Ачкевич Анна Анатоліївна формування творчої активності молодших школярів в процесі музично естетичного виховання на урок

Вид материала

2.2. Особливості організації навчально-пізнавальної діяльності у умовах функціонування моделі формування творчої активності діте
Такий бінарний підхід (див.
Музичне сприйняття
Вокально-інтонаційна робота
Музично-ритмічні рухи
Гра на дитячих музичних інструментах
Гра на дитячих музичних інструментах
2.3 Науково-методичне обґрунтування навчальних посібників «Планета Барвистої Музики»
Кожний блок серії розрахований на одне навчальне півріччя.
З досвіду роботи учителя музики Ачкевич А.А.

Подобный материал:

1 2 3

2.2. Особливості організації навчально-пізнавальної діяльності у умовах функціонування моделі формування творчої активності дітей на уроках музики.

Успішність і ефективність функціонування будь-якої педагогічної моделі в певній мірі залежить від якісного рівня її компонентів, до яких ми відносимо перш за все організаційний, технологічний, дидактичний.

Ці компоненти у єдності забезпечують оптимальний підбір і співвідношення використаних форм, методів і засобів навчально-виховного процесу, створення комплексу психолого-педагогічних умов, необхідних для плідної співпраці суб’єктів творчості. І, звичайно, модель будь-якого педагогічного процесу була б неповною без характеристики його важливих дійових осіб – учня і учителя. Діти, як дзеркало відображають не лише темп, динаміку, характер учителя, але і його відношення до навчального процесу. Якщо вчитель буде «творити» урок – діти будуть творити на уроці.

Професія «учитель музики» ставить педагогу особливі вимоги: наявність не лише професійної музичної підготовки, але і особливого дару любити музику і «закохувати» в неї дітей. Учитель музики повинен бути яскравою, цікавою, емоційною, творчою особистістю, володіти тим особливим душевним теплом і духовною висотою, які так притягують дитячі душі і серця.

Робота вчителя музики – це серйозна інтелектуальна праця яка потребує ретельного планування, аналізу і узагальнення досвіду, уміння передбачити і прогнозувати, знаходити оптимальні рішення дидактичних і виховних завдань.

Спираючись на сучасні дослідження в галузі психології, педагогіки і методики музичного виховання, можна схематично зобразити основні напрямки діяльності учителя музики:

іяльність учителя музики

Рис.2.4 Основні напрямки діяльності учителя музики

Для творчого учителя музики всі ці сторони діяльності повинні бути підняті на якісно вищий рівень, що не можливе без суміші не лише музичних і педагогічних, але і творчих здібностей. Лише такий учитель може у повній мірі викликати, пробудити і розвинути «творчий музичний інстинкт» (Б.Асаф’єв) у дітях.

Діяльність учителя спрямована на учня, його навчання, виховання і розвиток.. Для здійснення музично-педагогічної діяльності необхідна, крім вікової, музична характеристика. Якщо вирішується питання музично-творчого виховання, виникає також необхідність розгляду специфічних творчих аспектів проблеми.

З настанням шкільного віку в житті дитини починається якісно новий етап, дуже складний для першокласника: нова діяльність, нові вимоги і обов’язки, відношення, розклад шкільного життя – все це потребує певного «звикання» до школи. Не сформованість дитячого організму, відсутність навичок систематичної роботи, невеликий об’єм уваги веде до швидкої втомлюваності і потребує постійної зміни видів діяльності, переключення уваги дитини, тобто специфічної організації музично-педагогічного процесу. Обмежений діапазон голосу (особливо у першокласників) суттєво збіднює дитячий пісенний репертуар і викликає певні складності у вокальній роботі.

У той же час, молодші школярі мають добру пам’ять, яскраву, конкретну уяву, багату фантазію, асоціації, схильність до гри, що дає можливість для активної творчої діяльності. Дитяча творчість на уроках музики, звичайно, не завжди є мистецтвом у повному розумінні цього слова, але воно являє собою активну пошукову роботу і цінне тим, що діти відкривають щось нове, раніше не відоме їм у світі музики, освоюють нові способи і види дій, вчаться мислити і творити.

Безперечно, молодший шкільний період є сприятливою віковою фазою для розвитку творчого потенціалу дітей. Саме вчитель повинен постійно, цілеспрямовано і систематично підключати школярів у творчий пошук. Основні напрямки цієї роботи аналізує А.Я.Савченко, виділяючи п’ять форм пошукової діяльності, які доступні і ефективні в початковій школі :

система пізнавальних завдань для розумової діяльності;
евристичні бесіди;
метод аналогії;
самостійне ознайомлення з новим матеріалом;
елементарні дослідницькі завдання.

Практика показує, що всі ці форми можуть успішно застосовуватись в процесі музично-естетичного виховання, і лише комплексне використання їх виявляється запорукою повноцінного творчого розвитку дитини.

Дослідники музичної творчості (наприклад, Л. Дмітрієва, Н. Чорноіваненко) вказують на три взаємопов’язані напрямки у підготовці дітей до здійснення творчої діяльності:

збагачення життєвих і музичних вражень (знання віршів, казок, звичок звірів, фольклору, накопичення слухового досвіду);
знайомство зі способами творчих дій (порівняння ладових інтонацій, ритмічних обернень, нескладних п’єс подібного або контрастного характеру, ознайомлення зі зразками музичної творчості у різних видах діяльності – твір, виконання, аналіз і т.д.);
оволодіння способами творчих дій, на основі чого в подальшому буде здійснюватись самостійна творча діяльність молодших школярів.

Безумовно, підготовка учнів до творчої діяльності має велике значення і повинна здійснюватися в процесі планомірної, систематичної, послідовної роботи з метою накопичення інтонаційно-ритмічного досвіду, багатогранних слухових і зорових вражень музичного і навколишнього світу, розвиток яскравих, образних асоціацій і уявлень. Для того, щоб «змалювати музику», необхідно не лише уважно вслухатись, але і подивитись на навколишній світ через призму музично-звукових уявлень. Щоб «побачити музику», потрібно навчитись «слухати» навколишній світ.

Таким чином, формування творчої активності школярів – це процес, що потребує тривалого часу і синтезу зусиль самого учня і учителя, школи і сім’ї. Тому велике значення для ефективності цього процесу має правильна, оптимальна організація його на уроці і поза уроком.

Вирішення завдань музично-творчого розвитку школярів потребує від учителя ретельного планування роботи.

Існує багато програм, методичних посібників і розробок, на основі яких здійснюється планування. На мій погляд, найбільшу цінність представляють плани, що несуть відтінок творчої особистості вчителя. Адже підбір музичного матеріалу, завдань і вправ, прогнозування результатів різних видів діяльності – це теж творчість, але творчість у більшій мірі інтелектуально-логічна, інтегруюча програмні вимоги, методичні аспекти, вікові та індивідуальні особливості учнів і навіть конкретні побутові, матеріально-технічні умови майбутньої діяльності.

Вважаю, що поурочне планування доцільно здійснювати у вигляді плану-сітки, виділяючи крім основних компонентів уроку спеціальну графу «творчі завдання»:

№ з/п

Теорія музики

Тема уроку

Сольфеджіо, інтонаційні вправи

Пісенний матеріал

Творчі завдання

Слухання музики

Домашнє завдання

Примітки

Рис.2.5 Основні елементи плану-сітки.

Такий вид планування дуже зручний і наочний, так як дозволяє тримати в полі зору всі основні види діяльності, що сприяє гармонійному розвитку різних музичних здібностей, умінь і навичок. Слід врахувати, що творчість на уроці не обмежується лише творчими завданнями, що внесені у спеціальну графу; творче начало (основа) присутнє практично в усіх видах діяльності, чи то роз співка, співи, слухання музики , музично-ритмічні рухи чи гра на дитячих музичних інструментах. Лише творчий підхід учителя може забезпечити гнучкість і оптимальність структури уроку.

Урок – це напружена робота, що потребує від учителя значних вольових зусиль і концентрації уваги, гнучкості мислення і швидкої реакції у різних педагогічних ситуаціях. На уроці на поверхню виходить комунікативна, організаційна, емоційна сторона творчості вчителя.

У свою чергу, якість сучасного уроку у значній мірі визначається активністю учнів. Проблема стимулювання активності вирішується у значній мірі завдяки правильній побудові уроку і використанню методів, що викликають у дітей живий інтерес.

В основу технології формування творчої активності лягла система творчих завдань, які є засобом розвитку мотиваційної сфери дитини, його емоційності і творчих здібностей. Для активізації дитячої ініціативи і інтересу багато завдань запропоновано в ігровій формі, що створює на уроці невимушену атмосферу, благотворно впливаючу на хід навчального процесу.

Необхідно відзначити, що творчі завдання як метод музичного виховання і навчання згадуються давно у працях Б. Асаф’єва, Б. Яворського. Пізніше їх стали використовувати як спосіб організації пізнавальної діяльності, як засіб активізації уваги, як тренування деяких творчих здібностей дітей.

Творчі завдання являються оптимальним засобом формування творчої активності молодших школярів. Але для цього необхідна їх відповідність ряду вимог, а саме:

комплекс творчих завдань повинен представляти собою ретельно продуману і сплановану систематизовану структуру;
система творчих завдань повинна бути безпосередньо позв’язана з тематичним матеріалом, що дозволяє постійно використовувати їх у процесі музичних занять;
поліфункціональність системи, тобто наявність творчих завдань, що виконують мотиваційну, інформаційну, формуючу, контрольно - корекційну і діагностичну функцію;
наявність завдань різного рівня складності проблемності для забезпечення відповідності реальним можливостям усіх дітей класу;
спрямованість завдань на розвиток різних якостей творчої особистості;
наявність завдань, що ґрунтуються на різних видах музично-естетичної і навчальної діяльності;
присутність у системі різноманітних завдань для самостійної і домашньої роботи;
можливість індивідуального підходу в «дозуванні» творчих завдань для кожної дитини і індивідуальної корекції в оцінці їх виконання;
різноманітність завдань і приваблива для дітей форма їх подачі.

Усі творчі завдання згруповані за їх приналежністю до певних видів музично-естетичної діяльності: слуханню, співу, грі на ДМІ та ін. Крім того, можна виділити три рівні складності завдань по мірі співвідношення в них репродуктивного і креативного начала, а також по мірі виявлення дитиною творчої самостійності (Див. Рис. 2.6.):

умовно-творчі завдання (підготовчий рівень) – найпростіші завдання на оволодіння елементарними творчими діями: слухання і переказ віршів, розглядання малюнків, підбір потрібних слів з допомогою малюнків-підказок;
навчально-творчі завдання (інтерпретуючий рівень) – завдання, що навчають дитину певної дії і потребують на цій основі самостійного творчого вирішення за аналогією: до малювання картинки, вигадування подібних рухів, оспівування мелодії і т.д.;
власне-творчі завдання (креативний рівень) – завдання, що потребують самостійного повноцінного творчого вирішення: складання віршів і мелодій, малювання, інсценування пісень, складання ритмічних партитур для гри на ДМІ і т.п.

Такий бінарний підхід (див. рис. 2.6) дає можливість для фактично невичерпної різноманітності завдань і забезпечує повноцінний розвиток мотивації, і емоційності, і широкого кола творчих здібностей дитини, а значить, і творчої активності в цілому.

Приведемо приклади творчих завдань різних рівнів в межах вищевказаних видів діяльності.

Музичне сприйняття

1 рівень:	Слухання тиші. Як звучить музика? Вибери потрібні слова (із запропонованого учителем переліку). Визначення інструментів по звучанню «Звукова угадай-ка». Слухання і аналіз звуків навколишнього світу.
2 рівень:	Підбери до музики назву або малюнок (із запропонованих учителем). На що схожа ця музика? Якого вона кольору? «Що так звучить?» Диференціація музичних і шумових звуків.
3 рівень:	Які картини намалювала музика? Намалюй музику (непрограмну). Придумай назву (сюжет) до непрограмної музики. Як ти думаєш, який настрій був у композитора, коли він писав цю музику?

Вокально-інтонаційна робота

1 рівень:	Проспівай ритмічний малюнок на склад. Доспівай мелодію до тоніки. Пограй в «Музичну луну» з однокласниками.
2 рівень:	Склади поспівку на І-ІІ-ІІІ ступенях. Придумай свої звуки для «Музичної луни». Виразно виконай пісню. Як би ти назвав цю пісню?
3 рівень:	Склади мелодію до віршів. Склади вірші до мелодії. Проінсценуйте пісню. Розіграйте міні-виставу на основі пісні.

Музично-ритмічні рухи

1 рівень:	Повтори рухи за вчителем. Повтори рухи зі зміною темпу.
2 рівень:	Підбери до музики підходящі рухи із запропонованих учителем.
3 рівень:	Склади танцювальну композицію. Підбери музику до рухів.

Гра на дитячих музичних інструментах

1 рівень:	Ритмічна луна. Удари на сильну (слабку) долю.
2 рівень:	Підбери до музики підходящі рухи (із запропонованих учителем).
3 рівень:	Склади танцювальну композицію. Підбери музику до рухів.

Гра на дитячих музичних інструментах

1 рівень:	«Ритмічна луна». Удари на сильну (слабку) долю.
2 рівень:	Повтори ритмічний рисунок (із зміною темпу чи динаміки) Придумай ритмічну мелодію для «Луни».
3 рівень:	Підбери дитячі музичні інструменти до вокального чи інструментального твору. Склади ритмічну партитуру.

Тут навмисно «випустили із бачення»опис творчих завдань на вивчення теорії музики. Адже всі інші види музично - творчої діяльності достатньо широко висвітлені в методичній літературі, і підбір творчих завдань до них не складе особливого напруження навіть для педагога–початківця. В 1997 році вийшло фундаментальне дослідження А.Ростовського «Педагогіка музичного сприймання», в якому розкриті актуальні питання формування сприймання у школярів .

Широкий спектр творчих завдань з теорії музики представлений у навчальних посібниках Лобової О.В. «Планета Барвистої Музики», де в різноманітній, ігровій, цікавій формі відбувається не лише оволодіння базовими музично-теоретичними поняттями і уміннями, але і здійснюється цілеспрямований, систематичний розвиток школяра.

Ми вважаємо, що оптимальність підбору і комбінування навчального матеріалу, дидактичного забезпечення, вправ і завдань є запорукою ефективної музичної освіти і формування творчої активності дітей. На мій погляд, підбір завдань для уроку музики повинен визначатися такими вимогами:

відповідність рівню розвитку і інтересам дитини;
послідовність і систематичність у веденні, послідовність ускладнення;
можливість індивідуальної корекції у пред’явленні вимог до виконання (корекція складності завдання);
широкий діапазон рівня пізнавальної активності (від завдань репродуктивних до евристичних і творчих);
використання різних типів завдань (методів навчання) – словесних, наочних практичних;
наявність функціонально різних завдань (мотиваційних, інформаційних, формуючих, розвиваючих, діагностичних, контрольно - корекційних та ін.);
опора на різноманітні види музично-творчої діяльності (слухання, спів, гра на ДМІ, музично-ритмічні рухи та ін.);
можливості формування (розвитку) різних музичних і творчих здібностей;
створення «ситуації успіху» при виконанні завдання як основа становлення позитивної мотивації навчальної і музично-творчої діяльності.

У відповідності з цим переліком був розроблений комплекс навчальних посібників «Планета Барвистої Музики», що представляє цілісну систему тематично згрупованих завдань, спрямованих на формування творчої активності молодших школярів.

Вони ж допомогли нам підсилити ефективність педагогічного керування цим процесом, оскільки і в позаурочний час дитина продовжувала працювати з книгою. Домашні завдання – яскраві, цікаві, захоплюючі – не лише закріплюють вивчений матеріал, але і налаштовують дитину на особливий лад емоційно-чуттєвого і уважного відношення до світу мистецтва і природи, до світу казок і слів, до світу сім’ї і дружби. Лише так дитина набуває непередбачені програмою вміння знаходити і фіксувати в пам’яті гарні відносини і вчинки, добрі слова і справи. Уміння відчути настрій іншого і вчасно допомогти, підтримати. Уміння почути музику лісу і спів дощу, почути, запам’ятати в малюнку, русі, мелодії.

І, звичайно, важко переоцінити важливість участі сім’ї в процесі становлення дитячої творчості, основи якого закладаються задовго до приходу дитини в школу. З батьками дитина проводить більшу частину свого вільного часу, з їх думкою вона, як правило, рахується більше всього, саме їх наслідує у справах і вчинках. Протиріччя між «шкільним» і сімейним вихованням згубне і практично всі позитивні зусилля учителя зводить на нівець. Співпраця сім’ї школи, взаєморозуміння, дотримання єдиної мети і завдань, - ось єдиний можливий ефективний засіб для досягнення високого результату у питаннях виховання і навчання, розвитку і творчого становлення дитини.

«Педагоги часто говорять, що кращий спосіб для учителя виховувати творчість у дітях – це самому бути творчою особистістю. Ця формула здається цілком застосованою і до батьків. Батьки, що прагнуть розвивати у дитини творчі здібності і продуктивність, повинні дати місце творчості і у своєму житті. Не випадково багато творчих завдань діти повинні виконувати з допомогою чи спільно з дорослими.

Таким чином, було розглянуто особливості організації, планування і здійснення навчально-пізнавальної діяльності в умовах функціонування даної моделі. В якості основного засобу формування творчої активності були визначені творчі завдання, широке коло яких представлене в навчальних посібниках «Планета Барвистої Музики». Саме цей навчально-методичний комплекс вважається інтегративним засобом становлення і розвитку творчих якостей молодших школярів, у зв’язку з чим представляється доцільним зробити його більш детальний педагогічний аналіз.

2.3 Науково-методичне обґрунтування навчальних посібників «Планета Барвистої Музики»

«Планета Барвистої Музики» - комплекс навчальних і методичних посібників з основ музичного виховання. Він адресований дітям, які роблять перші кроки у світі музики, і дорослим – учителям, вихователям, батькам, - всім тим хто зацікавлений в музично-естетичному розвитку, освіті і вихованні молодших школярів. Як свідчить практика, структура і зміст комплексу дозволяють використовувати його не лише як автономну програму, але і як ефективний дидактичний посібник в межах різних систем музичного виховання загальноосвітніх, спеціалізованих і дитячих музичних шкіл, а також для індивідуальних занять музикою з дітьми.

Навчально-методичний комплекс розрахований на дітей молодшого шкільного віку. Його основна мета - сприяти становленню основ музично-естетичної культури дитини, формуванню творчої активності молодших школярів у процесі музично-естетичного виховання.

У зв’язку з цим перед «Планетою Барвистої Музики» поставлені наступні завдання:

захоплююче і «безхворобливе» введення дитини в світ музики;
формування стійкої музично-естетичної мотивації;
створення міцної бази теоретичних знань, практичних умінь і навичок;
розширення музично-естетичного кругозору, уявлень про музичне мистецтво як частину єдиного і багатогранного навколишнього світу;
формування і розвиток широкого спектру творчих здібностей, емоційної чуттєвості до музики;
залучення дітей в активну музично-творчу діяльність.

Крім цього, «Планета Барвистої Музики» може надати суттєву методичну допомогу педагогам у підготовці і проведенні яскравих, цікавих, емоційно насичених музичних занять. Необхідно також зазначити, що систематична робота дитини з підручником –зошитом відкриває широкі можливості для більш глибокого пізнання його внутрішнього світу, інтересів, нахилів, особливостей мислення, характеру і темпераменту. У вивченні мотиваційної сфери особистості і діагностики широкого спектру інтелектуально-логічних, евристичних, творчих здібностей дітей педагогам і батькам допоможе кількісний і якісний аналіз виконання завдань посібника (систематичність, охайність, сумлінність, точність, швидкість, неординарність, оригінальність, багатоваріантність та інші показники), а також результати обробки анкетних даних.

Особливу увагу хочеться звернути на яскраво виражений «теоретичний нахил» навчального посібника, у той час як більшість програм радять обережно включати в уроки елементи теорії музики. Спробуємо пояснити, чому ми вважаємо доцільним придавати вивченню музичної теорії таке важливе значення.

Що діти люблять робити на уроках музики? Співати, грати, слухати… Що не люблять? Більшість вчителів відповість на це запитання однозначно: діти, як правило, не люблять теорії музики. І основана ця «нелюбов», звичайно, не в самому об’єкті вивчення, а в методах, прийомах і формах викладання, «в сухості» теоретичного матеріалу, складності понять і визначень, в невмінні пов’язати теоретичні знання з життєвим досвідом дитини і знайти їм практичне застосування. Звідси – байдужість, відсутність інтересу, мотивів до вивчення теорії музики і, як результат, незнання, нерозуміння і неприймання.

Адже набуття базових музично-теоретичних знань, умінь і навичок – необхідна, важлива умова впевненої і «грамотної» орієнтації в безмежному світі звуків.

Крім того, сучасні дослідження доводять, що для засвоєння основ музики, нотної азбуки найсприятливіша вікова фаза від трьох до дев’яти років, коли діти «граючись», вільно орудують символами. Практичний досвід використання «Планети Барвистої Музики» підтверджує, що молодші школярі легко, ефективно і міцно засвоюють теоретичний матеріал посібника.

У зв’язку з цим важливим завданням комплексу я вбачаю в тому, щоб допомогти педагогу по-новому подивитись на викладання музично-теоретичного матеріалу, вдихнути в нього життя казкових героїв і барви оточуючого світу, наповнити яскравим, захоплюючим емоційно-образним змістом, зв’язати з життям і практичною діяльністю, допомогти дитині досягти успіху при виконанні завдань з теорії музики, подолати «теоретичний-бар’єр».

Як свідчить досвід використання навчальних посібників «Планета Барвистої Музики», крім вирішення поставлених завдань вони виконують ряд позитивних функцій:

- пропонують навчальний матеріал в цікавий, захоплюючій, привабливій для дитини формі (не обмежуючи при цьому творчої ініціативи учителя);

- створюють умови для значної економії часу на уроці за рахунок перенесення частини завдань на самостійне виконання вдома (наприклад, текстів пісень, складання розповідей за малюнками, розгадування кросвордів, письмові і практичні завдання, малювання і розфарбовування, розучування віршів та ін. );

- дають можливість реалізації індивідуального підходу до учнів шляхом оптимального підбору і «дозування» завдань посібника;

- дозволяють дитині - проявити свою індивідуальність, а учителю-пізнати підростаючу людину, відкрити нові грані особистості;

- пропонують ефективні і «швидкі» форми контролю засвоєння знань;

- допомагають перетворити музичні заняття в справжні уроки мистецтва, відчути і наочно побачити синтез музики, літератури, живопису;

- «скорочують відстань» між уроками, дозволяючи дитині в будь-який час «повернутися» до вивченого матеріалу;

- розкривають резерви музичного виховання для розвитку естетичної, емоціональної, інтелектуальної сфери особистості.

Основою комплексу «Планета Барвистої Музики» є серія навчальних посібників.

Навчальний комплекс складається із окремих «блоків» – підручників - зошитів, відносно автономних, і в той же час, тісно пов’язаних між собою.

Вибір для посібника з музики такої нетрадиційної форми як підручник – зошит був зумовлений рядом міркувань.

По-перше, така форма навчального посібника робить просто неможливим пасивне читання, постійно спонукаючи дитину активно мислити, шукати, діяти.

По-друге, саме така форма забезпечує найбільшу різноманітність завдань (видів діяльності), що підтримує дитячу цікавість і формує широкий спектр знань, умінь і навичок.

По-третє, підручник-зошит стає частинкою світу дитини, своєрідним щоденником, в якому можна розповісти про побачене і почуте, поділитись своїми враженнями і мріями. Таким чином, кожна книжечка набуває своє неповторне «обличчя», а кожен школяр стає в деякій мірі співавтором, творцем саме своєї «Планети Барвистої Музики».

Крім того, робота з посібником є безумовним засобом формування естетичного смаку. На користь посібника-зошита свідчить також можливість наведення в ньому зразків написання і наявність відрізного дидактичного матеріалу (нот, ритмічних і динамічних карток та ін.), що дуже зручне у використанні.

Кожний блок серії розрахований на одне навчальне півріччя. Наприклад, Комплект для першого класу трьохрічної (2-чотирьохрічної) початкової школи складається з двох підручників–зошитів, які розподіляють матеріал посібника за навчальними чвертями наступним чином:

1	Здрастуй, Музико!	І симестр

2	Світ чарівних звуків	ІІ симестр

Рис. 2.6 Розподіл навчальних посібників за навчальними симестрами

В основі підбору навчального матеріалу «Планета Барвистої Музики» лежать такі принципи:

природовідповідальність – відповідальність цілісній природі дитини, його фізіологічним і психічним віковим і індивідуальним особливостям;
культуровідповідальність – органічний зв’язок з історією, мовою, мистецтвом , культурними і побутовими традиціями;
принципи синтезу мистецтв і естетизації навчального процесу;
пріоритет розвивального навчання і творчої діяльності;
можливість реалізації особистісного і індивідуального підходу з опорою на життєвий досвід дитини;
принцип емоційного впливу;
інтеграція знань, широкі між предметні зв’язки;
послідовність і систематичність у викладі матеріалу;
доступність у поєднанні з достатньо високим рівнем важливості;
принцип ігрового навчання;
забезпечення різноманітності видів діяльності і широкого діапазону рівнів пізнавальної активності;
а також:
просто – про складне, доступно – про важке, цікаве – про обов’язкове, через труднощі – до успіху.

У структурі навчального посібника чітко простежується дотримання принципу так званого «спірального узагальнення» - «забігання наперед і повторення до пройденого матеріалу» (Д.Б.Кабалевський). Цей принцип пов’язує міцними логічними нитками тематичний матеріал як окремих частин, так і зміст в середині блоку, дозволяючи наперед готувати дитину до сприймання нового матеріалу і неодноразово в різних формах контролювати його засвоєння.

Сам стиль навчального посібника, який спілкується з дитиною живою, зрозумілою, неформальною «мовою дитинства», пропонує виконати цікаві, різноманітні (до того ж корисні) завдання, є як показала практика дуже привабливою для молодших школярів (Див. Додатки А,Б).

Практичні завдання, широкий діапазон яких представлений в посібнику, як правило, направлені на закріплення, систематизацію навчального матеріалу, формування певних умінь і навичок, а також на активізацію позакласної музично-естетичної діяльності дітей.(Див. Додатки А,Б,В,Г)

Таким чином, ґрунтуючись на важливих дидактичних принципах і враховуючи природу дитини, підручники серії пропонують широкий спектр словників, наочних і практичних методів і форм роботи, використання яких допоможе підняти рівень музичного виховання на якісно нову сходинку.

Діапазон рівня пізнавальної активності (проблемності) при роботі з посібником обумовлений наявністю завдань як репродуктивного (прочитай і дай відповідь на запитання, вивчи і заспівай, згадай, напиши за зразком та ін.), так і еврітичного, креативного типу (вислови свою думку, придумай назву, склади казку, пофантазуй і намалюй, помрій і т.п.).

Ряд навчальних завдань передбачає диференційовану оцінку виконання, яка виставляється в спеціально призначений вказівку-символ. Необхідно зазначити, що підбір завдань на оцінку здійснюється педагогом і може вимірюватися в залежності від конкретних умов.

Для швидкого «прочитання» і залежність класифікації завдань за типом діяльності, рівнем пізнавальної діяльності і форми контролю ми використовуємо систему умовних позначок – вказівок-символів, які допоможуть і вчителю, і дітям краще орієнтуватися в матеріалі навчального посібника.

- прочитаний

- напиши, підкресли

- подумай, згадай

- вивчи, запам’ятай

- вгадай

- розфарбуй

- намалюй

- виконай

- придумай

- завдання на оцінку

Завдання кожної теми на вибір учителя можуть бути розподілені на класні і домашні. До завдань, що виконуються в класі, повинні бути віднесені в першу чергу ключові – ті, які мають тематичне «ядро» і потребують додаткового пояснення вчителя.

Досвід використання посібника свідчить, що до числа домашніх найбільш доцільно віднести:

завдання на повторення і систематизацію вивченого матеріалу;
практичні завдання, що передбачають значні затрати часу (напиши за зразком, виріж і вклей, намалюй, розфарбуй та ін.);
креатині завдання типу придумай…, склади…, потребують самостійної творчої роботи;
завдання, виконання яких можливе лише в рамках позакласної музично-естетичної діяльності (попроси своїх батьків, послухай звуки природи, зроби музичний інструмент і т.п.).

Як показує практика роботи з посібником, дуже зручне і наочне для дітей «кольорове» виділення класних і домашніх завдань: наприклад, зелені «півники» з номерами завдань для виконання в класі, червоні для роботи вдома. Для цілісного сприйняття теми слід привчити школярів під час домашньої роботи переглядати завдання, виконані в класі.

Аналізуючи тематичний матеріал посібника слід звернути увагу на наявність в деяких темах інформаційно-довідкового елементу – «Словничка». У ньому розміщена інформація, яку дітям слід ретельно обдумати і засвоїти. Аналогічну функцію виконує графа «Запам’ятай».

Для контролю результативності оволодіння навчальним матеріалом посібник пропонує комплекси перевірочних запитань і завдань – підсумкових контрольних робіт «Десять завдань для перевірки знань». Кожна частина серії включає два таких комплекси, призначених для четвертного контролю на підсумкових уроках.

Необхідно пам’ятати, що підготовка до виконання «Десяти завдань» повинна проводитись систематично і планомірно протягом всієї чверті, тому вчителю слід заздалегідь ознайомитись зі змістом контрольної роботи і регулярно включати в заняття виконання подібних завдань.

Крім «Десяти завдань…» посібник передбачає і інші види контролю за засвоєнням навчального матеріалу, що використовується для поточної перевірки:

У межах більшості тем включено завдання на закріплення вивченого матеріалу даної теми (в тому числі, завдання на оцінку).
Ряд тем мають завдання, для виконання яких необхідна актуалізація раніше отриманих знань (за таким принципом складені, наприклад кросворди).

З досвіду роботи учителя музики Ачкевич А.А.

Розвиток творчих здібностей дітей являється одним із актуальних завдань педагогіки. Рано і яскраво проявляються творчі здібності з музики. Спостерігаючи за дітьми, можна переконатися, що вони за своєю ініціативою імпровізують прості поспівки, інсценізують пісні, танцюють, драматизують.

Пісенна творчість дітей молодшого віку сприяє розвитку музичної пам’яті, звуковисотного, ритмічного, ладового чуття, підвищеної активності, ініціативи.

Під час розвитку пісенної творчості використовую таку послідовність: найпростіша вправа («Заспівай своє ім’я», придумування переклички «Галя! Де ти? Відгукнися!» - співає одна дитина – а інша у відповідь – «Я тут»). Знаходити тоніку. Вправа «Потрап у свій будиночок» (починаю співати знайому пісню, а діти закінчують її, доспівують останній звук) навчаю дітей закінчувати мелодію на стійкому звукові. У роботі з дітьми використовую пісеньки із збірника Т. Бірченко «З пісенькою сходинками», «Ліфт», «Шпаки», «Калюжі». Працює над пісенниками «Гуси», «Літак», «Поїзд», які допомагають розвивати творчі здібності дітей.

Часто ускладнюю завдання, зокрема, на написану композитором пісню придумати свою мелодію відповідно до тексту. Наприклад, Т.Ломової «Бджола гуде» - придумати свій варіант пісеньки бджоли.

Наступний етап – складання музичної відповіді, участь у спільній творчості. Наприклад: наспівую мелодію пісні «Зайчик, зайчик, де бував» на муз. М.Скробкової. Потім співаю запитання, а дитина співає відповідь, на придуману власну мелодію. Звертаю увагу дітей на постійну зміну мелодії. Потім завдання ускладнюється – дітям пропоную ще й змінювати слова.

Аналогічно співаємо пісні «Що ти хочеш кішечко?».

У своїй роботі також використовую вірші А. Барто «Ведмедик» та «Зайчик».

Діти створюють сумну мелодію до цих пісеньок.

Наступний крок: даю завдання створити контрастні мелодії на заданий текст– розрізнити мажор та мінор, розвиваю відчуття ладу. Наприклад, на прослухану пісеньку В.А.Гафоннікова «Весела пісенька» спочатку складаємо однотипні мелодії, а згодом придумуємо більш складні і цікаві.

Пізніше діти самі без даного зразка, на задану тему придумують свої мелодії. Це : і марш, і вальс, і полька. Наприклад: придумати вальс і проспівати на склад «ля». Деякі діти передають добре трьохдольний ритм, але мелодія виходить бідна, а інші, навпаки.

І, накінець, пропоную створювати конкретні мелодії на заданий текст. Граю тонічний тризвук (мінорний чи мажорний – в залежності від характеру – весела, життєрадісна чи навпаки). Діти полюбляють такі завдання.

Наприклад: даю вірші	1. Листя з лип і беріз Осипається, За стебло верболіз зачіпляється	2. Лугом поміж квітами я іду, Пісеньку-весняночку я веду. Склала я цю пісеньку голосну Про гаряче сонечко, про весну.
	3. Впав ведмедик на підлогу Відірвали йому ногу… Все одно він самий кращий Не віддам його нізащо!	4. Я люблю конячку сиву, Причешу їй гарно гриву, Гребінцем пригладжу хвостик І поїду верхи в гості.

Роботу з розвитку пісенної творчості не можна собі уявити без гри на дитячих музичних інструментах. Адже така гра сприяє формуванню у дітей вміння співати в ансамблі злагоджено, з однаковим звучанням, в одній манері виконання. Цей вид діяльності розвиває пам’ять, естетичний смак, відчуття ритму, тембру, динаміки. У дітей розвивається слух і активізуються, розвиваються рухові здібності пальців.

Спочатку пропоную дітям зіграти на металофоні нескладні п’єси з «Музичного букваря» Н. Ветлугіної. Потім даю завдання підбирати на слух знайомі мелодії, співати і підігравати собі, імпровізувати нескладні ритми, окремі інтонації, мелодії.

Доцільно запропонувати дітям такі творчі завдання:

Придумати марш і зіграти його на барабані чи на бубні.
Придумати музичну розповідь «Хто живе в лісі», де при допомозі ритму і висоти звуку передати образ лісового звіра.
Гра «Луна», де одна дитина передає будь-який ритм, а інша повторює.
Придумати колискову пісеньку і зіграти її на металофоні.
Створити ритмічний рисунок для швидкого та повільного танка.

Щоб у дітей все виходило, педагогу потрібно докласти максимум зусиль. І головне: любити свою справу, любити і цілком їй віддаватися, усвідомлювати свою відповідальність.

Якщо для точних наук потрібний раціональний розум, то в естетичному вихованні - емоції, любов, без яких нічого не вийде.

Музика допомагає дитині не лише відчути прекрасне, а й усвідомити його. Емоційний вплив музики набагато більший, ніж вплив будь-якого іншого виду мистецтва. Внаслідок систематичного слухання молодші школярі починають розрізняти і усвідомлювати засоби музичної виразності, жанри, форму творів, а це, в свою чергу, поглиблює естетичні почуття. Слухання значною мірою сприяє розвитку музичних здібностей, передусім мелодичного, ритмічного, гармонічного і тембрового слуху. У процесі слухання діти вчаться помічати подібність між окремими частинами твору і своєрідність кожної з них, виділяти характерні ознаки музичного образу, співвідносити зміст музики з назвою твору. Таким чином, дитина поступово починає привчатися аналізувати музику, оволодівати прийомами образотворчого мислення.

Після декількох уроків, коли діти визначили засоби музичної виразності, характер та форму музичного твору, доцільно використовувати прийом оркестровки музичної п’єси чи пісні, який поряд з іншими прийомами успішно використовується для розвитку музичного сприйняття дітей. Особливість прийому: не стільки навчання дітей навичкам гри на музичних інструментах, скільки вміння творчо використовувати його.

Оркеструвати твір – значить підібрати і використати найбільш виразні тембри інструментів, які відповідають характеру його звучання, розрізняти окремі частини. Цей прийом сприяє диференціації сприйняття – виділенню найбільш яскравих виразних засобів музики (інтонації, регістру, динаміки, тембру, артикуляції, акцентів), зображувальних моментів. Таким чином діти уважно вслухаються, слухаючи музику, щоб потім співвіднести їхні уявлення про виразні і зображувальні можливості тембрів музичних інструментів з її звучанням. Педагог допомагає дітям зрозуміти: бадьорий, урочистий характер музики підкреслюється яскравим, чітким тембром барабана або бубна, ніжний-м’яким тембром дзвіночка, зображувальні моменти, наприклад, крапельки роси-дзвінким трикутником або дзвіночком, цокіт копит-дерев’яними ложками, а шум автомобіля добре передають брязкальця.

Темброві особливості різноманітних музичних інструментів надають звучанню образності. З їхньою допомогою у дітей підвищується інтерес до музичного твору, зацікавленість - адже вони беруть участь у його грі, чують звучання у власному аранжуванні. І ще: так поглиблюються їхні уявлення про виразні можливості музичних інструментів, розвивається творче використання їх в самостійній діяльності. Прийом оркестровки дозволяе урізноманітнювати структуру музичного заняття, так як поєднує його окремі розділи-слухання музики і гру на музичних інструментах.

На уроках музики даю дітям і таке завдання : прослухати п’єсу і визначити, який інструмент хотів зобразити на фортепіано композитор. Ось ці музичні твори: «Похідний марш» Д. Кабалевського - труба, барабан, «Сміливий вершник» Р.Шумана - ложки, «Марш» С.Прокоф’єва - барабан, «Музична табакерка» А.Лядова – металофони, «Неаполітанська пісенька» П.І.Чайковського – кастаньєти, «Дощик» В.Косенка – металофони. Діти, як правило, безпомилково визначають ці інструменти.

Перед тим як діти починають грати, пропоную проплескати ритмічний рисунок і відмітити місце вступу інструментів. Нагадую дітям, що грати необхідно ритмічно, в характері музики, не голосно, прислухаючись до загального значення. Одні інструменти використовуються один раз в кожному такті, другі відмічають всі сильні долі.

Дуже добре варіювати прийоми розвитку музичного сприйняття. Так, оркестровку можна поєднати з передачею характеру музики рухами під час інсценування пісень. Прикладом може бути українська народна пісня «Ой у лісі калина». Тут одні діти оркеструють, інші – інсценізують. У цьому випадку поєднуються такі розділи уроку: слухання музики, гра на музичних інструментах, співи, музично-ритмічні рухи. Відхід від теоретичної структури додає уроку жвавості, сприяє самостійності дітей, розвиває їх творчу ініціативу. Корисно використовувати танцювальні, образні творчі рухи на уроках для поглиблення співпереживання музики, сприйняття її. Інсценізація пісень, творчі танцювальні та образні рухи використовую не тільки тоді, коли діти засвоюють музичний твір. Перед виконанням цих завдань підводжу дітей до розуміння, що вибираючи рухи необхідно прислухатися, насамперед, до тексту пісень, які підказують дії окремих персонажів. Доцільно перед інсценізацією пісень використати прийом оркестровки, щоб діти вдумливіше, глибше вслухалися в музику, розрізняли в ній і характер, і зображувальні моменти, і найбільш яскраві засоби музичної виразності. З допомогою цього прийому діти мають можливість в образній формі виділяти і підкреслювати особливості музичного твору найбільш виразними тембрами музичних інструментів. Прийом оркестровки та інсценізації добре поєднуються , доповнюючи один одного. Діти в ігровій формі активно виражають свої враження від музичного твору. Їхній інтерес до музики зростає і поглиблюється сприймання.

Blog

Ачкевич Анна Анатоліївна формування творчої активності молодших школярів в процесі музично естетичного виховання на урок