Робоча навчальна програма підготовки лікарів-інтернів зі спеціальності «інфекційні хвороби» у 200
Вид материала | Документы |
СодержаниеТематичний план Схвалено на засіданні кафедри внутрішньої медицини, фізіотерапії та інфекційних хвороб «14» травня 2007 року, протокол № 48 |
- Робоча навчальна програма підготовки лікарів-інтернів 2 року навчання зі спеціальності, 464.1kb.
- Методичні рекомендації для викладачів з проведення лекцій для лікарів-інтернів спеціальності, 4233.84kb.
- Робоча навчальна програма складена у відповідності до програми "Інфекційні хвороби, 403.43kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030. 302 "Реклама та зв'язки, 310.69kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни методика підготовки документів для базового напряму, 156.32kb.
- Робоча навчальна програма з дисципліни " Електропостачання " для студентів напряму, 511.24kb.
- Робоча навчальна програма з дисципліни „Міжнародна економічна діяльність України" для, 907.18kb.
- Інфекційні хвороби. Чистота запорука здоров'я, 32.77kb.
- Лекція тема 9: Поняття про інфекційні хвороби. Профілактичні заходи. Імунітет, 355.54kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 040103 геологія Затверджено, 628.51kb.
Голова організаційно-методичної
комісії з післядипломної освіти
доктор медичних наук, професор О.С. Полянська
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
семінарських і практичних занять з лікарями-інтернами
першого року навчання із спеціальності “Інфекційні хвороби” на кафедрі 2007/2008 н.р.
№ пп | Тема | Семінарські заняття | Практичнізаняття |
Тривалість | |||
1 | Основи законодавства України про охорону здоров’я. Директивні документи, які визначають діяльність органів і закладів охорони здоров’я, включаючи діяльність лікаря-інфекціоніста. | 2 | 2 |
2 | Закони України, накази МОЗ та інші нормативні документи, що регулюють роботу інфекційної служби. | 2 | 2 |
3 | Організація інфекційної служби і основні напрямки в боротьбі з інфекційними хворобами. | 2 | 2 |
4 | Організація стаціонарної допомоги інфекційним хворим. | 2 | 2 |
5 | Організація амбулаторно-поліклінічної допомоги інфекційним хворим. | 2 | 2 |
6 | Принципи проведення санітарно-просвітницької роботи та гігієнічного виховання населення. | 2 | 4 |
7 | Застосування принципів біоетики та доказової медицини в роботі лікаря-інфекціоніста. | 2 | 2 |
8 | Поняття про інфекцію, інфекційний процес, інфекційну хворобу. Закономірності розвитку інфекційного процесу. | 2 | 2 |
9 | Імунологія інфекційного процесу. Особливості імунної відповіді при різних інфекціях. | 2 | 2 |
10 | Еволюція інфекційних хвороб та структура інфекційних захворювань в теперішній час. | 2 | 2 |
11 | Уявлення про епідемічний процес, його особливості та ланки, порядок проведення профілактичних щеплень. | 2 | 4 |
12 | Поточна та заключна дезінфекція. | 2 | 2 |
13 | Хвороби, на які поширюються “Міжнародні медико-санітарні правила” (особливо небезпечні, карантинні, конвенційні інфекційні хвороби). | 2 | 4 |
14 | “Хвороби мандрівників”. | 2 | 4 |
15 | Принципи діагностики інфекційних хвороб. | 2 | 2 |
16 | Принципи лікування інфекційних хвороб. Ускладнення при лікуванні інфекційних хворих; медикаментозна хвороба. | 2 | 2 |
17 | Типи гарячок. | 2 | 4 |
18 | Екзантеми та енантеми. | 2 | 6 |
19 | Семіотика інфекційних хвороб. Основні клінічні синдроми – інтоксикаційний, гепатолієнальний, гострих та хронічних дисфункцій кишечника, респіраторний, менінгеальний, судомний, артралгічний, лімфаденопатії. | 2 | 2 |
20 | Синдром гарячки невідомого походження. | 2 | 4 |
21 | Синдром лімфаденопатії невідомого походження. | 2 | 4 |
22 | Черевний тиф та паратифи А і В. | 2 | 6 |
23 | Сальмонельози. | 2 | 4 |
24 | Шигельози. | 2 | 4 |
25 | Харчові токсикоінфекції. Кишкові інфекції, викликані умовно-патогеними мікроорганізмами. | 2 | 6 |
26 | Ботулізм. | 2 | 6 |
27 | Ешерихіози. | 2 | 4 |
28 | Ієрсиніоз кишковий та псевдотуберкульоз | 2 | 4 |
29 | Кампілобактеріоз. | 2 | 4 |
30 | Вірусні діареї. Ротавірусна хвороба. | 2 | 4 |
31 | Ентеровірусні захворювання. | 2 | 6 |
32 | Поліомієліт. | 2 | 4 |
33 | Протозойні інвазії кишечника. | 2 | 4 |
34 | Амебіаз. | 2 | 4 |
35 | Лямбліоз. | 2 | 4 |
36 | Балантидіаз. | 2 | 2 |
37 | Трихомоніоз. | 2 | 2 |
38 | Нематодози: аскаридоз, трихоцефальоз, ентеробіоз, трихінельоз, стронгілоїдоз, анкілостомоз. | 2 | 4 |
39 | Цестодози: теніоз, цистицеркоз, теніаринхоз, дифілоботріоз, гіменолепідоз, ехінококоз. | 2 | 4 |
40 | Трематодози: опісторхоз, фасциольоз. | 2 | 4 |
41 | Найважливіші тропічні гельмінтози: філяріози, шистосомози. | 2 | 4 |
42 | Анатомо-фізіологічні особливості печінки і жовчних шляхів. Характер жовтяниць та їх патогенез (печінкова, надпечінкова, підпечінкова). | 2 | 4 |
43 | Інфекції, що можуть спричинювати позапечінкові жовтяниці. | 2 | 4 |
44 | Етіологія печінкових жовтяниць – інфекційна і неінфекційна (вірусні, бактеріальні, протозойні, токсичні, алергічні, аутоімунні). | 2 | 6 |
45 | Вірусні гепатити А, В, С, D, E, F, G, TTV, SEN. Роль інших вірусів у розвитку гепатитів (віруси герпесу простого та оперізуючого, Епштейна-Барр, цитомегаловірус, ентеровіруси, аденовіруси, флавовіруси та ін.). Етіологія, епідеміологія, патогенез; клініка, критерії тяжкості, ускладнення. Лабораторна діагностика: основні маркери та їх правильна оцінка. Наслідки вірусних гепатитів. | 2 | 10 |
46 | Холестатичні форми вірусних гепатитів та їх диференційна діагностика з печінковими холестазами іншої етіології та підпечінковими холестазами. | 2 | 6 |
47 | Диференційна діагностика вірусних гепатитів між собою, з інфекційними та неінфекційними печінковими жовтяницями, з надпечінковими та підпечінковими жовтяницями. | 2 | 8 |
48 | Ускладнення вірусних гепатитів. Фульмінантна печінкова енцефалопатія (патогенез, клініка, лікування). Панкреатити, холецистити, дискінезії жовчних шляхів та ін. | 2 | 6 |
49 | Хронічні вірусні гепатити та цироз печінки; зв’язок вірусних гепатитів з гепатокарциномою. | 2 | 10 |
50 | Принципи лікування гострих та хронічних вірусних гепатитів. | 2 | 10 |
51 | Особливості перебігу вірусних гепатитів у різних категорій хворих: вагітних, ВІЛ-інфіковних, споживачів ін'єкційних наркотиків. | 2 | 4 |
52 | Профілактика вірусних гепатитів. Організація диспансерного нагляду та лікувально-трудова експертиза хворих на вірусні гепатити. | 2 | 6 |
53 | Грип. Віруси грипу, здатні спричиняти захворювання людини ("пташиний грип"). | 2 | 6 |
54 | Парагрип. Аденовірусні інфекції. Риновірусні інфекції. Реовірусні інфекції. Респіраторно-синцитіальні інфекції | 2 | 8 |
55 | Коронавірусні інфекції. SARS. | 2 | 4 |
56 | Коклюш. Паракоклюш. | 2 | 4 |
57 | Менінгококова інфекція. | 2 | 6 |
58 | Дифтерія. | 2 | 8 |
59 | Ангіни. | 2 | 8 |
60 | Кір. Краснуха. Скарлатина. | 2 | 8 |
61 | Паротит епідемічний. | 2 | 4 |
62 | Особливості перебігу "дитячих" інфекцій у дорослих. | 2 | 6 |
63 | Легіонельоз. | 2 | 4 |
64 | Респіраторні хламідіози (орнітоз, пневмохламідіоз). | 2 | 4 |
65 | Респіраторні мікоплазмози. | 2 | 4 |
66 | Пневмококова інфекція та інфекція, спричинена гемофільною паличкою. | 2 | 4 |
67 | Малярія. | 2 | 6 |
68 | Рикетсіози. | 2 | 4 |
69 | Епідемічний висипний тиф та хвороба Бріла. | 2 | 8 |
70 | Ендемічний (щурячий, блошиний) висипний тиф. | 2 | 4 |
71 | Ку-гарячка. | 2 | 4 |
72 | Волинська гарячка. | 2 | 4 |
73 | Кліщовий пароксизмальний рикетсіоз. | 2 | 4 |
74 | Марсельська гарячка. | 2 | 4 |
75 | Везикульозний рикетсіоз. | 2 | 4 |
76 | Північно-азіатський кліщовий рикетсіоз | 2 | 4 |
77 | Гарячка Цуцугамуші. | 2 | 4 |
78 | Бореліози. Системний кліщовий бореліоз (хвороба Лайма). | 2 | 6 |
79 | Епідемічний поворотний тиф. | 2 | 4 |
80 | Ендемічний поворотний тиф. | 2 | 4 |
81 | Лейшманіози. | 2 | 4 |
82 | Трипаносомози. | 2 | 4 |
83 | Геморагічні гарячки. | 2 | 4 |
84 | Геморагічна гарячка з нирковим синдромом (ГЛНС). | 2 | 4 |
85 | Кримська гарячка. Омська гарячка. Гарячка Денге. | 2 | 6 |
86 | Інші арбовірусні хвороби. Флеботомна гарячка. | 2 | 6 |
87 | Вірусні енцефаліти. | 2 | 6 |
88 | Кліщовий енцефаліт. Комариний енцефаліт. | 2 | 4 |
89 | Епідемічний летаргічний енцефаліт (Економо). | 2 | 4 |
90 | Невідкладні заходи при виявленні хворого з підозрою на особливо небезпечну інфекцію. Захисні заходи. Екстрена профілактика. Заключна дезінфекція. | 2 | 8 |
91 | Чума. | 2 | 4 |
92 | Холера. Холероподібні захворювання, що викликані вібріонами НЕ О1 групи. | 2 | 4 |
93 | Натуральна віспа. Мавп’яча віспа. | 2 | 6 |
94 | Особливо небезпечні геморагічні гарячки (жовта, Ебола, Марбург, Ласса). | 2 | 7 |
95 | Правець. | 4 | 4 |
96 | Сказ. | 4 | 4 |
97 | Бешиха. Еризипелоїд. | 2 | 6 |
98 | Доброякісний лімфоретикульоз (феліноз) та інші бартонельози. | 2 | 4 |
99 | Содоку. | 2 | 4 |
100 | Сап. Меліоїдоз Ящур. | 2 | 4 |
| Всього | 204 | 457 |
Схвалено на засіданні кафедри внутрішньої медицини, фізіотерапії та інфекційних хвороб «14» травня 2007 року, протокол № 48
Завідувач кафедри
внутрішньої медицини, фізіотерапії
та інфекційних хвороб,
доктор медичних наук, професор О.І. Федів
Схвалено на засіданні організаційно-методичної комісії з післядипломної освіти «16» травня 2007 року, протокол № 4