Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія федьковича географічний факультет european Credit Transfer System

Вид материалаДокументы

Содержание


БЖД у надзвичайних ситуаціях”
НЕ 2.2 Надзвичайні ситуації мирного часу. Їх характеристика
НЕ 2.3 Надзвичайні ситуації мирного часу. Їх характеристика
НЕ 2.4 Аварії на атомних електростанціях та радіаційно-небезпечних об’єктах
НЕ 2.5 Психологія екстремальних ситуацій. Тероризм
НЕ 2.6 Перша медична допомога потерпілим
Методика викладання та методи навчання
Семестр, в якому читається
Основні завдання курсу
Методика викладання та методи навчання
Ландшафтна екологія
Семестр, в якому читається
Методика викладання та методи навчання
НЕ 1.1 Вступ. Ландшафтна екологія як наука
НЕ 1.4 Природні територіальні комплекси
НЕ 1.8 Морфологічні одиниці ландшафту, критерії їх виділення
НЕ 2.1 Антропогенне навантаження та стійкість геосистем
НЕ 2.8 Ландшафтно-екологічний аналіз та оцінка території
Семестр, в якому читається
Методика викладання та методи навчання
...
Полное содержание
Подобный материал:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   20

Змістовий модуль 2

БЖД у надзвичайних ситуаціях”

НЕ 2.1 Основні положення і принципи забезпечення безпеки життя та діяльності людини

Структура єдиної державної системи цивільного захисту ЄДС ЦЗ. Основні заходи цивільного захисту. Режими функціонування єдиної системи цивільного захисту ЄДС ЦЗ.

НЕ 2.2 Надзвичайні ситуації мирного часу. Їх характеристика

Надзвичайні ситуації техногенного походження. Надзвичайні ситуації на транспорті (автомобільний, повітряний, морський, річковий, залізничний, трубопровідний); виробничі аварії. Особливості аварій і катастроф на хімічно-небезпечних об’єктах.

НЕ 2.3 Надзвичайні ситуації мирного часу. Їх характеристика

Характеристика уражень персоналу ХНО і населення. Способи захисту (отруєння хлором; речовинами переважно загальноотруйної дії, нейротропними отрутами; отруйними технічними рідинами), способи і засоби санітарно-хімічного захисту. Пожежі техногенного походження. Надзвичайні ситуації природного характеру. Загрози медико-біологічного характеру.

НЕ 2.4 Аварії на атомних електростанціях та радіаційно-небезпечних об’єктах

Аналіз загроз радіаційної небезпеки в Україні. Особливості аварій та катастроф на радіаційно-небезпечних об′єктах. Радіаційна обстановка, яка склалася після аварії на Чорнобильській АЕС (реактор типу РВПК – 1000). Радіаційна обстановка, яка може скластися на атомних електростанціях з реакторами типу ВВЕР – 1000. Оцінка радіаційної обстановки. Прилади радіаційної розвідки. Захисні та лікувально-профілактичні заходи при радіаційних аваріях. Аналіз впливу наслідків Чорнобильської катастрофи.

НЕ 2.5 Психологія екстремальних ситуацій. Тероризм

Психологія безпеки діяльності (психічні процеси і стани; особливі психічні стани; мотивація діяльності). Сучасний тероризм (фізичний, психологічний). Прояви тероризму. Сучасні види тероризму (ядерний, екологічний, комп’ютерний, електромагнітний). Сучасні засоби терору (хімічна, бактеріологічна, електромагнітна, психотропна і психотронна зброї).

НЕ 2.6 Перша медична допомога потерпілим

Загальне поняття про першу медичну допомогу. Способи зупинки кровотечі. Перша медична допомога при: кровотечах, травматичному шоці, асфіксії, електротравмі, утопленні та повішанні, тепловому та сонячному ударах, відмороженнях, опіках, переломах кісток. Перша медична допомога при закритих і відкритих ушкодженнях (череп, щелепа та обличчя, шия, хребет, живіт, органи сечовидільної системи, таз). Правила поведінки з потерпілими при травмах. Перша медична допомога при отруєннях.


Основна література до курсу:
  1. Арустамов Э.А., Волощенко А.Е., Гуськов Г.В., Платонов А.П., Прокопенко Н.А. Безопасность жизнедеятельности. – М., 2003. – 496 с.
  2. Бедрій Я.І., Джигирей В.С., Кидисюк А.І. та ін. Безпека життєдіяльності. – Львів: Афіша, 1997. – 275 с.
  3. Бабюк А.В., Макарова О.В., Рогозинський М.С., Романів Л.В., Федорова О.Є. Безпека харчування: сучасні проблеми. – Чернівці: Книги-XXI, 2005. – 456 с.
  4. Безопасность жизнедеятельности. – Учебное пособие / Под ред. О.Н. Русака. – С.-Пб., 2002. – 448 с.
  5. Воробйов О.О., Кардаш В.Е., Радько М.М. Медицина катастроф. Навчальний посібник. – Чернівці, 2004. – 236 с.
  6. Воробйов О.О., Княгницька Ю.О. Державна служба медицини катастроф: проблеми створення і функціонування // Український журнал екстремальної медицини ім. Г.О.Можаєва. – Київ, 2001. – № 2. – С.18-21.
  7. Джигирей В.С., Жидецький В.І. Безпека життєдіяльності. Підручник. – Львів, 2001. – 256 с.
  8. Жаринов К.В. Терроризм и террористы: исторический справочник / Под общ. ред. А.Е. Тараса. – Минск: Харвест, 1999. – 606 с.
  9. Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник. – Львів, 2002. – 328 с.
  10. Закон України «Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань», ВРУ, № 15/98 – ВР. – К., 1998.
  11. Закон України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру», ВРУ, № 1809 – ІІІ. – К., 2000.
  12. Закон України «Про внесення змін до Закону України про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань», ВРУ, № 2397 – XIV. – К., 2001.
  13. Закон України «Про внесення змін до Закону України про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», ВРУ, № 3037 – III. – К., 2002.
  14. Закон України «Про правові засади цивільного захисту», ВРУ, № 1859 – IV. – К., 2004.
  15. Положення “Про функціональну підсистему “Освіта і наука України” Єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру”. Затверджено начальником штабу цивільної оборони Міністерства освіти в науки України від 17 січня 2002 року, № 27.
  16. Наказ МНС України “Про затвердження класифікаційних ознак надзвичайних ситуацій від 22 квітня 2003 року, № 119.
  17. Пішак В.П., Радько М.М., Воробйов О.О., Бабюк А.В., Романів Л.В. Безпека життєдіяльності: підручник. – Чернівці: Книги- ХХІ. – 2007. – 360 с.



Екологічне право
  • Освітньо-кваліфікаційний рівень підготовки – бакалавр
  • Шифр дисципліни – 6.040106/ППН.3.6
  • Назва напряму – Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване

природокористування
  • Кількість кредитів – 2,5
  • Загальна кількість годин – 81
  • Статус курсу – обов’язковий для підготовки бакалаврів з напряму „Екологія, охорона

навколишнього середовища та збалансоване природокористування”
  • Семестр, в якому читається – 5


Мета вивчення курсу: студент повинен набути системні знання з предмету.

Основні завдання курсу:
  • опанувати основні поняття екологічного права, закономірності та принципи його розвитку;
  • ознайомити студентів з поняттями та видами джерел екологічного права;
  • розглянути основні екологічні права громадян, їх класифікацію, порядок реалізації та гарантії екологічних прав громадян, види екологічних обов’язків громадян;
  • визначити поняття та зміст права власності на природні ресурси, порядок його виникнення та припинення, розрізняти право володіння, право користування та право розпорядження природними ресурсами;
  • розглянути загальний порядок виникнення права природокористування та вміти визначати поняття та види права природокористування;
  • знати поняття екологічного правопорушення, розрізняти види відповідальності за екологічні правопорушення;
  • знати і розуміти поняття зони надзвичайної екологічної ситуації, мати поняття про правове забезпечення запобігання надзвичайним екологічним ситуаціям;
  • знати форми власності на землю, розуміти особливості передачі у власність земельних ділянок та надання у користування;
  • знати і розуміти види користування надрами, особливості правового регулювання надрокористування;
  • розуміти особливості водокористування, зокрема користування водами загальнодержавного та місцевого значення;
  • знати поняття лісу, як об’єкту правової охорони, категорії лісів, вміти визначати вид лісокористування та в залежності від нього особливості правового регулювання такого природокористування;
  • мати поняття про об’єкти тваринного світу тваринного світу, види його використання, призначення Червоної книги України;
  • знати поняття територій та об’єктів природно-заповідного фонду України, вміти вирізняти їх види, знати можливі форми використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду України передбачені чинним законодавством.

Методика викладання та методи навчання: в процесі викладання даної дисципліни використовуються різноманітні методики викладання та методи навчання, зокрема, лекції (вступні, тематичні, підсумкові), модульні контрольні роботи, консультації (індивідуальні, групові, колективні).

Оцінювання: в процесі викладання курсу реалізуються різні форми поточного контролю (опрацювання і аналіз наукових статей, присвячених проблемам курсу; складання тестових завдань; проведення поточного модульного і підсумкового тестового контролю), а також здійснюється підсумковий контроль – залік.


Основна література до курсу:
  1. Конституція України. Із змінами, внесеними згідно із Законом N 2222-IV від 08.12.2004. // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 2. – 44с.
  2. Закон України „Про охорону навколишнього природного середовища” від 25 червня 1991 р. // Відомості Верховної Ради. – 1991. – N 41. – 546с.
  3. Екологічне право України. Академічний курс: Підручник / За заг. ред. Ю. С. Шемшученка. – К.: ТОВ “Видавництво “Юридична думка”, 2005. – 848 с.
  4. Екологічне право України. Підручник. / За ред. А.П.Гетьмана та М В. Шульги. – Харків: Право, 2005. – 384 с.



Моделювання та прогнозування стану довкілля
  • Освітньо-кваліфікаційний рівень підготовки – бакалавр
  • Шифр дисципліни – 6.040106/ППН.3.7
  • Назва напряму – Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване

природокористування
  • Кількість кредитів – 4,5
  • Загальна кількість годин – 162
  • Статус курсу – обов’язковий для підготовки бакалаврів з напряму „Екологія, охорона

навколишнього середовища та збалансоване природокористування”
  • Семестр, в якому читається – 5


Мета вивчення курсу: є опанування загальними поняттями та навичками побудови математичних, фізичних та емпіричних моделей об’єктів довкілля; розв'язок моделей за допомогою ЕОМ, перевірка на адекватність моделі об'єкту; аналіз отриманих даних та прогнозування екологічних наслідків за допомогою отриманих моделей.

Основні завдання курсу: формування знань, умінь та навиків створення моделей, розв'язання рівнянь, що визначають модель, аналіз та прогнозування процесів у екологічних системах. Вміти прогнозувати зміни стану водних об’єктів під впливом різних типів забруднювачів. Гідрохімічні показники водних об‘єктів. Розрізняти умови формування гідрохімічних характеристик. Аналітичні і статистичні методи прогнозування.

Методика викладання та методи навчання: в процесі викладання даної дисципліни використовуються різноманітні методики викладання та методи навчання, зокрема, лекції (вступні, тематичні, підсумкові), модульні контрольні роботи, консультації (індивідуальні, групові, колективні), лабораторні роботи.

Оцінювання: в процесі викладання курсу реалізуються різні форми поточного контролю (опрацювання і аналіз наукових статей, присвячених проблемам курсу; складання тестових завдань; проведення поточного модульного і підсумкового тестового контролю), а також здійснюється підсумковий контроль – іспит.


Основна література до курсу:
  1. Скіп Б. Моделювання та прогнозування стану довкілля. Навчальний посібник, Ч І. Чернівці "Рута", –2004. – 65с.
  2. Скіп Б. Моделювання та прогнозування стану довкілля. Навчальний посібник, Чернівці "Рута", ІІ –2005. – 56 с.
  3. Скіп Б.В., Філіпчук Т.В., Моделювання та прогнозування стану довкілля. Практикум, Чернівці "Рута", –2006. – 68 с
  4. Лаврик В.І. Методи математичного моделювання в екології. Київ: Фітосоціоцентр, 1998. - 132с.
  5. Методика расчета концентраций в атмосферном воздухе вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий: ОНД-86 Госкомгидромет.- Л.: Гидрометеоиздат, 1987.- 94с.
  6. (Існує електронна копія лекцій ссылка скрыта) ссылка скрыта



ЛАНДШАФТНА ЕКОЛОГІЯ
  • Освітньо-кваліфікаційний рівень підготовки – бакалавр
  • Шифр дисципліни – 6.040106/ППН.3.8
  • Назва напряму – Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване

природокористування
  • Кількість кредитів – 3
  • Загальна кількість годин – 108
  • Статус курсу – обов’язковий для підготовки бакалаврів з напряму „Екологія, охорона

навколишнього середовища та збалансоване природокористування”
  • Семестр, в якому читається – 6


Мета вивчення курсу: ґрунтовна підготовка студентів з основ даного курсу, вироблення навичок та умінь використання ландшафтної інформації для екологічної оцінки конкретної місцевості та об'єктів на­родного господарства.

Основні завдання курсу:
  • засвоєння основних понять та визначень;
  • знання та володіння методами ландшафтно-екологічних досліджень;
  • вироблення навичок та умінь використання ландшафтної інформації для екологічної оцінки конкретної місцевості та об'єктів народного господарства;
  • розв'язання проблем, пов'язаних із засвоєнням студентами науково-методичних i практичних навичок аналізу та оцінки ландшафтно-екологічної ситуації для потреб різних галузей народного господарства, охорони та раціонального використання ландшафтного середовища i поліпшення стану здоров'я населення.

Методика викладання та методи навчання: в процесі викладання даної дисципліни використовуються різноманітні методики викладання та методи навчання, зокрема, лекції (вступні, тематичні, підсумкові), модульні контрольні роботи, консультації (індивідуальні, групові, колективні).

Оцінювання: в процесі викладання курсу реалізуються різні форми поточного контролю (опрацювання і аналіз наукових статей, присвячених проблемам курсу; складання тестових завдань; проведення поточного модульного і підсумкового тестового контролю), а також здійснюється підсумковий контроль у формі заліку.


Змістовий модуль 1

Природні ландшафти”

НЕ 1.1 Вступ. Ландшафтна екологія як наука

Ландшафтна екологія як наука. Об’єкт і предмет вивчення. Мета і завдання вивчення дисципліни.

НЕ 1.2 Вчення про геосистеми

Скласти схему моделей окремих типів геосистем, дати їх аналіз.

НЕ 1.3 Розвиток ландшафтної екології в нашій країні та за кордоном

Короткий нарис з історії ландшафтознавства. Розвиток ландшафтної екології в нашій країні.

НЕ 1.4 Природні територіальні комплекси

Укласти ряд компонентів ландшафту та схему співвідношення індивідуальних і типологічних одиниць фізико-географічної диференціації. Аналіз фрагментів карт ПТК

НЕ 1.5 Методи ландшафтно-екологічних досліджень

Методи ландшафтно-екологічних досліджень. Специфіка методів для різних ландшафтів.

НЕ 1.6 Вертикальні структури природних геосистем

Скласти ландшафтний профіль конкретної території.

НЕ 1.7 Принципи загально-наукової класифікації ландшафтів

Основні таксономічні одиниці ландшафтів. Прикладні класифікації. Ординація геосистем. Районування.

НЕ 1.8 Морфологічні одиниці ландшафту, критерії їх виділення

Аналіз морфологічних одиниць на прикладі окремих фрагментів ландшафтних карт. (Підготовчий період до складання ландшафтних карт ).


Змістовий модуль 2

Природно-антропрогенні ландшафти”

НЕ 2.1 Антропогенне навантаження та стійкість геосистем

Антропогенне навантаження та стійкість геосистем. Оцінка антропогенного навантаження. Стійкість природних геосистем.

НЕ 2.2 Територіальні ландшафтні структури

Скласти фрагменти великомасштабних карт окремих територій за генетико-морфологічним принципом.

НЕ 2.3 Еколого-геохімічна оцінка стану урбанізованих ландшафтів

Еколого-геохімічна ситуація. Еколого-геохімічна оцінка стану урбанізованих ландшафтів. Еколого-геохімічна ситуація.

НЕ 2.4 Ландшафтно-екологічне картографування

Дати аналіз різних типів територіальних ландшафтних структур. Аналіз покомпонентних карт екологічної характеристики території.

НЕ 2.5 Ландшафтно-екологічне прогнозування

Ландшафтно-екологічне прогнозування. Ландшафтно-екологічний моніторинг.

НЕ 2.6 Процесна ландшафтна екологія

Дати опис і накреслити модель функціонування ландшафту (обігу речовин і енергії).

Не 2.7 Екогеохімія урболандшафтів

Еколого-геохімічна оцінка стану урбанізованих ландшафтів. Інтегральний показник екологічної небезпеки.

НЕ 2.8 Ландшафтно-екологічний аналіз та оцінка території

На основі кількісних даних скласти еколого-геохімічні картосхеми міських територій, дати оцінку екологічної ситуації.


Основна література до курсу:
  1. Гродзинський М.Д. Основи ландшафтної екології: Підручник. - К.; Либідь, 1993. - 224 с.
  2. Гуцуляк В.М. Основи ландшафтознавства: Навч. посібник. - Київ: НКМ ВО, 1992. - 60с.
  3. Гуцуляк В.М. Ландшафтно-геохімічна екологія: Навч. посібник. - Чернівці: Рута, 1995.
  4. Гуцуляк В.,М. Ландшафтознавство: теорія і практика: Навчальний посібник. – Чернівці: Рута, 2005. – 124 с.
  5. Гуцуляк В.М. Ландшафтна екологія: Геохімічний аспект. – Чернівці: Рута, 2002. – 272 с.
  6. Денисик Г.І. Антропогенні ландшафти Правобережної України. – Вінниця: Арбат, 1998. – 292 с.
  7. Исаченко А.Г. Ландшафтоведение и физико-географическое районирование: Учебник. - М.: Высшая школа, 1991. - 364 с.
  8. Ландшафтна екологія (геохімічний аспект): Методичні вказівки до практичних занять / Укл.: Гуцуляк В.М.. Присакар В.Б. -Чернівці: Рута, 1999. -32 с.
  9. Мельник Л., Міллер Г. Ландшафтний моніторинг. - К., 1993. - 152с.
  10. Шищенко П.Г. Прикладная физическая география. - К.: Вища школа, 1988. - 192с.
  11. Экогеохимия городских ландшафтов / Под ред. Н.С. Касимова. – М.: Изд-во МГУ, 1995. – 336с.
  12. Беручашвили Н.Л. Четыре измерения ландшафта. - М., 1986. - 182с.
  13. Волошин I.M. Ландшафтно-екологічні основи моніторингу. - Львів: Простір, 1998. - 356с.
  14. Геоэкологические принципи проектирования природно-технических геосистем. - М, 1987. -322с.
  15. Гуцуляк В.М. Ландшафтна екологія: Геохімічний аспект. – Чернівці: Рута, 2002. – 272с.
  16. Ландшафтна екологія (геохімічний аспект): Методичні вказівки до практичних занять / Укл.: Гуцуляк В.М.. Присакар В.Б. -Чернівці: Рута, 2003. -32 с.
  17. Мельник Л., Міллер Г. Ландшафтний моніторинг - К., 1993. - 152с.
  18. Методи геоекологічних досліджень: Навч. посібник / За ред. М.Д.Гроздзинського та П.Г.Шищенка. - К.: ВЦ"Київський університет", 1999. - 243с.
  19. Основы общей экологии и неоэкологии: Учеб. пособие.Ч.1. - Харьков: Торнадо, 1999. - 192с.
  20. Одум Ю. Екологія. В 2 т. - М, 1986. - Т.1. - 326с.; Т.2. - 376с.
  21. Природа Чернівецької області / За ред. Геренчука К.І. – Львів: Вид-во Львів. ун-ту, 1976. – 160с.
  22. Рамад Ф. Основы прикладной экологии. – Л., 1981. - 543 с.
  23. Сочава В.Б. Введение в учение о геосистемах. – Новосибирск, 1978. - 319.с.
  24. Топчиев А.Г. Геоекология; географические основы природопользования. - Одесса, 1996.



Екологія людини
  • Освітньо-кваліфікаційний рівень підготовки – бакалавр
  • Шифр дисципліни – 6.040106/ППН.3.9
  • Назва напряму – Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване

природокористування
  • Кількість кредитів – 3
  • Загальна кількість годин – 108
  • Статус курсу – обов’язковий для підготовки бакалаврів з напряму „Екологія, охорона

навколишнього середовища та збалансоване природокористування”
  • Семестр, в якому читається – 6


Мета вивчення курсу: Мета дисципліни: на основі набутих знань сформувати концепцію про людину, як унікальний біологічний вид, який поєднує у своїй природі біологічне і соціальне; проаналізувати особливості системи “людина-середовище", сучасні проблеми екології людських популяцій, стану здоров’я людей в сучасному світі та стратегії по оптимізації взаємодії людини і природи. На основі вивченні студент повинен: засвоїти основні поняття про здоров’я людини, критерії оцінювання індивідуального та суспільного здоров’я основи раціонального харчування; знати особливості адаптації людини в екстремальних природних кліматичних умовах, методи вивчення генетики людини, визначати адаптивні можливості організму.

Методика викладання та методи навчання: в процесі викладання даної дисципліни використовуються різноманітні методики викладання та методи навчання, зокрема, лекції (вступні, тематичні, підсумкові), модульні контрольні роботи, консультації (індивідуальні, групові, колективні), лабораторні заняття.

Оцінювання: в процесі викладання курсу реалізуються різні форми поточного контролю (опрацювання і аналіз наукових статей, присвячених проблемам курсу; складання тестових завдань; проведення поточного модульного і підсумкового тестового контролю), а також здійснюється підсумковий контроль – залік.