Geum.ru

Питання для іспиту з філософії для студентів денної та заочної форми навчання

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
Питання для іспиту з філософії

для студентів денної та заочної форми навчання

  1. Предмет та об’єкт філософії.
  2. Філософія як система знань: структура, функції.
  3. Філософія і її відображення в історичному процесі (східні та західні типи цивілізації).
  4. Основні філософські школи Стародавнього Сходу (зороастризм, конфуціанство, даосизм, єгипетська, вавілонська та індійська філософія).
  5. Антична філософія та особливості її парадигми.
  6. Докласичний період античної філософії (концепції Піфагора, Геракліта, Протагора).
  7. Характеристика класичного періоду античної філософії (вчення Демокріта, Сократа, Платона, Арістотеля, представників стоїцизму).
  8. Еліністичний період античної філософії (школа Епікура; концепція скептицизму Піррона; філософські ідеї кінізму; неоплатонізм).
  9. Зміни у світогляді під час переходу від античності до європейського Середньовіччя.
  10. Західно європейська філософія Середніх віків (патристика; схоластика та містика; реалізм та номіналізм: Богослов, Амвросій, Блаженний, Аврелій, Тома Аквінський, Росцелін, Абеляр).
  11. Філософські ідеї епохи Відродження (антропоцентризм, пантеїзм та натурфілософія середньовічних гуманістів: Аліг’єрі, Петрарка, Вала, Манетті, Кузанський, Мірандола, Леонардо да Вінчі, Коперник, Бруно, Галілей).
  12. Особливості нової гносеологічної парадигми ХVІІ-ХVІІІ ст.
  13. Онтологічні та методологічні позиції в епоху Нового часу (Ф. Бекон, Р. Декарт, Б. Спіноза, Г. Лейбніц, Т. Гоббс, Дж. Локк).
  14. Антропологічні та соціальні ідеї у філософії Нового часу (Вольтер, Дідро, Гольбах, Гельвецій, Монтеск’є, Руссо).
  15. Особливості німецької класичної філософії як окремого періоду розвитку Новоєвропейської філософії.
  16. Філософські концепції основних представників німецької класичної філософії (Імануїл Кант, Й. Фіхте, Ф. Шеллінг, Г. Гегель, Л. Фейєрбах).
  17. Особливості парадигми філософського мислення у ХІХ – на початку ХХ ст.
  18. Німецька класична філософія.
  19. Ірраціоналістична концепція Артура Шопенгауера.
  20. Концепція “філософії життя” (Ніцше, Бергсон, Дільтей, Шпенглер).
  21. Загальні особливості духовних процесів та розвитку філософії у ХХ та ХХІ ст. ст.
  22. Основні концепції та зміст сучасної класичної філософії.
  23. Релігійна філософія ХХ-ХХІ ст. ст. (неотомізм, тейярдизм, персоналізм).
  24. Антропологічна філософія (екзистенціалізм, феноменологізм, герменевтика).
  25. Постмодерністична філософія (деконструктизм, фаллоцентризм, неоконсерватизм).
  26. Провідні тенденції розвитку світової філософії на межі тисячоліть.
  27. Загальні особливості української філософії.
  28. Основні джерела та зміст філософської думки Київської Русі.
  29. Філософські ідеї Києво-Могилянської академії (Прокопович, Яворський, Щербацький).
  30. Філософія Г. Сковороди та П. Юркевича.
  31. Філософські ідеї Кирило-Мефодіївського товариства (М. Костомаров, П. Куліш, Т. Шевченко).
  32. Філософсько-соціологічні ідеї кінця ХІХ – початку ХХ ст. (М. Драгоманов, О. Потебня, В. Вернадський, В. Винниченко).
  33. Філософські ідеї української діаспори (В. Липинський, Д. Донцов, Д. Чижевський, О. Кульчицький).
  34. Поняття онтології та її типи: реалізм, матеріалізм, ідеалізм, монізм, дуалізм, плюралізм.
  35. Філософський сенс категорії “буття” та його основні форми.
  36. Історичний розвиток категорії “матерія” та її світоглядне методологічне значення.
  37. Рух як спосіб існування матерії.
  38. Простір і час як форми існування матерії.
  39. Проблема походження свідомості (біологічні та соціальні передумови виникнення свідомості).
  40. Діалектика матеріального та ідеального в свідомості.
  41. Категорія у філософії Гегеля.
  42. Співвідношення діалектики із метафізикою.
  43. Ставлення до діалектики у в некласичній філософії.
  44. Структура свідомості та її функції.
  45. Самосвідомість як вищий рівень свідомості.
  46. Суспільна свідомість та її структура.
  47. Людина та її буття як предмет філософського осмислення (основні види людської діяльності; основні екзистенціали людського буття; співвідношення понять “людина-індивід-особа-індивідуальність”; вихідні цінності людського буття; проблема сенсу людського життя, смерті та безсмертя людини).
  48. Проблема основних методів філософського осмислення розвитку буття в сучасній науці.
  49. Метод трансцендентального аналізу І. Канта та його послідовників.
  50. Проблема системи законів діалектичного аналізу буття.
  51. Характеристика основних законів діалектики (Закону єдності і боротьби протилежностей. Закону взаємопереходу кількісних і якісних змін та Закону діалектичного заперечення).
  52. Проблема класифікації категорій діалектики.
  53. Характеристика основних парних універсальних категорій діалектики (одиничного-особливого-загального; причини-наслідку; змісту-форми; необхідного-випадкового; частини-цілого; елемента-структури-системи; необхідності-свободи; можливості-дійсності; сутності-явища).
  54. Зміст людського пізнання (основні гносеологічні принципи пізнавального процесу; свідоме відображення та його види; основні рівні (стани) пізнання; основні форми пізнання).
  55. Проблема істини в пізнанні (поняття істини та її форми; особливості діалектики істини).
  56. Теоретичні основи наукового пізнання (метод як шлях пізнання істини; методика як система застосування методів; методологія як вчення про метод).
  57. Загально логічні методи наукового пізнання.
  58. Методи емпіричного пізнання.
  59. Методи теоретичного пізнання.
  60. Філософія історії як напрям філософського знання.
  61. Історичний процес та його якісні особливості.
  62. Основні варіанти тлумачення спрямованості історії.
  63. Основні елементи історичного процесу (суб’єкт історії; рушійні сили історичного процесу; умови та чинники історичного процесу; роль видатних особистостей в історії).
  64. Людина та історія. Роль людини в історії.
  65. Поняття суспільства. Співвідношення суспільства і природи.
  66. Основні елементи суспільного життя та їх взаємозв’язок.
  67. Духовне життя суспільства та його стани.
  68. Людина і суспільство. Основні аспекти взаємозв’язку.
  69. Поняття та основні ознаки класичної культури.
  70. Поняття та основні ознаки некласичної культури.
  71. Ознаки цивілізації за концепціями Л. Моргана та О. Шпенглера.
  72. Сучасне розуміння поняття “цивілізація”.
  73. Основні аспекти співвідношення культури і цивілізації.
  74. Зміст національної та загальнолюдської культур.
  75. Глобальні проблеми сучасності та їх ознаки.
  76. Зміст основних філософських досліджень науки і техніки.
  77. Основні підходи до науково-технічного розвитку.
  78. Основні концепції походження техніки.
  79. Наука та її структура.
  80. Сутнісні ознаки науки.
  81. Основні етапи розвитку науки і техніки.
  82. Техніка та її вплив на розвиток суспільства.
  83. Поняття та види технічних революцій.
  84. Поняття та види наукових революцій.
  85. Особливості сучасного етапу наукової революції.
  86. Історичний розвиток філософських уявлень про цінності (світоглядна проблематика цінностей).
  87. Аксіологія як наука про аналіз закономірностей цінностей.
  88. Суб’єктно-об’єктна природа цінностей.
  89. Логічні елементи категорії “цінності”.
  90. Класифікація цінностей людського буття.