Нові програми для загальноосвітніх навчальних закладів з молдовською мовою навчання

Вид материалаДокументы
Учень/учениця – активний учасник навчального процесу
Соціокультурна змістова лінія
Кількість контрольних робіт із чотирьох видів мовленнєвої діяльності й тематичного оцінювання
Форми контролю
Фонетичний рівень
Морфологічний рівень
Синтаксичний рівень
Подобный материал:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   16

Діяльнісна змістова лінія


Учень/учениця – активний учасник навчального процесу:


самостійно визначає мету і структуру власної пізнавальної діяльності;

планує та реалізує навчальну і самоосвітню діяльність з урахуванням рекомендацій учителів, використовує адекватні матеріали для самостійного вивчення;

організовує і застосовує засоби навчання для самоосвіти;

вільно користується сформованими вміннями навчальної діяльності, контролює її перебіг та дає самооцінку;

аналізує мовні та позамовні поняття, явища, закономірності;

порівнює, систематизує, узагальнює, конкретизує їх;

робить висновки на основі спостережень;

виділяє головне з-поміж другорядного;

моделює мовні та позамовні поняття, явища, закономірності;

уявляє словесно описані предмети і явища, фантазує на основі сприйнятого;

прогнозує подальший розвиток певних явищ;

переносить раніше засвоєні знання і вміння в нову ситуацію;

помічає і формулює проблеми в процесі навчання і життєтворчості;

усвідомлює будову предмета вивчення;

робить припущення щодо способу розв’язання певної проблеми;

добирає аргументи для його доведення;

спростовує хибні припущення і твердження;

помічає і цінує красу в мовних явищах, в явищах природи, у творах мистецтва, у вчинках людей і результатах їхньої діяльності;

спроможний критично оцінювати відповідність своїх вчинків загальнолюдськими моральним нормам, усувати помічені невідповідності;

виявляє здатність поставити себе на місце іншої людини;

готовий прощати образи з боку знайомих і незнайомих, усвідомлюючи їх недосконалість;

переконаний, що творити добро словом і ділом – обов’язок кожної людини.


Соціокультурна змістова лінія


Орієнтовні теми учнівських усних і письмових висловлювань


Україна – наш спільний дім.

Чим я можу бути корисним моїй Україні?

У символах живуть і слава, й біль, і вся історія великого народу.

У моїй державі - мова українська.

Багатоголоса моя Україна.

«І на тім рушничкові оживе все знайоме…»

Я відчуваю силу мого роду, мов колосинка сонячну росу.

Місто (село) майбутнього.

Лине пісня мого краю.

Ми – молоді господарі землі.

Яка музика (пісня) мені найбільше подобається і чому.

Хай руки не болять ніколи в того, хто хліб зростив колоссячком тугим.

Моє майбутнє я збудую сам.

Мій професійний вибір. «Престижна» і «непрестижна» спеціальність.

Чи вища освіта обов’язкова сучасній людині? «Хто сказав, що все уже відкрито?».

Знання – це сила.

Видатні спортсмени України.

Спорт – колиска здоровۥя.

Мій улюблений вид спорту.

Корисні та шкідливі звички, їх вплив на здоров’я людини.

Три вороги людства: алкоголізм, тютюнокуріння, наркоманія.

Життя – найцінніший скарб людини.

Я вірю в дружбу, вірю в доброту…

Не одежа красить людину, а добрі діла.

Чи мода – це завжди краса?

Краса природи і краса нашої душі.


Порівняльна таблиця відмінностей

проекту програми «Українська мова. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з молдовською мовою навчання» та чинної програми «Українська мова. 5-12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з румунською мовою навчання». Видавничий дім «Букрек». 2005 . Бабич Н.Д. та інші

I Мовленнєва змістова лінія



№ з/п

Види робіт з мовленнєвої діяльності

Чинна програма

14 годин

Проект нової програми

32 години

1.

Аудіювання

2


6

2.

Читання

(вголос, мовчки)

4

6

3.

Діалогічне мовлення

2

4

4.

Усне та письмове

монологічне висловлювання

(перекази, твори)



6



16



II Мовна змістова лінія

У зв’язку з тим, що авторами чинної програми було запропоновано на вивчення мовної змістової лінії 33 години, мовленнєвої змістової лінії – 14 годин, то в резервному часі вчителя залишалось 23 години. Одеський обласний інститут удосконалення вчителів рекомендував вчителям використовувати їх на свій розсуд. Тому в проекті нової програми ( за рахунок резервних годин) мовна змістова лінія залишилась майже без змін.



№ з/п

Зміст навчального

матеріалу

Чинна програма

33 години

Проект нової програми

36 годин

1.


2.



Повторення та узагальнення вивченого з синтаксису та пунктуації

Синтаксис. Пунктуація. Поняття про складне речення


2


3

1


1

3.

Складне синтаксичне ціле

0

3




Кількість контрольних робіт із чотирьох видів мовленнєвої діяльності й тематичного оцінювання

Форми

контролю

5

6

7

8

9




І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

мова

(тематичне оцінювання)

4

4

4

4

3

3

3

3

2

2

аудіювання

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

говоріння:

діалог



1



1



1



1



1



1



1



1



1



1

переказ

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

твір

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

читання:

мовчки



1



1



1



1



1



1



1



1



1



1

вголос

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

письмо:

переказ



1



-



-



1



1



1



1



1



1



1

твір

-

1

1

-

-

1

1

1

1

1

правопис:

диктант



1



1



1



1



1



1



1



1



1



1



Додаток 1

Лінгвістичні відмінності української та молдовської мов, що спричинюють типові помилки в усному мовленні та на письмі

Основними причинами ускладнення процесу оволодіння теоретичними й практичними аспектами мовної змістової лінії є значні відмінності у граматичній будові цих мов: українська мова є синтетичною мовою (граматичне значення виражається у межах слова), а молдовська мова - аналітичною (граматичне значення виражається поза межами слова, допоміжними засобами). Таку відмінність у граматичних принципах обох мов мають зрозуміти не лише вчителі, але й учні. Компаративний підхід має реалізовуватись як на спільних, так і на відмінних граматичних рисах. При проведенні порівняння необхідно пам’ятати, що синтетичним мовам притаманні окремі риси аналітизму, а аналітичним – синтетизму, що й складатиме спільне у граматичному фонді теоретичних знань учнів шкіл з молдовською мовою навчання.

Наведемо основні особливості молдовської мови, які впливають на теоретичне та практичне засвоєння української мови учнями загальноосвітніх навчальних закладів з молдовською мовою навчання і можуть стати причиною неправильного використання граматичних засобів української мови на різних рівнях впровадження й реалізації мовленнєвої та мовної змістових ліній:

ФОНЕТИЧНИЙ РІВЕНЬ:

  1. через відсутність у звуковій системі молдовської мови українського фрикативного [ г ] учні часто замінюють його звуком [ х ] як у мовленні, так і на письмі, передаючи його літерою Х : хість (гість), холка (голка), лехкий (легкий), переміх (переміг);
  2. відсутність у молдовській графіці букв Й, Ї, Ь спричинює використання замість них на письмі звичного для носіїв молдовської мови знака І в усіх трьох випадках:

чаіка (чайка), новиі (новий), істи (їсти), маленікий (маленький);

3) позначення у молдовській мові йотованих дифтонгами[ еа], [іа], [іu], які в українській мові передаються буквами Я, Ю та наявність постійно м'якого молдовського [Л'] (середньоєвропейського) спричинює помилки у передачі на письмі цих звукосполучень в українських словах: ліуди (люди), Іурій (Юрій), поліа (поля), синіа (синя), ріушик (рюшик);

4) відсутність в молдовській абетці букви Щ часто призводить до передачі його на письмі двома буквами СЧ, які є його історичними складовими: счастя (щастя), борсч (борщ), висчерблений (вищерблений);

МОРФОЛОГІЧНИЙ РІВЕНЬ:

1) відмінність у категорії роду іменників молдовської та української мови в основному полягає у граматичному оформленні середнього роду. На відміну від української мови молдовський середній рід (neutru - дослівно, НЕЙТРАЛЬНИЙ) в однині має граматичне вираження чоловічого роду, а у множині – жіночого роду. Через це учні помиляються в узгодженні іменних частин мови: моя село (моє село), біла молоко (біле молоко), синій море (синє море);

2) через відсутність у молдовській мові форм орудного та місцевого відмінків дані форми українських іменників найважче засвоюються учнями. Необхідно виконувати окремі вправи, які формують вміння і навички виділяти дані відмінкові форми у системі відмінювання й надавати їм відповідного граматичного оформлення в українській мові;

3) використання артиклів у молдовській мові для вираження граматичних категорій і відсутність їх в українській мові породжує частотну помилку – введення до простого речення зайвого елементу, який не змінює значення фрази, але засмічує її синтаксичний простір. Наприклад: Я написав бабусі одного листа (Я написав бабусі листа); Я поїхав у один день (Я поїхав сьогодні);

4) як і в українській мові, прикметникові форми молдовської мови узгоджуються з іменниками та займенниками у роді, числі, відмінку, але стоять переважно у постпозиції. Учні загальноосвітніх навчальних закладів з молдовською мовою навчання автоматично переносять даний порядок слів в українську мову, що призводить до невиправданої інверсії у словосполученнях та реченнях. Наприклад: я побачив дівчину гарну;

5) прикметники молдовської мови з граматичними ознаками середнього роду як і іменники, у однині набувають граматичних форм чоловічого роду, а у множині – жіночого. Через це, при узгодженні з рештою іменних частин мови, виникають специфічні помилки. Наприклад: вона теплий, мій вікно;

6) недоконаний минулий час молдовських дієслів (imperfectul) в українській мові відповідає минулому часу недоконаного виду. Через це учні їх часто взаємозамінюють і перекладають дієслова доконаного виду як недоконані: БУДУ НАПИСАТИ (буду писати), а форми ПИСАВ – НАПИСАВ – не розрізняють;

7) відсутні в українській мові часові форми perfectul simplu, perfectul compus, mai mul ca perfectul зазвичай перекладаються формою минулого часу дієслів недоконаного виду. Наприклад: Я писала в чоловічому роді, а не я писав;

8) слід враховувати той факт, що прийменники вживаються у молдовській мові з іменниками у знахідному та, рідше, у родовому відмінках. В українській мові сфера вживання прийменника значно ширша. Це є складною проблемою для учнів загальноосвітніх навчальних закладів з молдовською мовою навчання.Їм важко правильно використовувати прийменникові форми інших відмінків;

9) при перекладі конструкцій іменник+прийменник учні плутають службові частини мови (LA, яке перекладається і як у, в, і як на): іду на школу.

СИНТАКСИЧНИЙ РІВЕНЬ:

1) у граматичній основі речень молдовської мови основну роль виконує предикат , а тому присудок координує форму підмета;

2) молдовська мова має специфічні пунктуаційні закони, які істотно відрізняються від української пунктуаційної системи:

- кома ставиться для виділення означення, яке виражене прикметником, що стоїть перед означуваним словом;

- обставини умови виділяються комами незалежно від їх позиції у реченні;

- двокрапка ставиться після дієслів зі значенням звуковияву, а також на місці пропущеного слова;

- тире ставиться з метою інтонаційного увиразнення звертання, узгодженого та неузгодженого означення, обставин;

- у складносурядному реченні зі сполучником І кома ніколи не ставиться (в українській мові ставиться майже завжди);

- кома не ставиться, коли підрядне з’ясувальне речення стоїть після або в середині головного, після препозитивного підрядного способу дії, перед постпозитивним підрядним місця тощо;

- після прямої мови перед словами автора у молдовській мові ставиться лише кома або не ставиться нічого, якщо пряма мова – питальне або спонукальне речення.

Отже, формування мовної компетенції різними підходами забезпечить поглиблене засвоєння необхідної теоретичної інформації з української мови, пропущену крізь картину світу рідної мови, що сприятиме гармонійному поєднанню у свідомості учнів двох мовних культур, визначальних у формуванні лінгвокультурної картини світу в умовах білінгвізму.


Додаток 2

Словниковий лексичний мінімум учнів

5 клас



автовокза́́л, ч., -лу


автомобі́ль, ч., -ля


а́втор, ч., -ра


адресо́ваний


адресува́ти, -у́ю, -у́єш


а́йстра, ж., -ри


ака́ція, ж., -ції


аква́ріум, ч., -ма


акти́вний


аналізува́ти, -у́ю, -у́єш


апте́кар, ч., -ря


бруд, ч., -ду; сміття́, ср.; грязь, ж., -зі


бу́лька, ж., -ки


буру́лька, ж., -ки


в’юнки́й; вертки́й


ванта́ж, ч., -жу́


ви́брані тво́ри, мн., ви́браних тво́рів


вимо́ва, ж., -ви


ви́ораний


ви́раз, ч., -зу; ви́слів, ч., -ову; фра́за, ж., -зи


ви́тівка, ж., -ки; жарт, ч., -ту́; ви́гадка, ж., -ки


відзнача́ти, -а́ю, -а́єш


віншува́ти, -у́ю, -у́єш


вітри́на, ж., -ни


воло́шка, ж., -ки


ворожне́ча, ж., -чі


впа́сти, впаду́, впаде́ш


впли́в, ч., -ву


впра́вно


вприту́л


вродли́вий


всу́переч


втіша́ти, -а́ю, -а́єш


вчи́нок, ч., -ку


гай, ч., га́ю


гайо́к, ч., -ка́


га́тка, ж., -ки


га́ятися, га́юся, га́єшся


гілля́стий


гімнасте́рка, гімнастьо́рка, ж., -ки


гніди́й


го́жий


го́їти, го́ю, го́їш,


голосни́й


го́мін, ч., -ну


гости́нець, ч., -ця


гук, ч., гу́ку


гучни́й


гучно


ґринджо́ли, мн., -лів


гру́дочка, ж., -ки


ґавеня́, ср., -ня́ти


ґре́чний


ґрунт, ч., -ту


ґу́дзик, ч., -ка


гук, ч., гу́ку


гучни́й


гу́чно


дерев’я́ний


ди́хання, ср.


дібро́ва, ж., -ви


дідусі́в; дідусе́ва


ді́жка, ж., -ки


дільни́ця, ж., -ці


довідко́вий


дові́льний


довко́лишній


дозві́лля, ср.


докла́дний


докорі́нний


докоря́ти, -я́ю, -я́єш


долі́вка, ж., -ки


допи́тливий


дослі́вний


дости́глий


до́теп, ч., -пу


дóтепний


доте́пно


дратівли́вий


дратува́ти, -у́ю, -у́єш


духмя́ний,; запашни́й; паху́чий


ема́ль, ж., ема́лі


єдна́ння, ср.


жада́ний


жада́ння, ср.


жа́дібний


жа́лібний


жартівли́вий


жива́ приро́да, ж., живо́ї приро́ди


жнива́, мн., жнúв


жовтогаря́чий


жоржи́на, ж., -ни


жорсто́кий


журі́, незм.


загра́ва, ж., -ви


зажи́нки, мн., -ків


залюбки́


запальни́й


запита́ння, ср.


заплю́щити, -щую, -щуєш


за́тишок, ч., -ку


заясні́ти, -і́ю, -і́єш


збагну́ти, -ну́, -не́ш


звіробі́й, ч., -бо́я


зе́рня́тко, ср., -тка


зів’я́лий


злида́р, ч., -ря́


зо́палу


і́спит, ч., -ту


істо́та, ж., -ти


їда́льня, ж., -ні


їдки́й


кали́нонька, ж., -ки


ко́взанка, ж., -ки


Конститу́ція Украї́ни, ж., Конститу́ції Украї́ни


крапели́нонька, ж., -ки


кукурі́ку́


куря́тина, ж., ни


ку́сень, ч., -сня


ла́ден, ла́дна, ла́дне


леге́нький


лима́н, ч., -ну


ліхта́р, ч.,-ря́


ло́но, ср., ло́на


люб’я́зний, ува́жний; приві́тний


люд, ч., лю́ду


ля́пас, ч., -са


майда́нчик, ч., -ка


мальовни́чий


ма́тінка, ж., -ки; не́нька, ч., -ки; мату́ся, ж., -сі; маму́ся, ж., -сі


махро́вий


ма́чуха, ж., -хи


мерщі́й; шви́дше; скорі́ше


милови́дний


милосе́рдний


мимові́льний; випадко́вий; неви́мушений


мимохі́дь


міліме́тр, ч., -ра


мілі́ти, -лі́ю, -лі́єш


мозкови́й


му́дрий; розу́мний; досві́дчений; метико́ваний


набу́тий до́свід, ч., набу́того до́свіду


навви́передки


навко́лишній світ, ч., навко́лишнього сві́ту


навскі́с, навско́си


навшпи́ньках


нага́льний; терміно́вий; нега́йний


напа́сть, ж., -сті


наполе́гливий


наріка́ти, -а́ю, -а́єш


наро́дний календа́р, ч., наро́дного календаря́


на́сміх


насоло́да, ж., -ди


насті́нний


націона́льний о́дяг, ч., націона́льного о́дягу


наща́док, ч., -ка


небезпе́чний


не́біжка, ж., -ки


небора́ка, сп., -ки


невблага́нний


невда́ха, сп., -хи


невидю́щий


незале́жна держа́ва, ж., незале́жної держа́ви


не́мічний


необа́чний; необере́жний


нікчемний


нудьга́, ж., - ги


обере́мок, ч., -мка


о́брій, ч., -ія; небокра́й, ч., -а́я; крайне́бо, ср., -ба горизо́нт, ч., -ту; виднокру́г, ч., -гу; виднокрай , ч., -а́я; небосхил, ч., -лу


одні́сінький


однокла́сник, ч., -ка


одноча́сно, водно́час, заразо́м,


озо́н, ч., -ну


окли́чний


окра́єць, ч., -йця; ски́бка, ж., -ки


олімпі́йський


па́ва, ж., -ви


паляни́ця, ж., -ці; хліби́на, ж., -ни; бухане́ць, ч., -нця́


па́рость, ж., -сті


переве́сло, ср., -ла


перна́тий


перна́ті дру́зі, ч., перна́тих дру́зів


пістря́вий; строка́тий; барви́стий


плисти́, пливу́, пливе́ш, пливемо́́


пля́ма, ж., -ми


побажа́ння, ср.


подоро́жник, ч., -ка


поже́жа, ж., -жі


поколі́ння


поло́ва, ж., -ви


полони́ти, -ню́, -ни́ш, ни́ть


поло́тнище, ср. -ща


порада, ж., -ди


поро́ша, ж., -ші


посиві́лий


поспіша́ти, -а́ю, -а́єш


прему́дрий


при́голосний


Придніпро́вський


приказка, ж., -ки


про́мінь, ч., -меня


промовля́ти, -ля́ю, -ля́єш


простира́дло, ср., -ла


проща́ння, ср.


ра́влик, ч., -ка


рись, ж., ри́сі


рі́дна Украї́на, ж., рі́дної Украї́ни


Різдвя́ні свята́, мн., Різдвя́них свят


річ, ж., ре́чі


ро́ду-ві́ку


роз’я́снення, ср.


розв’яза́ння , ср.


розпи́сувати, -сую, -суєш


рясни́й; густи́й


ряст, ч., ря́сту


си́ньо-жо́втий


сівба́, ж., -би


сінокі́с, ч., -су; сіножа́ть, ж., -ті; косови́ця, ж., -ці


сія́ч, ч., сіяча́


ски́ба, ж., -би


славе́тний


смере́ка, ж., -ки


сполоха́ти, -ха́ю, -ха́єш


спостере́жливий


температу́ра, ж., -ри


тин, ч., ти́ну


трима́ти, -ма́ю, -ма́єш


трі́щина, ж., -ни; щіли́на, ж., -ни


убо́гий


удо́світа


ука́зка, ж., -ки


украї́ночка, ж., -ки


украї́нська абе́тка, ж., украї́нської абе́тки


украї́нська гри́вня, ж., украї́нської гри́вні


украї́нці, мн., -ців


улю́блений

яви́ти, явлю́, я́виш


урочи́стий


фарбува́ти, -у́ю, -у́єш


хви́ля, ж., -лі


хили́ти, -лю́, -лиш


хліборо́бський


цуке́рки «Пташи́не молоко́», мн., цуке́рок «Пташи́не молоко́»


цуке́рниця, ж., -ці


чва́ра, ж., -ри


шанува́ти, -ну́ю, -ну́єш


шикува́тися, -у́юся, -у́єшся


шкідли́вий


щоде́нний


що́йно


ягня́тко, ср., -ка


якнайду́жче


яскра́во-жо́втий


я́чневий