Geum.ru

Рефера т на універсальну енциклопедію «Черкащина» (К., 2010. 1100 с; ілюстрації; автор-упорядник жадько віктор Олексійович)

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
Р Е Ф Е Р А Т

на універсальну енциклопедію «Черкащина» (К., 2010. - 1100 с; ілюстрації; автор-упорядник ЖАДЬКО Віктор Олексійович).


Мета підготовки та випуску у світ універсальної енциклопедії «Черкащини» - упорядкувати всю інформацію – від початку перших відомостей про край до сьогодення: економічної, політичної, соціальної, правової, моральної, культурологічної тематики, дані про історію міст і сіл, відомих особистостей тощо. В енциклопедії використано багатий архівний, науковий, художньо-документальний, історичний та публіцистичний матеріал культуркомпаративістського та культургерменевтичного характеру.

Автор-упорядник підтвердив фактами історичну давність унікального регіону України: акцентував на реальності припущення, що на Черкащині побував «батько історії» Геродот; тут є поселення трипільської культури 9так званої томасівська група на території Тальнівського району); пам’ятні місця скіфської пори та епохи Київської Русі (на зВенигородщині та Лисянщині), а новішу, ренесансну історію України без Черкащини годі й уявити. Насамперед тому, що тут (на Чигиринщині) маємо осередок формування державницького світогляду багатьох відомих постатей.

Як відомо та є історичним надбанням області, створеної 1953 року (до речі, яка об’єднала історію Полтавської, Київської, Кіровоградської областей), що найбільші національно-визвольні змагання українського народу починалися з черкаської землі: у 1637 році під проводом гетьмана війська запорозького Павла Бута-Павлюка, 1648-го — на чолі з видатним полководцем і державним діячем Богданом Хмельницьким. У 1768-му гайдамацьке повстання повів за собою також уродженець Чигиринщини Максим Залізняк. У двадцятих роках минулого сторіччя отамани і козаки Холодноярської республіки саможертовно боронили незалежну Українську державу від червоної більшовицької навали.

Черкащина народила геніального Поета-пророка Тараса Шевченка, батька першої української опери Семена Гулака-Артемовського, класика української літератури Івана Нечуя-Левицького, видатного драматурга Михайла Старицького, композиторів Олександра Кошиця та Кирила Стеценка; вчених зі світовим ім’ям, першого ректора Київського університету Михайла Максимовича, плеяду помологів родини Симиренків. Уродженець Черкащини, член уряду УНР професор Микола Швець проголосив у 1919 році на київському Софійському майдані Акт злуки Західно - Української Республіки з УНР. Родове коріння першого Президента України Михайла Грушевського також з гетьманського краю. Герой України В’ячеслав Чорновіл побачив світ і зробив перші свої кроки по Тарасовій горі. І таких особистостей в області тисячі, здебільшого призабутих і це видання відроджує їхні імена.

Упродовж десяти років Жадько В.О. упорядковував матеріали про край Богдана і Тараса, проїхав і зібрав інформацію та зазнімкував у 700 селах Черкащини всі історичні місця, церкви, пам’ятники, центри міст і сіл та на цій основі, з використанням архівного, наукового, художньо-документального, історичного та публіцистичного матеріалу й підготовлено ця книжка. Скажімо, про відомих особистостей в статтях наведено прізвище, ім'я та по-батькові, дати життя за новим стилем, місце народження і смерті за сучасним та колишнім адміністративним поділом, вказано фах, навчальний заклад, де особистість здобувала освіту, перелік основних місць діяльності тощо.

Майже до всіх статей додано бібліографію, матеріали з яких використовував автор-упорядник: вони незалежно від мови оригіналу та подаються українською і російською мовами із зазначенням року виходу видання та сторінку. Подекуди зроблено винятки для закордонних видань — аби підкреслити широту географії виходу української книги, вказано крім року і місце видання (Едмонтон, 1985; Париж, 1993 та ін.).

Статті енциклопедії розміщено в алфавітному порядку. Готуючи енциклопедію, автор-упорядник прагнув здійснити якомога повну перевірку фактичного матеріалу. Корективи вносилися на підставі інформації, одержаної з матеріалів, що надали райдержадміністрації, краєзнавці, періодичної преси, з нових монографічних і довідкових видань, архівів офіційних і науково-дослідних установ, на основі особистого листування, зауважень і побажань, які надійшли від читачів, критичних зауважень, опублікованих в пресі. За схемою статей енциклопедія не претендує на всебічність висвітлення, однак такі намагання були.

Подано 3 525 статей, окрім історії кожного села та міста плюс 3 500 фотографій про кожний населений пункт; вміщено 187 малюнків черкаських аматорів пензля (з них 50 – Т.Г.Шевченка).

У виданні подано також 124 сторінки кольорових тематичних вкладок, зокрема: «Ватажки», «Бандури», «Богдан Хмельницький», «Ікони Черкащини», «Козаки», «Портретна Шевченкіана», «Природа кожного району», «Життя і творчість Василя Симоненка» тощо. В комплексі, енциклопедія через творчі біографії людей, насичене подіями минуле села чи міста висвітлює історію українського державотворення, його непросте становлення за різних епох і часів.

Духовні світочі нації, її пророки, що віддали життя задля відродження свободи й культури народу, — «це візитна картка» тієї чи іншої держави у світі. Символом англійської культури став Шекспір, німецької — Гете, російської — Пушкін, польської — Міцкевич... В українців є постать, котрою можемо пишатися перед Богом і людством, — це Тарас Шевченко, який народився на Черкащині. Сама фізична (Кобзар був у кожній хаті в найстрашніші для українців часи!) і, головне, духовна присутність Поета у свідомості людей допомогла зберегти націю. Саме Шевченка непохитне стремління до волі надихало інакодумців щороку, ризикуючи свободою, виходити на маніфестації 22 травня, в день перепоховання Кобзаря, і наближати цим омріяну незалежність України. Але ж геній — не лише предмет гордості. Його присутність у нашому житті (якщо вона реально є!) безмірно нас зобов’язує. Постать Тараса Шевченка надзвичайно багатогранна. Ми всі десь на шляху до розуміння Генія – неспроста проблемі шевченкознавства в енциклопедії приділено великий матеріал, про Кобзаря зібрано унікальні відомості із доповненнями, що виявлені науковцями за останні роки, подані матеріали про дослідників життя і творчості Тараса Шевченка, про пам’ятники і погруддя, їхню історію виготовлення та встановлення, рідних та оточення Великого Кобзаря, його художні твори і малюнки, вміщено портретну галерею Т.Шевченка роботи черкаських майстрів пензля тощо.

В енциклопедії подано також інформацію про майже всіх членів Національної спілки журналістів України і Національної спілки письменників України, які народилися переважно на Черкащині, а також про багатьох живописців, скульпторів, архітекторів та композиторів, які свою творчість пов’язують з іменем Т.Шевченка; про лауреатів Шевченківської премії, про всі місця, де перебував Кобзар. Шевченко це синтез літературної української і творець тієї духовної України, у якій ми живемо й сьогодні. В універсальній енциклопедії знаходимо якнайширшу інформацію про Тараса Григоровича Шевченка – це своєрідна енциклопедія в енциклопедії й своєрідний дарунок до ювілею Кобзаря.

В енциклопедії написано історію створення, вміщено екскурсійні об’єкти із фотосвітлинами Черкащини: музей історії Корсунь-Шевченківської битви; Історичний музей; художня галерея; виставка зразків військової техніки часів Другої світової війни; Свято-Покровський Красногірський жіночий монастир, який розташований поблизу міста Золотоноша; Свято-Покровський Красногірський монастир м. Канів, маршрут “На могилу Т.Г. Шевченка”: Шевченківський національний заповідник: музей Т.Г. Шевченка, “Тарасова світлиця”; Успенський собор; Канівський природний заповідник; Михайлова гора; Трахтемирів, Межиріч; с. Моринці, с. Шевченкове, с. Будище, маршрут “На батьківщину Т.Г. Шевченка”. Мальовничі села Моринці, Шевченкове, Будище, які у 1992 році об’єднані у державний історико-культурний заповідник “Батьківщина Тараса Шевченка”. Заповідник нараховує 43 пам’ятки історії та культури. Центр заповідника – колишня садиба Тарасових батьків у с. Шевченковому (Кирилівка), на території якої ще у 1939 році відкрито літературно-меморіальний музей Т. Шевченка. За кількасот метрів – хата дяка, де навчався малий Тарас.

В історію с. Моринці вміщено будинок, де народився Поет, у с. Будищах – будинок пана Енгельгарда та велетенський дуб, у дуплі якого Тарас ховав свої малюнки.

Урочище Холодний Яр – комплексна пам’ятка природи і культури загальнодержавного значення. Саме він надавав захист повсталим селянам в роки Коліївщини, був партизанською базою під час Другої світової війни. Серед лісів Холодного Яру розташований Свято-Троїцький Мотронинський монастир (ХІІ ст.), заснований княгинею Мотроною. Пам’ятні місця періодів Коліївщини, Холодноярської республіки та партизанського руху в роки Другої світової війни - м. Чигирин, маршрут “Місцями козацької слави”. Чигиринщина – земля козацької слави - це батьківщина великого сина України, видатного полководця Богдана Хмельницького. В центральній частині міста височіє Богданова (Замкова) гора, на вершині якої збереглися залишки могутньої фортеці та споруджено монумент Б. Хмельницькому, а біля підніжжя гори розмістився музейний комплекс.

У селі Суботові зведено Б.Хмельницьким Іллінську церкву - усипальницю великого гетьмана, залишки фортечних мурів, три криниці, побудовані за наказом Б. Хмельницького на честь полеглих у битвах запорожців. Про Б.Хмельницького та його оточення, рідню в енциклопедії подано обширний архівний, історичний та ілюстративний матеріал, що допоможе історикам, краєзнавцям у роботі над образом українського гетьмана.

У енциклопедії написано і про Кам’янський державний історико-культурний заповідник, який був заснований в 1995 році. У 1820–1822 роках це містечко відвідував О.С. Пушкін, а з 1865 по 1893 року сюди щороку приїздив видатний російський композитор П.І.Чайковський. До наших часів збереглись залишки старовинного парку Давидових, окрасою якого є Зелений будиночок та водяний млинок. Найдавнішою пам’яткою архітектури міста є грот, побудований в кінці ХVІІІ сторіччя – улюблене місце відпочинку гостей Кам’янки, тут діють літературно-меморіальний музей О.С. Пушкіна та П.І. Чайковського; історичний музей; картинна галерея; парк декабристів.

Як науковець, автор-упорядник своїм виданням бере на себе сміливість стверджувати, що ні одна спільнота не може існувати без об’єднувального колективного «фонду спогадів», без, ширше кажучи, історичних уявлень про себе, свій край. І якими б неточними, з точки зору канонів історичної науковості, такі уявлення не були, вони мають бути об’єктивно досліджені, бо відіграють роль інструменту, при допомозі якого ця національна спільнота пізнає сама себе, визначає свої власні межі та проектує стратегії поведінки з іншими соціальними спільнотами. Для об’єктивного пізнання своє материзни та її життя, потрібно створення такої енциклопедії, яка позбавлена злободенного азарту. На думку автора-упорядника, історична стабільність – це така конструкція минулого та сучасного, в якій всі значущі фігури та події минулих і теперішніх подій займають пошановане місце, утворюючи свого роду парадну патріотичну панораму.

У виданні «Черкащина» влаштований будь-який патріотичний канон. Звісно, є певні закономірності забування історичних подій, тому автор-упорядник і боїться в своїх пошуках упустити важливий факт, подію, життя і творчість особистості... Однак, якою б значущою подія для сучасників не була, і як би її учасники не намагалися зробити цю подію такою, що постійно повинна пам’ятатись нащадками, час іще ніхто не подолав. То ж неспроста девізом свого видання автор-упорядник обрав гасло: «Людина та історія села чи міста живуть доти, допоки їх згадують».

Універсальна енциклопедія – перше такого роду видання в Україні у всіх вимірах від початку ХУ сторіччя до сьогодення; упродовж останніх років автором надруковано з даної тематики близько 50 статей у вітчизняних газетах і журналах. Енциклопедія подає цілісний образ Черкащини в подіях, інституціях, установах, поняттях тощо. Автор-упорядник охопив увесь обшир діяльності Малої Батьківщини, її міста і села, річки та історичні пам’ятки, козаків та гайдамаків, гетьманів, отаманів Холодного краю, героїчних земляків у часи Другої світової війни, відомих особистостей та іще масу досі недрукованого матеріалу – упродовж усього історичного часу: від перших відомостей про область про заснування і життєдіяльність до сьогодення (дані на 10 травня 2010 року).

Як науковий консультант, академік АПН України, ректор НПУ імені М. П. Драгоманова Адрущенко В.П. не був задіяний до організаційного та редакційно-видавничого процесу збору матеріалів та верстання енциклопедії, як і не фінансував її випуск.

Універсальна енциклопедія «Черкащина» розрахована на фахівців та широке коло читачів.


___________________Жадько В.О.

1 березня 2011 року.