировини українського замовника і ввозиться на митну територію України, є подання українським замовником митному органу зазначеного векселя (письмового зобов'язання) та вивізної вантажної митної декларації, а у разі потреби - і висновку Торгово-промислової палати України або регіональних торгово-промислових палат про те, що готова продукція виготовлена в результаті переробки давальницької сировини, вартість якої становить не менш як 20 відсотків загальної вартості готової продукції.

Blog

Закон україни