Шевченко Олексій Володимирович
| Вид материала | Документы |
- Лисенок Олексій Володимирович, 187.16kb.
- Тема: Т. Г. Шевченко співець краси рідного краю, 30.33kb.
- Огородник Костянтин Володимирович, 147.97kb.
- Тарас Шевченко народився 9 березня 1814, 335.74kb.
- Т. Г. Шевченко Бендерский политехнический филиал методические указания, 1001.84kb.
- Т. Г. Шевченко. “Мені тринадцятий минало, 91.33kb.
- Тарас Григорович Шевченко для українського народу І які життєві урок, 332.9kb.
- Какое отношение акын Тарази имеет к Тарасу Шевченко, 230.36kb.
- Курінний Олексій, здобувач Національного університету «Києво-Могилянська академія», 214.11kb.
- План I. Богатство поэтического языка шевченко. II. Тарас григорьевич шевченко и русская, 443.56kb.
Шевченко Олексій Володимирович. Вплив сполук важких металів на перебіг фітовірусної інфекції в модельних системах: дис. канд. біол. наук: 03.00.06 / Київський національний ун- т ім. Тараса Шевченка. - К., 2004.
Анотація до роботи:
Актуальність теми. Поширеність захворювань рослин вірусної етіології в агро- та біоценозах України набуває все загрозливіших форм та наслідків. Культивування одного виду сільськогосподарських рослин протягом тривалого проміжку часу створює оптимальні умови для збільшення різноманітності і накопичення вірусів рослин в агроценозах, що становить загрозу подальшого неконтрольованого поширення вірусних інфекцій на інші території. Відсутність систематичного моніторингу за фітовірусними інфекціями призводить до неможливості прогнозування розповсюдження захворювань та врахування спричинених ними втрат врожаю. Разом з цим, однією з важливих сучасних проблем є підвищення рівня антропогенного забруднення навколишнього середовища важкими металами, які потрапляють в оточуюче середовище, де депонуються, головним чином, у грунті. Рослини можуть накопичувати важкі метали, а тому є проміжною ланкою потрапляння важких металів до організму людини та тварин.
Враховуючи вищесказане, агроценози є оптимальним місцем сумісної дії двох стресових чинників на рослини: вірусної інфекції як фактора біотичної природи та важких металів абіотичної. Відомо, як організм рослин відповідає на кожен з даних факторів окремо. Але в умовах сьогодення реакція рослин на сумісну дію обох стресорів є непередбачуваною. З одного боку, можна припустити, що дія двох факторів мала б чинити більш значний негативний вплив на рослину. З іншого, можливою є ситуація, коли вплив одного із стресових факторів індукує таку захисну відповідь рослини, яка потенційно може бути ефективною проти дії стресорів іншої, зокрема вірусної, природи. Тому актуальним постає розуміння механізмів взаємодії вірусної інфекції та сполук важких металів в організмі рослин як стресових факторів біотичної та абіотичної природи. Є принципово важливим показати, як впливає знаходження важких металів у грунті на розвиток фітовірусної інфекції та здатність рослин накопичувати вірус, а також на загальний фізіологічний стан рослин при сумісній дії вірусної інфекції та важких металів.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась у рамках наукової теми кафедри вірусології біологічного факультету Київського національного університету “Моніторинг збудників вірусних інфекцій з метою розробки наукових основ екологічно чистих технологій вирощування сільськогосподарських культур” (реєстраційний номер №01БФ036-01).
Мета і завдання дослідження. Метою досліджень було вивчити перебіг вірусної інфекції рослин на прикладі вірусу тютюнової мозаїки (ВТМ) та Х-вірусу картоплі (XВК) під впливом різних концентрацій важких металів у грунті.
Для досягнення цієї мети необхідно було вирішити наступні завдання:
- оцінити вплив сполук свинцю, цинку та міді на час та ступінь розвитку вірус-індукованих симптомів у інфікованих рослин;
- методом імуноферментного аналізу дослідити часову динаміку концентрації вірусу у дослідних рослинах, вирощених у грунті з додаванням важких металів;
- колориметричними методами оцінити сумісний вплив вірусної інфекції та важких металів на фізіологічні показники стану рослин (вміст сумарного хлорофілу та співвідношення концентрацій хлорофілу a до хлорофілу b) та порівняти його з окремим впливом вірусної інфекції або важких металів;
- дослідити вплив важких металів на морфологічні властивості вірусів рослин;
- з допомогою люмінесцентної мікроскопії визначити вплив свинцю, цинку та міді у різних концентраціях на здатність інфікованих рослин утворювати вірусні включення.
Об’єкт дослідження – Х-вірус картоплі (Potato virus X, PVX), вірус тютюнової мозаїки (Tobacco mosaic virus, TMV), рослини тютюну (Nicotiana tabacum L. cv. trapeson), томатів (Lycopersicon esculentum L. сv. Miliana), картоплі (Solanum tuberosum L. сорт Повінь).
Предмет дослідження – перебіг вірусних інфекцій під впливом важких металів.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше продемонстровано, що наявність у грунті важких металів у високих концентраціях може призводити до більш суворих симптоматичних проявів вірусного інфікування рослин. Показано, що наявність важких металів у грунті сприяє накопиченню рослинами вірусів. Вперше встановлено, що за дуже високих концентрацій важких металів у грунті відбувається пригнічення утворення вірус-індукованих включень в інфікованих рослинах. Продемонстровано, що сумісний вплив вірусної інфекції та важких металів не справляє синергічного або адитивного ефекту на вміст сумарного хлорофілу та співвідношення концентрацій хлорофілу a до хлорофілу b в рослинах у порівнянні з окремим впливом кожного з факторів.
Практичне значення одержаних результатів. Отримані статистично обгрунтовані результати, які свідчать про значне накопичення сільськогосподарськими рослинами вірусів під впливом важких металів у грунті, що становить безпосередню загрозу неконтрольованого поширення вірусів у агроценозах. За отриманими результатами можуть бути розроблені рекомендації щодо контролю вмісту важких металів у грунті та нормативів внесення добрив для зменшення різноманітності та розповсюдженості вірусів рослин в агроценозах. Результати досліджень включені в матеріали для написання навчального посібника “Вплив важких металів на перебіг вірусних інфекцій рослин”, який рекомендовано для студентів біологічних спеціальностей вищих навчальних закладів, фахівців з захисту рослин та вірусологів.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною роботою автора. Інформаційний пошук, опрацювання літературних джерел, розробка схем експерименту, отримання експериментальних даних, їх узагальнення та інтерпретація автором дисертації здійснені особисто. Підготовку публікацій за отриманими результатами та представлення результатів на наукових конференціях здійснено за участю наукового керівника.
Апробація результатів дисертації. Матеріали роботи доповідались на 6-й Міжнародній конференції Європейського товариства фітопатологів „Стійкість до захворювань у фітопатології” (Прага, Республіка Чехія, вересень 2002 р.); Конкурсі експериментальних робіт молодих дослідників Інституту мікробіології та вірусології ім. Д.К.Заболотного НАН України (Київ, Україна, грудень 2002 р.); Днях науки у Національному Університеті Києво-Могилянська Академія (Київ, Україна, січень 2003 р.); ІІІ-му З’їзді з Радіаційних Досліджень (Київ, Україна, травень 2003 р.); 1-му Міжнародному Конгресі європейських мікробіологів (Любляна, Словенія, червень-липень 2003 р.); 11-му Міжнародному Конгресі з вивчення молекулярних взаємовідносин рослина-мікроорганізм (Санкт-Петербург, Росія, липень 2003 р.); 6-му Міжнародному Симпозіумі з забруднення навколишнього середовища у Центральній та Східній Європі та СНД (Прага, Республіка Чехія, вересень 2003 р.).
Публікації. За матеріалами досліджень опубліковано 8 робіт, з них 3 – статті у фахових наукових журналах, 1 – навчальний посібник, 4 – матеріали конференцій.