Розроблений Інститутом Медіа Права закон

Вид материалаЗакон

Содержание


Стаття 2. Мета діяльності державної та комунальної преси
Стаття 3. Редакційна свобода
Стаття 4. Заборона встановлення переваг на доступ до інформації органів державної влади та органів місцевого самоврядування
Стаття 5. Порядок розміщення інформації з ініціативи органів державної влади та органів місцевого самоврядування
Стаття 6. Порядок звільнення головних редакторів
Подобный материал:
Проект

Розроблений Інститутом Медіа Права


Закон України


Про редакційну свободу

державної та комунальної преси в процесі роздержавлення”


Цей Закон регламентує відносини між органами державної влади, органами місцевого самоврядування та заснованими ними друкованими засобами масової інформації (пресою).


Стаття 1. Сфера дії Закону


Сфера дії цього Закону поширюється на державну та комунальну пресу.

Для цілей цього Закону під державною та комунальною пресою розуміються друковані засоби масової інформації, засновані хоча б одним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, державним чи комунальними підприємствами, або кількома з наведених органів, а також за участю інших юридичних й фізичних осіб та за участю трудового колективу.


Стаття 2. Мета діяльності державної та комунальної преси


Державна та комунальна преса діє виключно в інтересах громадян України. Державна та комунальна преса зобов’язана надавати читачам об’єктивну, неупереджену та збалансовану інформацію про діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Забороняється використовувати державну та комунальну пресу в інтересах окремих органів державної влади, органів місцевого самоврядування їх посадових осіб, політичних партій та виборчих блоків.


Стаття 3. Редакційна свобода


Редакційна свобода державної та комунальної преси гарантується. Редакційна свобода передбачає право самостійно вирішувати всі питання, пов’язані з отриманням, обробкою та поширенням інформації. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування – засновники засобу масової інформації – та їх посадові та службові особи не мають права втручатися у редакційну політику засобу масової інформації.

Втручанням у редакційну політику засобу масової інформації, зокрема, визнається:

- вимога подання матеріалів на узгодження органу влади чи органу місцевого самоврядування або посадовим чи службовим особам органу державної влади чи місцевого самоврядування перед їх опублікуванням;

- встановлення переваг чи застосування обмежень щодо тем журналістських матеріалів з боку органу влади чи органу місцевого самоврядування, чи з боку працівників цих органів;

- накладення заборони на поширення інформації про діяльність засновника чи його працівників.


Стаття 4. Заборона встановлення переваг на доступ до інформації органів державної влади та органів місцевого самоврядування


Державна та комунальна преса має рівні з іншими друкованими засобами масової інформації права на доступ до інформації органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Забороняється надавати переваги державним чи комунальним друкованим засобам масової інформації у доступі до інформації органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Інформація, розміщена у друкованих засобах масової інформації від імені органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, може вільно передруковуватися іншими засобами масової інформації.

Забороняється надавати виключні права на доступ до інформації органів державної влади та органів місцевого самоврядування державним чи комунальним друкованим засобам масової інформації.

Органам державної влади та органам місцевого самоврядування забороняється обмежувати доступ представників приватних друкованих засобів масової інформації на заходи, на які запрошено представника державного чи комунального друкованого засобу масової інформації.


Стаття 5. Порядок розміщення інформації з ініціативи органів державної влади та органів місцевого самоврядування


Органи державної влади та органи місцевого самоврядування мають право з власної ініціативи розміщувати інформацію на сторінках заснованої ними преси за умови оплати з бюджету цього органу і лише на підставі угод про висвітлення діяльності зазначеного органу.

Матеріали органів державної влади та органів місцевого самоврядування мають бути чітко відмежовані від журналістських матеріалів, розміщуватися на окремій шпальті (частині шпальти). Матеріали органів державної влади та органів місцевого самоврядування мають містити назву замовника, а також номер та дату угоди, на підставі якої вони розміщуються .

Інформація від засновників готується безпосередньо органами державної влади та органами місцевого самоврядування. Залучення журналістів до підготовки вищезазначеної інформації, так само як і редагування матеріалів забороняється. За достовірність цієї інформації відповідальність несе орган влади, що її надав. Засіб масової інформації не несе відповідальності за достовірність інформації отриманої від засновника за умови, що таку інформацію опубліковано без змін.

Цей Закон не обмежує право державних та комунальних друкованих засобів масової інформації з власної ініціативи інформувати громадян про діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування. Таке інформування здійснюється з дотриманням принципів об‘єктивності, неупередженості та збалансованості.


Стаття 6. Порядок звільнення головних редакторів


Рішення про звільнення головних редакторів державних та комунальних друкованих засобів масової інформації ухвалюється засновниками за згодою трудового колективу редакції.


Прикінцеві положення

  1. Положення статей 3 та 5 цього Закону не поширюється на випадки, коли функції редакції виконує безпосередньо орган державної влади чи орган місцевого самоврядування.
  2. Існуючим засобам масової інформації забороняється передавати функції редакції органам державної влади чи місцевого самоврядування.
  3. Якщо норми цього Закону не відповідають нормам раніше прийнятих законів, застосовуються норми цього закону.