Geum.ru

Форум молодих науковців Львівщини. Збірник тез конференції: 22 травня 2011 року // За заг ред. О. М. Лозинського, І. В. Карівця, І. М. Назаркевича. У 3-х частинах

Вид материалаДокументы

Содержание


Марчук Марта.Правове виховання молоді як учасників субкультурних об’єднань
Подобный материал:
1   ...   19   20   21   22   23   24   25   26   ...   38

Марчук Марта.
Правове виховання молоді як учасників
субкультурних об’єднань


Правове виховання є важливою складовою частиною ідейно-політичного та морального виховання громадян. Виховання молоді, в дусі патріотизму, свідомого відношення до праці, високої культури, нетерпимості до явищ, що суперечать нормам моралі, передбачає формування у підростаючого покоління правової культури та правової свідомості. Формування правосвідомості української молоді визначає й правову культуру особистості. Ця культура передбачає глибоку повагу до правової основи держави і суспільного життя; розуміння соціальної ролі права і переконання в необхідності точного дотримання його норм і принципів; нетерпимість до будь-яких порушень законності; готовність до повсякденного співвідношення своєї поведінки з принципами і нормами закону і до сприяння формуванню такої ж позиції у інших членів суспільства тощо.

Молодь, в процесі свого життя оволодіває тією культурою, яка була створена її попередниками. Разом з тим вона вносить свій вклад в культуру суспільства, оскільки результати її діяльності мають культурне значення. В середині офіційної культури можуть виникати субкультурні об’єднання[4].

Субкультура допомагає людині не тільки пізнати світ й саму себе, але й визначити своє місце в світі.

Субкультура виступає потужним фактором формування людських сутнісних сил, формування людини в людині, перетворення її природних захоплень, потреб, емоцій в справжні людські.

Молодіжні субкультури – є об’єднання в середині офіційної культури, які характеризуються потребою самовираження, самореалізацією її членів і злиття їх в групи собі подібних, які мають свої цінності, норми поведінки, ідеали. Субкультурні атрибути, ритуали як стійкі зразки поведінки, а також цінності відрізняються від цінностей панівної культури, хоча і пов'язані з нимих[5].

Необхідність правового виховання молоді у неформальних об’єднаннях зумовлюється рядом чинників:

По-перше, молоді люди перебувають на стадії переходу до соціальної зрілості, до самостійного життя, до здійснення соціальних функцій у повному об’ємі.

По-друге: в їх поведінці з’являються особливості інтелекту, волі, емоцій тощо.

Саме ці особливості і зумовлюють, зокрема, недостатнє вміння визначати істинне значення того чи іншого факту, дати правильну оцінку прикладу який спостерігається, протистояти негативному прикладу мікросередовища, і зумовлюють необхідність правового виховання молодого покоління загалом, і членів неформальних субкультур них об’єднань зокрема, у дусі поваги до закону.

Ігнорування закону, протиставлення прав і обов’язків, свідчить про відсутність належної правової культури, і тим самим про недостатність належного правового виховання сучасної молоді.

Держава повинна докладати зусилля для забезпечення прав молоді і учасників субкультурних об’єднань згідно з міжнародними вимогами. Низка програм і положень, передбачених Конвенцією ООН «Про права дитини», стала важливим кроком до створення механізму реалізації міжнародно-правових зобов'язань. Прикладом є Декларація «Про загальні засоби, принципи державної молодіжної політики в Україні» від 15 грудня 1992 р. У ст. 6 цієї Декларації наводяться основні напрямки державної молодіжної політики в Україні:
  • Розвиток і захист інтелектуального потенціалу молоді, поліпшення умов і створення гарантій для отримання молоддю освіти, спеціальної професійної підготовки та перепідготовки.
  • Забезпечення зайнятості молоді, її правового захисту з урахуванням економічних інтересів, професійних і соціальних можливостей суспільства.
  • Створення умов для безпосередньої участі молодих людей у відродженні й розвитку духовних і культурних цінностей українського народу.
  • Формування у молоді почуття національної гордості, патріотизму;

Багато міжнародних документів, спрямованих на захист прав та інтересів дітей і молоді, зазначають пріоритетне право держави в питанні виховання і розвитку підростаючої генерації.

Держава повинна брати на себе зобов'язання міжнародно-правового характеру з реалізації важливих прав дітей і молоді в повному обсязі.

Відповідно до Конституції України в межах своєї компетенції організаційну діяльність із забезпечення прав і свобод здійснюють Кабінет Міністрів України (п. 2, ст. 116), місцеві державні адміністрації (п. 2, ст. 119), прокуратура (ст. 121), Конституційний Суд України та суди загальної юрисдикції, органи місцевого самоврядування та ін. [1].

Таким чином, молодіжна політика та правове регулювання участі молоді у субкультурних об’єднаннях, співпадає з інтересами розвитку держави та громадянського суспільства в Україні, а правове виховання є важливим інструментом на шляху досягнення цих цілей.
Джерела:

1. Конституція України// Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996. – №30, – С.141.

2. Декларація «Про загальні засоби, принципи державної молодіжної політики в Україні» від 15 грудня 1992 р.

3. Балакірєва О. М., Бондар Т. В., Варбан М. Ю., Ганюков О.А., Головенько В. А. Молодь України у дзеркалі соціології / Український ін-т соціальних досліджень / Ольга Миколаївна Балакірєва (заг.ред.), Олександр Олексійович Яременко (заг.ред.). – К. : УІСД, 2001. – 210с.

4. Кулік В., Голобуцька Т., Голобуцький О. Молода Україна: Сучасний організований молодіжний рух та неформальна ініціатива. – К.: Центр дослідження проблем громадянського суспільства, 2000. – С. 339 с.

5. Молодь третього тисячоліття: гуманітарні проблеми та шляхи їх розв'язання: Зб. наук. ст.:В 3 т. / Одеський держ. політехнічний ун-т / В.М. Соколов (ред.), А.В. Усов (уклад.), В.М. Новіков (уклад.). – Одеса, 2000.