Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія федьковича географічний факультет european Credit Transfer System
| Вид материала | Документы |
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 3361.25kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 6718.7kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 3131.05kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 2382.22kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 2777.59kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет, 479.77kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 5355.91kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 4781.7kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 5658.45kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 3398.91kb.
Основна література до курсу:
- Глущенко С.В. та ін. Сучасні ділові папери. – К., 2002. – 398 с.
- Гончаренко М.С., Бойчук Ю.Д. Екологія людини: Навчальний посібник / За ред. Н.В. Кочубей.- Суми: ВТД «Університетська книга»; К.: Видав. Дім «Княгиня Ольга», 2005.- 394 с.
- Залеський І.І., Клименко М.О. Екологія людини: Підручник.- К.: Видав. Центр «Академія», 2005.- 288 с.
- Даценко І.І. Гігієна та екологія людини. - Львів: Афіша, 2000.- 248 с.
- Микитюк О. М., Злотін О.З., Юровдій В.М. Екологія людини. – Харків: ХДПУ, 2000.- 208с.
- Медична біологія / За ред. В.П. Пішака, Ю.І. Мажори. Вінниця: Нова книга, 2004. – 656с.
екологічна безпека
- Освітньо-кваліфікаційний рівень підготовки – бакалавр
- Шифр дисципліни – 6.040106/ППН.3.11
- Назва напряму – Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване
природокористування
- Кількість кредитів – 4,5
- Загальна кількість годин – 162
- Статус курсу – обов’язковий для підготовки бакалаврів з напряму „Екологія, охорона
навколишнього середовища та збалансоване природокористування”
- Семестр, в якому читається – 6
Мета вивчення курсу: ознайомлення студентів з історією розвитку взаємодії людського суспільства та природи; проблемами, що виникали та, мабуть, ще будуть не раз виникати на шляху до взаємопорозуміння між природою та суспільством; виховання розуміння, що людство постало перед проблемою необхідності розробки програми свого виживання і, насамперед, жорсткості термінів, що відпущені на напрацювання цієї програми; виховання розуміння, що природокористування в наш час можливе тільки як нормативно організоване і що ці нормативи визначає не сама людина, а природні екосистеми.
Основні завдання курсу:
- скласти уяву про національну систему екологічної безпеки;
- ознайомити студентів з основними типами стихійних природних явищ та екологічних катастроф;
- визначити основні методи попередження аварій;
- навчити студентів визначати розміри катастроф, ступінь їх небезпеки, динаміку розвитку і знати методи нейтралізації;
- навчити студентів передбачати можливості виникнення критичних екологічних ситуацій.
Методика викладання та методи навчання: в процесі викладання даної дисципліни використовуються різноманітні методики викладання та методи навчання, зокрема, лекції (вступні, тематичні, підсумкові), лабораторні роботи, самостійна робота студентів, модульні контрольні роботи.
Оцінювання: в процесі викладання курсу реалізується проведення поточного модульного і підсумкового тестового контролю, а також здійснюється підсумковий контроль у формі усного екзамену.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1
„Екологічні проблеми сучасності”
НЕ 1.1 Вступ
Вступ. Загальні контури проблеми. Основні завдання курсу, напрямки вивчення екологічної безпеки. Національна система екологічної безпеки.
НЕ 1.2 Механізм забезпечення екологічної безпеки на Україні
Державна комісія з питань технічно-економічної безпеки. Механізм забезпечення екологічної безпеки на Україні. Принципи правового забезпечення.
НЕ 1.3 Види діяльності та об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
Критерії екстремального забруднення навколишнього природного середовища. Забезпечення екологічної безпеки при застосуванні засобів захисту рослин, токсичних, хімічних речовин та інших препаратів. Охорона довкілля від забруднення виробничими, побутовими та іншими відходами Вимоги екологічної безпеки до інших небезпечних видів діяльності.
Змістовий модуль 2
„Природні та антропогенні чинники
виникнення несприятливих екологічних ситуацій”
НЕ 2.1 Природні передумови виникнення надзвичайних екологічних ситуацій
Виверження вулканів. Землетруси. Схилові процеси. Повені. Урагани. Смерчі, тромби, торнадо. Лавини. Загальні закономірності прояву природних стихійних лих. Радіація.
НЕ 2.2 Правове забезпечення екологічної безпеки
Закон України „Про охорону навколишнього середовища”. Гігієнічна регламентація та державна реєстрація небезпечних об’єктів
НЕ 2.3 Надзвичайні екологічні ситуації, їх оцінка та регулювання
Надзвичайні екологічні ситуації, їх види. Спостереження і контроль за забрудненням навколишнього середовища. Проведення рятувальних та інших робіт у надзвичайних ситуацій. Екологічна безпека при виникненні сильних фізичних і економічних факторів
НЕ 2.4 Методика оцінки рівня екологічної небезпеки
Екологічна експертиза – як один із засобів забезпечення екологічної безпеки. Екологічні вимоги розміщення, проектування будівництва, реконструкції введення в дію та експлуатації підприємств, споруд та інших об’єктів. Вимоги при розміщенні і розвитку населених пунктів.
Основна література до курсу:
- Білявський Г.О., Падун М.М., Фурдуй Р.С. Основи загальної екології. – К.:Либідь, 1993. – 368 с.
- Боков В. А., Лущик А. В. Основы экологической безопасности: Учебное пособие. – Симферополь: СОНАТ, 1998. – 224 с., ил.
- Болт Б. А. и др. Геологические стихии. – М.: Наука, 1978.
- Григорьев А, А. Экологические уроки прошлого и современности. – Л.: Наука, 1991.
- Катастрофы в истории Земли. – М.: Мир, 1986.
- Коммонер Б. Замыкающийся круг: природа, человек, технология. – Л.: Гидрометеоиздат, 1974.
- Кочергин А.Н. Экология и техносфера. – М., 1995.
- Моисеев Н.Н. Человек и ноосфера. – М., Молодая гвардия, 1990.
- Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні / ПКДВ „Преса України”. Редактор М. Біляшівський – К., 2000. – 184с.
- Программа действий. Повестка дня на ХХІ век и другие документы конференции в Рио-де-Жанейро. – М., 1993.
- Реймерс Н.Ф. Природопользование. Словарь-справочник. – М.: Мысль, 1990.
- Реймерс Н.Ф. Экология (теории, законы, правила, принципы, гипотезы). – М.: Россия молодая, 1994.
Фундаментальні та професійно-орієнтовані дисципліни
Екологічна експертиза
- Освітньо-кваліфікаційний рівень підготовки – бакалавр
- Шифр дисципліни – 6.070801/П.2.27
- Назва напряму – Екологія та охорона навколишнього середовища
- Кількість кредитів – 1,5
- Загальна кількість годин – 54
- Статус курсу – обов’язковий для підготовки бакалаврів з напряму „Екологія та
охорона навколишнього середовища”
- Семестр, в якому читається – 8
Мета вивчення курсу: дати студентам поняття про види екологічної експертизи, навчити знаходити "вузькі" місця в проектуванні гідротехнічних споруд, підприємств, що добувають, очищають, використовують природні води, оволодіти основними методами оцінки впливу на середовище.
Основні завдання курсу:
- скласти уяву про роль і завдання екологічної експертизи використання води для народного господарства;
- ознайомити студентів з основними формами та видами екологічних експертиз та об’єктів, що підлягають обов’язковій експертизі;
- навчити студентів прогнозувати поведінку екосистеми в умовах певної невизначеності;
- передбачати можливі негативні наслідки впливу діяльності людини на водне середовище;
- збирати матеріали, вести підготовку і написання розділу ОВНС для різних водогосподарських об'єктів;
- сформувати у студентів вміння використовувати набуті знання при вирішенні важливих практичних питань та аналізі процесів під час проведення екологічної експертизи.
Методика викладання та методи навчання: в процесі викладання даної дисципліни використовуються різноманітні методики викладання та методи навчання, зокрема, лекції (вступні, тематичні, підсумкові), модульні контрольні роботи, консультації (індивідуальні, групові, колективні).
Оцінювання: в процесі викладання курсу реалізуються різні форми поточного контролю (опрацювання і аналіз наукових статей, присвячених проблемам курсу; складання тестових завдань; проведення поточного модульного і підсумкового тестового контролю), а також здійснюється підсумковий контроль у формі усного заліку.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1
„Вступ. Експертологія - новий науковий напрямок екологічних досліджень”
НЕ 1.1 Експертизи в природокористуванні
Законодавство України про екологічну експертизу. Державне регулювання та управління в галузі екологічної експертизи. Порядок і процедура проведення екологічної експертизи. Умови і підстави проведення державної екологічної експертизи. Заява про екологічні наслідки діяльності. Вимоги до матеріалів оцінки впливу на навколишнє природне середовище.
НЕ 1.2 Мета та завдання екологічної експертизи
Мета екологічної експертизи. Основні принципи екологічної експертизи. Основні завдання екологічної експертизи.
НЕ 1.3 Об'єкти та суб'єкти екологічної експертизи використання водних ресурсів
Об'єкти екологічної експертизи. Суб'єкти екологічної експертизи. Загальні вимоги щодо проведення екологічної експертизи.
НЕ 1.4 Форми екологічної експертизи
Державна екологічна експертиза. Громадська екологічна експертиза. Інші форми та стадії екологічних експертиз.
НЕ 1.5 Типи екологічної експертизи
Діагностичні експертизи. Оціночні експертизи. Прогнозні експертизи. Конфліктні експертизи. Комплексні експертизи.
НЕ 1.6 Еколого-географічна експертиза використання води та передумови її проведення
Шляхи проведення державної екологічної експертизи. Строки та зміст роботи по експертизі. Висновки державної екологічної експертизи. Строк дії висновків державної екологічної експертизи.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2
„Експертизи в природокористуванні”
НЕ 2.1 Експертиза використання води на житлово-комунальних об'єктах
Експертиза об'єктів водопостачання та водовідведення. Вимоги до розміщення та роботи водозаборів, скидів, очисних споруд тощо.
НЕ 2.2 Екологічна експертиза використання води на рекреаційних об'єктах та транспорті
Експертиза проектів використання лікувальних мінеральних вод. Експертиза проектів будівництва туристичних комплексів. Екологія водного транспорту. Оцінка впливу транспорту на екологічний стан водних об'єктів.
НЕ 2.3 Картографічне обґрунтування при проведенні екологічних експертиз використання води.
Методи дистанційної оцінки стану навколишнього середовища. Особливості використання карт при проведенні експертної оцінки.
НЕ 2.4 Основні методи оцінок впливу на оточуюче середовище
Кількісні методи. Метод побудови матриці. Метод сіток. Метод суміщення карт. Метод моделювання
НЕ 2.5 Еколого-географічна експертиза розміщення, розширення та реконструкції водогосподарських підприємств
Еколого-географічна експертиза при піонерному освоєнні територій. Еколого-географічна експертиза об'єкту в районі з розвинутим с/г виробництвом. Експертиза об'єктів в міських та промислових агломераціях.
НЕ 2.6 Експерт екологічної експертизи
Статус експерта екологічної експертизи. Права та обов'язки експерта державної екологічної експертизи.
НЕ 2.7 Фінансування екологічної експертизи
Фінансування державної та інших екологічних експертиз. Фінансування громадської екологічної експертизи.
Основна література до курсу:
- Андрейцев В.І. Концепція Закону України про екологічну експертизу // Вісн. Київ. ун-ту. Суспільно-політичні науки. – 1991. – Вип.3. – С.69-75.
- Андрейцев В.И. Правовое обеспечение экологической экспертизы проектов. – К.: Будівельник, 1990. – 168 с.
- Андрейцев В.І., Пустовойт М.А. та ін. Екологічна експертиза: право і практика. – К.: Урожай. 1992.
- Географическое обоснование экологических экспертиз. / Под ред. Г.В.Звонковой. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1985. – 208 с.
- Позаченюк К.А.Загальні питання експертології // Вісник КНУ. Географія. – Вип. 44. – 1999. – С.5-9.
- Позаченюк К.А. Введение в геоэкологическую экспертизу: междисциплинарный подход, функциональные типы, объектные ориентации. – Симферополь:Таврия, 1999. – 413 с.
- Позаченюк Е.А. Экологическая экспертиза (природно-хозяйственные системы). – Симферополь, 2003. – 473 с.
- Методические рекомендации по организации осуществления государственной экологической экспертизы в системе Минприроды Украины. – К., 1992. – Вып.1. – 21с.
- Методические рекомендации по осуществлению экологической экспертизы территории. –Донецк-Киев,1995. – 15с.
Техноекологія
- Освітньо-кваліфікаційний рівень підготовки – бакалавр
- Шифр дисципліни – 6.070801/П.2.28
- Назва напряму – Екологія та охорона навколишнього середовища
- Кількість кредитів – 2,5
- Загальна кількість годин – 81
- Статус курсу – обов’язковий для підготовки бакалаврів з напряму „Екологія та
охорона навколишнього середовища”
- Семестр, в якому читається – 7
Мета вивчення курсу: студент повинен знати основні галузі промислового виробництва та їх вплив на довкілля. Орієнтуватись у напрямках інженерного вирішення екологічних проблем, пов’язаних з очисткою газоподібних, рідких викидів та твердих відходів. Знати основні напрямки розвитку технологій головних галузей промисловості. Умови переходу до безвідходних та маловідходних технологій.
Методика викладання та методи навчання: в процесі викладання даної дисципліни використовуються різноманітні методики викладання та методи навчання, зокрема, лекції (вступні, тематичні, підсумкові), модульні контрольні роботи, консультації (індивідуальні, групові, колективні), семінарські заняття.
Оцінювання: в процесі викладання курсу реалізуються різні форми поточного контролю (опрацювання і аналіз наукових статей, присвячених проблемам курсу; складання тестових завдань; проведення поточного модульного і підсумкового тестового контролю), а також здійснюється підсумковий контроль – іспит.
Основна література до курсу:
- Алабовський О.М., Колесішкова Н.Ю. Основи екології: Навч. посіб. для студ. спец.: «Промислова теплоенергетика». – К.: КПІ, 1995. – 76с.
- Антропогенные проблемы экологии / А.И.Коблева. - Днепропетровск: Проминь, 1997. – 144с.
- Антропогенные проблемы экологии: Методическое пособие. - К.: Вища школа, 1997. – 179с.
- Баб'як О.С., Біленчук П.Д., Чирва Ю.О. Екологічне право України: Навч. Посіб. – К.: Атіка, 2000. – 216с.
- Білявськчй Г.О., Падун М.М.. Фурдуй Р.С. Основи загальної екології: Підруч. для студ. вищ. навч. зал. – 2 -ге вид., перероб. – К.: Либідь, 1995. – 368 с.
УРБОЕКОЛОГІЯ
- Освітньо-кваліфікаційний рівень підготовки – бакалавр
- Шифр дисципліни – 6.070801/П.2.29
- Назва напряму – „Екологія та охорона навколишнього середовища”
- Кількість кредитів –1,5
- Загальна кількість годин – 54
- Статус курсу – вибірковий для підготовки бакалаврів зі спеціальності „Екологія та охорона навколишнього середовища”
- Семестр, в якому читається – 7
Мета викладання курсу: вивчити екологічний стан і проблеми урбанізованих територій (генезис, структуру, територіальні особливості) та визначити оптимальні шляхи їх вирішення.
Основні завдання курсу:
- вивчення масштабів та інтенсивності антропогенного і техногенного впливу на урбогеосоціосистему;
- визначення допустимого рівня антропогенного і техногенного впливу;
- розробка заходів, які забезпечують стабільну підтримку допустимого рівня впливу;
- прогнозування можливих віддалених наслідків цього впливу і відповідна корекція.
Методика викладання та методи навчання: в процесі викладання даної дисципліни використовуються різноманітні методики викладання та методи навчання, зокрема, лекції (вступні, тематичні, підсумкові), модульні контрольні роботи, консультації (індивідуальні, групові, колективні).
Оцінювання: в процесі викладання курсу реалізуються різні форми поточного контролю (опрацювання і аналіз наукових статей, присвячених проблемам курсу; складання тестових завдань; проведення поточного модульного і підсумкового тестового контролю), а також здійснюється підсумковий контроль у формі усного екзамену.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1
„НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ПРОГРЕС І ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН
ПРИРОДНИХ КОМПОНЕНТІВ УРБАНІЗОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ”
НЕ 1.1 Вступ до „Урбоекології”
Визначення поняття „урбоекологія”. Урбоекологія як наука. Об’єкт дослідження. Мета і завдання курсу. Огляд літератури з проблем урбоекології.
НЕ 1.2 Урбанізація – загальносвітовий процес
Міста як форма розселення. Зростання міст та кількості міського населення. Джерела і шляхи урбанізації. Історія і перспективи урбанізації. Територіальні системи міського розселення: агломерації, конурбації, мегалополіси, метрополітенські території. Урбанізаційні процеси в Україні. Особливості процесу урбанізації Західноукраїнського регіону. Субурбанізаційні процеси у староосвоєних районах. Субурбанізаційні процеси у Західноукраїнському регіоні.
НЕ 1.3 Місто і міське середовище
Оточуюче середовище міста. Місто як урбогеосоціосистема. Міське господарство. Міста як центри використання ресурсів.
НЕ 1.4 Екологічні проблеми антропогенного забруднення літосфери
Антропогенні зміни рельєфу та екологічні наслідки. Ґрунти міських територій: класифікація міських ґрунтів, геохімічний фон і показники забруднення ґрунтів, збереження ґрунтового шару при інженерно-будівельних роботах, меліорація забруднених ґрунтів і рекультивація земель. Літогенна основа міських територій. Фізичне забруднення геологічного середовища. Небезпечні геологічні процеси на міських територіях. Захист міських територій від небезпечних геологічних процесів.
НЕ 1.5 Екологічні проблеми антропогенного забруднення гідросфери
Водні об’єкти міст. Джерела впливу на водні об’єкти. Використання водних об’єктів міста: централізоване водопостачання, децентралізоване водопостачання. Раціональне використання водних об’єктів. Показники якості води: фізичні, бактеріологічні, гідробіологічні, хімічні. Методика оцінки якості води. Системи водовідведення міст. Загальноміські очисні споруди та принципи їх роботи. Методи очистки виробничих стічних вод. Умови скидання стічних вод у водні об’єкти. Поверхневий стік з міських територій і територій промислових підприємств. Формування підземних вод на урбанізованих територіях. Самоочищення поверхневих і підземних вод. Прогнозування стану води урбанізованих територій.
НЕ 1.6 Екологічні проблеми антропогенного забруднення атмосфери
Характеристика забруднюючих атмосферу речовин і класифікація джерел забруднення. Нормативи якості атмосферного повітря. Основні джерела утворення і викидів забруднюючих речовин в атмосферу. Розсіювання забруднюючих речовин в атмосфері. Трансформація домішок в атмосфері. Смоги. Заходи по захисту повітряного басейну. Система контролю рівня забруднення атмосферного повітря в містах. Методи контролю і прилади для вимірювання концентрацій домішок в атмосфері і в промислових викидах. Статистичні характеристики забруднення атмосфери населених пунктів. Вимоги міжнародних конвенцій по захисту атмосфери.
НЕ 1.7 Міська флора і фауна
Значення рослинного і тваринного світу в урбоекосистемах і житті міського населення. Значення міст у динаміці ареалів видів флори і фауни. Шляхи формування флори і фауни міст. Антропогенний і урбанізований ландшафт. Урбанізовані біотопи. Фітомеліоративні системи і їх класифікація. Комплексні зелені зони міст.
НЕ 1.8 Забруднення навколишнього середовища і екологічна ситуація в Україні
Забруднення ґрунтів. Забруднення природних вод. Забруднення атмосферного повітря. Радіаційне забруднення. Територіальні відміни екологічної ситуації в Україні.
Змістовий модуль 2
„ ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ УРБАНІЗОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ І ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ”
НЕ 2.1 Енергетичні об’єкти – основний техногенний фактор впливу на біосферу
Вплив енергетичних об’єктів на оточуюче середовище. Вплив ТЕС на оточуюче середовище. Особливості взаємодії АЕС і оточуючого середовища. Особливості взаємодії ГЕС і оточуючого середовища. Енергопостачання і екологічна ситуація в Україні.
НЕ 2.2 Побутові і виробничі відходи. Санітарна очистка міст
Склад, властивості і об’єм твердих побутових відходів. Збір, вивезення і утилізація ТПВ. Прибирання міських територій. Полігони ТПВ. Сміттєпереробні та сміттєспалювальні заводи. Характеристика твердих промислових відходів. Методи підготовки і переробки твердих промислових відходів. Технологія складування твердих відходів. Утилізація промислових відходів. Полігони твердих промислових відходів.
НЕ 2.3 Екологічні проблеми функціональних типів міст України
Функціональні типи міст України. Екологічні проблеми найбільших індустріальних центрів. Екологічні проблеми великих портових міст. Екологічні проблеми вузькоспеціалізованих міст. Екологічні проблеми міст, які постраждали від Чорнобильської АЕС. Міста з відносно сприятливою екологічною обстановкою. Екологічна ситуація в містах-курортах і туристичних центрах.
НЕ 2.4 Міське середовище і людина
Негативні впливи міського середовища на населення. Міське середовище і здоров’я населення. Причини виникнення деяких видів захворювання.
НЕ 2.5 Управління екологічною безпекою міста
Правові основи управління екологічною безпекою міста. Організаційна структура управління екологічною безпекою міста. Екологічний моніторинг міського середовища. Економічний механізм природокористування. Екологічна експертиза і екологічний аудит. Громадські екологічні організації і рухи.
НЕ 2.6 Розвиток міст у ХХI столітті. Проблеми і перспективи
Проблеми і перспективи розвитку міст. Стратегії адаптації і виживання. Розвиток теорії урбанізації.