Geum.ru

Закон україни

Вид материалаЗакон

Содержание


Iii. державний борг та фінансування державного бюджету україни
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7

III. ДЕРЖАВНИЙ БОРГ ТА ФІНАНСУВАННЯ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ


Стаття 10. Установити на 31 грудня 2010 року граничний обсяг державного боргу у розрізі валют з наступним співвідношенням:

у тис. гривень - 183.426.588,4;

у тис. дол. США - 10.895.552,8;

у тис. СПЗ - 3.125.000;

у тис. євро - 1.174.397,8;

у тис. японських єн - 19.440.044,6.

З урахуванням положень статей 11, 16, 48, 78, 79 та 80 цього Закону, а також у залежності від змін кон'юнктури на зовнішньому та внутрішньому ринках капіталу та у випадках, що дозволяють оптимізувати структуру державного боргу, дозволити збільшення (зменшення) суми державного боргу в певній валюті з відповідним коригуванням боргу в іншій валюті.

Для співставлення граничного розміру державного боргу, затвердженого цим Законом, з його фактичним обсягом на кінець року використовуються прогнозні курси іноземних та національної валют до долару США, які було враховано в розрахунках до Закону.

Стаття 11. Установити, що державні запозичення здійснюються в межах, встановленого цим Законом, загального обсягу граничного розміру державного боргу України. У разі надходження коштів із внутрішніх (зовнішніх) джерел фінансування певного типу, визначених додатком N 2 до цього Закону, у неповному обсязі, допускається збільшення надходжень коштів із зовнішніх (внутрішніх) джерел фінансування іншого типу з відповідним перевищенням граничного розміру державного боргу України за рахунок перевищення відповідних обсягів запозичень з відповідним коригуванням обсягу державного боргу в розрізі валют, визначеного статтею 10 цього Закону, із щомісячним обов'язковим інформуванням Комітету Верховної Ради України з питань бюджету

У разі зменшення (збільшення) обсягу платежів з погашення основної суми державного боргу у зв'язку з погіршенням (поліпшенням) умов на фінансовому ринку порівняно із обсягом, визначеним цим Законом, зменшується (збільшується) обсяг державних запозичень з дотриманням визначеного цим Законом обсягу фінансування державного бюджету за борговими операціями.

Стаття 12. Установити, що у 2010 році державні підприємства, в тому числі господарські товариства, акціонерні холдингові компанії (крім банків), у статутному фонді яких 50 та більше відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, та їх дочірні підприємства здійснюють внутрішні довгострокові (більше одного року) та зовнішні запозичення, надають гарантії або є поручителями за такими запозиченнями за погодженням з Міністерством фінансів України, здійснюють внутрішні короткострокові запозичення (до одного року), надають гарантії або є поручителями за такими запозиченнями - за погодженням з відповідними суб'єктами управління об'єктами державної власності таких підприємств. Порядок таких погоджень встановлюється Кабінетом Міністрів України

Стаття 13. Установити, що у 2010 році державні гарантії надаються Кабінетом Міністрів України на суму 38.500.000 тис. гривень, зокрема за зобов'язаннями Державної служби автомобільних доріг України (за запозиченнями, зобов'язаннями з оплати введених інвесторами у дію об'єктів та за договорами концесії) та зобов'язаннями з виконання заходів, пов'язаних з підготовкою і проведенням в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за зобов'язаннями підприємств космічної галузі для реалізації програм та інвестиційних проектів, а також за зобов'язаннями підприємств авіабудування для модернізації технологічно-виробничої бази і реалізації інвестиційних та інноваційних проектів в обсязі до 1.500.000 тис. гривень, за зобов'язаннями Державної інноваційної фінансово-кредитної установи для реалізації інвестиційних та інноваційних проектів в обсязі до 2.000.000 тис. гривень, за зобов'язаннями Державної іпотечної установи в обсязі 2.000.000 тис. гривень.

Установити, що у 2010 році надання гарантій Ради міністрів Автономної Республіки Крим та гарантій органів місцевого самоврядування (крім гарантій за кредитами, які надаються міжнародними фінансовими організаціями або на умовах співфінансування разом з міжнародними фінансовими організаціями) не здійснюється.

Установити, що у 2010 році державні гарантії надаються Кабінетом міністрів України за зобов'язаннями державних вугле- і торфодобувних та шахтовуглебудівельних підприємств за кредитами, отриманими на реалізацію інвестиційних проектів з будівництва, технічного переоснащення та капітального ремонту гірничошахтного обладнання в обсязі до 6.500.000 тис. гривень.

Порядок та умови надання державних гарантій встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 14. При здійсненні державних запозичень та наданні державних гарантій Міністр фінансів України за дорученням Кабінету Міністрів України має право брати зобов'язання від імені України, пов'язані із здійсненням таких запозичень, у тому числі щодо відмови від суверенного імунітету в можливих судових справах, пов'язаних із поверненням кредитів (позик) та звільненням платежів згідно з договорами від будь-яких комісій, податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом часу дії зобов'язання з повернення запозичених коштів

Стаття 15. У разі виконання державою гарантійних зобов'язань перед кредиторами шляхом здійснення платежів за рахунок коштів Державного бюджету України або шляхом укладання з такими кредиторами договорів про реструктурування сум, повернення яких гарантовано Україною, у суб'єктів господарювання, зобов'язання яких гарантовані, з моменту такого виконання виникає прострочена заборгованість перед державою за кредитами (позиками), залученими під державні гарантії, в обсязі фактичних витрат державного бюджету та/або таких реструктурованих сум, а до держави переходять права кредитора та право вимагати від таких суб'єктів господарювання погашення заборгованості в установленому законом порядку, якщо такі права не були передбачені відповідними договорами. Якщо договором між Кабінетом Міністрів України та суб'єктом господарювання передбачаються зобов'язання такого суб'єкта господарювання з погашення та обслуговування кредитів (позик), залучених державою, невиконання або неналежне виконання таких зобов'язань за договором тягне перехід до держави права стягнення простроченої заборгованості у повному обсязі незалежно від стану виконання державою зобов'язань за такими кредитами (позиками).

Стаття 16. З метою ефективного управління коштами єдиного казначейського рахунку Міністерство фінансів України здійснює правочини з державним боргом України, включаючи обмін, випуск, купівлю, викуп та продаж державних боргових зобов'язань, при дотримані граничного розміру державного боргу України на кінець року

Стаття 17. Надати право Міністерству фінансів України здійснювати за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку купівлю облігацій внутрішньої державної позики з одночасним зобов'язанням їх продажу, що забезпечуватиметься заставою цих облігацій, з подальшим поверненням коштів єдиного казначейського рахунку до кінця року. Порядок здійснення таких операцій встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Надати право місцевим фінансовим органам в порядку, встановленому відповідною місцевою радою, здійснювати за рахунок тимчасово вільних коштів місцевих бюджетів купівлю облігацій внутрішньої державної позики і облігацій, емітованих відповідними радами, з одночасним зобов'язанням їх продажу, що забезпечуватиметься заставою цих облігацій, з подальшим поверненням коштів місцевих бюджетів до кінця року.

Стаття 18. Установити, що до надходжень фінансування загального фонду Державного бюджету України на 2010 рік належать:

1) кошти від державних внутрішніх та зовнішніх запозичень (крім надходжень, визначених пунктами 1 і 3 статті 19 цього Закону);

2) повернення коштів з депозитів, надходження внаслідок продажу/ пред'явлення цінних паперів (часток, паїв);

3) зміни обсягів готівкових коштів загального фонду Державного бюджету України.

Стаття 19. Установити, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2010 рік у частині фінансування є:

1) позики, що залучаються державою від міжнародних та іноземних організацій з метою їх подальшого рекредитування або надання трансфертів для впровадження проектів розвитку;

2) кошти, одержані від приватизації державного майна та інших надходжень, безпосередньо пов'язаних з процесом приватизації та кредитуванням підприємств, а також кошти, які надійдуть від сплати штрафів, пені та неустойки за невиконання власниками приватизованих об'єктів умов договорів їх купівлі-продажу;

3) надходження від цільового розміщення державних цінних паперів;

4) зміни залишків Стабілізаційного фонду.

Стаття 20. Визначити в 2010 році органи державної податкової служби України органами стягнення заборгованості юридичних осіб перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі (кошти від повернення якої надходять за кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 2801380, 2801400, 2801410, 2801440, 3511530, 3511550, 3511560, 3511630, 3511660), а також заборгованості з відсотків за користування позиками, наданими за рахунок коштів, залучених державою, та з плати за надання гарантій та позик, отриманих за рахунок коштів, залучених державою та/або під державні гарантії

Зобов'язати органи державної податкової служби України оскаржувати рішення усіх судових інстанцій, що прийняті не на користь держави, до прийняття остаточного рішення Верховним Судом України.

При цьому така заборгованість вважається податковим боргом і стягується відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Стаття 21. Установити, що кошти, отримані згідно з пунктом 6 статті 6 цього Закону, спрямовуються на погашення державного боргу України перед Російською Федерацією відповідно до укладеної міжурядової угоди

Стаття 22. Фонду державного майна України забезпечити у 2010 році надходження до Стабілізаційного фонду Державного бюджету України коштів, одержаних від приватизації державного майна, та коштів, отриманих від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення або прав на них, що перебувають у державній власності, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відповідно до пункту 27 статті 6 та пункту 2 статті 19 цього Закону, у сумі не менш як 10.262.660,1 тис. гривень.

Стаття 23. На часткову зміну частини другої статті 21 Закону України "Про приватизацію державного майна" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 17, ст. 122; 2002 р., N 12 - 13, ст. 92; 2003 р., N 10 - 11, ст. 86; 2005 р., N 7 - 8, ст. 162, NN 17 - 19, ст. 267; 2006 р., N 4, ст. 59, NN 9 - 11, ст. 96; 2007 р., N 7 - 8, ст. 66; 2008 р., NN 5 - 8, ст. 78) дозволити у процесі приватизації державного майна оплату його вартості у вільно конвертованій іноземній валюті

Стаття 24. Установити, що у 2010 році при застосуванні за зовнішньоекономічними угодами (договорами) резидентів операцій факторингу, що здійснюються державними банками України, у тому числі в рамках їх діяльності в міжнародних факторингових об'єднаннях (асоціаціях), виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на валютні рахунки резидентів в уповноважених банках або рахунки банків, що здійснюють відповідні операції факторингу, у терміни, передбачені статтею 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", продовжені на 90 календарних днів. Виручкою резидентів вважаються також платежі, що надходять від нерезидентів на рахунки банків за операціями факторингу.

Відповідальність за дотримання термінів надходження виручки, визначених частиною першою цієї статті, покладається на суб'єктів, яким належить право вимоги за зовнішньоекономічними угодами (договорами), передане за операцією факторингу.