Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія федьковича географічний факультет european Credit Transfer System

Вид материала

Содержание

Змістовий модуль 2
НЕ 2.2 Свідомість як спосіб існування і відтворення буття
НЕ 2.3 Теорія пізнання і наука
НЕ 2.4 Суспільний прогрес і філософські проблеми глобалістики
Семестр, в якому читається
Основні завдання курсу
Методика викладання та методи навчання
Основна література до курсу
Семестр, в якому читається
Основні завдання курсу
Методика викладання та методи навчання
Фізичне виховання
Семестр, в якому читається
Основні завдання курсу
Основні завдання курсу
Основна література до курсу
Основні завдання курсу
Методика викладання та методи навчання
Основні завдання курсу
Методика викладання та методи навчання
...
Полное содержание

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 20

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2

„Розділи філософії”

НЕ 2.1 Онтологія як філософське вчення про буття

Екзистенційно-онтологічна визначеність філософського розуміння буття. Проблема буття в історії філософії. Основні категорії онтології: (субстанція, концепції інтерпретації категорії „субстанція”, кількість субстанцій (монізм, дуалізм, пантеїзм);простір і час, причинність, буття). Розмаїтість структурних рівнів буття.

НЕ 2.2 Свідомість як спосіб існування і відтворення буття

Свідомість і самосвідомість як результат еволюції світу і людини. Основні чинники формування свідомості і самосвідомості людини. Поняття „свідомість”. Основні властивості свідомості. Структура свідомості. Основні функції свідомості. Сучасні концепції походження свідомості. Основні чинники формування свідомості та самосвідомості людини. Природничо-біологічні передумови свідомості. Соціально-практична сутність свідомості.

НЕ 2.3 Теорія пізнання і наука

Теорія пізнання як філософське вчення про спосіб, методи й можливості пізнання. Предмет і сновні проблеми теорії пізнання. Суб’єкт і об’єкт пізнання. Істина у теорії пізнання. Проблема універсальних критеріїв істини. Концепції істини в історії філософії.

НЕ 2.4 Суспільний прогрес і філософські проблеми глобалістики

Суспільний прогрес і глобальні проблеми людства. Суспільний прогрес і глобальні проблеми людства. Глобалізація світу та ідеологія глобалізму. Діяльність Римського клубу. Сутність і причини виникнення глобальних проблем. Головні ознаки глобальних проблем. Найважливіші глобальні проблеми сучасності, їхня характеристика.

Основна література до курсу:

Бичко А.К., Бичко І.В., Табачковський В.Г. Історія філософії. - К., 2001.
Введение в философию под ред. Фролова. Ч. ІІ. – М., 1989. – С. 14-28, 288-317.
Бучило Н.Ф., Чумаков А.Н. Философия: Учеб. пос. – М.: ПЕР СЭ, 2001.
Виндельбанд В. Что такое философия? (О понятии и истории философии) /Избранное. Дух и история. - М., 1995. - С. 22-58.
Гартман Н. Систематическая философия в собственном изложении //Фауст и Заратустра. – СПб., 2001. - С. 207-272.
Гегель. Наука логики. //Энциклопедия философских наук. В 3 т., Т. 1. – М., 1975.
Герасимчук А.А., Тимошенко З.І. Курс лекцій з філософії. Навчальний посібник. – К., 1998.
Громов М.М. Визначення філософії в давньоруській писемності //Філософська і соціологічна думка. – 1989, №1. - С. 84-92.
Гулыга А.В. Немецкая классическая философия. – М., 2002.
Гусєв В.І. Західна філософія Нового часу. XVII–XVIII ст.: Підручник. – 2-ге вид. – К.: Либідь, 2000.
Історія філософії: Підручник /Ярошовець В.І., Бичко І.В., Бугров В.А. та ін;. – К., 2002
Канке В.А. Философия: Учебное пособие для студентов высших и средних специальных учебных заведений. – М.: Логос, 2001.
Костомаров М. Слов’янська міфологія. – К., 1992.
Кузнецов В.Н. Немецкая классическая философия второй половины ХVІІ начала ХІХ века. М., 1989.
Левчук Л. Психоаналіз: історія, теорія, мистецька практика. – К., 2002.
Лешкевич Т.Г. Философия: Курс лекций. – М., 2000.
Мамардашвили М.Н. Как я понимаю философию. – М., 1992.
Мотрошилова Н.В. Рождение и развитие философских идей. – М., 1991.
Несторенко Вступ до філософії: Онтологія людини. – К., 1998.
Ницше Ф. Сочинения: В 2-х т. - М., 1990.
Петрушенко В. Філософія. - К., 2003.
Предмет і проблематика філософії. – Львів, 2001.
Причепій Є.М., Черній А.М., Гвоздецький В.Д., Чекаль Л.А. Філософія: посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2001. – 576 с.
Романин А.Н. Основы психоанализа. - Ростов-на-Дону: «Феникс», 2003.
Сілаєва Т.О. Філософія. Курс лекцій. – Тернопіль, СМП „Астон”. – 2003. – 216 с.
Соколов В.В. Европейская философия ХV-ХVІІІ вв. – М., 1984.
Табачковський В.Г. Людина – Екзистенція –Історія. – К., 1996.
Философский энциклопедический словарь. – М., 1994 (див. поняття “людина”, “світ”, “світогляд”, “міфологія”, “філософія”, “культура”).
Філософія. Курс лекцій: Навчальний посібник /Під ред. І.В.Бичко/. – К., 1994.
Філософія: Курс лекцій / За ред. І.Ф. Надольного. – К.: Вікар, 2000. Частина 1., п. 1.1.
Хайдеггер М. Введение в метафизику. – СПб., 1997.
Чорний І. Від міфу до релігії: трансформація сотеріологічних настанов // Науковий вісник Чернівецького університету. Філософія. - Вип. 242 – 243. - С. 96-99.
Чорний І.П. Філософія як світоглядне знання: методичний посібник. – Чернівці, 2005.
Чорний І.П., Рошкулець Р.Г. Філософія. Навчальний посібник. – Чернівці: Рута, 2008. – 216с.

Економічна теорія

Освітньо-кваліфікаційний рівень підготовки – бакалавр
Шифр дисципліни – 6.040106/Г.1.7
Назва напряму – Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване

природокористування

Кількість кредитів – 3
Загальна кількість годин – 108
Статус курсу – обов’язковий для підготовки бакалаврів з напряму „Екологія, охорона

навколишнього середовища та збалансоване природокористування”

Семестр, в якому читається – 5

Мета вивчення курсу: формування у студентів наукового економічного мислення, навичок пізнання реальних економічних процесів і явищ, вміння аналізувати конкретні економічні ситуації та приймати раціональні економічні рішення.

Основні завдання курсу:

розкриття закономірностей розвитку економічної системи та діалектики взаємозв’язку її структурних елементів;
дослідження ролі економічних знань у розробці шляхів планомірної трансформації постсоціалістичної економіки в соціально орієнтовану економічну систему;
з’ясування механізму використання економічних законів, закономірностей, принципів управління людьми у процесі господарської діяльності;
вивчення специфічного характеру економічної ролі держави у регулюванні різноманітних економічних процесів та явищ на різних стадіях розвитку ринковоорієнтованих економічних систем;
аналіз тенденцій розвитку світової економіки, проблем її глобаліації у сучасних умовах.

Законодавчі та нормативні документи (Закони України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України, Нормативні документи міністерств і відомств.)
Барр Р. Политическая экономия: в 2-х тт. – Пер. с фр. – М.: Междунар. отношения, 1995. – 608.
Башнянин Г.І., Лазур Б.Ю. Політична економія. Підручник. - К., 2000. - 568 с.
Бєляєв О.О., Бебело Л.С. Політична економія. Навч. посібник. - К., 2001 . - 328 с.
Борисов Е.Ф. Экономическая теория: Учебник. – М.: Юристъ, 1997. – 568с.

Психологія

Освітньо-кваліфікаційний рівень підготовки – бакалавр
Шифр дисципліни – 6.040106/Г.1.1
Назва напряму – Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване

природокористування

Кількість кредитів – 2,5
Загальна кількість годин – 81
Статус курсу – обов’язковий для підготовки бакалаврів з напряму „Екологія, охорона

навколишнього середовища та збалансоване природокористування”

Семестр, в якому читається – 5

Мета вивчення курсу: сприяти формуванню адекватного уявлення про предмет і завдання психології на сучасному етапі розвитку суспільства, її основні галузі, можливості практичного застосування знань. Розроблена програма курсу психології підпорядкована головному завданню – озброїти студентів знаннями про базові психологічні поняття, що є необхідною умовою розвитку самої особистості студента, пізнання самого себе та інших людей, формування інтересу до роботи з дітьми.

Основні завдання курсу:

охарактеризувати науково-методологічну організацію психології та її складових;
виявити ретроспективні особливості розвитку психології та встановити характерні риси її етапів;
висвітлити закономірності та характеристики психологічних явищ;
пояснити умови формування та розвитку пізнавальних процесів, фактори формування особистості та індивідуальних її особливостей;
володіти вміннями використання методів психології для вивчення психіки дітей і дорослих;
організовувати педагогічне спілкування в процесі навчання та виховання учнів у період практики, враховуючи вікові та індивідуальні особливості, активізувати розумовий їх розвиток та особистісні якості;
вміти спостерігати, описувати та аналізувати будь-яке психічне явище, віднести його до певного компоненту структури психіки, пояснити його взаємозв'язок з іншими компонентами психіки.

Освітньо-кваліфікаційний рівень підготовки – бакалавр
Шифр дисципліни – 6.040106/Г.1.2
Назва напряму – Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване

природокористування

Кількість кредитів – 6
Загальна кількість годин – 210
Статус курсу – обов’язковий для підготовки бакалаврів з напряму „Екологія, охорона

навколишнього середовища та збалансоване природокористування”

Семестр, в якому читається – 1, 2, 3, 4, 5, 6

Мета вивчення курсу: покращення фізичного, психічного, духовного та соціального здоров’я студентської молоді, розвиток головних життєво-важливих рухових якостей (витривалість, сила, швидкість, гнучкість, спритність) та рухових здібностей; послідовне формування фізичної культури особистості..

Основні завдання курсу:

- формування знань, щодо функціональної спрямованості фізичних вправ, їх ефективного використання для зміцнення здоров’я, проведення активного відпочинку та здорового способу життя;

- набуття знань з фізичного виховання, гігієни, основ здоров’я;

- формування навичок занять самостійних занять фізичними вправами, розвитку фізичних якостей, корекції постави, профілактики травматизму та надання першої медичної допомоги;

- удосконалення функціональних можливостей організму, розвиток основних систем життєзабезпечення;

- подальше виховання інтересу, потреби і звички до занять фізичними вправами;

- профілактика асоціальної поведінки студентської молоді засобами фізичного виховання.

Політологія

Освітньо-кваліфікаційний рівень підготовки – бакалавр
Шифр дисципліни – 6.070801/Г.1.6
Назва напряму – Екологія та охорона навколишнього середовища
Кількість кредитів – 4
Загальна кількість годин – 108
Статус курсу – обов’язковий для підготовки бакалаврів з напряму „Екологія та

охорона навколишнього середовища”

Семестр, в якому читається – 8

Мета вивчення курсу: основною метою курсу є політична соціалізація студентів, забезпечення політичного аспекту підготовки висококваліфікованого спеціаліста на основі сучасної світової та вітчизняної політичної думки.

Основні завдання курсу:

відкоригувати знання студентів у таких практичних аспектах української мови, як норми та виразові засоби усного і писемного ділового мовлення;
засвоїти понятійно-категоріальний апарат науки;
знати історію політичних вчень;
опанувати сутність і зміст політики, її структуру і суб’єкти;
засвоїти специфіку політичних владних відносин;
орієнтуватися в ідейно-політичних концепціях сучасності;
навчитися мистецтву вести дискусію;
відстоювати свої позиції;
намагатися реально оцінювати внутрішню і геополітичну ситуацію в суспільстві і світі загалом.

Гаджиев К. Политология: Учебник для высших учебных заведений. – М., 2003
Гелей С.Д., Рутар С.М. Основи політології: Навчальний посібник. – К.:Товариство” Знання”, 1999, 428с.
Піча В.М., Хома Н.М. Політологія: конспект лекцій. – К.: Каравела, 1999, 168с.
Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посібник для студентів вищ. навч. закладів. – К.: Генеза, 1997. – 400 с.
Політологія: Посібник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. О.В.Бабкіної, В.П.Горбатенка. – К.: Видавничий Центр “Академія”, 1998, 368с.
Санистебан Л. Основы политической науки. – М., 1992. – 123 с.

СОЦІОЛОГІЯ

Освітньо-кваліфікаційний рівень підготовки – бакалавр
Шифр дисципліни – 6.070801/Г.1.8
Назва напряму – Екологія та охорона навколишнього середовища
Кількість кредитів – 2
Загальна кількість годин – 54
Статус курсу – обов’язковий для підготовки бакалаврів з напряму „Екологія та

охорона навколишнього середовища”

Семестр, в якому читається – 7

Мета вивчення курсу: засвоєння студентами вищих навчальних закладів основ соціологічної науки дозволить їм упевнено використовувати в майбутньому не тільки професійні, а й громадянські обов’язки. Особистісне фахове значення соціологічних знань є пізнавальною основою формування особистих соціологічних конструктів. Ці конструкти являють собою засоби пояснення соціального світу і його явищ, які виникають у людей внаслідок оволодіння певними знаннями і практичним досвідом і спрямовані на усвідомлення справжнього стану справ у суспільстві. Соціологічні знання при цьому відіграють багатопланову роль, що треба мати на увазі при їх опануванні. Оволодіваючи соціологічними знаннями, слід мати на увазі, що можливості розуміння певних соціальних явищ обмежені змістом тих суджень, на основі яких проводиться їх оцінка. Отже, необхідно постійно розширювати діапазон соціологічних знань та поглиблювати підхід до них. Тому розуміння інтересів та їх соціального підґрунтя є обов'язковою вимогою взаємодії для досягнення взаєморозуміння та спільних дій у впливі на соціальну дійсність

Основні завдання курсу:

- дати майбутнім спеціалістам цілісне уявлення про суспільство;

- озброїти їх знанням основних соціальних систем та інстипіутів, спільнот людей, процесу соціалізації і його впливу на самооцінку і поведінку особистості, законів функціонування і розвитку суспільства;

- виробити у майбутніх спеціалістів такий підхід до соціальної реальності, в основі якого лежить наукове знання;

- навчити їх розуміти, інтерпретувати і використовувати в професійній діяльності і в повсякденному житті основні теоретичні і практичні положення соціології, дані конкретно-соціологічних досліджень;

- формувати загальну і соціологічну культуру, соціологічне мислення майбутніх спеціалістів, розвивати у них потребу в здобутті наукових знань про явища суспільного життя, несприйняття вульгарних пояснень поведінки людей та їх спільнот.

Методика викладання та методи навчання: в процесі викладання даної дисципліни використовуються різноманітні методики викладання та методи навчання, зокрема, лекції (вступні, тематичні, підсумкові), модульні контрольні роботи, консультації (індивідуальні, групові, колективні).

Оцінювання: в процесі викладання курсу реалізуються різні форми поточного контролю (опрацювання і аналіз наукових статей, присвячених проблемам курсу; складання тестових завдань; проведення поточного модульного і підсумкового тестового контролю), а також здійснюється підсумковий контроль - залік.

Основна література до курсу:

Погорілий О.І. Соціологічна думка ХХ ст. Посібник. – К.,1996.
Сірий Є.В. Соціологія: загальна теорія, історія розвитку, спеціальні та галузеві теорії / Навч.посіб. – К.,2004.
Соціологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред В.Г.Городяненка. – К., 2003.
Соціологія: Підручник / За ред. Н.П.Осипової. – К.,2003

Цикл природничо-наукової підготовки

Вища математика

Освітньо-кваліфікаційний рівень підготовки – бакалавр
Шифр дисципліни – 6.040106/ПН.2.1
Назва напряму – Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване

природокористування

Кількість кредитів – 8
Загальна кількість годин – 288
Статус курсу – обов’язковий для підготовки бакалаврів з напряму „Екологія, охорона

навколишнього середовища та збалансоване природокористування”

Семестр, в якому читається – 1, 2

Мета вивчення курсу:

Основні завдання курсу:

студент повинен знати основні поняття, формулювати означення, доводити теореми тих розділів вищої математики, які пропонуються даною програмою, для того щоб використовувати їх в наукових дослідженнях, користуватися математичними методами в спецкурсах, які готують його, як спеціаліста з екології та охорони навколишнього середовища;
студент повинен вміти застосовувати теоретичний матеріал для розв’язання практичних та теоретичних задач з аналітичної геометрії, лінійної алгебри, математичного аналізу, диференціальних рівнянь, теорії ймовірності та математичної статистики.

Вища математика: Навчальний посібник. Ч. 1, 2 /Р.І.Петришин, С.Г.Блажевський – Чернівці: Рута, 2001, 2002.
Дубовик В.П., Юрик І.І. Вища математика. Навчальний посібник. – К.: Вища школа, 1993.
Ильин В.А., Позняк Э.Г. Аналитическая геометрия. – М.: Наука, 1981.
Ильин В.А., Позняк Э.Г. Линейная алгебра. – М.: Наука, 1978..
Ильин В.А., Позняк Э.Г. Основы математического анализа. Т.1.2.– М.: Наука, 1980, 1982.
Шкіль М.І., Сотніченко М.А. Звичайні диференціальні рівняння. – К.: Вища школа, 1982.

Інформатика і системологія

Освітньо-кваліфікаційний рівень підготовки – бакалавр
Шифр дисципліни – 6.040106/ПН.2.2
Назва напряму – Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване

природокористування

Кількість кредитів – 3
Загальна кількість годин – 108
Статус курсу – обов’язковий для підготовки бакалаврів з напряму „Екологія, охорона

навколишнього середовища та збалансоване природокористування”

Семестр, в якому читається – 4

Мета вивчення курсу: студенти повинні опанувати використання сучасних інформаційних технологій у професійній діяльності інженера-еколога.

Основні завдання курсу:

використання пакету прикладних програм Microsoft Office у розв'язуванні професійних задач;
вивчення можливостей електронних таблиць Excel for Windows для обробки статистичних даних;
вивчення системи управління базами даних Access for Windows для створення інформаційних систем;
ознайомлення з принципами роботи локальної комп'ютерної мережі, глобальної мережі Internet та програмним забезпеченням роботи в комп'ютерних мережах.

Дибкова Л.М. Інформатика та обчислювальна техніка. Навчальний посібник. 2-ге, перероб., доп. – К.: Академвидав, 2007. – 416 с.
Марченко С.Д., Одинець В.А. Економічна інформатика. Практикум. Навчальний посібник. – К.: Знання, 2008. – 710 с.
Соболь Б.В., Галин А.Б., Панов Ю.В., Рашидова Е.В., Садовой Н.Н. Информатика. Учебник. - Изд. 3-е, дополн. и перераб. – Ростов н/Д: Феникс, 2007. – 446 с.
Степанов А. Н. Информатика: Учебник для Вузов. 4-е изд. – СП6.: Питер, 2006. – 684 с.
Делявський М.В., Жмуркевич А.Є., Одрехівський М.В., Чаповська Р. Б., Основи алгоритмізації та програмування: середовище VBA. Навчальний посібник. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2006. – 430 с.
Берлинер Э.М., Глазырина И.Б., Глазырин Б.Э. Microsoft Officе 2003. - М.: 000 "Бином-Пресс", 2004. - 576 с.
Гай Харт-Девис Word 2000. Руководство разработчика. – К. BHV, 2000. – 944 с.
Microsoft Office Excel 2003. Учебный курс / В. Кузьмин, – СПб.: Питер; К.: BHV, 2004, – 493 с.
Васильев, А.Н. Научные вычисления в Microsoft Excel. - M.: Издательский дом "Вильямс", 2004. - 512 с.
Михеева В. Д., Харитонова И. А. Microsoft Ассеss 2002, – СП6.: БХВ-Петербург, 2003, – 1040 с.

Фізика

Освітньо-кваліфікаційний рівень підготовки – бакалавр
Шифр дисципліни – 6.040106/ПН.2.3
Назва напряму – Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване

природокористування

Кількість кредитів – 4
Загальна кількість годин – 144
Статус курсу – обов’язковий для підготовки бакалаврів з напряму „Екологія, охорона

навколишнього середовища та збалансоване природокористування”

Семестр, в якому читається – 3

Мета вивчення курсу: представити студентам фізичну теорію як узагальнення спостережень, практичного досвіду й експерименту.

Основні завдання курсу:

дати змогу розширити сфери фізики, раніше недоступні для дослідження;
сприяти розвитку мислення, створенню бази наукових основ для вивчення всіх природничих дисциплін;
формувати світогляд студентів на основі сучасних досягнень науки і техніки,

Венгренович Р.Д., Стасик М.О. та інші Курс фізики. Ч.1, Механіка. Молекулярна фізика та термодинаміка: Навч. посібник. Чернівці, Обл. друк., 2007.- 448 с.
Р.Д.Венгренович, М.О.Стасик. Курс фізики. Ч.2, Електрика та магнетизм: Навч. посібник. Чернівці, Друк МПП “Букрек”, 2008.- 456 с.
А. Н. Матвеев. Электричество и магнетизм. М.: Выс. Школа, 1983.- 463 с.
М.Кучерук, І.Т.Горбачук, П.ПЛуцик. Загальна фізика. Київ.: Вища школа, 1990.- 367 с.
Р.Д.Венгренович, М.О.Стасик. Фізика. Методичний посібник/.- Чернівці: Рута, 2008.- 196 с.

Хімія з основами біогеохімії

Освітньо-кваліфікаційний рівень підготовки – бакалавр
Шифр дисципліни – 6.040106/ПН.2.4
Назва напряму – Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване

природокористування

Кількість кредитів – 8
Загальна кількість годин – 288
Статус курсу – обов’язковий для підготовки бакалаврів з напряму „Екологія, охорона

навколишнього середовища та збалансоване природокористування”

Семестр, в якому читається – 1, 2

Мета вивчення курсу: формування у студентів загальнотеоретичної, світоглядної і методологічної бази для вивчення основних і спеціальних (геохімія, біохімія, органічна хімія, біогеохімія тощо) природничих дисциплін, набуття хімічного і розвитку логічного мислення, засвоєння хімічної мови, підвищення ерудиції в розумінні процесів, що відбуваються у природі.

Основні завдання курсу:

надати студентам основні поняття хімії: загальні відомості про хімічні елементи та їх сполуки, основні закони хімії, загальні закономірності проходження хімічних реакцій, теорії будови атомів і молекул, теорії хімічного зв’язку, вчення про розчини;
формувати знання у студентів хімічної номенклатури;
формувати у студентів вміння аналізувати і класифікувати хімічні системи та перетворення, що в них відбуваються;
сформувати науковий світогляд студента;
дати студентам навики експериментальної роботи в лабораторії;
сформувати вміння використовувати отримані фундаментальні та практичні знання у своїй майбутній професійній діяльності;
сформувати навики роботи з довідковою, науковою, науково-популярною літературою та ІНТЕРНЕТ-ресурсами.

Методика викладання та методи навчання: в процесі викладання даної дисципліни використовуються різноманітні методики викладання та методи навчання, зокрема, лекції (вступні, тематичні, підсумкові), модульні контрольні роботи, консультації (індивідуальні, групові, колективні).

Оцінювання: в процесі викладання курсу реалізуються різні форми поточного контролю (опрацювання і аналіз наукових статей, присвячених проблемам курсу; складання тестових завдань; проведення поточного модульного і підсумкового тестового контролю), а також здійснюється підсумковий контроль у формі усного екзамену.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

„Атомно-молекулярне вчення, класи неорганічних сполук, кінетика”

НЕ 1.1 Вступ

Лекція 1: Предмет та мiсце хiмiї серед iнших природничих наук

Значення хiмiї для народного господарства країни. Екологiчнi проблеми екстенсивного зростання хімічної промисловості та ядерної енергетики.

Лекція 2: Основнi поняття та закони хімії

Основнi хімічні поняття: атом, молекула, хімічний елемент. Поняття про атомні та мольні маси. Атомна одиниця маси. Моль. Число Авогадро. Основні закони хiмiчної взаємодiї: Закон збереження матерії, закон сталостi складу, закон Авогадро, закон Бойля-Маріотта-Гей-Люссака. Визначення атомних та мольних мас газів за законом Авогадро, формулою Клапейрона.

Лекція 3: Класи неорганічних сполук

Основні класи неорганічних сполук: оксиди, основи, кислоти та солі. Внутрішній зв’язок між ними. Графічні структурні формули. Способи добування оксидів та гідроксидів. Добування кисневих та безкисневих кислот. Солі кисневих та безкисневих кислот, способи їх добування. Реакція нейтралізації. Амфотерні гідроксиди та їх поведінка в реакції нейтралізації.

НЕ 1.2 Хімічна кінетика

Лекція 4: Вираження концентрації. Закон діючих мас

Поняття про гомогеннi та гетерогеннi процеси. Вплив концентрацiї на швидкiсть гомогенних процесiв. Закон діючих мас. Фiзичний змiст константи швидкостi реакцiї. Вираз для закону дiючих мас у випадку гетерогенних реакцiй.

Лекція 5: Вплив факторів на швидкість реакцій

Вплив температури на швидкiсть гомогенних реакцiй. Необхiднiсть енергетичної пiдготовленостi молекул реакцiї. Поняття про ефективнi та неефективнi зiткнення. Енергiя активацiї хiмiчної реакцiї. Рiвняння Арренiуса температурної залежностi константи швидкостi реакцiї. Енергетичнi дiаграми реакцiй (енергiя - координата реакцiї).

Лекція 6: Поняття про каталізатори

Поняття про каталiзатори. Теорiя промiжних сполук. Каталіз і забруднення повітря.

Лекція 7: Хімічна рівновага

Оборотнi та необоротнi хiмiчнi процеси. Змiна швидкостей прямої та зворотної гомогенних реакцiй в часi на прикладi взаємодiї водню з киснем. Визначення стану хiмiчної рiвноваги. Вивiд виразу для константи рiвноваги процесу. Зсув хiмiчної рiвноваги. Вплив змiни концентрацiї та тиску в гомогенній системi на стан рiвноваги. Принцип Ле-Шательє.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2

„Будова атома, періодичний закон, хімічний зв’язок”

НЕ 2.1 Будова атома

Лекція 1: Розвиток уявлень про будову атома

Розвиток уявлень про будову атома за Демокрітом. Вiдкриття фiзики останньої чверті XIX ст.: катодне проміння (Крукс), радiоактивнiсть (Беккерель). Теорiї будови атома Томсона, Резерфорда (планетарна модель). Постулати Бора та його ядерна модель атома. Атомне ядро. Iзотопи та iзобари.

Лекція 2: Порядок заповнення електронних орбіталей

Ємнiсть електронних оболонок - зв'язок із номером рівня (періода). Електроннi орбіталі, їх форма для s-, p- та d-електронiв.

НЕ 2.2 Періодичний закон. Д.І. Менделєєва як основа для вивчення закономірностей в зміні властивостей простих речовин і хімічних сполук

Лекція 8: Будова періодичної таблиці

Періодичний закон. Конструкцiя перiодичної системи: періоди, групи, головні та побічні підгрупи. Порядок заповнення електронних орбiталей. Правило Гунда. Число та знаходження чергових та валентних електрони в атомах елементiв рiзних груп та підгруп.

Лекція 9: Метали і неметали

Метали i неметали в перiодичнiй системi, їх здатність до віддачі (приймання) електронів. Iнертнi елементи. Радiуси атомiв i iонiв, вплив на приймання та віддачу електронів. Закономiрностi їх змiни в перiодi, пiдгрупi. Енергiя iонiзацiї (iонiзацiйний потенцiал), спорiдненість до електрона, електронегативнiсть.

НЕ 2.3 Теорія хімічного зв’язку

Лекція 10: Поняття іонного зв’язку

Iони та iонний зв’язок. Перехід від атомів до іонів. Катіони та аніони. Іони прості та складні. Електровалентнiсть. Основнi характеристики та критерiй утворення iонного зв’язку.

Лекція 11: Ковалентний зв'язок

Ковалентний зв’язок, його природа. Подiленi та неподiленi електроннi пари. Приклади ковалентного зв’язку: молекули водню, азоту, хлориду водню.

Лекція 12: Поняття полярності та валентного стану

Основнi характеристики хімічного зв’язку. Полярнiсть зв’язку на прикладі молекул води, хлориду водню. Поняття про ступінь окислення (валентний стан) атомів в молекулах. Спiввiдношення мiж неполярним, полярним та iонним зв’язками. Критерiй полярного ковалентного зв’язку.

Лекція 13: Донорно-акцепторний зв'язок

Кратнiсть хiмiчних зв’язкiв. Сигма- та пi- зв’язки. Iлюстрацiя на прикладi молекул водню, кисню, азоту. Координативний (донорно-акцепторний зв’язок). Основнi характеристики ковалентного зв’язку.

Лекція 14: Водневий зв'язок

Взаємодія хімічних частинок: Iон-iонна, iон-дипольна та диполь-дипольна взаємодiї. Дисперсiйна взаємодiя мiж неполярними молекулами i сили Ван-дер-Ваальса. Водневий зв’язок, його енергiя, сполуки, в яких вiн виявляється.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3

„Теорія розчинів, окисно-відновні реакції, комплексні сполуки”

НЕ 3.1 Загальні властивості розчинів

Лекція 15: Теорія розчинів

Розчини рiдкi, твердi та газоподiбнi. Поняття розчинника та розчинюваної речовини. Способи вираження концентрації: масова частка (процентна), молярна, моляльна, нормальна. Розчини розведені та концентровані, насичені та ненасичені. Гранично-допустима концентрація (ГДК). Процентна та молярна концентрація розчину.

Лекція 16: Вода як іонізуючий розчинник

Електронна будова і структура молекули води. Структура рідкої і твердої води, водневі зв’язки.

Лекція 17: Поняття про електролiтичну дисоціацію

Електролiтична дисоціація як розпад молекул чи кристалів на іони. Механiзм дисоцiацiї iонних кристалiв та полярних молекул у зв’язку з явищем гiдратацiї (сольватацiї). Ступiнь дисоцiацiї, його залежнiсть вiд концентрацiї розчину, полярностi зв’язку та міжядерної відстані. Сильні та слабкі електролiти, критерiй їх класифiкацiї.

Лекція 18: Дисоцiацiя води, кислот та основ

Iонний добуток води. Концентрація іонів водню у воді. Водневий показник (рН). Способи його визначення. Шкала значень рН – від кислотного до лужного середовища. Екологічне значення вимірів рН. Умови проходження до кінця реакцій у розчинах електролітів.

Лекція 19: Поняття про гiдролiз

Гiдролiз солей та його вплив на кислотність (лужність) середовища.

НЕ 3.2 Електрохімічні властивості розчинів

Лекція 20: Типи реакцій в неорганічній хімії

Обмінні та окисно-відновні реакції. Особливості окисно-вiдновних реакцій (ОВР). Типи окисно-вiдновних реакцій. Електрохiмiчний ряд напруг (ряд стандартних електродних потенцiалiв, витісний ряд металів).

НЕ 3.3 Комплексні сполуки

Лекція 21: Атомні та молекулярні сполуки

Дисоцiацiя подвiйних та комплексних солей, умовнiсть такого подiлу. Будова координаційних (комплексних) сполук за Вернером: комплексоутворювач, лiганди, координацiйне число. Константа дисоціації – фундаментальна характеристика комплексної сполуки. Значення комплексних сполук для науки, хiмiчної технологiї, сiльського господарства, медицини (ферменти, хлорофiл, гемоглобiн, вiтамiни).

НЕ 3.4 Метали, будова їх кристалів

Лекція 22: Будова металічних кристалів

Металічний зв’язок, його складові частини. Загальні фізичні властивості металів та їх пояснення. Способи добування металів з руд.

Лекція 23: Сплави

Порівняння властивостей сплавів з властивостями чистих металів. Застосування сплавів (бронза, латунь, дюраль, припой, спеціальні сталі, благородні сплави на основі золота). Екологічно небезпечні метали.

НЕ 3.5 Водень

Лекція 24: Місце водню в періодичній системі

Будова атома, специфіка електронної будови. Валентність і ступені окислення. Ізотопи водню. Атомарний і молекулярний водень, їх відносна активність в хімічних реакціях. Фізичні та хімічні властивості водню. Знаходження в природі. Способи добування. Застосування водню. Водень як універсальне екологічно чисте паливо майбутнього.

Лекція 25: Вода: будова, властивості, значення

Будова молекули води. Аномалія фізичних властивостей води. Вода як універсальний розчинник. Домішки в природній воді. Проблема чистої води для людства. Способи очистки й отримання прісної води. Іонітні смоли. Важка вода. Пероксид водню, його властивості та застосування.

НЕ 3.6 Хімія елементів

Лекція 26: Елементи сьомої групи

Загальна характеристика елементів VІІ групи. Підгрупа галогенів (А-підгрупа). Будова атомів. Характеристика елементів. Зміна в підгрупі атомних та іонних радіусів. Типові позитивні та негативні валентності.

Лекція 26: Елементи шостої групи

Загальна характеристика елементів VІ групи. Підгрупа халькогенів (VІА- підгрупа). Фізичні властивості кисню та сірки. Алотропні модифікації кисню (атомарний, молекулярний, озон). Значення кисню як найбільш розповсюдженого елемента в природі для життєвих процесів. Хімічні властивості елементів. Окисно-відновні властивості. Знаходження в природі. Добування і застосування кисню та сірки.

Лекція 27: Елементи п’ятої групи

Загальна характеристика елементів V групи. Підгрупа азоту (VА-підгрупа). Прості речовини елементів V-ої групи головної підгрупи, зміна в підгрупі неметалічно-металічних властивостей. Кратний зв’язок у молекулі азоту і вплив на його хімічні властивості. Знаходження в природі, застосування вільних фосфору та азоту. Нітритна кислота як гідроксид азоту(Ш). Нітрити. Нітратна кислота як гідроксид азоту(V), її окислювальні властивості (взаємодія з металами, неметалами). Застосування нітратної кислоти та нітратів. Азотні добрива. Токсичність нітратів. Фосфоровмісні кислоти та їх солі. Фосфорні добрива.

Лекція 28: Елементи четвертої групи

Загальна характеристика елементів четвертої групи. Підгрупа вуглецю. Характеристика елементів. Зміна в підгрупі атомних та іонних радіусів, неметалічно-металічних властивостей. Прості речовини (алотропні видозміни вуглецю: алмаз, графіт). Оксид вуглецю (ІІ) - чадний газ. Токсичність чадного газу. Диоксид вуглецю. Вплив вуглекислого газу на навколишнє середовище (парниковий ефект та його вплив на клімат).

Лекція 29: Елементи третьої групи

Загальна характеристика елементів третьої групи. Будова атомів. Валентність і ступені окислення. Підгрупа бору (ІІІАВластивості, застосування. Фізичні та хімічні властивості алюмінію, галію, індію та талію. Токсичність талію. Знаходження в природі і застосування. Оксиди. Оксид алюмінію. Алюміній гідроксид, його амфотерність в реакції нейтралізації. Солі алюмінію в аніонній та катіонній формах. Підгрупа скандію. Родини лантаноїдів та актиноїдів. Радіоактивність актиноїдів. Застосування урану, плутонію.

Лекція 30: Елементи другої групи

Підгрупа берилію. Характеристика елементів. Берилій, його властивості та застосування в сплавах. Лужно-земельні метали (кальцій та його аналоги). Знаходження в природі. Фізичні та хімічні властивості металів. Твердість води та методи її усунення.

Лекція 31: Елементи першої групи

Загальна характеристика елементів першої групи. Підгрупа лужних металів (ІА). Фізичні та хімічні властивості металів. Поширення в природі. Добування лужних металів. Підгрупа міді (ІВ). Характеристика елементів. Оксиди та гідроксиди металів підгрупи міді, їх добування, властивості. Солі металів підгрупи міді. Мідний купорос. Бактерицидна дія іонів міді та срібла. Галогеніди, нітрати, сульфати, карбонати, їх токсичність. Комплексні сполуки.

Лекція 32: Елементи восьмої групи

Загальна характеристика елементів восьмої групи. Підгрупа інертних елементів (VІІІА). Причини хімічної інертності. Фізичні властивості інертних газів, їх знаходження в природі та застосування. Родина заліза (залізо, кобальт, нікель). Комплексні сполуки металів родини заліза в ступенях окислення +2, +3. Ціанідні комплекси: жовта та червона кров’яна солі. Поширеність заліза в природі. Методи добування. Сплави: чавун, сталі. Спеціальні сталі. Застосування. Токсичність галогенів, вплив на довкілля.

Основна література до курсу:

Романова Н.В. Загальна та неорганічна хімія. – К.: „Перун”, 1998. – 480 с.
Левітін Є.Я., Бризицька А.М., Клюєва Р.Г. Загальна та неорганічна хімія. – Вінниця: „Нова книга”, 2003. – 468 с.
Григор’єва В.В., Самійленко В.М. Загальна хімія: – К.: Вища школа, 1991. – 431с.
М.Фримантл. Химия в действии. В 2-х частях. – М.:Мир,1991.
Щербак Л.П. Конспект лекцій з дисципліни „Хімія з основами біогеохімії” для студентів екологічних спеціальностей. Частина 1. Загальна та неорганічна хімія. – Чернівці: ЧНУ, 2008. – 112 с.

Blog

Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія федьковича географічний факультет european Credit Transfer System

Содержание