Окружний адміністративний суд автономної республіки крим вул. Севастопольська, 43, м
Вид материала | Документы |
- Проект Закону "Про внесення змін до Закону України, 2298.91kb.
- Автономної Республіки Крим; Шушеначеву Марину ученицю 8 класу Тінистівської зош І-ІІІ, 59.67kb.
- Комітет з премій автономної республіки крим, 13.97kb.
- Автономної Республіки Крим Дзоз Віталіна Олексіївна конкурс, 28.34kb.
- Автономної Республіки Крим письмово (на прийомі в прокуратурі ар крим та по телефону), 16.6kb.
- Автономної Республіки Крим, на площі 2,2000 га. Документація конкурс, 243.29kb.
- Автономної Республіки Крим Зметою забезпечення правильного й однакового застосування, 44.19kb.
- Код за єдрпоу, 11182.27kb.
- Автономної Республіки Крим, областей, районів І. Загальні положення Цей Порядок розроблений, 296.05kb.
- Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських, 2778.02kb.
окружний адміністративний суд автономної республіки крим
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
27 квітня 2011 р. о 12:06 Справа №2а-291/11/4/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю., при секретарі судового засідання Шевцовій Г.В., за участі представників сторін:
від позивача - Карпушенко І.В.;
від відповідачів (Начальника Головного управління - Командувача внутрішніх військ МВС України Ярового Сергія Анатолійовича, Командира військової частини 2222 Балан Миколи Івановича, Військової частини 2222) - Мельник Ю.В.;
від відповідача (Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим) - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Гайдай Дмитра Олександровича
до Начальника Головного управління - Командувача внутрішніх військ МВС України Ярового Сергія Анатолійовича, Командира військової частини 2222 Балана Миколи Івановича, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим, Військової частини 2222
про скасування наказів та спонукання до виконання певних дій
Суть спору: Гайдай Дмитро Олександрович (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовом до Начальника Головного управління - Командувача внутрішніх військ МВС України Ярового Сергія Анатолійовича (далі - відповідач 1), Командира військової частини 2222 Балана Миколи Івановича (далі -відповідач 2), Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим (далі - відповідач 3), Військової частини 2222 (далі - відповідач 4) про зобов'язання ГУ МВС України в АР Крим зарахувати час навчання позивача у Київському суворовському військовому училищі до вислуги років на військовій службі у календарному обчисленні та надати розрахунок вислуги років на адресу начальника Головного управління -Командувача внутрішніх військ ВМС України; скасування наказу начальника Головного управління - Командувача внутрішніх військ ВМС України від 02.09.2010 року №89 о/с у частині встановлення позивачу вислуги років у календарному обчисленні у розмірі 22 роки 01 місяць 00 днів; зобов'язання начальника Головного управління - Командувача внутрішніх військ ВМС України видати наказ щодо включення у вислугу років позивача у календарному обчисленні часу навчання позивача у Київському суворівському військовому училищі; скасування наказу командиру в\ч 2222 від 14.09.2010 року №184 у частині встановлення позивачу вислуги років у календарному обчисленні 22 роки 01 місяць 13 днів; зобов'язання командира в/ч 2222 видати наказ щодо включення до вислуги років позивача у календарному обчисленні часу навчання у Київському суворівському військовому училищі; зобов'язання військову частині 2222 провести позивачу виплату грошової допомоги у
розмірі 50 процентів місячного грошового забезпечення за кожний календарний рік служби з урахуванням часу навчання у Київському суворівському військовому училищі; зобов'язання начальника Головного управління - Командувача внутрішніх військ ВМС України і командира в/ч 2222 надати до ГУ ПФУ в АРК накази щодо включення у вислугу років позивача часу навчання позивача у Київському суворівському військовому училищі.
Ухвалами суду від 10.01.2011 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.
Під час судового розгляду справи представник позивача змінив позовні вимоги, надавши відповідну письмову заяву, просив зобов'язати в/ч 2222 зарахувати час навчання позивача у Київському суворовському військовому училищі до вислуги років на військовій службі у календарному обчисленні; скасувати наказ начальника Головного управління -Командувача внутрішніх військ ВМС України від 02.09.2010 року №89 о/с у частині встановлення позивачу вислуги років у календарному обчисленні у розмірі 22 роки 01 місяць 00 днів; зобов'язати начальника Головного управління - Командувача внутрішніх військ ВМС України видати наказ щодо включення у вислугу років позивача у календарному обчисленні часу навчання позивача у Київському суворівському військовому училищі; скасувати наказ командиру в\ч 2222 від 14.09.2010 року №184 у частині встановлення позивачу вислуги років у календарному обчисленні 22 роки 01 місяць 13 днів; зобов'язати командира в/ч 2222 видати наказ щодо включення до вислуги років позивача у календарному обчисленні часу навчання у Київському суворівському військовому училищі; зобов'язати військову частині 2222 провести позивачу виплату грошової допомоги у розмірі 50 процентів місячного грошового забезпечення за кожний календарний рік служби з урахуванням часу навчання у Київському суворівському військовому училищі; зобов'язати начальника Головного управління - Командувача внутрішніх військ ВМС України і командира в/ч 2222 надати до ГУ МВС України в АРК накази щодо включення у вислугу років позивача часу навчання позивача у Київському суворівському військовому училищі.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачі безпідставно, в порушення вимог Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" не врахували у складі вислуги років позивача часу навчання у Київському суворівському військовому училищі з 1986 рік по 1988 рік.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення по суті спору, зазначив, що строк звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав позивачем не пропущено, оскільки було направлено скаргу до Міністерства внутрішніх справ України.
Представник відповідачів 1, 2, 4 в судовому засіданні проти позову заперечував, надав письмові заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що, оскільки на час вступу позивача до Київського суворівського військового училища він був неповнолітнім і не міг бути призваним на військову службу, час його навчання у такому закладі не може бути до вислуги років військової служби.
Представник відповідача 3 в судовому засіданні 24.03.2011 року та 11.04.2011 року проти позову заперечував, надав письмові заперечення, в яких вказав, що відповідно до Закону СРСР від 12.10.1967 року "Про загальний військовий обов'язок", який діяв на час навчання позивача у Київському суворівському військовому училищі, початок військової служби пов'язувався із прийняттям у військово-учбові заклади, але за умови, що такі особи на час вступу до цих закладів досягають віку 17 років. Оскільки позивачу на час вступу до Київського суворівського військового училища виповнилось лише 15 років, представник відповідача 3 вважає заявлені позовні вимоги безпідставними. В судове засідання 27.04.2011 року представник відповідача не з'явився, направив заяву про розгляд справи за його відсутності.
Також представники відповідачів наполягали на тому, що позивачем пропущено строк звернення до суду із заявленими позовними вимогами, просили застосувати наслідки пропуску цього строку відповідно до ст. 100 КАС України.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи ат оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд, -
ВСТАНОВИВ:
З матеріалів справи вбачається, що позивач, 10.06.1971 року народження, наказом від 18.08.1986 року зарахований на 1 курс Київського суворівського військового училища, повний курс цього закладу позивач закінчив у 1988 році (а.с. 8, 9).
Наказом відповідача 1 від 02.09.2010 року №89/ос позивача звільнено з війьскової служби у запас за станом здоров'я, наказом відповідача 2 від 14.09.2010 року №184 -виключено зі списків особового складу Управління Кримського територіального командування Внутрішніх військ МВС України (військової частини 2222). При цьому позивачеві військовою частиною 2222 обраховано загальну вислугу років на військовій службі у календарному обчисленні - 22 роки, 01 місяць, 13 днів.
До складу цієї вислуги років час навчання позивача у Київському суворівському військовому училищі не зараховано, що сторонами у справі не заперечується.
Судом не встановлено, а відповідачами не надано доказів, які б свідчили про пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду: не надано доказів щодо дати ознайомлення позивача із розрахунком вислуги років (в долученій до матеріалів справи копії розрахунку наявна відмітка позивача про ознайомлення, проте без зазначення дати (а.с. 98)). За таких обставин у суду відсутні підстави для застосування до спірних відносин положень ст. 100 КАС України.
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України від 26.03.1992 №2235-ХП «Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України» проходження служби у зазначених військах здійснюється відповідно до Положення про проходження військової служби, що затверджується Кабінетом Міністрів України, і військових статутів. Згідно із ст. 13 цього Закону держава забезпечує соціальні і правові гарантії військовослужбовцям внутрішніх військ і членам їх сімей відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» та Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Правове регулювання стосовно загального військового обов'язку і військової служби з метою реалізації громадянами України конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни встановлено Законом України від 25.03.1992 року №2232-ХІІ «Про військовий обов'язок та військову службу». Відповідно до ч. 1 ст. 2 вказаного Закону військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 24 цього Закону в редакції, що діяла до прийняття Закону від 18.06.1999 № 766-ХІУ, було передбачено, що початком перебування на військовій службі вважається день прибуття на навчання до військово-навчального закладу (військового ліцею), вказаний у приписі, виданому військовим комісаріатом, - для допризовників, призовників і військовозобов'язаних.
Втім суд не може застосувати до спірних відносин положення Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», оскільки згідно з Постановою Верховної Ради України від 25 березня 1992 року N 2233-ХІІ вказаний Закон введено в дію з дня опублікування - 12 травня 1992 року, тобто після часу навчання позивача у Київському суворівському військовому училищі. Виходячи з приписів ст. 58 Конституції України Закон України «Про військовий обов'язок та військову службу» не може мати ретроспективної дії і регулювати відносини, що виникли до набрання ним чинності.
На час навчання позивача у Київському суворівському військовому училищі діяв
Закон СРСР від 12.10.1967 року "Про загальний військовий обов'язок". За цим Законом (стаття 11) початок дійсної військової служби пов'язувався із прийняттям у військово-учбові заклади, але за умови, що такі особи на час вступу до цих закладів досягають віку 17 років. Оскільки позивачу на час вступу до Київського суворівського військового училища виповнилось лише 15 років, нормативних підстав для зарахування часу навчання позивача до складу вислуги років не існує.
Враховуючи викладене, позов є таким, що задоволенню не підлягає.
В судовому засіданні 27.04.2011 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 29.04.2011 року.
Керуючись статтями 158-163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Циганова Г.Ю.