Правила технічної експлуатації залізничного транспорту промислових підприємств I терміни та їх визначення
| Вид материала | Документы |
| 2. Колісні пари 3. Гальмове обладнання і автозчіпний пристрій |
- Правила технічної експлуатації залізничного транспорту промислових підприємств, 1684.2kb.
- Міністерство промислової політики України Затверджено наказом Міністерства промислової, 2455.29kb.
- Аналіз регуляторного впливу, 229.95kb.
- Розділ 1 роль І місце інноваційних процесів у діяльності підприємств залізничного транспорту, 706.68kb.
- Методика розрахунку та класифікація фінансових результатів 24 Особливості діяльності, 598.04kb.
- Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів затверджено, 4505.97kb.
- О страхування наземного транспорту (крім залізничного транспорту) (надалі Правила), 519.47kb.
- Вантажооборот підприємств транспорту, 43.42kb.
- Оцінка конкурентоспроможності промислових підприємств (на прикладі підприємств кондитерської, 815.91kb.
- Державний комітет статистики України, 26.01kb.
2. КОЛІСНІ ПАРИ
2.1. Кожна колісна пара має відповідати вимогам чинного законодавства та мати на осі виразно поставлені знаки про час і місце формування і повного обстеження колісної пари, а також тавро про приймання її при формуванні. Знаки і тавро ставляться в місцях, передбачених правилами маркування.
2.2. Колісні пари підлягають огляду і вимірам під рухомим складом із занесенням результатів виміру в спеціальному журналі. Звичайний і повний огляд і ремонт колісних пар зі зміною елементів повинні проводитися в пунктах, спеціально призначених для цього.
2.3. Відстань між внутрішніми гранями коліс у ненавантаженої колісної пари має бути 1440 мм. Відхилення у бік збільшення і зменшення допускається не більше 3 мм.
2.4. Забороняється експлуатувати рухомий склад, включаючи спеціальний рухомий склад:
з тріщиною в будь-якій частині осі колісної пари;
з тріщиною в ободі, диску і маточині колеса;
за наявності гострокінцевого накату на гребені колісної пари;
при таких зношеннях і пошкодженнях колісних пар, які порушують нормальну взаємодію колії і рухомого складу:
з прокатом по колу кочення колеса у локомотивів і спеціального самохідного рухомого складу - більше 7 мм, вантажних вагонів і спеціального несамохідного рухомого складу - більше 9 мм;
з товщиною гребеня більше 33 мм або менше 23 мм у локомотивів при вимірюванні на відстані 20 мм, у вагонів - 18 мм від вершини гребеня;
з вертикальним підрізом гребеня висотою понад 18 мм;
з повзуном (вибоїною) на поверхні кочення у локомотивів, спеціального рухомого складу і вагонів з роликовими буксовими підшипниками - понад 1 мм, вагонів з підшипниками ковзання - понад 2 мм.
При величині повзуна у вагонів від 2 до 6 мм, у локомотива і спеціального самохідного рухомого складу - від 1 до 2 мм допускається рух поїзда із швидкістю 15 км/год, а при величині повзуна відповідно від 6 до 12 мм і від 2 до 4 мм - із швидкістю 10 км/год до найближчого пункту технічного обслуговування, де є засоби для заміни колісних пар.
3. ГАЛЬМОВЕ ОБЛАДНАННЯ І АВТОЗЧІПНИЙ ПРИСТРІЙ
3.1. Усі локомотиви, у тому числі спеціальний самохідний рухомий склад, мають бути обладнані автоматичними і ручними гальмами.
На додаток до пневматичних гальм побудовані заново електровози повинні бути обладнані електричними, а тягові агрегати - електромагнітними рейковими гальмами (за погодженням із замовником).
3.2. Усі поїзди, які відправляються зі станції, повинні забезпечуватися автоматичними і ручними гальмами відповідно до нормативів, встановлених правилами гальмових розрахунків.
3.3. Кількість вагонів, що підлягають обладнанню автоматичними гальмами, а також тих, що не мають гальм, визначається начальником залізничного цеху залежно від місцевих умов.
3.4. На підприємствах відкритих гірничих розробок увесь рухомий склад повинен бути обладнаний автоматичними гальмами, якщо вони передбачені конструкцією.
3.5. Автоматичні гальма рухомого складу, у тому числі спеціального самохідного рухомого складу, повинні утримуватися в стані, що забезпечує:
керованість і надійність дії в різних умовах експлуатації;
плавність гальмування;
зупинку поїзда при роз'єднанні або розриві гальмової магістралі;
можливість застосування різних режимів гальмування залежно від навантаження вагонів і профілю колії;
гальмове натиснення, що гарантує зупинку поїзда при екстреному гальмуванні на відстані не більше встановленого гальмового шляху.
3.6. Усі частини важільної гальмової передачі, роз'єднання або пошкодження яких може викликати вихід із габариту чи падіння на колію, мають забезпечуватися запобіжними пристроями.
3.7. Рухомий склад залізничного транспорту підприємств, у тому числі спеціальний самохідний рухомий склад, має бути обладнаний автозчепом.
Висота осі автозчепа над рівнем верху головок рейок має бути:
| у локомотивів, вантажних порожніх вагонів - | не більше 1080 мм; |
| у локомотивів, вантажних порожніх вагонів - | не менше 980 мм; |
| у вантажних навантажених вагонів - | не менше 950 мм; |
у спеціального рухомого складу:
| у порожньому стані - | не більше 1080 мм; |
| у навантаженому стані - | не менше 980 мм. |
Різниця у висоті між подовжніми осями автозчепів допускається не більше:
| у поїзді та маневровому составі | - 100 мм; |
| між локомотивом і першим навантаженим вагоном вантажного поїзда | - 110 мм; |
| між локомотивом і спеціальним рухомим складом | - 100 мм. |
Автозчеп спеціального рухомого складу, що працює за технологією сумісно у зчепі, повинен мати обмежувач вертикальних переміщень.
3.8. Відповідальним за технічний стан автозчепних пристроїв, з'єднання повітряних рукавів і електропроводки, а також правильне зчеплення вагонів у поїзді є оглядач вагонів або інший працівник, що виконує технічне обслуговування состава поїзда перед відправленням.
3.9. Відповідальним за правильне зчеплення вагонів у поїзді на станціях, де відсутні оглядачі вагонів, а також при маневровій роботі є керівник маневрів.
3.10. За правильне зчеплення локомотива або спеціального самохідного рухомого складу, що використовується як локомотив, відповідно з першим вагоном поїзда або іншим спеціальним рухомим складом, з'єднання повітряних рукавів та електропроводки відповідальним є машиніст локомотива або спеціального самохідного рухомого складу, що використовується як локомотив.
3.11. Відчеплення поїзного локомотива від состава і причеплення до состава (у тому числі роз'єднання, з'єднання і підвішування гальмових рукавів, відкриття і закриття кінцевих кранів) повинні проводити працівники локомотивної бригади.
3.12. Відповідальними за технічний стан гальмових і зчіпних пристроїв спеціального рухомого складу є особи, які безпосередньо їх обслуговують, та керівник підрозділу, у підпорядкуванні (віданні) якого він перебуває.