В інноваційній економіці україни
| Вид материала | Книга |
- План. Введення. Монополістичні тенденції І монополії в ринковій економіці. Виникнення, 261.32kb.
- План. Введення. Монополістичні тенденції І монополії в ринковій економіці. Виникнення, 250.12kb.
- Устатті аналізуються структурні зміни, які відбулися за останні роки в економіці Півдня, 187.88kb.
- Г. М. Доброва Грига В. Ю. Теоретичні та практичні аспекти використання наукових результатів, 1646.71kb.
- Антимонопольний комітет україни, 881.19kb.
- Реферат на тему: Роль грошей як інструменту регулювання економіки. Гроші в перехідній, 67.28kb.
- Автореферат дисертації, 380.51kb.
- Рекомендації всеукраїнського науково-практичного семінару, 71.95kb.
- Наливайченко С. П, 174.1kb.
- Автономної Республіки Крим, управлінням освіти І науки обласних, Київської та Севастопольської, 71.17kb.
ВСЕУКРАЇНСЬКА ПРОФЕСІЙНА СПІЛКА
Народному депутату ВР України ПОЛОХАЛУ В. І.
ЩОДО НАДАННЯ ІНФОРМАЦІЇ
Шановний Володимир Іванович!
Всеукраїнську професійну спілку «Гільдія Акторів Кіно» (далі Гільдія Акторів) турбують наслідки Комітетських слухань проведених Комітетом BP з питань науки і освіти 3 вересня 2008 року «Ефективність застосування законодавства України у сфері авторського права і суміжних прав». Гільдія Акторів має відомості, що після цих комітетських слухань, за інформацією отриманою під час комітетських слухань, виконуючи свої обов’язки народного депутата України, у відповідності до закону, Ви спрямували звернення до Кабінету Міністрів України стосовно перевірки діяльності Державного департаменту інтелектуальної власності, щодо діяльності якого є І дані про порушення цим органом законодавства України, які призвели до порушення прав і свобод і творців інтелектуальної власності, якими є члени нашої профспілки.
Згідно ст. 9 ЗУ «Про інформацію» Гільдія Акторів має право на отримання інформації, яка необхідна для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів виконавців-акторів, що є творцями інтелектуальної власності, для здійснення завдань і функцій встановлених статутними положеннями профспілки.
Про протиправну діяльність Державного департаменту інтелектуальної власності по відношенню до акторів-виконавців, Гільдія Акторів не одноразово зверталась до всіх органів державної влади.
Органи законодавчої та виконавчої влади зобов’язані здійснювати свої повноваження з метою утвердження і забезпечення прав і свобод людини. Просимо Вас для ознайомлення з результатами діяльності Державного департаменту інтелектуальної власності, які призвели до порушень прав і свобод, надати Гільдії Акторів відповідь Кабінету Міністрів України, стосовно діяльності цього органу, якщо в наданих документах міститься інформація, щодо порушення прав творців інтелектуальної власності.
Згідно ст. 7, ст. 14, ст. 15 Закону України «Про звернення громадян», ст. 28 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», очікуємо відповіді на наше звернення.
З повагою, і вірою у велике інтелектуальне майбутнє України,
Президент ВПС «Гільдія Акторів Кіно»
Артур ЛІ
З виступу на парламентських слуханнях у Верховній Раді України
21 березня 2007 року
«Оскільки питання авторського права... — це питання загальне, я звертаючись до авторів і вважаю, що ви як власники авторських прав зобов’язані вжити всіх заходів для того, щоб ваші права були захищені»
Є. КОРНІЙЧУК,
перший заступник голови Комітету Верховної Ради України V скликання
з питань правової політики
ВСЕУКРАЇНСЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ АВТОРІВ І ВИКОНАВЦІВ
«СОЮЗ АВТОРІВ І ВИКОНАВЦІВ «УКРАЇНСЬКІ МИТЦІ»
ВИТЯГ
з Протоколу від 8 жовтня 2008 р. засідання Вищої Ради CAB «УМ»
П Р И С У Т Н І:
Від Вищої Ради CAB «УМ»:
| Голова Національної спілки кінематографістів України | — | Б. Савченко; |
| Голова Національної спілки письменників України | — | В. Яворівський; |
| Голова Національної спілки художників України | — | В. Чепелик; |
| Голова Національної спілки композиторів України | — | Є. Станкович; |
| Голова Національної музичної спілки України | — | А. Авдієвській; |
| Голова Національної спілки театральних діячів України | — | Л. Танюк; |
| Голова Національної спілки архітекторів України | — | І. Шпара; |
| Директор ВГО «Гільдія кінорежисерів 24/1» | — | С. Кулаков; |
| Директор ВГО «Автор» | — | С. Загородній |
П О С Т А Н О В И Л И:
Керуючись статтею 3 Конституції України митці констатують, що Держава ухиляється від відповідальності перед митцями за діяльність пов’язану з охороною їх авторського права і суміжних прав, що призвело до неотримання авторами і виконавцями належної їм авторської винагороди,
Усвідомлюючи відповідальність авторів за формування цивілізованої системи охорони авторського права в Україні, а також, що твори літератури і мистецтва є інтелектуальною приватною власністю їх творців,
Виходячи з необхідності об’єднання зусиль для забезпечення реалізації прав та законних інтересів авторів, пов’язаних зі створенням, збереженням, розвитком, пропагандою, розповсюдженням та будь-яким використанням об’єктів авторського права у всіх їх об’єктивних проявах, спрямованих на розвиток культури України,
Усвідомлюючи недоцільність існування Державного департаменту інтелектуальної власності як урядового органу, який своїми діями створив кризисну ситуацію у сфері охорони прав авторів і виконавців, визначивши суб’єктів господарювання в якості організацій колективного управління (ОКУ), що призвело до штучного створення системи збору неналежними особами сум коштів справедливої винагороди (роялті) за використання творів і виконань суб’єктами господарювання, та унеможливило реалізацію державної політики щодо правової ієрархії реалізації прав авторів, виконавців та інших суб’єктів суміжних прав
Враховуючи світовий досвід формування та розвитку системи правової охорони авторського права і суміжних прав на твори та виконання, за кожною формою їх вираження, а саме, що існування ефективної системи громадського інституту колективного управління є невід’ємною частиною системи правової охорони прав інтелектуальної власності на об’єкти авторського права і суміжних прав у будь-якій державі, а також матеріали слухань у Комітеті Верховної Ради України з питань науки і освіти, які відбулися 3 вересня 2008 p., які відзначили, що діяльність державних органів у сфері авторського права і суміжних прав в Україні є вкрай неефективною і перешкоджає формуванню цивілізованого ринку інтелектуальної власності,
для створення національної системи охорони прав авторів і виконавців
В И Р І Ш И Л И:
1. Звернутися до Президента України з пропозиціями:
а) ліквідувати Державний департамент інтелектуальної власності;
б) створити згідно ст. 4 Закону України «Про авторське право і суміжні права» центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом Національне агентство з авторського, права і суміжних прав (НААСП), як правонаступника зобов’язань, прав та обов’язків ліквідованого Державного агентства з авторських і суміжних прав (ДААСП);
в) створити Національну (державно-громадську) Раду з питань охорони прав авторів і виконавців на умовах паритетної чисельності представників митців та « посадових осіб всіх гілок органів державної влади.
2. Звернутися до Комітету BP України з питань бюджету та до Міністерства фінансів України з пропозицією доповнення кодів бюджетної класифікації доходів бюджету 11010300 «Податок з доходів фізичних осіб на дивіденди та роялті», шляхом визначення коду 11010310 — «Податок з роялті авторів» та коду 11010320 — «Податок з роялті виконавців» з включенням до дохідної частини бюджету додаткових надходжень податків у розмірі 200 млн грн та 100 млн грн відповідно до запропонованих кодів класифікації.
3. Підтримати проект Рекомендацій слухань у Комітеті Верховної Ради України з питань науки і освіти «Ефективність застосування законодавства України у сфері авторського права і суміжних прав», які відбулися 3 вересня 2008 р.
Голова засідання Б. САВЧЕНКО
Р о з д і л VII
Система органів
колективного управління
як український феномен
(аналітична довідка)
З виступу на комітетських слуханнях 03.09.2008 р.
«Ефективність застосування законодавства України
у сфері авторського права і суміжних прав»
«...всі нормативні відомчі акти у сфері авторського права і суміжних прав, видані Міністерством освіти і науки, Державним департаментом інтелектуальної власності не узгоджуються з вимогами Закону України.»
Артур Лі,
президент
Всеукраїнської професійної спілки «Гільдія акторів кіно»
1. Вступ
На момент ліквідації Державного агентства України з авторських і суміжних прав (далі — ДААСП), в Україні було зареєстровано три організації колективного управління — Всеукраїнську громадську організацію «Гільдія кінорежисерів «24/1», Громадську організацію «Агентство охорони прав виконавців», Всеукраїнське об’єднання суб’єктів авторських і суміжних прав «Оберіг». Агентство та Об’єднання позиціонувалися у музичній сфері, а Гільдія — у аудіовізуальній. Через рік було зареєстровано Громадське об’єднання «Статус», як організацію колективного управління у образотворчій сфері. Важливу роль у суспільному процесі відіграло й продовжує відігравати створене згідно Указу Президента України № 940 Об’єднання громадських організацій «Всеукраїнське агентство авторів», метою діяльності якого є сприяння колективному управлінню правами суб’єктів авторського права і суміжних прав.
Слід зазначити, що, наприклад, у Франції національній системі колективного управління майновими правами авторів понад сто п’ятдесят років. Багато європейських країн, а також США у цій справі «переступили» столітній рубіж. Ось вибіркові показники діяльності організацій колективного управління різних країн:
| № | Держава | ОКУ | Збори за 2003 р. (€) |
| 1 | Німеччина | GEMA | 813.620.000 |
| 2 | Франція | SACEM | 708.510.448 |
| 3 | Італія | SIAE | 475.323.126 |
| 4 | Велика Британія | PRS | 400.414.281 |
| 5 | Франція | SDRM | 349.897.040 |
| 6 | Велика Британія | MCPS | 325.508.660 |
| 7 | Іспанія | SGAE | 300.760.000 |
| 8 | Німеччина | GVL | 147.701.000 |
| 9 | Велика Британія | PPL | 114.342.877 |
| 10 | Нідерланди | BUMA | 106.000.000 |
| 11. | Україна | УААСП | 1.023.305 (6.037.500 грн) |
Для порівняння, за період з 2004 року по 2007 рік включно, збір авторської винагороди в Україні збільшився в 5,5 разів, але, при цьому, 2007 року склав усього трохи більше 26 мільйонів гривень загалом.
У різних країнах практика з колективного управління може істотно між собою відрізняється. В Євросоюзі неодноразово робилася спроба прийняти Директиву ЄС з колективного управління, але набути спільного бачення даної проблеми членам ЄС поки що не вдається: на даний час маємо лише опубліковані у травні 2006 року рекомендації ЄС з колективного управління, у яких закладено лише окремі вибіркові (стосовно Інтернет) пропозиції. А це означає, що нам в Україні доводиться вивчати досвід різних країн і, врешті, розбудовувати власну національну систему колективного управління, попередньо заклавши необхідне законодавче підґрунтя щодо організацій колективного управління, якого поки що явно не вистачає.
На обліку в Державному департаменті інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України (далі — ДДІВ, МОН) зараз чотирнадцять організацій колективного управління (далі — ОКУ). За організаційно-правовою формою маємо підприємницькі утворення (Державне підприємство «Українське агентство з авторських і суміжних прав» (далі — УААСП), Об’єднання підприємств «Український музичний альянс», Об’єднання підприємств «Українська ліга музичних прав», Асоціацію «Дім авторів музики в Україні», Асоціацію «Гільдія виробників відеограм і фонограм»), громадські організації (Всеукраїнське об’єднання суб’єктів авторських і суміжних прав «Оберіг», Об’єднання «Статус», ВГО «Гільдія кінорежисерів «24/1», Агентство охорони прав виконавців, ВГО «Автор», ВГО «Українська авторська спілка», ВГО «Всеукраїнське агентство з авторських та суміжних прав», ВГО «Всеукраїнське агентство з авторських прав»), а також Приватну організацію «Українське агентство з авторських прав».
Процес створення недержавних організацій колективного управління з самого початку був приречений на поглиблення й без того існуючого конфлікту інтересів між первинними суб’єктами авторського права і суміжних прав, як-то, авторами, виконавцями, студіями звуко-, відеозапису та їх працівниками з однієї сторони та, з другої сторони, видавцями, продюсерами, ліцензіатами, тиражувальниками та продавцями аудіо-, відеопродукції, які часто ідентифікують себе через неіснуючий в українському законодавстві термін — «правовласник».
Вочевидь, необхідні зміни до законодавства. І от, що нам пропонується.
Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань авторського право і суміжних прав», що був опрелюднений на веб-сайті ДДІВ 23.06.2008 р., свідчить про спробу з боку керівництва ДДІВ, передусім, досягти власних відомчих інтересів, як-то максимум прав для себе при мінімумі обов’язків та відповідальності, прискіплива процедура державної реєстрації авторського права, могутні повноваження держінспекторів інтелектуальної власності, підрозділ яких створено для боротьби з піратством у контексті Закону України «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм», право одноособово без дотримання процедур розправлятися з ОКУ, преференції для однієї обраної саме авторської ОКУ тощо.
Іншою важливою новелою законопроекту є та, що в ньому «немає місця» УААСП, оскільки все ж вводиться обмеження, що організації колективного управління мають створюватися виключно первинними суб’єктами авторського права і (або) суміжних прав. Але схоже, що у ДДІВ вже є щодо майбутньої долі цього державного підприємства відповідний непрозорий план, про що буде йтися далі.
Отже, перспектива стати правонаступником УААСП та впровадження обмеження учасників збору винагороди, поза сумнівом, загострять боротьбу між ОКУ, в яку зацікавлені особи будуть намагатися втягнути не лише відомих авторів і виконавців, використовуючи скоріше їхні популярність і авторитет, ніж об’єктивне та професійне з їхнього боку розуміння предмету суперечки, але й владні структури, насамперед,— Кабмін. Фактично, цей небезпечний для нашого суспільства процес вже розпочався.
А небезпека ця, зокрема, у тому, що за українською ситуацією уважно пильнують та, навіть, вже беруть у ньому активну участь вагомі міжнародні інституції, що здатні суттєво вплинути на формування самого національного інституту колективного управління в Україні2.
Немає сумніву, що, у будь-якому випадку, національна система колективного управління майновими правами суб’єктів авторського права і суміжних прав в Україні відбудеться, як недержавна та «набере обертів». Водночас, сьогодні важко передбачити, чи буде вона працювати безпосередньо на творців, чи результати її застосування буде спрямовано, передусім, на посередників-«правовласників», які розпоряджатимуться зібраною ОКУ винагородою, як це часто відбувається сьогодні.
Еклектичною та непередбачуваною є роль держави у питанні формування національної системи колективного управління в Україні. З однієї сторони, маємо недержавні самоврядні організації, які функціонують у площині приватного права і держава не повинна безпідставно втручатися у цей процес. Водночас, діяльність цих організацій повинна контролюватися на адекватність дотримання ними законодавства і договірних зобов’язань. І цей контроль зобов’язана вчиняти у першу чергу держава, чого поки що не відбувається.
Запровадження цивілізованого колективного управління здатне стати ефективною ланкою детінізації тих галузей, де безпосередньо чи опосередковано використовуються, музичні, аудіовізуальні та інші твори, фонограми, відеограми: йдеться про сферу громадського харчування, торгівлі, культурного дозвілля та відпочинку, інформаційних технологій, побутового, транспортного та готельного обслуговування тощо. Це, у свою чергу, допоможе податковій системі виявити реальну базу оподаткування. Натомість, поки що з колективним управлінням відбувається те, що, на превеликий жаль, вже відбулося з телерадіокомпаніями: останні у більшості випадків викуплено, переважно, нерезидентами України. Але ОКУ — це не телерадіокомпанія. Таку організацію неможливо викупити буквально, як звичайне підприємство, оскільки, за законом, вона має бути створена авторами чи іншими суб’єктами авторського права і суміжних прав, як неприбуткова організація, тому при її ліквідації наявні кошти мають дістатися належним особам, а не виключно засновникам. Адже, колективне управління — це не бізнес, а висока суспільна місія з репрезентації в країні майнових інтересів міжнародної спільноти авторів, виконавців, виробників відеограм і фонограм.
Лише культурні надбання, що мають свої витоки в минулому та здатні пустити паростки у майбутнє, є ідентифікатором нації. Невід’ємною умовою розвитку культури в сучасних умовах є наявність індустрії культури, як суспільно-господарського процесу, через який культурні здобутки доносяться до людей у вигляді відповідних товарів чи послуг, а творці від цього отримуватимуть матеріальні засоби для своєї подальшої творчої, інтелектуальної діяльності. Невід’ємною складовою такого процесу є інститут колективного управління майновими правами творців, як суб’єктів авторського чи суміжних прав. Існування та діяльність таких організацій в інтересах належних осіб є невід’ємною складовою сучасного цивілізованого державного устрою. Водночас, сьогоднішня державна система захисту авторського права і суміжних прав, фундаментом якої є МОН/ДДІВ, не виправдала покладеної на неї місії.