Робота педагогічного колективу над науково-методичною проблемою школи

Вид материалаДокументы

Содержание


На шляху обрання проблеми
Визначення проблеми школи
Завдання творчої групи
План засідань творчої групи першого року роботи
Узагальнення досвіду творчої групи
Перспективний план роботи школи
1-й рік роботи: 2009-2010 н.р.
Засідання методичних об’єднань учителів
Методичні ради
Методичні оперативки
Проведення педчитань. (Щороку)
Засідання методичних об’єднань учителів
Методичні ради
Методичні оперативки
Ділова гра.
3 – рік роботи: 2011-2012 н.р.
Засідання методичних об’єднань учителів
Методичні ради
Методичні оперативки
Круглий стіл
...
Полное содержание
Подобный материал:
Відділ освіти Христинівської райдержадміністрації

Методичний кабінет


Малосевастянівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Христинівської районної ради Черкаської області


Радецька Людмила Олександрівна, заступник директора школи з навчально-виховної роботи


Робота педагогічного колективу над науково-методичною проблемою школи


З досвіду роботи школи


Матеріали схвалені педагогічною радою школи

протокол №3 від 04.03.2011

ЗМІСТ


І. Анотація ……………………………………3


ІІ. Робота педагогічного колективу над

науково-методичною проблемою школи


1) На шляху обрання проблеми…………….. 4

2) Визначення проблеми школи……………..6

3) Завдання творчої групи……………………8

4) План засідань творчої групи………………9

5) Узагальнення досвіду творчої групи……...10

6) Перспективний план роботи школи

над науково-методичною проблемою……..20

7) Наші досягнення…………………………….29


ІІІ. Бібліографія…………………………………32


Анотація


Недостатня продуктивність навчально-виховного процесу в школі все частіше спонукає до пошуку ефективних форм та методів роботи. Значною мірою результативність залежить від правильно обраної науково-методичної проблеми школи та організованої роботи над нею.

Особливістю даного методичного посібника є те, що в ньому описується досвід роботи школи над науково-методичною проблемою, приділяється увага всім етапам, якими має пройти педагогічний колектив на цьому шляху.

Посібник призначений для директорів загальноосвітніх навчальних закладів та їх заступників.


На шляху обрання проблеми


Школа працювала над проблемою «Впровадження інтерактивних методів навчання». Вчителі охоче використовували парну та групову роботу учнів на уроках, об’єднували їх у гомогенні та гетерогенні групи, практикували інтерактивні методи: мікрофон, мозковий штурм, ажурна пилка… Дітям також подобалось бути активними учасниками уроку.

Та час на місці не стоїть. Спостерігаючи за навчально-виховним процесом, аналізуючи результати, зрозуміли, що щось не допрацьовує школа. Чому такий висновок? Та насамперед тому, що моніторинг навчальної діяльності кожного класу протягом його навчання в школі, засвідчив, що рівень досягнень учнів у середній та старшій школі часто падає. Чому?




В 2006-2007 навчальному році в школі було проведено анкету серед учнів 9-11 класів з метою виявлення відношення дітей до навчання в школі. Деякі результати узагальнено графіками:





Звідси виникають питання: яким чином зробити так, щоб навчально-виховний процес приносив дітям більше задоволення та як допомогти їм з максимальною віддачею працювати на уроках? Отже, потрібно вдосконалювати роботу, обираючи нову науково-методичну проблему школи.

Першим кроком на шляху обрання проблеми , над якою мала б працювати школа наступні роки, було ознайомлення з науково-методичними рекомендаціями з даного питання Бастіона Тевліна та досвідом роботи інших шкіл, який друкувався на сторінках періодичних видань. І виявилось, що обираючи проблему, над якою буде працювати школа, потрібно звернути увагу на цілий ряд питань:
  1. умови визначення проблеми школи:

а) знання стану справ у школі;

б) співставлення його з потребами практики;

в) діагностика педагогічного колективу;

г) виявлення запитів і потреб учнівського колективу;

д) виявлення запитів, потреб і можливостей педагогічного колективу.

2) умови успішних результатів роботи:

а) актуальність обраної теми;

б) комплексність (охоплення як навчальної так і виховної роботи);

в) значущість для всього педагогічного колективу;

г) підпорядкованість внутрішкільної методичної роботи проблемі;

д) вироблення системи традицій, заходів, спрямованих на вирішення проблеми;

е) аналіз проміжних результатів;

є) підґрунтя, створене творчою групою вчителів.


Визначення проблеми школи


При здійсненні фронтального відвідування уроків з наступним оглядовим аналізом виявилось, що опрацювавши матеріал підручників удома, значна частина дітей не може дати відповіді на питання, поставлені вчителем при перевірці домашнього завдання на уроці. І лише чуєш розчароване: «Я читав параграф удома». Іншою значною проблемою для багатьох школярів були завдання порівняти, систематизувати, зробити висновки, тощо.

Також були враховані потреби суспільства : людина має бути конкурентоздатною на ринку праці, що можна досягти постійним, систематичним, цілеспрямованим здійсненням самовдосконалення як професіонала та особистості. А цього можна досягти, коли в наш час, насичений величезною кількістю інформації. кожен зможе оперувати нею. Тому завдання школи полягає в тому, щоб навчити учнів учитися – створити умови для розвитку кожної особистості, здатної до творчої самореалізації, до навчання впродовж життя.

Зіставляючи стан справ у школі з потребами суспільства, враховуючи запити й можливості педагогічного та учнівського колективів, методична рада приймає рішення створити творчу групу учителів, яка б працювала над накопиченням власного педагогічного досвіду з проблеми: «Вдосконалення навчально-виховного процесу на основі розвитку самоосвітньої й творчої активності вчителів та учнів». До складу групи, очолюваної заступником директора школи з навчально-виховної роботи Радецькою Л.О. увійшли творчі й активні вчителі: Губницька Т.С., учитель біології, Качан Л.Ф., учитель української мови та літератури, Дрозденко Л.Г., учитель географії, Янкова Л.І., учитель історії, Разом було визначено завдання групи та план засідань.


Завдання творчої групи


Виходячи з вищезазначеного, завдання, яке ставить перед собою творча група, - це діагностика, пошук шляхів формування навичок самоосвітньої діяльності учнів, набуття та узагальнення досвіду. Педагогічна допомога і керівництво є обов’язковою умовою успішної самоосвіти. У роботі з підготовки школярів до самоосвіти члени групи визначають такі основні напрями:

- розвиток потреби до самостійної пізнавальної діяльності учнів;

- формування навичок самостійної діяльності учнів;

- навчання учнів роботи з навчальною та допоміжною літературою, а також з іншими джерелами інформації;

- формування загальнонавчальних психологічних якостей особистості: вміння виокремлювати головне, використовувати дедуктивні та індуктивні методи мислення, узагальнювати, простежувати причинно-наслідкові зв’язки та загальні закономірності;

- удосконалення і розвиток умінь застосовувати самостійно здобуті знання на практиці;

- створення «банку» власних записів учнів, які дозволяють за короткий проміжок часу знайти та згадати необхідну інформацію;

- формування кругозору

Кінцева мета розвитку навичок самоосвіти – це самостійне, творче, незалежне, критичне мислення індивіда, що є вкрай необхідною рисою і ознакою сучасної людини взагалі й громадянина незалежної держави зокрема.

Настільною книгою творчої групи став посібник Наталії Бухлової «Як навчити учня вчитися. Поради та рекомендації»


План засідань творчої групи першого року роботи


Засідання №1
  1. Визначення завдань та плану роботи творчої групи.
  2. Ознайомлення з наявною методичною літературою та статтями періодичної преси з питань самоосвітньої діяльності учнів.


Засідання №2
  1. Структура навчальної та самоосвітньої діяльності:

а) навчати вчитися;

б) організація навчальної праці. Аналіз анкет учнів «Чи вмію я організовувати власну діяльність?»

в) знання як вид творчої діяльності особистості.

Засідання №3
  1. Організація роботи з книжками та іншими джерелами інформації. Обмін досвідом.
  2. Формування навчально-комунікативних умінь: уміти слухати – уміти чути. Обмін досвідом.


Засідання №4
  1. Формування навчально-комунікативних умінь: володіння різними типами, стилями та культурою мовлення.
  2. Обмін досвідом.
  3. Підведення підсумків роботи та планування на наступний рік.



План засідань творчої групи другого року роботи


Засідання №1

  1. Формування навчально-інтелектуальних умінь.
  2. Обмін досвідом.


Засідання №2

1. Діяльність учня у вирішенні творчих завдань.

2. Обмін досвідом.


Засідання №3
  1. Рефлексія власної діяльності. Контрольно-оцінювальні вміння.
  2. Обмін досвідом.

Засідання №4

1.Обговорення та узагальнення результатів роботи.

2. Створення рекомендацій для педколективу щодо вдосконалення навчально-виховного процесу на основі розвитку самоосвітньої й творчої активності вчителів та учнів (з подальшим проведенням педагогічного консиліуму з проблеми).


Узагальнення досвіду творчої групи


Головне завдання сучасної національної школи – створити умови для розвитку кожної особистості як неповторної індивідуальності, здатної до творчої самореалізації, до навчання впродовж життя. Перш за все, учень у школі повинен навчитися учитися, бо саме це дозволить йому успішно здійснювати пізнавальну діяльність, мати позитивні результати в навчанні. На думку В. Сухомлинського, саме своєчасно і міцно сформоване вміння вчитися дає можливість розвинути пізнавальну активність особистості, стає основою культури інтелектуальної праці.

За результатами анкетування учнів було відмічено, що чим краще дитина вміє організовувати власну діяльність, тим вищі досягнення вона має в навчанні. Що ще раз підтверджувало, що напрям роботи творчої групи обрано правильно.

Робота над опрацюванням теми уроку має відбуватися обов’язково в поєднанні з раніше вивченим, використовуючи внутрішньопредметні та міжпредметні зв’язки. Саме налаштуванню на розуміння і засвоєння нового матеріалу має сприяти добра актуалізація знань: учні згадують усе, що знають з певної теми. Первинне заглиблення в тему дає можливість визначити рівень власних знань. Цей етап важливий тим, що міцні знання можуть бути сформовані лише на основі вже відомих фактів.

Як правильно підмітив в свій час ще В.О.Сухомлинський «що нещадним пожирачем часу вчителя є тут нескінченне й марне «підтягування хвостів»: не встиг учитель викласти новий матеріал, як уже виявляється, що частина учнів його не засвоїла; доводиться думати не стільки про те, як просуватися далі по стежинці пізнання, скільки про те, як усунути відставання частини школярів. … відставання в середніх і старших класах – це головним чином результат невміння вчитися, оволодівати знаннями.»

Звичайно, немає єдиних для всіх школярів передумов успіхів у навчанні. Це поняття – річ відносна: в одного показником успіхів є високий рівень досягнень, для іншого – середній рівень – велике досягнення. Тому питання не стоїть так, що учитель початкових класів має навчити на високі бали всіх дітей. Уміння правильно визначити, на що здатний кожний учень – це важлива складова частина педагогічної мудрості.

Занепокоєння викликає те, що поступово в середніх класах багато дітей втрачають інтерес до навчання і, як наслідок, результативність його падає. На нашу думку це пов’язано з тим, що педколектив недостатньо приділяє уваги розвитку загально- навчальних умінь та навичок самоосвіти.

Насамперед, ефективно вчитися впродовж життя людині дозволяють вміння правильно працювати з різноманітними джерелами інформації, критично осмислювати прочитане, організовувати роботу, оцінювати, коригувати її тощо. Тому, щоб навчити учня вчитися треба насамперед розвивати навчально-інформаційні вміння – це загальнонавчальні вміння, які забезпечують знаходження, переробку та використання інформації для вирішення навчальних задач. Отже, потрібно вчити працювати з книжками та іншими джерелами інформації.

Основним джерелом навчальної інформації є підручник. Це книжка, що викладає основи наукових знань із певного навчального предмета, відповідно до цілей і завдань навчання, встановлених програмою, методикою і вимогами дидактики. Доповненням до підручників є різноманітні посібники: хрестоматії, задачники, довідники, в яких міститься ілюстративний та довідковий матеріали.

Основні дії при вивчення підручника – це зрозуміти прочитане, вибрати найбільш значиму інформацію та запам’ятати її. Значна частина дітей не вміє цього робити. Часто ігнорують вивчення напам’ять правил, понять, законів. Тому пам’ять не тренується. І чим далі, тим важче стає вчитися таким дітям. Достатня вимогливість учителя щодо виконання домашніх завдань учнями, до їх активної роботи на уроці буде сприяти тому, що в дітей вироблятиметься відповідальне ставлення до навчання. На нашу думку, кожен учитель повинен більше уваги приділяти роботі з підручником і на уроці, і вдома. Починаючи працювати з новим підручником, обов’язково потрібно опрацювати вступну статтю, яка допоможе зрозуміти, як працювати з ним. Робота з будь – яким підручником розпочинається з осмислення заголовків розділів, параграфів. Тому потрібно привчити дітей, щоб вони перш ніж приступити до читання тексту, подумки ставили собі запитання: « Про що йдеться?», «Що нового я дізнаюсь з цього параграфа?», «Що я вже знаю з цих питань?».

Робота з підручником – організація самостійної роботи учнів з друкованим текстом, що дає їм змогу глибоко осмислити навчальний матеріал, закріпити його, виявити самостійність у навчанні.

Існують різні види самостійної роботи з підручником. Найпоширеніший – читання тексту підручника з метою закріплення знань, пригадати матеріал, який вивчався на уроці. Це допоможе йому глибше проникнути в зміст прочитаного. Дуже важливо навчити учнів схоплювати порядок викладу і в процесі читання подумки складати план. Прочитавши текст, учень повинен подумки відтворити основні положення теми.

Інша форма самостійної роботи з підручником – відповіді на запитання, подані в підручниках після тексту. Це привчає учнів до уважного читання тексту, виокремлення в ньому головного, допомагає встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, виявляти й запам’ятовувати найістотніше.

Ще один вид самостійної роботи з підручником – заучування текстів (правил, законів, віршів та ін.). Його слід починати з уважного читання матеріалу, відтак необхідно продумати прочитане й у довільній формі відтворити його зміст. Цілісне заучування невеликого матеріалу дає кращі результати, ніж заучування його частинами. Якщо ж текст великий, його ділять на смислові частини.

Окремим видом самостійної роботи є розгляд і аналіз учнями таблиць, малюнків та інших ілюстрацій, вміщених у підручнику,географічних карт та карт з історії. Щоб така самостійна робота мала осмислений характер, учням пропонують пов’язувати розгляд і аналіз з текстом підручника та знаннями, здобутими на уроках

Учитель повинен вдаватися до різноманітних форм роботи з підручником на різних етапах уроку.

Можливо, слід скласти кожній дитині пам’ятку «Як працювати з підручником», яка сприяла б розвитку навичок роботи з ним.

Працюючи з підручниками і книжками, доцільно навчити учнів робити записи у вигляді тез і цитат, конспектів. Потрібно навчити дітей конспектувати пояснення, розповідь вчителя, лекцію: слухаючи, вдумуючись у те, про що говорить учитель, одночасно писати, коротко, у стислому вигляді. Якщо ми зможемо досягти цього - то наші учні вмітимуть учитись.

Іншою важливою умовою результативності навчання та здатності до самоосвіти є формування навчально–комунікативних умінь, що дозволяють особистості організовувати співробітництво з іншими, досягати взаєморозуміння, організовувати сумісну діяльність з різними людьми. Наталія Бухлова виділяє такі вміння:
  • вислуховування думок інших людей;
  • володіння різними формами усних публічних виступів;
  • оцінювання різних точок зору;
  • володіння прийомами риторики;
  • організація сумісної діяльності;
  • володіння культурою мовлення;
  • ведення дискусії;
  • володіння різними типами і стилями мовлення.

На кожному уроці учитель має приділяти увагу формуванню цих вмінь. Цього можна досягати, використовуючи метод навчальних дискусій, створюючи та розв’язуючи проблемні ситуації.

Належна культура мовлення – це свідчення розвинутого інтелекту та високої загальної культури особистості. Культурі мовлення вчать з дитинства батьки, далі продовжують вихователі, вчителі. Проте, на жаль, не завжди випускники школи можуть правильно висловлювати свої думки, цікаво вести діалог чи дискусію. Людина, яка володіє комунікативними вміннями, уміє й слухати. «Мовчати під час монологу співбесідника – ще не означає слухати» - зазначає Н.Бухлова.

В цьому напрямку перед нами постає завдання забезпечення єдиних вимог до уроку: організаційний момент – готовність учнів до уроку, культура та правила спілкування учнів під час уроку (учень говорить тоді, коли йому дав слово вчитель; коли говорить один – решта мовчать).

Наступною умовою результативності навчання та здатності до самоосвіти є формування навчально-інтелектуальних умінь, які базуються на розвитку мисленнєвої діяльності, що забезпечується при аналізі, порівнянні, узагальненні, висновках, виділенні головного, суттєвого, абстрагуванні, встановленні причинно-наслідкових зв’язків, виділенні логічно закінчених частин в прочитаному, встановленні взаємозв’язку та взаємозалежності між ними, написанні твору на задану тему, при здійсненні дослідницької роботи. Частині учнів важко виконувати такі завдання. Але якщо учень здатний використовувати набуті знання та вміння у нетипових ситуаціях, то тоді його дії є продуктивними і можна говорити, що він має достатній рівень навчально-інтелектуальних умінь.

Без мисленнєвої діяльності дітей не можлива результативність навчання, розвиток і вдосконалення їх як особистостей, як професіоналів в майбутньому. Тому кожен учитель, крок за кроком, плануючи роботу на уроці, вдома чи в позакласній діяльності, повинен насичувати її такими методами і прийомами навчання, які забезпечували б інтелектуальний розвиток особистості, сприяли б її творчій діяльності.

Насамперед до мислення спонукають запитання «Чому?», «Як ви розумієте?», «Як ви вважаєте?». Відповідні запитання вчать аналізувати інформацію. Аналізу, а також узагальненню матеріалу сприяє використання опорних схем. Прикладом порівняння слугує складання порівняльних характеристик, наприклад, головних героїв літературного твору, фізичних, хімічних властивостей речовин, різних класів речовин, рослин, тварин, материків та інше. На основі порівнянь учні вчаться узагальнювати, робити висновки. Встановлення причинно-наслідкових зв’язків сприяє глибшому розумінню навчального матеріалу. Наприклад, знаючи про взаємозв’язок будови і властивостей речовин, можна за будовою передбачити властивості і навпаки, знаючи властивості – передбачити будову. За розташуванням материка на Землі – передбачити кліматичні умови, за ними водні, рослинні, тваринні ресурси. На основі інших закономірностей – пояснити причини якихось попередніх передбачень. Абстрагування діти здійснюють, наприклад, об’єднуючи в групі слова за однаковими ознаками, викреслюючи «зайве». Спонукання дітей до критичного мислення розвиває в них здатність не підпадати під вплив інших думок, правильно оцінювати факти чи явища. Завдання такого характеру слід планувати при вивченні різних навчальних предметів.

Розвитку інтелектуальних вмінь також сприяє використання творчих завдань. Отримуючи творче завдання будь-якого типу, учень, насамперед, усвідомлює ситуацію, складає план дій, знаходить способи розв’язання. Творча діяльність виражається у складанні творів, віршів, загадок, розв’язуванні комбінованих задач, завдань, для розв’язання яких потрібно використати знання з різних предметів і т. ін. Дуже часто розв’язання творчих завдань спонукає дітей до дослідницької діяльності, при якій вони можуть висувати гіпотези, конструювати свої версії. Добре було б, щоб творчість стала життєвою потребою учителя і учня. Адже творчого учня може виховати тільки творчий учитель.

Завершальним етапом ефективного навчання має стати рефлексія власної діяльності та контрольно-оцінювальні вміння учнів. «Будь-яка діяльність, що контролюється та оцінюється з боку виконавця, завжди буде більш успішною» - зазначає Н.Бухлова. Цьому питанню мабуть ми приділяємо найменше уваги. І здається нам, що на це є об’єктивні причини, адже прагнемо більше працювати з новим матеріалом уроку: вивчити, закріпити. В загальному здійснюємо рефлексію уроку на підсумковому етапі. Добре коли вчителі практикують зазначення очікуваних результатів від уроку кожним учнем на його початку і співставлення отриманих результатів в його кінці. Учням важко оцінити правильно діяльність однокласників на уроці, та й нелегко провести само оцінювання, особливо після роботи в групі. Ми, учителі, здійснюючи контроль і оцінювання роботи учнів на уроці, рідко мотивуємо оцінки. І, мабуть, ще рідше прагнемо розвивати контрольно-оцінювальні вміння в них. Але ж саме аналізуючи власну діяльність, контролюючи та оцінюючи її учні змогли б самі бачити проблеми, ставити перед собою завдання та вирішувати їх, коригуючи свою навчально-пізнавальну діяльність. Для цього треба формувати вміння учнів перевіряти власну роботу та роботу товариша, оцінювати її якість у відповідності зі встановленими вимогами, аналізувати та рецензувати відповіді однокласників, слухати й коригувати своє мовлення, визначати проблеми власної навчальної діяльності та встановлювати їх причини, коригувати відповідно діяльність і т. ін.

Одним із високоефективних сучасних якісних вимірювань навчальних досягнень учнів є тести. Запровадження ЗНО вимагає від нас використання різноманітних форм закритих і відкритих тестових завдань, як під час поточного, так і тематичного оцінювання.

Розвиваючи контрольно-оцінювальні вміння учителю важливо при цьому виявляти доброзичливість, вимогливість поєднувати з індивідуальним підходом. Тобто порівнювати виявлені досягнення учня не тільки з нормою, а й з його попередніми невдачами і успіхами.

Проаналізувавши досвід, отриманий протягом двох років роботи над проблемою: «Вдосконалення навчально-виховного процесу на основі розвитку самоосвітньої й творчої активності вчителів та учнів», творча група розробила рекомендації:
  1. Кожен класовод та класний керівник через взаємодію з батьками має формувати позитивне ставлення дітей до навчання створюючи систему мотивів діяльності: а) соціальні мотиви – формування свідомого ставлення до навчання;

б) комунікативні – формування позитивного ставлення до навчання під впливом оточення – батьків, учителів, друзів;

в) пізнавальні – через прагнення учнів до нових знань, бажання самостійно вивчати та зрозуміти нове;

г) мотиви відповідальності через формування почуття відповідальності перед батьками, друзями, учителями;

д) мотиви перспективи – через мету навчання далеку і близьку.
  1. Взаємодіючи з батьками формувати загально навчальні організаційні уміння, пов’язані з виконанням санітарно-гігієнічних вимог: режим дня, поведінка на уроках та перервах, підготовка робочого місця на уроці та вдома, поєднання навчальної праці та різного виду діяльності з дозвіллям.
  2. Формувати навчально-інформаційні вміння:

а) використовувати різні форми роботи з підручником на різних етапах уроку, що дало б змогу глибоко осмислювати навчальний матеріал, закріплювати його, виявляти самостійність у навчанні;

б) вчити і заохочувати до опрацювання додаткових джерел інформації (посібників, довідників, енциклопедій, Інтернету та інших);

в) вчити дітей конспектувати зміст уроку;
  1. Формувати навчально-комунікативні уміння: говорити, слухати і чути.
  2. Формувати навчально-інтелектуальні уміння: аналізувати, порівнювати, узагальнювати, виділяти головне, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, користуватися дослідницькими вміннями.
  3. Формувати вміння рефлексії власної діяльності та контрольно-оцінювати вміння.



Перспективний план роботи школи

над науково-методичною проблемою


Підготовчий етап


№ п/п

Зміст роботи

1

Консиліум. Результатами роботи творчої групи над проблемою, з виробленими рекомендаціями.

2

Проведення засідання круглого столу з метою визначення стану розроблення обраної проблеми в науково-методичній літературі та періодичній пресі.

3

Обговорення та затвердження науково-методичної проблеми школи педрадою.

4

Складання плану роботи над проблемою, розподіл обов’язків між членами педагогічного колективу, забезпечен6ня послідовності накреслених заходів, їх взаємодія з іншими елементами педагогічного процесу.

5

Дослідження майстерності вчителя.



1-й рік роботи: 2009-2010 н.р.


№ п/п

Зміст роботи

1

Оформлення довідково-інформаційного методичного куточка з визначеної проблеми в шкільному методичному кабінеті.

2

Створення картотеки рекомендованої літератури з проблемами.

3

Організація наставництва, консультацій для молодих учителів. (Щороку)

4

Забезпечення морального та матеріального стимулювання роботи вчителів над проблемою. (Щороку)

5

Удосконалення роботи педколективу з обдарованими та здібними дітьми.

6

Обговорення запропонованих рекомендацій на засіданнях шкільних методичних об’єднань, вироблення заходів стосовно їх реалізацій. Визначення індивідуальних науково-методичних проблем, виходячи з шкільної проблеми, специфіки предмета та уподобань кожного учителя.

7

Організація взаємовідвідування уроків, з метою вивчення роботи вчителів над проблемою. (Щороку)

8

Організація взаємовідвідування позакласних заходів з метою вивчення роботи вчителів над проблемою. (Щороку)

9

Випуск методичних бюлетенів з досвіду роботи над проблемною темою. (Щороку)

10

Засідання методичних об’єднань учителів:

*самостійна робота та наукові дослідження школярів;

*обговорення плану роботи з творчо обдарованими дітьми;

*мала педрада «Розвиток творчих здібностей учнів на уроках»;

*диспут «Розвиток творчої активності учнів під час роботи над віршами»;

*практичне значення «Методика організації колективної творчої справи»;

*круглий стіл «Визначення ефективності виховного процесу у класі».

11

Педради:

*робота педагогічного колективу з обдарованими та здібними дітьми;

*організація роботи учнів з підручниками та іншими джерелами інформації.

12

Методичні ради:

*визначення напрямків роботи школи зі здібними та обдарованими дітьми;

*результативність до профільної підготовки та профільного навчання, ефективність введення спецкурсів, курсів за вибором, факультативів;

*аналіз роботи школи над проблемою.

13

Методичні оперативки:

*ознайомлення з нормативно-правовими документами для роботи з обдарованими дітьми;

*аналіз та поновлення банку даних здібних та обдарованих дітей та школи олімпійського резерву;

*психолого-педагогічні основи сучасного уроку;

*роль учителя у формуванні у школярів навичок організації навчальної праці;

*методика вивчення особистості вихованця з метою спонукання його до саморозвитку та самовиховання.

14

Проведення діагностичного тесту «Здібності учня». Узагальнення його на шкільному рівні

15

Складання плану роботи зі здібними та обдарованими дітьми. (Щороку)

16

Створення та організація роботи шкільного наукового товариства «Інтелект»

17

Започаткування шкільних конкурсів «Учень року» та «Випускник року»

18

Семінар-тренінг «Формування мотивації навчальної діяльності учнів на уроках».

19

Вивчення кваліфікацій вчителів шляхом діагностики.

20

Проведення педчитань. (Щороку)



2-й рік роботи: 2010-2011 н.р.



№ п/п

Зміст роботи

1

Засідання методичних об’єднань учителів:

*формування самостійності учнів в процесі групової роботи;

*диспут «Дебати як інноваційна технологія на уроках гуманітарного циклу»;

*практичне заняття «Робота над власним висловлюванням»;

*формування і розвиток писемної грамотності на уроках англійської мови;

*ознайомлення з технологіями формування творчої особистості на уроках математики;

*круглий стіл «Розвиток самостійної і творчої активності учнів на уроках»;

*впровадження інноваційних технологій формування творчої особистості;

*диференційовані завдання на уроках рідної мови;

*диференціація навчання на всіх етапах уроку.

2

Методичні ради:

*завдання педагогів, що ведуть до професійного успіху учнів;

*інноваційне освітнє середовище як умова професійного зростання педагога.

3

Педради:

*посилення практичної направленості у викладанні основ наук як запорука успішності учнів;

*використання методів, прийомів та засобів диференціації для підвищення грамотності учнів;

*здійснення міжпредметних зв’язків у процесі викладання основ наук;

*діяльність педколективу щодо формування навичок розвитку зв’язного мовлення учнів в процесі спілкування.

4

Методичні оперативки:

*методика аналізу змісту навчального матеріалу у ході підготовки учителя до уроку;

*самоаналіз уроку як засіб підвищення його ефективності;

*підвищення впливу навчання на інтелектуальний розвиток школярів;

*виховання як процес управління розвитком особистості;

*діяльність учителя з формування системи самостійної роботи учніву ході вивчення ними основ наук.

5

Діагностика рівня сформованості загально- навчальних інформаційних умінь.

6

Моніторинг навчальних досягнень учнів з метою вивчення впливу нових напрямків роботи на результативність навчання (Щороку)

7

Вдосконалення системи роботи вчителів у контексті роботи над проблемою. (Щороку)

8

Творчі звіти учителів за результатами роботи над проблемою.

9

Моніторинг особистого професійного росту вчителів.

10

Ділова гра. Особистість педагога як інструмент виховання.

11

Робота ШНТ «Інтелект» (Щороку)

12

Проведення шкільних конкурсів «Учень року» та «Випускник року» (Щороку)

13

Вивчаємо досвід: взаємовідвідування уроків. Робота учителів над проблемою школи. (Щороку)



3 – рік роботи: 2011-2012 н.р.


№ п/п

Зміст роботи

1

Засідання методичних об’єднань учителів:

*інтегровані уроки - потреба сьогодення;

*інновація в конкурсах з інформаційних технологій;

*розвиток алгоритмічного мислення;

*психолого-педагогічна діагностика як один із засобів диференціації навчання і виховання учнів;

*партнерство сім’ї і школи у вихованні дитини.

2

Педради:

*стимулювання і заохочення учнів до освітньої діяльності;

*педрада-презентація: «Розвиток активної творчості учнів».

*інформаційно-комунікаційні технології в навчальному процесі сучасної школі.

3

Методичні ради:

*розвиток творчих здібностей учнів як засобу самовираження особистості.

*моніторингова діяльність методичних обєднань.

4

Методичні оперативки:

*перевантаження учнів: причини, наслідки та шляхи подолання;

*комп’ютер у навчально-виховному процесі;

*участь у видавничій діяльності «Панорама творчих надбань учителя»;

*формування навичок самостійної роботи учнів у позаурочний час.

5

Круглий стіл «Що таке моніторингові дослідження; для чого і як вони здійснюються?» Результати тестування в школі.

6

Проведення анкетувань, діагностичних вимірів з питань навчальної, дослідницької та методичної роботи.

7

Семінар «Пошуково-дослідницька діяльність за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних технологій».


4 –й рік роботи: 2012-2013 н.р.


№ п/п

Зміст роботи

1

Засідання методичних об’єднань учителів:

*введення інноваційних технологій на уроках;

*мультимедійні презентації на уроках;

*виховна робота: компетентнісний підхід до проектної технології;

*виховання інтересу до колективної творчої діяльності, лідерських та організаторських якостей у старшокласників;

*моніторинг результативності роботи над проблемою;

*творчість класного керівника: шляхи звільнення від стереотипів та шаблонів.

2

Педради:

*критичне мислення – модель навчання та виховання громадян майбутнього;

*самостійна робота учнів на семінарських заняттях;

*пам’ятки і схеми як засоби для самоосвітньої роботи учнів;

*інноваційні технології у форматі контрольно-оцінювальної діяльності.

3

Методичні оперативки:

*організація роботи учнів над створенням навчального проекту;

*система роботи учителя щодо контролю знань, вмінь та навичок;

*ефективність використання варіативної частини навчального плану;

*самооцінка участі в роботі малої групи та шляхи її вдосконалення;

*інший підхід до оцінювання навчальних досягнень учнів.

4

Методичні ради:

*мистецтво ведення сучасного уроку як запорука якісної освіти;

*вивчення та узагальнення досвіду та системи роботи педагогів;

*особистісне й професійне зростання педагога як умова розвитку школи життєвої компетентності;

*модернізація науково-методичної роботи.

5

Науково-практичний семінар «Використання проектної технології як засобу розвитку творчих здібностей учнів»:

6

Конференція. Підсумки роботи школи над проблемою.

7

Педагогічна вітальня. Яким має бути урок, якого чекають?



Наші досягнення


Аналізуючи результати за два роки роботи над проблемою, ми побачили, що вибір її був правильний, і діти, і вчителі усвідомили її значущість та почали працювати в цьому напрямку і отримувати свої перші досягнення.

Наші досягнення 2009-2010 навчального року :

1) започатковано шкільні конкурси «Учень року» та «Випускник року»;

2) започатковано шкільне наукове товариство «Інтелект»;

3) отримали сертифікати про успішне завершення курсу програми «Intel. Навчання для майбутнього» два учителі школи. (До цього вказаний сертифікат мав лише учитель інформатики).

4) Дрозденко Л.Г. зайняла І місце районному конкурсі «Учитель року» за номінацією «Географія»

Радецька Л.О. зайняла ІІ місце у районному конкурсі «Учитель року» за номінацією «Хімія». (В 2009 році І місце – виборола учитель інформатики Пачесюк Л.І.)

Досягнення 2010-2011 навчального року :

1) розпочав роботу гурток «Поетичне слово», на чолі з учителем рідної мови Качан Л.Ф. Новорічні вітання гуртківців друкувались на сторінках районної газети «Трибуна хлібороба».

2) відбулась зустріч гуртківців і всіх бажаючих з дитячою письменницею Мариною Павленко.

3) Петренко Олег пройшов до ІІ туру районного конкурсу «Випускник року - 2011».

4) учениця 9 класу, Яковенко Ольга, є учасницею районного конкурсу-захисту робіт МАН.

5) результати участі у районних предметних олімпіадах: Олійник Роман, учень 11 класу, зайняв ІІІ місце з біології, Стоянович Карина, учениця 8 класу, - ІІІ місце з історії (8кл.).

Є у нас і досягнення на обласному рівні, у регіональних та міжнародних конкурсах-фестивалях: сестри Киричаті, Даяна та Анастасія, отримали Дипломи за участь у І Регіональному конкурсі популярної української пісні «Співаночки», Дипломи ХІІІ Всеукраїнського фестивалю «Веселі канікули осені -2009», Дипломи Міжнародного дитячого фестивалю «Різдвяні зоряні мости». Даяна ще нагороджена Грамотою за ІІІ місце в Х обласному огляді-конкурсі «Грайлива веселка».

Грамоту отримали авторська група учнів за ІІІ місце в обласному етапі Всеукраїнського конкурсу «В об’єктиві натураліста», а учитель біології, Губницька Т.С., подяку за їх організацію.

Подяку отримала учитель хімії, Радецька Л.О., за організацію учнівської молоді в обласному етапі Всеукраїнського конкурсу «Мій рідний край – моя Земля».

Грамоту за ІІ місце в обласному етапі Всеукраїнського конкурсу-огляду на зразкову навчально-виховну стежку отримала учитель географії, Дрозденко Л.Г.

Грамоту за І місце в обласному етапі Всеукраїнського конкурсу «Парки – легені міст і сіл» отримали учителі Губницька Т.С. та Крива І.С.

Дрозденко Л.Г. отримала сертифікат за авторську програму «Екологічна стежка» та методичний посібник до програми і визнана лауреатом виставки «Освіта Черкащини - 2009» і занесена до каталогу передового педагогічного досвіду, а також сертифікат учасника регіонального семінару-тренінгу «Сучасні підходи до формування здорового способу життя дітей та підлітків 10-15 років». Губницька Т.С. отримала сертифікат за курс в системі підготовки інструкторів для забезпечення зовнішнього незалежного оцінювання.

Надалі керівництво школи буде будувати так свою роботу, щоб вищих результатів досягали й інші вчителі.

Поряд з усім сказаним хочеться завершити словами М.Рубакіна: «Всіляка справжня освіта здобувається шляхом самоосвіти… Все що робиш і чого досягаєш самостійно, за своєю волею та бажанням залишається в голові найміцніше».


Бібліографія

  1. Десятов Т.М., Коберник О.М., Тевлін Б.Л., Чепурна Н.М. Наука управління загальноосвітнім навчальним закладом. -Х.: Видавнича група «Основа», 2003.
  2. Жерносек І.П. Організація науково-методичної роботи в школі. - Х.:Видавнича група «Основа», 2007.
  3. Тевлін Б.Л. Робота педагогічного колективу над науково-методичною проблемою школи. Ч.: Педагогічний вісник, №4, 2003. -22-24 с.
  4. Бухлова Н. Як навчити учня вчитися. Поради та рекомендації. –К.: «Шкільний світ», 2007



Л.Радецька


Робота педагогічного колективу над науково-методичною проблемою школи