Кандидата на посаду судді

Вид материалаРеферат

Содержание


Відповідний опис у переліку посилань
Загальні вимоги до цитування такі
Вища рада юстиції
ПРІЗВИЩЕ, ім’я, по батькові
Характеристика джерела
Подобный материал:

ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ

РЕФЕРАТУ З ПИТАНЬ ПРАВОЗНАВСТВА

КАНДИДАТА НА ПОСАДУ СУДДІ


1. Реферат пишеться українською мовою.

2. У рефераті мають бути висвітлені найважливіші питання, пов’язані з його темою, з урахуванням проблем застосування законодавства у судовій практиці. Назва роботи має відповідати її змісту.

3. Аркуші мають бути зшитими. Реферат виконують і оформляють з дотриманням таких технічних вимог:

а) текст роботи має бути надрукований з одного боку аркуша білого паперу формату А4 (210 х 297);

б) текстовий редактор – MS Word;

в) шрифт основного тексту – Times New Roman;

г) розмір шрифту (кегель) – 13;

ґ) відстань між рядками – 1,5;

д) поля тексту: зверху – 2 см; знизу – 2 см; ліворуч – 3,5 см; праворуч – 1,5 см;

е) нумерація сторінок – праворуч зверху, без крапки в кінці;

є) кількість сторінок основного тексту (без списку використаних джерел і додатків) – 25 – 30;

ж) структуру реферату (розділи, підрозділи, параграфи тощо) і сторінку змісту формують за допомогою функції редактора MS WORD;

з) упродовж усієї роботи необхідно дотримуватися рівномірної щільності, контрастності й чіткості зображення. Лінії, літери, цифри та інші знаки мають бути однаково забарвлені – чорні;

и) окремі слова, знаки, які вписують у надрукований текст, мають бути чорного кольору; щільність вписаного тексту має максимально наближуватись до щільності основного зображення;

і) помилки, описки та графічні неточності дозволяється виправляти підчищенням або зафарбовуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого зображення машинописним способом або від руки. Виправлене повинне бути чорного кольору;

ї) першою сторінкою реферату є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок реферату. Зразок оформлення титульного аркуша наведено в додатку А.

Обов’язковими структурними елементами реферату є:

а) титульний аркуш;

б) зміст;

в) перелік умовних позначень (за необхідності);

г) вступ;

ґ) основна частина;

д) висновки (заключна частина);

е) додатки (за необхідності);

є) список використаних джерел.

Вступ, кожний розділ, висновки і список використаної літератури починаються з нової сторінки, а наступний підрозділ – одразу після закінчення попереднього. Такі структурні частини письмової роботи, як "зміст", "перелік умовних позначень", "вступ", "висновки", "список використаних джерел", не мають порядкового номера.

Розділи повинні мати порядкову нумерацію в межах усього тексту роботи і позначатись арабськими цифрами без крапки з додаванням слова на початку "РОЗДІЛ", наприклад, РОЗДІЛ 1, РОЗДІЛ 2 і т.д. (слово "РОЗДІЛ" разом з номером друкується на окремому рядку посередині, під ним розташовується назва розділу).

Розділи, підрозділи, пункти, підпункти реферату слід нумерувати арабськими цифрами.

Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу.

Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою, наприклад, 1.1, 1.2, 1.3 і т.д.

Пункти повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу або підрозділу. Номер пункту складається з номера розділу і порядкового номера пункту, або з номера розділу, порядкового номера підрозділу та порядкового номера пункту, відокремлених крапкою, наприклад, 1.1, 1.2 або 1.1.1, 1.1.2, 1.1.3 і т.д.

Номер підпункту складається з номера розділу, порядкового номера підрозділу, порядкового номера пункту і порядкового номера підпункту, відокремлених крапкою, наприклад 1.1.1.1, 1.1.1.2 і т.д.

Заголовки структурних елементів реферату і заголовки розділів слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи, виділяючи жирним шрифтом.

Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів роботи слід починати з абзацного відступу і друкувати маленькими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки в кінці, виділяючи жирним шрифтом. Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою. Перенос слів у заголовку розділу не допускається.

Відстань між заголовком і подальшим чи попереднім текстом має дорівнювати 1 – 2 інтервалам. Абзацний відступ повинен бути однаковим упродовж усього тексту роботи і дорівнювати п’яти знакам.

Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту й підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту.

На останній сторінці реферату зазначається дата написання і ставиться підпис кандидата на посаду судді.

4. Сторінки реферату слід нумерувати цифрами, дотримуючись наскрізної нумерації впродовж усього тексту роботи.

Титульний аркуш включають до загальної нумерації сторінок роботи. Номер сторінки на титульному аркуші, змісті, додатках не проставляють.

Ілюстрації й таблиці, розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок реферату.

5. Графічний матеріал – рисунки (схеми, діаграми та ін.) розміщують у роботі для встановлення властивостей або характеристик об'єкта, а також для ліпшого розуміння тексту роботи. На графічний матеріал мають бути посилання в тексті.

Графічний матеріал розміщують у роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці, а за необхідності – у додатку.

За наявності у роботі таблиць, що доповнюють графічний матеріал, таблиці слід розміщувати після графічного матеріалу. Графічний матеріал може мати тематичну назву, яку розміщують під ним.

За необхідності під графічним матеріалом розміщують пояснювальні дані. Слово "рисунок" і назву подають після пояснювальних даних.

Графічний матеріал (за винятком графічного матеріалу додатків) слід нумерувати арабськими цифрами в межах розділу. Номер рисунка складається з номерів розділу та порядкового номера рисунка, відокремлених крапкою (Рис. 1.3).

Графічний матеріал кожного додатка позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатка (Рис. В, 3).

6. Рисунок (діаграму, схему і т. ін.), як правило, слід виконувати на одній сторінці. Якщо рисунок не вміщується на одній сторінці, дозволяється переносити його на інші сторінки. При цьому тематичну назву розміщують на першій сторінці, пояснювальні дані - на кожній сторінці і під ними друкують "рис. ... аркуш".

7. Таблиці застосовують для уточнення та зручності порівнювання показників. Назва таблиці має точно і стисло відображати її зміст. Назву слід розміщувати над таблицею і друкувати малими літерами (крім першої великої). Слово "Таблиця" з номером розміщують над назвою праворуч.

У разі перенесення частини таблиці на інші сторінки, назву ставлять тільки над першою частиною таблиці. Над іншими частинами таблиці з правого боку пишуть: "Продовження таблиці...". Шапку або боковик перенесеної частини таблиці замінюють відповідними номерами стовпців чи рядків. При цьому нумерують арабськими цифрами стовпці і (або) рядки першої частини таблиці.

Якщо в кінці сторінки таблиця переривається і її продовження буде на наступній сторінці, то в першій частині таблиці нижню горизонтальну лінію, що обмежує таблицю, не креслять.

Оформлення таблиці показано на рис. 1.

Таблиця 1.3




Шапка

таблиці


Рядки








← Заголовки

граф (колонок)


← Підзаголовки

граф (колонок)













1

2

3

4

5





























































Заголовки рядків Графи (колонки)


Рис. 1. Зразок оформлення таблиці


Таблиці (за винятком таблиць у додатках) слід нумерувати арабськими цифрами.

Таблиці кожного додатка позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатка, наприклад "Таблиця А.1", коли таблицю наведено в додатку А.

Нумеруються таблиці послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. У цьому разі номер таблиці складатиметься з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою (1.1; 1.2; 2.1; 2.2; 3.1; 3.2). У кінці крапка не ставиться.

У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис "Таблиця" із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу та порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: "Таблиця 1.2" (друга таблиця першого розділу).

Якщо в розділі реферату одна таблиця, її нумерують за загальними правилами.

При перенесенні частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово "Таблиця" і її номер вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова "Продовж. табл." і вказують номер таблиці, наприклад: "Продовж. табл. 1.3".

На всі таблиці мають бути посилання в тексті, які складаються зі слова "таблиця" із зазначенням її номера.

Заголовки стовпців і рядків таблиці слід друкувати з великої літери, підзаголовки стовпців – з малої, якщо вони є продовженням заголовка, або з великої, якщо вони виражають самостійну думку. У кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять, заголовки і підзаголовки стовпців друкують в однині.

Границі таблиці ліворуч, праворуч, знизу і зверху обмежують лініями.

Розділяти заголовки і підзаголовки боковика і стовпців діагональними лініями не дозволяється.

Горизонтальні й вертикальні лінії, що розмежовують рядки таблиці, можна не креслити, якщо брак таких не ускладнює користування таблицею.

Заголовки стовпців, як правило, друкують паралельно рядкам таблиці. За необхідності допускається перпендикулярне розміщення заголовків стовпців.

Головку таблиці треба відокремлювати лінією від тексту таблиці.

Таблицю (залежно від її розміру) розміщують під текстом з періодичним посиланням на неї або на наступній сторінці, або за необхідності – у додатку до роботи.

Допускається розміщення таблиці не вздовж, а впоперек.

8. Примітки до тексту і таблиць, в яких наводять довідкові та пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші кілька, то після слова "Примітки" ставлять двокрапку, наприклад:

Примітки:
  1. ...
  2. ...

Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова "Примітка" ставлять крапку.

9. У кінці реферату подається список використаної літератури. Ця структурна частина реферату має назву "Список використаних джерел". Інші назви, такі як "Література", "Бібліографія", не дозволяється використовувати.

При написанні реферату кандидат на посаду судді зобов’язаний робити посилання на джерела, матеріали, на ідеях і висновках яких розроблюються проблеми, завдання, питання, вивченню яких присвячена робота. Такі посилання дають змогу відшукати документи, перевірити їх достовірність, правильність цитування документа, допомагають з’ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли наявний у них матеріал, не включений до останнього видання.

Посилання на джерела в тексті роботи слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, “...у працях [1– 5]...”.

Коли в тексті роботи необхідно зробити посилання на складову частину чи конкретні сторінки відповідного джерела, можна наводити посилання у квадратних дужках, при цьому номер посилання має відповідати його бібліографічному опису за переліком посилань.

Наприклад:

Цитата в тексті: "…радянська судова система тривалий час знаходилася у сфері загального політичного керівництва з боку КПРС і органів державної влади" [16, с. 32].

Відповідний опис у переліку посилань:

16. Грищенко В.В. Проблеми становлення законодавчої влади в Україні: Монографія. – К.: Думка, 2007. – 288 с.

На всі таблиці необхідно посилатися в тексті, при цьому слово "таблиця" в тексті пишуть скорочено, наприклад: "...у табл. 1.3".

У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово "дивись", наприклад: "див. табл. 1.2".

Посиланням на авторитетне джерело для підтвердження власних аргументів або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору, слід наводити цитати. Науковий етикет потребує точного відтворення цитованого тексту, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.

Загальні вимоги до цитування такі:

а) текст цитати береться в лапки та наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, зі збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз "так званий";

б) пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками;

в) при заміні прямої мови непрямою (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів і давати відповідні посилання на джерело;

г) якщо необхідно виявити ставлення автора роботи до окремих слів або думок з цитованого тексту, то після них у круглих дужках ставлять знак оклику або знак питання;

ґ) коли кандидат на посаду судді, наводячи цитату, виділяє в ній деякі слова, то робиться спеціальне застереження, тобто після тексту, який пояснює виділення, ставиться крапка, потім дефіс і вказуються ініціали автора реферату, а весь текст застереження вміщується у круглі дужки.

Матеріал у бібліографічному переліку може бути розташований в одному із таких порядків:

а) в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків (такий спосіб є найпоширеніший та універсальний);

б) у хронологічному порядку;

в) за порядком появи посилань у тексті.

Записи розташовують в алфавітному порядку за прізвищами авторів або перших слів назв творів. Авторів, які мають однакові прізвища, записують в алфавітному порядку їхніх ініціалів. Праці одного автора записують за алфавітом перших букв назв його праць. Праці одного автора з однаковою назвою записують за хронологією.

Спочатку подають літературу видану кирилицею, після неї – видану латинкою, відтак – мовами з особливою графікою (за алфавітом назв мов – арабською, вірменською, грузинською, єврейською, китайською, японською тощо). Звичайно публікації мовами з особливою графікою подають в українській транслітерації або в перекладі запису українською мовою. Порядок такої подачі зазначено нижче.

Бібліографічний опис літератури, виданої різними мовами, які послуговуються кирилицею, подається відповідно до зведеного кириличного алфавіту, а потім мовами з латинською графікою.

Зведений кириличний алфавіт складається з 42 букв:

АБВГҐДЂЕЄЖЗИІЇЙJКЛЉМНЊОПРСТЋУФХЦЧЏШЩЪЫЬЭЮЯ

абвгґдђеєжзиіїйjклљмнњопрстћуфхцчџшщъыьэюя

Латинський алфавіт складається з 26 букв:

abcdefghijklmnopqrstuvwxyz

abcdefghijklmnopqrstuvwxyz

Діакритичні значки – додаткові значки до латинських літер, які вказують на вимову звука (наприклад, ż, ö, ł, ń, č, ü), зберігаються, але при формуванні списку за алфавітом до уваги не беруться.

Переклад або транслітерація кирилицею чи латинкою бібліо­гра­фіч­ного опису видань, виданих мовами з особливою графікою, вклю­чається до відповідного алфавітного ряду, із зазначенням в кінці (через крапку тире) мови видання Наприклад:

Фуджіта В. Робітничі дискусії у повоєнній Японії // Сякай ка­ґа­ку кєнкю. – 1965. – Т.17, №2. – С.57 – 93 . – Яп.

Список літератури має єдину наскрізну нумерацію від першого до останнього номера. Літерні додатки (а, б, в і т.д.) до порядкових номерів не застосовуються.

Основна вимога до укладання списку використаних джерел – однотипне оформлення і дотримання чинного державного стан­дарту на бібліографічний опис творів друку.

Додаток А


ВИЩА РАДА ЮСТИЦІЇ


ТЕМА РЕФЕРАТУ


Виконав кандидат на посаду судді

________________________________

назва суду згідно з мережею судів,

затвердженою Указом Президента України


ПРІЗВИЩЕ, ім’я, по батькові


Київ - РІК НАПИСАННЯ


Додаток Б

Приклади оформлення списку використаних джерел,

що наводяться в рефераті


Характеристика джерела

Приклад оформлення

Монографії: один, два або три автори

Бринцев В.Д. Організаційне забезпечення діяльності судів на регіональному рівні / нормативна база, проблеми та шляхи їх вирішення. – К.: Юстініан, 2003. – 400 с.

Гузь Л.Є. Дорожно-транспортные происшествия. – Х.: Харьков. юрид., 2004. – 448 с.

Ромовська 3.В. Сімейне законодавство України / 3.В. Ромовська, Ю.В. Черняк. – К.: Прецедент, 2006. – 93 с. – (Юрид. б-ка. Б-ка адвоката).

Амджадін Л., Гончарук О., Павличенко П. Розбудова системи адміністративного судочинства в Україні: проблеми та потреби розвитку (за даними соціологічного дослідження) / За наук. ред. Ю.Привалова, Ю.Саєнка. – К.: Прецедент, 2006. – 262 с.


Чотири автори

Теорія держави і права зарубіжних країн: Зб. пр. / О.Субен, С.Калько, О.Романчик, Л.Шаповал. – К.: Прецедент, 2008. – 402 с.


П’ять та більше авторів

Державна полiтика: аналiз та механiзм її впровадження в Українi: Навч. посiб. Кол. авт.: О.I. Валевський, В.А. Ребкало, М.М. Логунова та iн.; За заг. ред. В.А. Ребкала, В.В. Тертички. – К.: Вид-во УАДУ, 2000. – 230 с.


Монографії за назвою

Організований наркобізнес (поняття, форми, підстави кримінальної відповідальності): Монографія / Ред. Ю.В. Бауліна. – Х.: Право, 2005. – 256 с.


Матеріали конференцій

Удосконалення законодавства в умовах судової реформи в Україні: Тези наук.-практ. конф., м. Харків, 25 трав. 2008 р. Редкол.: Ф.I. Селін (кер.), В.С. Грушева, Ю.С. Ахметоч та iн. – Х.: Президент, 2004. – 142 с.

Кібернетика в сучасних економічних процесах: зб. текстів виступів на респ. міжвуз. наук.-практ. конф. / Держкомстат України, Ін-т статистики, обліку та аудиту. – К.: ІСОА, 2002. – 147 с.


Багатотомні

видання


Закони України / Верховна Рада України, Ін-т законодавства: Редкол.: В.Ф. Опришко (голова) та ін. – К.: Ін-т законодавства Верховної Ради України, 1996.

Т. 47: [Січень 2004 – березень 2004: Зі зм. та допов. За станом на 1 верес. 2004 р.]. – 2004 . – 366 с.


Перекладні

видання

Пал Л.А. Аналіз державної політики / Пер. з англ.
І. Дзюб. – К.: Основи, 1999. – 422 с.

Сучасна полiтична фiлософiя: Антологiя: Пер. з англ. / Упоряд. Я.Кiш. – К.: Основи, 2003. – 575 с.


Стандарти

Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила: ДСТУ 3582-97. – Введ. 04.07.97. – К.: Держстандарт України, 1998. – 25 с.


Збірки наукових праць

Пiдвищення ефективностi державного управлiння: стан, перспективи та свiтовий досвiд: Зб. наук. пр. / Редкол.: В.I. Луговий (голов. ред.) та iн.; За заг. ред. В.М. Князєва. – К.: Вид-во НАДУ, 2004. – 373 с.


Довідники

Шаповал В.М. Державний лад країн свiту: Довідник. – К.: Український Центр Правничих Студiй, 1999. – 319 с.


Словники

Мисик Л.В. Українсько-англійський словник правничої термінології: Близько 40000 термінів. – К.: СП “Юрінком Інтер”, 2004. – 523 с.


Складові частини:

книги


Економічний аналіз та його роль в управлінні регіоном // Регіональне управління: Навч. посiб. / Кол. авт.: Л.М. Зайцева, С.М. Серьогiн, Н.Й. Конiщева та iн.; За наук. та заг. ред. Л.М. Зайцевої. – Д., 2000. – С. 63 – 91.


збірника

Остафійчук Л.А. Судова влада в Україні в контексті теорії правової держави // Зб. наук. праць Чернівецького державного університету. – Чернівці, 2002. – Вип. 147: Правознавство. – С. 19 – 22.


тези доповідей

Сухова Л.В. Україна та політика в Європі // Проблеми адаптації законодавства у контекстi європейського досвiду: Матерiали всеук. наук. конф., м. Харків, 10 – 11 груд. 2007 р. – Х., 2007. – С.4 – 6.


журналу

Озерський І. Девіація психосексуального розвитку як підґрунтя вчинення статевих злочинів // Право України. – 2004. – № 11. – С. 94 – 97


енциклопедії

Мороз О.Я. Управління // Українська Радянська Енциклопедія. – 2-ге вид. – К., 1984. – Т.11, кн.1. – С. 72.


Дисертації

Землянська В.В. Кримінально-процесуальне законодавство Центральної Ради, гетьманату Скоропадського та Директорії: Дис. ...канд. юрид. наук: 12.00.01 / Нац. юрид. акад. України ім. Я.Мудрого. – Х., 2002. – 205 с.


Автореферати дисертацій

Землянська В.В. Кримінально-процесуальне законодавство Центральної Ради, гетьманату Скоропадського та Директорії: Автореф. Дис. ...канд. юрид. наук: 12.00.01 / Нац. юрид. акад. України ім. Я.Мудрого. – Х., 2002. – 20 с.


Препринти

Бузова В.М. Техніка ведення допиту в цивільному процесі України. – К., 2007. – 34 с. (Препр. / НІСД; Вип.120).


Посилання на Інтернет-джерела

Про затвердження Державної програми розвитку культури на період до 2007 року: Постанова Кабінету Міністрів України від 6 серп. 2003 р. № 1235 // da.gov.ua


Публікації іноземними мовами

Bachman L.F. Fundamental Considerations in Language Testing. – Oxford Univ. Press, 1991. – 408 p.




Примітка.

Посилання на іншу використану літературу робляться відповідно до вимог діючих бібліографічних стандартів.