Родіна Віктор Володимирович

Вид материалаДокументы
Подобный материал:

Родіна Віктор Володимирович



Проблема створення інформаційної Інтернет-бази даних географічних досліджень (тези доповіді)

НПУ імені М.П. Драгоманова, кафедра фізичної географії



Інформаційне забезпечення завжди відігравало велику роль в географічних дослідженнях. В наш час одним з головних джерел наукових даних все частіше виступають інформаційні ресурси світової електронної мережі Інтернет. Перевагами використання Інтернет є швидкість і зручність доступу до необхідної наукової інформації, а також форми її представлення, які, як правило, не потребують додаткової підготовки (сканування, введення з клавіатури, тощо) для подальшої обробки і аналізу на ЕОМ.

На сьогоднішній день в Інтернет існує велика кількість Web-серверів і окремих Web-сторінок (website), які містять різноманітну наукову і науково-популярну географічну інформацію. Слід зазначити, що за останні п`ять років їх кількість збільшилась, особливо в країнах Східної Європи та колишнього СРСР. Також відмічена тенденція до збільшення географічних Web-сторінок, які містять інформацію вузького тематичного спрямування. Інформаційна структура цих сайтів, як правило, складається з двох основних частин: 1) інформаційного блоку та 2) посилань (links) на Інтернет-джерела з подібною за тематикою інформацією.

Аналіз існуючого спектру географічних Інтернет-ресурсів, показує, що найбільш поширеними типами даних є текстова інформація (тези, статті, тексти доповідей, списки праць, тощо), графічні дані (фотографії, картографічні матеріали). Набагато рідше зустрічаються статистичні дані та матеріали польових досліджень.

В зв`язку з розширенням географічних Інтернет-ресурсів та особливостями їх інформаційної структури виникає необхідність у створенні спеціалізованої Інтернет-бази даних, яка б забезпечувала пошук необхідної інформації за заданими критеріями, а також обмін та використання матеріалів географічних досліджень.

Створення такої бази географічної інформації дозволить ефективніше використовувати вже набутий фактичний матеріал, особливо в тих дослідженнях, які потребують порівняльного аналізу, багаторічних спостережень з метою вивчення динамічних процесів, коштовних експедиційних досліджень, розробки систем моніторингу навколишнього середовища, а також вивести на новий якісний рівень взаємодію і обмін інформацією між дослідниками різних галузей географії та інших природничих дисциплін.