Робоча навчальна програма з дисципліни ‘‘ Гігієна у фармації’’ Для студентів фармацевтичного факультету заочної форми навчання
| Вид материала | Документы |
- Робоча навчальна програма з дисципліни ‘‘ Основи екології’’ Для студентів фармацевтичного, 269.46kb.
- Робоча навчальна програма з дисципліни ‘‘ Гігієна з основами епідеміології’’ для студентів, 723.85kb.
- Програма І методичні рекомендації до вивчення курсу, 1261.69kb.
- Робоча програма, методичні вказівки до вивчення дисципліни та контрольні завдання для, 393.01kb.
- Робоча навчальна програма з курсу: "Правова статистика" для студентів юридичного факультету, 644.64kb.
- Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни, 539.78kb.
- Робоча програма загальні методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни, 156.9kb.
- Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни, 446.22kb.
- Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни, 574.82kb.
- Робоча навчальна програма вивчення дисципліни для студентів юридичного факультету Загальний, 1199.61kb.
Кінцеві цілі дисципліни
Інтерпретувати вплив факторів навколишнього середовища (повітря, клімату, погоди, питної води, грунту, харчування, виробничого середовища, радіаційного опромінення) на загальне здоров’я населення.
Застосовувати методи визначення та оцінки стану здоров’я населення у взаємозв’язку з чинниками, що на нього впливають.
Обґрунтовувати проведення профілактичних заходів у відповідності до основ чинного законодавства України.
Розуміти вимоги до розташування, планування, благоустрою та санітарного режиму аптечних закладів.
Знати характеристику основних шкідливих виробничих чинників, що супроводжують роботу фармацевта і провізора та вміти запропонувати заходи для їх покращення.
Засвоїти основні технологічні процеси отримання синтетичних лікарських речовин, антибіотиків, біотехнологічних фітопрепаратів.
Вміти проводити гігієнічну оцінку сучасних технологічних процесів, які використовуються у хіміко-фармацевтичній промисловості для отримання синтетичних лікарських речовин, антибіотиків, фітопрепаратів.
Визначити фактори ризику основних захворювань працівників аптек та фармацевтичної промисловості (пов’язаних з виробничим середовищем).
Використовувати заходи психогігієни, психопрофілактики у практичній діяльності.
3. 3. ЗМІСТ ПРОГРАМИ
МОДУЛЬ Гігієна у фармації
Змістовий модуль 1. Гігієна як наука. Гігієна повітряного середовища.
Конкретні цілі:
Знати мету, завдання та методи гігієни. Розвиток гігієни у різні історичні періоди. Емпіричний та науково-експериментальний етапи становлення гігієни як науки.Значення робіт М. Петенкоффера, О.П. Доброславіна, Ф.Ф. Ерісмана, Г.В. Хлопіна, В.А. суботіна. Видатні вчені-гігієністи України – В.А. Суботін, А.І. Якобій, О.В. Корчк-Чепурківський, О. М. Марзєєв, Л.І. Медмідь, В.З. Мартинюк, Р.Д. Габович. Внесок у розвиток вітчизняної науки вчених-гігієністів на сучасному етапі:: Є. Г. гончарук, Ю. І. Кундієв, І. М. трахтенберг, А. М. Сердюк, В. Д. Ванханен, І. І. Даценко, Б. М. Штабський та ін. Історія розвитку кафедри загальної гігієни Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.
Знати механізми впливу температури, вологості, швидкості руху повітря, гігієнічне значення вентиляції, природного та штучного освітлення приміщень.
Засвоїти принципи методів дослідження температури, вологості, швидкості руху повітря, ефективності вентиляції, природної та штучної освітленості приміщень.
Вміти проводити гігієнічну оцінку мікроклімату приміщень, ефективності вентиляції, природної та штучної освітленості приміщень, розробляти оздоровчі заходи.
Знати механізм впливу пилу, токсичних хімічних речовин, вуглекислого газу на організм людини.
Засвоїти метод визначення концентрації СО2 в повітрі приміщень.
Вміти проводити гігієнічну оцінку вмісту пилу, газо- і пароподібних речовин у повітрі робочої зони і розробляти оздоровчі заходи. Вміти проводити гігієнічну оцінку мікробного забруднення повітря аптечних закладів.
Знати біологічну дію ультрафіолетового та інфрачервоного випромінювання, особливості впливу на організм людини.
Засвоїти методи дослідження ультрафіолетового та інфрачервоного випромінювання.
Вміти застосувати ультрафіолетове випромінювання для санації повітря в аптечних приміщеннях та у лікувально-профілактичних установах.
Знати механізм впливу клімато-погодних умов на організм людини та заходи профілактики геліометеотропних реакцій.
Знати загальну схему виявлення і оцінки взаємозв’язків чинників навколишнього середовища та здоров’я населення.
Тема 1 (Лекція). Гігієна як наука, санітарія. Навколишнє середовище і здоров’я. Основи санітарного законодавства. Принципи і методи гігієнічного нормування шкідливих хімічних речовин, лікарських препаратів у об’єктах навколишнього середовища. Гігієна аптечних закладів. Гігієна праці в аптечних закладах і на хіміко-фармацевтичних підприємствах. Система GMP.
Визначення гігієни, її мета, завдання, зміст, зв’язок з іншими науками. Профілактична спрямованість сучасної медицини. Значення гігієнічних знань у контексті формування професійного мислення та практичній діяльності лікаря-фармацевта. Методи вивчення стану навколишнього середовища і його гігієнічної оцінки, методи вивчення впливу навколишнього середовища на здоров’я. Санітарія як галузь практичної діяльності в системі охорони здоров’я. Санітарно-епідеміологічна служба в Україні. Санітарний нагляд, його сутність. Основи санітарного законодавства, його найважливіші елементи та значення реалізації профілактичних заходів. Поняття гігієнічний норматив, його різновиди, об’єкти, що підлягають нормуванню, значення у проведенні профілактичних заходів. Основні принципи і методи наукового обгрунтування гігієнічних нормативів шкідливих хімічних речовин. Шкідливі та небезпечні фактори умов праці та виробничого середовища. Гігієна аптечних закладів. Гігієна праці в аптечних закладах і на хіміко-фармацевтичних підприємствах. Система GMP.
Тема 2. Методи визначення та гігієнічна оцінка параметрів мікроклімату приміщень різного призначення у тому числі аптечних установ. Дослідження та гігієнічна оцінка природної та штучної вентиляції, природного та штучного освітлення приміщень аптечних закладів і хіміко-фармацевтичних підприємств.
Гігієнічне значення мікроклімату приміщень (температури, вологості, швидкості руху повітря, радіаційної температури), їх вплив на тепловіддачу організму. Методи дослідження температури повітря, просторового температурного режиму приміщень, вологості (психрометрія і гігрометрія), швидкості руху повітря (анемометрія і кататермометрія). Гігієнічні вимоги до температурно-вологісного режиму і швидкості руху повітря у приміщеннях аптек і хіміко-фармацевтичних підприємств. Способи оптимізації мікроклімату. Опалення і вентиляція приміщень, їх види. Дослідження ефективності вентиляції за швидкістю руху повітря. Гігієнічні вимоги до вентиляції приміщень аптек і хіміко – фармацевтичних підприємств. Гігієнічне значення природної та штучної освітленості приміщень. Методи визначення показників природної освітленості приміщень (світлового коефіцієнту, кута падіння світлових променів на робоче місце, кута отвору, коефіцієнта природної освітленості). Гігієнічні вимоги до природної та штучної освітленості приміщеннях аптек і хіміко-фармацевтичних підприємств. Види штучного освітлення приміщень. Методи дослідження штучної освітленості (об’єктивні та розрахункові). Гігієнічні вимоги до штучної освітленості в приміщеннях аптек і хіміко-фармацевтичних підприємств.
Тема 3. Методика визначення та гігієнічна оцінка забруднення повітря виробничої зони аптечних закладів та хіміко-фармацевтичних підприємств шкідливими речовинами (пилом, газо- і пароподібними). Визначення СО2.
Пил та його класифікація за походженням, хімічним складом, дисперсністю. Види пилової патології. Класифікація шкідливих хімічних речовин за агрегатним станом. Отруєння свинцем, ртуттю, сірководнем, аміаком, оксидами хлору і азоту. Методи відбору проб і дослідження вмісту пилу та промислових отрут у повітрі виробничих приміщень. Експресні методи визначення шкідливих речовин на хіміко-фармацевтичних підприємствах. Мікробна контамінація. Гігієнічне значення вуглекислого газу як непрямого показника антропогенного забруднення повітря приміщень. Гігієнічні норми вмісту СО2 в повітрі приміщень різного призначення. Методи визначення вуглекислого газу в повітрі приміщень.
Тема 4. Методи визначення та гігієнічна оцінка ультрафіолетової та інфрачервоної складових сонячного спектра, використання їх з лікувальною та профілактичною метою.
Гігієнічне значення ультрафіолетового та інфрачервоного випромінювання. Методи дослідження та оцінки ультрафіолетового випромінювання. Поняття про біодозу та методику її визначення. Біогенний та абіогенний вплив УФ-випромінювання. Гігієнічні регламенти та їх використання в профілактиці ультрафіолетової недостатності та контролі за переопроміненням ультрафіолетом, використання УФ для санації повітря та для профілактики внутрішньолікарняних інфекцій, а також внутріашньоаптечих інфікувань.
Тема 5. Гігієнічна оцінка впливу клімато-погодних умов на здоров’я людини. Геліометеотропні реакції та захворювання.
Погода, особливості впливу погодних умов на здоров’я. Сезонні захворювання, геліометеотропні реакції. Складові частини профілактики: медичні класифікації погоди, медико-метеорологічне прогнозування погоди, система профілактичних заходів відповідно до прогнозу погоди. Клімат, гігієнічне значення. Класифікація клімату. Акліматизація. Кліматотерапія.
Тема 6. Загальна схема вивчення впливу навколишнього середовища на здоров’я населення. Методи дослідження та оцінка рівня здоров’я. Прогнозування стану здоров’я населення в залежності від рівня забруднення атмосферного повітря.
Здоров’я населення як інтегральний показник оцінки стану навколишнього середовища. Критерії здоров’я, показники, що його характеризують. Схема інтегральної оцінки стану здоров’я населення, джерела інформації про стан здоров’я населення. Групи здоров’я, інтегральний індекс здоров’я. Методика оцінки фактичного та очікуваного (розрахованого за проектними даними) забруднення атмосферного повітря сумішшю хімічних речовин. Поняття про показник забруднення (ПЗ), сумарний показник забруднення (ΣПЗ), коефіцієнт комбінованої дії суміші (Ккд.с), кратність перевищення ГДЗ. Методика орієнтовного прогнозування можливих змін рівня здоров’я на основі оцінки ступеня небезпечності атмосферного повітря.
Змістовий модуль 2. Гігієна води, водопостачання та ґрунту.
Конкретні цілі:
Знати гігієнічні вимоги до якості питної води при організації централізованого та децентралізованого господарсько-питного водопостачання (Державні санітарні правила і норми “Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною” від 12 травня 2010 року № 400).
Знати традиційну схему очистки питної води, вміти запропонувати схему заходів для покращання якості питної води.
Засвоїти гігієнічне значення води, роль води у виникненні та розповсюдженні захворювань інфекційної та неінфекційної природи.
Знати види джерел водопостачання, джерела та шляхи їх забруднення, принципи організації та утримання зон санітарної охорони (ЗСО).
Знати гігієнічне значення грунту, поняття про біогеохімічні провінції та біогеохімічні ендемії.
Засвоїти основні показники, що характеризують гігієнічний стан грунту; основні гіпо- і гіпермікроелементози, що пов’язані з природними і штучними біогеохімічними провінціями.
Тема 7. Гігієнічна оцінка питної води за даними лабораторного аналізу. Методи покращення якості питної води.
Гігієнічна оцінка аналізу питної води за даними органолептичних, хімічних, епідеміологічних показників, а також показників радіаційної безпеки та фізіологічної повноцінності якості води. Гігієнічні вимоги до якості питної води при організації централізованого та децентралізованого господарсько-питного водопостачання (Державні санітарні правила і норми “Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною” від 12 травня 2010 року № 400). Методи покращання якості води. Загальні методи очистки води. Спеціальні методи очистки (кондиціювання) води. Методи знезараження води.
Тема 8. Гігієнічне значення води. Джерела та види водопостачання. Процеси самоочищення води водойм. Інфекційні та неінфекційні захворювання, що передаються через воду, їх профілактика.
Гігієнічне, фізіологічне та господарське значення води. Норми водопостачання для покриття фізіологічних, комунально-господарських та промислових потреб. Джерела водопостачання, їх види, джерела та шляхи їх забруднення; наслідки для здоров'я населення. Санітарно-протиепідемічні заходи охорони вододжерел при організації централізованого та децентралізованого водопостачання. Зони санітарної охорони (ЗСО). Гігієнічні вимоги до безпеки води в епідемічному відношенні. Вода як джерело захворювань інфекційної природи. Гігієнічне значення води для забезпечення населення мінеральними солями та мікроелементами. Роль води у виникненні неінфекційних захворювань (водно-нітратна метгемоглобінемія, свинцева інтоксикація, карієс, флюороз тощо), заходи профілактики. Каналізація населених місць, її призначення і влаштування. Методи знешкодження стічних вод. Мала каналізація, її призначення.
Темпа 9. Гігієнічне значення ґрунту. Забруднення та самоочищення ґрунту. Грунт та здоров’я. Біогеохімічні провінції та біогеохімічні ендемії.
Гігієнічне значення грунту. Фізичні властивості грунту. Хімічний склад грунту. Природні та штучні біогеохімічні провінції. Ендемічний зоб, хвороба Кешана, селеноз, молібденова подагра, токсичні мікроелементози – сатурнізм, меркуріалізм. Мікробний склад грунту. Епідеміологічне та токсикологічне начення грунту. Фази самоочищення грунту. Ступені забруднення грунту. Санітарно-епідеміологічне значення відходів. Система очищення населених місць. Методи очищення від рідких і твердих відходів. Каналізація населених місць. Поняття про малу каналізацію.
Змістовий модуль 3. Гігієна харчування.
Конкретні цілі:
Знати рекомендовані норми потреби в харчових речовинах та енергії для населення України різних вікових груп, основні показники, що характеризують харчовий статус організму, клінічні ознаки при білковій, білково-енергетичній недостатності, основних видах вітамінної недостатності та недостатності мікро- та макроелементів.
Вміти визначити і обгрунтувати індивідуальні енерговитрати, фізіологічні індивідуальні потреби в основних харчових речовинах, оцінити харчовий статус людини.
Знати значення основних харчових речовин у харчуванні здорової і хворої людини, різних вікових груп населення, показники гігієнічної оцінки якості раціону харчування та гігієнічні вимоги до його побудови.
Засвоїти рекомендовані норми потреби в харчових речовинах та енергії для населення різних вікових груп. Вміти оцінити склад і енергоцінність раціону харчування, внести раціональну корекцію.
Знати харчову і біологічну цінність продуктів тваринного (м’яса, м’ясопродуктів, молока та молочних продуктів, риби) і рослинного походження (хліба, хлібо-булочних виробів, борошна). Вміти проводити санітарну експертизу харчових продуктів.
Знати класифікацію харчових отруєнь. Вміти здійснювати заходи з профілактики харчових отруєнь мікробної, немікробної природи та нез’ясованої етіології.
Вміти використовувати лікувальні та дієтичні властивості харчових продуктів у профілактичному та лікувальному харчуванні.
Знати роль харчових речовин у лікувальному харчуванні, у процесах метаболізму та детоксикації ксенобіотиків.
Засвоїти основні принципи побудови лікувального (дієтичного) і лікувально-профілактичного харчування, загальну характеристику лікувальних дієт, види і загальну характеристику раціонів лікувально-профілактичного харчування.
Тема 10. Методи визначення енерговитрат людини та її потреб в основних харчових речовинах. Гігієнічна оцінка харчового статусу людини.
Енергетичні витрати організму, складові сумарних добових витрат енергії людини, енергетичний баланс. Групи фізичної активності працездатного населення. Поняття про коефіцієнт фізичної активності. Рекомендовані величини потреб в енергії та харчових речовинах для різних груп населення України (1999). Поняття про ідеальну масу тіла, індекс Кетле. Методика визначення (розрахункові методи) середньодобових енерговитрат (ВООЗ, 1986) та індивідуальних потреб в основних харчових речовинах і енергії, особливості визначення добової потреби в енергії для дітей і людей похилого віку. Поняття про біологічно-активні добавки (БАД), їх застосування.
Поняття про харчовий статус організму. Методика вивчення та оцінка харчового статусу. Методика об'єктивного обстеження пацієнта для вивчення і оцінки харчового статусу. Аліментарні та аліментарно-залежні захворювання. Білкова, білково-енергетична, вітамінна недостатність, мікроелементози, аліментарне ожиріння. Причини їх виникнення. Профілактика.
Тема 11. Харчування та здоров’я. Наукові основи раціонального харчування. Харчування в умовах екологічно несприятливого навколишнього середовища. Особливості взаємодії харчових речовин і лікарських препаратів.Харчові отруєння різної етіології та їхня профілактика.
Значення білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних речовин у харчуванні здорової та хворої людини. Функції їжі та види харчування. Принципи раціонального харчування. Гігієнічні вимоги до раціонального харчування. Особливості харчування дітей та осіб похилого віку. Джерела надходження харчових речовин і енергії. Рекомендовані фізіологічні норми споживання енергії і основних харчових речовин для різних груп населення України. Значення медичного контролю за харчуванням різних груп населення. Методика гігієнічної оцінки харчування розрахунковим методом за меню-розкладкою. Показники гігієнічної оцінки якості харчового раціону. Гігієнічні вимоги до харчового добового раціону і режиму харчування. Аліментарні і аліментарно-залежні захворювання та їх профілактика. Взаємодія харчових речовин і лікарських препаратів. визначення понять харчове отруєння. Класифікація харчових отруєнь. Харчові отруєння мікробної природи. профілактика. Харчові отруєння немікробної природи.
Тема 12. Гігієнічна характеристика основних видів продуктів харчування. Лікувальні та дієтичні властивості харчових продуктів. Превентивне, лікувальне (дієтичне), лікувально-профілактичне харчування.
Значення різних видів продуктів рослинного і тваринного походження для людини. Харчова і біологічна цінність продуктів тваринного і рослинного походження (м’яса, риби, молока, яєць, овочів, фруктів, круп, борошна і хліба). Лікувальні та дієтичні властивості м’яса, риби, молока, яєць, овочів, фруктів, круп, борошна, хліба, риби.
Дієтичне харчування як лікувальний фактор. Фармакологічна дія іжі. Основні принципи побудови лікувального харчування. Загальна характеристика дієт. Особливості технології приготування дієтичних страв.Втрати вітамінів при холодній та тепловій кулінарній обробці.
Значення лікувально-профілактичного харчування (ЛПХ) у профілактиці професійних захворювань. Захисна дія їжі, роль харчових речовин у механізмах детоксикації. Основні принципи побудови ЛПХ. Види раціонів. Молоко і пектини в ЛПХ. Значення превентивного харчування у профілактиці захворювань неспецифічної природи.
Змістовий модуль 4. Гігієна аптечних закладів. Гігієна праці робітників фармацевтичної промисловості та працівників аптек. Виробнича токсикологія. Радіаційна гігієна.
Конкретні цілі:
Знати структуру санітарної організації в Україні, основи санітарного законодавства, поняття про запобіжний та поточний державний санітарний нагляд в Україні, форми, організація та проведення, основні документи санітарно-гігієнічного нагляду за аптечними закладами.
Знати вимоги до розташування, планування, благоустрою та санітарного режиму аптечних закладів.
Знати характеристику шкідливих виробничих чинників, що супроводжують роботу фармацевта і провізора та вміти запропонувати заходи для їх покращення.
Засвоїти основні технологічні процеси отримання синтетичних лікарських речовин, антибіотиків, біотехнологічних фітопрепаратів.
Вміти провести гігієнічну оцінку сучасних технологічних процесів, які використовуються у хіміко-фармацевтичній промисловості для отримання синтетичних лікарських речовин, антибіотиків, фітопрепаратів.
Засвоїти етапи гігієнічної оцінки хімічних речовин, схему токсикологічного експерименту, основні параметри токсикометрії.
Вміти дати гігієнічну оцінку шкідливих речовин за ступенем токсичності і небезпечності.
Знати види взаємодії ксенобіотиків, типи комбінованої дії, методи її оцінки та механізми прогнозування комбінованої дії ксенобіотиків на організм.
Знати особливості радіаційної небезпеки при роботі з джерелами іонізуючих випромінювань.
Засвоїти основні принципи і методи досліджень, що використовуються в радіаційній гігієні (дозиметричний, радіометричний та розрахунковий); методику організації радіаційного контролю в лікувально-профілактичних та фармацевтичних установах; призначення, будову та принципи протирадіаційного захисту.
Тема 13 (практичне заняття). Гігієнічна оцінка розташування, планування та благоустрою (проект аптеки) і санітарного режиму аптечних закладів. Гігієна праці робітників фармацевтичної промисловості та працівників аптек.
Основні заклади аптечної мережі, їх категорії. Гігієнічні вимоги до земельної ділянки аптек. Гігієнічні вимоги до інсоляції аптек. Гігієнічні вимоги до внутрішнього планування і оздоблення аптечних закладів. Гігієнічні вимоги до природного і штучного освітлення. Гігієнічні вимоги до температурно – вологісного режиму аптек. Гігієнічні вимоги до природної та штучної вентиляції аптечних закладів. Гігієнічні вимоги до гарячого та холодного водопостачання аптек. Гігієнічні вимоги до каналізації та видалення твердих покидьків. Гігієнічні вимоги до утримання і прибирання аптечних приміщень. Організація запобіжного санітарного нагляду. Вибір і відведення земельної ділянки під будівництво. Експертиза будівельних проектів.
Вплив процесу і умов праці на стан здоров’я та працездатність працівників фармацевтичних підприємств та аптек. Поняття про важкість та напруженість, шкідливість та незбечність праці. Оцінка умов праці. Заходи профілактики захворювань персоналу аптек, пов’язані з напруженістю зорового аналізатора та вимушеною робочою позою.
Виробничі шкідливості, які супроводжують роботу працівників фармацевтичних та аптечних закладів (речовини в газо- та пароподібному стані, пил, шум, вібрація, ультразвук, інфразвук, мікроорганізми), їх характеристика, особливості впливу на організм, заходи профілактики.
Тема 14. Гігієнічна оцінка сучасних технологічних процесів отримання синтетичних лікарських речовин, антибіотиків і фітопрепаратів та умов праці у хіміко-фармацевтичній промисловості.
Особливості технологічних процесів отримання синтетичних лікарських речовин, антибіотиків, фітопрепаратів. Сировина, яка використовується для виготовленя хіміко-фармацетичних препаратів. Етапи технологічних операцій при отриманні лікарських препаратів. Професійні шкідливості та професійні захворювання працівників контрольно-аналітичних лабораторій та аптечних складів.
Професійні шкідливості та професійні захворювання працівників хіміко-фармацевтичних підприємств.
Умови праці при виробництві синтетичних лікарських засобів. Вплив несприятливих чинників на організм працюючих.
Умови праці при виробництві синтетичних лікарських засобів. Вплив несприятливих чинників на організм працюючих. Умови праці при виробництві антибіотиків. Вплив несприятливих чинників на організм працюючих.
Несприятливі фактори виробничого середовища при виготовленні фітопрепаратів. Вплив на організм працюючих. Виробничі шкідливості при виготовленні ампульних ліків. Вплив на організм працюючих. Основні виробничі шкідливості при виготовленні таблеток. Умови праці при виробництві драже.
Заходи, спрямовані на оздоровлення та оптимізацію умов праці робітників контрольно-аналітичних лабораторій,аптечних складів та хіміко-фармацевтичних підприємств.
Тема 15. Виробнича токсикологія. Методи визначення основних параметрів токсикометрії.
Значення гігієнічного нормування шкідливих хімічних речовин. Види нормативів: гігієнічні, технічні, екологічні. Гігієнічне нормування лікарських речовин. Принципи гігієнічного нормування. Cхема токсикологічного експерименту. Токсикометрія. Основні параметри токсикометрії. Поняття про токсикокінетику, токсикодинаміку. Кумуляція, методи її оцінки. Віддалені наслідки дії ксенобіотиків. Алергенна дія ксенобіотиків. Поняття про нейротоксичну, геронтогенну, атерогенну дію хімічних речовин. Поняття про GLP (належна лабораторна практика).
Поняття про комбіновану, комплексну, поєднану дію. Основні типи комбінованої дії (антагонізм, потенціювання, адитивність). Метод визначення характеру комбінованої дії за ступенем кумуляції. Комплексний токсикометричний метод. Формула сумаційної токсичності, її застосування в різних галузях гігієни. Особливості комбінованої дії токсичних металів, нітритів і нітратів тощо. Проблеми комбінованої дії алкоголю і хімічних речовин, куріння і хімічних речовин. Механізми взаємодії між ксенобіотиками (хімічна, фізико-хімічна, токсикокінетична, токсикодинамічна). Поняття про інгібітори та індуктори монооксигеназної системи. Прогнозування комбінованої дії.
Тема 16. Методика контролю протирадіаційного захисту персоналу і радіаційної безпеки пацієнтів.
Іонізуючі випромінювання, що використовуються в медицині та фармації їх джерела Види доз в радіаційній гігієні. Кількісні характеристики радіонуклідів. Класифікацію осіб, що опромінюються. Радіочутливість органів і систем. Відкриті і закриті джерела іонізуючого випромінювання. Групи радіотоксичності робіт. Основні видм променевих пошкоджень організму. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97), основні положення.
Змістовий модуль 5. Здоровий спосіб життя, особиста гігієна, психогігієна, біоритмологія. Санітарна освіта та гігієнічне виховання населення.
Конкретні цілі:
Знати гігієнічне значення особистої гігієни, систему організації санітарно-освітньої роботи в Україні.
Засвоїти принципи особистої гігієни, методи і засоби санітарної освіти.
Вміти дотримуватися принципів і правил особистої гігієни, здійснювати заходи з активним залученням населення у процес зміцнення здоров’я.
Знати роль та завдання санітарної освіти, принципи її організації. завдання аптечних закладів з організації санітарної освіти.
Засвоїти методику проведення санітарно-просвітньої роботи з використанням різних форм і методів..
Вміти підготувати розгорнутий план і тези лекції (бесіди) на медичну тему та провести її, підготувати наочний засіб агітації.
Тема 17. Гігієнічні засади здорового способу життя, особиста гігієна. Психогігієна. Біоритмологічні основи особистої гігієни і виробничої діяльності. Десинхроноз, профілактика хронічної втоми, перевтоми.
Значення дотримання особистої гігієни для здоров'я людини: гігієна тіла людини, гігієна одягу та взуття, режим праці та відпочинку, раціональне харчування. Гігієнічне значення загартовування та фізичної культури. Основи психогігієни. Біоритмологічні основи життєдіяльності людини. Десинхроноз, профілактика.
Тема 18. Санітарна освіта та гігієнічне виховання населення.
Роль, мета, завдання та основні принципи санітарної освіти. Організація та форми санітарно-просвітньої роботи. Функції Центрів Здоров’я та Товариства Червоного Хреста щодо проведення санітарно-просвітньої роботи.
Роль працівників аптечних закладів у проведенні санітарно-освітньої роботи.
Орієнтовна структура залікового кредиту
Гігієна у фармації
| Тема | Лекції | Практичні заняття | СРС | ||
| Змістовий модуль 1. Гігієна як наука. Гігієна повітряного середовища. Профілактична токсикологія. | |||||
| Тема 1. Гігієна як наука, санітарія. Навколишнє середовище і здоров’я. Основи санітарного законодавства. Принципи і методи гігієнічного нормування шкідливих хімічних речовин, лікарських препаратів у об’єктах навколишнього середовища. Гігієна аптечних закладів. Гігієна праці в аптечних закладах і на хіміко-фармацевтичних підприємствах. Система GMP. | 2 | - | - | ||
| Тема 2. Методи визначення та гігієнічна оцінка параметрів мікроклімату приміщень різного призначення у тому числі аптечних установ. Дослідження та гігієнічна оцінка природної та штучної вентиляції, природного та штучного освітлення приміщень аптечних закладів і хіміко-фармацевтичних підприємств. | - | - | 5 | ||
| Тема 3. Методика визначення та гігієнічна оцінка забруднення повітря виробничої зони аптечних закладів та хіміко-фармацевтичних підприємств шкідливими речовинами (пилом, газо- і пароподібними). Визначення СО2. | - | - | 5 | ||
| Тема 4. Методи визначення та гігієнічна оцінка ультрафіолетової та інфрачервоної складових сонячного спектра, використання їх з лікувальною та профілактичною метою. | - | - | 5 | ||
| Тема 5. Гігієнічна оцінка впливу клімато-погодних умов на здоров’я людини. Геліометеотропні реакції та захворювання. | - | - | 5 | ||
| Тема 6. Загальна схема вивчення впливу навколишнього середовища на здоров’я населення. Методи дослідження та оцінка рівня здоров’я. Прогнозування стану здоров’я населення в залежності від рівня забруднення атмосферного повітря. | - | - | 5 | ||
| Змістовий модуль 2. Гігієна води, водопостачання та ґрунту. | |||||
| Тема 7. Гігієнічна оцінка питної води за даними лабораторного аналізу. Методи покращення якості питної води. | - | - | 5 | ||
| Тема 8. Гігієнічне значення води. Джерела та види водопостачання. Процеси самоочищення води водойм. Інфекційні та неінфекційні захворювання, що передаються через воду, їх профілактика. | - | - | 5 | ||
| Тема 9. Гігієнічне значення ґрунту. Забруднення та самоочищення ґрунту. Грунт та здоров’я. Біогеохімічні провінції та біогеохімічні ендемії. | - | - | 4 | ||
| Змістовий модуль 3. Гігієна харчування. | |||||
| Тема 10. Методи визначення енерговитрат людини та її потреб в основних харчових речовинах. Гігієнічна оцінка харчового статусу людини. | - | - | 5 | ||
| Тема 11. Харчування та здоров’я. Наукові основи раціонального харчування. Харчування в умовах екологічно несприятливого навколишнього середовища. Особливості взаємодії харчових речовин і лікарських препаратів. Харчові отруєння різної етіології та їхня профілактика. | - | - | 5 | ||
| Тема 12. Гігієнічна характеристика основних видів продуктів харчування. Лікувальні та дієтичні властивості харчових продуктів. Превентивне, лікувальне (дієтичне), лікувально-профілактичне харчування. | - | - | 5 | ||
| Змістовий модуль 4. Гігієна аптечних закладів. Гігієна праці робітників фармацевтичної промисловості та працівників аптек. Радіаційна гігієна. | |||||
| Тема 13. Гігієна аптечних закладів. Гігієнічна оцінка розташування, планування та благоустрою (проект аптеки) і санітарного режиму аптечних закладів. Гігієна праці робітників фармацевтичної промисловості та працівників аптек. | - | 2 | 1 | ||
| Тема 14. Гігієнічна оцінка сучасних технологічних процесів отримання синтетичних лікарських речовин, антибіотиків і фітопрепаратів. | - | - | 5 | ||
| Тема 15. Виробнича токсикологія. Методи визначення основних параметрів токсикометрії. | - | - | 10 | ||
| Тема 16. Методика контролю протирадіаційного захисту персоналу і радіаційної безпеки пацієнтів. | | | 5 | ||
| Змістовий модуль 5. Здоровий спосіб життя, особиста гігієна, психогігієна, біоритмологія. Санітарна освіта та гігієнічне виховання населення. | |||||
| Тема 17. Гігієнічні засади здорового способу життя, особиста гігієна. Психогігієна. Біоритмологічні основи особистої гігієни і виробничої діяльності. Десинхроноз, профілактика хронічної втоми, перевтоми. | - | - | 5 | ||
| Тема 18. Санітарна освіта та гігієнічне виховання населення. | - | - | 4 | ||
| Контрольна робота | - | - | - | ||
| Підготовка до підсумкового контролю засвоєння модуля | | | - | ||
| Підсумковий модульний контроль | - | 2 | - | ||
| Усього годин - 90 | 2 | 4 | 84 | ||
| КРЕДИТІВ ECTS – 2,5 | Аудиторна робота – 6 год (6,6 %) | СРС – 94,4 %. | |||
4. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ
| № п/п | Тема | Кількість годин |
| 1. | Гігієна як наука, санітарія. Основи санітарного законодавства. Урбанізація та здоров’я. Принципи і методи гігієнічного нормування шкідливих хімічних речовин. Гігієнічне нормування лікарських препаратів у об’єктах навколишнього середовища. Гігієна аптечних закладів. Гігієнічні вимоги до планування, облаштування та утримання аптечних закладів. Гігієна праці в аптечних закладах і на хіміко-фармацевтичних підприємствах. Виробничі шкідливості. Система GMP. | 2 год. |
| | Разом | 2 годин |
5.ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
| № п/п | Тема | Кількість годин |
| 1. | Гігієна аптечних закладів. Гігієнічна оцінка розташування, планування та благоустрою (проект аптеки) і санітарного режиму аптечних закладів. Гігієна праці робітників фармацевтичної промисловості та працівників аптек. | 2 год. |
| 2. | Підсумковий модульний контроль | 2 год. |
| | Разом | 4 годин |
6. ВИДИ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ (СРС)
ТА ЇХ КОНТРОЛЬ
| № п/п | Тема | Кількість годин | Вид контролю |
| 1. | Підготовка до практичного заняття – теоретична підготовка та опрацювання практичних умінь | 1год | Поточний контроль на практичних заняттях |
| 2. Самостійне опрацювання тем, які не входять до плану аудиторних занять | |||
| 1. | Методи визначення та гігієнічна оцінка параметрів мікроклімату. Методи дослідження та гігієнічна оцінка природної та штучної вентиляції, природного та штучного освітлення приміщень аптечних закладів і хіміко-фармацевтичних підприємств. | 5 год | Підсумковий модульний контроль |
| 2. | Методика визначення та гігієнічна оцінка забруднення повітря виробничої зони аптечних закладів та хіміко-фармацевтичних підприємств шкідливими речовинами (пилом, газо- і пароподібними). Визначення СО2. | 5 год | |
| 3. | Методи визначення та гігієнічна оцінка ультрафіолетової та інфрачервоної складових сонячного спектра, використання їх у лікувальних та профілактичних цілях. | 5 год | |
| 4. | Гігієнічна оцінка впливу клімато-погодних умов на здоров’я людини. Геліометеотропні реакції та захворювання. | 5 год | |
| 5. | Загальна схема вивчення впливу навколишнього середовища на здоров’я населення. Методи дослідження та оцінка рівня здоров’я. Прогнозування стану здоров’я населення в залежності від рівня забруднення атмосферного повітря | 5 год | |
| 6. | Гігієнічна оцінка питної води за даними лабораторного аналізу. Методи покращення якості питної води. | 5 год | |
| 7. | .Гігієнічне значення води. Джерела та види водопостачання. Процеси самоочищення води водойм. Інфекційні та неінфекційні захворювання, що передаються через воду, їх профілактика | 5 год | |
| 8 | Гігієнічне значення ґрунту. Забруднення та самоочищення ґрунту. Грунт та здоров’я. Біогеохімічні провінції та біогеохімічні ендемії. | 4 год | |
| 9. | .Методи визначення енерговитрат людини та її потреб в основних харчових речовинах. Гігієнічна оцінка харчового статусу людини. | 5 год | |
| 10. | Харчування та здоров’я. Наукові основи раціонального харчування. Харчування в умовах екологічно несприятливого навколишнього середовища. Особливості взаємодії харчових речовин і лікарських препаратів.Харчові отруєння різної етіології та їхня профілактика. | 5 год | |
| 11. | Гігієнічна характеристика основних видів продуктів харчування. Лікувальні та дієтичні властивості харчових продуктів. Гігієнічна оцінка лікувального (дієтичного), лікувально-профілактичного та превентивного харчування | 5 год | |
| 12. | Гігієнічна оцінка сучасних технологічних процесів отримання синтетичних лікарських речовин, антибіотиків і фітопрепаратів. | 5 год | |
| 13. | Виробнича токсикологія. Методи визначення основних параметрів токсикометрії | 10 год | |
| 14. | Методика контролю протирадіаційного захисту персоналу і радіаційної безпеки пацієнтів | 5 год | |
| 15. | Гігієнічні засади здорового способу життя, особиста гігієна. Психогігієна. Біоритмологічні основи особистої гігієни і виробничої діяльності. Десинхроноз, профілактика хронічної втоми, перевтоми. | 5 год | |
| 16 | Санітарна освіта та гігієнічне виховання населення. | 4 год | |
| | Разом | 84 години | |
7. ФОРМИ КОНТРОЛЮ
Форми контролю та система оцінювання здійснюються відповідно до вимог програми дисципліни та «Інструкції про систему оцінювання навчальної діяльності студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу», затвердженої МОЗ України (2005).
Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах) та оцінки підсумкового модульного котролю (у балах), яка виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліків визначених програмою дисципліни. Максимальна кількість балів, яку студент може набрати за модуль становить 200 у тому числі за поточну навчальну діяльність – 120 балів і за результатами модульного контролю – 80 балів. Мінімальна сума балів становить 105 у тому числі за поточну навчальну діяльність 55 і за результатами модульного контролю 50 балів.
Ураховуючи особливості навчання студентів заочників, оцінка за поточну навчальну діяльність визначається як сума балів за виконання обов’язкової контрольної роботи (максимально – 80, мінімально – 40) та балів, отриманих на навчальних заняттях (максимально – 40, мінімально – 15).
Оцінювання контрольної роботи:
| Традиційна оцінка | Відмінно | Добре | Задовільно | Незадовільно |
| Бали | 72-80 | 52-71 | 40-51 | 0-39 |