Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького кафедра біологічної хімії методичні вказівки для практичних занять з біологічної хімії
| Вид материала | Документы |
СодержаниеПриклади тестів “Крок-1” Індивідуальна самостійна робота студентів Література Основна Мета заняття Актуальність теми Конкретні завдання Теоретичні питання |
- Львівський національний медичний університет імені данила галицького кафедра біологічної, 1655.89kb.
- Львівський національний медичний університет імені данила галицького кафедра пропедевтики, 240.18kb.
- Львівський національний медичний університет імені данила галицького кафедра фізичної, 971.43kb.
- Довідник для студента з вивчення біоорганічної та біологічної хімії, 618.02kb.
- Календарно-тематичний план практичних занять з біологічної хімії для студентів медичних, 845.47kb.
- Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького інформаційний, 5376.8kb.
- Суми Вид-во СумДУ, 2986.56kb.
- Горького Кафедра фармацевтичної та токсикологічної хімії методичні вказівки для студентів, 2971.74kb.
- Кафедра фармацевтичної та токсикологічної хімії методичні вказівки для студентів, 2193.23kb.
- Методичні вказівки та контрольні завдання з біологічної хімії для студентів факультету, 3316.97kb.
4. При тривалому лікуванні ізоніазидом хворих на туберкульоз виникають порушення пов’язані з недостатністю вітаміну В6. Яка причина такого стану ?
5. За добу у людини виділяється 10 мг вітаміну С. Чи забезпечений організм цим вітаміном ?
6. У хворого з сечею виділяється підвищена кількість піровиноградної кислоти. Про недостатність яких вітамінів в організмі це свідчить ?
Приклади тестів “Крок-1”
1. Біохімічні функції водорозчинних вітамінів реалізуються за рахунок перетвореня їх у коферментні форми. У яку з приведених коферментних форм перетворюється вітамін РР?
A. ФМН (флавінмононуклеотид)
B. ФАД (флавінаденіндинуклеотид)
C. ПАЛФ (піридоксальфосфат)
D. НАД (нікотинамідаденіндинуклеотид)
Е. ТПФ (тіамінпірофосфат)
2. У хворого спостерігається біль по ходу великих нервових стовбурів та підвищений вміст пірувату у крові. Перетворення якого вітаміну в активну коферментну форму є порушеним?
A. С
B. В1
C. В6
D. К
E. РР
3. В організмі людини більшість вітамінів зазнають певних перетворень. Який вітамін бере участь в утворенні коферменту ацетилювання (КоАSH)?
A. Тіамін
B. Рибофлавін
C. Пантотенова кислота
D. Нікотинамід
E. Фолієва кислота
4. Вкажіть, який з перерахованих вітамінів входить до складу коферментів дегідрогеназ циклу трикарбонових кислот:
А. Біотин
В. Рутин
С. Пантотенова кислота
D. Аскорбінова кислота
Е. Нікотинамід
Індивідуальна самостійна робота студентів
- Вплив змін концентрацій вітаміну В6 на процеси трансамінування в печінці.
- Процеси кровотворення та їх регуляція коферментними формами вітаміну В12 та фолієвої кислоти.
Література
Основна:
- Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – С. 124 –149.
- Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 744 с.
- Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508 с.
- Біохімічний склад рідин організму та їх клініко-діагностичне значення. Довідник / За ред. Склярова О.Я. – Київ: Здоров’я, 2003. – 192 c.
- Практикум з біологічної хімії / За ред. О.Я. Склярова. – К.: Здоров’я, 2002. – 297 с.
- Біологічна хімія. Тести та ситуаційні задачі. / За ред. О.Я. Склярова. – Львів: Світ, 2006. – 271 с.
Додаткова:
- Ангельскі С., Якубовскі З., Домінічак М. Г. Клінічна біохімія. – Сопот, 1998. – 451 с.
- Березов Т. Т., Коровкин Б. Ф. Биологическая химия. – М.: Медицина, 1990. –С. 147-163.
- Бышевский А.Ш., Терсенов О.А. Биохимия для врача. – Екатеринбург: Уральский рабочий, 1994. – 384 с.
Змістовий модуль № 7. Основні закономірності обміну речовин. Цикл трикарбонових кислот.
Тема № 6. Обмін речовин і енергії. Дослідження функціонування циклу трикарбонових кислот.
Мета заняття: Засвоїти послідовність реакцій та біологічне значення циклу трикарбонових кислот, як універсального кінцевого шляху окисного катаболізму клітини. Оволодіти методами дослідження функціонування ЦТК мітохондрій та впливу малонової кислоти на перебіг його реакцій.
Актуальність теми: Вивчення особливостей функціонування циклу трикарбонових кислот є важливим для визначення його ролі у енергозабезпеченні клітини та розуміння його амфіболічної природи. Вміння аналізувати роль ЦТК необхідні для розуміння обміну речовин та енергії у клітині.
Конкретні завдання:
- Трактувати біохімічні закономірності перебігу обміну речовин: катаболічні, анаболічні, амфіболічні шляхи метаболізму;
- Пояснювати біохімічні механізми регуляції процесів анаболізму та катаболізму;
- Трактувати біохімічні закономірності функціонування циклу трикарбонових кислот, його анаплеротичні реакції та амфіболічну сутність;
- Пояснювати біохімічні механізми регуляції циклу трикарбонових кислот та його ключову роль в обміні речовин та енергії.
Теоретичні питання
- Поняття про обмін речовин та енергії. Характеристика катаболічних, анаболічних та амфіболічних шляхів метаболізму, їх значення.
- Екзергонічні та ендергонічні біохімічні реакції; роль АТФ та інших макроергічних фосфатів у їх спряженні.
- Внутрішньоклітинна локалізація метаболічних шляхів, компартменталізація метаболічних процесів в клітині. Методи вивчення обміну речовин.
- Катаболічні шляхи обміну біомолекул: білків, вуглеводів, ліпідів, їх характеристика.
- Найважливіші метаболіти амфіболічних шляхів обміну білків, вуглеводів, ліпідів; їх роль в інтеграції метаболізму клітини.
- Цикл трикарбонових кислот:
- внутрішньоклітинна локалізація ферментів ЦТК;
- послідовність реакцій ЦТК;
- характеристика ферментів та коферментів ЦТК;
- реакції субстратного фосфорилування в ЦТК;
- вплив алостеричних модуляторів на регуляцію ЦТК;
- енергетичний баланс циклу трикарбонових кислот.
- Анаплеротичні та амфіболічні реакції ЦТК.