Geum.ru

Шляхи підвищення мовної активності учнів на уроках англійської мови

Вид материалаУрок

Содержание


2.Практичний підхід до засвоєння граматики.
3. Структурний підхід до засвоєння граматики.
Скажіть, що ви зазвичай робите те ж саме
Подобный материал:
ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ МОВНОЇ АКТИВНОСТІ УЧНІВ НА УРОКАХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ


Сучасне життя ставить перед учителем великі завдання: давати підростаючому поколінню глибокі і міцні знання, виробляти вміння і навички застосовувати їх на практиці, формувати світогляд. Для цього вчителю треба удосконалювати методи та прийоми навчання, зробити учня головною дійовою особою на уроці, щоб він наполегливо оволодівав іноземною мовою спільно зі своїми товаришами при допомозі вчителя.

Оволодіти мовою – значить, в першу чергу, оволодіти навичками говоріння. Під навичками говоріння маються на увазі навички озвучування висловлювань, навички оперування лексичними одиницями та навички граматичного оформлення речень.

Формування навичок іншомовного мовлення відбувається відповідно до закономірностей засвоєння будь-якої діяльності. Психологи називають кілька основних передумов успішного формування навичок.
  1. Цілеспрямованість тренування.
  2. Усвідомленість тренування.
  3. Раціональне розгортання процесу тренування в часі.
  4. Умотивованість актів висловлювання.
  5. Протидія інтерференції.

Говоріння як вид мовленнєвої діяльності функціонує у двох формах – діалогічній і монологічній. Для правильної організації навчального процесу необхідно враховувати їх фактичну взаємозалежність. Я хочу більше зупинитись на розвиткові монологічного мовлення. Його визначають як зв’язне безперервне висловлювання однієї особи, адресоване одному або кільком співрозмовникам. Метою такого висловлювання є звичайно потреба певним чином вплинути на інших людей, у чомусь їх переконати, чогось домогтись тощо. Відповідно до цього розрізняють монолог-повідомлення, монолог-опис, монолог-міркування, монолог-переконання тощо.

У своїй роботі я намагаюсь застосовувати такі прийоми навчання, які сприяють підтриманню інтересу учнів до іноземної мови, допомагають залучити всіх учнів до мовленнєвої діяльності, підвищують ефективність уроку.

До таких прийомів належать : навчальні ситуації; мовна зарядка; ігри, в тому числі рольові; бесіди на теми, пов’язані з інтересами учнів, їх життєвим досвідом, безпосереднім оточенням.

Великі можливості для підвищення ефективності уроку має його початок. Треба зосередити увагу учнів на темі розмови, дати їм можливість уважно слухати один одного і одночасно думати про те, як би вони самі відповіли на питання. Наводжу приклад розмови з учнями на початку уроку.( 11клас, тема “Inventors and Inventions”):

T: Do you like listening to the radio, (watching TV, working with computer)?

P: Yes, I do.

T: Do you know when, where and how TV, (radio) was invented?

The reason I asked you the second question is that today we are going to speak about inventions and inventors.

Такий початок створює робочий настрій в учнів. Під час проведення мовної зарядки часто використовую елементи гри, що допомагає мені зацікавити учнів і створити умови для їх активної мовної діяльності на уроці. Наприклад, у 5 класі для вживання в мовленні учнів питальних речень пропоную їм розпитати мене про те, що я робила у вихідний день.

Клас ділиться на три команди. Кожна команда по черзі ставить запитання. Команда, на питання якої я даю стверджувальну відповідь, отримує червону картку. Перемагає команда, яка по закінченню роботи набрала найбільшу кількість карток.

Позитивний ефект при підготовці до монологічного мовлення дає і навчальна ситуація. Використання навчальної ситуації на уроці може слугувати різним цілям навчання: розвивати навички діалогічного та монологічного мовлення, допомагає засвоєнню лексичного і граматичного матеріалу, є засобом перевірки розуміння прочитаного і т.д. Хотілося б нагадати про ті вимоги, які ставляться перед навчальною ситуацією.

Вона повинна бути (по можливості) адекватною реальній ситуації спілкування; виховувати в учнів уважне ставлення до однокласників, почуття дружби, ініціативності; повинна стимулювати мотивацію навчання; викликати в учнів інтерес до завдання, бажання добре його виконати.

Пропонуючи ситуацію спілкування, я враховую мовну підготовку учнів,вирішую питання про те, яка допомога буде надана менш підготовленим учням.

Наприклад, у 8 класі при вивченні теми “Libraries” пропоную ситуацію: You’ve got a new pupil in your class. He hasn’t been to your school library yet. Tell him where your library is situated, when it is open, what books he may find there.

Працюючи з тематичними малюнками, також використовую ситуації. Відомо, що робота за малюнками є одним з найбільш розповсюджених способів створення ситуації на початковому етапі навчання. Вона складається ніби з двох етапів: спочатку це опис того, що учні сприймають зором, а потім відбувається більш глибоке проникнення в ситуацію. На практиці це виглядає так.

Коли учні навчились вільно описувати те, що вони бачать на малюнку, я ставлю перед ними додаткові завдання: розповісти все, що вони думають про той чи інший персонаж чи оточення. Так, маючи зорову опору, вони розширюють і доповнюють сюжет.

Наприклад, у 5 класі при вивченні теми “Parties and Holidays” після того як учні дадуть відповіді на питання за малюнком, пропоную таку ситуацію:

You have a birthday too. Tell us who will come to your birthday party, what your mother and you will prepare for your birthday party, what you will do after you have had tea.

Ще одна ситуація на цю тему: Tomorrow you’ll go to Nina’s birthday. So today you must go to the shop and buy her a present. Tell us what shop you will go and what you will buy.

Різновидом мовних вправ є створення ситуацій з опорою на мовні зразки. Тут перед учнями ставиться завдання – придумати ситуацію, в яку б органічно впліталась подана лексика. На дошці записуємо декілька виразів, наприклад: to be hungry, to come home, soon. Учні складають невелику розповідь, де використовують ці вирази.

Ефективною також є робота в малих групах. Це є одним із інтерактивних методів навчання. Учасники, розділені на маленькі (4-7 осіб) групи, обговорюють у них поставлену проблему, а потім представляють результати всім учасникам. Найбільшою перевагою дискусії в малих групах є можливість активної участі в ній усіх присутніх. Завдання для груп можуть бути як однакові, так і різні( однак, в такому випадку вони мають стосуватись різних аспектів однієї теми).

Форма звіту груп залежить від групи, теми та винахідливості ведучого. Звітом може бути усне повідомлення, список, складений на великому аркуші паперу, малюнок і т. п. Щоб поділити клас на групи, заздалегідь готую картки із зображенням, наприклад, символів кожної пори року (сніжинки, підсніжника, сонячних променів та осіннього листка). Виступ починає та група, яка одержала картки із зображенням тієї пори року, коли проходить заняття.

При роботі над темою “Books in Our Life” (11клас) можна організувати дискусію в групах на тему “What Is Better: watching TV, reading books or searching the Internet?” Кожна група захищає свою точку зору(хоча члени групи насправді можуть її і не підтримувати.)

Іще одним ефективним методом розвитку навичок монологічного мовлення, тобто навичок зв’язного мовлення, є переказ тексту. Переказ тексту - не механічна вправа, тому учні повинні навчатись йому свідомо.

По-перше, при правильній роботі над переказом проявляються індивідуальні особливості учнів: фантазія, самостійність, творчість, в результаті чого переказ одного тексту відрізняється у різних учнів.

По-друге, з огляду на те, що переказ – складний вид вправ, йому треба навчатись в класі під керівництвом вчителя.

По-третє, переказ – вправа, яка вимагає від учнів певних знань і умінь, тому навчати їх висловлюватись самостійно треба задовго до читання серйозних текстів.

Перед тим як переказувати текст, треба дуже довго готуватись – виконувати вправи, які допомагають учням перейти від механічного заучування до самостійного висловлювання.

Існує ряд вправ, які спрямовані на розвиток навичок зв’язного висловлювання власних думок. Всі вони мають свою специфіку і застосовуються в різних комбінаціях на різних етапах навчання. Але їх можна розділити на 2 групи:
  1. Вправи, що допомагають засвоїти певну кількість слів та виразів.
  2. Вправи, що допомагають розвивати вміння логічного висловлювання.

Серед перших важливе місце посідають вправи на заучування напам’ять слів, виразів, мовних зразків, віршів.

Поряд з цими вправами я використовую серію вправ, які повинні допомогти учням розвинути вміння зв’язно висловлювати свої думки. Детально зупинимось на таких вправах.

1. Учитель розвішує серію малюнків. Учні дають назву кожному малюнку одним реченням. З цих назв складається розповідь, оскільки малюнки розташовані у певній логічній послідовності. Всі речення потім повторюються хором. Після цього учитель знімає малюнки і пропонує двом-трьом учням повторити розповідь. Потім малюнки знову розвішуються і учням пропонується сказати 2-3 речення кожен із них. Наступний етап – завдання ускладнюється: учням пропонується назвати ті ж речення, але доповнити їх описом деталей, які відсутні на малюнках.

2. Учитель розповідає учням якусь історію. Закінчивши свою розповідь, він просить учнів придумати до неї назву. Кожен пропонує свій варіант, а потім обирається найкращий.

3. Учитель розповідає учням невелику історію, побудовану на відомому учням мовному матеріалі. Потім він просить учнів одним реченням передати зміст розповіді.

4. Учитель називає речення і просить скласти розповідь, взявши ці речення за основу. Найкращу оцінку отримує той, у кого найдовша і найцікавіша розповідь.

Учень багато разів повинен зробити в класі всі перелічені вправи до того,як вперше отримати завдання самостійно переказати прочитаний або прослуханий текст. Тільки в цьому разі переказ буде вправою,яка розвиває навички зв’язного самостійного висловлювання.


Іншим видом діяльності, який допомагає підвищити мовну активність учнів, є організація роботи над розвитком умінь ведення бесіди на задану тему.

Робота над усною темою на уроці включає три етапи: підготовчий або репродуктивний; репродуктивно-продуктивний і продуктивний.

Метою підготовчого етапу є введення учнів в усну тему шляхом повторення необхідного лексико-граматичного матеріалу, який подається у вигляді друкованого або аудитивного тексту. Наприклад, при вивченні теми “Character” (6 клас) в якості мовної підготовки учням можна запропонувати прослухати записаний текст, який містить необхідну для спілкування лексику:


A father lived in the country with his four sons. The sons liked to quarrel. So the family was unhappy.

One day the father called his sons together. He put some sticks on the ground in front of them. He picked up one of the sticks and broke it with his hands. Then he picked up five sticks and tied them together. He gave them to the strongest son and said, “Break them!”

The young man couldn’t break the five sticks. The other three sons couldn’t break them either.

Then the father said, “It’s easy to break one stick. But it’s not easy to break five sticks together. Our family is like those sticks. By quarrelling you’ll become weak. By staying together you’ll be strong.”


Робота на першому етапі проводиться зазвичай в такій послідовності: орієнтовне зауваження, зняття складностей (мовних і змістових), аудіювання з певним завданням і перевірка розуміння (А.П.Старков). В орієнтовному зауваженні повідомляється про вид навчальної діяльності і завдання для учнів: “I’d like you to listen to a story about one family. Listen to the speaker and give the title of the story”.

В даному випадку завдання спрямовані на розвиток смислової здогадки і є проблемним. Воно розраховане на перевірку загального розуміння прослуханого тексту.

Після того, як учні прослухали завдання і текст, учителю рекомендується перевірити правильність розуміння загального змісту тексту. Для контролю розуміння деталей тексту можна запропонувати такі вправи:
  1. Дайте відповіді на проблемні питання вчителя. Now I’d like you to answer the questions. Keep close to the text. You may use the props given on the board.



На дошці написані слова та вирази: in the country; four sons; liked to quarrel; unhappy; some sticks; easy.
  1. Where did a family live?
  2. How many sons were there in the family?
  3. What did the sons like to do?
  4. Was the family happy?
  5. What did the father put on the ground in front of his sons?
  6. What is easy to do?
  7. What isn’t easy to do?



  1. Відновіть ситуацію з тексту, використовуючи речення. I want you to listen to a sentence, think back and give us the situation from the text in which it is used.

One day the father called his sons together.

  1. Підтвердіть або спростуйте твердження вчителя.
  1. A father lived in the country with his three sons.
  2. The family was unhappy.
  3. One day the father put some bricks on the ground in front of his sons.
  4. The young man couldn’t break the five sticks.
  5. The other three sons could break them.
  6. The father said, “It’s easy to break five sticks together.”

Якраз при перевірці окремих деталей змісту тексту забезпечується повторювання тематичної лексики і визначається необхідний індивідуальний словник.

Використовуючи аудіювання як засіб для розвитку усного мовлення, можна запропонувати учням після другого прослуховування тексту переказати його зміст.

Метою другого, репродуктивно-продуктивного етапу роботи над усною темою є тренування учнів у визначенні рис характеру людини на основі його дій та вчинків. Цьому сприяють короткі тексти. Наприклад, можна використати тексти з підручника Л.Биркун для 6 класу (див. вправи 17,18 с. 36-37). Опорні тексти в даному випадку не є матеріалом для переказу учнями, вони є підтвердженням тих чи інших рис характеру людини, названих учнями.

На репродуктивно-продуктивному етапі найбільш ефективними мені здаються такі вправи:
    1. I’d like you to listen (read) to a story about … and describe the … ‘ character.
    2. I’d like to tell you an episode from my friend’s life and you are to describe his character.
    3. I am going to describe a famous person. Listen to me carefully. Try to name him. Show why you are right.

Продуктивний етап роботи над усним мовленням за темою орієнтує учнів на відносно вільне мовлення. Учень самостійно висловлюється на задану тему. Він довільно обирає форму викладу теми відносно до своєї мовної компетенції. Учитель може допомогти лише у виборі змісту.

На даному етапі бажано, щоб учень висловив свою думку про героїв розповіді, книги, фільму, порівняв характери і вчинки людей, дав характеристику своїм товаришам і т. п. Наприклад:
  1. I’d like you to say why the young people want to be like …
  2. I want you to describe your best friend and say why he is your friend.
  3. Persuade us to read a book about …
  4. I’d like you to describe the main heroes of the book (film) and say who you want to be like. Why?
  5. I want you to say what friend you’d like to have and why.


Певні якісні характеристики усного мовлення, чітка організація роботи над усною розмовною темою допоможуть,як мені здається, інтенсифікувати процес удосконалення навичок та вмінь учнів у мовленні на уроці англійської мови.


Література.
  1. Вишневський О.І. Діяльність учнів на уроці іноземної мови.// Посібник для вчителів. – К.: Радянська школа,1989. – С.134-136; с.142; с.144.
  2. Старков А.П. Навчання англійської мови в середній школі.// Методичний посібник. – К.: Радянська школа, 1979. – С.93; с. 95.
  3. Панова Л.С. Обучение иностранному языку в школе.// Пособие для учителей. – К.: Радянська школа,1989. – С.72-73.
  4. Рогова Г.В. Роль учебной ситуации при обучении иностранному языку. – Иностранные языки в школе, 1984, № 6. – С.60-61.



Learning English Grammar Can Be Fun


Передмова


У зв’язку з розширенням економічних, наукових, культурних та інших контактів із закордонними країнами зростає потреба у спеціалістах,які мають навички практичного володіння іноземною мовою. Тому проблема пошуку нових методик викладання, шляхів інтенсифікації навчання, які б дозволили значно підвищити рівень володіння іноземною мовою, завжди актуальна.

Ос кільки основною метою навчання іноземній мові в школі є практична, то те, що стосується граматики – це формування граматичних навичок в тому чи іншому виді мовленнєвої діяльності. Виходячи із чотирьох видів мовленнєвої діяльності, можна говорити про граматичні навички говоріння, читання, письма та аудіювання. Саме граматика допомагає учням правильно. Логічно оформити свою думку, використати мовну форму, а також, що не менш важливо, зрозуміти логіку мислення, думку, висловлену носіями мови.

Успіх у навчанні забезпечується не тільки слідуванням закладеним у навчально-методичних системах, але й творчим підходом до їх реалізації, який дозволяє формувати в учнів потребу вчитись, уміння раціонально працювати, розвивати здатність мислити, проявляти творчість і самостійність під час вирішення поставлених завдань.

При формуванні граматичних навичок необхідно дотримуватись наукових принципів, розроблених методикою. Одним з найважливіших принципів є принцип диференційованого підходу до навчання граматичних явищ. Іншими принципами є:
  1. Принцип свідомості.
  2. Принцип практичного застосування.
  3. Структурний принцип.
  4. Принцип ситуативності.

Кожна граматична структура має функціональну і формальну сторони. При ознайомленні учнів з новим граматичним зразком учитель, перш за все, повинен звернути увагу на те, яку функцію ця структура виконує в мовленні. Форма повинна засвоюватись у нерозривному зв’язку з її функцією, а функція пов’язується у свідомості учнів з її формою. Як же зробити уроки оволодіння граматичними навичками цікавими?

Даний посібник покликаний в деякій мірі цьому допомогти.


Розділ I

1. Свідомий підхід до вивчення граматики

Це означає, що в структурі речення суть визначається таким чином, щоб учні могли зосередити свою увагу на даних елементах структури. Надалі вони зможуть використати їх як орієнтири в усному та писемному мовленні. Наприклад:

I can see a flower.

I can see many flowers.

Учитель привертає увагу учнів до нового елемента у структурі речення. Пояснення може бути подане у формі короткого правила. Правило, зазвичай, подається рідною мовою.

“Пам’ятай, що в множині до іменника ми додаємо закінчення –s.”

Правило допомагає учням зрозуміти структурне значення елементів речення. Але це не означає, що вчитель повинен просити дітей повторювати це правило. Знання правил не гарантують знання мови. Вони лише допомагають досягти практичної мети.

Свідоме навчання також забезпечується тоді, коли граматичне явище подається в контрасті з іншим граматичними явищем. Наприклад:

I get up at 7 o’clock.

It’s 7 o’clock. I am getting up.

Теперішній неозначений час подається в контрасті з теперішнім тривалим часом.

He has left.

He left an hour ago.

Теперішній завершений час подається в контрасті з минулим неозначеним.

Tom can swim.

Tom likes to swim.

Інфінітив з часткою “to” – інфінітив без частки “to’.

Give me the book (you have promised).

Give me a book (to read in the train).

Означений артикль – неозначений артикль.

I like soup (more than any other food).

I like the soup (you have cooked).

Нульовий артикль – означений артикль.

Правило для вчителя.

Порівняльний аналіз граматичного в англійській і українській мові чи в межах англійської мови може бути корисним. Подумайте про найкоротший і найпростіший спосіб подачі нового граматичного явища. на практику Пам’ятайте,чим більше ви говорите про мову, тим менше часу залишається.


2.Практичний підхід до засвоєння граматики.

Це означає, що учні вчать ті граматичні явища, які їм потрібні для негайного використання в усному або писемному мовленні.

Наприклад, навчання англійській мові учням необхідно використовувати присвійний відмінок іменника для сприймання на слух і розповіді про належність предметів та об’єктів різним людям.

Mike’s book, Ann’s mother, the children’s room.

На старшому етапі (9-11класи) учням необхідно використовувати узгодження часів, переважно для читання, щоб мати змогу розуміти такі речення як:

He said he had been there. We hoped Mary would come soon.

Учні оволодівають граматичним явищем виконуючи різноманітні вправи.

Правило для вчителя.

Навчайте учнів правильному використанню граматики, а не знанням з граматики.


3. Структурний підхід до засвоєння граматики.


Цей підхід означає, що граматичні явища вводяться і затреновуються в структурах або реченнях.

Учнів навчають розуміти англійську мову на слух та говорити з самого початку. Структурний підхід до навчання граматики привертає увагу багатьох вчителів. Такий підхід означає, що учні утворюють речення за аналогією, використовують ту ж саму структуру в різних ситуаціях. Тут можна використати 4 види вправ.
    1. Імітативні. Імітація мовного зразка.


а) учні повністю імітують вчителя;

Скажіть, що ви зазвичай робите те ж саме:

T: I get up at 7 o’clock in the morning.

P: I get up at 7 o’clock too.

Скажіть, що Максим робить те ж саме, що і Денис:

T: Denys does his morning exercises every day.

P: Max does his morning exercises every day too.


б) вправи з частковою імітацією;

Скажіть, що ви це робите кожного дня:

T: I read books on Sundays.

P: I read books every day.

    1. Підстановчі вправи. Підстановка у зразок мовлення.


Скажіть, що в цей час ви зазвичай робите щось інше:

T: I have my breakfast at 8 o’clock every day.

P: I go to school at 8 o’clock every day.


Заповніть пропуски, вживаючи “have to” або don’t have to”:

1.Children…go to school.

2. Adults…go to school, but they…go to work.

3.Old people…go to work.

    1. Трансформація зразка мовлення.


Скажіть, що ви цього не робите:

T: I go to school in the evening.

P: I don’t go to school in the evening.

Скажіть, що ви робите це в інший час:

T: I play computer games after school.

P: I play computer games in the evening.

Побудуйте питання,вживаючи Present або Past Simple:

We had to get up early to catch the bus. – What time did you have to get up?
  1. My mother has to go abroad a lot.

How often……?
  1. I have to leave tomorrow morning.

What time……?
  1. Peter had to stay in bed for a week.

Why……?


Правило для вчителя.

Давайте учням такі лексичні одиниці, щоб вони могли зміцнювати лексичне (семантичне) значення мовного зразка. В цьому випадку учні матимуть можливість використовувати його в різних ситуаціях.