Місцевий суд Суворовського району м. Херсона Судді Зубову О. С
Вид материала | Документы |
- Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі : головуючого судді: Шилова, 106.21kb.
- Аналіз регуляторного впливу проекту розпорядження голови Суворовської районної, 107.01kb.
- Окружний адміністративний суд автономної республіки крим вул. Севастопольська, 43,, 88.18kb.
- Головуючої: судді Овчаренко, 105.5kb.
- Програма семінару "Проблеми розвитку судової практики та перспективи становлення судового, 20.67kb.
- План на рік Фактично надійшло за січень- грудень, 1651.36kb.
- Ь у галузі права, як однієї із стадій порядку призначення на посаду судді вперше,, 524.37kb.
- Проект фінансується Європейським Союзом проект «місцевий розвиток, орієнтований, 89.92kb.
- Проект Федерального конституционного закона "О судах общей юрисдикции в Российской, 557.39kb.
- Порядок звернення до місцевого суду за захистом порушених прав та законних інтересів, 214.92kb.
Місцевий суд Суворовського
району м. Херсона
Судді Зубову О.С.
«17» березня 2011 р.
ПІДСУДНОГО: Кириченка Сергія Олександровича
73000 м. Херсон вул. Ломоносова, 116
По кримінальній справі №500100-09
за ч.1 ст.161 КК України
ЗАЯВА
про відвід судді
У зв’язку з тим, що суддею Зубовим О.С., в порушення вимог статті 56 КПК України, не заявлено самовідводу за наявності обставин, передбачених статтею 54 КПК України, мною подано цю заяву про відвід судді Зубова О.С.
Підставами для цього є зазначені в статті 54 КПК такі обставини, за яких суддя не може брати участі в розгляді кримінальної справи:
3) якщо він особисто або його родичі заінтересовані в результатах справи;
4) при наявності інших обставин, які викликають сумнів в об'єктивності судді.
На розгляді суду знаходиться незаконно порушена проти мене політично замовна кримінальна справа №500100-09 по обвинуваченню мене за ч.1 ст.161 КК України.
1) Впродовж терміну моїх повноважень депутата Херсонської міської ради з 2006 року по 2010 рік до мене постійно зверталися багато виборців та організацій зі скаргами на незаконні дії судді Суворовського районного суду Зубова О.С. Я вимушений був реагувати на них, направляючи відповідні депутатські звернення до правоохоронних органів та органів судової влади. В результаті цих звернень, які додані мною до Заяви про відвід судді Зубова О.С. від 31.01.2011 року, порушувалася, припинялася, а потім знов відновлювалася провадженням кримінальна справа проти судді Суворовського районного суду Зубова О.С. за ч.1 ст.375 КК України по факту винесення завідомо неправосудного рішення суддею Зубовим О.С. у цивільній справі за позовом Тишкевич Л.І.
Таким чином я діяв цілком законно, захищаючи інтереси територіальної громади м.Херсона при виконанні мною повноважень депутата Херсонської міської ради.
Певно, за таких обставин суддя Зубов О.С. не може залишатися об’єктивним та неупередженим щодо мене, бо він особисто або його родичі заінтересовані в результатах розгляду суддею Зубовим О.С. незаконно порушеної кримінальної справи проти мене таким чином, щоб унеможливити подальшу мою участь у найближчих виборах, винісши мені вирок та створивши обставину мого засудження і отримання судимості. Інакше для судді Зубова О.С. буде знов реальною небезпека моїх депутатських звернень на ті порушення, які допускає суддя у своїй діяльності.
2) Наявними є, як видно із вищенаведеного мною, і інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності судді Зубова О.С. Так, під час судового засідання 17.01.2011 року, а також засідання 31.01.2011 року, при попередньому розгляді справи суддя Зубов О.С. безпідставно відмовив захиснику Овчаренко А.В. та мені в задоволенні клопотань про повернення кримінальної справи на додаткове розслідування, що унеможливлює об’єктивний і неупереджений розгляд справи внаслідок наступного.
Статтею 237 КПК України визначено питання, які з'ясовуються суддею при попередньому розгляді справи. Згідно неї, по справі, що надійшла від прокурора, суддя з'ясовує щодо обвинуваченого такі питання:
5) чи не було допущено під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства таких порушень вимог цього Кодексу, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду.
Статтями 244 та 246 КПК України врегульовано повноваження судді за результатами попереднього розгляду справи та зазначають підстави для повернення кримінальної справи на додаткове розслідування у випадках коли під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства були допущені такі порушення вимог цього Кодексу, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду.
Саме такі порушення були допущені прокурором м.Херсона Маренчуком Г.Л. та старшим слідчим цієї ж прокуратури Лосенковим О.В. Зокрема ними порушені такі основоположні конституційні права на:
1) відповідно до част.3 статті 8 Конституції України гарантоване мені право на звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України, так як від мене протягом періоду часу з 17.08.2009 року по 08.09.2010 року, коли фактично за змістом проти мене особисто, але за фактом і по формі було порушено кримінальну справу за ч.1 ст.161 КК України. При цьому взагалі без усякої моєї участі було здійснено прокуратурою м.Херсона досудове слідство у повному об’ємі, так як в порушення вимог статті 98-2 КПК України, після порушення 17.08.2009 року фактично проти мене кримінальної справи прокурором відділу захисту майнових, інших особистих прав і свобод громадян та інтересів держави прокуратури Херсонської області молодшим радником юстиції Петренко Л.В., ні прокурор, ні слідчий не виконали встановленого ст.98-2 КПК обов'язку негайно вручити мені копію відповідної постанови, як особі, щодо якої порушено справу.
Доказами цього є відсутність відповідного документу з моїм підписом, а також доказом є і наявність в матеріалах кримінальної справи численних постанов слідчих та листів прокурора м.Херсона, в яких при виконанні багатьох слідчих дій досудового слідства постійно конкретно зазначалося саме моє прізвище, ініціали та інші дані про мене.
Цим порушенням, а саме проведенням досудового слідства без мене, як підозрюваного та обвинуваченого, було порушено мої численні права, закріплені в статті 142 КПК України, а саме під час провадження досудового слідства:
1) знати, в чому мене обвинувачують;
2) давати показання щодо пред'явленого мені обвинуваченню і відповідати на запитання;
3) подавати докази;
4) заявляти клопотання про допит свідків, про проведення очної ставки, про проведення експертизи, про витребування і приєднання до справи доказів, а також заявляти клопотання з усіх інших питань, які мають значення для встановлення істини в справі;
5) заявляти відвід слідчому, прокуророві, експертові, спеціалістові і перекладачеві;
6) з дозволу слідчого бути присутнім при виконанні окремих слідчих дій;
7) знайомитися з усіма матеріалами справи після закінчення досудового слідства;
8) мати захисника;
9) подавати скарги на дії та рішення слідчого і прокурора.
За таких умов ніяким чином не можна вважати, що досудове слідство було здійснено у повному об’ємі, об’єктивно та неупереджено.
Також при досудовому слідстві було порушено такі мої права:
- ст.55 Конституції України щодо мого права на захист;
- було порушено конституційний принцип рівності усіх перед законом, гарантований статтею 24 Конституції України, я був дискримінований в правах;
- стаття 59 Конституції України, яка встановила, що «Кожен має право на правову допомогу», а я не міг скористатися такою допомогою, бо мені прокурор і слідчий не повідомили про провадження проти мене досудового слідства;
- стаття 63 Конституції України, згідно якої «Підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист». А мене позбавили цього права;
- стаття 64 Конституції України, яка визначила: «Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України».
Своєю незаконною поведінкою в судовому засіданні 17.01.2011 року суддя Зубов О.С. не забезпечив встановлений статтею 261 КПК України принцип «Рівності прав сторін у судовому розгляді» та принцип рівності усіх перед законом згідно статті 24 Конституції України, надавши переваги прокурору, слідчому та їх незаконним діям під час досудового слідства.
3) Цією заявою про відвід судді Зубова О.С., відповідно до статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», я зазначаю наступні порушення в його діяльності, а саме:
• істотні порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя, пов'язані зокрема:
• порушення вимог щодо неупередженого розгляду справи, зокрема порушення правил щодо відводу (самовідводу);
• систематичне або грубе одноразове порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя.
Обґрунтування цих порушень полягають у наступному.
Суддя Зубов О.С. не відреагував на обставини, згідно яких він зобов’язаний був заявити самовідвід, так як за моїми депутатськими зверненнями порушувались кримінальні справи проти нього.
Стаття 56 Кримінально-процесуального кодексу України зобов'язує суддю заявити самовідвід при наявності обставин, передбачених статтями 54 і 55 цього Кодексу. На цих же підставах відвід судді може бути заявлений підсудним. Бо впродовж декількох років я, як депутат Херсонської міської ради, направляв до правоохоронних органів депутатські звернення щодо притягнення судді Зубова О.С. до кримінальної відповідальності за скоєні ним злочини проти правосуддя та інтересів територіальної громади м.Херсона.
Але мою заяву про його відвід с суддя Зубов О.С. незаконно не задовольнив. Що дає підстави, що він вже увійшов в стан здійснення помсти щодо мене за попередньо здійснені мною дії по притягненню судді Зубова О.С. до відповідальності.
Своїми діями суддя Зубов О.С. порушив присягу, вимоги щодо неупередженого розгляду справи, зокрема порушення правил щодо відводу (самовідводу), а також допустив порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя.
У зв’язку з тим, що ніхто до сих пір не зупиняє сваволю судді Зубова О.С., не припиняє його незаконні дії, він вчиняє все більш значущі порушення законів та прав людини.
Так під час судового засідання 24.02.2011 року суддя Зубов О.С. недвозначно продемонстрував наявність, як корумпованих зв’язків між ним та заявниками по кримінальній справі, незаконно порушеній проти мене, так і неформальні (позаслужбові та позасудові) протиправні зв’язки між ним та керівництвом іудейської релігійної громади м.Херсона в особі рабина Й.Вольфа та його найближчого оточення. Мова йде про наступне.
Судове засідання по розгляду кримінальної справи, порушеної за ч.1 ст.161 КК України (“Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або релігійних переконань”) проти мене - Сергія Кириченка (далі – С.Кириченко), було призначено на 24.02.2011 року о 14.00 год. у Суворовському районному суді м.Херсона. Перед цим судовим засіданням усі заявники по кримінальній справі, а саме всі троє із трьох заявників проти С.Кириченка – рабин м.Херсона і Херсонської області, керівник єврейської іудейської громади, громадянин Ізраїлю - Йосип Іцхак Вольф, керівник прес-служби єврейської іудейської громади, екс-директор єврейської школи «ХАБАД» - Віталій Бронштейн та голова єврейського благодійного фонду «Хесед Шмуель» - Олександр Вайнер, організували і провели акцію, яка є формою безпосереднього тиску на суд та суддю по справі Зубова О.С., на підсудного С.Кириченка, а також вплинула на суд та усіх учасників судового процесу через висвітлення в засобах масової інформації, а саме: телеканалі «Україна» 24.02.2011 р., каналі ХОДТРК «Скіфія» 25.02.2011 р., суботньому випуску газети «Гривна» №9 (485) від 25.02.2011 року на стор.1 «Фотофакт» та газеті «Субота. Вечірній Херсон» №16 (016) від 26.02.2011 року на стор. 4 «В нашем доме нет фашизму», газ. «Новий формат» від 02.03.2011 р. та ін..
Такі дії представників і організаторів так званої «антифашистської», «антинацистської» акції явно підпадають під статтю 376 КК України («Втручання в діяльність судових органів»), згідно якої злочином визнається: «1. Втручання в будь-якій формі в діяльність судді з метою перешкодити виконанню ним службових обов'язків або добитися винесення неправосудного рішення». Але, як це буде видно пізніше, судді Зубову О.С. не те що не перешкодила ця акція втратити цнотливу неупередженість та об’єктивність, а навіть більше! Суддя Зубов О.С. особисто перейшов на той бік «барикад», де проявляли активність члени Херсонської іудейської релігійної громади «Хабад».
Півтора десятка членів єврейської іудейської громади, в т. ч. і пан Вайнер О.П., 24.02.2011 р. о 12.45 год. одягнулися у смугасту концтабірну робу з шестикутними жовтими зірками Маген-Давида на грудях, «концлагерними» нашивками-номерами, під відтворений технічними засобами кіношний гавкіт собак, німецькі кінофільмові оклики та кулеметну стрілянину, демонстрували плакатні надписи, покликані спонукати суд пошвидше «зупинити в Херсоні фашизм і нацизм», який, на думку пікетуючих, відтворює «агітатор фашизму» С.Кириченко. Зазначену акцію знімали замовлені організаторами акції коштовні телекамери Телеканалу «Україна», Телеканалу ХОДТРК «Скіфія», недешеві журналісти газет «Гривна», «Вечірній Херсон» та фотограф херсонської єврейської іудейської громади. Через мегафон керував усіма діями учасників акції та представників засобів масової інформації “режисер-сценаріст” - керівник прес-служби єврейської іудейської громади Віталій Бронштейн.
На каналах телебачення були відтворені осудливі щодо С.Кириченка інтерв’ю В.Бронштейна, рабина Й.І.Вольфа, О.Вайнера, депутата обласної ради А.Кияновського та інших учасників акції, які мають виключно єврейське походження. Всупереч вічній традиції журналістиці подавати пояснення різних сторін щодо висвітлюваних подій, думка підсудного Сергія Кириченка ні в газетах, ні по телебаченню не прозвучала, що спричинило однобоку подачу замовленої інформації та підкреслює замовність самої акції та контрольованість цих ЗМІ представниками відповідної національної меншини. Було яскраво продемонстровано «гру в одні ворота».
Такі зухвалі дії вчинялися заявниками по справі Й.І.Вольфом, В.І.Бронштейном та О.П.Вайнером за відсутності винесення судами України вироку щодо мене – Кириченка С.О., яким би я був визнаний винним у злочинах проти людства, фашизмі та нацизмі.
Я - підсудний Кириченко С.О. та громадяни, які, як завжди перед цим, а саме 12-го січня, 17-го січня та 31-го січня, прийшли послухати відкритий процес, зібралися на 7-му поверсі будівлі суду біля кабінету 703, де минулого разу – 31.01.2011 р., відбувалося попереднє судове засідання. Але, секретар судді Зубова О.С. о 14.год. 10 хв. зненацька повідомила, що судове засідання відбудеться на другому поверсі у каб.203.
Коли підсудний С.Кириченко та громадяни Херсона спустилися і підійшли до каб.203, там їх зустрів посилений щільний кордон озброєних представників Служби охорони МВС та спецпідрозділу «Гріфон», а також судовий розпорядник Оксана Анатоліївна, чомусь незвично для всіх одягнена у форму. Саме вона зупинила рух людей до приміщення судової зали, запропонувавши зайти лише підсудному С.Кириченко та одному із свідків. На питання С.Кириченка, а чому згідно статті 11 Закону «Про судоустрій та статус суддів» інші громадяни позбавлені такого права, судовий розпорядник сказала, що доступ до приміщення можливий лише «при наявності вільних місць». Але саме такої наявності вже не було. Бо коли С.Кириченко відчинив двері приміщення №203, то побачив там повністю зайняті усі місця, на яких сиділи члени єврейської іудейської громади, суддю Зубова О.С. в мантії, прокурора у формі, секретарів судового засідання та журналіста і оператора телеканалу “Україна”, який був напоготові і почав знімати все, що відбувалося. Вони все ретельно знімали. Без усякого на те погодження з боку підсудного С.Кириченка та його захисника, про що однозначно написано в КПК України. Попри всіх формальних процедур, ретельно прописаних кримінально-процесуальним кодексом, черговість організаційних формальностей була явно порушена.
Дивно! Ніколи ще суддя із секретарями судового засідання, наперед підготовленою аудиторією ретельно відібраних слухачів та прокурор, не чекали приходу підсудного та інших учасників процесу і громадян-слухачів процесу. Це не передбачено законом. Спочатку зал судового засідання заповнюють громадяни-слухачі, потім заходять підсудний і свідки, а вже після того секретар запрошує прокурора і наприкінець суддю, перед заходом якого усі учасники процесу та слухачі повинні підвестися на заклик “Встати, суд іде!”. Так, для усіх! Але суддя Зубов О.С. в даному випадку чомусь порушив цю святу традицію! А може це корупція? Авжеж, поведінка судді явно змахує на заангажовану та упереджену.
Підсудний С.Кириченко та інші учасники процесу і громадяни-слухачі не захотіли мовчки підкоритися змовникам в особі судді та клерікал-сіоністів, які захотіли взяти реванш за попередні засідання, коли синагога і рабин “ставили прогули” тим, хто не приходив покункурувати представникам слов’янської частини громади м.Херсона. Усім стало зрозуміло, що акція з “концтабірниками” – це і провокація, і незаконний тиск на суд та на підсудного, а також і привід тілами євреїв-іудеїв витіснити очікувану присутність слов’ян-християн. Це вже, як кажуть, занадто перебрано межу здорового глузду і закону з боку рабина Й.Вольфа та його оточення. За це законодавством встановлена невідворотна відповідальність. І ця акція лише підтверджує наміри організаторів кримінальної справи та судової розправи, пошвидше винести вирок С.Кириченку, що за їх намірами, закриє йому шлях на найближчі вибори.
Коли все ж таки я - підсудний С.Кириченко пройшов живий кордон із тіл озброєних правоохоронців, і зайшов до каб.203, то одразу дав правову оцінку діям судді Зубова О.С., який безсумнівно вступив у попередню змову з заявниками по справі, які є керівниками єврейсько-іудейської громади м.Херсона. Прямо в очі судді Зубова О.С. я заявив, що той порушив вимоги статті 24 Конституції України та відповідної статті судового законодавства і надав привілеї представникам єврейської іудейської громади за ознаками раси, релігійних переконань, етнічного та соціального походження, відповідно, обмеживши за цими ж ознаками права представників слов’янської християнської громади м. Херсона.
Я вимагав від судді Зубова О.С. припинити спланований ним та іудейськими керівниками спланований захід, звільнити приміщення судового розгляду від наперед відібраних слухачів-учасників та надати можливість на рівних правах зайти представникам усіх національностей та віросповідань до приміщення зали судових засідань.
Судді Зубову О.С. нема було куди дітися, бо поведінка слов’ян-християн ставала дедалі все рішучішою, і невідомо ще чим могло закінчитися штучно створене суддею та рабином протистояння.
Суддя Зубов О.С. дав В.Бронштейну та О.Вайнеру “мудру вказівку” про те, щоб вони організували вивільнення половини приміщення каб.203 слухачами-євреями, з тим, щоб цю половину могла заповнити відповідна половина слов’ян-християн.
На мою репліку про те, що в приміщенні суду представники обох сторін є однаковими і тут “обраних нема”, Віталій Бронштейн чомусь заявив, що серед присутніх євреїв нема фашистів, а на адресу особисто С.Кириченка іудейський прес-секретар якось дивно сказав, що той ніколи вже не буде депутатом. На ці слова В.Бронштейна один із відвідувачів суду згадав йому, як той, будучи директором єврейської школи, виганяв зі своєї школи росіян…
Врешті-решт політично-правова аргументація дій судді Зубова О.С. була завершена моїми словами на адресу “стражу закону”: “Ви, суддя Зубов Олександр Сергійович, - сіоніст , Ви проти наших національних інтересів!”
Але ось після цього суддя Зубов О.С. не стримався і почав погрожувати С.Кириченку про застосування щодо нього притягнення до ще більш суворої відповідальності.
А коли, нарешті, було оголошено про початок судового засідання, ось тут і було явлено помсту судді Зубова О.С. підсудному С.Кириченку на повну потугу. Приводом цьому стали мої клопотання, як підсудного, в яких я просив витребувати у відповідних державних контролюючих органів та релігійних організацій видання ТАЛМУДУ, Автор Переферкович Н., переводчик; в 7 томах, а також видання «ШУЛХАН АРУХ» та «ТАНІЯ», якими в обов’язковому порядку користується заявник по справі громадянин Ізраїлю Йосеф Іцхак Вольф, інші «свідки» по справі та члени іудейської релігійної громади м.Херсона. Прокурор Фролов О.С. на це заперечив і суддя Зубов О.С. відмовив. При цьому мені (підсудному) незрозуміло стало, як суддя намагатиметься встановити істину по справі, коли прокуратура в обвинувальному висновку, як злочинними встановила наведені мною, як автором статей, цитати із Талмуду, «Шулхан Аруху», «Танії». То ж виходить, що із уст євреїв-іудеїв відповідні фрази звучать, як правомірні. Але якщо ці ж слова (фрази) повторює українець-християнин, ТО ЦЕ ВЖЕ ЗЛОЧИН. Таким чином прокурор і суддя Зубов О.С. не захотіли витребувати заявлене мною (підсудним) джерело цитат.
Також я просив своїм клопотанням від 24.02.2011 року витребувати відповідні бухгалтерські документи, які б підтверджували перерахування прокуратурою м.Херсона 14 тисяч гривень коштів, нібито за проведену київським інститутом авторознавчу експертизу. На це клопотання підсудного С.Кириченка, - прокурор заперечив, а суддя відмовив. Таким чином суд підготувався для стягнення з мене, як підсудного, тих коштів, які ніхто нікому не перераховував.
Також своїм клопотанням від 24.02.2011 року я просив провести додаткову комплексну судову психологічно-лінгвістично-релігієзнавчу експертизу статей та виступів С.Кириченка, яка повинна здійснитися вже за моєї участі, як підсудного, бо попередні експертизи здійснювалися без відома С.Кириченка, що є неприйнятним зі змісту статті 142 КПК України. Прокурор Фролов О.С. сказав своє «НІ», а суддя Зубов О.С. відмовив.
Помста відбулася! Саме про це я попереджав у своїй заяві про відвід судді, коли 31.01.2011 року наводив своє обґрунтування неможливості участі у моєму кримінальному переслідуванні судді Зубова О.С., проти якого за зверненнями депутата міськради С.Кириченка порушувалися кримінальні справи за незаконні судові рішення щодо комунального майна по вул.Фрунзе,2.
За всіх обставин видно, що і надалі суддя Зубов О.С буде робити все те, щоби доказати свою послідовність у здійсненні всього можливого і неможливого, щоб винести той вирок, який потрібен заявникам по кримінальній справі.
Тим більше, що і в моєму клопотанні щодо виклику свідків у судове засідання суддя Зубов також відмовив, крім згоди виклику одного пенсіонера-козака. Наприклад, експерт зазначила, що є склад злочину у статті С.Кириченка «О. Васильєв - жертва расової дискримінації». Тому я - С.Кириченко і заявив Васильєва О.М., як свідка по справі, щоб той пояснив, за яких обставин він став «героєм» публікації депутата С.Кириченка. Але... Прокурор Фролов О.С. заперечив, сказавши, що це не потрібно і нічого важливого Васильєв О.М. не скаже. А суддя Зубов О.С. відмовив…, як відмовив у виклику і інших свідків, які могли б дати покази стосовно обставин справи.
Таким чином, прокурор і суддя дружним фронтом відстоюють ту позицію, яку первісно сформувала таємно від мене прокуратура м.Херсона, так як я, в порушення ст.98 і ст. 142 КПК України не був допущений до жодного із слідчих дій досудового слідства. Таким чином здійснюється груба «залізноломова» деморалізація підсудного С.Кириченка, якому «натякається» на те, що я мушу змиритися з тим, що мені уготовано і смиренно очікувати того вироку, який обов’язково буде за будь-яких обставин винесений суддею Зубовим О.С..
2) Суддя Зубов О.С., явно із мотивів помсти мені – Кириченку С.О., продемонстрував у судовому засіданні 24.02.2011 р. мені, громадськості та усім учасникам судового процесу, що він є у змові з організаторами мого кримінального переслідування, так як суддя виступив у ролі співучасника акції Херсонської іудейської релігійної громади «ХАБАД» на стороні іудеїв-євреїв з метою обмежити підсудного Кириченка С.О. в законних правах, піддавши додатковому психологічному утиску, та перешкодити участі у судовому засіданні громадянам, які є слов’янського походження та православними християнами. Цим самим суддя Зубов О.С. спровокував етнічно-релігійне протистояння. Цим суддя Зубов О.С., в порушення вимог щодо неупередженого розгляду справи, грубо порушив присягу судді і правила суддівської етики.
Суддя Зубов О.С. порушив вимоги статті 24 Конституції України та відповідної статті судового законодавства і надав привілеї представникам єврейської іудейської громади за ознаками раси, релігійних переконань, етнічного та соціального походження, відповідно, обмеживши за цими ж ознаками права представників слов’янської християнської громади м. Херсона.
Суддя Зубов О.С., формально, ставши на бік представників іудейської релігійної громади, які звинувачували мене в процесі акції 24.02.2011 р. у «фашизмі, нацизмі» і вимагали скорішого за це засудження, порушив вимоги статті 62 Конституції України, згідно якої особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Вступивши в явну для всіх (публічно фіксовану через ЗМІ) змову із громадянином Ізраїля Й.Вольфом, і почавши реалізовувати один сценарій, тим більше щодо мене, як відомого не тільки на Херсонщині, але й в Україні громадського діяча, суддя Зубов О.С. не буде виконувати суспільно скандальних дій, як це було 24.02.2011 року, без попередньо вирішених для нього питань матеріальної мотивації та відповідних авансових компенсацій. Як і у випадку із горе-відомим корупціонером-суддею Ігорем Зваричем, так і в діяльності судді Зубова О.С. доцільним буде застосувати відповідні заходи щодо виявлення конкретних розмірів та форм винагород посадової особи судової гілки влади.
На підставі вищезазначеного та прав, наданих мені, як підсудному, зважаючи, що суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу, так як своєю поведінкою суддя Зубов О.С. виявив обставини, які викликають сумнів в об’єктивності та його неупередженості, керуючись статтями 6, 8, 55 Конституції України, пунктами 3), 4) ст.54, ст.ст.56, 57 КПК України,
ПРОШУ:
Вирішити питання про відвід судді Зубова О.С. при розгляді справи, призначеному на 15.00 год. 17.03.2011 року.
С.О. Кириченко
«17» березня 2011 р.