Я україни дніпропетровська державна медична академія кафедра медицини катастроф та військової медицини “безпека життєдіяльності”

Вид материалаДокументы

Содержание


Під редакцією: завідувача кафедри медицини катастроф та військової медицини Дніпропетровської державної медичної академії, профе
Голова проблемної комісії
Мета вивчення
Змістові модулі
Практичні заняття (ПЗ)
Самостійна робота студента (СРС)
Засвоєння теми (поточний контроль
Підсумковий контроль
Структура залікового кредиту-модуля «БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ»
Змістовий модуль 1. Основні засади формування безпеки здоров'я та жит­тя
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН практичних занять
Тематичний план самостійної роботи студентів
Структурований план підготовки студентів
Структура навчальної дисципліни
Усього годин/
2. Індивідуальна робота студентів складається з
Вид роботи
Вхідний Контроль залишкового рівня знань студентів
Поточний контроль
Оцінка «відмінно»
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

КАФЕДРА МЕДИЦИНИ КАТАСТРОФ ТА ВІЙСЬКОВОЇ МЕДИЦИНИ


БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ”

(курс за вибором)

НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

для студентів вищих медичних навчальних закладів ІІІ-ІV рівня акредитації


ДНІПРОПЕТРОВСЬК

- 2009 р. -

НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З ДИСЦИПЛІНИ “БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ”

(для студентів 3-го курсу медичних факультетів вищих медичних навчальних закладів ІІІ - ІV рівня акредитації)


Під редакцією: завідувача кафедри медицини катастроф та військової медицини Дніпропетровської державної медичної академії, професора Литвина Ю.П.

Автори: доц. Кушніренко А.Г., доц. Гулай А.М., Гайдаєнко В.М., Карапейчик Н.М.


Рецензенти:

Голова проблемної комісії

з впровадження КМС у ДДМА професор І.В.Твердохліб


ПЕРЕДМОВА


Програма елективного курсу "Безпека життєдіяльності" для вищих медичних закладів освіти України III-IV рівнів акредитації складена для спеціальностей 7.110101 "Лікувальна справа", 7.110104 "Педіатрія", 7.110105 "Медико-профілактична справа" напряму підготовки "Медицина" відповідно до освітньо-кваліфікаційної характеристики та освітньо-професійної програми підготовки фахівців, затверджених Наказом МОН України від 16.04.2003 р. № 239, та навчального плану, затвердженого Наказом МОЗ України від 23.07.2007 р. № 414. Навчання за вищевказаними спеціальностями здійснюється протягом 6 років, із них перші 5 років -загальнолікарська підготовка.

Відповідно до навчального плану, елективний курс «Безпека життєдіяльності» викладається на третьому курсі, 5-6 семестри, коли студентом набуті відповідні знання з основних базових дисциплін: медичної біології, анатомії людини, фізіології, мікробіології, вірусології та імунології, а також культурології, з якими інтегрується програма курсу «Безпека життєдіяльності». У свою чергу, знання основних валеологічних принципів здорового способу життя та основ безпечної діяльності медичного працівника створює засади для наступного вивчення студентом клінічних і гігієнічних дисциплін, що передбачає інтеграцію викладання з цими дисциплінами та формування умінь застосовувати знання з безпеки життєдіяльності в процесі подальшого навчання. Вивчення елективного курсу «Безпека життєдіяльності» закладає основи здорового способу життя та профілактики виникнення небезпечних ситуацій у подальшій професійній діяльності майбутнього лікаря.

Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонської декларації.

Згідно з навчальним планом підготовки фахівців, затвердженим Наказом МОЗ України № 414 від 23.07.2007 р., на вивчення елективного курсу «Безпека життєдіяльності» виділено 3 кредити (90 годин), 30 годин з яких складає аудиторна підготовка та 60 годин – самостійна робота студентів. Програма елективного курсу «Безпека життєдіяльності» представлена одним модулем, поділеним на 2 змістових модулі.


І. Пояснювальна записка

Модуль 1. "Безпека життєдіяльності"


МЕТА ВИВЧЕННЯ елективного курсу «Безпека життєдіяльності» полягає у досягненні основних кінцевих цілей підготовки спеціаліста за спеціальністю 7.110101 «Лікувальна справа» та передбачає набуття студентом таких умінь:

- визначати основні принципи безпечної життєдіяльності людини;

- передбачати наслідки порушень валеологічних основ формування здорового способу життя та їх вплив на безпеку життєдіяльності людини;

- аналізувати й оцінювати небезпечні для життя, здоров'я і професійної діяльності ситуації та самостійно приймати рішення про вжиття термінових заходів.


Змістові модулі:

  1. Основні засади формування безпеки здоров'я та життя у сучасному суспільстві.


Конкретні цілі:

• Визначати основні принципи безпеки у забезпеченні нормальної життєдіяльності людини.

• Вирізняти взаємозв'язки між станом здоров'я та впливом шкідливих і небезпечних факторів.

• Передбачати негативні наслідки впливу небезпечних факторів на організм людин

  1. Створення безпечних умов професійної діяльності медичного працівника та її законодавче забезпечення.


Конкретні цілі:

• Робити висновки про наявність факторів негативного впливу на медичного працівника під час здійснення ним професійної діяльності.

• Пояснювати вимоги до забезпечення безпечної професійної діяльності лікаря у сучасних умовах.

• Трактувати ключові питання законодавчих актів та нормативних документів з питань безпеки професійної діяльності медичного працівника.


Вивчення елективного курсу «Безпека життєдіяльності» проводиться згідно з навчальним планом у вигляді аудиторної підготовки, різновидом якої є практичні заняття, а також самостійної роботи студентів.

Практичні заняття (ПЗ) є видом навчальних занять, на яких викладач проводить із студентами детальний розгляд окремих положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування. При підготовці до практичних занять велика увага приділяється самостійній роботі, що дозволяє студентові аргументовано висловити свою точку зору на проблему, що вивчається. Практичні заняття проводяться в складі навчальної групи.

Самостійна робота студента (СРС) є основним способом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять, і передбачає роботу з літературою та іншими джерелами інформації та виконання студентами індивідуальної самостійної роботи у вигляді навчально-пошукової роботи з подальшим її захистом. Самостійна робота студентів забезпечується комплексом навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення конкретної навчальної дисципліни: підручники, навчальні посібники, матеріали кафедральних методичних розробок, наукова та фахова література тощо.

Засвоєння теми (поточний контроль) контролюється на практичних заняттях у відповідності до конкретних цілей шляхом опитування, виступів та обговорень, рішення тестів для перевірки оволодіння теоретичними знаннями та розв'язання ситуаційних завдань для перевірки уміння застосовувати їх у конкретних ситуаціях професійної діяльності.

Підсумковий контроль засвоєння модуля здійснюється по завершенню його вивчення на підсумковому модульному занятті.

Формою контролю є залік, результати якого оцінюються за двобальною системою "зараховано" і "не зараховано". Оцінку "зараховано" отримує студент, який виконав усі види робіт, передбачені програмою з дисципліни, відвідав усі навчальні заняття, передбачені календарним планом (або своєчасно їх відпрацював) і набрав загальну кількість балів не меншу, ніж мінімальна.

Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою і виставляється за багатобальною шкалою з урахуванням поточної успішності, що передбачає також і оцінювання науково-пошукової роботи, і підсумкового модульного контролю та має визначення за системою ЕСТS і традиційною шкалою, прийнятою в Україні.


Структура залікового кредиту-модуля «БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ»


Тема

Практичні

Самостійна робота студентів




заняття

СРС

Індивідуальна робота

Змістовий модуль 1. Основні засади формування безпеки здоров'я та жит­тя

у сучасному суспільстві

1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності

4

2

Робота з літературою й іншими джерелами інфор-мації та підготовка висту-пів, дискусій, обговорень на практичних заняттях (10 годин)


Підготовка, написання та захист навчально-пошу-кової роботи (30 годин)

2. Фізіологічні та психологічні чинники безпеки життєдіяльності сучасної людини

4

2

3. Негативні фактори середовища життєдіяльності та їх вплив на здоров'я людини

4

2

4. Валеологічні та санологічні засади формування безпеки здоров'я та життя людини

4

2

5. Шкідливі звички та пов'язана з ними небезпека життєдіяльності людини

2

2

6. Безпека харчування як складова безпечної життєдіяльності людини

4

2

Змістовий модуль 2. Створення безпечних умов професійної діяльності

медичного працівника та її законодавче забезпечення

7. Небезпечні та життєво небезпечні інфекційні захворювання у практиці медичного працівника

4

2

Робота з літературою й іншими джерелами інфор-мації та підготовка висту-пів на практичних занят-тях (4 години)

8. Професійні шкідливості у життєдіяльності лікаря

2

2

Підсумковий контроль засвоєння модуля

2







Індивідуальна робота студентів




16

44

Усього годин - 90

30

60

Кредитів ECTS - 3












Аудиторна робота - 33,3%, самостійна робота - 66,7%.


ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН практичних занять

з модуля «Безпека життєдіяльності»


з/п

Тема

Кількість годин

1

Теоретичні основи безпеки життєдіяльності

4

2

Фізіологічні, психологічні та соціальні основи безпеки життєдіяльності сучасної людини

4

3

Негативні фактори середовища життєдіяльності та їх вплив на здоров'я людини

4

4

Валеологічні та санологічні засади формування безпеки здоров'я та життя людини

4

5

Шкідливі звички та пов'язана з ними небезпека життєдіяльності людини

2

6

Безпека харчування як складова безпечної життєдіяльності людини

4

7

Небезпечні та життєво небезпечні інфекційні захворювання у практиці медичного працівника

4

8

Професійні шкідливості у життєдіяльності лікаря.

2

9

Підсумковий контроль засвоєння модуля

2

РАЗОМ

30


ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

з модуля «Безпека життєдіяльності»


з/п

Тема

Кількість годин

Вид контролю

1

Передаудиторна підготовка до практичних занять за темами:




Поточний контроль на практичних

заняттях




1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності

2

- " -




2. Фізіологічні та психологічні чинники безпеки життєдіяльності сучасної людини

2

- " -




3. Негативні фактори середовища життєдіяльності та їх вплив на здоров'я людини

2

- " -




4. Валеологічні та санологічні засади формування безпеки здоров'я та життя людини

2

- " -




5. Шкідливі звички та пов'язана з ними небезпека життєдіяльності людини

2

- " -




6. Безпека харчування як складова безпечної життєдіяльності людини

2

- " -




7. Небезпечні та життєво небезпечні інфекційні захворювання у практиці медичного працівника

2

- " -




8. Професійні шкідливості у життєдіяльності лікаря

2

- " -




Індивідуальна робота:

- робота з літературою й іншими джерелами інформації та підготовка виступів на практичних заняттях;

- підготовка, оформлення та захист навчально-пошукової роботи



14


30

Поточний контроль на практичних

заняттях

РАЗОМ

60




Структурований план підготовки студентів

з елективного курсу «БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ»



Структура навчальної дисципліни

Кількість годин, з них

Рік навчання



Вид контролю

Усього годин/

кредитів ECTS

Аудиторна підготовка

СРС

90 годин/

3 кредити

30

60

3







Практичні заняття







Модуль 1

Змістових модулів - 2

90 годин/

3 кредити

30

60




Поточний і підсумковий модульний контроль

У тому числі – підсумко-вий модуль-ний контроль

2 години

2












ІІ. ФОРМИ КОНТРОЛЮ ТА ОЦІНЮВАННЯ СТУДЕНТІВ

з елективного курсу «Безпека життєдіяльності»


1. Відвідування практичних занять
  • Відвідування практичних занять обов`язкове, а при пропуску практичних занять, обов`язкове їх відпрацювання на протязі 2-х тижнів при наявності допуску з деканату.
  • При наявності невідпрацьованного пропуску до наступного практичного заняття студент не допускається з виставлянням “нб”.

2. Індивідуальна робота студентів складається з:

Обов’язкового написання і захисту навчально-пошукової роботи, та додатково (за бажанням студента) з:

- наукової роботи з викладачем;




Вид роботи

Можлива кількість балів

Отримана студентом кількість балів

1

Підготовка, оформлення та захист навчально-пошукової роботи

7




2

Наукова робота з викладачем

3




3

Друкування наукових тез, статті

3




4

Доповідь на засіданні гуртка, конференції, повідомлення на практичному занятті

3



- виконань індивідуальних студентських наукових завдань понад термін аудиторних занять (друкування наукових тез, статей та ін.);

- роботи з літературою й іншими джерелами інформації та підготовки виступів на практичних заняттях чи на засіданнях студентського наукового гуртка.

При успішному виконанні індивідуальної роботи студент може отримати максимально 16 балів, які додаються до суми балів, набраних студентом за поточну навчальну діяльність.


Вхідний контроль залишкових знань студентів, є підґрунтям подальшого оволодіння теоретичними знаннями та практичними навичками з елективного курсу "Безпека життєдіяльності".


Вхідний Контроль залишкового рівня знань студентів

Тестовий контроль

Традиційна оцінка

0-3-4-5 балів

2-3-4-5









Форми контролю і система оцінювання здійснюються відповідно до вимог програми елективного курсу «Безпека життєдіяльності», Інструкції про систему оцінювання навчальної діяльності студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу (МОЗ України, 2005) та Наказу МОЗ України від 23.07.2007 р. № 414 "Про внесення змін до наказу МОЗ України від 31.01.2005 р. № 52.

Оцінка з елективного курсу «Безпека життєдіяльності», представленого одним модулем, є рейтинговою та визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності з урахуванням оцінювання науково-пошукової роботи (у балах), й оцінки підсумкового модульного контролю (у балах), що виставляєть3ся при оцінюванні знань студента відповідно до переліку питань, визначеного програмою курсу.

Максимальна кількість балів, що присвоюється студентам при засвоєнні модуля (залікового кредиту), становить 200, та складається з суми оцінок за поточну навчальну діяльність - 120 балів (60 %) та за модульний підсумковий контроль - 80 балів (40 %).

Поточний контроль здійснюється відповідно до конкретних цілей на практичних заняттях. Для контролю застосовуються такі засоби визначення рівня підготовки студентів: тестові завдання (для контролю теоретичної підготовки студента) та ситуаційні завдання (для оцінки уміння застосовувати теоретичні знання у конкретних ситуаціях). Поточний контроль проводиться також шляхом опитування студентів письмово й аналізу їх участі у загальній дискусії під час занять.

Поточне оцінювання студентів за відповідними темами проводиться за 4-бальною системою («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно») з подальшим перерахунком у багатобальну шкалу.

Оцінка «відмінно» виставляється у випадку, коли студент знає зміст заняття у повному обсязі, ілюструючи відповіді різноманітними прикладами; дає вичерпно точні та ясні відповіді без будь-яких навідних питань; викладає матеріал без помилок і неточностей; вільно вирішує ситуаційні задачі різного ступеню складності; бере активну участь у дискусії та обговоренні тематичних питань під час практичних занять, демонструючи володіння матеріалом основних і додаткових джерел інформації.

Оцінка «добре» виставляється за умови, коли студент знає зміст заняття та добре його розуміє, відповіді на питання дає правильні, послідовні та систематичні, але вони не є вичерпними, хоча на додаткові питання студент відповідає без помилок; вирішує всі ситуаційні задачі, відчуваючи складнощі лише у найважчих випадках; бере участь в обговоренні тематичних питань на практичних заняттях, демонструючи володіння матеріалом основних рекомендованих джерел інформації.

Оцінка «задовільно» ставиться студентові на основі його знань основного змісту заняття та при задовільному рівні його розуміння. Студент спроможний вирішувати видозмінені (спрощені) завдання за допомогою навідних питань; розв'язує ситуаційні задачі, відчуваючи складнощі у простих випадках; не спроможний самостійно систематично дати відповідь, але на прямо поставлені питання відповідає правильно; намагається взяти участь в обговоренні окремих тематичних питань, але загальної підготовки не вистачає для адекватного ведення дискусії.

Оцінка «незадовільно» виставляється у випадках, коли знання і вміння студента не відповідають вимогам «задовільної» оцінки; студент пасивно стежить за ходом обговорення тематичних питань, не беручи в ньому участі, має явні труднощі при відповіді на прямі питання викладача.

Перерахунок оцінки за багатобальною шкалою здійснюється, виходячи із загальної кількості тем (8) у модулі, яким представлений елективний курс «Безпека життєдіяльності».


Модуль «Безпека життєдіяльності»





Змістовий

модуль 1

Змістовий модуль 2

Індивідуальна робота тудентів

№ теми

1

2

3

4

5

6

7

8

Макс. бал

13

13

13

13

13

13

13

13

16


За кожною темою модуля «Безпека життєдіяльності» передбачене практичне заняття на якому викладач проводить поточний конроль підготовки студента шляхом письмового опитування, виступів та обговорень, рішення тестів для перевірки оволодіння теоретичними знаннями і розв'язання ситуаційних завдань для перевірки уміння застосовувати їх у конкретних ситуаціях професійної діяльності. В кінці кожного практичного заняття викладач оголошує сутеденту отримані результати, які той переносе в "Індивідуальний план студента".


Змістовий модуль 1. Практичне заняття по темі № 1,2,3…8.

Контроль знань за учбовим елементом

Тести

Задачі

Опитування

Разом

Традиційна оцінка

0-3-4-5 балів

0-1-2-3 бали

0-3-4-5 балів

0-5-9-13

2-3-4-5

















Критерії оцінки тестових завдань:


Традиційна оцінка

Кількість вірних відповідей у %.

“5”

95 – 100

“4”

85 – 94

“3”

75 – 84

“2”

< 74



Перерахунок поточної успішності студента на практичних заняттях при вивченні модуля «Безпека життєдіяльності»:


Традиційна оцінка

Конвертація у бали

Безпека життєдіяльності (модуль)

5”

13

4”

9-12

3”

5-8

2”

<4


Оцінювання самостійної роботи: оцінювання самостійної роботи студентів, яка передбачена за темою разом із аудиторною роботою, здійснюється під час поточного контролю засвоєння теми на відповідному аудиторному занятті.

Оцінювання індивідуальної самостійної роботи: При успішному виконанні індивідуальної роботи студент може отримати максимально 16 балів, які додаються до суми балів, набраних студентом за поточну навчальну діяльність.

Перерахунок індивідуальної самостійної роботи студента при вивченні модуля «Безпека життєдіяльності»:


Традиційна оцінка

Конвертація у бали

"Безпека життєдіяльності (модуль)"

“5”

11-16

“4”

6-10

“3”

1-5

“2”

0


Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну навчальну діяльність, дорівнює 120 балам. Вона вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці «5», на кількість тем у модулі з додаванням балів за індивідуальну самостійну роботу (13 х 8 + 16 = 120).

Мінімальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модуля, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці «3», на кількість тем у модулі (5 х 8 = 40).


Підсумковий модульний контроль здійснюється після завершення вивчення всіх тем модуля на підсумковому модульному занятті. До підсумкового модульного контролю допускаються студенти, які виконали програму елективного курсу й отримали за поточну успішність не менше 40 балів.

Підсумковий модульний контроль елективного курсу «Безпека життєдіяльності» передбачає відповідь на 40 питань тестового контролю, відповідь на 2 теоретичних питання та вирішення 2 ситуаційних завдань. Максимальна кількість балів, яку може отримати студент під час модульного контролю, дорівнює 80, при цьому максимальна оцінка за тестовий контроль – 40 балів (1 тест = 1 бал), за розв'язання кожного ситуаційного завдання/теоретичного питання по 10 балів. Модульний контроль зараховується студенту, якщо він набрав не менше ніж 50 балів. Студент отримує оцінку "зараховано", якщо під час поточної навчальної діяльності та складання підсумкового модульного контролю він отримав не менше 90 балів (40 балів за поточну діяльність і 50 балів за підсумковий контроль) і він відвідав усі навчальні заняття або вчасно їх відпрацював. Якщо кількість балів менша за 90 або студент має академічну заборгованість, він отримує оцінку "не зараховано".


Підсумковий контроль модуль 1. "Безпека життєдіяльності"

Тести

Теоретичні питання

Задачі

Разом

Традиційна оцінка

40 балів

20 балів

20 балів

<50-60-70-80

2-3-4-5


















Конвертація оцінок традиційної системи у бали за дисципліну


Види контролю

Традиційна оцінка

Оцінка в балах

Оцінка ECTS

Поточний контроль без навчально-пошукової роботи

"5"

83-104

A

"4"

61-82

B,C

"3"

40-60

D,E

"2"

<40

FX,F

Навчально-пошукова робота

"5"

11-16

A

"4"

6-10

B,C

"3"

1-5

D,E

"2"

0

FX,F

Поточний контроль з навчально-пошуковою роботою

"5"

94-120

A

"4"

67-93

B,C

"3"

40-66

D,E

"2"

<40

FX,F

Підсумковий контроль

"5"

71-80

A

"4"

61-70

B,C

"3"

50-60

D,E

"2"

<50

FX,F

Загальна кількість балів за дисципліну

"5"

164-200

A

"4"

127-163

B,C

"3"

90-126

D,E

"2"

<90

FX,F


Конвертація кількості балів в оцінки за шкалами ECTS і 4-бальною системою. Кількість балів з елективного курсу, яка нарахована студентам, конвертується у шкалу ECTS так:


Оцінка ECTS

Статистичний показник

А

Найкращі 10 % студентів

В

Наступні 25 % студентів

С

Наступні 30 % студентів

D

Наступні 25 % студентів

Е

Решта 10 % студентів


Відсоток студентів визначається на вибірці студентів даного курсу в межах відповідної спеціальності.

Кількість балів з елективного курсу, яка нарахована студентам, відповідає традиційній 4-бальній шкалі так:



Оцінка ECTS

Оцінка за 4-бальною шкалою

А

«відмінно»

В, С

«добре»

D, E

«задовільно»

FX, F

«незадовільно»


Оцінка FX, F («2») виставляється студентам, яким не зараховано елективний курс після завершення його вивчення.

Оцінка FX («2») виставляється студентам, які набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але не склали підсумковий модульний контроль. Вони мають право на повторне складання підсумкового модульного контролю не більше 2 (двох) разів за графіком, затвердженим ректором.

Студенти, які одержали оцінку F після завершеня вивчення елективного курсу (не виконали навчальну програму з модуля або не набрали за поточну навчальну діяльність з модуля мінімальну кількість балів), мають пройти повторне навчання з даного елективного курсу за дозволом керівництва ВНМЗ.


Структура оцінки модулю «Безпека життєдіяльності»


Зміст. Мод.№



теми

№ п/п

занять

Вид

занять

Самостійна робота студента

Знання (+), уміння, навички

Поточний контроль

Оцінка в балах

1

1

1

ПЗ




+







2

ПЗ

СРС

+

*

“3”-5; “4”-9; “5”-13

2

3

ПЗ




+







4

ПЗ

СРС

+

*

“3”-5; “4”-9; “5”-13

3

5

ПЗ




+







6

ПЗ

СРС

+

*

“3”-5; “4”-9; “5”-13

4

7

ПЗ




+







8

ПЗ

СРС

+

*

“3”-5; “4”-9; “5”-13

5

9

ПЗ

СРС

+

*

“3”-5; “4”-9; “5”-13

6

10

ПЗ




+







11

ПЗ

СРС

+

*

“3”-5; “4”-9; “5”-13

2

7

12

ПЗ




+







13

ПЗ

СРС

+

*

“3”-5; “4”-9; “5”-13

8

14

ПЗ

СРС

+

*

“3”-5; “4”-9; “5”-13

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність

104

Максимальна кількість балів за індивідуальну самостійну роботу

16

Максимальна кількість балів за підсумковий модульний контроль

80

Разом

200



ііі. методична розробка ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

з модуля "Безпека життєдіяльності":


Змістовий модуль 1. Основні засади формування безпеки здоров'я та життя у сучасному суспільстві.




>