Geum.ru

Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія федьковича географічний факультет european Credit Transfer System

Вид материалаДокументы

Содержание


Основна література до курсу
Основні завдання курсу
Методика викладання та методи навчання
Змістовий модуль 1
Змістовий модуль 2
Водопостачання, водовідведення, поліпшення якості води
Основні завдання курсу
Методика викладання та методи навчання
Змістовий модуль 1
Змістовий модуль 2
НЕ 2.4 Очисні споруди каналізації
НЕ 2.5 Випуск стічних вод у водний об’єкт
Основні завдання курсу
Методика викладання та методи навчання
Подобный материал:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   20

Основна література до курсу:
  1. Кучерявий В.П. Урбоекологія. – Львів: Світ, 1999. – 360 с.
  2. Экология города / под ред. Ф.В. Стольберга. – К.: Либра, 2000. – 464 с..
  3. Владимиров В.В., Микулина Е.М., Яргина З.Н. Город и ландшафт. – М.: Мысль, 1986. – 236 с.
  4. Глазычев В.Д. Социально-экономическая интерпретация городской среды. – М., 1984. – 180 с.
  5. Голубец М.А. Актуальные вопросы экологии. – К., 1982. – 155 с.
  6. Голубець М.А. Від біосфери до соціосфери. – Львів, 1997. – 256 с.
  7. Григорян А.Г. Ландшафт современного города. – М.: Стройиздат, 1986. – 136 с.
  8. Клауснитцер Б. Экология городской фауны. – М.: Мир, 1990. – 246 с.
  9. Кучерявый В.А. Урбоэкологические основы фитомелиорации. Ч. I. Урбоэкология. – М.: НТ „Информация”, 1991. – 357 с.
  10. Лаптєв О.О. Екологічна оптимізація біогеоценотичного покриву в сучасному урболандшафті. – К.: Укр. екол. акад. наук,1998. – 208 с.
  11. Машинский Л.О. Город и природа. – М.: Стройиздат. – 225 с.
  12. Перцик Е.Н. География городов (геоурбанистика). – М.: Высшая школа, 1991. – 319 с.
  13. Урбанізація навколишнього середовища: охорона природи та здоров’я людини. – К.: Національний екологічний центр України, 1996. – 251 с.
  14. Урбоэкология. – М.: Наука, 1990. – 240 с.
  15. Экология урбанизированных территорий. – Казань: Изд-во Казанского университета, 1987. – 102 с.



Нормування антропогенного навантаження
  • Освітньо-кваліфікаційний рівень підготовки – бакалавр
  • Шифр дисципліни – 6.070801/П.2.30
  • Назва напряму – Екологія та охорона навколишнього середовища
  • Кількість кредитів – 3
  • Загальна кількість годин – 108
  • Статус курсу – обов’язковий для підготовки бакалаврів з напряму „Екологія та

охорона навколишнього середовища”
  • Семестр, в якому читається – 8


Мета вивчення курсу: на підставі нормативних документів України сформувати у студентів комплексне уявлення про систему нормування якості довкілля: форми оцінки якості природного середовища і ступеню його забруднення, критерії якості природного середовища; ознайомитися із системою управління якістю довкілля та оволодіти методами і заходами нормування якості середовища, методами контролю за викидами і скидами забруднюючих речовин.

Основні завдання курсу:

- розвивати у студентів екологічне мислення та навики сучасних методів практичного вирішення проблем довкілля;

- допомогти студенту зрозуміти принципи міждержавного нормування якості середовища, методи і заходи контролю викидів і скидів забруднюючих речовин у різні сфери довкілля;

- навчити оперувати основними нормативами якості середовища, визначати шляхи зниження негативного впливу на довкілля, а також методи контролю за встановленими нормативами.

Методика викладання та методи навчання: в процесі викладання даної дисципліни використовуються різноманітні методики викладання та методи навчання, зокрема, лекції (вступні, тематичні, підсумкові), модульні контрольні роботи, консультації (індивідуальні, групові, колективні), практичні заняття.

Оцінювання: в процесі викладання курсу реалізуються різні форми поточного контролю (опрацювання і аналіз наукових статей, присвячених проблемам курсу; складання тестових завдань; проведення поточного модульного і підсумкового тестового контролю), а також здійснюється підсумковий контроль – іспит.


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

„Техногенні системи, їх вплив на довкілля”

НЕ 1.1 Розвиток техногенних систем та їх вплив на довкілля

Характеристика факторів антропогенного впливу на навколишнє природне середовище. Класифікації антропогенних факторів. Види і джерела антропогенного забруднення довкілля. Поняття „забруднення”. Класифікація забруднень. Характеристика основних забруднюючих агентів: природа, джерела надходження, біологічна дія. Хімічне забруднення довкілля.

НЕ 1.2 Нормування якості навколишнього середовища

Принципи нормування якості середовища. Санітарно-гігієнічний підхід до нормування якості середовища. Екологічний підхід до нормування якості середовища. Науково-техногологічні нормативи нормування якості середовища.

НЕ 1.3 Екологічний моніторинг довкілля

Мета та завдання моніторингу. Методи та методологія моніторингу. Принципи екологічного моніторингу. Екологічно прийнятний ризик: оцінка співставлення та управління. Система контролю за станом природного середовища.


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2

„Екологічна безпека геосфер”

НЕ 2.1 Екологічна безпека атмосфери

Особливості виникнення і поширення забруднення атмосферного повітря Джерела забруднення атмосфери їх класифікації Розрахунок поля концентрації у випадку одиночного джерела Розрахунок гранично допустимих викидів для одичного джерела та близько розташованих одиночних джерел Нормування та оцінка якості атмосферного повітря. Заходи захисту повітряного басейну.

НЕ 2.2 Екологічна безпека гідросфери

Забруднення вод світового океану, поверхневих та підземних вод. Екологічний стан водойм України. Споживачі та користувачі води. Класифікація забруднень водойм. Поняття про екологічний норматив. Охорона вод. Контроль якості води. Визначення рівня використання водних ресурсів промисловим підприємством. Характеристика забрудненості та класифікація стічних вод. Водопостачання промислових підприємств. Характеристика джерел водопостачання. Вимоги до якості вод, що скидаються у централізовані біологічні очисні споруди та природні водойми. Методи знешкодження стічних вод.

НЕ 2.3 Екологічна безпека літосфери та нормування забруднюючих речовин у ґрунті

Причини втрат ґрунтів. Основні забруднювачі ґрунтів. Нормування забруднюючих речовин у ґрунті. Контроль і управління якістю ґрунтів. Поведінка забруднень у літосфері та їх вплив на здоров’я.

НЕ 2.4 Правові основі екологічного нормування

Характеристика нормативно-правової бази екологічного нормування. Нормування як важливий елемент регулювання якості навколишнього середовища. Видача дозволів на спеціальне використання природних ресурсів.


Основна література до курсу:
  1. Григорєва Л.І. Нормування антропогенного навантаження на навколишнє середовище / Л.І. Григорєва, Ю.А. Томілін – Миколаїв: Видавництво МДГУ ім. П. Могили, 2005. – 172 с.
  2. Сухарев С.М. Техноекологія і охорона навколишнього середовища / С.М. Сухарев, С.Ю. Чудак, О.Ю. Сухарева – Львів: „Новий Світ-2000”, 2004. – 256 с.
  3. ссылка скрыта / В.В.Тарасова, А.С.Малиновський, М.Ф.Рибак. Екологічна стандартизація і нормування антропогенного навантаження на природне середовище. – К.: Центр навчальної літератури, 2007. – 276 с.
  4. Товажнянський Л.Л. Нормування антропогенного навантаження на навколишнє природне середовище / Л.Л. Товажнянський, Ю.Г. Масікевич, В.Ф. Моісеєв, та ін.. – Чернівці: Зелена Буковина, 2005. – 284 с.
  5. Химия окружающей среды / Е.А. Зилов. – Иркутс: Иркут. ун-т., 2006. – 178 с.
  6. Шматько В.Г. Екологія і організація природоохоронної діяльності / В.Г. Шматько, Ю.В. Нікітін. – К.: КНТ, 2006. – 304 с.
  7. Батенков В.А. Охрана биосферы. – Барнаул: Изд-во Алт. Ун-та., 2002. – 193 с.
  8. Білявський Г.О., Фурдуй Р.С., Костіков І.Ю. Основи екології. – К.: Либідь, 2004. – 408 с.
  9. Грицик В. Екологія довкілля. Охорона природи. – К.: Кондор, 2008. – 292 с.
  10. Джигирей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища: Навч. посіб. – 2-ге вид., стер. – К.: КОО, 2002. – 203 с.
  11. Запольський А.К. Основи екології / А.К. Запольський, А.І. Салюк – К.: Вища школа, 2001. – 358 с.
  12. Клименко Л.П. Техноекологія. Посібник.- Сімферополь: Таврія, 2000. – 542 с.
  13. Морозова Т.В. Нормування антропогенного навантаження / Т.В. Морозова. – Чернівці: Рута, 2008. – 99 с.
  14. Новиков Ю.В. Экология, окружающая среда и человек: Учеб.пособ.для вузов. – М.: Высш. шк., 2002. –560 с.
  15. Практикум з хімічного моніторингу довкілля / О.П. Мітрясова. – Миколаїв: Вид-во МДАУ, 2005. – 120 с.
  16. Хван Т.А. Промышленная экология / Т.А. Хван – Ростов н/Д: Феникс, 2003. – 320 с.



Професійно-орієнтовані дисципліни


ВОДОПОСТАЧАННЯ, ВОДОВІДВЕДЕННЯ, ПОЛІПШЕННЯ ЯКОСТІ ВОДИ
  • Освітньо-кваліфікаційний рівень підготовки – бакалавр
  • Шифр дисципліни – 6.070801/П.3.2
  • Назва напряму – Екологія та охорона навколишнього середовища
  • Кількість кредитів – 4
  • Загальна кількість годин – 54
  • Статус курсу – обов’язковий для підготовки бакалаврів з напряму „Екологія та

охорона навколишнього середовища”
  • Семестр, в якому читається – 7


Мета вивчення курсу: сформувати теоретичні уявлення, знання та деякі практичні навички майбутніх спеціалістів з екології та охорони навколишнього середовища у галузі водопостачання, водовідведення та поліпшення якості води; орієнтування студентів на засвоєння знань і умінь організації та проведення контролю функціонування системи водопостачання, водовідведення, якості води, впливу скиду зворотних вод на поверхневий водний об’єкт.

Основні завдання курсу:
  • сформувати теоретичні уявлення про системи і схеми водопостачання та водовідведення, основні споруди для забору та поліпшення якості води з природних джерел, основні споруди для очистки та скиду стічних вод;
  • ознайомити студентів з теоретичними питаннями, пов’язаними з прокладанням трубопроводів, трасуванням каналізаційних мереж;
  • самостійно провести технологічний контроль роботи очисних споруд каналізації та споруд по покращенню якості води;
  • виконати розрахунки необхідної степені очистки вод за визначеними показниками;
  • зробити оцінку впливу скиду стічних вод у водний об’єкт.

Методика викладання та методи навчання: в процесі викладання даної дисципліни використовуються різноманітні методики викладання та методи навчання, зокрема, лекції (вступні, тематичні, підсумкові), групові семінари, практичні роботи, модульні контрольні роботи.

Оцінювання: в процесі викладання курсу реалізуються різні форми поточного контролю (опрацювання і аналіз наукових статей, присвячених проблемам курсу; складання тестових завдань; проведення поточного модульного і підсумкового тестового контролю), а також здійснюється підсумковий контроль у формі усного екзамену.


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

„СИСТЕМИ І СХЕМИ Водопостачання”

НЕ 1.1 Природні джерела водопостачання

Актуальність раціонального використання води. Природні джерела водопостачання. Характеристика складу поверхневих i підземних вод. Класифікація природних вод.

НЕ 1.2 Системи і схеми водопостачання

Класифікація систем і схем водопостачання. Основні елементи систем водопостачання. Режим роботи системи водопостачання.

НЕ 1.3 Водозабірні споруди

Класифікація водозабірних споруд. Водозабірні споруди поверхневих джерел. Споруди для забору підземних вод.

НЕ 1.4 Водонапірні та регулюючі споруди

Класифікація ємностей для зберігання води. Типи водонапірних башт. Резервуари. Типи резервуарів.


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2

„ВОДООЧИСНІ СПОРУДИ”

НЕ 2.1 Водоочисні споруди

Основні елементи та функції водопровідних очисних споруд. Схема комплексу водопровідних очисних споруд.

НЕ 2.2 Кондиціювання води

Фільтрування. Знезараження води. Спеціальні методи оброблення води.

НЕ 2.3 Стічні води. Системи і схеми каналізації

Система водовідведення, основні елементи. Системи і схеми каналізаційних мереж. Класифікація стічних вод. Характеристика забруднень.

НЕ 2.4 Очисні споруди каналізації

Методи очистки стічних вод. Споруди для механічної очистки стічних вод. Споруди для біологічної очистки стічних вод. Знезараження стічних вод. Споруди для знезараження стічних вод.

НЕ 2.5 Випуск стічних вод у водний об’єкт

Умови скидання стічних вод у водний об’єкт. Методи контролю за роботою очисних споруд каналізації.


Основна література до курсу:
  1. Кравченко В.С. Водопостачання та каналізація. – К.:Кондор, 2003.
  2. Хільчевський В. К. Водопостачання, водовідведення. Гідроекологічні аспекти. – К.:ВПЦ „Київ. Ун-т”, 1999.
  3. Тугай А.М., Терновцев. Водоснабжение. Курсовое проэктирование. – К.:Вища школа,1980. – 207с.
  4. Хорунжий П.Д., Ткачук О.А. Водопровідні системи і споруди. К., Вища школа 1993. – 230 с.
  5. Чабан А.Ф., Лявинець С.С. Водопостачання, водовідведення та поліпшення якості води. –Чернівці: Рута, 2003.
  6. Колобанов С. .Водопровід і каналізація. – К.: Держтехвидавництво УОСР, 1954.
  7. Абрамов Н.Н..Водоснабжение. – М.: Стройиздат,1974. – 480 с.
  8. Яковлєв С.В., Ласков Ю.М. Канализация. – М.: Стройиздат, 1987.



основи екологічної культури
  • Освітньо-кваліфікаційний рівень підготовки – бакалавр
  • Шифр дисципліни – 6.070801/П.3.3
  • Назва напряму – Екологія та охорона навколишнього середовища
  • Кількість кредитів – 1,5
  • Загальна кількість годин – 54
  • Статус курсу – обов’язковий для підготовки бакалаврів з напряму „Екологія та

охорона навколишнього середовища”
  • Семестр, в якому читається – 8


Мета вивчення курсу: сформувати у студента екологічний світогляд з позицій екологічної конверсії суспільства, познайомити студента із засадами екологічної культури в єдності її теоретичних та практичних вимірів, в проявах історичних, політичних, природничих, соціологічних та світоглядних, в колізіях її утвердження в реальному, зокрема українському, суспільстві.

Основні завдання курсу:
  • навчити студентів знаходити шляхи гармонізації взаємин природи і суспільства;
  • розширити інтелектуальний світогляд, емоційні співчуття, необхідність відчуття свого включення в природні процеси, а також виховання екологічної культури та екологічної грамотності;
  • розвивати цілісність особистості, здатної практично вирішувати питання виживання людства в умовах екологічної кризи і можливої екологічної катастрофи;
  • вивчити можливі механізми та напрямки екологізації суспільної діяльності;
  • зрозуміти необхідність впровадження в практику навчання моральних цінностей екологічного виховання, а також важливість цілісності екологічного виховання та освіти.

Методика викладання та методи навчання: в процесі викладання даної дисципліни використовуються різноманітні методики викладання та методи навчання, зокрема, лекції (вступні, тематичні, підсумкові), модульні контрольні роботи, самостійна робота студентів.

Оцінювання: в процесі викладання курсу реалізуються різні форми поточного контролю (опрацювання і аналіз наукових статей, присвячених проблемам курсу; проведення поточного модульного і підсумкового тестового контролю), а також здійснюється підсумковий контроль у формі заліку.