Технологічні

Вид материалаДокументы

Содержание


Результати досліджень Строки сівби
Подобный материал:
Інститут зернового господарства УААН

Інформаційний звіт

з науково-дослідної роботи на тему: «Технологічні

прийоми вирощування середньоранніх гібридів

кукурудзи і їх батьківських форм в умовах

північного Степу.» (Урожайні дані)

Дніпропетровськ 2001

Досліди проводились в науково-виробничому фермерському господар­стві «Компанія Маїс» Синельниківського району Дніпропетровської області. Основна діяльність господарства - селекція та насінництво нових гібридів кукурудзи і їх батьківських форм. У зв'язку з цим виникла необхідність про­ведення багатофакторних досліджень для визначення основних агротехніч­них заходів для гібридів і батьківських форм, визначення їх дії та взаємодії, а

також визначення найбільш адаптивних форм до умов вирощування в північ­ному Степу.

В двохфакторних дослідах вивчались:

1. Оптимальні строки сівби гібридів:
20-22 квітня — перший строк;

2-4 травня — другий строк;

14-16 травня - третій строк.
  1. Густота стояння рослин: 30, 40, 50, 60, 70 тис./га.
  2. Чутливість гібридів до внесення різних доз добрив.

4. Біологічна реакція гібридів на глибину основного обробітку ґрунту.

В дослідах вивчались гібриди різних груп стиглості: Євро 401 СВ – се­редньопізній (ФАО 420), Дніпровський 358 МВ – середньостиглий (ФАО 350); Дніпровський 228 МВ - середньоранній (ФАО 230 ); Євро 202 МВ – се­редньоранній (ФАО 220).

Головною метою досліджень було вивчення дії та взаємодії основних агротехнічних заходів.

Результати досліджень Строки сівби

Найбільший рівень врожайності в умовах звітного року у гібридів був при сівбі 20 квітня (табл. 1): Євро202МВ – 45,9 ц/га, Дніпровський 228 МВ – 43,5 ц/га, Дніпровський 358 МВ – 52,2 ц/га, Євро 401 СВ – 50,0 ц/га.

'V

Таблиця 1

Урожайність зерна гібридів кукурудзи в залежності від строків сівби, ц/га.



Гібрид (фактор А)

Строки сівби (фактор В)

Повторення

Середнє

1

2

3

4

Євро 202 МВ

20 квітня

48,9

47,2

42,3

45,3

45,9

2 травня

47,1

36,3

40,6

41,8

41,5

1 4травня

40,1

35,3

39,1

42,4

39,2

Дніпровський 228 МВ

20 квітня

45,1

44,8

40,6

43,6

43,5

2 травня

43,3

35,9

37,0

34,9

37,8

14 травня

38,0

29,6

32,9

34,6

33,8

Дніпровський 358 МВ

20 квітня

53,5

48,3

53,9

53,1

52,2

2 травня

54,9

48,3

46,6

46,3

49,0

14 травня

51,2

52,0

46,4

49,9

49,9

Євро 401 СВ

20 квітня

48,4

50,2

52,4

49,0

50,0

2 травня

40,7

38,1

41,0

46,8

41,7

14 травня

40,8

39,6

37,5

45,8

40,9

НІР 0,95 (ц/га) для фактору А - 2,8 для фактору В - 3,2 для взаємодії АВ - 5,5

Р, % - 3,2

При запізненні з сівбою до 14 травня найбільше знизив врожайність се­редньоранній гібрид Дніпровський 228 МВ (9,7 ц/га) та середньопізній Євро 401 МВ (9,1 ц/га). Найменше реагували на строки сівби рослини середньо­раннього Євро 202 МВ і особливо середньостиглого Дніпровського 358 МВ.

Густота стояння рослин

В системі технологічних заходів сівба визначеної кількості насіння з ме­тою формування оптимальної густоти стояння займає провідне місце.

Оптимальна густота стояння дає можливість рослинам повністю реалі­зувати свій генетичний потенціал і отримати максимальний врожай.

Найбільш високий урожай середньораннього гібрида Євро 202 МВ дося-гли в варіанті густоти стояння рослин 50 тис./га - 40,8 ц/га. У гібрида Дніп-

ровський 228 МВ збільшення густоти з 40 до 70 тис./га не призвело до суттє­вих змін урожайності - коливання її під дією цього фактора було в межах 34,7 – 37,9 ц/га, тобто в умовах 2001 року оптимальною для рослин гібриду Дніпровський 228 МВ була густота 40 тис./га. Такий же рівень загущеності забезпечив максимальний урожай і у середньостиглого гібриду Дніпровський 358 МВ - 45,3 ц/га. У середньопізнього Євро 401 СВ збільшення густоти з 30

до 40 тис./га і з 40 до 50 не призводив до істотного збільшення урожайності, проте максимальний рівень продуктивності зафіксовано у варіанті з густотою 50 тис./га (табл. 2).

Таблиця 2

Урожайність зерна гібридів кукурудзи в залежності від густоти стояння рос­лин, тис./га

Гібрид (фак­тор А)

Строки сівби (фактор В)

Повторення

Середнє

1

2

3

4

Євро 202 МВ

40

37,5

37,7

34,0

41,5

37,7

50

44,3

36,3

40,6

41,8

40,8

60

35,5

37,4

34,0

41,0

37,0

70

35,0

35,4

42,5

37,7

37,7

Дніпровський 228 МВ

40

36,3

33,3

34,9

39,2

35,9

50

40,8

35,9

37,0

34,9

37,2

60

35,9

36,9

31,4

40,1

36,1

70

32,3

35,2

34,6

36,8

34,7

Дніпровський 358 МВ

30

41,2

38,7

44,6

47,1

42,9

40

42,9

48,3

43,8

46,3

45,3

50

48,2

45,4

39,0

44,3

44,3

60

46,9

43,2

49,6

49,0

47,2

Євро 401 СВ

30

40,7

38,1

41,0

46,8

41,7

40

44,2

41,5

44,4

44,6

43,7

50

42,3

43,4

48,7

42,8

44,3

60

41,1

40,8

42,5

44,1

42,1

НІР0,95 (ц/га) для фактору А - 2,4
для фактору В - 2,4
для взаємодії АВ - 4,7
Р, % -3,4

Результати досліджень свідчать про те, що як загущені, так і зріджені посіви приводять до зниження врожаю зерна, тому дуже важливим заходом є формування оптимальної густоти стояння рослин для кожного гібриду.

Обробіток ґрунту

В окремому досліді вивчали вплив глибини основного обробітку ґрунту (поверхневого на глибину 10- 12 см і оранки на 27-30 см) на ріст, розвиток і формування продуктивності гібридів кукурудзи.

Встановлено, що середньоранній гібрид Євро 202 МВ практично не знижував урожайності в залежності від глибини основного обробітку.

В умовах звітного року зниження урожайності при заміні оранки повер­хневим обробітком було несуттєвим і у середньораннього Дніпровського 228 МВ і у середньостиглого Дніпровського 358 МВ. Однак, середньопізній гіб­рид Євро 401 СВ істотно зменшив урожайність в варіантах, де проводили об­робіток на глибину 10-12 см (табл. 3).

Таблиця З

Урожайність зерна гібридів кукурудзи в залежності від глибини обробітку

ґрунту, см



Гібрид (фак­тор А)

Глибина

Повторення

Середнє

обробітку ґрунту (фа­ктор В)

1

2

3

4

Євро 202 МВ

27-30

48,9

47,2

42,3

45,3

45,9

10-12

42,9

46,7

43,7

47,8

45,3

Дніпров­ський 228 МВ

27-30

45,1

44,8

40,6

50,2

45,2

10-12

43,8

43,7

37,3

46,5

42,8

Дніпров­ський 358 МВ

27-30

53,5

48,3

53,9

53,1

52,2

10-12

48,6

52,6

48,1

48,5

49,5

Євро 401 СВ

27-30

48,4

50,2

52,4

49,0

50,0

10-12

45,7

46,0

38,7

42,1

43,1

НІР0,95 (ц/га) для фактору А - 3,1 для фактору В - 4,4 для взаємодії АВ - 6,2

Р,% - 3,0

В результаті наших досліджень встановлено, що гібриди кукурудзи різ­них груп стиглості неоднаково реагують на глибину обробітку ґрунту.

Найбільш чутливий до поверхневого обробітку ґрунту є гібрид Євро 401 СВ.

Внесення добрив

На поглинання елементів живлення рослинами значно впливають метео-

рологічні умови конкретного року.

Як видно добрива суттєво не вплинули на врожайність досліджуваних гібридів різних груп стиглості (табл. 4).

Таблиця 4

Урожайність зерна гібридів кукурудзи в залежності від доз добрив



Гібрид (фактор А)

Дози добрив (фактор В )

Повторення

Середнє

1

2

3

4

Євро 202 МВ

Без добрив

39,2

37,9

37,0

40,9

39,0

N30P30K30

38,5

45,9

35,4

36,2

39,0

N60P60K60

40,1

35,3

39,1

44,9

39,9

Дніпров­ський 228 МВ

Без добрив

35,7

38,1

38,3

41,1

38,3

N30P30K30

36,4

35,3

38,1

38,0

37,0

N60P60K60

38,0

29,6

32,9

34,6

33,8

Дніпров­ський 358 МВ

Без добрив

41,6

44,3

47,2

49,9

45,8

N30P30K30

45,2

49,7

48,6

48,6

48,0

N60P60K60

51,2

52,0

46,4

45,8

48,9

Євро 401 СВ

Без добрив

45,5

44,2

52,8

40,6

45,8

N30P30K30

40,4

47,9

43,0

37,7

42,3

N60P60K60

40,8

39,6

37,5

39,4

39,3

НІР 0,95 (ц/га) для фактору А - 3,4

для фактору В - 3,9

для взаємодії АВ - 6,8
Р, % - 4,2

На контролі (без внесення добрив) найбільш високий врожай формували

гібриди Дніпровський 358 МВ і Євро 401 СВ - 45,8 ц/га.

Найбільш чутливим до внесення добрив виявився середньостиглий гіб­рид Дніпровський 358 МВ.

Об'єктами досліджень по визначенню оптимальних параметрів вирощу­вання батьківських форм гібридів кукурудзи на ділянках гібридизації були самозапилені лінії СК-33 М, R-2-8 зМ і гібрид Піонер 3978. Метою дослі­джень було встановлення оптимальних строків сівби, густоти стояння рос­лин, схем посіву, а також реакції рослин батьківських форм до внесення помірних і оптимальних, рекомендованих для зони, доз добрив і чутливості їх до застосування післясходових гербіцидів нового покоління.

Відомо, що кожна батьківська форма потребує індивідуального визна­чення елементів технології вирощування залежно від генетичного та біологі­чного потенціалу рослин, а також від особливостей грунтово-кліматичних умов вирощування.

Дані табл. 5 свідчать, що оптимальним строком сівби в умовах звітного року для ліній СК-33 М, R-2-8 зМ був перший строк - 20 квітня, при якому урожайність цих ліній була найвищою: 18,7 і 22,3 ц/га відповідно. Простий гібрид Піонер 3978 виявився менш чутливим до зміни строків сівби – уро­жайність його була однаковою як при першому, так і при другому строках. При запізненні з сівбою до 14 травня продуктивність батьківських форм сут­тєво знижувалась.

Таблиця 5

Урожайність зерна батьківських форм гібридів кукурудзи в залежності від

строків сівби

Батьківські форми (фактор А)

Строки посіву (фактор В)

Повторності

Середнє

1

2

3

4

СК-ЗЗ М

20 квітня

19,6

19,5

18,8

16,8

18,7

2 травня

17,5

18,8

17,3

16,1

17,4

14 травня

11,2

12,8

7,2

15,7

11,7

R-2-8 зМ

20 квітня

18,5

21,0

24,5

25,3

22,3

2 травня

20,7

20,7

21,3

16,1

19,7

14 травня

15,8

13,7

12,8

13,7

14,0

Піонер-3978С

20 квітня

42,5

41,5

45,7

46,5

44,1

2 травня

43,6

45,9

43,7

44,1

44,3

14 травня

43,1

38,0

40,9

41,5

40,9

НІР 0,95 (ц/га) для фактору А – 2,7

для фактору В – 2,7

для взаємодії АВ – 4,6
Р, % - 4,5

Найвищий урожай вихідних форм гібридів кукурудзи зафіксовано у ва­ріантах густоти стояння рослин 50 тис./га. При цьому рівні загущеності вро­жайність лінії СК-33 М склала 18,8 ц/га, лінії R-2-8 зМ- 19,7, а гібрида Піо­нер 3978 - 44,3 ц/га.

Відмічено, що найменш чутливими до загущення рослин був простий гі­брид Піонер 3978 і лінія R-2-8 зМ (табл. 6).

Таблиця 6

Урожайність зерна батьківських форм гібридів в залежності від густоти стояння рослин, тис./га



Батьківські форми гібридів (фактор А)

Густота стояння рослин (фактор В)

Повторення

Середнє

1

2

3

4

СК-33 М

40

17,0

13,4

19,1

14,8

16,1

50

17,5

18,8

17,3

21,4

18,8

60

18,3

11,8

16,6

16,2

15,7

70

20,7

13,6

17,7

12,9

16,2

R-2-8 зМ

40

16,9

17,2

17,5

18,1

17,4

50

20,7

20,7

21,3

16,1

19,7

60

18,7

16,9

20,2

19,8

18,9

70

16,9

11,3

14,3

15,2

14,4

Піонер 3978

40

40,8

40,3

39,3

46,0

41,6

50

43,6

45,9

43,7

44,1

44,3

60

41,6

48,0

45,0

44,2

44,7

70

46,0

40,7

47,2

41,3

43,8

НІРо.95 (ц/га) для фактору А - 2,4

для фактору В - 2,1

для взаємодії АВ - 4,2
Р, % - 4,7

При визначенні оптимальних схем посіву на ділянках гібридизації: СК-33 М х R-2-8 зМ і Піонер 3978 х R-2-8 зМ. Кращою виявилась схема 6 : 2. При такому співвідношенні батьківських форм врожай насіння складав 18,7 і 41,4 ц/га відповідно, що на 16-18 % більше, ніж в варіантах схеми 10:2 (табл. 7).

Таблиця 7

Урожайність зерна батьківських форм гібридів в залежності від схеми посіву 6:2, 10:2.



Батьківські

форми гібридів (фактор А)

Схеми

посів (фак­тор В)

Повторення

Середнє

1

2

3

4

СК-33 М

6:2

17,5

18,5

17,3

21,4

18,7

10:2

18,6

15,9

8,3

18,6

17,6

Піонер

3978

6:2

43,6

45,9

43,7

32,3

41,4

10:2

24,5

40,3

38,3

36,3

34,9

НІР095 (ц/га) для фактору А - 9,3

для фактору В - 9,3

для взаємодії АВ - 13,2
Р, %- -10,6

В умовах звітного року внесення різних доз добрив практично не впли­нуло на приріст врожайності зерна батьківських форм гібридів, що, очевид­но, пов'язано з жорсткими умовами посухи другої половини вегетації куку­рудзи, коли тривала відсутність опадів і спекотна погода не створювали сприятливих умов поглинання мінеральних речовин з ґрунту (табл. 8).

Результати досліджень по чутливості рослин батьківських форм до за­стосування післясходових гербіцидів показали, що вихідні форми гібридів не однаково реагували на дію хімічних препаратів. Встановлено, що найбільш толерантними до гербіцидів тітус, базис і 2,4-Д були рослини простого гіб­рида Піонер 3978 і лінії СК-33 М - урожайність їх була на рівні контролю (без застосування гербіцидів). Батьківська лінія R-2-8 зМ сильніше реагувала на дію тітуса і базиса – врожайність зерна її зменшувалась на 3,3 та 3,2 ц/га відповідно, проте майже не знижувалась під дією 2-4-Д.

Таблиця 8

Урожайність зерна батьківських форм гібридів в залежності від доз добрив, ц/га

Батьківські форми (фактор А)

Дози доб­рив (фактор В)

Повторення


Середнє









1

2

3

4


СК-ЗЗ-М



Без добрив

14,1

16,5

15,5

13,7

15,0

N30P30K30

14,0

13,8

9,2

13,2

12,6

N60P60K60

11,2

12,8

7,2

15,7

11,7


R-2-8 зМ



Без добрив

16,1

19,1

16,8

16,5

17,1

N30P30K30

15,8

24,1

16,5

12,4

15,7

N60P60K60

15,8

13,7

12,8

13,7

14,0

Піонер 3978



Без добрив

45,0

41,3

38,3

40,4

41,3

N30P30K30

42,2

41,9

35,0

45,8

41,2

N60P60K60

43,1

38,0

40,9

41,5

40,9

НІР0,95 (ц/га) для фактору А -2,7
для фактору В -2,7
для взаємодії АВ - 4,7
Р,% -5,2

Таблиця 9

Урожайність зерна батьківських форм в залежності від застосування

гербіцидів

Гібрид

(фактор А)

Гербіцид (фа-

ктор В)

Повторення

Середнє

1

2

3

4

СК-33 М

Без гербіцидів

19,6

19,5

18,8

16,8

18,7




Тітус

19,3

17,9

17,9

17,0

18,0




Базис

21,0

22,8

19,1

23,7

21,7




2,4 -Д

22,1

18,3

17,1

18,1

18,9

R-2-8 зМ

Без гербіцидів

18,5

21,0

24,5

25,3

22,3




Тітус

20,1

19,0

21,0

15,7

19,0




Базис

20,5

17,1

18,9

19,8

19,1




2,4 -Д

25,2

23,7

17,1

21,3

21,8

Піонер

Без гербіцидів

42,5

41,5

45,7

46,5

44,1

3978

Тітус

37,9

46,9

43,1

42,0

42,5




Базис

50,5

50,6

47,0

41,3

47,4




2,4 -Д

50,3

53,3

37,5

44,2

46,3

НІР 0.95 (ц/га) для фактора А -3,3
для фактора В -2,8
для взаємодії АВ -5,7
Р.% -5,8

Таким чином, при вирощуванні насіння на ділянках гібридизації із вико­ристанням досліджуваних батьківських форм доцільно обмежитись застосу­ванням гербіциду 2-4-Д, а при розмноженні лінії СК-ЗЗ-М і вирощуванні гіб­рида Піонер 3978 в товарних посівах можна застосувати післясходові гербі­циди тітус і базис.

Виконавці:
  1. Пащенко Ю.М. канд.с.-г. н., ст. науковий співробітник, зав. відділом агротехніки кукурудзи інституту зернового господарства УААН.
  2. Кравченко В.М. - ст.н. співробітник науково-виробничого фермерського
    господарства «Маїс» Синельниківського району Дніпропетровської
    області.
  3. Лобко Т.К. - старший викладач кафедри селекції та насінництва ДДАУ.
  4. Гречка М.О. - студент 5-го курсу ДДАУ.

Науковий керівник: заввідділом інституту зернового господарства УААН, канд.с.-г. н., ст. н. співробітник Пащенко Ю.М.