Geum.ru

1. Теоретичні засади аналізу зовнішньої політики Загальнотеоретична характеристика міжнародних відносин

Вид материалаДокументы

Содержание


IV. Міжнародні інформаційні системи та технології
V. Міжнародне інформаційне право
VI. Міжнародне публічне право
VII. Міжнародна інформація
VIII. Дипломатичний протокол і етикет
Подобный материал:

ІНСТИТУТ ПРИКЛАДНОЇ МАТЕМАТИКИ ТА ФУНДАМЕНТАЛЬНИХ НАУК


Напрям: Міжнародні відносини

Спеціальність: Міжнародна інформація (1004)


І. Аналіз зовнішньої політики


1. Теоретичні засади аналізу зовнішньої політики

Загальнотеоретична характеристика міжнародних відносин. Поняття, суб’єкти, об’єкти, види та рівні міжнародних відносин. Система міжнародних відносин. Теоретичні моделі міжнародних систем. Історична еволюція систем міжнародних відносин. Геополітичні концепції зовнішньої політики. Предмет та основні категорії геополітики. Ґенеза геополітики. Геополітичні концепції зовнішньої політики. Континентально-європейська школа геополітики. Англо-американська школа геополітики. Російська школа геополітики.. Загальна характеристика політичного реалізму та політичного ідеалізму. Причини виникнення та основні положення політичного ідеалізму та політичного реалізму. Ідеї політичного реалізму в концепціях зовнішньої політики. Концепції транснаціоналізму, теорії інтеграції та взаємності. Основні положення та представники вказаних концепцій. Неоліберальні концепції аналізу міжнародних відносин. Представники та основні положення неолібералізму. Становлення та характерні ознаки неореалізму. Становлення та характерні ознаки неореалізму. Його відмінності від реалізму та неолібералізму. Неореалістські концепції аналізу міжнародних відносин. Концепції С. Брауна, К. Уолтца, С. Уолта. Модерністські концепції зовнішньої політики. Зародження модернізму Концепція Ч. Маккеланда. Концепція Дж. Розенау. Модерністські концепції зовнішньої політики. Концепція Р. Снайдера. Концепція Н. Форварда. Постмодерністські концепції аналізу міжнародних відносин. Неомарксистські концепції аналізу міжнародних відносин. Причини виникнення, основні положення та представники неомарксизму.


2. Аналіз зовнішньої політики держав сучасного світу

Зовнішня політика та сучасні міжнародні відносини. Поняття зовнішньої політики. Взаємозв’язок зовнішньої політики з іншими складовими сучасної системи міжнародних відносин. Види зовнішньої політики держав. Агресивна, активна, пасивна та консервативна зовнішні політики. Моделі формування зовнішньої політики. Моделі формування зовнішньої політики за Г. Аллісоном. Аналіз зовнішньої політики США на сучасному етапі. Формування нових засад зовнішньої політики США після краху біполярної системи міжнародних відносин. Зовнішня політика президентів США Дж. Буша-старшого та Б. Клінтона. Аналіз зовнішньої політики США на сучасному етапі. Зовнішньополітичний курс президента США Дж. Буша-молодшого та Б. Обами. Аналіз зовнішньої політики Російської Федерації на сучасному етапі. Формування самостійної зовнішньої політики Російської Федерації після розпаду СРСР. Зовнішня політика президента Росії Б. Єльцина. Аналіз зовнішньої політики Російської Федерації на сучасному етапі. Основні зовнішньополітичні пріоритети Росії періоду президентства В. Путіна та Дм. Медведєва. Аналіз зовнішньої політики Великобританії. Зовнішня політика урядів Дж. Мейджора, Т. Блера та Г. Брауна. Аналіз зовнішньої політики ФРН. Зовнішня політика урядів Г. Коля, Г. Шредера, А. Меркель. Аналіз зовнішньої політики Франції. Зовнішня політика Франції періоду президентства Ж. Ширака та Н. Саркозі. Аналіз зовнішньої політики нових членів Європейського Союзу (на прикладі Польщі). Зовнішня політика Польщі періоду президентства А. Квасневського та Л. Качинського. Спільна зовнішня політика держав-членів Європейського Союзу. Основні напрями спільної зовнішньої політики та безпеки Європейського Союзу. Спільна зовнішня політика держав-членів Європейського Союзу. Місце Європейського Союзу в сучасній світовій політиці. Перспективи становлення ЄС як провідного актора міжнародних відносин в майбутньому. Зовнішня політика Китайської Народної Республіки на сучасному етапі. Зовнішня політика Японії на сучасному етапі. Зовнішня політика Індії на сучасному етапі.


ІІ. Інформаційно-аналітична діяльність в міжнародних відносинах


1. Теоретичні засади інформаційно-аналітичної діяльності в міжнародних відносинах

Основні положення та зміст інформаційно-аналітичної роботи в галузі міжнародних відносин. Поняття, завдання та цілі інформаційно-аналітичної роботи в галузі міжнародних відносин. Етапи інформаційно-аналітичної роботи. Методологія сучасного аналізу міжнародних відносин. Загальна характеристика методів дослідження міжнародних відносин. Метод аналізу ситуації. Методологія сучасного аналізу міжнародних відносин. Прогностичні методи. Базові методики прикладного аналізу. Роль математичних методів у прикладному вивченні міжнародних відносин. Основні теоретичні підходи до аналізу та прогнозування міжнародних відносин. Системний підхід. Класична лінійна парадигма. Основні теоретичні підходи до аналізу та прогнозування міжнародних відносин. Некласична синергетична парадигма. Циклічно-хвильова парадигма. Теоретичні засади прогнозування міжнародних відносин. Поняття передбачення та його різновиди. Теоретичні засади прогнозування міжнародних відносин. Поняття, види та принципи прогнозування. Етапи процесу прогнозування.


2. Основні засади організації інформаційно-аналітичної роботи в міжнародних відносинах

Аналітичне забезпечення підготовки та прийняття зовнішньополітичних рішень. Моделі прийняття зовнішньополітичних рішень. Аналітичне забезпечення підготовки та прийняття зовнішньополітичних рішень. Аналітичні ресурси зовнішньополітичних відомств. Інформаційно-аналітична робота в закордонних установах. Кулуарна дипломатія як спосіб збору інформації. Дипломатичні документи. Види інформаційних документів, які готуються у посольствах, генеральних консульствах та торговельних представництвах. Інформаційно-аналітичне забезпечення системи національної безпеки. Ґенеза аналітичних моделей базових стратегій в галузі національної безпеки. Механізми інтеграції аналітичних та прогнозних розробок у внутрішньополітичний механізм держави. Глобальні проблеми сучасності. Основи аналізу політичних, економічних та екологічних проблем початку ХХІ ст.. Теоретичні засади аналізу та прогнозування міжнародних конфліктів. Аналіз та прогнозування виникнення міжнародних конфліктів. Інформаційно-аналітичні центри міжнародних урядових організацій та об’єднань держав. Інформаційні центри ООН. Інформаційні Центри ЄС. Центри інформації та документації НАТО. Інформаційно-аналітичні центри міжнародних неурядових організацій. Інформаційні структури «Міжнародної амністії», «Грінпіс», професійних спілок.


ІІІ. Міжнародні відносини та світова політика


1. Теоретична характеристика міжнародних відносин та світової політики

Загальнотеоретична характеристика міжнародних відносин. Міжнародні відносини: поняття, об’єкт, суб’єкти, види та рівні. Співвідношення понять «міжнародні відносини», «міжнародна політика» та «світова політика». Світова політика. Поняття та ознаки світової політики.


2. Еволюція систем міжнародних відносин

Передумови формування Вестфальської системи міжнародних відносин. Основні тенденції зовнішньої політики провідних європейських держав в добу пізнього Середньовіччя та раннього модерного часу. політика в роки Тридцятилітньої війни. Європейська політика в Тридцятилітньої війни 1618-1648 рр.. Становлення Вестфальської системи міжнародних відносин. Зовнішньополітичні наслідки Тридцятилітньої війни для європейських держав та становлення Вестфальської система міжнародних відносин. Боротьба за утвердження принципів рівноваги сил і національного суверенітету в міжнародних відносинах другої половини ХVIIІ ст. Дипломатичні змагання в роки Семилітньої війни 1756-1763 рр. Війна за незалежність північноамериканських колоній Англії 1775-1783 рр. Версальський мир 1783 р.. Боротьба за утвердження принципів рівноваги сил і національного суверенітету в міжнародних відносинах другої половини ХVIIІ ст. Велика Французька революція та її зовнішньополітичні наслідки. Становлення Віденської системи міжнародних відносин. Наполеонівські війни та крах імперії Наполеона І Бонапарта. Віденський конгрес 1815 р. «Священний союз» та боротьба націй за самовизначення. Віденська система міжнародних відносин та її крах. Революції 1848-1849 рр. та розлад Віденської системи міжнародних відносин. Зовнішня політика провідних європейських держав в 50-ті - на початку 70-х років ХІХ ст. Дипломатична боротьба під час Кримської війни 1853-1856 рр. Паризький мирний конгрес 1856 р. Війни за об’єднання Італії. Зовнішня політика провідних європейських держав в 50-ті - на початку 70-х років ХІХ ст. Національний рух в німецьких землях. Утворення Німецької імперії. Формування військово-політичних блоків в Європі. Причини та наслідки утворення Троїстого союзу. Боротьба за колоніальний перерозподіл світу. Формування військово-політичних блоків в Європі. Утворення Антанти. Основні сфери та регіони зіткнення інтересів Троїстого союзу та Антанти. Загострення міжнародних відносин напередодні Першої світової війни. Боснійська криза 1908-1909 рр. Балканська криза 1912-1913 рр. Загострення міжнародних відносин напередодні Першої світової війни. Італо-турецька війна 1911-1912 рр. Марокканські кризи 1905 та 1911 рр. Міжнародні відносини в роки Першої світової війни. Основні причини Першої світової війни та стратегічні плани її учасників. Початок Першої світової війни та боротьба за нейтральні країни. Міжнародні відносини в роки Першої світової війни. Дипломатична боротьба Троїстого союзу та Антанти за розширення учасників війни в 1915-1917 рр. Вступ у війну США. Дипломатична боротьба на завершальному етапі Першої світової війни. Формування Версальсько-Вашингтноської системи міжнародних відносин. Паризька мирна конференція 1919 р Міжнародна конференція у Вашингтоні 1921-1922 р. та завершення формування Версальсько-Вашингтонської системи міжнародних відносин. Зовнішня політика європейських держав в 1922-1925 рр. Генуезька конференція 1922 р. Раппальський договір 1922 р. та його наслідки. Лозаннський мирний договір 1923 р.. Зовнішня політика європейських держав в 1922-1925 рр. Репараційний спір 1923 р. та прийняття «плану Дауеса». Локарнська конференція 1925 р. нове співвідношення сил в Європі. Проблеми міжнародної безпеки в другій половині 20-х – першій половині 30-х років ХХ ст. Пакт Бріана-Келлога 1928 р.. Проблеми міжнародної безпеки в другій половині 20-х – першій половині 30-х років ХХ ст. Балканський пакт 1934 р. Женевська конференція з роззброєння 1932-1935 рр.. Загострення міжнародних відносин на Далекому Сході в 30-ті роки ХХ ст. Експансіоністська політика Японії. Військово-політичне протистояння Японії та СРСР. Передвоєнна криза в Європі 1939 р. Розчленування Чехословаччини Німеччиною. Англо-франко-радянські переговори в Москві. Пакт про ненапад між СРСР та Німеччиною та секретні протоколи до нього. Міжнародні відносини в роки Другої світової війни. Початок війни у Європі і переростання її у світову. Міжнародні відносини в роки Другої світової війни. Формування та зміцнення антигітлерівської коаліції. Міжнародні відносини на завершальному етапі Другої світової війни. Міжнародно-політичні підсумки Другої світової війни. Основні наслідки Другої світової війни. здобуття США статусу світової наддержави. Геополітичні здобутки СРСР та США як чинник формування біполярного світу.


3. Біполярна структура міжнародних відносин та двоблокове протистояння. «Холодна війна» (1945 – перша половина 1980-х рр.)

Ялтинсько–Потсдамська система міжнародних відносин та біполярність повоєнного світу. Проблеми повоєнного врегулювання міжнародних відносин. Німецька проблема в міжнародних відносинах. Криза колоніалізму. Вихід країн, що визволилися на міжнародну арену. Розрядка міжнародної напруженості та її зрив. Радянсько–американські відносини (60-ті – перша половина 80-х років). Особливості розвитку регіональних систем міжнародних відносин в період «холодної війни». Європа. Особливості розвитку регіональних систем міжнародних відносин в період «холодної війни». Азія, Африка, Латинська Америка.


4. Сучасні міжнародні відносини та світова політика (друга половина 1980-х – 2008 рр.)

Завершення епохи біполярності у міжнародних відносинах (1980-і – 1991 рр.). Міжнародні відносини в умовах постбіполярного світу (90–і роки). Регіональні проблеми сучасних міжнародних відносин: Формування нової системи міждержавних відносин в Європі. Регіональні проблеми сучасних міжнародних відносин: системи міждержавних відносин в Азії, Африці, Латинській Америці. Складання нової системи міжнародних відносин в сучасному світі. Загальносвітові проблеми сьогодення.


IV. Міжнародні інформаційні системи та технології


1.

Вступ до предмету. Інформаційні системи: класифікація та архітектура. Універсальні та спеціалізовані гібридні інформаційні системи. Комп’ютерні мережі як основа сучасних інформаційних систем. Інтернет: принципи функціонування. Основні сервіси Інтернету. Інтернет як міжнародна інформаційна система. Пошук інформації в мережі Інтернет. Науково-технічні інформаційні системи. Владні інформаційні системи. Культурологічні інформаційні системи. Інформаційні системи міжнародних організацій. Соціальні інформаційні системи. Видавничі міжнародні інформаційні системи. Аналогові міжнародні інформаційні системи. Міжнародні інформаційні агентства. Фінансово-економічні інформаційні системи. Банківські інформаційні системи. Інформаційні системи управління організаціями. Інформаційні системи в бізнесі. Системи електронного документообігу. Безпека інформаційних систем. Захист від комп'ютерних вірусів та безпечна робота в комп'ютерній мережі. Моделі забезпечення безпеки в електронній комерції.


V. Міжнародне інформаційне право


1. Поняття та джерела міжнародного інформаційного права

Поняття та принципи міжнародного інформаційного права. Джерела міжнародного інформаційного права. Діяльність міжнародних організацій у сфері інформації і комунікації.


2. Права людини у сфері інформації

Свобода інформації та право доступу до інформації. Право на приватність та його захист.


3. Міжнародно-правове регулювання у сфері інформації

Міжнародно-правове регулювання засобів масової інформації та комунікації. Міжнародно-правові аспекти глобальної інформаційної безпеки. Міжнародно-правове співробітництво щодо боротьби з правопорушеннями у сфері інформації. Міжнародно-правове співробітництво у сфері інформаційної інтелектуальної власності.


VI. Міжнародне публічне право


1. Загальна частина міжнародного права

Поняття та характерні риси міжнародного права. Поняття міжнародного права. Співвідношення міжнародного та внутрішньодержавного права. Історія міжнародного права та його науки. Сучасний стан міжнародного права та тенденції його розвитку. Система міжнародного права. Джерела міжнародного права. Норми міжнародного права. Загальна характеристика джерел міжнародного права. Міжнародний договір та міжнародний звичай як основні джерела міжнародного права. Допоміжні джерела міжнародного права. Основні принципи міжнародного права. Поняття та функції основних принципів міжнародного права. Еволюція принципів міжнародного права. Система основних принципів міжнародного права. Утвердження принципу захисту навколишнього середовища у міжнародному праві. Суб’єкти міжнародного права. Поняття та види суб’єктів міжнародного права. Держава як основний суб’єкт міжнародного права. Визнання держав. Правонаступництво у міжнародному праві. Нації та народи, які здійснюють право на самовизначення. Державоподібні утворення. Міжнародно-правовий статус фізичних осіб. Міжнародно-правова відповідальність. Поняття та підстави відповідальності у міжнародному праві. Види та форми міжнародно-правової відповідальності. Міжнародні правопорушення. Санкції у міжнародному публічному праві.


2. Особлива частина міжнародного права

Право міжнародних договорів. Поняття та види міжнародних договорів. Структура та форма міжнародного договору. Порядок укладення та припинення дії міжнародних договорів. Тлумачення міжнародних договорів. Міжнародні організації. Поняття та ознаки міжнародної організації. Історія міжнародних організацій. Класифікація міжнародних організацій. Організація Об’єднаних Націй. Регіональні міжнародні організації та їх роль у сучасних міжнародних відносинах. Територія у міжнародному праві. Поняття та види територій. Територіальне верховенство та державна територія. Підстави зміни державної території. Правовий режим міжнародних рік. Правовий статус Арктики та Антарктики. Вирішення міжнародних спорів. Нормативно-правове закріплення принципу мирного вирішення міжнародних спорів. Способи мирного вирішення міжнародних спорів. Право зовнішніх зносин. Основні поняття дипломатичного та консульського права. Дипломатичні класи і ранги. Система органів зовнішніх зносин України. Представництво держав при міжнародних організаціях. Спеціальні місії. Міжнародне морське право. Кодифікація міжнародного морського права. Загальна характеристика Конвенції ООН з морського права. Класифікація морських просторів. Територіальне море, прилегла зона та континентальний шельф. Міжнародні протоки та міжнародні канали. Свободи відкритого моря. Міжнародне повітряне та космічне право. Поняття міжнародного повітряного та космічного права. Становлення міжнародного повітряного та космічного права. Міжнародно-правова регламентація польотів у повітряному просторі. Боротьба з актами незаконного втручання в діяльність цивільної авіації. Правовий режим космічного простору та небесних тіл. Правовий статус космічних об’єктів та космонавтів. Права людини та міжнародне право. Міжнародно-правові питання громадянства. Загальна характеристика прав людини. Міжнародно-правові гарантії захисту прав людини. Поняття громадянства. Проблема подвійного громадянства та безгромадянства у міжнародному публічному праві. Біженці, вимушені переселенці та переміщені особи. Право притулку. Міжнародне економічне правою. Особливості міжнародного економічного права як галузі міжнародного публічного права. Принципи міжнародного економічного права. Міжнародні економічні організації та їх роль у міжнародних економічних відносинах. Врегулювання спорів у ГАТТ/СОТ. Право міжнародної безпеки. Застосування сили у міжнародних відносинах та визначення агресії. Особливості роззброєння сучасних держав. Міжнародно-правові основи боротьби з тероризмом. Міжнародне гуманітарне право. Ознаки та види збройних конфліктів. Комбатанти та некомбатанти як учасники збройного конфлікту. Обмеження засобів та методів ведення збройних дій. Захист прав людини під час війни. Нейтралітет у війні. Міжнародне співробітництво у боротьбі зі злочинністю. Юрисдикція держави та міжнародне кримінальне право. Злочини міжнародного характеру та міжнародні злочини. Правові засади видачі злочинців. Міжнародна організація кримінальної поліції. Міжнародно-правова відповідальність фізичних осіб.


VII. Міжнародна інформація


1. Інформаційна парадигма сучасної цивілізації

Поняття та роль інформації у сучасних міжнародних відносинах. Теорії та концепції інформаційного суспільства. Фундаментальні поняття міжнародної інформації. Правові основи міжнародної інформації.


2. Поняття інформаційної політики

Поняття інформаційної політики. Інформаційна політика України. Інформаційна політика Ради Європи. Інформаційна політика ЮНЕСКО. Інформаційна політика Європейського союзу.


3. Міжнародний інформаційний бізнес

Міжнародна інформація як товар. Інвестування інформаційного бізнесу та промислове шпигунство.


4. Міжнародна інформаційна безпека

Поняття інформаційної безпеки та інформаційного суверенітету. Ведення інформаційних воєн та застосування інформаційної зброї.


5. Міжнародна інформація та зовнішня політика

Інформаційна аналітика як інструмент дослідження міжнародних відносин. Інформаційно-аналітичне забезпечення зовнішньої політики. Забезпечення національних інтересів у міжнародному інформаційному просторі.


6. Вплив міжнародної інформації на громадську думку

Паблік рилейшнз у зовнішній політиці. Інформаційні проблеми формування позитивного іміджу країни. Вплив інформаційного фактору на політичні відносини.


7. Інфоетика

Поняття інформаційної культури. Етичні норми як регулятори інформаційних відносин та формування інфоетики.


VIII. Дипломатичний протокол і етикет


1. Дипломатія як особливий вид державної служби

Поняття «дипломатія» та «дипломат». Роль дипломатії як знаряддя зовнішньої політики держави. Акредитація. Протокол дипломатичних візитів.


2. Дипломатичне листування

Поняття «дипломатичне листування». Основні види дипломатичних документів. Роль візитки в дипломатичному спілкуванні.


3. Дипломатичний прийом (прийняття)

Типи прийомів, їх характеристика. Підготовка прийому. Список запрошених. Підготовка та розсилання запрошень.


4. Протокол та етикет за столом

Характеристика сервірування, приборів та меню. Вибір страв та вин. Етикет поведінки за столом.