У вищих навчальних закладах України порівняно нової, але достатньо ефективної системи підготовки кадрів, яка передбачає зв’язок навчання з наукою І виробництвом

Вид материалаДокументы

Содержание


Аналіз останніх досліджень та публікацій.
Зв’язок роботи із важливими науковими практичними завданнями.
Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття.
Постановка завдання.
Виклад основного матеріалу.
Побудова структурної схеми розвитку єдиної професійної системи навчання.
Висновки та перспективи подальших досліджень.
Подобный материал:
УДК 378.147

© Сіянов О.І.


МЕТОДОЛОГІЧНІ НАПРЯМКИ ПОБУДОВИ СИСТЕМНОГО ПІДХОДУ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ СПЕЦІАЛІСТІВ В УМОВАХ ІНТЕГРАЦІЇ НАВЧАННЯ З НАУКОЮ І ВИРОБНИЦТВОМ


Постановка проблеми. Досвід розвинутих країн світу багатьма прикладами і чисельними результатами вказує на доцільність застосування у вищих навчальних закладах України порівняно нової, але достатньо ефективної системи підготовки кадрів, яка передбачає зв’язок навчання з наукою і виробництвом. Сучасний спеціаліст в умовах бурхливого розвитку новітніх технологій повинен досконало володіти не тільки глибокими теоретичними знаннями, а й значною мірою мати змогу вирішувати будь-які практичні задачі.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Забезпечити відповідний рівень підготовки фахівців дозволяє перехід вищих навчальних закладів на трисеместрову систему навчання 1, с.80–92, за якою два семестри являються теоретичними, а один – практичний. Дана система вже пройшла апробацію в провідних країнах світу і наочно продемонструвала свої безперечні переваги. Глибокі знання, отримані під час навчання у вищому навчальному закладі, повинні бути обов’язково перевірені в умовах виконання конкретної роботи. Так, запроваджений на протязі кожного курсу практичний семестр передбачає проходження робочої практики 2, с.60–64, яка може бути організована або у формі закріплення отриманих теоретичних знань в спеціально відведених робочих приміщеннях чи ділянках на території навчального закладу або шляхом використання домовленості з підрозділами виробничих підприємств чи організацій, які здатні надати роботу і забезпечити належний контроль під час її виконання.

Крім того, сприяти покращенню процесу отримання практичних знань в значній мірі дозволяє методика використання виробничих екскурсій, які можна організувати в рамках не тільки робочого, а й теоретичного семестру. Доцільно порекомендувати в даному випадку проведення екскурсій на фірми, організації чи підприємства, які займаються виготовленням реальної продукції з подальшим відправленням її на ринки збуту. Завдяки проведенню екскурсій майбутні спеціалісти отримують важливі знання не тільки про призначення та історію продукції, а й про технологію, організацію і управління процесом її виробництва. Як показує практика, використання екскурсій значно підвищує інтерес до практичної діяльності і сприяє активізації розумової діяльності в умовах виробництва. Звичайно слід відмітити, що використання екскурсій не замінить аудиторного навчання. Тому на протязі теоретичного семестру можна запровадити одну чи максимум дві екскурсії. Проте, в умовах робочого семестру таких екскурсій може бути більше 3, с.73–76.

Зв’язок роботи із важливими науковими практичними завданнями.

Для реалізації програми надання студентам спеціальних професійних навиків практичної діяльності ведеться велика комплексна науково-методична робота в підрозділах закладів освіти. Постійно проводиться перегляд існуючих підходів, запроваджується нова методологічна концепція розвитку напрямків підвищення ефективності оволодіня студентами практичних знань і вмінь, на спеціальних цільових засіданнях порушується значний перелік питань, які носять проблемний характер, здійснюється обговорення наукових планів на майбутнє.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття.

В процесі такої роботи має бути врахований світовий досвід співробітництва провідних спеціалістів в сфері професійної діяльності, яка спрямована на створення взаємозв’язків теоретичного та практичного навчання. Слід зосередити особливу увагу на вирішення питань щодо розуміння основних понять, принципів і положень процесів підготовки спеціалістів з позицій виробництва. Майбутній фахівець повинен бути підготовлений до практичної діяльності на підставі використання набутих знань з подальшим їх поповненням для роботи в плані створення і розповсюдження новітніх технологій.

Постановка завдання. Обсяг напрацювань, який забезпечує появу нових підходів до оцінки ефективності введення практичних семестрів повинен бути науково обґрунтованим з виваженою позицією щодо впровадження конкретних заходів, спрямованих на поліпшення показників якості підготовки кадрів. Розвиток подібної методології вимагає розробки наукової бази, здатної готувати сучасних працівників, які зможуть використовувати набуті знання і навички творчо, незважаючи на складнощі, які викликані прийняттям непопулярних, але надто важливих і необхідних практичних рішень. Втім, потрібно пам’ятати, що кожний крок до реалізації зазначених дій повинен відображати якісно новий рівень, який має бути націлений на підвищення фаховості спеціалістів і вирішення поставлених завдань. Вказана постановка питання потребує організації швидких темпів перегляду і оновлення існуючих розробок шляхом максимального використання сучасних наукоємних технологій. Сприяти здійсненню намічених планів дозволить залучення передових методів навчання через діючий нині інформаційний простір, що в свою чергу забезпечить широкий доступ до належної, орієнтованої на вимоги практики, професійної підготовки майбутніх фахівців 4, с.21–24.

Виклад основного матеріалу. Втілення прогресивних ідей повинно передбачати істотну зміну характеру навчання через доступ до розроблених і впроваджених на практиці стандартів провідних країн світу шляхом підвищення рівня організації співпраці науковців, педагогів та практиків. Процес підготовки спеціалістів слід орієнтувати на постійний взаємозв’язок з наукою і виробництвом як єдиного цілого в контексті розвитку багатокомпонентних суспільних відношень. Отримані знання потрібно використовувати широко, розуміючи їх глибоку сутність в процесі навчання, що потребує значних цілеспрямованих зусиль.

Практична діяльність тільки тоді націлена на позитивний результат, коли використовуються нові ідеї і технології, забезпечуючи таким чином сучасні потреби виробництва. Важливим і необхідним у даному випадку аспектом є вміння пристосовуватись до можливих змін, які можуть статися в процесі пошуку ефективних підходів організації процесу навчання відповідно до тенденцій розвитку наукової думки. Освоєння передових методів і технологій навчання з проведенням досліджень впливу на результат підготовки спеціалістів практичної діяльності повинно сприяти удосконаленню бази для постійного розвитку принципових положень. Робота, спрямована на оновлення єдиної професійної системи навчання повинна відповідати структурній схемі, в якій мають бути виділені проблемні питання, шляхи їх вирішення та практичні дії, орієнтовані на реалізацію стратегічних задумів системного підходу.

Побудова структурної схеми розвитку єдиної професійної системи навчання.

Представлена на рис. структурна схема конкретних заходів дозволяє проаналізувати стан справ у сфері здійснення реальних кроків для реалізації великої кількості суто професійних завдань.

Серед них переважна більшість потребує негайного вирішення для забезпечення поступового просування у напрямку досягнення узгоджених дій між теорією і практикою в системному середовищі, яке передбачає зв’язок освіти, науки і виробництва. Значною мірою надати поштовх до зрушень у даному напрямку дозволить залучення працівників на місцях до активної наукової діяльності, яка може проявитись через роботу в сфері винахідництва, раціоналізаторських пропозицій, пошуку ідейних підходів, спрямованих на втілення в життя масштабних проектів. Дуже важливо готувати базу для фундаментальних розробок, впровадження нових методик і методів досліджень, проведення необхідних експериментів, обробки і систематизації отриманих даних з виявлення конкретних законів і закономірностей.

Прагнення виготовити нову продукцію потребує достатньо швидкого оновлення виробництва, що вимагає раптової переорієнтації навчального процесу на запити практики. Зв’язок з працівниками від підприємств і організацій повинен супроводжуватись вирішенням стратегічних питань щодо організації роботи під час планування конкретних дій з урахуванням оцінки помилок, які допущені раніше.

Відмітивши таким чином структурну форму важливих заходів, зазначимо, що усунення недоліків, виявлених в процесі роботи над створенням системи підготовки спеціалістів з позицій сучасних вимог до отримання знань являється першочерговим завданням удосконалення методологічних підходів, використання яких на практиці повинно сприяти розвитку процесів взаємоспівпраці вищих навчальних закладів з підприємствами і організаціями, які зацікавлені в прийнятті на роботу фахово підготовлених спеціалістів. Рівень майстерності має відповідати професійним критеріям, за якими проводиться оцінка якостей працівників на ринку праці.

Досягти вагомих успіхів в процесі підготовки висококваліфікованих кадрів можна лише координованими спільними зусиллями, зв’язком і співпрацею закладів освіти з організаціями та підприємствами, які надають робочі місця. Постійний контакт повинен передбачати обмін думками, пропозиціями щодо покращання умов для забезпечення гармонійного і дієвого поєднання матеріалу, який студент отримує на заняттях під час проходження теоретичного курсу, з аспектами практичного характеру, необхідними для роботи в конкретних виробничих умовах.

Окреслення методології створення системи поєднання процесу навчання з практичною діяльністю в рамках підготовки спеціалістів передбачає чіткого формулювання комплексу заходів, які вимагають негайного вирішення задач для втілення в життя програмних дій, спрямованих на поліпшення інтеграційних процесів 5, с.92–97. Вагомий внесок в реалізацію ключових завдань покладено на вищі навчальні заклади, які в змозі започаткувати кардинальні принципи впровадження концепції єдиної професійної системи навчання. Використання параметрів впливу або дієвих факторів на рівні побудови структури організації навчального процесу являється необхідною умовою для забезпечення ефективності роботи механізму взаємодії конкретних заходів практичної діяльності.




Предметні положення, які закладені в зміст професійного навчання та курс дисциплін спеціального прикладного характеру повинні бути максимально націлені на взаємозв’язок між собою та виробництвом. Проте без обґрунтованих пропозицій щодо створення умов для роботи на підприємствах чи організаціях неможливе здійснення ефективної політики в плані організації практичного навчання. Тому представляється доцільним проводити докладний аналіз існуючих розробок з урахуванням наявних можливостей в контексті побудови перспективної системи надання робочих місць.

Висновки та перспективи подальших досліджень. На підставі опрацьованих даних та у зв’язку з постійним розвитком науки і техніки можна здійснювати планування і прогнозування забезпечення новою роботою значної кількості працездатного населення. Але така система повинна характеризуватися певною гнучкістю, адже побудований план чи прогноз не в змозі врахувати весь комплекс внутрішніх структурних змін на виробництві, які можуть відбутися з часом через виникнення будь-яких непередбачених обставин. Звичайно, в даному випадку потрібно здійснити оцінку впровадженої нині методики отримання планових і прогнозованих показників з метою визначення факторів, які впливають на точність кінцевих результатів. Зазначена постановка питання потребує істотного перегляду змісту навчального процесу з оновленням принципових положень. В свою чергу система організації навчання повинна реагувати на будь-які, навіть незначні, зміни в сфері виробничої діяльності, що безумовно впливає на вирішення задач, пов’язаних зі створенням робочих місць та з необхідністю появи нових професій, а разом з тим і спеціальностей. Виникає потреба в побудові нової системи підготовки кадрів з великим спектром завдань, які може виконувати спеціаліст. На майбутнє слід орієнтуватись на підготовку фахівців широкого профілю, здатних пристосовуватись до вимог практики і часу. Перші кроки у даному напрямку потрібно робити вже сьогодні шляхом докладного аналізу можливостей переходу на розширення сфери професійного навчання з урахуванням прийнятих принципів структурних змін.

Тільки завдяки обґрунтованому системному підходу 6, с.12–15; 7, с.259–260 в плані організації продуктивної діяльності щодо налагодження спільних дій, спрямованих на вирішення завдань побудови єдиної політики взаємозв’язку процесу навчання у вищих навчальних закладах з практичною роботою на підприємствах і організаціях можна забезпечити цілеспрямоване здійснення поставлених задумів, які покликані підвищити ефективність інтеграційних процесів і наблизити вимоги практики до процесу підготовки конкурентоспроможних на ринку праці фахівців. Швидше забезпечити реалізацію намічених дій і задумів можна завдяки щільному співробітництву вищих навчальних закладів, які забезпечують отримання робочих професій завдяки доступу до виробничої діяльності, з підприємствами і організаціями, які надають можливість перевірити отримані знання на практиці шляхом виконання конкретної, але вкрай відповідальної роботи.


Література

1. Мокин Б.И. Итоги восьмилетнего эксперимента по внедрению трехуровневой системы обучения «бакалавр, инженер, магистр» в ВГТУ // Вестник международной академии наук высшей школы.–1999.–№ 3 (9). – С. 80–92.

2. Храбан А.А. Організація, зміст та методика проведення робочих семестрів // Вісник ВПІ.–1995.–№ 1. – С. 60–64.

3. Сіянов О.І. Специфічні особливості вивчення дисциплін конструкторського напрямку при підготовці спеціалістів в області будівництва // Гуманізм та освіта: Зб. матеріалів міжнар. наук.-практич. конф. ВНТУ.–Том 2.–Вінниця: УНІВЕРСУМ- Вінниця, 2004. – С. 73–76.

4. Сиянов А.И., Полударова А.Л., Калашник Н.В. Проблемы подготовки специалистов и пути их решения // “Образование и наука без границ”: Материалы международной науч.-практ. конф.–Том 2. Педагогика.– Белгород: Руснаучкнига; Днепропетровск: Наука и образование, 2004. – С. 21–24.

5. Храбан А.А. Методика дослідження принципу інтеграції навчання з наукою та виробництвом // Вісник ВПІ.–2001.–№ 5. – С. 92–97.

6. Казановская В.В. Философско-методологические основания системного подхода.– Томск: Изд-во Том. Ун-та, 1987. – С. 12–15.

7. Кузьмин В.П. Принципы системности в теории и методологии К. Маркса.–2-е изд.– М.: Политиздат, 1980. – С. 259–260.


Сіянов О.І.

Методологічні напрямки побудови системного підходу для підготовки спеціалістів в умовах інтеграції навчання з наукою і виробництвом

Розглянуто проблемні питання підготовки спеціалістів в умовах інтеграції навчання з наукою і виробництвом. Показано шляхи вирішення сучасних завдань навчального процесу, основані на конкретних методологічних розробках. Запропонована структурна схема розвитку єдиної професійної системи навчання.

Ключові слова: методологічні напрямки, підготовка спеціалістів, системний підхід, інтеграція, навчання, наука, виробництво.


Сиянов А.И.

Методологические направления построения системного подхода для подготовки специалистов в условиях интеграции обучения с наукой и производством

Рассмотрены проблемные вопросы подготовки специалистов в условиях интеграции обучения с наукой и производством. Показаны пути решения современных задач учебного процесса, основанные на конкретных методологических разработках. Предложена структурная схема развития единой профессиональной системы обучения.

Ключевые слова: методологические направления, подготовка специалистов, системный подход, интеграция, обучение, наука, производство.


А. Siyanov

Methodological Directions of Construction of System Approach for Opening-up of the Specialists in Conditions of Federating of Training with Science and Effecting

The problematic problems of opening-up of the specialists in conditions of federating of training with science and effecting are reviewed. The pathes of the solution of modern problems of educational process founded on concrete methodological minings are presented. The skeleton diagram of development of a unified professional system of training is offered.

Key words: methodological directions, opening-up of the specialists, system approach, federating, training, science, effecting.


Стаття надійшла до редакції 14.10.2008р.