Використання інформаційно-комунікаційних технологій в професійній діяльності фахівців інженерних спеціальностей бацуровська І. В

Вид материалаДокументы

Содержание


Створення засобів тестування для дистанційного навчання на базі технології flash
Використання Мультимедійних навчаючих програм з англійської мови для самостійної роботи студентів
Особливості підготовки вчителів до застосування ікт на уроках біології
Формування професійних компетенцій у майбутніх фахівців інженерного профілю
Система професійно-особистісних якостей суб’єктів процесу наставництва як фактор їх ефективної взаємодії
Розробка електронного ресурсу для підготовки школярів до підсумкового оцінювання з інформатики
Діалогічне спілкування в освіті як педагогічна проблема
Запровадження інноваційних технологій на курсах підвищення кваліфікації вчителів математики
Аналіз проблем дистанційного навчання
Вивчаємо macromedia flash mx
Проблеми створення курсів для систем дистанційного навчання на прикладі курсу «основи рнр»
Дистанційний курс "основи інформатики"
Проектирование системы для работы с отраслевыми образовательными стандартами
Автоматизированное рабочее место сотрудника заочного отделения колледжа
Досвід країн Європи щодо організації безпечної роботи школярів в мережі Інтернет
Інформаційно-комунікаційні технології в дослідницькій діяльності вчителя
Застосування і вплив новітніх інформаціних технологій на підгодовку іноземних громадян у вищій школі україни
Оцінка показників загальної фізичної
Пономарьова Н.О.
Сучасні підходи до підвищення кваліфікації вчителів математики
...
Полное содержание
Подобный материал:
1   2   3   4

СТВОРЕННЯ ЗАСОБІВ ТЕСТУВАННЯ ДЛЯ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ НА БАЗІ ТЕХНОЛОГІЇ FLASH 

Гугнін В.М., Лимаренко В.В.

Національний технічний університет

«Харківський політехнічний інститут», м. Харків

В роботі розглянуті питання створення засобів тестування, що базуються на технології Flash, для дистанційного навчання. При розробці засобів для тестування для дистанційної форми навчання представляється перспективним використання Flash-технології, яка дозволяє створювати тести, що містять інтерактивні анімаційні ролики, схеми, ілюстрації і т.п. матеріал будь-якої складності. Створення програм в Flash дозволяє домогтися найбільшої наочності та підвищення ступеня навченості. Основні переваги:

- маленький розмір файлів і, відповідно, більш швидке завантаження з мережі. Flash використовує векторний формат зображень і стискає растрові і звукові файли (які також можуть використовуватися в сторінках Flash).

- інтерактивність. Окрім простої графіки - малюнків і тексту - можна використовувати повнофункціональні навігаційні властивості: анімовані кнопки, спливаючі підказки, зручні ієрархічні меню, що, в цілому, полегшить кінцевому користувачу завдання навігації.

- усунення проблем сумісності між браузерами. На відміну від HTML, Flash однаково працює в будь-яких сучасних браузерах.

- потужна подієво-керована мова. У Macromedia Flash використовується спеціальна мова, за допомогою якої можна створювати "інтелект" для своєї сторінки. Починаючи з Flash 5, впроваджена технологія ActionScript, що дозволяє здійснювати повноцінне програмування, в тому числі з підтримкою умовного і циклічного переходу, масивів, функцій і класів, які можна успадковувати і набагато більш зручним інтерфейсом.

В ході роботи за допомогою технології Flash була реалізована система тестування знань учнів. Розроблена система тестування задовольняє основним вимогам до тестових компонентів для дистанційного навчання: тестовий матеріал повністю відповідає програмі курсу, учень має можливість контролювати себе самостійно, оболонка тестового матеріалу зручна і проста для розуміння без попереднього навчання. Після проходження тесту учень має можливість побачити оцінку своїх знань, а також переглянути всі питання тесту з правильними відповідями.

 

Використання Мультимедійних навчаючих програм з англійської мови для самостійної роботи студентів

Гуріна Т.М.

Харківський національний педагогічний університет
імені Г.С. Сковороди, м. Харків


У рамках концепції комунікативно-когнітивного навчання іноземних мов (ІМ), яка отримала розповсюдження у вітчизняній методиці, набуває особливого значення самостійна робота студентів. Завдання й зміст самостійної роботи обумовлені вимогами мобільності (адаптивності) у використанні ІМ. Ступінь цієї мобільності забезпечується за рахунок здатності й готовності студента до продуктивної самостійної роботи над мовою, до поповнення своїх мовних знань й умінь, корекції й удосконалювання, підтримки досить високого рівня володіння ІМ, усунення можливих помилок і неточностей.

Самостійна робота студентів по вивченню англійської мови охоплює: запам’ятовування слів, вивчення правил словоутворення, граматичних правил, читання текстів англійською мовою вголос відповідно до правил читання, безперекладне розуміння текстів та їхній переклад на рідну мову як усний, так і письмовий, набуття навичок правильної вимови й розуміння на слух.

Існує багато мультимедійних навчаючих програм з англійської мови, які можуть допомогти студенту у формуванні та удосконаленні мовних умінь та мовленнєвих навичок: Reward lnter@tive, New Dynamic English, World Talk, Living English, Learn to Speak English, English Express, Business English, English Discoveries (для навчальних закладів).

На сьогоднішній день Reward lnter@tive – мабуть, самий повний й об'ємний (9 CD) мультимедійний підручник англійської мови на українському ринку. Порівняти з ним по обсягу й розмаїтості інформації можна тільки "багатотомний" електронний посібник Business English фірми "Медиахаус", який, однак, не є повним курсом мови, а тематично охоплює лише специфічну, хоча й досить широку сферу бізнесу. Reward lnter@tive – це ціла розгалужена структура, що включає службу дистанційного навчання з використанням можливостей Web й електронної пошти. У програмі докладно й збалансовано реалізовані майже всі основні компоненти традиційних методик вивчення іноземної мови: передбачені заняття, спрямовані на розвиток лексики, здатності сприймати усне мовлення, будувати фрази, на поліпшення вимови (є модулі розпізнавання мовлення й візуалізації мовного потоку), а також на оволодіння граматикою й розмовними навичками.

ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ІКТ НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ

Дронова В.М.

КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти» м. Харків

Ми живемо в час масової комп’ютеризації всіх галузей суспільного життя. Навчання учнів у школі теж не можливе сьогодні без використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). Це саме той засіб, що сприяє розвитку особистості учня і професіоналізму вчителя. На уроках біології використання ІКТ дасть змогу учням краще зрозуміти суть процесів і явищ, перевірити свої знання, а також виконувати лабораторні та практичні роботи віртуально. Щоб педагоги були готові до вмілого оперування цими технологіями, на курсах підвищення кваліфікації в КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти» цьому приділяється значна увага. Вчителі знайомляться з програмними педагогічними засобами (ППЗ) з біології, а також вчаться користуватися мережею Internet у навчальному процесі.

Проведене нами в 2010-2011н.р. анкетування вчителів біології показало, що близько 60% педагогів мають вдома комп’ютер і користуються ним, 24% мають, але не користуються і 16% його не мають. Значна кількість педагогів (37,5%) вказали, що у їхніх навчальних закладах є інтерактивна дошка, але про можливість її використання вони не знають. Більшістю вчителів (70%) відзначено, що комп’ютерний кабінет школи служить тільки для проведення уроків інформатики, але 30% вказують на можливість проведення уроків і з інших предметів, що порівняно з попередніми роками значно більше. Доступ до мережі Internet в школах м. Харкова мають близько 37%, райцентрах близько 30% вчителів, а в селах показники надто низькі. ППЗ з біології використовують близько 40% учителів. Порівняно з попередніми роками, кількість педагогів, які вважають використання ППЗ на уроках біології зайвим, знизилася до 5%.

Під час курсів підвищення кваліфікації діагностується рівень володіння ІКТ кожного вчителя, а потім проводяться заняття, що базуються на індивідуальному підході до педагогів та надаються рекомендації про наукові біологічні сайти котрі необхідні їм у роботі. Для задоволення потреб і інтересів учителів, окрім основних занять, викладачами розроблена програма спецкурсу «Використання ІКТ в діяльності вчителів природничо-математичних дисциплін». За цією програмою можуть навчатися вчителі, які вже мають певний рівень знань та умінь, і бажають навчитися працювати з тестовими оболонками, створювати блоги, використовувати комп’ютерне моделювання при вивченні складних тем, навчитися працювати з інтерактивною дошкою тощо.

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНЦІЙ У МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІНЖЕНЕРНОГО ПРОФІЛЮ

Друзь І.М.

Національний технічний університет

«Харківський політехнічний інститут», м. Харків


В умовах модернізації вищої освіти особливого значення набуває проблема професійної підготовки майбутніх фахівців, конкурентноздатних на ринку праці, компетентних, які вільно володіють своєю професією.

Нова освітня парадигма за пріоритет професійної освіти розглядає орієнтацію на інтереси особи, на становлення її ерудиції, розвитку самостійності у здобутті знань, тобто на компетентнісний підхід до освіти.

Проте, компетентнісний підхід в освіті сприяє цілеспрямованому формуванню професійних компетенцій у майбутніх фахівців.

В зв’язку з цим виникла необхідність визначення концептуальних підходів до професійного розвитку студентів у вищих навчальних закладах та пошуку ефективних технологій навчання, які сприятимуть формуванню професійних компетенцій у майбутніх фахівців інженерного профілю.

Одним з перспективних практичних втілень є такі технології які здійснюються на основі взаємозалежних принципів:
  • навчання на основі інтеграції з наукою і виробництвом;
  • професійно - творчої спрямованості навчання;
  • орієнтованості навчання на особистість;
  • орієнтованості навчання на розвиток досвіду самоосвітньої

діяльності майбутнього фахівця.

Впровадження зазначених вище технологій на практиці доводить необхідність їх проектування, удосконалення та використання системного підходу при їх застосуванні на принципах поєднання взаємодії теорії і практики, індивідуальної і колективної роботи, навчання з застосуванням ігор, наставництва і самоосвіти.

Одним із основних показників професійної компетентності майбутнього фахівця інженерного профілю є сформованість професійного мислення, що представляє його інтелектуальну здатність до розв’язання фахових проблем і зміст якої безпосередньо пов’язаний з розв’язанням професійних завдань на виробництві.

Таким чином, формування професійної компетенції у студентів вищого навчального закладу, є ефективним засобом та дидактичним інструментом формування сучасного фахівця європейського типу.

СИСТЕМА ПРОФЕСІЙНО-ОСОБИСТІСНИХ ЯКОСТЕЙ СУБ’ЄКТІВ ПРОЦЕСУ НАСТАВНИЦТВА ЯК ФАКТОР ЇХ ЕФЕКТИВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ

Зембицька М. В.

Тернопільський національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка, м. Тернопіль


Підвищення вимог до професіоналізму фахівців, що висуваються сучасним суспільством, ставить під сумнів достатність суто теоретичної додипломної підготовки вчителів. Брак досвіду особливо гостро відчувається протягом періоду професійного становлення молодого вчителя, коли відбувається перехід навчання до практики. Проблемам періоду професійної адаптації вчителів-початківців приділяється значна увага за кордоном, зокрема у США, де однією з форм підтримки молодих учителів є наставництво.

Наставництво можна трактувати як процес передачі досвідченим учителем власних знань, умінь та навичок учителю-початківцю. Це професійні партнерські стосунки колег, що сприяють їх взаємному професійному розвитку. Американські науковці А. Рейман і Р. Еделфелт [1, с. 19] виокремили найважливіші якості наставника, що забезпечують продуктивність його взаємин з підопічним: 1) ентузіазм і емпатія, вміння зрозуміти проблеми молодого вчителя; 2) вміння заохотити підопічного; 3) здатність забезпечити взаємовигідну співпрацю; 4) готовність сприяти розвитку професійної рефлексії у підопічного; 5) вміння створити невимушену атмосферу для ефективного обміну досвідом; 6) готовність захищати підопічного; 7) вміння одночасно виконувати завдання й обов’язки різного характеру. Т. Бей [2, с. 13] розроблено систему з подібними характеристиками наставника, які є ключовими під час їх відбору. Отже, окрім згаданих, до досвідчених педагогів висуваються такі вимоги: 1) готовність до безперервного навчання і саморозвитку; 2) здатність бути прикладом для наслідування; 5) вміння забезпечити комплексну підтримку молодого фахівця, а не суто оцінювання його діяльності; 6) готовність до часових витрат, пов’язаних з наставництвом.

Література

1. Reiman, A. School-based mentoring programs: Untangling the tensions between theory and research / Reiman, A., Edelfelt, R. // Raleigh, N.C: North Carolina State University, Department of Curriculum and Instruction. – 1990 – 29 p.

2. Bey, T. Mentoring: Contemporary principles and issues / Bey, T., Holmes, C. Reston // VA: Association of Teacher Educators. – 1992 – 127 p.

РОЗРОБКА ЕЛЕКТРОННОГО РЕСУРСУ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ШКОЛЯРІВ ДО ПІДСУМКОВОГО ОЦІНЮВАННЯ З ІНФОРМАТИКИ

Калітіна А.І.

Харківський національний педагогічний університет

імені Г.С.Сковороди, м.Харків

На сьогодні все частіше підсумкове оцінювання проводиться в тестовій формі, бо за допомогою тестів можна оцінити рівень засвоєння матеріалу та відпрацювати навички його виконання.

Говорячи про інформатику, досвіду проведення підсумкового екзамену в тестовій формі в нашій країні поки що немає, але є у Росії. Проаналізувавши навчальні програми української та російської шкіл, можна побачити, що ми маємо всі підстави скористатися російським досвідом.

В контексті цього нами розробляється електронний ресурс, який допоможе учням підготуватися до підсумкового оцінювання з інформатики в тестовій формі.

Аналізуючи ресурси щодо створення сайтів, ми побачили, що на сьогодні все частіше використовуються так звані CMS (Content Management System), але, на нашу думку, CMS Joomla – це найкращій вибір, бо вона має безліч переваг, а саме: гнучкість (різноманіття сайтів); дружелюбний інтерфейс; простота засвоєння; великий вибір тем оформлення, компонентів (що збільшує функціональність сайту); займає малий віртуальний простір на хостинг-сервері; велика кількість сайтів та форумів підтримки та інше.

На сайті представлені чотири розділи, а саме: головна сторінка, учням і батькам, вчителям та цікавості. На головній сторінці можна побачити основні новини сайту, нормативно-правові документи, основні відомості про оцінювання та різні підходи з критеріями, аналіз російського досвіду ЄДІ (єдиний державний іспит).

Вкладка «Учням і батькам» дає змогу ознайомитись з основними темами з курсу, завданнями та їх детальним розбором з кожної теми, тематичними та загальними тестами.

Вкладка «Вчителям» Вас знайомить з основними нормативно-правовими документами та програмами. Також тут представлені матеріали для уроків інформатики, завдання з кожної теми, тести та різноманітні посібники з інформатики.

Зайшовши в розділ «Цікавості», Ви побачите цікаві задачі з інформатики. Це різні ігри, ребуси, кросворди. Зареєструвавшись, ви зможете поспілкуватись з іншими користувачами.

Сподіваємось, наш сайт принесе всім зацікавленим користь.

ДІАЛОГІЧНЕ СПІЛКУВАННЯ В ОСВІТІ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА

Карпенко Г.М.

Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника

м. Івано - Франківськ

Завдання освіти на сучасному етапі - розвиток та саморозвиток особистості, яка здатна до самоорганізації та самореалізації своїх потенціальних можливостей. В діалозі відбувається продуктивна пізнавальна діяльність майбутніх педагогів, які повинні володіти самостійним і незалежним мисленням, а отже і новим педагогічним мисленням, яке засноване на принципі діалогу і є ознакою соціокультурної модернізації.

Розглядаючи професійну освіту студентів вищих педагогічних закладів, треба зазначити, що для майбутнього вчителя освіта стає способом оволодіння ефективними засобами отримання інформації про світ, набуття навичок самоосвіти, організації життя і професійного зростання. Сьогодні відчувається потреба в такій людській взаємодії, яка при всьому розходженні поглядів, позицій, установок ґрунтується на принципах діалогічного спілкування, співробітництва і співтворчості. Однак учитель не завжди готовий будувати свої стосунки з учнями на діалогічній основі, використовуючи навчальний діалог не тільки як форму спілкування та навчання, але й як засіб творчого розвитку їхньої особистості. Тому проблема побудови навчального процесу на принципах діалогічного спілкування, співпраці й співтворчості є особливо актуальною. Відповідно до цього актуалізується й проблема підготовки майбутніх учителів до організації діалогічного навчання. Проблема діалогу - складний та багатогранний вид активності людини. Характеризуючи діалогічну діяльність треба враховувати психологічні, педагогічні та особистісні її особливості. Завдання вищої школи полягає в тому, щоб забезпечити такі умови, в яких майбутні педагоги могли б удосконалювати гуманістичний потенціал власної особистості, прагнути до загальнолюдського ідеалу, основу якого складають загальнолюдські цінності, за таких умов орієнтуватися на співпрацю, відкритий рефлексійний діалог, в процесі якого відбувається осягнення дійсності та професійне зростання майбутніх фахівців, у тому числі педагогів.

ЗАПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА КУРСАХ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ВЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ

Колесникова Л.В.

КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти», м. Харків


У роботі розглянути питання пов’язані з підготовкою вчителів математики до організації навчального процесу в школі з використанням комп’ютерних технологій, які дозволяють навчити учнів знаходити необхідну інформацію для більш поглибленого розуміння шкільної програми з математики, сформувати вміння конструювати математичні моделі, здійснювати навчальні дослідження.

Для формування в учителів інформаційної компетентності на курсах підвищення кваліфікації вчителів математики створені всі необхідні умови: в аудиторіях є мультимедійні засоби навчання ( під час проведення занять викладачі подають навчальний матеріал у вигляді презентацій або працюють на інтерактивній дошці), обладнано декілька комп’ютерних класів.

У навчально-тематичному плані курсів передбачено 10 годин на ознайомлення з інформаційно-комунікаційними технологіями та вироблення в учителів навичок роботи з комп’ютером , з правилами використання комп’ютерних програм у навчальних закладах, з методикою використання навчального програмного забезпечення. Але, як свідчать результати анкетування, ця кількість годин не є достатньою ( так вважають 53 % респондентів). Тому за проханням учителів було розроблено додатково два спецкурси, на яких педагоги більш детальніше можуть ознайомитися з дидактичними та методичними вимогами до програмних засобів навчального призначення , з умовами ефективного використання електронних засобів навчального призначення, а також навчитися методично грамотно використовувати комп’ютерні технології у професійної діяльності .

Отже, у напряму підготовки вчителів математики до активного застосування ІКТ зроблено перші кроки, але ще багато проблем треба вирішувати, наприклад, як організувати дослідницьку діяльність учнів на уроках математики, як ефективно впроваджувати дистанційне навчання.

Література

1.Жалдак М.І.Комп’ютер на уроках математики. Посібник для вчителів.- К.: Техніка, 1997. – 303с.

2. Раков С.А., Горох В.П. Компютерные експерименты в геометрии.Учеб. пособие для учащихсяч по курсу геометри.-Х.: РЦНИТ - 1996. - 175с.

концептуальны засади створення міжуніверситетської мережі трансферу технологій

Кондаурова І.О.

Державний університет інформатики і штучного інтелекту м. Донецьк

Актуальним завданням сьогодення є створення умов для комерціалізації наукомістких технологій, як в Україні, так і в рамках міжнародної науково-технологічної кооперації. Це потребує створення міжуніверситетської мережі трансферу технологій, головною метою якої є сприяння переходу національної економіки до економіки знань.

В основу формування мережі трансферу технологій слід покласти наступні принципи: добровільна участь членів у спільної діяльності; наявність загальної мети, стратегії розвитку, структури, регламенту взаємодії (наявність стандартів, які є обов’язковими до виконання); визначення сфери діяльності учасників, їх значення та місця у майбутній мережі; орієнтація міжуніверситетської мережі на професійних учасників процесу трансферу технологій; контроль якості вхідної інформації; захист прав розробників технологій.

Структурна організація міжуніверситетської мережі трансферу технологій передбачає наступну ієрархію: перший рівень – вищі навчальні заклади, наукові організації, інші суб’єкти науково-інноваційної інфраструктури; другий рівень – регіональна підсистема, яка об’єднує організації першого рівня; третій рівень – Національна міжуніверситетська мережа трансферу технологій; четвертий рівень – міжнародний.

Базовими функціями створюваної мережі мають бути наступні:

- підготовка спеціалістів відповідного рівня якості для наукомістких виробництв; виховання інноваційної культури викладачів і студентів;

- моніторинг та трансфер між університетами новітніх освітніх технологій з метою підвищення ефективності навчального процесу

- розвиток пріоритетних напрямів науки і техніки та формування тематики фундаментальних і прикладних науково-дослідних робіт відповідно до запитів ринку; моніторинг цих досліджень;

- координування взаємозв’язків між науковим сектором і промисловістю за допомогою концепції мережевої взаємодії, яка дозволить отримувати: професійну підтримку формування власних запитів; відбір ефективного способу надання інформації; доступ до інформації про релевантні запити та суміжні питання, що пов’язані з трансфером технологій.

АНАЛІЗ ПРОБЛЕМ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

Кухаренко В.М.

Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”, м. Харків

На сучасному етапі розвитку дистанційного навчання в Україні виникає багато проблем. По перше, в організаціях, як правило, відсутній системний підхід до системи дистанційного навчання. Як наслідок, це відсутність розвиненого інформаційного освітнього простору (у світовому рейтингу університетів Webometrics українські навчальні заклади посідають місця після другої тисячі і постійно просувається вниз), практично відсутні електронні бібліотеки університетів, система підвищення кваліфікації проводиться несертифікованими викладачами за своїми програмами, які не витримують інколи ніякої критики.

По-друге, це низький рівень педагогічної підготовки викладачів, практично не використовуються педагогічні теорії біхевіоризм, когнитивізм, конструктивізм, коннективізм, не враховується історичні передумови їх використання.

Як результат, дистанційний курс – це калька підручника та методичних вказівок, дистанційний навчальний процес – калька заочної та очної форми навчання, практично відсутні цілі навчання студента, або наведені без урахування таксономії Блума, тестові завдання теж не враховують таксономію Блума, в корпораціях навчання базується на комп’ютерному навчанні (але програмоване навчання практично не використовується) з великим обсягом мультимедіа (до 70% від трудовитрат на розробку курсу), спроба побудувати теорію дистанційного навчання на примітивному рівні та багато популізму у поглядах на дистанційне навчання.

По-третє, спостерігається низький рівень володіння інформаційно-комунікаційними технологіями. Це використання обмеженої кількості додатків та виконання в Інтернет простіших операцій, проблеми при роботі з великою кількістю інформації (особливо, структурування та згортання її), відсутність або слабкий розвиток персонального навчального середовища.

Як наслідок, це не розуміння ролі інтернет-додатків типу Twitter та DIIGO, проблеми створення персональної навчальної мережі та входження в різні мережі за інтересами або практики. У свою чергу, це погана обізнаність щодо сучасних розробок, які можуть скоротити час технічної роботи при розробці дистанційного курсу. Крім того, дуже часто викладачі ігнорують принципи дизайну сторінок в Інтернет та оформлюють дистанційний курс «під себе»

ВИВЧАЄМО MACROMEDIA FLASH MX

Лаптєва М.В.

Харківський національний педагогічний університет

імені Г.С.Сковороди, м.Харків

Школяри все більше користуються послугами мережі Internet, але не завжди свідомо. Вихід з цієї ситуації є: підвищення ролі вчителя інформатики, який повинен спрямувати пізнавальну та пошукову діяльність учнів у напрямок осмисленого пошуку інформації, та використати зацікавлення учнів Інтернетом – створенням web-анімацій та web-сайтів. На сьогоднішній день надзвичайно популярним серед шкільної молоді є наявність власного сайту і все частіше погляди спрямовуються на програму, яка створила своєрідну революцію у Web-дизайні – Macromedia Flash MX. А сьогодні це стає не просто цікавим питанням, але й обов’язковим компонентом навчальної програми – вивчення Macromedia Flash MX тепер увійшло до шкільної програми з інформатики.

Нами запропоновано лабораторний практикум для студентів педагогічних навчальних закладів, який охоплює весь означений курс. Структура курсу така, що дає можливість вивчати програму Flash MX від простого малювання статичних об’єктів, до більш складного – створення невеличких фільмів. За програмою на вивчення Macromedia Flash надається 12 академічних годин, тому даний курс розраховано саме на вивчення 12 основних тем.

Кожна лабораторна робота складається з кількох частин: пояснення нового матеріалу в доступній формі, запитань – для контролю і закріплення вивченого матеріалу та практичної частини – для використання набутих знань. Практична частина складається із завдань різних рівнів складності.

Flash-технології надають потужній інструмент для освітніх застосувань комп’ютерної графіки. Ефективність освітніх застосувань зумовлена такими факторами: візуальні та й ще рухомі образи в багато разів швидше сприймаються людиною; засоби технології Macromedia дають можливість моделювати та експериментувати; застосування Flash-технологій в процесі навчання дозволить використовувати набуті знання в подальшій професійній діяльності.

Вивчення Flash-технологій в школі дозволить не тільки познайомити учнів з цікавим засобом комп’ютерної графіки, але й реалізувати міжпредметні зв'язки та залучити учнів до самостійного створення різноманітних цікавих комп’ютерних зображень, статичних та динамічних моделей, сайтів.

ПРОБЛЕМИ СТВОРЕННЯ КУРСІВ ДЛЯ СИСТЕМ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ НА ПРИКЛАДІ КУРСУ «ОСНОВИ РНР»

Лимаренко В.В., Гугнін В.М.

Національний технічний університет

«Харківський політехнічний інститут», м. Харків

В роботі розглянуті питання створення інтерактивного курсу «Основи РНР».

Серйозна проблема, яка виникає на початку розробки інтерактивного курсу - це відповідь на питання, на кого повинен бути орієнтований інтерактивний курс і, відповідно, якою має бути структура розроблюваного курсу. Інтерактивний курс, розроблений авторами, орієнтований на підтримку лекційних курсів і практичних занять для студентів КІТ факультету НТУ «ХПІ». Крім того, доцільно, що підручник повинен включати інформацію, необхідну студентам при виконанні курсових і дипломних робіт, сприяючи формуванню у них навичок проведення наукових досліджень. Ці обставини визначили структуру курсу. В останній версії інтерактивного курсу матеріал організовано з трьох частин. 

В першій частині матеріал організовано у вигляді підручника, тобто містить основні поняття та визначення, в доступній формі розповідає про основи РНР, програмні засоби для створення РНР-сайтів та системи керування медіаконтентом (CMS). У кінці кожного розділу, як правило, приведені питання, що забезпечують можливість самоперевірки знань. 

Друга частина курсу організована в вигляді посібника для виконання лабораторних робіт. Кожна лабораторна робота складається з трьох частин: теоретичний мінімум, що потрібен для виконання роботи; практичний приклад виконання завдання з поясненнями; індивідуальні завдання.

Третя частина курсу організована в вигляді посібника для виконання курсового проекту. До цієї частини входять вимоги до курсового проекту, як то: цілі виконання проекту, зміст проекту, зразки оформлення документації проекту та індивідуальні завдання на курсовий проект.

Курс оформлений в вигляді HTML-сторінок. Тому він може бути з легкістю розміщений, як в існуючих системах дистанційного навчання, так і в вигляді окремого сайту або окремих сторінок існуючих сайтів.

ДИСТАНЦІЙНИЙ КУРС "ОСНОВИ ІНФОРМАТИКИ"

ДЛЯ УЧНІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

Лопай С.А.

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди, м. Харків

У рамках проекту «Дистанційне навчання школярів», метою якого є практична апробація технологій дистанційного навчання в умовах реального навчально-виховного процесу в загальноосвітньому навчальному закладі, був розроблений та проведений дистанційний курс "Основи інформатики". Курс розрахован на учнів середньої і старшої школи та передбачає повторення та поглиблення окремих тем шкільного курсу інформатики. Для участі у курсі кожному учаснику необхідно мати бажання збільшити свій власний рівень знань з інформатики, бажання отримати навички вчитися дистанційно, мати власну електронну поштову скриньку для реєстрації, можливість працювати в глобальній мережі Інтернет 5-6 годин на тиждень, мати мінімальні навички роботи з операційною системою.

Курс розміщений у сучасному навчальному середовищі Moodle і розрахований на 4 тижня навчання, що охоплюють такі теми:
  • Що таке інформатика?
  • Операційна система Windows XP
  • Текстовий процесор Microsoft Office Word
  • Електронні таблиці Microsoft Office Excel

При вивченні курсу учнів очікують теоретичні матеріали на сайті курсу[1], цікаві практичні завдання, тематичні вебінари, загальні форуми для обговорення різних питань, пов’язаних з інформаційними технологіями, тематичні чати, сумісне створення сторінок курсу (Wiki), електронне тестування та анкетування.

Під час проходження курсу учні дізнаються: чим цікава наука інформатика, з чого складається домашній ПК, як ефективно здійснювати пошук в Інтернеті, як саме конфігурується операційна система Windows XP, як створити фільм чи накласти звук на фотографії, як оформити реферат чи іншу письмову роботу, як розрахувати будь-яку формулу чи задачу з математики, хімії або фізики, використовуючи функції Excel'ю, та багато-багато іншого та цікавого зі світу інформаційно-комунікаційних технологій.

Інформаційні почилання

v.edu/course/view.php?id=45 – сайт курсу "Основи інформатики" у середовищі Moodle.

ПРОЕКТИРОВАНИЕ СИСТЕМЫ ДЛЯ РАБОТЫ С ОТРАСЛЕВЫМИ ОБРАЗОВАТЕЛЬНЫМИ СТАНДАРТАМИ

Мельников А.Ю., Антонова Е.В.

Донбасская государственная машиностроительная академия, г. Краматорск


К отраслевым стандартам высшего образования относятся образовательно-квалификационная характеристика (ОКХ) и образовательно-профессиональная программа подготовки (ОПП), разрабатываемая научно-методической комиссией (НМК) при министерстве образования и науки, молодежи и спорта Украины (МОНМСУ). Стандарты разрабатываются для каждой специальности (направления) каждого образовательно-квалификационного уровня (бакалавр, специалист, магистр) каждой отрасли (галузі) знаний.

Была поставлена задача разработки компьютерной системы, позволяющей вносить, хранить и обрабатывать отраслевые образовательные стандарты.

Требования к функциональности:
  • возможность работы пользователей трех уровней: администратор, главный пользователь и обычный пользователь;
  • возможность работы с несколькими стандартами;
  • возможность ввода данных из word-таблицы через clipboard;
  • возможность вывода данных в Word или Excel;
  • возможность для пользователя ввести название дисциплины и получить не только ее содержание (блоки и темы), но и умения, которые она должна обеспечивать;
  • программа должны выводить таблицы в таком виде, какой требует ОКХ и ОПП.

Все таблицы данных подразделяются на основные (классы компетенций, производственные функции, виды типовых задач деятельности, классы задач деятельности, виды умений, уровни формирования умений), ОКХ (компетенции, типовые задачи деятельности, умения для обеспечения типовых задач деятельности, умения для обеспечения данной компетенции) и ОПП (названия циклов дисциплин, названия дисциплин, названия блоков содержательных модулей, названия содержательных модулей, перечень содержательных модулей для обеспечения каждого умения). Каждая из таблиц ОКХ и ОПП также должна содержать еще одно, дополнительное, логическое поле – статус («additional»), которое показывает, является ли данная запись дополнительной, т.е. добавленной уже в вузе (true), или нормативной (false).

АВТОМАТИЗИРОВАННОЕ РАБОЧЕЕ МЕСТО СОТРУДНИКА ЗАОЧНОГО ОТДЕЛЕНИЯ КОЛЛЕДЖА

Мельников А.Ю., Чмиль Е.В.

Донбасская государственная машиностроительная академия, г. Краматорск


В настоящее время существует множество видов учета и контроля данных о студентах, которые ведутся классными руководителями, преподавателями, заведующими отделениями. Это такие виды контроля, как текущая успеваемость студента, информация об успеваемости студента за каждый месяц, сведения о задолженности и успеваемости студентов по результатам сессии. Данные хранятся в журналах групп, экзаменационных и зачетных ведомостях, справках, приказах, списках и т.д. Данные о студентах одновременно могут понадобиться классному руководителя, преподавателю, заведующему отделением. Введение электронного документооборота и разработка соответствующего программного обеспечения является особо актуальным для заочных отделений небольших учебных заведений (колледжей), приобретение серьезного программного продукта для которых не является экономически оправданным.

Была поставлена задача создания программного продукта, позволяющего автоматизировать рабочее место сотрудника заочного отделения колледжа. Для этого были проанализированы бизнес-процессы рассматриваемого подразделения и выполнено проектирование информационной системы на языке моделирования UML в среде Rational Rose [1]. Реализация модели осуществлена в среде Borland Delphi.

Выводы. Разработан программный продукт – автоматизированное рабочее место сотрудника заочного отделения колледжа. Данный продукт позволит минимизировать временные затраты на обработку информации и позволит повысить ее точность и достоверность. Система внедрена в работу заочного отделения машиностроительного колледжа ДГМА.


Литература:
  1. Мельников А.Ю. Объектно-ориентированный анализ и проектирование информационных систем: Учебное пособие / А.Ю. Мельников. – Краматорск: ДГМА, 2006. – 184 с.

Досвід країн Європи щодо організації безпечної роботи школярів в мережі Інтернет

Олефіренко Н.В., Столбов Д.В.

Харківський національний педагогічний

університет імені Г.С.Сковороди, м. Харків


З посиленням ролі Інтернету у навчальній та позанавчальній діяльності школярів, виникла низка проблем, пов’язаних з організацією безпечної роботи школярів в комп’ютерній мережі. Розробка системи заходів, спрямованих на вирішення цих проблем, є актуальною задачею як для нашої країни, так і всіх країн світу в цілому. Незважаючи на глобальність проблеми, кожна національна спільнота приймає власні рішення щодо організації безпечної роботи в мережі Інтернет.

Метою нашої роботи є висвітлення досвіду країн європейської спільноти щодо забезпечення безпечної роботи школярів в Інтернеті.

Основною програмою, яка діє у країнах-членах Євросоюзу за підтримки парламенту ЄС є програма безпечного Інтернету – The Safer Internet Programme. Метою даної програми є: пропагування безпечного користування школярами Інтернетом та іншими on-line технологіями; підвищення рівня компетентності школярів, батьків і вчителів щодо on-line безпеки; контроль за розповсюдженням нелегальних інформаційних ресурсів; попередження і вжиття заходів при протиправних діях користувачів в мережі. Для реалізації поставленої мети у країнах Євросоюзу діє низка проектів. Одним з таких проектів втілений в мережі інформаційних центрів Інтернет безпеки, що складаються з інформаційних вузлів, гарячих ліній і ліній допомоги. Вузли відповідають за інформування населення щодо шляхів уникнення небезпечних ситуацій в Інтернеті. Гарячі лінії контролюють законність розміщених матеріалів в мережі, звітують та публікують дані про виявлені порушення. Лінії допомоги надають консультації школярам, батькам та всім, хто потребує допомоги. Інший проект пов’язаний з організацією співпраці інформаційних центрів з правоохоронними органами щодо попередження незаконного розповсюдження інформаційних матеріалів через мережу та вжиття відповідних заходів у конкретних випадках. Наступним проектом, що діє в рамках Програми, є здійснення фільтрації та моніторингу інформаційних ресурсів в мережі Інтернет, що допомагає дорослим вибрати найбільш доцільні інструменти для забезпечення безпечної роботи дітей в мережі Інтернет.

Таким чином, досвід країн ЄС свідчить про урахування набутого країнами ЄС досвіду та необхідність вжиття заходів щодо забезпечення безпечної роботи в Інтернеті українських школярів.

ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ДОСЛІДНИЦЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЯ

Олефіренко Н.В., Остапенко Л.П.

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди, м. Харків

В роботі висвітлені шляхи використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій у дослідницькій діяльності вчителя. Інформаційно-комунікаційні технології знаходять досить широке застосування в усіх видах діяльності вчителя Використання потенціалу засобів інформаційно-комунікаційних технологій дозволяють підняти на новий рівень організацію і якість дослідницької діяльності педагога як найважливіший компоненту підвищення професіоналізму педагога. Інформаційно-комунікаційні технології можуть бути застосовані на будь-якому етапі здійснення дослідницької діяльності вчителя.

Залучення вчителів до обговорення проблемних питань під час участі у педагогічних Інтернет-спільнотах (u, su, www.it-n.ru), тематичних блогах (l.ru/blog, ru), форумах (www.mno.ru/forum, www.scientific.ru, .club.org), чатах надають можливість учасникам визначитися з власною темою дослідження, приєднатися до існуючих дослідницьких проектів. На етапі педагогічного дослідження, який пов’язано з аналізом типового стану практики розв’язання подібних задач в масовій школі, під час накопичення знань і фактів, пов’язаних з обраним напрямом пошуку, визначення ступеня розробки виокремленої проблеми вчитель може скористатися електронними бібліотеками (www.elibrary.ru, www.gumer.info та інші), системи пошуку книг в електронних бібліотеках (www.gpntb.ru, www.sigla.ru), електронними каталогами реальних бібліотек, тематичними порталами (-invest.org.ua/ukr) та інше . Вчитель може скористатися і колекцією закладок Internet-джерел, які зібрані педагогічною спільнотою щодо певних проблем. Для систематизації опрацьованих літературних джерел, графічного подання зв’язків між поняттями, які використовуються у педагогічному дослідженні, доцільно застосовувати сервіси побудови ментальних карт (середовище Bubble.us, FreeMind), які стануть у нагоді під час підготовки та формулювання гіпотези дослідження, планування експерименту.

Таким чином, сучасні інформаційно-комунікаційні технології надають сучасному вчителю широкий спектр засобів для організації та проведення педагогічного дослідження. Використання таких технологій підвищують якість проведеного дослідження та оптимізують процес самого дослідження.

ЗАСТОСУВАННЯ І ВПЛИВ НОВІТНІХ ІНФОРМАЦІНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА ПІДГОДОВКУ ІНОЗЕМНИХ ГРОМАДЯН У ВИЩІЙ ШКОЛІ УКРАЇНИ

Пахомова І.М.

Харьковский национальный автодорожный университет,

м. Харьков


Активне впровадження інформаційних технологій (ІТ) передбачає розробку сучасних навчальних та методичних ресурсів. Завдяки цьому було створено електронний учбово-методичний комплекс УМК за курсом «Введення в дисципліну. Математика», який включає в себе учбовий матеріалу (лекції, контролюючі матеріали, словники та ін), та методичний матеріал (рекомендації щодо роботи з програмним забезпеченням SMART Board, Eversoft «First Page», Hot Potatoes). При розробці УМК було звернуто увагу на форму і зміст навчального матеріалу з урахуванням специфіки роботи з іноземними студентами. По-перше, чітко погоджені з програмою мовної підготовки рамки вже відомих студентам російських слів, термінів і лексичних конструкцій. По-друге, підібрані найбільш ефективні форми і методи подачі інформації, у залежності від рівня підготовки аудиторії.

В УМК використовуються не тільки текстові, графічні об'єкти, але й аудіо- і відео-файли, а також анімація. Весь курс складається з 8 блоків. Кожен блок містить: активну слайд-лекцію; відеоролик, що пояснює роботу з активною слайд-лекцією; словник; аудіо-текст і комплекс вправ, який розрахован на роботу з цим текстом; модуль вправ по даній темі і результуючий контролюючий тест.

В залежності від можливостей і здібностей кожен студент має право вибору, в якому порядку працювати з УМК. Меню УМК ергономічне й інтуїтивне (розроблене в Eversoft «First Page»), виконано у форматі html. Контролюючі матеріали, комплекс вправ і робота з текстом виконані в програмі Hot Potatoes.

Вправи, розроблені до кожного блоку УМК, носять різний характер: тести з вибором правильної відповіді, усунення пробілів у тексті, анаграми, пошук відповідностей, кросворди та ін. Слайди-лекції УМК розроблені на основі SmartNotebook - програми, що дозволяє виготовляти свого роду «живі презентації» до заняття.

Такі ІТ надають викладачу і студентам унікальну можливість сполучення комп'ютерних і традиційних методів організації навчального процесу: з їх допомогою можна працювати практично з будь-якими форматами даних і одночасно реалізувати різні прийоми індивідуальної і колективної роботи студентів.

застосування інтерактивних технологій навчання у викладанні дисциплін вищої математики технічного ВНЗ

Петрук В.А.

Вінницький національний технічний університет

м. Вінниця


У роботі, на прикладі дисциплін вищої математики технічного ВНЗ, розглянуто систему формування базового рівня професійної компетентності майбутнього фахівця технічного профілю за допомогою інтерактивних технологій навчання з комп’ютерною підтримкою. Нам вважається цікавим поділитись багаторічним (понад 30 років) досвідом створення та впровадження інтерактивних технологій в процес навчання вищої математики, якій може слугувати прикладом для інших фундаментальних дисциплін технічного ВНЗ.

Вирішення проблем соціально-педагогічного, психологічного, виховного, організаційного характеру професійного становлення майбутнього фахівця має йти шляхом соціалізації, професіоналізації і самореалізації студентства в стінах навчального закладу. Але розв’язання цих проблем за рахунок насичення навчальних планів і програм новими матеріалами, без збільшення строків навчання, може призвести до зниження кваліфікації випускників. Тільки докорінна зміна технології навчання дозволить задовольнити потреби державних, кооперативних, акціонерних та інших підприємств, які потребують високої якості підготовки фахівців.

Запропонована нами система формування базових професійних компетенцій (мотиваційної, когнітивно-творчої та комунікативної) у майбутніх фахівців з вищою технічною освітою в процесі вивчення вищої математики є ефективною (доведено результатами тривалого педагогічного експерименту), бо розглядається нами як педагогічно організована навчально-пізнавальна, науково-дослідна, професійно-виробнича діяльність, що забезпечує формування їх соціального та професійного досвіду. Розроблена методика включає в себе систему інтерактивних занять, котрі сприяють збудженню інтересу до майбутньої професії, дають можливість уявити зміст роботи за майбутнім фахом, переконатися в професійній придатності, побачити застосування, наприклад, математичних методів в майбутній діяльності. Заняття в інтерактивній формі є "школою" колективних відносин. Кожен її учасник не замикається на собі, як це традиційно має місце при навчанні у ВНЗ, його активність має соціальну значущість, оскільки від неї залежать результати дій інших студентів.

Оцінка показників загальної фізичної

підготовленості юних бадмінтоністів

Пивоварова О.О., Блещунова К.М.

Національний технічний університет

«Харківський політехнічний інститут»,

м. Харків


В роботі розглянуті питання проблеми контролю та оцінки рівня загальної фізичної підготовленості юних бадмінтоністів.

До сьогодні для оцінки загальної фізичної підготовки бадмінтоністів використовують «Державні тести і нормативи оцінки фізичної підготовленості населення України» (1998 р.). Вони не враховують специфічні особливості бадмінтону. В результаті проведеного дослідження була розроблена шкала оцінки нормативів фізичної підготовленості юних бадмінтоністів 11 років. Нова шкала нормативів адаптована для контролю за рівнем загальної фізичної підготовки бадмінтоністів 11 років. Проаналізувавши її і порівнявши з державними тестами оцінки фізичної підготовки населення України були зроблені висновки:

1. Порівняння двох шкал виявило,що нова шкала більш строга в оцінюванні як у хлопчиків, так і у дівчаток. Шкала з врахуванням вагових коефіцієнтів жорсткіше у хлопчиків в чотирьох вправах, у дівчаток в трьох.

2. Порівняння різних поколінь засвідчило, що старше покоління хлопчиків і дівчаток показувало кращі результати з усіх нормативів загальної фізичної підготовки. У хлопчиків старше покоління показувало вищі оцінки, по середніх розрахунках по державних тестах на 12%, по розроблених нормативах на 10% і з ваговими коефіцієнтами на 18% краще, ніж теперішнє покоління бадмінтоністів 11 років. У дівчаток по державних тестах на 10%, по розроблених нормативах на 12% і з ваговими коефіцієнтами на 11,5%.

3. Розроблена шкала оцінки із врахуванням вагових коефіцієнтів дозволяє враховувати специфічні вимоги даного виду спорту. При цьому можна визначати провідні і відстаючі фізичні якості бадмінтоніста. Це дає змогу підвищувати рівень всебічного розвитку і допомагає точніше оцінити перспективність кожного спортсмена.


1. Державні тести і нормативи оцінки фізичної підготовленості населення України. – Харків, 1998. – 9 с

Інтерактивні технології навчання

у професійній підготовці майбутніх Вчителів

Пономарьова Н.О.

Харківський національний педагогічний університет

імені Г.С.Сковороди, м. Харків

Накопичений досвід школи свідчить про те, що її реформування з метою якісного оновлення навчально-виховного процесу неможливе без докорінних змін у педагогічній освіти, яка повинна включати не лише оволодіння майбутніми учителями певними знаннями, але й має бути спрямована на розвиток їх професійних та особистісних якостей.

Практика вказує на певну суперечність між знаннями педагога-початківця, одержаними в період навчання у вищому навчальному закладі, і його умінням використовувати ці знання в умовах конкретної педагогічної діяльності. Успішному вирішенню цієї проблеми, на думку багатьох фахівців, сприятиме цілеспрямоване впровадження інноваційних технологій побудови навчального процесу у вищих педагогічних навчальних закладах.

Особливе місце серед інноваційних педагогічних технологій зай-мають інтерактивні технології. На відміну від пасивних та активних, саме інтерактивні технології дозволяють так організувати процес нав-чання, щоб для кожного студента була виключена можливість уник-ненні участі в колективному, взаємодоповнюючому, заснованому на взаємодії всіх його учасників процесі навчального пізнання.

Реалізація технології інтерактивного навчання передбачає системне використання низки різноманітних методів, розробка яких ґрунтується на вивченні психолого-педагогічних особливостей сприй-мання та засвоєння навчального матеріалу у колективній та груповій праці. У загальному розумінні інтерактивні методи навчання спрямо-вані на підвищення загальної, предметної, комунікативної компетент-ності кожного члена учбового колективу, а також на сприяння розвитку рефлексивних навичок, самопізнання, самоаналізу та міжособистісної взаємодії у співпраці. Водночас з цим, застосування інтерактивних методів вимагає і певної організації навчання, а також певної підготовки, як від студентів, так і від викладачів.

Використання інтерактивних методів забезпечує здобуття і засвоєння необхідних знань, формування і розвиток навичок та умінь, компетентностей і ціннісних орієнтацій тих, хто навчається. Саме інтерактивні технології навчання стимулюють пізнавальну діяльність і самостійність студентів. Як зазначають педагоги, інтерактивна творчість викладача й студента безмежна за умов майстерного керування нею для  досягнення поставлених навчальних цілей.

Сучасні підходи до підвищення кваліфікації вчителів математики

Попова Т.В.

КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти», м. Харків

Сучасним вчителям, як ніколи треба бути готовими удосконалювати навчальний процес, застосовувати новітні технології навчання учнів, які б відповідали високим вимогам сьогодення. А тому в КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти» постійно відбувається пошук ефективних варіантів організації освітнього процесу для слухачів курсів підвищення кваліфікації вчителів математики. Одним з результатів такого пошуку стало впровадження очно-дистанційної форми навчання, яка передбачає індивідуальний підхід до кожного слухача і створює умови для безперервної освіти.

Під час дистанційного етапу вчителі опрацьовують теоретичні матеріали, виконують практичні завдання та завдання в тестовій формі По закінченні дистанційного курсу з учителями проводиться заняття у формі chat та підсумковий вебінар. Наявність тестування в режимі оn-line педагоги є важливим фактом мотивації активного опрацювання інформаційно-комунікаційних технологій у професійній діяльності. Водночас, як показала практика, головною перешкодою дистанційного навчання для вчителів-предметників є обмеженість доступу до комп’ютерної техніки, відсутність стійкої мережі Internet, а тому і недостатній рівень володіння інформаційно-комунікаційними технологіями

Результати анкетування серед вчителів математики показали, що навіть в тих школах, де є інтерактивна дошка, вона використовується основному тільки як екран для презентацій. Тому під час навчання вчителів математики на курсах підвищення кваліфікації значна увага приділяється також освоєнню технології роботи з інтерактивною дошкою. Зокрема, на заняттях з методики навчання учнів теорії ймовірностей застосування інтерактивної дошки дає змогу продемонструвати в динаміці, «наживо», ймовірність різноманітних явищ і подій, що дозволяє забезпечити високий рівень мотивації навчання.

Значна увага приділяється на заняттях можливостям комп’ютерного моделювання в процесі постановки та розв’язування математичних задач (робота з ЕЗНП: пакет «Динамічна геометрія»,GRAN та ін. )

У подальшій роботі плануємо ознайомлення вчителів математики з програмою ДС TRAGECAL та продуктивне використання ІКТ .

ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ АКТИВНИХ МЕТОДІВ ДІЯЛЬНОСТІ ТА СПІЛКУВАННЯ У КУРСІ «ПСИХОЛОГІЯ ДЛЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ»

Рибалко О. В.

Національній технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Харків

«Психологія для старшокласників» – це курс, що передбачає емоційне сприйняття навчальної інформації, емоційне навантаження як на тьютора, так і на старшокласника. Тьютору необхідно пам'ятати, що письмове слово є найважливішим елементом у процесі дистанційного навчання, і впливає лише тоді, коли несе в собі впевненість і наповнено емоціями.

Як вказує І.Я.Лернер, “Методи навчання повинні забезпечувати досягнення всіх цілей навчання. Якщо які-небудь цілі даною сукупністю методів не досягаються, то ця сукупність не може вважатися достатньо повною. Головне місце серед методів у дистанційному навчанні повинні зайняти ті, що забезпечують розвиток творчого потенціалу особистості, подальше впровадження засвоєної інформації у професійній діяльності, тобто ті які забезпечують постійну діяльність та пошук.

У дистанційному курсі знайшли широке застосування активні методи навчання. До активних методів навчання в дистанційному курсі «Психологія для старшокласників» можна віднести: аналіз і розв’язання конкретних ситуацій, креативний метод, мозковий штурм, навчання за межами курсу і проблемно-пошуковий метод, інтерактивні ситуаційні вправи.

А також, слід зауважити, що спілкування є обов'язковою умовою організації навчальної діяльності як активного процесу у дистанційному навчанні. У процесі проведення навчального процесу опора робиться, в основному, на вербальні форми. Основними засобами організації дискусій у дистанційному навчанні є форум, пошта курсу (асинхронна взаємодія), чат та вебінар (синхронна взаємодія).

Дискусійний форум - форма взаємодії, яка побудована на різноманітті точок зору учасників щодо вирішення конкретної навчальної проблеми. Форум дозволяє будь-кому з групи висловити свою думку. Плідність діалогу у визначеній мірі залежить від уміння тьютора керувати ходом дискусії. При нагоді тьютор стає учасником діалогу, щоб надати зразки мовної культури. Дистанційний курс «Психологія для старшокласників» передбачає рівноправний діалог між тьютором та старшокласником, коли навчальна діяльність здійснюється, головним чином, через інтелектуальну та емоційну взаємодію між ними, а результат навчання пов'язаний з метою навчального процесу.

ІНТЕРНЕТ-ТЕХНОЛОГІЇ У ДИСТАНЦІЙНОМУ НАВЧАННІ

Ручинська Н.С.

ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України, м. Київ


Інформатизація суспільства передбачає постійне підвищення професійного рівня педагогічних працівників; володіння засобами інформаційних і комунікаційних технологій. Інтернет-технології відкривають нові можливості вдосконалення комунікацій та здійснення навчального процесу. Зручність і гнучкість гіпертекстового представлення матеріалу, оперативний доступ до інформації, розташованої в різних регіонах і країнах, висока оперативність оновлення і інші переваги Інтернет-технологій дозволили достатньо швидко упровадити їх в освітню практику. Актуальним стає проведення Інтернет-конференцій, форумів з обговорення проблемних питань.

Інтернет-конференція полягає в тривалому обговоренні наукових статей заданої тематики, які попередньо розміщені в Інтернет-просторі. Поточні дискусії у вигляді форумів створюються в довільній кількості самими слухачами. Форумом називають спосіб асинхронного спілкування у виділеному просторі мережі Інтернет, де учасники навчального процесу можуть обмінюватися думками із певної тематики протягом тривалого (часто необмеженого) проміжку часу. Завершальним етапом інтернет-конференції є чат. Чат – обмін миттєвими повідомленнями. Перевага даної технології – це можливість он-лайн (синхронного) спілкування між усіма учасниками процесу.

Інтернет-семінар – це робота слухачів у форумі, обмежена у часі, присвячена наперед визначеному колу питань в рамках заданої теми. Для проведення якісного інтернет-семінару необхідна відповідна попередня підготовка, у процесі якої викладач-тьютор визначає час проведення, формулює завдання, готує і розсилає листи-запрошення учасникам. Для кращого розуміння теми, дискусійних питань бажано запропонувати теоретичний матеріал (корисні посилання, список літератури).

Є всі підстави вважати, що система Інтернет-технологій у дистанційному навчанні дозволить в Україні ввести в дію нові ще не розкриті резерви її потенційного зростання і процвітання, зробить освіту в Україні більш привабливою, розвине національний простір освітніх послуг.

Підготовка майбутніх вчителів до використання інтернет ресурсів у ПРОФЕСІЙНІЙ діяльності

Савченко А.С.

Харківський національний педагогічний університет

імені Г. С. Сковороди,

м. Харків

Успішна професійна діяльність вчителя вимагає активного використання дидактичних можливостей інформаційно-комунікаційних технологій, тому до підготовки майбутніх вчителів обов’язково має бути включене їх різнобічне та ґрунтовне ознайомлення із засобами та напрямами впровадження інформаційно-комунікаційних технологій до навчально-виховного процесу.

Важливим напрямом застосування інформаційно-комунікаційних технологій в освіті є використання освітніх ресурсів глобальної мережі Інтернет. Такі ресурси надають учителю можливість опрацьовувати та використовувати досвід інших вчителів, методистів, провідних фахівців в галузі педагогіки, психології, спеціалістів-науковців. Сучасному учителю необхідно бути обізнаним щодо останніх досягнень в області освіти та технологій, використовувати провідні педагогічні розробки, знаходити та налагоджувати контакти з колегами, доробки яких можуть стати неоціненними у власній педагогічній практиці, розміщувати свої особисті матеріали у відкритому доступі на тематичних ресурсах.

Методика навчання майбутніх вчителів основам ефективного пошуку інформації в Інтернеті включає в себе: ознайомлення з основними етапами пошуку, особливостями пошуку, а також аналіз тематичних ресурсів з освітньою інформацією різного типу (періодичні видання, підручники, відеофайли, презентації, ілюстративний матеріал тощо).

Доцільним є надання студентам систематизовані інформації про освітні Інтернет-ресурси, що містять банки презентацій, навчальних відеоматеріалів; ефективний каталогізований пошук по доступним в мережі книжкам та статтям, безкоштовним банкам фотографій та ілюстраціям. Слід зазначити, що більшість з цих ресурсів дозволяє як завантажувати інформацію на свій комп’ютер для подальшого використання, так і можливість вбудовувати матеріали на власний сайт, блог. Це дозволить учителю створювати власну он-лайн базу корисних матеріалів, які можна рекомендувати до розгляду колегам та учням у процесі вивчення певного курсу, підготовці до занять. З урахуванням вищевикладеного нами було розроблено методичні рекомендації для студентів педагогічних навчальних закладів з організації ефективного пошуку інформації в мережі Інтернет та підготовлено мультимедійні презентації за темою.

ДОСВІД ВПРОВАДЖЕННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ В ПРАКТИКУ ВИКЛАДАННЯ ІСТОРІЇ У СЕРЕДНІЙ ШКОЛІ

Савченко М.В.

Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», м. Харків
О.Б. Посисаєв
середня школа № 317, м. Санкт-Петербург


Для впровадження методик дистанційного навчання у практику середньої школи необхідно прикласти значні зусилля як з боку адміністрації школи, так і від кожного окремо вчителя. У даній роботі ми як раз і зупинимося на останньому аспекті цієї проблеми. Один зі співавторів даної роботи (О.Б. Посисаєв) витратив на подолання цього шляху приблизно півроку, що, безсумнівно, заслуговує на те, щоб повідомити конкретні деталі цього шляху. Фактично маршрут включав три етапи: I) Для того щоб познайомиться з процесом дистанційного навчання, О.Б. підписався на безкоштовний 6-ти тижневий дистанційний курс «Створення інтерактивного сайту на базі середовища «Веб-клас ХПІ»» (arkov.ua/techn/nvs1, тьютор Савченко М.В.) і успішно його пройшов, створивши прототип сайту «Кабінет дистанційної підтримки освіти» (arkov.ua/techn/nvs1_21). II) Після закінчення курсу О.Б. підписався в курс «Створюємо Дистанційний Курс Дистанційно» (dl.kpi.kharkov.ua/techn/nvs2) з метою створення власного курсу. Створення власного курсу розбито на 10 етапів, протягом яких докладно вивчається віртуальне навчальне середовище «Веб-клас ХПІ» та основні прийоми по створенню авторського курсу. III) Робота в цьому курсі виявилася результативною і призвела до створення «Кабінету дистанційної підтримки курсу історії для середньої школи» (arkov.ua/techn/nvs2_03/). Предметом вивчення стала тема Великої Вітчизняної війни, оскільки вона є однією з ключових тем базового курсу Історії Росії, в той же час з переходом на концентричну систему викладання курсу історії можливості для докладного висвітлення подій цього періоду в рамках класно-урочної системи явно не вистачає.

Одним з результатів першого етапу роботи курсу є задоволеність учнів результатами і самим процесом навчання, висловлена ними як на форумі, так і при особистому спілкуванні. Показовим є і те, що деякі учні приступили до виконання випереджального завдання в перші дні нового року.

ВИКОРИСТАННЯ ДИСТАНЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ УЧИТЕЛІВ

Самойленко О.М.

Миколаївський державний університет ім. Сухомлинського, м. Миколаїв

З метою дослідження стану використання дистанційних технологій навчання в процесі діяльності викладачів вищих навчальних закладів було опитано 187 учителів. Досліджувались питання які стосуються використання таких дистанційних технологій як електронне листування, тематичні обговорення на базі форумів, оперативні консультації чат-конференції, мережеві та аудіовізуальні технології.

Отримані результати дають змогу стверджувати, що учителі найбільш часто в своїй діяльності використовують електронне листування, тематичні обговорення на базі форумів і чат-конференції. Електронне листування, яке використовують в своїй професійній діяльності 68% педагогічних працівників. Тематичні обговорення на базі форумів використовує 71% педагогічних працівників. Чат-конференціями користуються 79% учителів. Такі технології дають можливість обмінюватись між собою різними файлами: конспектами, науковими публікаціями, фотографіями, які стосуються вивчення предмету, звітною документацією, контрольними, самостійними, індивідуальними роботами і їх результатами, обговорення тем, удосконалення педагогічних розробок, планів, обговорення з учнями проблемних тем та надання їм консультацій. Завдяки чату спеціалісти мають можливість розглядати пропозиції щодо вдосконалення навчального процесу і давати висновок про доцільність їх використання в умовах навчального процесу, консультувати один одного та учнів.

Інформацію мережі Інтернет в своїй діяльності використовують 95% учителів. Аудіо- та відеоматеріали в професійних цілях використовують 47% педагогів так як це один із найкращих засобів запам’ятовування учнями навчальної інформації. І лише 12% учителів використовують в своїй діяльності соціальні сервіси, 10% соціальні закладки і 6% - блоги.

Вагомий відсоток учителів указує на те, що дистанційні технології використовуються в їх діяльності достатньо широко. Якщо учнів вважати потенційними абітурієнтами вищих педагогічних навчальних закладів, необхідно удосконалити процес підготовки майбутніх учителів. Викладачі мають бути методично підготовленні до застосовування таких технологій: володіти технікою і методикою.