Geum.ru

Закон україни

Вид материалаЗакон

Содержание


Iii. державний борг та фінансування державного бюджету україни
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   43

III. ДЕРЖАВНИЙ БОРГ ТА ФІНАНСУВАННЯ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ


Стаття 11. Установити на 31 грудня 2009 року граничний розмір державного боргу України в сумі 192.952.464,7 тис. гривень.

(стаття 11 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 05.03.2009 р. N 1080-VI)

Стаття 12. Установити, що державні запозичення здійснюються в межах загального обсягу граничного розміру державного боргу України, встановленого статтею 11 цього Закону. У разі надходження коштів із внутрішніх (зовнішніх) джерел фінансування певного типу, визначених додатком N 2 до цього Закону, у неповному обсязі, допускається збільшення надходжень коштів із зовнішніх (внутрішніх) джерел фінансування іншого типу з відповідним перевищенням граничного розміру державного боргу України, встановленого статтею 11 цього Закону, за рахунок перевищення відповідних обсягів, запозичень із щомісячним обов'язковим інформуванням Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

У разі зменшення (збільшення) обсягу платежів з погашення основної суми державного боргу порівняно із обсягом, визначеним цим Законом, зменшується (збільшується) обсяг державних запозичень з дотриманням визначеного цим Законом обсягу фінансування державного бюджету за борговими операціями.

Стаття 13. Установити, що у 2009 році державні підприємства, в тому числі господарські товариства, акціонерні холдингові компанії (крім банків), у статутному фонді яких 50 та більше відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, та їх дочірні підприємства здійснюють внутрішні довгострокові (більше одного року) та зовнішні запозичення, надають гарантії або є поручителями за такими запозиченнями за погодженням з Міністерством фінансів України, здійснюють внутрішні короткострокові запозичення (до одного року), надають гарантії або є поручителями за такими запозиченнями - за погодженням з відповідними органами центральної виконавчої влади, у сфері діяльності яких вони знаходяться. Порядок таких погоджень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

При укладанні зазначеними підприємствами (товариствами, компаніями), визначеними в частині першій цієї статті, договорів про надання позик (кредитів) в іноземній валюті та при здійсненні запозичень у нерезидентів або під державні гарантії забороняється включати до таких договорів положення, які передбачають обов'язкове дострокове погашення зобов'язань на вимогу кредитора та/або інвестора у визначену дату або протягом визначеного періоду до дати остаточного погашення (пут-опціон) або у випадку зниження кредитного рейтингу України та/або позичальника.

Стаття 14. Установити, що у 2009 році державні гарантії надаються Кабінетом Міністрів України за зобов'язаннями Державної служби автомобільних доріг України (за запозиченнями, зобов'язаннями з оплати введених інвесторами у дію об'єктів та за договорами концесії), на будівництво метрополітенів, виконання інвестиційних проектів, виконання заходів, пов'язаних з підготовкою і проведенням в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, загалом в обсязі, що не перевищує 37.000.000 тис. гривень.

Державні гарантії за зобов'язаннями Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" за зовнішніми запозиченнями, які здійснені станом на 1 січня 2009 року, при необхідності надаються Кабінетом Міністрів України у встановленому ним порядку в обсязі цих запозичень, але не більше суми, яка становить 2.005.700 тис. доларів США, в разі невиконання компанією зобов'язань відповідно до умов цих запозичень.

Установити, що у 2009 році надання гарантій Ради міністрів Автономної Республіки Крим та гарантій органів місцевого самоврядування (крім гарантій за кредитами, які надаються міжнародними фінансовими організаціями або на умовах співфінансування разом з міжнародними фінансовими організаціями) не здійснюється.

Юридичні особи, щодо яких приймається рішення про надання кредитів або гарантій (крім Державної служби автомобільних доріг України), зобов'язані подати зустрічні, безвідзивні та безумовні гарантії банків, які протягом 2007 - 2009 років додержуються встановлених Національним банком України обов'язкових економічних нормативів, або надати інше належне забезпечення та сплатити до Державного бюджету України плату за їх отримання у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України при прийнятті рішення про надання кредитів або гарантій юридичним особам, у розпорядженні яких є майно, що є державною або комунальною власністю, приймає рішення щодо розміру та виду забезпечення виконання зобов'язань.

Стаття 15. Міністр фінансів України має право брати зобов'язання від імені України, які пов'язані із передбаченими цим Законом запозиченнями і державними гарантіями, та договорами про будівництво (реконструкцію) об'єктів інфраструктури за рахунок коштів приватних інвесторів, у тому числі щодо відмови від суверенного імунітету в можливих судових справах, пов'язаних із поверненням позик та звільненням платежів згідно з договорами від будь-яких комісій, податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом часу дії зобов'язання з повернення запозичених коштів.

Стаття 16. У разі виконання державою гарантійних зобов'язань перед кредиторами шляхом здійснення платежів за рахунок коштів Державного бюджету України або шляхом укладання з такими кредиторами договорів про реструктурування сум, повернення яких гарантовано Україною, у юридичних осіб, зобов'язання яких гарантовані, з моменту такого виконання виникає прострочена заборгованість перед державою за кредитами, залученими під державні гарантії, в обсязі фактичних витрат державного бюджету та/або таких реструктурованих сум, а до держави, відповідно, переходять права кредитора та право вимагати від боржника погашення такої заборгованості в установленому законом порядку.

Якщо договором між державою та позичальником-резидентом України передбачається зобов'язання з погашення та обслуговування кредитів, залучених державою, невиконання або неналежне виконання позичальником таких зобов'язань тягне за собою перехід до держави права стягнення простроченої заборгованості у повному обсязі незалежно від стану виконання державою перед кредитором зобов'язань за такими кредитами.

Стаття 17. З метою економії бюджетних коштів надати право Міністерству фінансів України здійснювати правочини з державним боргом України, включаючи обмін, випуск та викуп державних боргових зобов'язань, при дотриманні граничного розміру державного боргу України на кінець року.

Стаття 18. Надати право Міністерству фінансів України здійснювати за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку купівлю облігацій внутрішньої державної позики з одночасним зобов'язанням їх продажу, що забезпечуватиметься заставою цих облігацій, з подальшим поверненням коштів єдиного казначейського рахунку до кінця року. Порядок здійснення таких операцій встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Надати право місцевим фінансовим органам в порядку, встановленому відповідною місцевою радою, здійснювати за рахунок тимчасово вільних коштів місцевих бюджетів купівлю облігацій внутрішньої державної позики і облігацій, емітованих відповідними радами, з одночасним зобов'язанням їх продажу, що забезпечуватиметься заставою цих облігацій, з подальшим поверненням коштів місцевих бюджетів до кінця року.

Стаття 19. Установити, що до надходжень фінансування загального фонду Державного бюджету України на 2009 рік належать:

1) надходження в результаті здійснення державних внутрішніх та державних зовнішніх запозичень (крім надходжень, визначених пунктом 4 статті 20 цього Закону);

2) повернення коштів з депозитів або пред'явлення цінних паперів, що використовуються для управління ліквідністю;

3) зміни обсягів готівкових коштів загального фонду Державного бюджету України.

Стаття 20. Установити, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2009 рік у частині фінансування є:

1) позики, що залучаються державою від міжнародних та іноземних організацій з метою їх подальшого рекредитування або надання трансфертів для впровадження проектів розвитку;

2) кошти, одержані від приватизації державного майна та інших надходжень, безпосередньо пов'язаних з процесом приватизації та кредитуванням підприємств, а також кошти, які надійдуть від сплати штрафів, пені та неустойки за невиконання власниками приватизованих об'єктів умов договорів їх купівлі-продажу;

3) невикористаний залишок коштів у сумі не менше 119.740,2 тис. гривень, джерелом формування яких були надходження збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності;

4) надходження від цільового розміщення державних цінних паперів;

5) невикористаний у 2007 році залишок коштів за бюджетною програмою "Надання кредитів на реалізацію інноваційних та інвестиційних проектів в галузях економіки, у першу чергу з впровадження передових енергозберігаючих технологій та технологій з виробництва альтернативних джерел палива", джерелом формування яких були надходження від Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" відповідно до статті 7 Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки";

6) зміни залишків Стабілізаційного фонду.

Стаття 21. Визначити в 2009 році органи державної податкової служби України органами стягнення заборгованості юридичних осіб перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі (кошти від повернення якої надходять за кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 2801380, 2801400, 2801410, 2801440, 3401360, 3511550, 3511560, 3511630).

Стаття 22. Установити, що кошти, отримані згідно з пунктом 6 статті 6 цього Закону, спрямовуються на погашення державного боргу України перед Російською Федерацією відповідно до укладеної міжурядової угоди.

Стаття 23. Фонду державного майна України забезпечити у 2009 році надходження до Стабілізаційного фонду Державного бюджету України коштів, одержаних від приватизації державного майна, та коштів, отриманих від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення або прав на них, що перебувають у державній власності, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відповідно до пункту 28 статті 6 та пункту 2 статті 20 цього Закону, у сумі не менш як 9.781.224 тис. гривень.

Стаття 24. На часткову зміну частини другої статті 21 Закону України "Про приватизацію державного майна" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 17, ст. 122; 2002 р., N 12 - 13, ст. 92; 2003 р., N 10 - 11, ст. 86; 2005 р., N 7 - 8, ст. 162, NN 17 - 19, ст. 267; 2006 р., N 4, ст. 59, NN 9 - 11, ст. 96; 2007 р., N 7 - 8, ст. 66; 2008 р., NN 5 - 8, ст. 78) дозволити у процесі приватизації державного майна оплату його вартості у вільно конвертованій іноземній валюті.

Стаття 25. Установити, що у 2009 році при застосуванні за зовнішньоекономічними угодами (договорами) резидентів операцій факторингу, що здійснюються державними банками України, у тому числі в рамках їх діяльності в міжнародних факторингових об'єднаннях (асоціаціях), виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на валютні рахунки резидентів в уповноважених банках або рахунки банків, що здійснюють відповідні операції факторингу, у терміни, передбачені статтею 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", продовжені на 90 календарних днів. Виручкою резидентів вважаються також платежі, що надходять від нерезидентів на рахунки банків за операціями факторингу.

Відповідальність за дотримання термінів надходження виручки, визначених частиною першою цієї статті, покладається на суб'єктів, яким належить право вимоги за зовнішньоекономічними угодами (договорами), передане за операцією факторингу.