Стандарт лікування віл-позитивних людей, які є споживачами ін’єкційних наркотиків
| Вид материала | Документы |
- Тендер проводиться в рамках програми „Подолання епідемії віл/снід в Україні, яка фінансується, 240.31kb.
- Загальнодержавна програма забезпечення профілактики віл-інфекції, лікування, догляду, 518.12kb.
- Про виконання програми гф 6 раунду за 2-е півріччя 2010р звіти основних спів-реципієнтів:, 25.33kb.
- Порядок добровільного консультування І тестування, 1313.02kb.
- Програми забезпечення профілактики віл-інфекції, допомоги та лікування віл-інфікованих, 2151.32kb.
- Загальнодержавна програма забезпечення профілактики віл-інфекції, лікування, догляду, 85.64kb.
- Виконання обласної програми забезпечення профілактики віл-інфекції, лікування, догляду, 347.56kb.
- Районна програма забезпечення профілактики віл-інфекції, лікування, догляду та підтримки, 219.12kb.
- Загальнодержавна програма забезпечення профілактики віл-інфекції, лікування, догляду, 60.31kb.
- Загальнодержавної програми забезпечення профілактики віл-інфекції, лікування, догляду, 1928.39kb.
Лікування болю у пацієнтів, які отримують бупренорфін
Подібно до метадону, бупренорфін має сильний анальгетичний ефект, проте щоденна доза для замісної терапії недостатня для знеболення. Тому:
- пацієнтам, які приймають бупренорфін і одночасно потребують призначення знеболюючих, в першу чергу варто призначати ненаркотичні анальгетики; іноді достатньо тимчасового підвищення дози бупренорфіну;
- якщо гострий біль не вдається послабити ненаркотичними анальгетиками або підвищенням дози бупренорфіну, необхідно вжити більш активних заходів, включно з призначенням швидкодіючих наркотичних (опіоїдних) анальгетиків;
- у випадку необхідності призначення пацієнту, який отримує бупренорфін, опіоїдних анальгетиків необхідно мати на увазі наступне:
- не варто призначати морфін;
- на період лікування опіоїдними анальгетиками необхідно припинити прийом бупренорфіну;
- до того часу, поки бупренорфін не буде виведений з організму, для адекватного знеболення будуть потрібні підвищені дози швидкодіючих опіоїдних анальгетиків, після чого дозу можна зменшити;
- прийом бупренорфіну можна відновлювати лише через деякий час після останньої дози опіоїдного анальгетика, враховуючи час напіввиведення останнього;
- доцільно надавати перевагу некомбінованим опіоїдним анальгетикам для того, щоб уникнути токсичності та побічних ефектів, а також спростити визначення оптимальної дози;
- для пацієнтів з хронічним болем, у яких не ефективні підвищені дози бупренорфіну, доцільно передбачити можливість переходу на ЗПТ метадоном.
- не варто призначати морфін;
Детально питання лікування болю висвітлені в Клінічному протоколі надання паліативної допомоги, симптоматичної та патогенетичної терапії хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД, що затверджений наказом МОЗ від 03.07.2007 № 368.
-
Антиретровірусна терапія СІН
Нагальний (терміновий) початок ВААРТ потрібний вкрай рідко, тому вибір часу призначення ВААРТ не є критичним для СІН. Пацієнти повинні бути добре поінформованими, мотивованими та за можливості подолати потенційні перепони щодо дотримання вказівок лікарів. Перед початком терапії медичні працівники повинні надати пацієнтам письмову та усну інформацію про ВААРТ (зрозумілою мовою та у формі, яка відповідає рівню освіченості пацієнта).
Підготовка до проведення ВААРТ повинна включати:
- лікування наркозалежності;
- стабілізацію життя;
- лікування психічних розладів;
- лікування супутніх захворювань.
Наявність клінічних проявів опортуністичних інфекцій потребує першочергової діагностики та лікування цих захворювань, стабілізації стану і лише після цього вирішення питання про початок ВААРТ.
У ВІЛ-позитивних СІН АРТ розпочинають на підставі загальних рекомендацій про призначення антиретровірусної терапії для ВІЛ-позитивних пацієнтів, відповідно до клінічного протоколу АРТ ВІЛ-інфекції у дорослих та підлітків (затверджений наказом МОЗ України від 04.10.2006 №658).
ВААРТ та АРТ є синонімами, тому що схема АРТ, призначена відповідно до Протоколу завжди є високоактивною.
Таблиця 3 . Рекомендації щодо призначення ВААРТ у ВІЛ-позитивних пацієнтів
(рівень переконливості доказів – В)
| Клінічна стадія | Кількість CD4, кл./мкл | Рекомендації |
| 1 | < 200 200 – 350 | Лікувати Розглянути можливість лікування |
| 2 | < 200 200 – 350 | Лікувати Розглянути можливість лікування |
| 3 | < 350 | Лікувати |
| 4 | Незалежно від рівня CD4 | Лікувати |
Характеристика клінічних стадій ВІЛ-інфекцій (ВООЗ, Женева, 2006), яка застосовується в Україні, представлена у додатку 10.
За можливості визначення рівня вірусного навантаження ВІЛ, показник >100 000 копій РНК/мл можна вважати показанням для призначення ВААРТ незалежно від клінічної стадії захворювання.
Призначення АРТ пацієнтам, які хворі на ко-інфекцію ТБ/ВІЛ завжди вимагає індивідуального підходу відповідно до клінічного протоколу АРТ ВІЛ-інфекції та клінічного протоколу надання медичної допомоги хворим на поєднані захворювання – туберкульоз та ВІЛ-інфекцію (затверджений наказом МОЗ України від 28.05.2008 № 276). Якщо пацієнт отримує або потребує протитуберкульозного лікування не рекомендується розпочинати лікування двох інфекцій одночасно та за можливості відкласти початок АРТ до досягнення позитивного ефекту протитуберкульозної терапії. Вказана стратегія:
- спрощує курацію пацієнта;
- допомагає уникнути взаємодії між АРВ та антимікобактеріальними препаратами;
- допомагає уникнути посилення токсичної дії препаратів;
- знижує ризик виникнення синдрому відновлення (реконституції) імунної системи;
- спрощує дотримання пацієнтом режиму лікування;
- підвищує прихильність до лікування.
Таблиця 3.1. Рекомендації щодо призначення ВААРТ у хворих на ко-інфекцію ТБ/ВІЛ
(рівень переконливості доказів — В)
| Критерії | АМБТ | ВААРТ |
| Позалегеневий туберкульоз незалежно від кількості CD4 клітин; Легеневий туберкульоз CD4 < 100 кл/мкл | Починати негайно | Починати як тільки буде досягнуто задовільної переносимості антимікобактеріальної терапії, але не раніше ніж через 2 тижні від початку протитуберкульозного лікування (від 2 тижнів до 2 місяців) |
| Легеневий туберкульоз CD4 клітини – 100- 200 кл/мкл | Починати негайно | Через 2 міс від початку антимікобактеріальної терапії (після завершення інтенсивної фази) визначити кількість CD4 клітин і якщо їх кількість не зросла > 200 кл/мкл, призначати ВААРТ |
| Легеневий туберкульоз CD4 клітини > 200/мкл | Починати негайно | Починати ВААРТ після завершення курсу антимікобактеріальної терапії при зниженні CD4 <200 кл/мкл, або при наявності інших показань до призначення ВААРТ |
| Легеневий туберкульоз CD4 клітини > 350/мкл | Починати негайно | Проводити плановий моніторинг CD4, вирішувати питання про початок АРТ відповідно до протоколу АРТ |
Розпочинаючи ВААРТ важливо досягти відповідального відношення пацієнта до лікування та його бажання активно приймати участь у процесі лікування. Ретельне обстеження та навчання пацієнта є одними з основних засад успіху терапії, вони дозволяють адаптувати план лікування до індивідуальних потреб пацієнта та досягти максимально можливого дотримання режиму лікування. Дуже важливо, щоб при складанні плану лікування приймали участь медичні працівники (наркологічної служби та служби СНІДу), соціальні працівники, пацієнт та, за його згодою, родичі. Необхідно врахувати усі можливі перешкоди для досягнення успіху. Активна участь пацієнта у лікуванні посилює його довіру та взаємодію з медичним персоналом та посилює зворотній зв’язок з пацієнтом.