О страхування наземного транспорту (крім залізничного транспорту) (надалі Правила) та Договору страхування наземного транспорту (надалі Договір страхування)

  1   2   3

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.


1.1. Страхування наземного транспорту (крім залізничного транспорту) здійснюється відповідно до чинного законодавства України, на підставі цих Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного транспорту) (надалі – Правила) та Договору страхування наземного транспорту (надалі – Договір страхування).

1.2. Ці Правила розроблено у відповідності із Законом України „Про страхування”, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими чинними нормативно-правовими актами України.

1.3. Страхувальник має право при укладанні Договору страхування призначати фізичних або юридичних осіб (Вигодонабувачів), які можуть зазнати збитків у результаті настання страхового випадку, для отримання страхового відшкодування, а також замінювати їх до настання страхового випадку, якщо інше не передбачено Договором страхування.

1.4. Обов'язки Страхувальника, зазначені в цих Правилах і Договорі страхування, укладеному на підставі цих Правил, рівною мірою поширюються на Вигодонабувачів. Невиконання Вигодонабувачем цих обов'язків спричиняє ті ж наслідки, що і невиконання їх Страхувальником, якщо це передбачено договором страхування, а також передбачено ознайомлення Вигодонабувача з його обов’язками.

1.5. Наведені нижче терміни вживаються в цих Правилах в наступному значенні:

1.5.1. Страховик – Відкрите акціонерне товариство „Страхова компанія „ЕйЕмДжи Груп”.

1.5.2. Страхувальник – дієздатна фізична або юридична особа, яка уклала зі Страховиком Договір страхування.

1.5.3. Вигодонабувач – фізична або юридична особа, яка може зазнати збитків у результаті настання страхового випадку і призначена Страхувальником для отримання страхового відшкодування.

1.5.4. Страховий захист – сукупність зобов'язань Страховика перед Страхувальником згідно з Договором страхування.

1.5.5. Страховий ризик – певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

1.5.6. Страхова подія – подія, яка виникла внаслідок страхових ризиків, передбачених Договором страхування.

1.5.7. Страховий випадок – страхова подія, яка відбулася і з настанням якої виникає обов’язок Страховика здійснити виплату страхового відшкодування Страхувальнику або Вигодонабувачу. Страхова подія може бути визнана страховим випадком тільки після отримання і розгляду Страховиком всіх документів, що її стосуються.

1.5.8. Навмисні дії – дії (бездіяльність) особи, здійснюючи які особа передбачає та свідомо прагне настання страхової події.

1.5.9. Груба необережність – нехтування правилами, інструкціями, нормами та іншими нормативно-правовими актами, що призвело до настання страхового випадку.

1.5.10. Бездіяльність – невчинення дій та заходів, яких особа могла та повинна була вчинити.

1.5.11. Зміна ступеня страхового ризику (зміна ризику) – збільшення або зменшення ймовірності настання страхового випадку.

1.5.12. Умовна франшиза – частина збитків, що не відшкодовується Страховиком згідно з Договором страхування, якщо розмір збитків не перевищує розміру даної франшизи. Збитки підлягають відшкодуванню у повному обсязі, якщо розмір збитків перевищує розмір умовної франшизи.

1.5.13. Безумовна франшиза – частина збитків, яка не відшкодовується Страховиком згідно з Договором страхування.

1.5.14. Право регресу (право регресної вимоги) – право Страховика після виплати страхового відшкодування вимагати відшкодування збитку від особи, винної в настанні страхового випадку.

1.6. При укладанні Договору страхування окремі умови, передбачені цими Правилами, можуть бути змінені, виключені або доповненні за згодою сторін Договору.


2. ОБ’ЄКТИ СТРАХУВАННЯ.

2.1. Об’єктом страхування є майнові інтереси, що не суперечать закону України, пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортними засобами.

2.2. На страхування приймаються транспортні засоби, що:

2.2.1. зареєстровані в органах Державної автомобільної інспекції (ДАІ) Міністерства внутрішніх справ України (автомобілі, автобуси, а також самохідні машини, сконструйовані на шасі автомобілів, мотоцикли, причепи, напівпричепи та мотоколяски);

2.2.2. зареєстровані іншими уповноваженими органами (Держтехнагляд, тощо) та мають індивідуальні номери двигуна, кузова (шасі) та інших агрегатів (трактори, сільськогосподарські і дорожні машини, інше).

2.3. Транспортний засіб може бути застрахований до моменту його реєстрації в органах ДАІ (іншому уповноваженому органі) на підставі довідки-рахунку торгової організації, акту прийому-передачі заводу – виробника або митної декларації. При цьому страховий захист за ризиком „Угон”, якщо такий передбачено Договором страхування, діятиме з моменту реєстрації застрахованого транспортного засобу в органах ДАІ (іншому уповноваженому органі) та внесення відповідного запису у Договір страхування на підставі пред’явлених документів та повторного огляду транспортного засобу, якщо умовами Договору страхування прямо не обумовлено інше.

2.4. На страхування разом з транспортним засобом може бути прийняте додаткове обладнання, що окремо придбано та стаціонарно встановлено на ньому, але не входить в заводську комплектацію згідно з документацією заводу-виробника чи його офіційного дилера.

2.5. На страхування не приймаються транспортні засоби, що знаходяться в експлуатації понад 10 років від моменту виробництва (окрім випадків, окремо погоджених зі Страховиком), а також такі, що мають значні механічні та корозійні пошкодження.

2.6. На страхування не приймаються скляні деталі чи прилади зовнішнього освітлення, інші елементи транспортного засобу, що мають ушкодження чи дефекти, про які робиться відмітка у відомостях про огляд транспортного засобу представником Страховика.


3. СТРАХОВІ РИЗИКИ.

3.1. За Договором страхування, укладеним на підставі цих Правил, транспортний засіб може бути застрахований від наступних ризиків:

3.1.1. „ДТП” – пошкодження чи знищення застрахованого транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а саме події, що сталася в процесі руху застрахованого чи іншого транспортного засобу, в результаті якої заподіяні збитки застрахованому транспортному засобу.

3.1.2. „Протиправні дії третіх осіб” (ПДТО) – пошкодження, знищення застрахованого транспортного засобу, а також викрадення його частин або деталей (в т.ч. додаткового обладнання) внаслідок неправомірних дій третіх осіб (крадіжка, грабіж, розбій, вимагання, умисне чи необережне знищення або пошкодження).

3.1.3. „Випадкове пошкодження” – пошкодження чи знищення застрахованого транспортного засобу внаслідок стихійного лиха, падіння сторонніх предметів (дерев, стовпів, каміння, снігу, льоду та інше), нападу тварин.

3.1.4. „Пожежа, вибух” – пошкодження чи знищення застрахованого транспортного засобу внаслідок пожежі чи вибуху застрахованого транспортного засобу.

3.1.5. „Угон” – зникнення застрахованого транспортного засобу внаслідок крадіжки, грабежу, розбою або незаконного заволодіння (ст.185-187, 289 Кримінального Кодексу України).

3.2. Транспортний засіб може бути застрахований як від усіх ризиків, передбачених пунктами 3.1.1.-3.1.5. цих Правил, так і на умовах обмеженого їх набору, можлива зміна формулювання страхових ризиків у Договорі страхування, в т.ч. внесення обмежень терміну чи території дії страхового захисту.

3.3. Страхування ризику „пожежа, вибух” здійснюється за наявності чинної ліцензії на здійснення добровільного страхування.


4. ВИКЛЮЧЕННЯ З СТРАХОВИХ ВИПАДКІВ ТА ОБМЕЖЕННЯ СТРАХУВАННЯ.


4.1. Подія не визнається страховим випадком, якщо інше не передбачено Договором страхування, якщо збитки заподіяно внаслідок (під – час):

4.1.1. керування транспортним засобом особою, яка знаходилась у стані алкогольного, токсичного або наркотичного сп’яніння, перебувала під дією медичних препаратів, протипоказаних при керуванні транспортним засобом, або не мала посвідчення на право управління транспортним засобом відповідної категорії;

4.1.2. непідкорення представникам влади (втеча з місця ДТП чи злочину, переслідування працівниками ДАІ, правоохоронних органів, тощо);

4.1.3. пошкодження шин та дисків коліс, якщо при цьому транспортний засіб не зазнав інших пошкоджень;

4.1.4. угону транспортного засобу з гаражу без слідів зламу;

4.1.5. війни, військових дій, терористичних актів, повстання, заколоту, громадських заворушень, революції, страйку, путчу, конфіскації, реквізиції, реприватизації;

4.1.6. використання транспортного засобу представниками МВС, СБУ, прокуратури, військової влади, інших уповноважених органів, в т.ч. в блокадах доріг, переслідуванні тощо;

4.1.7. керування транспортним засобом, що не пройшов техогляд у встановлені терміни або перебуває в несправному технічному стані, якщо така несправність безпосередньо вплинула на безпеку руху застрахованого транспортного засобу;

4.1.8. самогубства (спроби самогубства) Страхувальника чи особи, що на законних підставах користується транспортним засобом, з використанням транспортного засобу (крім випадків доведення до самогубства, що підтверджено вироком суду, який вступив в законну силу (ст.120 ККУ);

4.1.9. участі у спортивних змаганнях, конкурсах, змаганні у швидкості i підготовці до них, прокладенні шляху, у випробуваннях на надійність, тесті на швидкість, в тесті переміщення по гірській місцевості або проходженні перевірки для участі в таких заходах;

4.1.10. використання транспортного засобу як реквізиту, для навчальної їзди, якщо це не було письмово погоджено зі Страховиком;

4.1.11. використання транспортного засобу як таксі, якщо це не було письмово погоджено зі Страховиком;

4.1.12. порушення правил протипожежної безпеки, правил техніки безпеки під час користування паливними рідинами, навантаження, розвантаження, зберігання або транспортування вогнепальної зброї, бойових припасів, паливно-мастильних, вогне- чи вибухонебезпечних, легко- чи самозаймистих та їдких речовин і предметів;

4.1.13. навантаження, розвантаження, зберігання або транспортування вогнепальної зброї, бойових припасів, паливно-мастильних, вогне- чи вибухонебезпечних, легко- чи самозаймистих та їдких речовин і предметів на непристосованому для цих цілей транспортному засобі;

4.1.14. ядерної реакції, дії іонізуючого випромінювання, бактеріологічного, хімічного або радіоактивного забруднення;

4.1.15. природного спрацювання (зносу) транспортного засобу або додаткового обладнання в цілому, а також окремих складових частин транспортного засобу або додаткового обладнання;

4.1.16. гниття, корозії, втрати природних властивостей матеріалів, втрати експлуатаційних якостей чи інших процесів, які відбуваються з складовими частинами транспортного засобу, викликаючи їх деформацію, яка не пов’язана з прямим впливом людини чи предмета, і зумовлені природними властивостями матеріалів, що були використані при виготовленні транспортного засобу;

4.1.17. короткого замикання електроустаткування транспортного засобу, якщо при цьому транспортний засіб не одержав інших пошкоджень або не були знищені (пошкоджені) інші складові частини транспортного засобу (в т.ч. додаткове обладнання), ніж електроустаткування;

4.1.18. перевезення транспортного засобу морським, залізничним або іншим видом транспорту, якщо це не було письмово погоджено зі Страховиком;

4.1.19. дій гризунів чи комах, дій тварин чи птахів, що знаходились у салоні, кабіні чи кузові транспортного засобу;

4.1.20. арешту, конфіскації, вилучення, знищення чи пошкодження транспортного засобу за розпорядженням уповноваженого органу влади;

4.1.21. протиправних дій третіх осіб, що не передбачені п.3.1 цих Правил, зокрема обману, зловживання довірою або службовим становищем, шахрайства, розтрати;

4.1.22. обробки теплом, вогнем чи іншого термічного впливу на транспортний засіб (сушка, зварювання, гаряча обробка тощо);

4.1.23. технічного браку деталей в період дії гарантійних зобов’язань виробника чи торгової організації;

4.1.24. гідравлічного удару (попадання рідини, що не є горючою, до камери згоряння);

4.1.25. недотримання встановлених вимог, правил, норм, технологій та інструкцій по зберіганню, використанню, експлуатації і обслуговуванню транспортного засобу;

4.1.26. пошкодження, знищення, втрата декоративних ковпаків коліс транспортного засобу;

4.1.27. викрадення номерних знаків транспортного засобу;

4.1.28. викрадення додаткового обладнання (радіоприймачі, автомагнітоли, телевізори, антирадари тощо), якщо воно не входило в заводську комплектацію транспортного засобу та/або не застраховано за Договором страхування;

4.1.29. знищення (пошкодження) транспортного засобу під час його буксирування іншим транспортним засобом або буксирування транспортним засобом іншого транспортного засобу;

4.1.30. керування застрахованим транспортним засобом особою, яка не мала на це законних підстав;

4.1.31. браку, допущеного підчас відновлювального ремонту;

4.1.32. технічної поломки, виходу з ладу деталей, вузлів, агрегатів застрахованого транспортного засобу та/або застрахованого додаткового обладнання, якщо транспортний засіб не зазнав при цьому інших пошкоджень (внаслідок дії зовнішніх фізичних сил);

4.1.33. втрати товарної вартості, якщо інше не обумовлено Договором страхування. В будь-якому разі не відшкодовується втрата товарної вартості, якщо на момент укладання Договору страхування:

• термін експлуатації транспортного засобу виробництва країн СНД перевищує 5 років, а транспортного засобу інших іноземних країн – 7 років;
  
• термін експлуатації вантажного транспортного засобу та автобуса перевищує 3 роки;
  
• транспортний засіб має сліди минулих аварій або корозійне руйнування;
  
• транспортний засіб був раніше перефарбований;
  
• транспортний засіб був наданий Страхувальнику безкоштовно через органи соціального захисту населення;
  

4.1.34. використання на застрахованому транспортному засобі шин (коліс), які не відповідають вимогам Правил дорожнього руху України чи сезонності їх використання (зима/літо) під час настання страхового випадку, якщо інше не передбачено Договором страхування;

4.1.35. захоплення транспортного засобу третіми особами, добровільно допущеними водієм транспортного засобу в салон.

4.1.36. викрадення коліс, в тому числі запасних, встановлених на транспортному засобі;

4.1.37. викрадення акумулятора;

4.1.38. порушення правил безпеки при ремонті чи обслуговуванні застрахованого транспортного засобу, правил його технічної експлуатації;

4.1.39. порушення вимог Правил дорожнього руху України (ПДР) щодо вимог до технічного стану транспортного засобу;

4.1.40. викрадення деталей транспортного засобу після настання страхового випадку;

4.1.41. викрадення, пошкодження або знищення особистих речей чи багажу, що знаходились у транспортному засобі.

4.2. За ризиком «Угон», виплата страхового відшкодування не здійснюється, якщо місце постійної реєстрації транспортного засобу знаходиться за межами України.

4.3. Страховий захист не поширюється, якщо інше не передбачено Договором страхування, на території Краснодарського та Ставропольського краю, Республіки Калмикії, Чечні, Грузії, Вірменії, Азербайджану, республік Північного Кавказу, котрі входять до складу Російської Федерації.

4.4. Договором страхування можуть передбачатися інші виключення із страхових випадків та обмеження страхування, або може бути передбачено не застосування одного чи декількох виключень та обмежень, наведених в п. 4.1. – 4.3. цих Правил.


5. ПОРЯДОК ВИЗНАЧЕННЯ РОЗМІРУ СТРАХОВОЇ СУМИ. ФРАНШИЗА.


5.1. Страховою сумою є визначена в Договорі страхування грошова сума, в межах якої Страховик у відповідності з умовами страхування зобов’язаний здійснити виплату страхового відшкодування при настанні страхового випадку.

5.2. Страхова сума визначається за згодою сторін, окремо по кожному транспортному засобу, але не може перевищувати їх дійсної вартості.

5.3. Дійсна вартість транспортного засобу визначається на підставі даних про його технічні характеристики, зовнішній стан, строк та інтенсивність експлуатації, та встановлюється Страховиком.

5.4. Транспортний засіб може бути застрахований:

5.4.1. у розмірі його повної дійсної вартості;

5.4.2. на будь-яку суму в межах його дійсної вартості (але не менше 1/10 дійсної вартості).

5.5. У будь-який момент дії Договору страхування страхову суму може бути збільшено в межах дійсної вартості застрахованого транспортного засобу або відновлено після виплати страхового відшкодування шляхом внесення відповідних змін до Договору страхування та сплати додаткового страхового платежу.

5.6. При страхуванні транспортних засобів, що належать юридичним особам, вартість об’єктів страхування може встановлюватися на підставі бухгалтерських даних.

5.7. При страхуванні транспортного засобу, яким Страхувальник користується на правах оренди (прокату, лізингу), страхова сума не повинна перевищувати розміру відповідальності, яку Страхувальник несе перед особою, яка надала цей транспортний засіб Страхувальнику.

5.8. При страхуванні транспортного составу (тягача з причепом) страхова сума визначається окремо для кожного транспортного засобу, що входять до його складу.

5.9. Договір страхування може бути укладено за умови власної участі Страхувальника у відшкодуванні завданих збитків шляхом встановлення франшизи – частини збитків, що не відшкодовуються Страховиком по кожному та всякому страховому випадку, розмір якої визначається в Договорі страхування.

5.10. Франшиза може бути умовною або безумовною, та встановлюватися як у відсотках до страхової суми, так і в грошовому виразі.


6. СТРОК ТА МІСЦЕ ДІЇ ДОГОВОРУ СТРАХУВАННЯ.


6.1. Договір страхування укладається, як правило, строком на один рік, якщо інше не передбачено Договором страхування. Договір страхування, до страхового покриття за яким входить ризик, вказаний в п.3.1.5. („Угон”) цих Правил, може бути укладено на строк не менш одного року, крім випадків, окремо погоджених із Страховиком.

6.2. Договір страхування набуває чинності з моменту сплати Страхувальником страхового платежу (або його частини), якщо інше не обумовлено Договором страхування.

6.3. У випадку несплати чергової частини страхового платежу (при сплаті страхового платежу частинами) у встановлений Договором страхування термін дія Договору страхування припиняється, якщо це передбачено Договором страхування.

6.4. Страховий захист діє з моменту початку дії Договору страхування і припиняється з дня, наступного за днем закінчення (припинення) Договору страхування, якщо інше не обумовлено в Договорі страхування.

6.5. Укладений на підставі цих Правил Договір страхування діє на території України, якщо інше не передбачено умовами Договору страхування.

6.6. Страховик не несе відповідальності по страховим випадкам, що сталися поза межами місця дії Договору страхування.


7. ПОРЯДОК УКЛАДЕННЯ ДОГОВОРУ СТРАХУВАННЯ.


7.1. Для укладання Договору страхування Страхувальник подає Страховикові письмову заяву за формою, встановленою Страховиком, або іншим чином заявляє про свій намір укласти Договір страхування. У разі ознайомлення Страховиком Страхувальника із Правилами, Страхувальник вказує про це в заяві або в Договорі страхування.

7.2. Подання Заяви на страхування не зобов’язує Страхувальника до укладання Договору страхування.

7.3. При укладанні Договору страхування Страхувальник надає Страховику:

7.3.1. Можливість оглянути транспортний засіб. Огляд транспортного засобу проводиться у світлий час доби, при цьому транспортний засіб не повинен мати забруднень, що перешкоджають проведенню досконалого огляду. Результати огляду дійсні протягом однієї доби;

7.3.2. Усі необхідні дані про транспортний засіб i несе відповідальність за їх достовірність;

7.3.3. Інформацію про усі договори страхування, укладені з іншими страховиками стосовно транспортного засобу.

7.4. При укладанні Договору страхування Страхувальник повинен сповістити Страховика про усі відомі йому обставини, що мають суттєве значення для визначення ступеня страхового ризику, а також письмово дати відповіді на усі поставлені йому Страховиком запитання з метою визначення ступеня страхового ризику стосовно транспортного засобу.

7.5. Факт укладення Договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою Договору страхування.

7.6. У разі втрати Страхувальником його примірника Договору страхування за заявою Страхувальника йому видається дублікат, а втрачений примірник вважається недійсним.

7.7. У разі зміни власника транспортного засобу Договір страхування може бути переукладено з новим власником на підставі письмової заяви Страхувальника та при наявності згоди Страховика та нового власника, шляхом укладення договору про внесення змін і доповнень до Договору страхування, за яким всі права та обов’язки Страхувальника за Договором страхування переходять до нового власника.

7.8. За письмовою заявою Страхувальника діючий Договір страхування може бути переукладено на інший транспортний засіб. При цьому за домовленістю сторін діючий Договір страхування припиняє дію, а частка страхових платежів, обчислена пропорційно невикористаному строку страхування, за вирахуванням здійснених страхових відшкодувань, зараховується до суми страхових платежів за Договором страхування, що укладається стосовно іншого транспортного засобу.