Використання інформаційно-комунікаційних технологій в професійній діяльності фахівців інженерних спеціальностей бацуровська І. В
| Вид материала | Документы |
- Методичні рекомендації щодо організації навчання вчителів основ інформаційно-комунікаційних, 66.79kb.
- Методичні рекомендації щодо використання інформаційно-комунікаційних технологій у викладанні, 82.13kb.
- Положення про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання, 170.3kb.
- Інформаційно-комунікаційні технології (ікт) та їх роль в освітньому процесі, 64.97kb.
- Рибалко О. О. Використання майбутніми педагогами інформаційно-комунікаційних технологій, 142.04kb.
- Навчально-тематичний план курсів 6 програма курсу, 335.74kb.
- Но стратегічні завдання випереджувальної інноваційної розбудови національної системи, 68.6kb.
- Система підготовки вчителів до використання інформаційних технологій у професійній, 88.29kb.
- Використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі підготовки кваліфікованих, 94.6kb.
- «Використання інформаційно-комунікаційних технологій у викладанні суспільних дисциплін», 117.97kb.
ДИСТАНЦІЙНЕ ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ РОЗВИТКУ ІНФОРМАТИКИ В ШКОЛІ.
Сендеров О. А., Трошин А.В., Ковальов Е.В., Зігура С.С.
Харківський фізико-математичний ліцей № 27, м. Харків
Розвиток і впровадження в нашому діловому та громадському житті системи Інтернет дав новий поштовх і музейній роботі, підвищуючи тим самим коефіцієнт корисної дії музеїв. Зараз, завдяки Інтернету, учні можуть у лічені секунди переноситися в бібліотеки інших країн й установ, вишукувати потрібну інформацію, спілкуватися з однолітками й обмінюватися своїми результатами. Це сприяє індивідуальному росту рівня учня в сучасному ринковому суспільстві, де на кожну людину дивляться з погляду рівня його самостійності, з погляду його конкуре-нтноздатності. Нами створюється шкільний музей історії розвитку ІОТ (тобто Інформаційно-Обчислювальної Техніки), де будуть проводитися лекції з історії ІОТ. В ньому зібрані наочні експонати, що дозволяють показати учням етапи розвитку інформаційно-обчислювальної техніки. Колекція експонатів вдало доповнюється серією ілюстрацій, що роз-кривають суть обчислювальних машин Б.Паскаля й Г.Лейбніца, Ч.Беб-біджа й П.Чебишева, Г.Айкена й Е.Моучли та ін. Всі ці наочні приладдя доповнюються багатою портретною галереєю, що зібрала в собі портре-ти видатних особистостей усього людства, зробивших помітний внесок у справу розвитку засобів обчислювальної та інформаційної техніки. Тут ми можемо побачити портрети зачинателів цієї справи, таких як Леонардо да Вінчи, Готфрід Лейбниц, Блез Паскаль, продовжувачів цієї справи епохи першої промислової революції, таких як Чарльз Беббідж, Ада Лавлейс, П.Л.Чебишев, О.С.Попов, С.Морзе, Г.Холлеріт, сучасних першопрохідників середини XX сторіччя, тобто століття електроніки, - таких як М.Бонч-Бруєвич, Говард Айкен, Дж.Атанасов, Джон фон-Нейман, С.А. Лебедєв, і представників сучасної хвилі інформатики, таких як Пітер Нортон, Білл Гейтс, Стів Крей, американський українець Стів Возняк і Джон Скаллі (засновники компанії Apple) та ін.
У нас є Харківська сторінка музею, тому що саме в Харкові наро-дився і починав свою діяльність засновник радянської шкільної інфор-матики Геннадій Анатолійович Звенігородський, що був випускником Харківського політехнічного інституту. Також у нас є Київська сторін-ка, де відображені роботи відомих вчених C.А.Лебедєва, В.М.Глуш-кова, А.Стогния, К.Л.Ющенко та ін. Крім того, розробляються жіноча WEB-сторінка, Кримська, Новосибірська та інші WEB-сторінки.
Таким чином учні мають змогу відвідувати музеї інших учбових закладів в Україні та в інших країнах, що дозволяє розширювати учнівські зв'язки між школами та між країнами.
ЗНАКОВА СІТУАЦІЯ У ДИСТАНЦІЙНІЙ ОСВІТІ
Синебрюхов Ю.Б.
Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» Харків
Ми вже відзначали особливості дистанційного навчального процесу як семіотичної реальності, пов'язанні з організацією мови комунікації, діалогу між агентами, або між двома послідовними стадіями розуму однієї особистості. Еквівалентність процесу придбання знання і структури комунікації, зазначені Ч. С. Пірсом може мати для нас неперехідне значення.
Відтворення якостей і стану навчального процесу вимагає опори на схеми, що становлять об'єкт пізнання таким чином, що наступна стадія розуміння буде розвитком уявлення того ж самого об'єкта.
Такою схемою, що підтримує постійний розвиток знання-передачі може бути, за нашим поданням, знакова ситуація цього знання, коли, для кожного конкретного випадку, знак стає знаком тільки в ситуації інтеракції, яка, у свою чергу, є основою формування значення.
Цікаво відзначити, що традиція описувати знакову ситуацію (ЗС) за допомогою трьох атрибутів, сходить ще від Аристотеля, від його риториці, справа якої «не переконувати, але в кожному даному випадку, знаходити способи переконання».
Якщо у Аристотеля атрибутами були: "говорити", «слухати», «предмет мови», то потім з'явився трикутник Огдена-Річардса з його «ознаєчамим», «озачающим» та «значенням», трикутник Міда, трикутник Пірса і т.д.
Така схема еволюції денотаціі знання, що дозволяє, як нам представляється, створювати ситуацію виникнення значення в дистанційній освіті (ДО).
В порядку розвитку схеми Пірса-Виготського можна запропонувати обговорення «якості знака» як знака особистості що розвивається і навіть слідом за Перібаньягамом говорити про «знаках особистості» (атрибути семiозiса), формованих знаками-знаннями.
Потім потрібно приділити увагу третьому атрибуту знакової ситуації в ДО – умовах народження значення - інтеракції, власне діалогу в навчанні.
ЕТАПИ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ
ВИХОВАННЯ ЕМОЦІЙНОЇ СТІЙКОСТІ СТУДЕНТІВ
ВИЩИХ ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
Сирих Ю. С.
Донецька академія автомобільного транспорту, м. Донецьк
У дослідження виділяємо такі етапи розвитку системи виховання емоційної стійкості студентів вищих технічних навчальних закладів, як:
- проектування системи – на основі вивчення та аналізу наявного стану вихованості емоційної стійкості майбутніх інженерів, чинників, що впливають на їх вихованість, проектується бажаний результат; розробляється зміст емоційного виховання студентів; визначаються перспективи успішної професійної діяльності, враховуючи емоційні чинники впливу на якість професійної діяльності;
- становлення системи – усвідомлення потреби професорсько-викладацького складу ВТНЗ у вихованні емоційної стійкості студентів у навчально-виховному процесі; побудова таких стосунків між викладачем і студентом, які сприяють формуванню емоційної стійкості майбутніх інженерів; апробування прийомів, методів, форм, засобів, що спрямовані на створення мікроклімату емоційного розвантаження, попередженню емоційного згорання як викладачів, так і студентів;
- стабільне функціонування системи – вироблення у студентському колективі певних традицій, спрямованих на виховання емоційно урівноваженої поведінки майбутніх інженерів; розвиток самоуправління, основою якого є емоційно стабільне середовище;
- оновлення системи – внесення коректив у систему виховання та пошуки нових ідей, методів, форм і засобів оновлення системи виховання емоційної стійкості студентів ВТНЗ.
Кожен етап вимагає педагогічного стимулювання, спрямованого на емоційну сферу особистості. З метою формування сприятливої емоційної атмосфери у студентському колективі доцільно використовувати методи емоційного стимулювання, які виконують допоміжну функцію щодо методів формування свідомості особистості, методів організації діяльності студентів, спілкування та формування позитивного досвіду суспільної поведінки і методів самовиховання. Застосування методів емоційного стимулювання має певні особливості стосовно етапів розвитку системи виховання емоційної стійкості студентів вищих технічних навчальних закладів. Так, спочатку потрібно переконувати студентів у необхідності виховання емоційної стійкості, а потім залучати їх до конкретних вправ, спрямованих на виховання емоційної стійкості, корекції й удосконалення.
САМОСТІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ В ДИСТАНЦІЙНОМУ КУРСІ – СИСТЕМА ТЕХНОЛОГІЙ
Сиротенко Н.Г.
Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», м. Харків
Ключові слова, які визначають сутність даної доповіді, – це самостійна діяльність (суб’єкта навчання), дистанційний курс (середовище навчання, далі – ДК) і система засобів організації навчальної діяльності – сукупність різних технологій, метою яких є формування здатності учня до певної діяльності, найвищий ступінь якості якої і визначає компетентність. При роботі в ДК можливі чотири підходи до роботи з навчальною інформацією на різному рівні формування компетентності – запам’ятовування, розуміння та обміркування, практичне застосування і саморозвиток. Усі вони беруть участь у формуванні досвідченого фахівця, але, на жаль, кожний підхід потребує різних за структурою, складом, змістом і спрямованістю навчальних засобів і технологій, які у навчанні сприяють формуванню ЗУН (знань, умінь, навичок). Цікаво, що, за психологічним рівнем, одне й те ж слово «знання» може означати: упізнавання, відтворення, розуміння, застосування, переконання, потребу. Отже для формування у людини здатності працювати з інформацією і створення моделей вище названих понять потрібні навчальні засоби, що якісно відмінні один від
одного і відповідають пізнавальним утворенням різного рівня. У таких випадках ми маємо проектувати комплекси мікро-технологій, що працюють тільки у визначених ситуаціях.
Те ж саме можна сказати про методичну та емоційну підтримку, поради учням для створення інструментів та засобів навчання при самостійній діяльності. У цьому випадку будуть дві гілки технологій – для учнів, із засвоєння особливостей самостійної діяльності, і для тьютора як основа проектування процесу підтримки. Слід сказати, що учні, нібито відчуваючи важливість дистанційного навчання для свого вдосконалення, звертаються з проханням уважного ставлення до їх роботи, пояснення і аргументації оцінки, чітких вказівок щодо покращання відповідей на питання, мотивації на успіх, альтернатив у діяльності та ін.. Тобто учні прагнуть удосконалення своєї роботи, а допомогти їм у цій справі здатні досконалі технології. Вимальовується певна система технологій, що обслуговує різні сторони навчального процесу. Що стосується інформаційно-комунікаційних технологій, то вони забезпечують роботу з інформацією і організацію спілкування, але не є єдиними дистанційними технологіями.
АКМЕОЛОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ОСВІТІ
Смульська А. В.
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, м. Харків
До сучасних освітніх технологій відносяться акмеологічні технології, що спрямовані на саморозвиток особистості. Необхідність розробки акмеологічних технологій пов’язана з тим, що кожна людина має навчитися перетворювати власні особистісні й діяльнісні ресурси на засіб оптимізації саморозвитку і самозмін. Акмеологічні технології мають гуманістичний характер, оскільки спрямовані на виховання поважного ставлення до розвитку й удосконалення власного особистісно-професійного потенціалу, визнання і сприйняття іншої людини, її обдарувань.
Розробляючи акмеологічні технології, слід дотримуватися певних вимог, а саме: вони мають бути варіативними, адаптованими до несприятливих умов, нестандартних ситуацій; їх гнучкість повинна забезпечувати саморегуляцію, самокорекцію суб’єктів діяльності; дотримання інтеграційного характеру, сутність якого полягає у заміні елементів різних типів і видів акмеологічних технологій.
У вищій школі акмеологічні технології забезпечують саморозвиток майбутніх фахівців. Сформувати акмеологічне освітнє поле у студентському колективі допомагають групові методи активного навчання, зокрема мозковий штурм, синектика, ділові й рольові ігри, евристична техніка активізації творчого мислення, методика аналізу проблемних ситуацій. Такі прийоми і методи розвивають креативність, творче мислення, позитивно впливають на професійну самореалізацію. У процесі професійної підготовки майбутні фахівці починають приділяти більше уваги професійному самопізнанню, формуванню комунікативних якостей.
Прикладом акмеологічних технологій є рефлексивний практикум як програма розвитку та активізації творчого потенціалу її учасників, що базується на втіленні прийомів саморозвитку й самовдосконалення в практику вищої школи. Суть рефлексивного практикуму полягає в актуалізації потреб учасників в особистісному і професійному саморозвиткові; позбавленні стереотипів минулого досвіду, що утруднюють творчу самореалізацію майбутніх фахівців; інтегруванні ресурсів у нову гармонійну цілісність. Участь у рефлексивних практикумах виховує у студентів ініціативність, впевненість у власних силах, комунікативність, ділові якості. Отже, розробка і використання акмеологічниї технологій у навчально-виховному процесі ВНЗ підвищують якість освітніх результатів.
ОБУЧАТЬ ИГРАЯ – О ПРОЕКТЕ SIMSCHOOL
Столяревская А.Л.
Международный Соломонов университет, Восточноукраинский филиал, г. Харьков
Сегодняшние студенты воодушевлены технологиями. Способность к коммуникации, возможность сотрудничать и творить с помощью высоко персонализированных технологий захватывает их воображение и разжигает интерес. Обучению сегодня необходим опыт, стимулирование студентов, управление обратной связью с ними. Технологические инновации могут существенно повлиять на успех обучения, так как теория образования пришла в практику программного обеспечения. В образовании широко применяются новые подходы, инновационные приложения, повысилась гибкость образования.
Инновацией подобного типа является международный проект simSchool – своеобразный тренажер для педагогов. Его девизами являются: «Играйте обучая», «Создавайте уверенный стиль преподавания», «Понимайте поведение и стиль обучения студента», «Экспериментируйте методами управления аудиторией».
Проект simSchool – это моделирование деятельности в аудитории, он поддерживает быстрое накопление опыта преподавателя при анализе различий между студентами, адаптацию инструкций к индивидуальным потребностям студентов, сбор данных о влиянии обучения и предвидение результатов обучения.
Каждый simStudent в классе – это индивидуальность с установками из 6 характеристик: 1) ожидаемая академическая производительность, 2) открытость к обучению, 3) добросовестность по отношению к задачам, 4) экстраверсия или интроверсия, 5) приятность, 6) эмоциональная стабильность. Настройки варьируются от отрицательных до весьма позитивных по каждой из характеристик (их около 20). Дополнительно каждый студент описывается с точки зрения способностей: очень способный, в меру способный, на уровне класса, имеет некоторые трудности, имеет много трудностей. Работу в аудитории можно наблюдать на примере. Для демо-версии выбраны 8 студентов с различными характеристиками.
На сайте simSchool также имеется онлайн-портфолио наставнических и электронных инструментов, которые поддерживают личностно-ориентированное планирование, исследовательскую деятельность, создание артефактов и проверок, отслеживание стандартов и целей. Больше узнать об этом типе обучения позволяет коллекция статей и веб-сайтов из ресурсов simSchool.
ОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ДИСТАНЦІЙНОГО КУРСУ “ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА”
Твердохлєбова Н.Є.
Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Харків
Дисципліна «Цивільна оборона» є нормативною і обов’язковою для підготовки студентів освітнього рівня «повна освіта», освітньо-кваліфікаційних рівнів спеціаліст, магістр.
З метою удосконалення навчально-виховного процесу, а також якості підготовки фахівців з питань цивільного захисту населення викладачами кафедри «Охорона праці та навколишнього середовища» Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» створено дистанційний курс «Цивільна оборона».
Мета створення дистанційного курсу:
- сприяти більш повному засвоєнню необхідних знань по організації і керуванню системою заходів Цивільної оборони на об'єктах при загрозі виникнення надзвичайних ситуацій, організації керівного та командно-керівного складу невоєнізованих формувань і служб цивільної оборони;
- створити передумови для формування умінь діяти у надзвичайних ситуаціях у мирний і воєнний часи, прогнозувати масштаби надзвичайних ситуацій, попереджати їхнє виникнення, визначати засоби і способи захисту людей, організовувати і проводити рятувальні й інші невідкладні роботи в осередках ураження та при ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійних лих; організовувати заходи щодо підвищення стійкості роботи об'єктів економіки.
Чому виникла необхідність у створенні дистанційного курсу?
Дистанційний курс планується використовувати як засіб для самостійного навчання студентів та електронну підтримку очного навчання. Проміжною формою контролю при вивченні дисципліни є модульні контрольні роботи, підсумковою – залік/екзамен. Для більш якісної підготовки до написання контрольних робіт та успішного складання заліку/екзамену студенти можуть використовувати інформаційні матеріали дистанційного курсу, виконувати практичні роботи по варіантах, проходити пробні тестування тощо.
Згідно наказів МНС та Міністра освіти та науки №97 від 23.04.2001 року, №27-2002 року та типової програми випускників ВНЗів І-ІV рівнів акредитації студенти розробляють в дипломних проектах розділ «Цивільна оборона». На сайті дистанційного курсу викладачі циклу можуть розміщувати всю необхідну інформацію щодо написання розділу для студентів університету.
Привабливі риси дистанційного навчання
Тимченко І. М.
Національний технічний університет “ХПІ”, Харків
Дистанційне навчання - новий засіб реалізації процесу навчання, що передбачає активне спілкування між викладачем і студентом за допомогою сучасних інформаційних технологій та мультимедіа. Така форма навчання дає свободу вибору місця, часу та темпу навчання.
До переваг дистанційного навчання можна віднести: гнучкість (учні, студенти, слухачі, що одержують дистанційну освіту, в основному не відвідують регулярних занять, а навчаються у зручний для себе час та у зручному місці); паралельність (навчання здійснюється одночасно з професійною діяльністю (або з навчанням за іншим напрямком), тобто без відриву від виробництва або іншого виду діяльності); велика аудиторія (одночасне звернення до багатьох джерел навчальної інформації великої кількості учнів, студентів та слухачів, спілкування за допомогою телекомунікаційного зв'язку студентів між собою та з викладачами); технологічність (використання в навчальному процесі нових досягнень інформаційних технологій, які сприяють входженню людини у світовий інформаційний простір); соціальна рівність (рівні можливості одержання освіти незалежно від місця проживання, стану здоров'я і соціального статусу); нова роль викладача (дистанційна освіта розширює і оновлює роль викладача, робить його наставником-консультантом, який повинен координувати пізнавальний процес, постійно удосконалювати ті курси, які він викладає, підвищувати творчу активність і кваліфікацію відповідно до нововведень та інновацій); позитивний вплив на учня (підвищення творчого та інтелектуального потенціалу людини, що навчається, за рахунок самоорганізації, прагнення до знань, використання сучасних інформаційних та телекомунікаційних технологій, вміння самостійно приймати рішення).
Дистанційний клас сприяє груповому спілкуванню та активності, є соціальним та традиційним класом. Дистанційне навчання дозволяє реалізувати такі принципи: доступність навчання, а саме подолання фізичних обмежень людини, розширення аудиторії учнів; індивідуальна спрямованість навчання, створення комфортних умов для учнів, урахування індивідуальних психологічних особливостей (сприйняття, пам’яті, мислення), індивідуальний темп навчання; розвиток інформаційної культури, навичок роботи із сучасними засобами телекомунікації; соціалізація навчання, урахування особистісно-комунікативних особливостей учнів.
ДИСТАНЦІЙНЙ КУРС «ХОЛОД НА СЛУЖБІ ЛЮДИНИ» - ДОСВІД ПРОВЕДЕННЯ НАВЧАННЯ.
Токар Г. І.
Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”, Харків
Кріогенна техніка - порівняно нова галузь сучасної фізики і техніки, що інтенсивно розвивається останніми роками. Зважаючи на актуальність цього напрямку, створено дистанційний курс для школярів «Холод на службі людини», в якому в доступній формі шляхом спілкування і виконання запропонованих дій і поставлених завдань проводиться ознайомлення учнів ЗОСШ з роботою і дослідженнями в кріогенному інтервалі температур.
В рамках експерименту "Дистанційне навчання школярів" двічі, у 2010 та 2011 роках, проведено навчання у дистанційному курсі «Холод на службі людини».
Інструменти курсу. Учням було запропоновано для обробки 2 анкети, 4 проблемні завдання (опросники до кожного заняття), 7 тестів за матеріалами шкільної фізики, а також 4 тематичних форумів і 4 тематичних чатів.
Повністю програму курсу пройшли 30% від загальної кількості працювавших в курсі школярів.
Сподобалось учням, що в курсі були різні типи завдань – тести, опросники, обговорення. Найбільш цікавим для учнів виявились опросники до занять, що містили як прості питання, так і складні. Прості питання давали можливість перевірити рівень засвоєння навчального матеріалу. Складні питання були цікавими, за відгуками учнів «тому, що там розгалужені питання, вони примушували думати у різних напрямах». Як і для будь-якого віртуального середовища, значну роль в навчанні відігравало спілкування, особливо учням сподобались форуми, як навчальні, так і допоміжні.
За результатами навчання, та за відгуками учнів, можна зробити висновок, що потрібна селекція матеріалу з певної концепції. Навчальний матеріал повинен повчати думати, задля цього подаватися різнобічно. Тоді можна ставити аналітичні завдання. І, таким чином, говорити про виховування критичного мислення.
Інформаційне посилання
1. v.edu/course/view.php?id=18
– сайт курсу «Холод на службі людини» в середовищі Moodle.