Geum.ru

Робоча програма з інфекційних хвороб для магістрів медицини випускників вищих медичних закладів освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації зі спеціальності

Вид материалаДокументы

Содержание


Практична діяльність магістра під час перебування на кафедрі
Перелік практичних навичок лікаря-інфекціоніста (магістра)
Спеціальні знання та уміння
Ii. критерії оцінки теоретичних знань лікарів-інтернів
Критерії оцінки знань магістрів медицини зі спеціальності “Інфекційні хвороби” та магістерської роботи.
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6

Практична діяльність магістра під час перебування на кафедрі


- передбачає курацію хворих у різних відділеннях:
  • відділення крапельних інфекцій - 1 міс.;
  • відділення кишкових інфекцій - 1 міс.;
  • відділення вірусних гепатитів – 0,5 міс.;
  • робота з прийому хворих у приймальному відділенні (чи санпропускнику) –0,5 міс.;
  • відділення (палата) інтенсивної терапії та реанімації – 1 міс.


ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК ЛІКАРЯ-ІНФЕКЦІОНІСТА (МАГІСТРА)

Практичні навички


Ступінь оволо-діння
Шифр ОКХС

Загальні уміння

Зібрати анамнез хвороби і життя, епідеміологічний та алергологічний анамнез.
+++
1.ПФ.Д.01.ПР.Р.02.88-111;

1.ПФ.Д.01.ПР.Р.03.88-111;

2.ПФ.С.03.ЗП.О.09.01-43

Провести об’єктивне клінічне обстеження хворого (в тому числі профілактичне обстеження на онкологічне захворювання).
+++
3.ПФ.С.01.ПР.Р.01; 3.ПФ.С.01.ПР.Р.02;

3.ПФ.С.01.ПР.Р.03;

3.ПФ.С.01.ПР.Р.04;

3.ПФ.С.01.ПР.Р.05;

3.ПФ.С.01.ПР.Р.07

Обґрунтувати клінічний діагноз. Призначити необхідний план лабораторного обстеження. Провести диференціальний діагноз.
+++
1.ПФ.Д.01.ПР.Р.01.01-51

1.ПФ.Д.01.ПР.Р.02.88-111;

1.ПФ.Д.01.ПР.Р.03.88-111;

1.ПФ.Д.01.ПР.Р.04.88-111;

1.ПФ.Д.01.ПР.Р.05.88-111

Визначити необхідність госпіталізації.
+++
2.ПФ.С.02.ЗП.О.08.01-43; 3.ПФ.Д.03.ЗР.Р.10.88-111; 3.ПФ.Д.04.ЗР.Р.11.88-111

Призначити лікування інфекційному хворому: дієтотерапія; етіотропне , патогенетичне, симптоматичне лікування. Лікування супутніх захворювань.
+++
3.ПФ.Д.03.ЗР.Р.10.88-111; 3.ПФ.Д.04.ЗР.Р.11. 88-111; 3.ПФ.Д.05.ЗР.Р.12. 88-111; 3.ПФ.Д.06.ЗР.Р.13. 88-111

Визначити тимчасову, стійку, часткову втрату працездатності, направити на лікувально-трудову експертизу.
++
3.ПФ.С.07.ПР.О.14;

3.ПФ.С.07.ПР.О.15;

3.ПФ.С.13.ЗП.Р.36

Оформити медичну документацію: історію хвороби, виписку з історії хвороби, термінове повідомлення.
+++
3.ПФ.С.13.ЗП.Р.36

Спеціальні знання та уміння

Оцінити результати лабораторних та інструментальних досліджень:

клінічні аналізи крові, сечі, ліквору, жовчі;

біохімічні дослідження (фракційний цукор крові, білірубін, трансамінази. електроліти, кислотно-лужний стан, сечовина, креатинін, коагулограма та ін.);

бактеріологічні посіви крові, калу, сечі, ліквору, жовчі, харкотиння, слизу з носоглотки.


+++

+++


+++
3.ПФ,Д.02.ЗР.Р.09.01-50;


3.ПФ,Д.02.ЗР.Р.09.27-30;


3.ПФ,Д.02.ЗР.Р.09.08-16;


3.ПФ,Д.02.ЗР.Р.09.37

Паразитоскопічні дослідження: при малярії – товста крапля та мазок крові; при гельмінтозах – овоскопія калу; при протозойних інвазіях кишечника – вияв різних форм збудників.
+++
3.ПФ,Д.02.ЗР.Р.09.27, 28

Серологічні дослідження.
+++
3.ПФ,Д.02.ЗР.Р.09.34

Методи експрес-діагностики.
+++
3.ПФ,Д.02.ЗР.Р.09.34

Методи імунофлюоресцентної, імуноферментної та радіоімунної діагностики.
++
3.ПФ,Д.02.ЗР.Р.09.34

Внутрішньошкірні алергічні проби.
+++
3.ПФ,Д.02.ЗР.Р.09.45

Ультразвукове дослідження.
+++
3.ПФ,Д.02.ЗР.Р.09.39, 41-44, 46

Електрокардіографічне дослідження.
+++
3.ПФ,Д.02.ЗР.Р.09.23

Рентгенологічне дослідження, ядерно-магнітний резонанс, комп’ютерна томографія.
+++
3.ПФ,Д.02.ЗР.Р.09.39-44, 46

Гастродуоденоскопія, колоноскопія.
++
3.ПФ,Д.02.ЗР.Р.09.25

Засвоїти маніпуляції

Внутрішньовенне введення лікарських засобів
+++
3.ПФ.С.11.ПП.Н.26.8

Взяття матеріалу (крові, калу, сечі, жовчі, змивів-відбитків слизової оболонки носоглотки та ін.) на бактеріологічні та вірусологічні дослідження
+++
3.ПФ.С.11.ПП.Н.26.6, 8

Взяття крові для серологічних досліджень.
+++
3.ПФ.С.11.ПП.Н.26.8

Приготування товстої краплі, мазка крові та дослідження їх на збудників малярії.
+++
3.ПФ.С.11.ПП.Н.26.

Визначення групи крові за системою АВО, резус-фактора.
+++
3.ПФ.С.11.ПП.Н.26.15

Промивання шлунка та кишечника.
+++
3.ПФ.С.11.ПП.Н.26.6

Дуоденальне та шлункове зондування.
+++
3.ПФ.С.11.ПП.Н.26.

Люмбальна пункція.
+++
3.ПФ.С.11.ПП.Н.26.

Ректороманоскопія.
+++
3.ПФ.С.11.ПП.Н.26.13

Техніка введення антитоксичних сироваток та імуноглобулінів
+++
3.ПФ.С.11.ПП.Н.26.

Техніка постановки та оцінки внутрішньошкірних алергічних проб.
+++
3.ПФ.С.11.ПП.Н.26.

Техніка постановки та оцінки внутрішньошкірних алергічних проб.
+++
3.ПФ.С.11.ПП.Н.26.

Катетеризація сечового міхура.
+++
3.ПФ.С.11.ПП.Н.26.10

Спеціальні знання та уміння

Встановити наявність невідкладних станів та надати необхідну допомогу на догоспітальному та госпітальному етапах:



1.ПФ.Е.02.ПР.Р.06.01-27; 3.ПФ.С.9.ПР.Н.24.01-27; 3.ПФ.С.10.ПР.Н.25.01-27

дегідратаційний шок
+++
1.ПФ.Е.02.ПР.Р.06.27; 3.ПФ.С.9.ПР.Н.24. 27; 3.ПФ.С.10.ПР.Н.25. 27

інфекційно-токсичний шок
+++
1.ПФ.Е.02.ПР.Р.06.27; 3.ПФ.С.9.ПР.Н.24. 27; 3.ПФ.С.10.ПР.Н.25. 27

анафілактичний шок
+++
1.ПФ.Е.02.ПР.Р.06.27; 3.ПФ.С.9.ПР.Н.24. 27; 3.ПФ.С.10.ПР.Н.25. 27

гостра печінкова недостатність
+++
1.ПФ.Е.02.ПР.Р.06.7; 3.ПФ.С.9.ПР.Н.24. 7; 3.ПФ.С.10.ПР.Н.25. 7

гостра ниркова недостатність
+++
1.ПФ.Е.02.ПР.Р.06.6; 3.ПФ.С.9.ПР.Н.24. 6; 3.ПФ.С.10.ПР.Н.25. 6

геморагічний синдром: кишкова кровотеча; дисеміноване внутрішньо-судинне зсідання крові; недостатність місцевого гемостазу
++
1.ПФ.Е.02.ПР.Р.06.14; 3.ПФ.С.9.ПР.Н.24. 14; 3.ПФ.С.10.ПР.Н.25. 14

набряк легень
+++
1.ПФ.Е.02.ПР.Р.06.3; 3.ПФ.С.9.ПР.Н.24. 3; 3.ПФ.С.10.ПР.Н.25. 3

набряк гортані
+++
1.ПФ.Е.02.ПР.Р.06.18;

3.ПФ.С.9.ПР.Н.24. 18;

3.ПФ.С.10.ПР.Н.25. 18

набряк-набухання головного мозку
+++
1.ПФ.Е.02.ПР.Р.06.17; 3.ПФ.С.9.ПР.Н.24. 17; 3.ПФ.С.10.ПР.Н.25. 17

гостра серцева недостатність
+++
1.ПФ.Е.02.ПР.Р.06.8; 3.ПФ.С.9.ПР.Н.24. 8; 3.ПФ.С.10.ПР.Н.25. 8

гостра судинна недостатність
+++
1.ПФ.Е.02.ПР.Р.06.16; 3.ПФ.С.9.ПР.Н.24. 16; 3.ПФ.С.10.ПР.Н.25. 16

гостра дихальна недостатність
+++
1.ПФ.Е.02.ПР.Р.06.3; 3.ПФ.С.9.ПР.Н.24. 3; 3.ПФ.С.10.ПР.Н.25. 3

коми: печінкова, малярійна, мозкова, уремічна, діабетична
++
1.ПФ.Е.02.ПР.Р.06.17; 3.ПФ.С.9.ПР.Н.24. 17; 3.ПФ.С.10.ПР.Н.25. 17

гострий внутрішньосудинний гемоліз
++
1.ПФ.Е.02.ПР.Р.06.; 3.ПФ.С.9.ПР.Н.24.; 3.ПФ.С.10.ПР.Н.25.

судорожний синдром
++
1.ПФ.Е.02.ПР.Р.06.23; 3.ПФ.С.9.ПР.Н.24. 23; 3.ПФ.С.10.ПР.Н.25. 23

гіпертермічний синдром.
+++
1.ПФ.Е.02.ПР.Р.06.24; 3.ПФ.С.9.ПР.Н.24. 24; 3.ПФ.С.10.ПР.Н.25. 24

Проведення штучного дихання методом “рот в рот”.
+++
1.ПФ.Е.02.ПР.Р.06.1; 3.ПФ.С.9.ПР.Н.24. 1; 3.ПФ.С.10.ПР.Н.25. 1

Проведення закритого масажу серця.
+++
1.ПФ.Е.02.ПР.Р.06.1; 3.ПФ.С.9.ПР.Н.24. 1; 3.ПФ.С.10.ПР.Н.25. 1

Інтубація.
++
1.ПФ.Е.02.ПР.Р.06.1, 3; 3.ПФ.С.9.ПР.Н.24. 1, 3; 3.ПФ.С.10.ПР.Н.25. 1, 3

Огляд лор-органів.
++
1.ПФ.Е.02.ПР.Р.06.; 3.ПФ.С.9.ПР.Н.24.; 3.ПФ.С.10.ПР.Н.25.

Плевральна пункція.
++
1.ПФ.Е.02.ПР.Р.06.14; 3.ПФ.С.9.ПР.Н.24. 14; 3.ПФ.С.10.ПР.Н.25. 14

Засвоїти профілактичні заходи:

Правила виписки хворих із стаціонару.
+++
3.ПФ.С.07.ПР.О.14; 3.ПФ.С.07.ПР.О.15

Диспансерний нагляд після виписки з стаціонару.
+++
3.ПФ.С.07.ПР.О.14; 3.ПФ.С.07.ПР.О.15

Рекомендації під час виписки щодо режиму та дієти.
+++
3.ПФ.Д.05.ЗР.Р.12.88-111;

3.ПФ.Д.06.ЗР.Р.13.88-111

Заходи щодо нагляду за осередком інфекції вдома.
+++
2.ПФ.С.02.ЗП.О.08.01-43; 2.ПФ.С.03.ЗП.О.09.01-43; 2.ПФ.С.03.ПР.О.10;

2.ПФ.С.03.ПР.О.11;

2.ПФ.С.03.ПР.О.12;

2.ПФ.С.03.ПР.О.13;

2.ПФ.С.03.ПР.О.14

Показання та протипоказання до проведення профілактичних щеплень та тактика лікаря під час виникнення ускладнень.
+++
3.ПФ.С.07.ПР.О.14; 3.ПФ.С.07.ПР.О.15


Індивідуальні заняття та робота лікаря-магістра з виконання магістерської науково-дослідної роботи (468 год.)

За час навчання в магістратурі лікар-магістр працює за індивідуальним навчальним планом, затвердженим науковим керівником і деканом факультету. Лікар-магістр засвоює наукові методики, проводить обстеження тематичних хворих, здійснює експериментальні дослідження, вивчає сучасні досягнення з обраної проблеми, публікує наукові статті та тези доповідей, опрацьовує та аналізує отримані результати, оформляє та подає до захисту магістерську роботу.


КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ЗНАНЬ І ВМІНЬ ЛІКАРІВ-ІНТЕРНІВ (МАГІСТРІВ) НА ЗАКЛЮЧНІЙ ДЕРЖАВНІЙ АТЕСТАЦІЇ НА ВИЗНАЧЕННЯ ЗНАНЬ І ВМІНЬ З ПРИСВОЄННЯМ ЗВАННЯ «ЛІКАР-СПЕЦІАЛІСТ» ІЗ СПЕЦІАЛЬНОСТІ "ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ"

Оцінка знань лікарів-інтернів з інфекційних хвороб проводиться диференційовано з урахуванням ступеня оволодіння практичними навичками - вміння здійснювати діагностику та диференціальну діагностику інфекційних захворювань, формулювати клінічний діагноз згідно з вимогами сучасної класифікації, надати допомогу при невідкладних станах, здійснити лікування, профілактику, диспансерне спостереження за реконвалесцентами.


І. КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ВМІНЬ ТА ОВОЛОДІННЯ ПРАКТИЧНИМИ НАВИЧКАМИ

Оцінка “відмінно” ставиться лікарю-інтерну, який глибоко і досконало оволодів методикою опитування та фізичного обстеження хворого, відмінно володіє прийомами визначення основних симптомів та синдромів інфекційних захворювань, діагностичними та лікувальними маніпуляціями, вміє скласти план обстеження і лікування і правильно інтерпретує дані додаткових (лабораторних, інструментальних) методів дослідження.

Оцінка “добре” ставиться лікарю-інтерну, який глибоко оволодів методикою обстеження хворого, але допускає незначні помилки при обстеженні та інтерпретації

результатів лабораторних та інструментальних методів обстеження, а також при проведенні діагностичних та лікувальних маніпуляцій.

Оцінка “задовільно” ставиться лікарю-інтерну, який оволодів методикою обстеження хворих, але допускає суттєві порушення у виконанні методики проведення фізичного та додаткових методів обстеження хворого, в інтерпретації результатів лабораторних та інструментальних методів дослідження, помиляється при виконанні окремих діагностичних та лікувальних маніпуляцій.

Оцінка “незадовільно” ставиться лікарю-інтерну, який не засвоїв практичних навичок.


II. КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ТЕОРЕТИЧНИХ ЗНАНЬ ЛІКАРІВ-ІНТЕРНІВ

Кожному лікарю-інтерну під час іспиту пропонується 150 тестових запитань (клінічних задач) із комп'ютерної атестаційної програми, затвердженої МОЗ України. Для відповіді на кожне запитання {клінічну ситуаційну задачу) дається час до 1 хвилини. За 95-100 % правильних відповідей - оцінка “відмінно”; за 85-94 % правильних відповідей - оцінка “добре”; за 75-84 % правильних відповідей - оцінка “задовільно”; за 74 % і нижче правильних відповідей - оцінка “незадовільно”.

Оцінка “відмінно” ставиться лікарю-інтерну, який глибоко і досконало засвоїв теоретичний матеріал, знає етіологію, епідеміологію, патогенез, класифікацію клінічні особливості захворювання, вільно проводить обґрунтування діагнозу, здійснює диференційну діагностику, може скласти детальний план обстеження і лікування конкретного хворого (рішення клінічної ситуаційної задачі), надати невідкладну допомогу, вміє виписувати рецепти та правильно оформити лист лікарських призначень конкретному хворому, вміє вирішити питання профілактики та диспансеризації конкретного захворювання.

Оцінка “добре” ставиться лікарю-інтерну, який добре засвоїв теоретичний матеріал з усіх розділів інфекційних хвороб, має добру практичну підготовку, але допускає окремі неточності у відповідях та при вирішенні клінічної ситуаційної задачі.

Оцінка “задовільно” ставиться лікарю-інтерну, який має знання з основних питань інфекційних захворювань, задовільну практичну підготовку. Вміє правильно виписати рецепт та оформити лист лікарських призначень, допускає окремі несуттєві помил­ки у відповідях та при вирішенні клінічної задачі.

Оцінка “незадовільно” ставиться лікарю-інтерну, який не знає значної частини матеріалу, допускає суттєві помилки при відповідях, при вирішенні клінічної задачі або не засвоїв практичних навичок.


Критерії оцінки знань магістрів медицини зі спеціальності “Інфекційні хвороби” та магістерської роботи.

Під час навчання в магістратурі лікар-магістр виконує науково-дослідницьку роботу під керівництвом наукового керівника.

Магістерська робота складається із вступу, в якому обґрунтовується актуальність обраної теми роботи, короткого огляду літератури за темою за останні 5-10 років. У другому розділі подаються методики, якими користувався претендент магістерського ступеня. У третьому розділі міститься характеристика хворих, які були обстежені та знаходилися під наглядом лікаря, а також результати лабораторних та об’єктивних даних і ефективності терапії. Заключення і висновки містять результати проведеної науково-дослідницької роботи. Після висновків наводиться список літератури, яка використовувалась при виконанні магістерської роботи.

Захист магістерської роботи відбувається на засіданні вченої ради інституту. Освітньо-кваліфікаційний рівень “магістр медицини із спеціальності інфекційні хвороби” присвоюється після відкритого голосування, якщо за це проголосувало не менше 2/3 присутніх членів вченої ради. Магістру медицини видається диплом. Якщо не менше 75% дисциплін, передбачених навчальним планом та програмою магістратури, складено з оцінкою “відмінно”, та з інших дисциплін не було оцінок “задовільно”, видається диплом з відзнакою.


3 Навчально-методичний матеріал з дисципліни

3.1 СПИСОК ОБОВ’ЯЗКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. Андрейчин М.А., Ивахив О.И. Бактериальные диареи. – К.: Здоров’я, 1998. – 412с.
  2. Базанов Г.А., Андрианов А.П., Алейникова Т.Ю. Лекарственная терапия вирусных заболеваний. М.- Тверь, - 2000. - 305с.
  3. Баринский И.Ф. и др. Герпес (этиология, диагностика, лечение). – М.: Медицина, 1986. – 272с.
  4. Белозеров Е.С., Бруцеллез. – Л.: Медицина, 1985. – 184с.
  5. Бернасовская Е.П. и др. Лептоспироз. – К.: Здоровье, 1989. – 150с.
  6. Блюгер А.Ф., Новицкий И.Н. Вирусные гепатити. – Рига.: Звайгзне, 1988. – 412с.
  7. Борисова М.А., Зарицкий А.М., Цеюков С.П. Брюшной тиф и паратифы А и В. – К.: Здоровье, 1990. – 192с.
  8. Бунин К.В., Соринсон С.Н. Неотложная терапия при инфекционных болезнях. – Л.: Медицина, 1983. – 224с.
  9. Васильев В.С. и др. Практика инфекциониста. Минск: Выш.шк., 1994. – 495с.
  10. Возианова Ж.И. и др. Тактика ведения больных дифтерией, ангинами и носителей коринебактерий дифтерии в условиях эпидемического роста заболеваемости дифтерией. – К.: Здоровье, 1993.
  11. Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби: В 3-х т. – К.: Здоров’я, 2001. – Т. 1. – 856с.
  12. Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби: В 3-х т. – К.: Здоров’я, 2002. – Т.2. – 696с.
  13. Гебеш В.В. Лептоспірози. – Ж. лікування та діагностика, 1998. - № 2. – с.21 – 26.
  14. Гебеш В.В. Цитокінова теорія патогенезу інфекцій і принципи лікування хворих. – Інфекційні хвороби, 1998 - № 1. – с.29 – 33.
  15. Гебеш В.В., Андрейчин М.А., Іщук І.С. і співавт. Методичні рекомендації до семінарських занять з інфекційних хвороб для курсантів факультету удосконалення лікарів (вибрані теми). – Київ – Тернопіль, 1991. – 47с.
  16. Грачева Н.М. и др. Клиническая химиотерапия инфекционных болезней. – М.: Медицина, 1991. – 256 с.
  17. Грачева Н.М. Лекарственная болезнь в клинике инфекционных болезней. – М.: Медицина, 1985. – 199 с.
  18. Грачева Н.М., Щетинина И.М. Клиническая химиотерапия инфекционных болезней. М., Медицина, 1995. – 209с.
  19. Грипп /Фролов А.Ф., Шабловская Е.А., Шевченко Л.Ф. и др. – К.: Здоровья, 1985. – 128 с.
  20. Грипп: Руководство /Под ред. Г.И.Карпухина. – Л.: Медицина, 1986. – 352 с.
  21. Дифтерия /Л.А.Фаворова, Н.В.Астафьева, М.П.Корженкова и др. М.: Медицина, 1988. – 208 с.
  22. Дранник Г.Н. Клиническая иммунология и аллергология. Одесса: «Астро Принт», 1999. – 603с.
  23. Дрейзин Р.С., Астафьева Н.В. Острые респираторные заболевания: этиология, эпидемиология, патогенез, клиника. – М.: Медицина, 1991. – 136 с.
  24. Дунаевский О.А., Постовит В.А. Особенности течения инфекционных болезней у лиц пожилого и старческого возраста. – Л.: Медицина, 1982. – 272 с.
  25. Иммунология инфекционного процесса /Под ред. В.И.Покровского, С.П.Гордиенко, В.И.Литвинова. – М.: Медицина, 1993. – 305 с.
  26. Инфекционные болезни тропиков. / Под ред. А.С.Сокол, А.Ф. Киселевой. К.: Здоровья, 1992. – 280 с.
  27. Інфекційні хвороби: Підручник /За ред. М.Б.Тітова. – К.: Вища школа., 1995. – 567 с.
  28. Казанцев А.П., Зубик Т.М., Иванов К.С., Казанцев В.А. Дифференциальная диагностика инфекционных болезней (руководство для врачей). – М.: Медицина, 1999. – 482с.
  29. “Календар профілактичних щеплень в Україні”. Наказ МОЗ України № 276 від 31.10.2000 р.
  30. Коломиец А.Г., Малевич Р.К., Коломиец Н.Д. Многоликий герпес. Минск, 1988. – 70с.
  31. Краснов В.В. Новые инфекционные болезни у детей. Н.Новгород. – 1999. – 150с.
  32. Лобан К.М. Важнейшие риккетсиозы человека: Руководство для врачей. – Л.: Медицина, 1980. – 376 с.
  33. Лобан К.М., Полозок Е.С. Малярия. – М.: Медицина, 1983. – 224 с.
  34. Лобзин В.С. Менингиты и арахноидиты. Л.: Медицина, 1983. – 192 с.
  35. Лобзин Ю.В., Захаров В.И. Реабилитация и диспансеризация инфекционных больных. СПб., 1994.
  36. Львов Д.К., Клименко С.М., Гайдамович С.Я. Арбовирусы и арбовирусные инфекции. М.: Медицина, 1989. – 336 с.
  37. Ляшенко Ю.И., Иванов А.И. Смешанные инфекции. Л.: Медицина, 1989. – 240с.
  38. Мавров И.И. Герпес-вирусные инфекции. Харьков. – 1998. – 76с.
  39. Майер К.П. Гепатит и последствия гепатита. Пер. с нем. – М.: Гэотар медицина, 1999. – 424 с.
  40. Никифоров В.Н., Никифоров В.В. Ботулизм. – Л.: Медицина, 1985. – 200с.
  41. Падейская Е.Н., Яковлев В.П. Антимикробные препараты группы фторхинолонов в клинической практике. – М., Логата, 1998. – 351с.
  42. Покровский В.И., Черкасский Б.А. Сальмонеллезы. – М., 1995. – 221с.
  43. Покровский В.И., Ющук Н.Д. Бактериальная дизентерия. – М.: Медицина, 1994. – 256с.
  44. Покровский В.И., Ющук Н.Ф. Бактериальная дизентерия. – М., Медицина, 1994. – 280с.
  45. Полиомиелит /Чудная Л.М., Тришкова Л.А. – К.: Здоровье, 1987. – 104с.
  46. Посібник з діагностики, терапії та профілактики інфекційних хвороб в умовах поліклініки /За ред. М.А.Андрейчина. – К.: Здоров’я, 1992. – 256с.
  47. Постовит В.А. Пищевые токсикоинфекции. – Л.: Медицина, 1984. – 280с.
  48. «Про удосконалення протихолерних заходів в Україні”. – Наказ МОЗ України № 167 від 30.05.97 р. – К., 1997. – 123с.
  49. Прозоровский С.В., Покровский В.И., Тартаковский И.С. Болезнь легионеров (легионеллез). – М.: Медицина, 1984. – 208с.
  50. Руденко А.О., Муравська Л.В., Громашевська Л.Л. Клініко-біохімічні, генетичні та імунологічні особливості вірусних і вірусно-бактеріальних менінгоенцефалітів . “Інфекційні хвороби”, 1999, № 2. – 32 – 35с.
  51. Руководство по зоонозам /Под ред. В.И.Покровского. – Л.: Медицина, 1983. – 320с.
  52. Руководство по зоонозным и паразитарным заболеваниям /Под ред. И.К. Мусабаева. – Ташкент: Медицина, 1987. – 544с.
  53. Руководство по инфекционным болезням /Под ред. В.И.Покровского, К.М.Лобана М.: Медицина,1986. – 464с.
  54. Руководство по инфекционным болезням. /Под ред. В.И.Покровского. М., Медицина, 1996. – 208с.
  55. Руководство по инфекционным болезням. /Под ред. чл.-корр. РАМН, проф. Ю.В.Лобзина. – СПб.: “Изд-во Фолиант”, 2000. – 936 с.
  56. Руководство по рикетсиозам, геморрагическим лихорадкам и энцефалитам /Под ред. И.К.Мусабаева. – Ташкент: Медицина, 1986. – 470с.
  57. Самохин П.А. Цитомегаловирусная инфекция у детей (клинико-морфологические аспекты). – М.Медицина, 1987. – 160с.
  58. Сепсис. /Под ред. А.И.Трещинского, В.Ф.Саенко. – К., 1997. – 143с.
  59. Сепсисология с основами инфекционной патологии /Под общ. ред. В.Г.Бочорошвили. – Тбилиси: Мецниереба, 1988. – 805с.
  60. Синяк К.М., Гирін В.М. Епідеміологія. – К., Здоров’я, 1998. – 480с.
  61. Сомов Г.П., Покровский В.И., Беседнова Н.Н. Псевдотуберкулез. – М.: Медицина, 1990. – 240с.